zyatik1

Я уже видел все эти решения, и даже носил их судье чтобы показать. И знаете каков был ответ: НО ЭТО ЖЕ НЕ РЕШЕНИЯ ВССУ, А ВСЕГО ЛИШЬ РЕШЕНИЯ ВЕРХОВНОГО!КАКОВО???!!!! СТРАНА НЕ ПУГАННЫХ ИДИОТОВ, ДРУГИХ СЛОВ НЕТ!

Не прав.Поручитель поручается по обязательствам кредитора оценивая свой риск, именно от оценки этого риска и принимается решение - поручаться за исполнение обязательства или нет. Поручитель уверен что при ставке 15 % годовых заемщик без проблем сможет исполнять свои обязательства и считает свой риск минимальным. Т.Е. ОН ГОТОВ ЗУБ ДАТЬ ЧТО ЗАЕМЩИК ВСЕ ВЫПЛАТИТ САМ И ЕМУ ПЛАТИТЬ НЕ ПРИДЕТСЯ! Если же процентная ставка 20 % годовых, то поручитель уверен в том, что заемщик ни при каких обстоятельствах не сможет исполнить взятые на себя обязательства и при этом риск поручителя огромный, Т.Е. поручитель ни при каких условиях не соглашается поручиться за такое обязательство, даже если бы в договоре размер его ответственности был оговорен в размере 1 грн. Именно поэтому ст. 559 ГК и говорит о полном прекращении поручительства и ни слова не говорит о том что оно может быть прекращено в какой-то части.

Ничего здравого в этом нет, это прямейшее наплевательство на гражданский кодекс и очень смахивает на какое-то феодальное правосудие, где какой-то князек выносит решение в зависимости от своего настроения и того с какой ноги он сегодня проснулся!!!!

Дело в том что у меня в Николаевской области идея о прекращении поручительства и взыскании при этом кредитной задолженности родилась именно в апеляционном суде!!! Судья первой инстанции сам в шоке, но своя рубашка ближе к телу, поэтому решение он намерен выносить именно в таком бредовом виде!

Предлагаю обсудить такое вот бредовое решение: Справа № 2-408/2009р. Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 жовтня 2010 року Корюківський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого – судді Чурупченка М.І., при секретарі – Макуха О.О., з участю представника позивача – Хоменко І.М., відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківка у приміщенні суду цивільну справу за позовом Відкритого Акціонерного Товариства «Раффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору та зустрічному позову ОСОБА_4 до Відкритого Акціонерного Товариства «Раффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію, - в с т а н о в и в: 09 липня 2007 року позивач звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26.11.2007 року між ВАТ «Раффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту за № 014/1058/82/6597, про надання кредиту на суму 230 000 (двісті тридцять тисяч) гривень, строком на 120 місяців з 26.11.2007р. по 25.11.2017р., зі сплатою 11,00% річних. Додатком № 2, до договору кредиту, від 26.11.2007р. визначено графік погашення кредиту. 26.11.2007р. також був укладений договір поруки № 014/1058/82/6597, який підписала ОСОБА_4 Позивач виконав умови договору в повному обсязі, та надав ОСОБА_2 кошти, що підтверджується випискою з історії руху коштів по рахунку. Згідно графіку погашення кредиту, станом на 2.07.2009 р. позичальник повинен був погасити – 21 889,40 грн., залишок основного боргу повинен був складати 208 110,60 грн. Станом на 2.07.2009р. у відповідача виникла заборгованість по кредиту у сумі 257 561,81 грн., з яких борг по кредиту 215 356,06 грн. (прострочений борг по кредиту – 7 245,46 грн.), 24 880,06 заборгованість по процентах за період з 15.10.2008р. по 2.07.2009р., 4 716,10 пеня по кредиту за період з 16.10.2008р. по 2.07.2009р., пеня по процентах за період часу з 16.11.2008р. по 2.07.2009р. – 12 609,59 грн., яку відповідач не погашає в добровільному порядку. Тому позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення на його користь, у солідарному порядку, кошти з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в розмірі – 257 561,81 грн. заборгованості по кредиту, а також державне мито та витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду даної справи в розмірі – 1 952,00 грн. Відповідачкою ОСОБА_4 було подано до суду зустрічний позов до ВАТ «Раффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року таким, що припинив свою дію. В зустрічному позові відповідачем ОСОБА_4 було мотивовано свої п вимоги тим, що порука відповідно до ст.559 ЦК України припиняється у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його зобов»язань. ОСОБА_4 в зустрічному позові зазначає про те, що їй не було відомо про укладення 26.02.2008 року додаткової угоди №2, предметом якої є зміна умов кредитного договору від 26.11.2007 року, а саме збільшена процентна ставка за користування кредитом з 11% до 16,5% річних, про що її не було повідомлено і нею не обумовлено і не підписано. Тому ОСОБА_4 вважає, що договір поруки договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року припинив свою дію з 26.02.2008 року і просить його задовольнити. В ході розгляду справи після часткового погашення боргу і уточнення позовних вимог позивач 17.09.2010 року подав заяву про уточнення позовних вимог і просить стягнути на їх користь солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором всього на загальну суму -124990,83 грн., з яких: заборгованість за кредитом (залишок)- 66560,98 грн. станом на 04.08.2010 рік; заборгованість по відсоткам за кредит -33863,50 грн. станом на 04.08.2010 рік; пеня за кредитом 6558,26 грн. станом на 18.08.2010 рік; пеня по відсоткам 18008,09 грн. станом на 18.08.2010 рік. Також просять і стягнути солідарно на їх користь сплачені ними судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі – 252 грн. та державне мито в сумі 1700 грн. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просить суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, в солідарному порядку, всю суму заборгованості по кредиту, а також суму державного мита та судові витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду даної справи. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ВАТ «Раффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року таким, що припинив свою дію просить суд відмовити за безпідставністю. Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача ВАТ «Раффайзен Банк Аваль» визнав частково, та пояснив він саме згоден з уточненими позовними вимогами ВАТ «Раффайзен Банк Аваль», а саме: з тим, щоб борг був стягнутий по кредиту в сумі залишку -66560,98 грн. станом на 04.08.2010 рік; пеню по відсоткам 18008,09 грн. станом на 18.08.2010 рік. По боргу по відсоткам за кредитом в сумі -33863,50 грн. станом на 04.08.2010 рік та пені за кредитом в сумі - 6558,26 грн. станом на 18.08.2010 рік вимог не визнає і просить відмовити у їх задоволенні, оскільки вважає, що позивачем було неправильно проведено обрахунок. Також просить і задовольнити зустрічний позов ОСОБА_4 і просить визнати договір поруки таким, що припинив свою дію з 26.02.2008 року. становить 215156,06 гривень ( прострочений борг по кредиту 9578,15 грн.), 29354,03 грн. заборгованість по процентах , 18008,09 грн. пеня по процентах . Однак не згоден з сумою 6558,26 грн. пені по тілу кредиту. ОСОБА_2 подав по основному позову свої письмові заперечення, які він підтримує. пені по тілу кредиту. Що стосується позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_4, то не заперечує в їх задоволенні. Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилась, а надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає і просить задовольнити її зустрічний позов. Як встановлено судом , між ВАТ «Раффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 за № 014/1058/82/6597 від 26.10.2007 року був укладений договір кредиту у розмірі – 230 000,00 (двісті тридцять тисяч) гривень, строком на 120 місяців з 26 листопада 2007 року по 25 листопада 2017 року, зі сплатою 11% річних за користування кредитними коштами. Додатком №2 від 26.11.07 року по кредитному договору № 014/1058/82/6597 від 26.10.2007 року, який є невід»ємною частиною кредитного договору визначений графік погашення кредиту. Згідно виписки з історії руху коштів по рахунку ОСОБА_2 отримав данні гроші в повному обсязі. 26 листопада 2007 року в забезпечення виконання даного кредитного договору був укладений договір поруки за № 014/1058/82/6597 від 26.10.2007 року з ОСОБА_4. 26.02.2008 року була укладена додаткова угода №2, предметом якої є зміна умов кредитного договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року, а саме збільшена процентна ставка за користування кредитом з 11% до 16,5% річних, яку підписано позивачем і відповідачем ОСОБА_2, відповідачку ОСОБА_4 не було повідомлено про це і не було з нею обумовлено і нею підписано додаткової угоди. Станом на 02 липня 2009р. у відповідача виникла заборгованість по сплаті кредиту у сумі - 257 561,81 грн., з яких борг по кредиту - 215 356,06 грн. (прострочений борг по кредиту – 7 245,46 грн.), 24 880,06 заборгованість по процентах за період з 15.10.2008р. по 2.07.2009р., 4 716,10 пеня по кредиту за період з 16.10.2008р. по 2.07.2009р., пеня по процентах за період часу з 16.11.2008р. по 2.07.2009р. – 12 609,59 грн., яку відповідач не погашає в добровільному порядку, що підтверджується довідкою розрахунку наданою позивачем. Тому позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом про стягнення на його користь, у солідарному порядку, кошти з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в розмірі – 257 561,81 грн. заборгованості по кредиту, а також суму державного мита та судові витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду даної справи в розмірі – 1 952,00 грн. Після часткового погашення боргу за кредитним договором, позивачем 17.09.2010 року було змінено і уточнено позовні вимоги і позивач просить стягнути на їх користь солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором всього на загальну суму -124990,83 грн., з яких: заборгованість за кредитом (залишок) - 66560,98 грн. станом на 04.08.2010 рік; заборгованість по відсоткам за кредит -33863,50 грн. станом на 04.08.2010 рік; пеня за кредитом 6558,26 грн. станом на 18.08.2010 рік; пеня по відсоткам 18008,09 грн. станом на 18.08.2010 рік. Також і стягнути солідарно на їх користь сплачені ними судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі–252грн . та державне мито в сумі-1700грн . Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, що підтверджується випискою з історії руху коштів по рахунку відповідача, яка знаходиться в матеріалах справи, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. У відповідності до ст.629 ЦК України – договір є обов’язковим для виконання сторонами. Позивач свої зобов»язання за кредитним договором №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року виконав і надав позичальнику кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується випискою з історії руху коштів по рахунку. Відповідно до п.5.1 кредитного договору, додатку №2 позичальник зобов»язувався забезпечити повернення одержаного кредиту у строки встановлені договором і оплату нарахованих відсотків. Позичальник в порушення умов кредитного договору кредитні кошти своєчасно не повертав, тому вже станом на 2 липня 2009 року у позичальника виникла заборгованість по кредиту. Згідно п.6.5 кредитного договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року позивач має повне право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредит, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, пені та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору. Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідач у порушенні вимог п.5.1 Договору кредиту не забезпечив повернення одержаного кредиту у строки встановлені договором і сплату нарахованих відсотків. Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому. Відповідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Пунктом 10.1 договору кредиту, за порушення строків повернення кредитної заборгованості передбачених договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі – 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. За таких викладених обставин відповідач ОСОБА_2 знав про умови договору, порушив їх і зобов»язаний повернути борг за вказаних умов кредитного договору за які підписався. Враховуючи вказане та приймаючи до уваги, те що відповідач ОСОБА_2 позов визнає в частині боргу за кредит і пені по відсоткам, а не визнає по пені за кредит і відсоткам за кредит, то це суперечить договірним зозобов»язанням і цивільному законодавству. Також він надав сам свій розрахунок по пені за кредит, який прийнятий судом до уваги, визнав пеню по відсоткам за кредит, тому з нього і підлягає стягнення заборгованих сум відповідно законодавства. В забезпечення умов виконання договору кредиту, який отримав ОСОБА_2, 26.11.2007р. з відповідачкою ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 014/1058/82/6597, згідно якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання у повному обсязі відповідати по зобов’язанням позичальника перед банком. Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником. Згідно з ст. 554 ЦК України та п.п. 2.2, 3.1, 4.1 договору поруки, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки. Відповідно до п.5.1 договору поруки, порука діє до повного виконання боргових зобов’язань за кредитним договором. Стаття 543 ЦК України встановлює, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов’язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов’язок решти солідарних боржників перед кредитором. Стаття 554 ЦК України передбачає у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Враховуючи вказане відповідачка ОСОБА_4 повинна відповідати солідарно за зобов»язанням, але враховуючи, що до виникнення заборгованості (02.07.2009 року) по кредиту, 26.02.2008 року було укладено додаткову угоду №2, предметом якої є зміна умов кредитного договору №014/1058/82/65957, а саме збільшена процентна ставка за користування кредитом з 11% до 16,5% річних, про що їй не було відомо і з нею ці умови не погоджувались, тому відповідно ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок збільшення обсягу відповідальності. За таких обставин (по збільшенню відповідальності) відповідачка ОСОБА_4 повинна відповідати за зобов»язання частково, тільки за умови на які вона поручалась, тобто за борг по кредиту і пені за кредит. Тому з неї підлягає стягнення за умов кредитного договору, а стягнення за відсотками по кредиту і пені по ній не підлягає, оскільки по цих умовах збільшилась відповідальність. Приймаючи до уваги вказане її зустрічний позов слід задовольнити частково, і договір поруки слід рахувати таким, що припинив свою дію з 26 лютого 2008 року в частині забезпечення зобов"язання відносно збільшеної відсоткової ставки за кредитом з 11% на 16,5%. На підставі вище вказаного, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, а саме: слід стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитом (залишок по тілу кредита) - 66560,98 грн. станом на 04.08.2010 рік; та пені за кредитом згідно розрахунку наданого відповідачем ОСОБА_2 – 4988,78грн. станом на 18 серпня 2010 року. Всього слід стягнути солідарно – 71549,76 грн. Також слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість по відсоткам за кредит -33863,50 грн. станом на 04.08.2010 рік та пені по відсоткам 18008,09 грн. станом на 18.08.2010 рік. Всього слід стягнути з ОСОБА_2– 51871,59 грн. Оскільки позов задовольняється на користь позивача, то з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 слід стягнути на користь позивача понесені ними витрати при зверненні з позовом до суду (252 грн.) на інформаційне-технічне забезпечення по 126 грн. з кожного. Також слід стягнути з відповідачів на користь позивача понесені витрати (державне мито-1700грн.) пропорційно до сум стягнутої заборгованості з ОСОБА_2 - 1342 грн. 50 коп. та з ОСОБА_4- 357грн. 50 коп. Керуючись кредитним договором та договором поруки №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року, ст.ст. 526, 530, 543, 553, 554, 559, 612, 625, 629, 1046, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 81, 88, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд – в и р і ш и в: Позов Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в солідарному порядку на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль" заборгованість по кредитному договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року залишок за кредитом в сумі - 66560 (шістдесят шість тисяч п"ятсот шістдесят) гривень 98 копійок, станом на 04 серпня 2010 року. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль" заборгованість за відсотками по кредитному договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року, в сумі - 33863 (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят три) гривень 50 копійок, станом на 04 серпня 2010 року. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль", заборгованість по пені за кредитом, по кредитному договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року, в сумі - 4988 (чотири тисячі дев"ятсот вісімдесят вісім) гривень 78 копійок, станом на 18 серпня 2010 року. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль" заборгованість по пені за відсотками по кредитному договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року, в сумі - 18008 (вісімнадцять тисяч вісім) гривень 09 копійок, станом на 18 серпня 2010 року. Задовольнити частково зустрічний позов ОСОБА_4 до Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль" про визнання договору поруки №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року таким, що припинив свою дію. Визнати договір поруки №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року, укладений між Відкритим Акціонерним Товариством "Раффайзен Банк Аваль", ОСОБА_2 та ОСОБА_4, таким, що припинив свою дію з 26 лютого 2008 року в частині забезпечення зобов"язання відносно збільшеної відсоткової ставки за кредитом з 11% до 16,5%. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль" по 126 (сто двадцять шість) грн.00 коп. у повернення витрат на інформаційно- технічне забезпечення. Стягнути з ОСОБА_2 - 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 50 коп. та з ОСОБА_4 - 357 (триста п"ятдесят сім) грн. 50 коп. на користь ВАТ "Раффайзен Банк Аваль" у повернення витрат пов'язаних зі сплатою державного мита у розмірі - 1 700 (тисячу сімсот) гривень. Копію рішення направити сторонам до відому. На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя

Справа № 2-408/2009р. Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 жовтня 2010 року Корюківський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого – судді Чурупченка М.І., при секретарі – Макуха О.О., з участю представника позивача – Хоменко І.М., відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківка у приміщенні суду цивільну справу за позовом Відкритого Акціонерного Товариства «Раффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору та зустрічному позову ОСОБА_4 до Відкритого Акціонерного Товариства «Раффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію, - в с т а н о в и в: 09 липня 2007 року позивач звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26.11.2007 року між ВАТ «Раффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту за № 014/1058/82/6597, про надання кредиту на суму 230 000 (двісті тридцять тисяч) гривень, строком на 120 місяців з 26.11.2007р. по 25.11.2017р., зі сплатою 11,00% річних. Додатком № 2, до договору кредиту, від 26.11.2007р. визначено графік погашення кредиту. 26.11.2007р. також був укладений договір поруки № 014/1058/82/6597, який підписала ОСОБА_4 Позивач виконав умови договору в повному обсязі, та надав ОСОБА_2 кошти, що підтверджується випискою з історії руху коштів по рахунку. Згідно графіку погашення кредиту, станом на 2.07.2009 р. позичальник повинен був погасити – 21 889,40 грн., залишок основного боргу повинен був складати 208 110,60 грн. Станом на 2.07.2009р. у відповідача виникла заборгованість по кредиту у сумі 257 561,81 грн., з яких борг по кредиту 215 356,06 грн. (прострочений борг по кредиту – 7 245,46 грн.), 24 880,06 заборгованість по процентах за період з 15.10.2008р. по 2.07.2009р., 4 716,10 пеня по кредиту за період з 16.10.2008р. по 2.07.2009р., пеня по процентах за період часу з 16.11.2008р. по 2.07.2009р. – 12 609,59 грн., яку відповідач не погашає в добровільному порядку. Тому позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення на його користь, у солідарному порядку, кошти з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в розмірі – 257 561,81 грн. заборгованості по кредиту, а також державне мито та витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду даної справи в розмірі – 1 952,00 грн. Відповідачкою ОСОБА_4 було подано до суду зустрічний позов до ВАТ «Раффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року таким, що припинив свою дію. В зустрічному позові відповідачем ОСОБА_4 було мотивовано свої п вимоги тим, що порука відповідно до ст.559 ЦК України припиняється у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його зобов»язань. ОСОБА_4 в зустрічному позові зазначає про те, що їй не було відомо про укладення 26.02.2008 року додаткової угоди №2, предметом якої є зміна умов кредитного договору від 26.11.2007 року, а саме збільшена процентна ставка за користування кредитом з 11% до 16,5% річних, про що її не було повідомлено і нею не обумовлено і не підписано. Тому ОСОБА_4 вважає, що договір поруки договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року припинив свою дію з 26.02.2008 року і просить його задовольнити. В ході розгляду справи після часткового погашення боргу і уточнення позовних вимог позивач 17.09.2010 року подав заяву про уточнення позовних вимог і просить стягнути на їх користь солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором всього на загальну суму -124990,83 грн., з яких: заборгованість за кредитом (залишок)- 66560,98 грн. станом на 04.08.2010 рік; заборгованість по відсоткам за кредит -33863,50 грн. станом на 04.08.2010 рік; пеня за кредитом 6558,26 грн. станом на 18.08.2010 рік; пеня по відсоткам 18008,09 грн. станом на 18.08.2010 рік. Також просять і стягнути солідарно на їх користь сплачені ними судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі – 252 грн. та державне мито в сумі 1700 грн. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просить суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, в солідарному порядку, всю суму заборгованості по кредиту, а також суму державного мита та судові витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду даної справи. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ВАТ «Раффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року таким, що припинив свою дію просить суд відмовити за безпідставністю. Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача ВАТ «Раффайзен Банк Аваль» визнав частково, та пояснив він саме згоден з уточненими позовними вимогами ВАТ «Раффайзен Банк Аваль», а саме: з тим, щоб борг був стягнутий по кредиту в сумі залишку -66560,98 грн. станом на 04.08.2010 рік; пеню по відсоткам 18008,09 грн. станом на 18.08.2010 рік. По боргу по відсоткам за кредитом в сумі -33863,50 грн. станом на 04.08.2010 рік та пені за кредитом в сумі - 6558,26 грн. станом на 18.08.2010 рік вимог не визнає і просить відмовити у їх задоволенні, оскільки вважає, що позивачем було неправильно проведено обрахунок. Також просить і задовольнити зустрічний позов ОСОБА_4 і просить визнати договір поруки таким, що припинив свою дію з 26.02.2008 року. становить 215156,06 гривень ( прострочений борг по кредиту 9578,15 грн.), 29354,03 грн. заборгованість по процентах , 18008,09 грн. пеня по процентах . Однак не згоден з сумою 6558,26 грн. пені по тілу кредиту. ОСОБА_2 подав по основному позову свої письмові заперечення, які він підтримує. пені по тілу кредиту. Що стосується позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_4, то не заперечує в їх задоволенні. Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилась, а надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає і просить задовольнити її зустрічний позов. Як встановлено судом , між ВАТ «Раффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 за № 014/1058/82/6597 від 26.10.2007 року був укладений договір кредиту у розмірі – 230 000,00 (двісті тридцять тисяч) гривень, строком на 120 місяців з 26 листопада 2007 року по 25 листопада 2017 року, зі сплатою 11% річних за користування кредитними коштами. Додатком №2 від 26.11.07 року по кредитному договору № 014/1058/82/6597 від 26.10.2007 року, який є невід»ємною частиною кредитного договору визначений графік погашення кредиту. Згідно виписки з історії руху коштів по рахунку ОСОБА_2 отримав данні гроші в повному обсязі. 26 листопада 2007 року в забезпечення виконання даного кредитного договору був укладений договір поруки за № 014/1058/82/6597 від 26.10.2007 року з ОСОБА_4. 26.02.2008 року була укладена додаткова угода №2, предметом якої є зміна умов кредитного договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року, а саме збільшена процентна ставка за користування кредитом з 11% до 16,5% річних, яку підписано позивачем і відповідачем ОСОБА_2, відповідачку ОСОБА_4 не було повідомлено про це і не було з нею обумовлено і нею підписано додаткової угоди. Станом на 02 липня 2009р. у відповідача виникла заборгованість по сплаті кредиту у сумі - 257 561,81 грн., з яких борг по кредиту - 215 356,06 грн. (прострочений борг по кредиту – 7 245,46 грн.), 24 880,06 заборгованість по процентах за період з 15.10.2008р. по 2.07.2009р., 4 716,10 пеня по кредиту за період з 16.10.2008р. по 2.07.2009р., пеня по процентах за період часу з 16.11.2008р. по 2.07.2009р. – 12 609,59 грн., яку відповідач не погашає в добровільному порядку, що підтверджується довідкою розрахунку наданою позивачем. Тому позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом про стягнення на його користь, у солідарному порядку, кошти з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в розмірі – 257 561,81 грн. заборгованості по кредиту, а також суму державного мита та судові витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду даної справи в розмірі – 1 952,00 грн. Після часткового погашення боргу за кредитним договором, позивачем 17.09.2010 року було змінено і уточнено позовні вимоги і позивач просить стягнути на їх користь солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором всього на загальну суму -124990,83 грн., з яких: заборгованість за кредитом (залишок) - 66560,98 грн. станом на 04.08.2010 рік; заборгованість по відсоткам за кредит -33863,50 грн. станом на 04.08.2010 рік; пеня за кредитом 6558,26 грн. станом на 18.08.2010 рік; пеня по відсоткам 18008,09 грн. станом на 18.08.2010 рік. Також і стягнути солідарно на їх користь сплачені ними судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі–252грн . та державне мито в сумі-1700грн . Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, що підтверджується випискою з історії руху коштів по рахунку відповідача, яка знаходиться в матеріалах справи, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. У відповідності до ст.629 ЦК України – договір є обов’язковим для виконання сторонами. Позивач свої зобов»язання за кредитним договором №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року виконав і надав позичальнику кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується випискою з історії руху коштів по рахунку. Відповідно до п.5.1 кредитного договору, додатку №2 позичальник зобов»язувався забезпечити повернення одержаного кредиту у строки встановлені договором і оплату нарахованих відсотків. Позичальник в порушення умов кредитного договору кредитні кошти своєчасно не повертав, тому вже станом на 2 липня 2009 року у позичальника виникла заборгованість по кредиту. Згідно п.6.5 кредитного договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року позивач має повне право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредит, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, пені та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору. Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідач у порушенні вимог п.5.1 Договору кредиту не забезпечив повернення одержаного кредиту у строки встановлені договором і сплату нарахованих відсотків. Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому. Відповідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Пунктом 10.1 договору кредиту, за порушення строків повернення кредитної заборгованості передбачених договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі – 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. За таких викладених обставин відповідач ОСОБА_2 знав про умови договору, порушив їх і зобов»язаний повернути борг за вказаних умов кредитного договору за які підписався. Враховуючи вказане та приймаючи до уваги, те що відповідач ОСОБА_2 позов визнає в частині боргу за кредит і пені по відсоткам, а не визнає по пені за кредит і відсоткам за кредит, то це суперечить договірним зозобов»язанням і цивільному законодавству. Також він надав сам свій розрахунок по пені за кредит, який прийнятий судом до уваги, визнав пеню по відсоткам за кредит, тому з нього і підлягає стягнення заборгованих сум відповідно законодавства. В забезпечення умов виконання договору кредиту, який отримав ОСОБА_2, 26.11.2007р. з відповідачкою ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 014/1058/82/6597, згідно якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання у повному обсязі відповідати по зобов’язанням позичальника перед банком. Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником. Згідно з ст. 554 ЦК України та п.п. 2.2, 3.1, 4.1 договору поруки, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки. Відповідно до п.5.1 договору поруки, порука діє до повного виконання боргових зобов’язань за кредитним договором. Стаття 543 ЦК України встановлює, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов’язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов’язок решти солідарних боржників перед кредитором. Стаття 554 ЦК України передбачає у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Враховуючи вказане відповідачка ОСОБА_4 повинна відповідати солідарно за зобов»язанням, але враховуючи, що до виникнення заборгованості (02.07.2009 року) по кредиту, 26.02.2008 року було укладено додаткову угоду №2, предметом якої є зміна умов кредитного договору №014/1058/82/65957, а саме збільшена процентна ставка за користування кредитом з 11% до 16,5% річних, про що їй не було відомо і з нею ці умови не погоджувались, тому відповідно ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок збільшення обсягу відповідальності. За таких обставин (по збільшенню відповідальності) відповідачка ОСОБА_4 повинна відповідати за зобов»язання частково, тільки за умови на які вона поручалась, тобто за борг по кредиту і пені за кредит. Тому з неї підлягає стягнення за умов кредитного договору, а стягнення за відсотками по кредиту і пені по ній не підлягає, оскільки по цих умовах збільшилась відповідальність. Приймаючи до уваги вказане її зустрічний позов слід задовольнити частково, і договір поруки слід рахувати таким, що припинив свою дію з 26 лютого 2008 року в частині забезпечення зобов"язання відносно збільшеної відсоткової ставки за кредитом з 11% на 16,5%. На підставі вище вказаного, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, а саме: слід стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитом (залишок по тілу кредита) - 66560,98 грн. станом на 04.08.2010 рік; та пені за кредитом згідно розрахунку наданого відповідачем ОСОБА_2 – 4988,78грн. станом на 18 серпня 2010 року. Всього слід стягнути солідарно – 71549,76 грн. Також слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість по відсоткам за кредит -33863,50 грн. станом на 04.08.2010 рік та пені по відсоткам 18008,09 грн. станом на 18.08.2010 рік. Всього слід стягнути з ОСОБА_2– 51871,59 грн. Оскільки позов задовольняється на користь позивача, то з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 слід стягнути на користь позивача понесені ними витрати при зверненні з позовом до суду (252 грн.) на інформаційне-технічне забезпечення по 126 грн. з кожного. Також слід стягнути з відповідачів на користь позивача понесені витрати (державне мито-1700грн.) пропорційно до сум стягнутої заборгованості з ОСОБА_2 - 1342 грн. 50 коп. та з ОСОБА_4- 357грн. 50 коп. Керуючись кредитним договором та договором поруки №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року, ст.ст. 526, 530, 543, 553, 554, 559, 612, 625, 629, 1046, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 81, 88, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд – в и р і ш и в: Позов Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в солідарному порядку на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль" заборгованість по кредитному договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року залишок за кредитом в сумі - 66560 (шістдесят шість тисяч п"ятсот шістдесят) гривень 98 копійок, станом на 04 серпня 2010 року. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль" заборгованість за відсотками по кредитному договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року, в сумі - 33863 (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят три) гривень 50 копійок, станом на 04 серпня 2010 року. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль", заборгованість по пені за кредитом, по кредитному договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року, в сумі - 4988 (чотири тисячі дев"ятсот вісімдесят вісім) гривень 78 копійок, станом на 18 серпня 2010 року. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль" заборгованість по пені за відсотками по кредитному договору №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року, в сумі - 18008 (вісімнадцять тисяч вісім) гривень 09 копійок, станом на 18 серпня 2010 року. Задовольнити частково зустрічний позов ОСОБА_4 до Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль" про визнання договору поруки №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року таким, що припинив свою дію. Визнати договір поруки №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року, укладений між Відкритим Акціонерним Товариством "Раффайзен Банк Аваль", ОСОБА_2 та ОСОБА_4, таким, що припинив свою дію з 26 лютого 2008 року в частині забезпечення зобов"язання відносно збільшеної відсоткової ставки за кредитом з 11% до 16,5%. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Раффайзен Банк Аваль" по 126 (сто двадцять шість) грн.00 коп. у повернення витрат на інформаційно- технічне забезпечення. Стягнути з ОСОБА_2 - 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 50 коп. та з ОСОБА_4 - 357 (триста п"ятдесят сім) грн. 50 коп. на користь ВАТ "Раффайзен Банк Аваль" у повернення витрат пов'язаних зі сплатою державного мита у розмірі - 1 700 (тисячу сімсот) гривень. Копію рішення направити сторонам до відому. На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя

именно так в договоре и написано. Но проблема не в єтом, а в том, что признавая поручительство прекращенным с 2008 года судья намерен взыскать основную суму и пеню по ней (это как минимум) в 2011 году. БРЕД!!!! Но таковы реалии...

К сожалению нет, да и прописан договор поруки так, что порука еще три года после окончания срока договора действует.

К сожалению, если посмотреть, чем закончилась эпопея с Корюковским судом, на которую Вы дали ссылку, то при новом рассмотрении Корюковский суд как раз вынес решение где прекратил поручительство, но взыскал основную сумму и пеню по основной сумме. Поручитель к сожалению пропустил срок обжалования. Исходя из этого я делаю вывод, что подобное указание дано всем апеляционным судам и к черту прямые нормы закона.

Шановні форумчани! Маю черговий абсурд від нашої незалежної суддівської гілки влади. У 2008 році мій клієнт уклав договір поруки, яким забезпечувалися вимоги Райффайзена до юридичної особи. через 3 в травні 2008 року місяці після укладення цього договору банк з юридичною особою уклали додатковий договір, яким збільшили процентну ставку по кредиту на 5 %. В кінці 2010 року до мого клієнта звернувся Райффайзен з позовом про стягнення кредиту. Ми в запереченнях звісно зазначили про припинення поруки на підставі ст. 559 - зміна основного зобовязання без згоди поручителя. Все зрозуміло, суддя був впевнений у нашій правоті, проте зателефонувавши до голови апеляційного суду та "порадившись" з ним, урочисто повідомив нам, що є вказівка поруку визнати припиненою, але стягнути з поручителя основну суму та проценти, які існували до зміни поруки. Хтось стикався з таким ідіотизмом і як розрулили?