Judge
-
Число публикаций
339 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Judge
-
-
И не забудте срок исковой давности для пени.
спасибо, по срокам там вообще красота
первая просрочка (неполный платеж по телу) - 10.2008
вимога про досрочное погашение - 03.2011
иск в суд - 04.2014
расчет пени с 04.2014 по 04.2015
-
При чем здесь сколько буду или не буду платить, и пофиг мне или нет? Дело в юридическом обосновании для апелляционного суда в случае вынесения решения по пене относительно нарушения процессуальных норм по изменению предмета спора в нарушение ч. 2 ст. 31 ЦПК.
Как уже ранее давал ссылку по аналогичному вопросу постанову ВСГСУ №18 від 26 грудня 2011 року: Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Правильно ли понимаю, что есть вимога взыскание тела и процентов, значит увеличение размера это плюс сумма к первоначальной сумме не меняя формулировки относительно тела и процентов, а не оставить их в прежнем виде но добавить требование по пене и за счет этого увеличить цену иска.
-
Т.е. увеличивать он имеет право на протяжении всего процесса, пока судья не ушел в сов.комнату.
А изменить основания или предмет он может на стадии предв. слушания.
Так вот, суть вопроса, является ли изменением предмета заявление дополнительного требования по взыскании пени, когда первоначальный иск касался только тела + процентов?
-
Та все правильно банк сделал.
Имеет право. Это просто увеличение исковых требований, т.к. договор не расторгнут, а значит идет начисление %. А если валюта - то возможны курсовые колебания.
Кроме того, истец имеет право изменить или основания иска, или предмет иска.
Смысл немного в другом, то что имеет право это и так ясно, как и я имею право на подачу встречки, но это право ограничивается! ч.2 ст 31 ЦПК До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.
Мне в этом же заседании вернули встречку поскольку началось рассмотрение по сути, а у банка заявление приняли поскольку дополнительное требование о пене, которое не заявлялось ранее якобы не меняет предмет.
-
Всем добрый день!
Изначальные исковые требования были тело + проценты, перешли к рассмотрению по сути и банк увеличивает требования добавив пеню, которая не заявлялась в первоначальном иске. Судья не принял во внимание доводы, что это изменение предмета спора.
Какие есть мнения по этому поводу?
Нашел постанову ВСГСУ №18 від 26 грудня 2011 року: Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
-
Помогите пожалуйста разобраться со сроками на что сей час может претендовать банк. Договор заключен в августе 2008 и последний платеж по нему предусмотрен в августе 2012 года. Задолженность начала образовываться с октября 2010 года. В марте 2011 года банк обратился ко мне с требованием возвращения всего кредита в месячный срок и после подал по этому поводу иск в мае 2011 года, но его оставили без рассмотрения в августе 2012 года. В марте этого года банк обжаловал определение об оставлении их иска без рассмотрения, срок на обжалование восстановили, но ап. жалобу суд отклонил. Представитель банка сказал что собираются подавать новый иск, соответственно интересует в каких пределах по срокам исковой давности они могут требовать задолженность, насколько понимаю "ситуация 4"? Заранее спасибо!
-
судья ап.суда в заседании разьяснил что при наличии 3х причин
1. надлежащее уведомление
2. неявка (причины не имеют значения)
3. отсутсвие заявление об рассмотрении без участия стороны
местный суд принял правильное решение об оставлении иска без рассмотрения, банку отказано.
-
1
-
-
Спасибо за информацию, думаю у моего банка нету шансов
Очень интересная формулировка по этому Информационному письму ВССУ, только удивительно что он какой то секретный, нельзя в инете найти ...
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» треба залишити без розгляду, оскільки згідно ст. 207 ч.1 п.3 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки.
Позиція із застосування вказаної норми викладена також у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо деяких спірних питань судової практики № 6-60/0/4-12 від 18.01.2012 року, відповідно до якого суд не повинен з»ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання та позов у такому випадку підлягає залишенню без розгляду.
-
я в том смысле чтобы оставили иск без рассмотрения нужно на каждый из 2 следующих друг за другом раз не явится без поважних причин? или первая неявка может быть по уважительной причине с ходатайством, а если вторая после нее без предупреждения то все, правильно ?
ч. 2. ст. 77 ЦПК "Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин."
-
получается 2 неявки подряд только по неповажным причинам ? Понимаю так что второй раз все равно по какой причине не явился. А если первая неявка была с ходатайством о переносе ?
-
Интересные формулировки по теме от ВССУ:
Определение от 31.05.2013
Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, районний суд правильно виходив із того, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату повторного судового засідання (а.с. 72), до суду не з'явилась, а згідно з ч. 3 ст. 169 ЦПК України причина повторної неявки в судове засідання значення немає.Определение от 19.09.2011
Із матеріалів касаційної скарги вбачається, що особа, яка подала касаційну скаргу не заперечує свою відсутність у шести судових засіданнях поспіль у суді першої інстанції, але посилається на поважність причин неявки.
Разом з тим, суди постановляючи оскаржувані ухвали, дійшли вірного висновку, що ч. 3 ст. 169 ЦПК України, не повязує право суду залишити позовну заяву без розгляду із поважністю причини неявки у судове засідання. Таке право виникає за трьох умов: неявки позивача у судове засідання, його належного повідомлення та з відсутністю заяви про розгляд справи за його відсутності. У даному випадку вбачається, що всі три умови були у наявності при постановленні судом першої інстанції ухвали про залишення позовної заяви без розгляду. -
копию ходатайства о восстановлении сроков из суда не присылали, но суд в порядке 298 ЦПК уже прислал копию апелляционной жалобы и назначил заседание, соответственно сроки восстановили, что обжалованию не подлежит ...
Поищите пожалуйста это письмо ВССУ, сошлюсь на него в возражениях на ап.жалобу. Нашел только определение ВССУ от 21.03.13 по аналогичному делу, где указано, что:
Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату судового засідання.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 169 ЦПК України причина повторної неявки взагалі не має значення, оскільки за ч. 2 ст. 207 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
-
Всем доброго времени суток! Прошу помощи в следующей ситуации.
Летом 2012 года суд вынес определение об оставлении иска без рассмотрения в связи с повторной неявкой истца без уважительных причин. В январе сего года, т.е. спустя полтора года банк обратился в апелляционный суд с жалобой на данное определение. В жалобе банк подтвердил что был уведомлен о всех заседаниях, однако в качестве причин неявки указал в первый раз командировка представителя в другое заседание, но суд заранее об этом не уведомлял. Второй раз до заседания подал ходатайство с просьбой перенести поскольку отсутствует возможность предоставить требуемые судом документы, которые истребовались еще несколько заседаний назад и при этом в само заседание не явился. И в третий раз так же командировка представителя в другой суд. Приложили заявки на командировку в качестве доказательств и на основании вышеуказанных обстоятельств просят отменить определение поскольку отсутствует повторная неявка без уважительных причин.
Прошу знающих рассказать какими должны быть мои аргументы в апелляционном суде и каковы шансы чтобы жалоба была отклонена.
Заранее благодарен за помощь!
-
Отпишусь вестями с полей. Банк прекратил направлять представителя на судебные заседания и иск соответственно был оставлен без рассмотрения в связи с повторной неявкой истца. Как по мне, не плохой итог за полтора года судебной тяжбы вернутся в изначальную точку. Заявление на выдачу наличных в суд так предоставлено и не было. Мне прямо сказали что по материалам дела нужно отказать в удолетворении исковых требований, но 99% что аппеляция зарубит это решение поэтому оптимальный вариант - вышеуказанный. В общем считаю это хоть и маленькой, но все таки победой, поскольку для банка безрезультатно потеряно полтора года времени, а моя позиция о том что я кредит наличной иностранной валютой согласно условий договора не получал, остается неизменной, поскольку доказательства обратного так и не предоставили...
-
Это наверное из какого то учебника ? Лучше смотреть Инструкцию про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, которая действует с 2003 года (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03)Извините, уточняю - эти порядки действительны на валютный кредит 2007года?
-
+1 поддержал. жаль округ не мой чтобы в реале проголосовать ... а насчет "испортится" или "не дадут" уверен, что даже капля меда в бочке дегтя уже хорошо, так что крепись Андрей !
-
Нужно подавать апелляцию на решение.
Спасибо! Огромная просьба подсказать по тексту апелляции, выше выложил его, но чувствую что как то не полно...
-
Чего то текст апелляции вообще не клеится
Огромнейшая просьба участникам форума подсказать советом, что еще можно добавить в нее и как лучше сделать. Заранее спасибо!I. Предмет та межі оскарження.
XXXXXX року суддею Шевченківського районного суду м. Києва XXXXXX у цивільній справі №XXXXX ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог апелянта щодо визнання недійсним частини договору застави.
У мотивувальній частині рішення зазначено, що перевіряючи обставини справи судом встановлені наступні обставини:
1. «відповідач надав позивачу кредит в сумі XXXXX доларів США»
2. «Відповідачем у повному обсязі були виконані зобов'язання за кредитним договором»
3. «В судовому засіданні достовірно встановлено, що кредитний договір та договір застави були укладені за взаємною згодою сторін та за їх домовленістю з усіх істотних умов, про що свідчать їх (сторін) підписи. В момент підписання договорів сторони (позивач та відповідач ) не відступили від положень актів цивільного законодавства.»
Погодитись з зазначеними висновками суду неможливо, оскільки вони є необґрунтованими та виходять за межі заявлених вимог, оскільки позовна заява була подана з приводу визнання недійсним частини договору застави, а не з приводу виконання кредитного договору з боку XXXXXXX банк", або його істотних умов.
Окрім того встановлення зазначених обставин позбавило мене права на доведення в іншому суді того, що насправді кредит відповідно до умов договору не наданий та у Кредитному договорі відсутня згода щодо усіх істотних умов.
II. Обґрунтування підстав для зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Відповідно до положення статті 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та зазначених і доведених ним обставин, отже встановлення того, що Відповідачем кредит був наданий в повному обсязі та кредитний договір містить домовленість сторін щодо усіх істотних умов виходить за межі справи та не має відношення до позовних вимог з визнання частини договору застави недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення. Виконання Кредитного договору № XXXXXX жодним чином не обґрунтовує та не несе в собі заперечення з приводу визнання недійсним п. 2.7. договору застави від ХХХХ року.
В порушення ч. 3 ст. 215 ЦПК України рішення суду не містить мотивів з яких суд вважав встановленими факти з приводу виконання Кредитного договору.
В порушення ч. 4 ст. 212 ЦПК України, суд не відобразив в рішенні результати оцінки доказів які б підтверджували виконання XXXXXXXX банк" зобов’язань за Кредитним договором № XXXXXXX.
При цьому необхідно зауважити, що за змістом умов п. 2.1. Кредитного договору № XXXXX, «Позичальник отримує кредит в сумі, зазначеній в п. 1.1. цього Договору, в готівковій формі шляхом зняття грошових коштів з поточного рахунку через касу банку»
Порядок видачі готівкової іноземної валюти визначений у п. 4 глави 3 розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. N 337 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 р. за N 768/8089, який передбачає, що видача готівки іноземної валюти здійснюється за видатковим документом - заявою на видачу готівки - фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку.
На теперішній час заява про видачу готівки, тобто єдиний належний доказ виконання зобов’язань за Кредитним договором №ХХХ у Відповідача відсутній, у зв’язку з чим я звернувся до нього із заявою про відмову у видачі кредиту та збираюсь звернутися до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій працівників банку що скористувалися моєю необізнаністю та отримували прибуток під видом нібито виконаного кредитного договору.
Вважаю висновки суду щодо Кредитного договору № ХХХХ необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи.
Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
на підставі вищевикладеного, керуючись ст. 292 ЦПК України,
ПРОШУ колегію суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва:
1. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу на рішення судді Шевченківського районного суду м. Києва від ХХХХХХХ р. у цивільній справі № ХХХХХХ;
2. Змінити мотивувальну частину рішення Шевченківського районного суду м. Києва від ХХХХХ. у цивільній справі № ХХХХХХ і ухвалити нове рішення, яким виключити висновки щодо виконання Кредитного договору № ххххх від ххххххх року та його істотних умов.
Додаток:
- квитанція сплати судового збору (на адресу першого адресату);
- дві копії апеляційної скарги особам, які беруть участь у справі.
-
Обращался в суд о признании недействительным одного пункта договора залога. Само решение суда мне как бы не важно, но одно предложение из него просто поразило. С какой кстати суд рассматривая дело устанавливает выполнение обязательств по другому договору, когда это не являлось предметом спора.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
грудня 2011 року
XXXXX районний суд м. Києва
в складі:
головуючого -судді:
при секретарі:
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до XXXXXXX, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним частини договору застави
В С Т А Н О В И В :
В липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання недійсним п. 2.7. договору застави, укладеного XXX року між XXXXXX. Вимоги обґрунтовує тим, що ст. 26 Закону України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ", містить вичерпний перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяженням, однак, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною статтею не передбачено. А тому, на його думку, п.2.7. договору застави від ___________ року повинен бути визнаний недійсним, відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України, так як містить положення, що суперечить чинному законодавству України.
В судовому засіданні представник відповідача заперечуючи проти позову зазначив, що при укладенні договору застави було дотримано усіх вимог чинного законодавства України; підстави для визнання вищезазначеного договору застави недійсним відсутні.
Суд, заслухав пояснення представника відповідача, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що XXXX року між позивачем ( ОСОБА_1 ) та відповідачем XXXX, було укладено кредитний договір № XXXX, відповідно до п.1.1. цього договору, відповідач надав позивачу кредит в сумі XXXX доларів США для придбання автомобіля XXXX XXXX року між позивачем ( ОСОБА_1 ) та відповідачем XXXXXX, було укладено договір застави, відповідно до якого XXXXXXX прийняв в заставу в якості забезпечення виконання зобов'язання за договором предмет застави транспортний засіб, автомобіль "XXXXXXX ". Позивач же у свою чергу зобов'язався повертати отриманий кредиту ( дата остаточного повернення кредиту XXXX року ) та проценти щомісячно, згідно графіку здійснення платежів з повернення кредиту, який є невід'ємним додатком № 1 до кредитного договору. Відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 13, 20 % річних.
Відповідачем у повному обсязі були виконані зобов'язання за кредитним договором.
Як вбачається із п.п. 3.3.3. та 3.3.4. договору застави, у разі невиконання " заставодавцем " ( ОСОБА_1 ) умов кредитного договору або цього договору застави, звернути стягнення на заставлений легковий автомобіль і задовольнити за рахунок цього майна свої вимоги в повному обсязі, включають дострокове погашення всієї заборгованості за кредитним договором ( суму кредиту, відсотки за користування ним, пеню та інші платежі та санкції, передбачені вказаним кредитним договором ), а також витрат, пов'язаних з утриманням заставного майна і здійсненням забезпеченої заставою вимоги; обирати порядок звернення стягнення на заставлене майно, згідно з Законом України " Про заставу " та Законом України " Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ".
Посилання позивача на те, що відсутні правові підстави щодо звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису, як на підставу для задоволення позовних вимог про визнання недійсним пункту 2.7. договору застави не ґрунтуються на законі.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом ( відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України ).
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України " Про заставу " ( в редакції, яка діяла на момент укладення договору застави ), звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства ( підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій ( часток, паїв ) якого є у державній власності ) здійснюється за рішенням суду ( дана норма є спеціальною нормою відносно ст.24 Закону України " Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень " ).
Частино 1 ст.24 Законом України " Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень " ( в редакції, яка діяла на момент укладення договору застави ), звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Даний спосіб не є вичерпним; дана норма закону також передбачає інший позасудовий порядок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Зміст договору становлять умови ( пункти ), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч.1 ст.628 ЦК України ).
В судовому засіданні достовірно встановлено, що кредитний договір та договір застави були укладені за взаємною згодою сторін та за їх домовленістю з усіх істотних умов, про що свідчать їх ( сторін ) підписи. В момент підписання договорів сторони ( позивач та відповідач ) не відступили від положень актів цивільного законодавства.
Крім того, позивач просить визнати п.2.7. договору застави недійсним у повному обсязі, так як він суперечить ст.ст. 24, 26 Закону України " Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ". Однак, даним пунктом передбачені і інші умови звернення стягнення на предмет застави, як то, реалізація предмету застави через третіх осіб за власним розсудом через комісійні магазини, біржі, тощо.
Діючою нормою ч.1 ст. 24 Закону України " Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень " передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Таким чином, станом на сьогоднішній день усунуто колізію щодо звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження між Законом України " Про заставу " та Закону України " Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ".
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу ( ч. 1 ст. 60 ЦПК України ).
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені ч.1 ст.203 ЦК України.
Частиною 1 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
З урахуванням обставин справи, суд вважає, що зміст вищезазначеного договору застави не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому в силу ч.1 ст.215 ЦК України, не підлягає визнанню незаконним.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд ( ч.3 ст.6 ЦК України ).
Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вбачається із вищезазначеного договору застави, між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо забезпечення виконання з боку ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, а саме: порядку реалізації заставленого майна.
Отже, позивачем не доведено та не надано доказів, не було їх встановлено і під час розгляду справи в суді, які б стали підставою для визнання правочину недійсним.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до XXXXXXXX третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним частини договору застави відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через XXXXXX районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
Каким образом лучше всего исключить из решения подчеркнутую фразу ? Апелляция или роз яснення ришення ?
-
Раз пошел разговор на тему МВД, хочу поведать, что есть "прикольный" (иначе не назовешь) генерал-лейтенант міліції, регионал Грицак В.М. На своем сайте (grytsak-rada.org.ua) "человек" выложил сканы паспортов к своим наградам. Все бы хорошо, но обратил внимание на одну преинтереснейшую награду, которая звучит как "Відзнака "За відзнаку" и наградил ею "уважаемого" милиционера Грицака В.М. никто иной как сам милиционер Грицак В.М. )))))
Удивительная страна Украина ...
-
а как вам это:
2. Розробити за участю Національного банку України та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до законів України щодо унеможливлення ухилення суб'єктів господарювання від виконання зобов'язань за кредитними угодами шляхом визнання кредитних угод у судовому порядку недійсними.
http://www.president.gov.ua/documents/14726.html, доручення ГАРАНТА конституции и законности в украине Азарову, свежак, сегодня, срок - 1-е июня2012.
и как они будут отменять в спешном право на защиту? и для тех кто уже попал или на будущее?
хотя о физлицах речь не идет, но кто ж в ихних поджаренных на быстром огне законах, станет размежевывать, вот вам и табу
Маразм крепчал... Оно наверное и не читает что подписывает ...
-
Одного Вы не можете или не хотите понять..Причины наших проблемм не в комбанках.Это НБУ бросило нас под танки, незаконно разрешив кредитовать в инвалюте.А потом этими танками управлял, искуственно обвалив гривну.Это в судах нам отказывают в правосудии, признавая валютные кредитные договора законными ,не смотря на очевидное их не соответствие валютному законодательству.И наконец это президент направил письмо, с обещанием увольнять судей признающих валютные кредитные договора не законными...И НБУ,и суды,и президент-это государство,власть.И бороться надо с ними.
А с властью можно бороться двумя способами.Протесты на улице или поменять власть на выборах.Но для этого надо четко понимать причины наших проблемм..гнилая,воровская и бандитская власть...
Что за письмо о котором там много разговоров ? Где оно ? Администрация Президента мне ответила, что такого письма не существует и вообще слухи из инета не комментирует. Давайте эту "страшилку" не распространять, а то и так судьи пуганные, а мы еще масла в огонь несуразицей. Почему до сих пор всех судей КСУ, что рассматривали иск Степаненко не уволили ? Их решение фактически для большинства заемщиков страны стало опорой со стороны ЗУоЗПП.
Может быть Вы говорите о Указе БЫВШЕГО президента Ющенко, который говорит всего лишь о том, что "Рекомендувати Національному банку України: ... забезпечити звернення тимчасових адміністраторів до Вищої ради юстиції щодо звільнення суддів з посад за наявності передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України ( 254к/96-ВР ) підстав. "
-
еще бы рассказали о том как вы получали справки, нарочным, почтой, сроки и т.д.
Отправил заявление о том есть ли ограничения по выезду 06.04.12 по почте без приложения паспорта, ответ датированный 24.04.12 получил 01.05.12.
Информацию к сожалению не предоставили, мотивируя тем, что:
"У межах повноважень наданих наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 30.09.2011 №754 ... перевірка інформації за базою даних "Відомости про осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України", здійснюється шляхом асоціативного пошуку за такими обов"язковими реквізитами - "Громадянство", "Прізвище, ім"я особи", "Дата народження " (число, місяць та рік).
З огляду на те, що у Вашій заяві відсутні відомості про громадянство та дату народження (число, місяць та рік) здійснити перевірку наявності чи відсутності інформації в зазначеній базі даних не є можливим" далее пропозиция прислать заяву со всеми необходимыми данными.
Вывод:
1.Ксерокс паспорта прилаживать не обязательно, достаточно с изложением сути в заявлении указать свои Ф.И.О., гражданство, дату рождения (число, месяц и год).
2. Ждать ответа месяц.
3. Письмо приходит не заказное, так что проверяйте почтовый ящик
PS Если кто то встречал сам Наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30.09.2011 №754 просьба скинуть, интересно посмотреть каким образом они вообще наполняют эту базу данных.
-
Где-то проскакивала мысль, собрать из этой темы все ценное и сделать полноценную статью. Есть желающие осуществить сие ? Хотя тут наверное получится учебник по банковскому праву
Дополнение исковых требований после начала рассмотрения по сути
в Юридична консультація - чати з юристом
Опубликовано
Обьеденить насколько понимаю только если иски одного истца? (126 ЦПК)
И вернутся это только если третье лицо заявит самостоятельные требования и попросит вернутся?
Другие способы обьеденить и вернутся кроме перечисленных существуют?