Judge

Пользователи
  • Число публикаций

    339
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы Judge

  1. добрый день, задам похожий вопрос

    Если кредитный договор например № 123, а как доказательство о получении кредита предоставлено заявления на выдачу в котором написано

    "видача кредитних коштiв згiдно кредитного договору № 125"

    это просто очепятка или предлог сказать что деньги по кредитному договору №123 не брал ? так как в заявлениее на выдачу не тот договор указан

    Спасибо

    Банк не должен был принимать к исполнению документ, заполненный не соответствующим образом.

    В целом лучше всего было бы выложить скан Вашей заявки в теме http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770, там обсуждаются такие заявления на соответствие законодательству в целом, поскольку помимо номера договора могут присутствовать более серьезные ошибки, которые влекут определенные последствия.

  2. и еще хотел узнать, можно ли перенести судебное заседание которое назначено на 31.10.2011, так как без адвоката идти не хочется...?

    напишите ходатайство об истребовании доказательств (примеров в инете полно), чтобы банк предоставил заявление на выдачу наличных, выписки с текущего счета и т.п. Вот Вам и первый перенос заседания.

    Почитайте тут еще: http://grand-insur.com/sudimsya_s_bankom-2...uchaem_isk.html

  3. А где именно 566 сказано? Я её уже всю прочитала от корки до корки. в п. 2.1.1 речь идет про клиентскую печать.

    Ой, ну вот у меня есть квитанция про уплату 0,5 % от суммы кредита и сумма в гривне. Если к примеру 0,5% - 1000 грн., то 100 % - 200 тык грн. И договор купли-продажи в гривне есть. ;-)

    Но мне непонятно- почему печати кассы нет? мне кто выдал деньги: бухгалтер с контролером из личных сейфа? или кассир? Или они на троих скинулись и мне денюх дали? Тогда при чем тут банк? почему банк в суд приходит. ;-)

    По Вашей заявке вообще выдали не с текущего счета. Вы не имели права писать заявление на выдачу наличных долларов с этого счета и банк не имел права выдавать наличную иностранную валюту с этого счета.

    Видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими документами:

    "за заявою на видачу готівки - фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;"

    отсюда и выходит недействительность Вашего заявления. А печать это важно, но второстепенно поскольку даже при наличии печати, такое заявление все равно будет недействительным.

  4. ПЕЧАТЬ ЧЬЯ А НО ФАКТУ КТО СОСТАВИЛ ДОГОВОР И В ЧЬЮ ПОЛЬЗУ А КТО ИЗ ВАС ВИДЕЛ В ДОГОВОРЕ ИЛИ ДОДТОК К ДОГОВОРУ ПОДТВЕРЖДАЮЩИЙ ПОЛНОМОЧИЯ ПРЕДСТАВИТЕЛЯ

    если правильно понял, есть сомнения в полномочиях представителя, который подписал договор ?

    1.) ч. 2 ст. 207 ЦК - Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою + глава 17 ЦК.

    2.) ч. 2 ст. 203 ЦК - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

    3.) ч. 1 ст. 215 ЦК - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

    4.) ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

  5. Вы уважаемый пропустили целую эпоху, это не Закон "Про подолання ..." это Закон "О банках и банковской деятельности", регулирует те-же правоотношения что и Декрет, но по другому, без генеральных лицензий и без индивидуальных лицензий. Коллизию между этим Законом и Декретом нужно решить!? Я за Закон, Вы за Декрет. У каждого своя сторона медали!!! О коллизиях законов слышали!?!?

    Если бы Вы внимательней прочли написанное, то увидели бы, что было предложено для большего взаимопонимания строить ответы на основании заданных вопросов. Надеюсь из приведенного ранее примера было видно, что ответ не совсем соответствует вопросу.

    Насколько понимаю, этим сообщением Вы компенсируете предыдущий ответ и уточняете его согласно конкретно поставленного вопроса.

    Снова составим конструкцию вопрос - ответ:

    Императивную, безотсылочную норму- п. 4-г Декрета?, при этом не являясь заемщиком-юрлицом

    можно не выполнять так как

    Закон "О банках и банковской деятельности", регулирует те-же правоотношения что и Декрет, но по другому, без генеральных лицензий и без индивидуальных лицензий.

    Снова выглядит не убедительно, поскольку отсутствуют указания на конкретные нормы и статьи. Согласитесь, Вы даете каждый раз ответ не до конца, поэтому если уже набрались мужества указать заемщикам их место, сделайте это качественно, чтобы у нас не осталось вопросов.

  6. Начну с императивности пп. г), ч. 4, ст. 5 Декрета. Во времена бурного обсуждения Печерского решения, я выкладывал свои рассуждения по вопросу императивности. Не может быть императивной норма закона, если другой закон те-же отношения регулирует по другому, возникает коллизия между законами и ее нужно решать в пользу одного из них!!!

    Какой такой закон регулирует использование иностранной валюты как средства платежа по другому? Есть один законодательный акт по этому поводу, который имеет силу закона и обязательный для исполнения на всей территории Украины - Декрет №15/93.

    У меня погашение процентов в долларах с кассы на прямую на 2208 с назначением погашение процентов, т.е. явное использование иностранной валюты как средства платежа, и Вы считаете, что при этом не должна быть в наличие у одной из сторон инд. лицензия ?

    Относительно законности валютных кредитов. Нельзя хвататься за Декрет, только по той причине что он удобен, он не единственный регулирует эти вопросы. Законы Украины "Про подолання ..." очередной раз подтверждают, что государство признает законность этих кредитов вводе моратории и запреты на валютное кредитование в будущем!!!

    При чем здесь законность валютных кредитов ? По моему Софи четкий вопрос задала в рамках императивной нормы п. Г ч.4 ст. 5 Декрета, а Вы пошли в сторону что государство подтвердило законность ... Очень хорошо, что подтвердило, но подтвердило исходя из чего ? Не из того случайно, что они должны были выдаваться именно законным способом ? Но опять же, речь не об этом.

    PS Давайте строить ответы из вопросов, а то получается как то невразумительно, вот пример который получился совместив вопрос Софи с Вашим ответом:

    Императивную, безотсылочную норму- п. 4-г Декрета?, при этом не являясь заемщиком-юрлицом

    можно не выполнять так как

    "Законы Украины "Про подолання ..." очередной раз подтверждают, что государство признает законность этих кредитов вводе моратории и запреты на валютное кредитование в будущем!!!"

  7. Это я читала. Это понятно.

    Сейчас перечитываю нормативку по кассовым документам. (№337) Про подписи и реквизиты - понятно. Нигде не могу найти пунктик про печати банка. И то, что они должны быть на документе. Тыкните, плиз, куда идти читать? может кто помнит?

    Там не только одна инструкции 337.

    Вот список: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=34445

    отдельное внимание на п. 28 в нем, так же учтите ст. 9 О бух. учете и положение об операционной деятельности в банках (п. 15 в списке)

  8. выходит касса принимать монеты и выдавать с 09.09.2009, а до этого центы в кассе не обменивались по определению.

    ага 337я прямо говорила, что физ. лицам ни выдать ни получить ни заплатить центами (тему создал где то тут по этому поводу). У кого выдача кредита с центами как и погашение, во время действия 337й по определению не могли надлежащим образом обязательства обе стороны выполнить.

    PS Поговорка говорит, что копейка рубль бережет, а ЦК - позичальник не сплачує проценти за час прострочення кредитора :)

  9. Не решение, а бред сивой кобылы.

    почему Вы считаете что "бред сивой кобылы" ? Понимаю проще "плюнуть" и пойти дальше, но все же лучше наверное обосновывать такие утверждения, ссылаясь на законодательство и нормативные акты...

  10. Интересный проект: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=41035

    Проект

    Вноситься народним

    депутатом України

    Королевською Н.Ю.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

    щодо захисту прав споживачів фінансових послуг

    Верховна Рада України постановляє:

    І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

    1. У статті 345 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 18-22, ст. 144 із наступними змінами):

    частину другу викласти у такій редакції:

    "2. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, та істотними умовами якого є предмет, сума кредиту, строк повернення, розмір відсоткової ставки за кредитом, порядок отримання та повернення кредиту. При цьому у кредитному договорі передбачаються мета кредиту, види забезпечення зобов'язань позичальника, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту";

    доповнити статтю новою частиною такою змісту:

    "3. Істотні умови у кредитному договорі не можуть бути змінені в односторонньому порядку будь-якою стороною договору".

    2. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 40-44, ст. 356 із наступними змінами):

    1) у статті 534:

    в абзаці першому частини першої слова "якщо інше не встановлено договором" виключити;

    доповнити статтю новою частиною такого змісту:

    "2. Сторони мають право передбачити в договорі іншу черговість погашення вимог кредитора ніж визначено частиною першою цієї статті, якщо інше не передбачено цим Кодексом або законами України";

    2) частину четверту статті 591 виключити;

    3) статтю 1052 доповнити новою частиною такого змісту:

    "2. Право позикодавця, визначене в частині першій цієї статті не застосовується, в разі якщо на момент втрати або погіршення стану забезпечення позичальник не має простроченої заборгованості перед позикодавцем. В разі втрати забезпечення позичальник зобов’язаний надати позикодавцю рівноцінне забезпечення або інше забезпечення за згодою позикодавця";

    4) статтю 1054 доповнити новими частинами такого змісту:

    "3. Істотними умовами кредитного договору є предмет, сума кредиту, строк повернення, розмір відсоткової ставки за кредитом, порядок отримання та повернення кредиту.

    4. Істотні умови у кредитному договорі не можуть бути змінені в односторонньому порядку будь-якою стороною договору.

    5. При укладанні кредитного договору кредитодавцю забронюється ставити в залежність укладення цього договору від певних обставин або здійснювати інше обтяження його укладання у тому числі шляхом висування вимог щодо отримання послуг окремо визначених оцінювачів, нотаріусів та страхових компаній.

    6. Основні економічні та правові вимоги, що виникають при укладанні кредитного договору, мають бути розкриті кредитодавцем позичальнику до укладання договору. Ця інформація має бути доведена кредитодавцем у письмовій формі і містити:

    - опис усіх грошових зборів і витрат, пов'язаних з наданням грошових коштів (кредиту);

    - принципи визначення відсоткової ставки за кредитним договором;

    - положення про інфляційне застереження;

    - порядок дострокового виконання основного зобов'язання у разі неплатоспроможності позичальника або невиконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором та юридичні наслідки цього невиконання;

    - реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру фінансових установ чи Державного реєстру банків;

    - інші умови за рішенням кредитодавця.

    7. Невиконання кредитодавцем вимог, визначених частиною шостою цієї статті, є підставою для визнання кредитного договору недійсним";

    5) статтю 1056 доповнити новою частиною такого змісту:

    "4. Відмова позичальника від зміни істотних умов (умови) у діючому кредитному договорі, не може бути підставою для дострокового припинення кредитних відносин";

    6) частину другу статті 10561 доповнити словами "в тому числі у разі зміни облікової ставки Національного банку України";

    7) доповнити Кодекс статтями 10562 та 10563 такого змісту:

    "Стаття 10562. Забезпечення зобов’язань за кредитним договором

    1. Виконання позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором може забезпечуватись в порядку та способами, передбаченими главою 49 цього Кодексу.

    2. Заставодавець або члени його сім'ї першого ступеня споріднення мають переважне право перед іншими особами на викуп предмета застави, яким забезпечено зобов’язання за кредитним договором, у разі його реалізації або продажу з метою задоволення вимог заставодержавтеля.

    Стаття 10563. Черговість погашення грошових зобов’язань за кредитним договором

    1. У разі надходження грошових коштів від позичальника для задоволення вимог кредитодавця, такі вимоги погашаються у такій черговості:

    1) у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

    2) у другу чергу сплачується сума основного боргу за кредитом та проценти за користування кредитом;

    3) у третю чергу сплачуються штраф та пеня".

    3. У статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, N 30, ст. 379; у редакції Закону України від 1 грудня 2005 року N 3161-IV (Відомості Верховної Ради України, 2006, N 7, ст. 84 із наступними змінами):

    абзац десятий частини четвертої виключити;

    у пункті 3 частини п'ятої слова "крім відсоткової ставки" виключити.

    4. У Законі України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 38, ст. 313 із наступними змінами):

    1) частину другу статті 38 доповнити реченням такого змісту:

    "При цьому переважне право на викуп предмета іпотеки перед іншими особами має іпотекодавець або члени його сім'ї першого ступеня споріднення";

    2) статтю 41 доповнити новою частиною такого змісту:

    "Іпотекодавець та члени його сім'ї першого ступеня споріднення мають переважне право на викуп предмета іпотеки у разі його реалізації на прилюдних торгах";

    3) частину восьму статті 47 виключити.

    5. Статтю 20 Закону України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 47, ст. 642 із наступними змінами) доповнити новою частиною такого змісту:

    "У разі реалізації заставленого майна, на яке звернуто стягнення, заставодавець та члени його сім'ї першого ступеня споріднення мають переважне право на викуп такого майна".

    ІІ. Прикінцеві положення.

    1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

    2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону:

    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

    забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

    3. Національному банку України у місячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

  11. Есть свои плюсы и минусы. Естественно, для тех кто не платит выгодней быть под ЖКС. А если жильцы дома в основном сознательные, то конечно не устроит ведение дел ЖКС, когда почти все средства идут не на дом, а на огромный штат сотрудников, который толком ничего и не делает.

    Относительно не платежеспособных, есть много способов решения таких вопросов. Например привлекать их к работе по ОСМД уборщиками, сантехниками, электриками и т.п., в счет квартплаты. Кроме того, можно снижать плату если в доме есть помещения, которые можно сдавать в аренду, так же снимать плату с провайдеров которые тянут кабеля через дом в счет снижения квартплаты и т.д. и т.п.

    Не всегда выгодно, когда ОСМД создается в старом жилом фонде, который не ремонтировался годами, ведь понятно что проще поддерживать состояние нового дома, чем пытаться улучшить "убитый".

    В общем для сознательных есть где развернутся, конечно не все гладко как бы хотелось нашему ленивому народу, но ныть что ЖКС и гос-во ничего не делают в этом плане тоже не лучший выход.

  12. Решение отличное, как и небезызвестное Печорского суда, но вполне возможно, что даже апелляцию не пройдет ... Жаль что в нем нету обоснований еще со стороны ч. 4 ст. 8 ЦПК Украины.

  13. Вести с полей ... Смешанные чувства...

    Истец в заседании указал, что у банка отсутствуют оригиналы документов, которые предоставлены в суд в качестве доказательств, а так же вовсе нету заявы на видачу готівки. (В суд даже копия заявы на выдачу готивки не предоставлена) Я сразу же воспользовался ч. 2 ст. 64 ЦПК истребовав именно оригиналы тех доказательств, которые есть в материалах. Судья явно недовольная, попросила в следующее заседание предоставить истца справку, о том что оригиналы были утеряны, а так же указала что дело будет рассматриваться по материалам находящимся в деле.

  14. ну раз так то давай с тимошенко разберемся

    ты был на акчиях под км при тимошенко ? ТАК ЗАРУБИТЕ НА НОСУ ..

    КАБМИН НА ТОТ МОМЕНТ НЕ ИМЕЛ ПОЛНОМОЧИЙ УКАЗЫВАТЬ НБУ

    НБУ БЫЛ ПОД ПОЛНЫМ КОНТРОЛЕМ ПРЫЩАВОГО В СГОВОРЕ СО СТЕЛЬМАХОМ !!! ЭТО ИХ ЗАСЛУГА В ТОМ ЧТО В УКРАИНЕ РАЗУГРАЛСЯ КРИЗИС А ПРИЧИНА ВСЕГО ДОЛАРИЗАЦИЯ

    НУ КАК ВЫ НЕ ПОЙМЕТЕ ЧТО НЕТ ДРУГИХ ПРИЧИН .

    НУ КАК ПРИМЕР .. ЕСТЬГРИВНА \ЗАКОННОЕ ПЛАТЕЖНОЕ \ ЗА ВСЕ ТОВАРЫ И УСЛУГИ--ДЕНЬГИ

    А ЕСТЬ ДОЛАК КОТОРЫЙ МОЖЕТ ИСПОЛЬЗОВАТСЯ ТОЛЬКО КАК СРЕДСТВО НАКОПЛЕНИЯ \ТОЕСТЬ ВЕЩ \

    ПРОЙЗВЕДЕ КОЙТО ТОВАТ ИЛИ УСЛУГУ \ЧЕМ И ЗАНИМАЕТСЯ КАБМИН --ЭТО ЭГО ПАРАФИЯ\\ ЕМУ ПРЕДЬЯВЛЯЮТ В РЕЗУЛЬТАТЕ КРИЗИСЯ ЩЕТ НЕ 1 ЕДЕНИЦУ ТОВАРА--ЧТО ЗНАЧИЛО 5 ГРИВ .

    А 8 ГРИВ

    ТАК КОМУ ЭТО ВЫГОДНО ТИМОШЕНКО ..

    САМЫЙБОЛЬШЫЙ ВРЕД СТРАНЕ И НАМ НАНЕСЕН НЕ КУРСОМ ДОЛАР ГРИВНА

    А РАЗВАЛОМ ПРОИЗВОДСТВА В СВЯЗИ С ДОЛАРИЗАЦИЕЙ ДЕН СИСТЕМЫ В ЧЕМ НЕПОСРЕДСТВЕННАЯ ПРИЩАВОГО И СТЕЛЬМАХА ... И НЕ НАДО ВАЛИТЬ ИХ В ОДНУ КОШОЛКУ С ТИМОШЕНКО ВСЕ ПРЕКРАСНО ЗНАЮТ ЧТО ЭТО БЫЛИ 2 ПРОТИВНИКА И ИМИ ОСТАЛИСЬ .

    НУ А ОТНОШЕНИЕ --- ЭТО КАК ОТНОШЕНИЯ КАСИРА ЗАКАЗЧИКА И РОБОТЯГИ ПРИШЕДШЕГО К НЕМУ ЗА РАЩЕТОМ ЗА ВЫПОЛНЕННУЮ РАБОТУ

    Олег, зная Вашу направленность в сторону Тимошенко, все же считаю, что "рыльце в пуху" у них ВСЕХ включая и Тимошенко. Поэтому, если бы мне предложили выбрать одно из двух: Выпустить Тимошенко или посадить Януковича, выбрал бы второе не задумываясь, поскольку считаю что все они должны сидеть и чем дольше, тем лучше для простого народа.

    А насчет заговоров, могу сказать что согласно ст. 20 ЗУ о КМУ одним из основных полномочий КМУ являлось "сприяння стабільності грошової одиниці України" в чем было выражено за премьерство известного человека сприяння стабільності грошової одиниці України ? Где оно вообще то сприяння ? Олег понимаю что из двух зол выбирают меньшую, но наше государство живет уже на протяжении более 20 лет пытаясь выбрать именно меньшую и ничего не меняется как видим. В этой статье по полномочиям еще много чего сделано не было, можете сами выписать и сравнить что сделано, а что нет, буквально по пунктам закона.

    PS Направленностью форума как мне кажется, защита прав простых граждан, которые сталкивались и сталкиваются с беспределом власти, а не обсуждать кто из власти прав, а кто виноват, от чего уже тошнит уверен не только мне.

  15. Как Вы думаете, когда стоит ожидать такого ?

    Обвал гривны заставил вызвать Арбузова в Раду

    На следующее заседание парламентского комитета по вопросам финансов, банковской деятельности, налоговой и таможенной политики будет приглашен глава Национального банка Украины Сергей Арбузов. Такое решение было принято на заседании комитета под председательством Виталия Хомутынника.

    Причиной вызова Арбузова может быть грядущий обвал гривны. Обвал гривны неизбежен. По-другому государство не работает, – уверяют эксперты.

    Представьте, что вы – банк. Вы принимаете вклады населения под 8-12% годовых. Всевозможные ограничения Нацбанка, а также сложные процедуры делают невыгодным для вас выдачу кредитов гражданам и предприятиям, плюс плохой бизнес делает слишком рискованной выдачу кредитов. Поэтому единственный институт, куда банк может передать эти деньги – это государство, в долговые обязательства под 16% годовых. То есть получается цепочка «население-банк-государство».

    Государство, набравшись банковских кредитов под 16%, таких денег не зарабатывает, чтобы их отдавать. Долг можно уменьшить ровно на тот процент, под который взяли долговые обязательства с небольшим походом (например, взяли под 16% годовых, соответственно, за год гривну можно опустить на 20%). Таким образом, долг в валюте остается тот же.

    Если набор в долг продолжается от 1 до 3 лет, соответственно, умножьте на количество лет.

    Перед последним обвалом гривны государство брало в долг у банков под 30% годовых, при этом Ющенко, Тимошенко, Стельмах в один голос кричали о стабильности гривны. Обвал произошел вдруг, он всегда начинается вдруг. Гривна полегчала на 60%. С того времени прошло почти три года непрерывного взятия в долг у банков под 16% годовых.

    В худшем случае доллар будет стоить 12 гривен – эксперт о второй волне кризиса

    Соответственно, обвал гривны должен произойти, по меньшей мере, на 40-50%. Обвал происходит всегда неожиданно, вдруг. Банки постараются придерживать доллары, Национальный Банк будет успокаивать населения, а курс доллара поползет на уровень 12 гривен за 1 доллар.

    PS У меня друг решил продать квартиру по памяти что в 2008 году после обвала гривны так же и упала стоимость на недвижимость, поэтому если сей час продать то после обвала можно приобрести другую такую же при этом заработать. Единственный нюанс, в чем хранить ? :)

  16. Хорошая новость для заёмщиков! Верховный Суд Украины, путём публикации в своём журнале, доступно дал понять судам, что ограничивать должников в праве выезда за рубеж - незаконно.

    Читаем - http://grand-insur.com/verhovnyy_sud_ukrai...dolzhnikov.html

    В скором будущем наверное можно ожидать дубль №2 "Про врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", которым внесут изменения в 152ю ЦПК добавив запрет на выезд за границу :)

  17. А у Вас заявление на выдачу наличной иностранной валюты действительное? Начните с него.

    Добавьте еще.

    http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=40149 сообщение #1660 26.10.11 17.05

    Неведение убивает, на основную сумму до сих пор не дают, есть только одно, которое дали при оформлении договора на центы с 3801, но помимо центов еще и на основную сумму же должно быть.

  18. Есть разница между опиской и недействительностью первичного бухгалтерского документа. И принципиальная.

    Судьи высказывают свою точку зрения только на доказательства в материалах дела и процессуальные документы сторон. Вы подавали заявление о фальшивости доказательства выдачи наличной иностранной валюты из кассы банка?

    http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38659 сообщение #1261 13.09.11 22:41

    Это Ваши процессуальные права, реализовывайте их в полной мере.

    Судья не будет за Вас делать Вашу работу. Его обязанность - применить статью 211 ГПК Украины.

    Статья 375 УК Украины не отменена.

    Уважаемый НБ Украины, в моем случае на основании вышеуказанных квитанций, правильно ли сформулировал заявление в суд ? :

    Як вбачається з квитанцій №№ … готівкова іноземна валюта приймалась в касі банку та зараховувалась безпосередньо на аналітичні рахунки банку №№2203, 2208, 2909 вказане свідчить, що банківською установою здійснювалась діяльність з порушенням умов ліцензування, оскільки дозволом з додатком (генеральною ліцензією) №… банківській установі дозволено здійснювати ЛИШЕ наступні валютні операції:

    а) неторговельні операції з валютними цінностями;

    б) ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

    в) ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

    г) ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

    ґ) відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

    д) відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

    е) залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

    є) залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

    Жодна з цих операцій не дозволяла банківській установі приймати від мене готівкову іноземну валюту в касі банку.

    Відповідно до ч. 1 ст. 211 ЦПК України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

    Відповідно до п. 39 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» розглядаючи справи, суд відповідно до статті 211 ЦПК має виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню порушення закону, і постановляти щодо них окремі ухвали та направляти їх відповідним органам та особам, які повинні протягом місяця з дня одержання окремої ухвали повідомити суд, який її направив, про вжиті заходи.

    На підставі вищевикладеного, прошу суд постановити окрему ухвалу і направити її до правоохоронних органів для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України за фактом скоєння злочину передбаченого ст. 202 КК України.

  19. Вы хотели сказать: "..., а ГЕНЕРАЛЬНАЯ ЛИЦЕНЗИЯ такого права не дает."?

    http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=40184 сообщение #19

    Каким же образом тогда вообще могли принимать в кассе наличный доллар, если такого права генеральная лицензия не давала ?

    Обратил внимание на свои квитанции по погашению, на протяжении года с августа 2008 по ноябрь 2009 при погашении выдавали 2 квитанции, при этом в квитанции по процентам сумма прописью указана в долларах, а по телу в гривнах, как и почему такое может быть ?

    а с ноября 2009 года стали выдавать одну квитанцию, в которой сумма прописью уже в гривнах, но в примечании разбивка в долларах. При этом принятие уже не на 2203, 2208 как в договоре, а на 2909

  20. так как решения ВСУ обжалованию не подлежат, то возможно ли обжаловать такие неправосудные выводы всу в каком -то европейском суде, может быть в ВР, в КСУ следует обратиться?

    Стаття 13. Повноваження Конституційного Суду України

    4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;

    Стаття 43. Суб'єкти права на конституційне звернення з питань офіційного тлумачення Конституції України та законів України

    Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

    Интересует юридический момент, фактически Декрет не является законом, но имеет силу закона. В полномочия КСУ входит толкования именно законов. Входит ли в полномочия КСУ толкование Декрета? Интересно, что согласно ст. 5 Закону України Про порядок застосування Закону України "Про тимчасове зупинення повноважень Верховної Ради України, передбачених пунктом 13 статті 97 Конституції України, і повноважень Президента України, передбачених пунктом 7-4 статті 114-5 Конституції України", Кабінет Міністрів України дає тлумачення Декретів.

    Но специально для ВСУ хотелось бы узнать позицию именно КСУ является ли норма п. Г ч. 4 ст. 5 Декрета императивной.

    Если просить растолковать КСУ ЗУ "О национальном банке", то скорее всего нужно толкование, ст. 56, п. 14 ст. 7 и ст. 44 этого закона, а так же 162й статьи КУоАП - это со стороны инд. лицензии

  21. НУЖЕН ПОВТОРНЫЙ ИСК В АДМИН СУД !!! ЮРИСТЫ!!!

    Любуйтесь п. 13 проекта постановы пленума ВССУ:

    У разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу або як застави (підпункт «Г» пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання), то суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України «Про Національний банк України» в межах своїх повноважень прийнято положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року №483 (зареєстроване у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028) Згідно із пунктом 1.5. цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

    У зв’язку із цим суди повинні виходити із того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу жодною із сторін кредитного договору.