Свідомо незаконна Постанова ВП-ВС щодо можливості отримання постачальниками газу компенсації одночасно з державного бюджету та з побутових споживачів

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 161/11800/19

Провадження № 14-119цс20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ситнік О. М.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Штелик С. П.

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 ,

представник позивачки ОСОБА_2 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз»,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2019 року у складі судді Пушкарчук В. П. та постанову Волинського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року у складі колегії суддів Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Карпук А. К.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» (далі - АТ «ОГС «Волиньгаз») про захист прав споживачів шляхом визнання неправомірними дій постачальника природного газу виставляти рахунки та вимагати оплати за спожитий побутовим споживачем природний газ,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила: зобов`язати відповідача припинити дії, якими порушувались її права як побутового споживача природного газу у частині приведення об`єму природного газу до стандартних умов; відновити облік використаного природного газу за фактичними даними лічильника та здійснити контрольне зняття та облік спожитого природного газу відповідно до фактичних даних лічильника за розрахунковий місяць, у якому здійснено контрольне зняття таких показань і здійснити перерахунок об`єму спожитого природного газу до фактичних показань лічильника.

Позов обґрунтовано тим, що вона одержує послуги з постачання природного газу на підставі договору від 08 квітня 2008 року № 8994 про надання послуг з газопостачання (далі - договір № 8994), укладеного з відповідачем на основі Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2500 (далі - Типовий договір № 2500).

З листопада 2018 року вона сплачувала за послуги газопостачання не за фактичними даними лічильника, а більші суми, принцип розрахунку яких їй був невідомий.

ОСОБА_1 у позові вважала, що відповідач не має законних підстав вимагати оплати зазначеного в рахунку об`єму природного газу, приведеного до стандартних умов, оскільки вона є побутовим споживачем, а відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила № 2496), таке визначення спожитого газу передбачене лише для постачання природного газу непобутовим споживачам.

ОСОБА_1 вказувала на порушення відповідачем постанови НКРЕКП від 23 листопада 2018 року № 1488 (далі - постанова № 1488), якою відповідачу заборонено при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний побутовими споживачами природний газ. У разі приведення об`ємів природного газу до стандартних умов відповідачу необхідно здійснити перерахунок об`єму (розподілу) природного газу на об`єктах побутових споживачів відповідно до фактичних даних лічильників природного газу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

21 жовтня 2019 року рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що під час розгляду справи не встановлено порушень відповідачем чинного законодавства України, прав та законних інтересів позивача при здійсненні обліку природного газу.

26 січня 2017 року постановою НКРЕКП № 84 «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП щодо запровадження на ринку природного газу використання одиниць енергії», яка набрала чинності 15 березня 2017 року (далі - постанова № 84), до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРМ) внесено зміни та доповнення, відповідно до яких Кодекс ГРМ доповнено розділом XV «Порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії», де наведене положення, що застосовується до всіх, без винятку, споживачів: «Для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (К) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 березня 2004 року за № 346/8945 (далі - Методика № 116). Оператор газорозподільних систем (далі - оператор ГРМ) зобов`язаний розмістити на власному сайті інформацію про розміри коефіцієнтів приведення об`ємів природного газу до стандартних умов, у разі якщо вузли обліку природного газу споживачів не забезпечують такого приведення».

Тому застосування коефіцієнтів, які передбачені Методикою № 116, здійснюється до всіх категорій споживачів, у тому числі і до побутових.

Крім того, пункт 4 постанови № 84 також прямо містить зобов`язання операторів ГРМ додатково передбачити в платіжних документах споживачів за послуги з розподілу природного газу, а також в особистому кабінеті споживача інформацію про розмір коефіцієнта приведення до стандартних умов (якщо вузол обліку природного газу споживача не приводить в автоматичному режимі об`єм природного газу до стандартних умов), розмір середньозваженої вищої теплоти згоряння за розрахунковий період, а також обсяг енергії спожитого природного газу (за трьома одиницями виміру: кВт-год, Гкал, МДж).

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

У січні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суди не взяли до уваги, що у Правилах № 2496 не передбачено можливості приводити об`єми використаного газу побутовим споживачам до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами. Суди помилково застосували до спірних правовідносин Методику № 116, оскільки положення цієї Методики поширюється лише на суб`єктів господарювання. Скасована в судовому порядку постанова № 1488 щодо заборони АТ «ОГС «Волиньгаз» приводити об`єми використаного природного газу побутовим споживачам до стандартних умов є регуляторним нормативним актом, оскарження якого не зупиняє його дії, а тому на час дії цієї постанови відповідач зобов'язаний був виконувати її вимоги.

Позиція інших учасників справи

У березні 2020 року від АТ «ОГС «Волиньгаз» надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якому відповідач просить відхилити касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Рух справи в суді касаційної інстанції

20 лютого 2020 року ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.

09 червня 2020 року ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

16 червня 2020 року ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 640/21017/18 (адміністративне провадження № К/9901/27491/19) та від 03 лютого 2020 року у справі № 640/20866/18 (адміністративне провадження № К/9901/22266/19), про те, що передбачено застосування лише відповідного коефіцієнта при приведенні обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, який зазначений у додатках до Методики № 116, а не її самої.

Прогнозовано наявність значної кількості справ у судах України, де оператори ГРМ оскаржують постанови НКРЕКП про заборону при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами, так і в загальних судах, у яких побутові споживачі газу оскаржують дії операторів ГРМ з приведення об`ємів природного газу до стандартних умов.

Таким чином, існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у спорах щодо приведення об`єму природного газу до стандартних умов за даними побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

31 серпня 2020 року Велика Палата Верховного Суду ухвалою прийняла справу для продовження розгляду.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі та відзиві доводи та матеріали справи, вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є Закон України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2189-VIII).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

У пункті 1 частини другої цієї статті Закону № 2189-VIII визначено, зокрема, що виконавцями послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор ГРМ, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача.

За частиною першою статті 10 Закону № 2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону № 2189-VIII одиниця виміру обсягу спожитого споживачем природного газу визначається правилами постачання природного газу, що затверджуються уповноваженим законом органом.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі - Закон № 329-VIII), Кодексом ГРМ, Правилами № 2496, Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір № 2498), Типовим договором № 2500 та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з пунктами 23, 37 частини першої статті 1 Закону № 329-VIII (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону № 329-VIIІ постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частинами першою - третьою статті 18 Закону № 329-VIIІ передбачено, що приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання.

Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу.

Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

У пунктах 1, 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вказано, що цей Кодекс розроблений відповідно до Закону № 329-VIIІ.

Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора ГРМ із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Дія цього Кодексу поширюється на операторів ГРМ, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини: між оператором ГРМ і газодобувними підприємствами та виробниками біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які підключені (приєднуються) до газорозподільної системи; між оператором ГРМ та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під`єднання несанкціонованого газопроводу.

У пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ наведено визначення термінів, які вживаються у цьому Кодексі, зокрема:

договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором ГРМ та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи;

комерційний вузол обліку/комерційний ВОГ - вузол обліку природного газу, організований відповідно до вимог цього Кодексу для комерційного обліку природного газу при визначенні об`єму (обсягу) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точці комерційного обліку;

комерційний облік природного газу - визначення об`ємів (обсягів) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точках комерційного обліку на підставі даних комерційних вузлів обліку та інших регламентних процедур у передбачених цим Кодексом випадках;

коректор об`єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу;

лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку;

норми споживання - об`єм та вид споживання природного газу, установлені згідно із законодавством для побутових споживачів, що не забезпечені лічильником газу, за договорами розподілу природного газу;

об`єм природного газу - кількість газу (м куб.), виміряна вузлом обліку природного газу або визначена в результаті інших регламентних процедур, передбачених цим Кодексом;

обчислювач об`єму газу - засіб вимірювальної техніки, який перетворює вихідні сигнали вимірювальної інформації від вимірювального перетворювача перепаду тиску на звужуючому пристрої (напірній трубці тощо) та/або від вимірювального перетворювача об`єму газу за робочих умов (лічильника газу тощо), від вимірювальних перетворювачів тиску та температури газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, та обчислює об`єм газу за стандартних умов;

плановий місячний об`єм споживання - визначений в установленому главою 4 розділу ІХ цього Кодексу порядку плановий об`єм (обсяг) споживання природного газу по об`єкту побутового споживача, який за договором розподілу природного газу розраховується за лічильником газу;

побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;

споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу;

точка комерційного обліку - межа балансової належності, відносно якої за допомогою комерційного вузла обліку та/або інших регламентованих процедур у передбачених розділами ІХ-ХІ цього Кодексу випадках визначається об`єм (обсяг) передачі чи розподілу (споживання/постачання) природного газу за певний період.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору № 2498, в порядку, визначеному цим розділом.

Пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Пунктом 1 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та оператором ГРМ здійснюється за умови: включення споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Порядок включення споживача до Реєстру споживачів постачальника визначається відповідно до вимог Кодексу газотранспортноїсистеми, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс ГТС).

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача.

Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за договором розподілу природного газу здійснюються за тарифом, встановленим регулятором для відповідного оператора ГРМ, виходячи з величини приєднаної потужності об`єкта споживача.

У пунктах 3, 4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць.

Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

Основні засади комерційного обліку природного газу в ГРМ врегульовані в пунктах 1-5 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ, у яких вказано таке.

Комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними (пункт 1).

Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу (пункт 2).

У пункті 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ зазначено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.

Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії.

Обсяг переданої (спожитої) енергії визначається оператором ГРМ за трьома одиницями виміру в кВт·год/Гкал/МДж.

Обсяг переданої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру (кВт·год, Гкал, МДж) та величина об`єму природного газу (м куб.) за відповідний період повинні бути зазначені оператором ГРМ в рахунках оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу та актах приймання-передачі природного газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими.

Оператор ГРМ зобов`язаний за підсумками місяця, але не пізніше 8-го числа, наступного за розрахунковим місяцем, опублікувати на власному сайті фактичні дані щодо розміру середньозваженої вищої теплоти згоряння природного газу за кожним маршрутом; передбачити у платіжних документах споживачів за послуги з розподілу природного газу, а також в особистому кабінеті споживача інформацію про величину коефіцієнта приведення до стандартних умов (якщо вузол обліку природного газу споживача не приводить в автоматичному режимі об`єм природного газу до стандартних умов), розмір середньозваженої вищої теплоти згоряння за розрахунковий період, а також розмір спожитого обсягу енергії природного газу (за трьома одиницями виміру: кВт·год, Гкал, МДж).

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ комерційний вузол обліку встановлюється (організовується) в точці вимірювання, яка має збігатися з межею балансової належності (точкою комерційного обліку) між суміжними суб`єктами ринку природного газу.

При встановленні комерційного вузла обліку не на межі балансової належності (технічна неможливість, економічна недоцільність) фактичний об`єм природного газу приводиться до межі балансової належності з урахуванням втрат і витрат природного газу в елементах газової мережі між точкою вимірювання і межею балансової належності (точкою комерційного обліку) шляхом їх додавання / віднімання до/від об`єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання (норма не поширюється на побутових споживачів).

Розрахунки втрат і витрат природного газу розраховуються відповідно до Методик визначення питомих виробничо-технологічних втрат / витрат природного газу.

Порядок розрахунку втрат і витрат природного газу оформлюється окремим додатком до договору розподілу природного газу (технічної угоди про умови приймання-передачі газу ГРМ чи договору транспортування природного газу).

У пункті 5 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМвказано, що забороняється здійснювати приймання-передачу природного газу до/з ГРМ без організації в точці вимірювання комерційного вузла обліку, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Главою 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ врегульовано порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення).

У пункті 1 цієї глави вказано, що визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ.

У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Згідно з пунктом 2 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів / споживання природного газу по побутовому споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.

Прогноз добового відбору / споживання природного газу по побутовому споживачу визначається оператором ГРМ виходячи з розрахункових (прогнозних) даних, що ґрунтуються на статистиці його фактичних добових (за їх наявності) та/або місячних обсягів споживання природного газу за попередні три роки, та враховує зміни температури навколишнього середовища, профілі споживання, дні тижня, сезон відпусток та інші параметри, що впливають на добовий відбір / споживання природного газу. Якщо лічильник газу по побутовому споживачу обладнаний в установленому порядку засобами дистанційної передачі даних, прогноз відбору / споживання природного газу, що надається оператором ГРМ протягом газової доби, визначається оператором ГРМ виходячи з фактичних даних, зчитаних з лічильника газу.

Обсяг природного газу, спожитий побутовим споживачем за попередню газову добу, визначається на рівні останнього оновленого прогнозу на цю добу, здійсненого оператором ГРМ у попередній добі. При цьому такі дані корегуються оператором ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС виходячи з даних про фактичне споживання природного газу споживачем за підсумками газового місяця. Якщо лічильник газу по побутовому споживачу обладнаний в установленому порядку засобами дистанційної передачі даних, обсяг природного газу, спожитий побутовим споживачем за попередню газову добу, визначається оператором ГРМ виходячи із фактичних даних, зчитаних з лічильника газу.

Відповідно до пункту 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об`єм спожитого (розподіленого) природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання.

Визначені об`єми споживання природного газу за нормами споживання у розрізі календарних місяців мають бути зазначені оператором ГРМ у персоніфікованих даних заяви-приєднання до договору розподілу природного газу. При цьому місячні об`єми споживання мають бути зазначені за величиною об`єму природного газу (м куб.) та величиною обсягу енергії за трьома одиницями виміру (кВт·год, ГКал, МДж), що визначаються згідно з вимогами цього Кодексу.

Споживач зобов`язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті.

Якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу (індивідуальним або загальнобудинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об`єм спожитого (розподіленого) природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 15 до цього Кодексу.

У пункті 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ вказано, що побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

У разі неотримання оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Група споживання по кожному об`єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається оператором ГРМ згідно з цим Кодексом. Номер групи споживання зазначається оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу.

Група споживання відображає річний профіль споживання природного газу в розрізі календарних місяців середньостатистичним побутовим споживачем у відповідній групі за ознаками складу газових приладів і пристроїв, категорії будинку (індивідуальний, багатоквартирний) та в окремих випадках з урахуванням опалювальної площі та наявності централізованого гарячого водопостачання. При зміні критеріїв (зокрема, зміні приладів або площі), за якими побутовий споживач був віднесений до певної групи споживання, споживачу присвоюється інша група споживання.

На підставі групи споживання побутового споживача та його середньорічного споживання природного газу за останні 12 календарних місяців по об`єкту побутового споживача визначаються планові місячні об`єми споживання природного газу. У разі якщо по об`єкту споживача (та за новими об`єктами споживачів (замовників)) на дату формування заяви-приєднання до договору розподілу природного газу період фактичного споживання газу менше 12 місяців, планові місячні об`єми споживання природного газу визначаються, виходячи з даних річного обсягу споживання природного газу, визначеного на 1 особу чи 1 м кв. для відповідної групи споживання.

Визначені оператором ГРМ планові місячні об`єми споживання в розрізі календарних місяців мають бути зазначені оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання до договору розподілу природного газу. При цьому планові місячні об`єми споживання мають бути зазначені за величиною об`єму природного газу (м куб.) та величиною обсягу енергії за трьома одиницями виміру (кВт·год, ГКал, МДж), що визначаються згідно з вимогами цього Кодексу.

Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показань лічильника природного газу споживача та зобов`язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу (з урахуванням встановленого строку для контрольного огляду вузла обліку) та формувати об`єм розподілу і споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий місяць, у якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.

Якщо у споживача, який використовує природний газ комплексно (для опалення, приготування їжі та/або підігріву води), на дату контрольного зняття показань ЗВТ показання лічильника газу будуть менші, ніж надані споживачем за попередній місяць в опалювальний період, то ці контрольні показання вважаються фактичними показаннями лічильника природного газу станом на 01 число місяця, у якому провадиться таке контрольне зняття показань ЗВТ.

Якщо в установленому законодавством порядку відбуваються зміни критеріїв (зокрема, зміна приладів або площі), за якими побутовий споживач був віднесений до певної групи споживання, оператор ГРМ змінює по об`єкту споживача його групу споживання.

Розрахунок планових місячних обсягів споживання на наступний календарний рік визначається оператором ГРМ з урахуванням підсумків поточного календарного року.

У пункті 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ вказано, що після визначення за підсумками розрахункового періоду (газового місяця) об`єму розподіленого та спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача оператор ГРМ в установленому законодавством порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру: у кВт·год, Гкал, МДж.

Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу.

Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.

Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а в разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

У розділі Х Кодексу ГРМ вказано особливості приладового обліку природного газу. Так, у пунктах 1, 2 глави 1 цього розділу Кодексу ГРМ зазначено, що приладовий облік природного газу в ГРМ організовується та здійснюється з метою отримання та реєстрації за допомогою комерційного ВОГ інформації про об`єми передачі (розподілу, споживання) природного газу в точках вимірювання та подальшого її використання при забезпеченні комерційного обліку природного газу між суб`єктами ринку природного газу.

Комерційні вузли обліку природного газу розподіляються на п`ять категорій залежно від річного об`єму передачі (розподілу, споживання) через них природного газу в точках вимірювання, а саме: I категорія - більше 3 млн м куб.; II категорія - від 1 до 3 млн м куб. (включно); III категорія - від 0,1 до 1 млн м куб. (включно); IV категорія - від 0,01 до 0,1 млн м куб. (включно); V категорія - менше 0,01 млн м куб.

Пунктами 3 - 5 глави 1 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що на об`єкті споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) в точці вимірювання організовується єдиний комерційний вузол обліку за винятком випадку, коли через метрологічні характеристики, сезонну роботу відповідного обладнання, необхідність відокремлення обліку газу за окремою тарифною групою чи інші об`єктивні (обґрунтовані) причини можуть встановлюватися два та більше вузлів обліку.

Передача (розподіл, споживання) природного газу до/з газорозподільної системи здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності лічильника газу споживають природний газ за нормами споживання, встановленими законодавством, до термінів, передбачених Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», та з урахуванням вимог цього Кодексу.

Для визначення об`єму спожитого (розподіленого) природного газу по об`єкту споживача використовуються дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного ВОГ у оператора ГРМ використовуються дані комерційного ВОГ споживача. Споживач не може відмовитись від встановлення комерційного ВОГ з ініціативи та за кошти оператора ГРМ. В іншому випадку розподіл природного газу такому споживачу припиняється в порядку, визначеному розділом VІ цього Кодексу.

У розділі XV кодексу ГРМ закріплено порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії, а в главі 1 - порядок розрахунку обсягу енергії.

Так, обсяг енергії виміряного об`єму газу за певний період розраховують шляхом перемноження цього об`єму, приведеного до стандартних умов, на середньозважене значення вищої теплоти згоряння газу за цей період (пункт 1 глави 1 розділу ХV Кодексу ГРМ).

Обсяг енергії природного газу, що проходить через комерційний ВОГ, який обладнаний потоковим хроматографом або потоковим густиноміром з калориметром (далі - потокові ЗВТ із визначенням ФХП), визначається: в автоматичному режимі з використанням коректорів або обчислювачів об`єму газу з функцією розрахунку енергії природного газу; у напівавтоматичному режимі з використанням спеціалізованих програм на основі погодинних значень теплоти згоряння з потокових ЗВТ визначення ФХП газу та об`єму газу з коректорів / обчислювачів об`єму газу (пункт 2 глави 1 розділу ХV цього Кодексу).

Обсяг енергії природного газу, що проходить через комерційний ВОГ, який не обладнаний потоковими ЗВТ з визначенням ФХП, розраховується з використанням середньозваженої вищої теплоти згоряння природного газу за певний період, що визначається в певній точці (ділянці) газопроводу через аналіз компонентного складу проби природного газу, та розраховують за формулою вказаною в цьому пункті формулою (пункт 3 глави 1 розділу ХV цього Кодексу).

У пункті 6 глави 1 розділу ХVКодексу ГРМ вказано, що за відсутності корекції тиску та температури у ЗВТ, виміряний об`єм газу має бути приведений до стандартних умов за визначеною в цьому пункті формулою.

Для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики № 116).

Оператор ГРМ зобов`язаний розмістити на власному сайті інформацію про розміри коефіцієнтів приведення об`ємів природного газу до стандартних умов, у разі якщо вузли обліку природного газу споживачів не забезпечують такого приведення.

При цьому в розділі 1 Методики № 116 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до якої відсилає пункт 6 глави 1 розділу ХV Кодексу ГРМ, передбачено, що Методика № 116 призначена для приведення об`єму природного газу, який вимірюється побутовими лічильниками газу в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об`єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів у разі зміни температури та тиску газу.

Розрахунки об`єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці. Такі розрахунки виконуються споживачами газу самостійно.

Оплата за газ у період, визначений у договорі на постачання газу, здійснюється за об`єми газу, які приведено до стандартних умов.

Газопостачальна організація має право здійснювати контроль за правильністю розрахунків об`єму спожитого газу.

У розділі 2 Методики № 116 вказано про її галузь використання, а саме що дія цієї Методики поширюється на суб`єктів господарювання, які у господарсько-виробничій діяльності для вимірювання об`єму спожитого газу використовують лічильники, крім випадків використання газу за показами лічильників громадянами-підприємцями для власних потреб.

У розділі 6 закріплено порядок розрахунку об`єму газу, який приведено до стандартних умов, та наведено формулу, за якою визначається об`єм спожитого газу за показами лічильника у визначений період (місяць), який приведено до стандартних умов (пункт 6.2).

Також відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Правил № 2496 тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону № 329-VIIІ та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з пунктом 3 розділу І Правил № 2496 постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом ГТС. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Фізичні особи, які використовують природний газ для професійної та/або комерційної діяльності, прирівнюються до споживачів, що не є побутовими, та укладають договір постачання природного газу згідно з розділом ІІ цих Правил.

Пунктом 4 розділу І Правил № 2496 визначено, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених законодавством України.

У пункті 5 розділу І Правил № 2496 наведено визначення термінів, зокрема: об`єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування; побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; споживач - юридична або фізична особа - підприємець, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини, а не для перепродажу.

У пункті 9 розділу ІІ Правил № 2496, який регулює порядок постачання природного газу споживачам, що не є побутовими, вказано, що постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях.

Розділом ІІІ Правил № 2496 врегульовано порядок постачання природного газу побутовим споживачам.

У пункті 2 розділу ІІІ Правил № 2496 указано, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному вебсайті регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Згідно з пунктами 11, 12 розділу ІІІ Правил № 2496 постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за вільними цінами, крім ціни постачальника зі спеціальними обов`язками, яка встановлюється відповідно до законодавства.

Оплата побутовим споживачем за надані послуги з газопостачання може провадитися: за квитанціями абонентської книжки постачальника; за платіжними документами, які виписуються постачальником. Порядок оплати за поставлений газ визначається в заяві-приєднанні.

Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ Правил № 2496 розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Порядок розрахунків та планові величини середньомісячного споживання (якщо по них будуть здійснюватися розрахунки) визначаються в заяві-приєднанні.

Якщо об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу буде визначатись за плановими величинами середньомісячного споживання, їх значення не можуть використовуватися постачальником при здійсненні балансування газотранспортної системи України. При цьому постачальник зобов`язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об`єму (обсягу) споживання природного газу з даними оператора ГРМ та здійснювати відповідний перерахунок споживачу. За відхилення нарахованих сум за плановими величинами та фактичним споживанням за даними оператора ГРМ пеня не стягується.

Пунктом 14 розділу ІІІ Правил № 2496 передбачено, що періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць.

При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

При розрахунку за платіжними документами (рахунками постачальника) оплата за послуги з газопостачання має бути здійснена споживачем у терміни, визначені в рахунку, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку.

Також у пункті 21 розділу ІІІ Правил № 2496 визначено права побутового споживача, у пункті 22 цього розділу - обов`язки побутового споживача, а в пункті 25 - відповідальність такого споживача.

Пунктом 30 розділу ІІІ Правил № 2496 передбачено, що у разі коли між побутовим споживачем і постачальником не досягнуто згоди про надання послуг з газопостачання, розмір їх оплати, відшкодування збитків, спірні питання вирішуються в судовому порядку. Споживач та постачальник не обмежуються в праві звернутися до регулятора чи його територіальних підрозділів за відповідними роз`ясненнями щодо тлумачення цих Правил та правовідносин на ринку природного газу.

Згідно з пунктами 1.1, 1.3 розділу І Типового договору № 2498 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

У пункті 1.4 розділу І Типового договору № 2498 вказано, що терміни, що використовуються в цьому договорі, мають такі значення, зокрема: норми споживання - об`єм та вид споживання природного газу, установлені згідно із законодавством для проведення побутовими споживачами розрахунків за спожитий природний газ у разі відсутності лічильників газу; підтверджений обсяг природного газу - об`єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом ГТС, затвердженим постановою регулятора від 30 вересня 2015 року № 2493; споживач - фізична або юридична особа чи фізична особа - підприємець, об`єкт якої підключений до газорозподільної системи оператора ГРМ.

За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (пункт 2.1 розділу ІІ Типового договору № 2498).

Розділом V Типового договору № 2498 врегульовано порядок обліку природного газу, що передається споживачу.

У пункті 5.1 цього розділу вказано, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

У пункті 5.3 розділу VТипового договору № 2498 передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (куб. м) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених у Кодексі ГРМ.

Порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу ГРМ та з урахуванням вимог цього договору (пункт 5.4).

Відповідно до пункту 5.5 розділу VТипового договору № 2498 споживач, що є побутовим, який за умовами цього договору розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти календарних днів (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ в один із таких способів: 1) через особистий кабінет на сайті оператора ГРМ; 2) за телефоном; 3) шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку (квитанції абонентської книжки) оператора ГРМ; 4) на електронну адресу.

У разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по споживачу за розрахунковий період визначається оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується виходячи з групи споживання споживача та його середньорічного об`єму споживання природного газу за останні 12 календарних місяців. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показань лічильника природного газу споживача.

Оператор ГРМ зобов`язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу та формувати об`єм розподілу та споживання природного газу по споживачу за розрахунковий місяць, у якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.

У пункті 5.6 розділу VТипового договору № 2498 зазначено, що після визначення загального об`єму розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: кВт·год, Гкал, МДж.

Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором.

Оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Споживач (крім побутового) зобов`язується довести інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику.

Визначені за умовами цього договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником.

За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Розділом VІ Типового договору № 2498 врегульовано порядок розрахунків.

Так, у пункті 6.1 цього розділу вказано, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.

Тариф, установлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини приєднаної потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (пункт 6.2 розділу VІТипового договору № 2498).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ (пункти 6.3, 6.4 розділу VІ Типового договору № 2498).

Також у розділі І Типового договору № 2500 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) містяться загальні положення, у яких вказано таке.

Цей Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником (пункт 1.1).

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону № 329-VIIІ та Правил № 2496 та є однаковими для всіх побутових споживачів України (пункт 1.2).

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього договору, та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил № 2496 та за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника зі спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього договору) (пункт 1.3).

У пункті 1.4 розділу І Типового договору № 2500 надано визначення термінів, які використовуються в цьому договорі та які мають такі значення: споживач - фізична особа, об`єкт якої фізично підключений до газорозподільної системи оператора ГРМ.

У розділі ІІ Типового договору № 2500 закріплено положення про предмет договору, а саме вказано таке.

За цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (пункт 2.1).

Обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.

Використання природного газу може здійснюватися споживачем виключно на власні побутові потреби, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 2.2).

У розділі ІV Типового договору № 2500 врегульовано питання ціни, порядку обліку та оплати природного газу.

У пунктах 4.1, 4.2, 4.3 розділу ІV Типового договору № 2500 вказано, що споживач розраховується з постачальником за природний газ за ціною, що становить ______. Ціна на газ має зазначатися постачальником у платіжних документах (рахунках та/або квитанціях абонентської книжки) про сплату послуг за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін на природний газ суми, вказані в рахунках, відображають кожну таку диференційовану ціну окремо. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 4.4 розділу ІV Типового договору № 2500 об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається одним з таких способів: 1) за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період.

Якщо об`єми (обсяги) постачання та споживання природного газу будуть визначатись за плановими величинами, їх значення не можуть використовуватися постачальником при здійсненні балансування газотранспортної системи України. При цьому постачальник зобов`язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об`єму (обсягу) споживання природного газу за даними оператора ГРМ та проводити відповідний перерахунок споживачу.

За відхилення нарахованих сум за плановими величинами та величинами фактичного споживання за даними оператора ГРМ пеня не стягується.

Згідно з пунктом 4.5 розділу ІV Типового договору № 2500 розрахунки споживача за цим договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки постачальника. Спосіб оплати має бути визначений споживачем у заяві-приєднанні.

У пункті 4.6 розділу ІV Типового договору № 2500 передбачено, що усі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору.

Відповідно до пункту 4.11 розділу ІV Типового договору № 2500 якщо споживач не погоджується з рахунком постачальника (не згоден із розрахованою сумою тощо) та має намір оскаржувати його, споживач сплачує рахунок у тій частині, що ним не оспорюється.

При цьому споживач у зручний для нього спосіб (за телефоном, визначеним на сайті постачальника, через особистий кабінет або письмово) має звернутися до постачальника за відповідними роз`ясненнями.

У разі отримання такого звернення постачальник зобов`язується невідкладно та у термін, достатній для його аналізу (не перевищуючи терміни, встановлені законодавством), надати відповідне роз`яснення чи здійснити перерахунок споживачу.

До вирішення спору по суті величина нарахування встановлюється відповідно до даних постачальника.

Суди установили, що ОСОБА_1 одержує послуги з постачання природного газу на підставі договору № 8994, укладеного з Відкритим акціонерним товариством «Волиньгаз» на основі типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 938, чинного на момент укладення відповідного договору.

Разом з тим на час виникнення спірних правовідносин був чинним Типовий договір № 2500, який є договором приєднання та містить умови, однакові для всіх побутових споживачів України.

Оскільки ОСОБА_1 сплачувала рахунки за поставлений природний газ після затвердження постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, до спірних правовідносин застосовуються норми Типового договору № 2500.

Установлено, що у грудні 2018 року ОСОБА_1 за отримані послуги із газопостачання нараховано до сплати 2 816,01 грн, у січні 2019 року - 2 585,13 грн, у лютому 2019 року - 2 585,13 грн, у березні 2019 року - 2 726,75 грн, у квітні 2019 року - 1 400,02 грн.

ОСОБА_1 посилалася на те, що за період із грудня 2018 року до квітня 2019 року відповідачем протиправно здійснено приведення об`ємів спожитого нею природного газу до стандартних умов та неправомірно донараховано 1 334,23 грн, у зв`язку із чим вона зверталася за роз`ясненнями до відповідача.

31 січня 2019 року листом Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Волиньгаз» (далі - ПАТ «Волиньгаз») № 43001.3.1-Лв-337-0119, правонаступником якого є АТ «ОГС «Волиньгаз», повідомлено ОСОБА_1 про те, що за місцем її проживання встановлений побутовий лічильник Октава G4 серія № 205191, який не вимірює тиск та/або температуру газу, відповідно його показники відображають об`єм спожитого газу в робочих умовах. У цьому листі також вказано, що приведення об`єму спожитого природного газу до стандартних умов здійснюється АТ «ОГС «Волиньгаз» відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

Дійсно, у законодавстві, яке діяло на час виникнення спірних відносин, а саме у пункті 5.3 розділу V Типового договору № 2498, передбачалося, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (куб. м) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених у Кодексі ГРМ. Також у пункті 6 глави 1 розділу ХVКодексу ГРМ передбачалося, що за відсутності корекції тиску та температури у ЗВТ, виміряний об`єм газу має бути приведений до стандартних умов за визначеною в цьому пункті формулою.

Отже, нормами Кодексу ГРМ та положеннями Типового договору № 2498, які затверджені регулятором, встановлено обов`язок оператора ГРМ проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, оскільки прямих вказівок на те, що ці норми поширюються лише на комерційних споживачів, у законодавстві немає, а така можливість стосовно побутових споживачів прямо передбачена актами самого регулятора.

Тобто на час виникнення спірних правовідносин не було передбачено жодних виключень щодо приведення об`єму природного газу спожитого побутовим споживачем до стандартних умов.

Також ОСОБА_1 на обґрунтування позову зазначала, що відповідачем порушено вимоги постанови № 1488, відповідно до якої йому було прямо заборонено при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний побутовими споживачами природний газ. У такому випадку, на думку позивачки, відповідач мав здійснити перерахунок об`єму (розподілу) природного газу по об`єктах побутових споживачів відповідно до фактичних показань лічильника природного газу.

Посилання позивачки на необхідність застосування відповідачем положень постанови НКРЕКП № 1488 є помилковим, оскільки відповідно до постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 640/20866/19 зроблено висновок, що ця постанова не є регуляторним актом, оскільки її положення не спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Крім того, у вказаній постанові Верховного Суду встановлено, а в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі № 640/20866/19 досліджено докази, надано їм відповідну правову оцінку, що наказом Міненергетики від 25 грудня 2015 року № 847 не були затверджені та не ввійшли до встановленого НКРЕКП тарифу розподілу природного газу обсяги питомих втрат природного газу при його вимірюванні побутовими лічильниками у разі неприведення об`єму газу до стандартних умов та обсяги природного газу на виробничо-технологічні витрати та нормативні витрати. Тому вказані втрати були скомпенсовані шляхом приведення об`ємів природного газу, облікованих побутовими лічильниками у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу до стандартних умов.

Можна зробити висновок, що на час виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не було належно врегульовано питання обчислення об`ємів спожитого природного газу побутовими споживачами, а регулятором та відповідним міністерством не було вчинено дій з належного урегулювання спірних правовідносин.

Лише 06 листопада 2020 року НКРЕКП прийняло постанову № 2033 «Про затвердження Методики визначення розмірів нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу при здійсненні розподілу природного газу та змін до деяких постанов НКРЕКП» (далі - постанова НКРЕКП № 2033), яка набрала чинності 07 листопада 2020 року та у якій було прямо зазначено, що приведення об`єму природного газу в точках комерційного обліку до стандартних умов поширюється виключно на випадки обліку природного газу, використаного споживачем, що не є побутовим.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують.

Також слід зазначити, що після ухвалення оскаржуваних судових рішень у цій справі постановою НКРЕКП № 2033, яка набрала чинності 07 листопада 2020 року, абзац другий пункту 3 глави 1 розділу ІX викладено так: «Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов (виключно у випадку обліку природного газу, використаного споживачем, що не є побутовим) та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу».

Також пункт 5.3 розділу V Типового договору № 2498 викладений в редакції постанови НКРЕКП № 2033, а саме зазначено, що при здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (куб. м) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

При здійсненні обліку спожитого природного газу споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (куб. м) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в ГРМ.

У разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРМ при обліку спожитого природного газу побутовим споживачем та споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об`єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу ГРМ.

Таким чином, лише з набранням постановою НКРЕКП № 2033 чинності визначено, що приведення спожитого об`єму природного газу до стандартних умов здійснюється виключно у випадку обліку природного газу, використаного споживачем, що не є побутовим.

Також у статті 1 Закону України від 14 липня 2021 року № 1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон № 1639-ІХ) передбачено, що заборгованість суб`єктів ринку природного газу, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, включає, зокрема, дебіторську заборгованість побутових споживачів, у тому числі безнадійну та сумнівну заборгованість, що обліковується у постачальників природного газу, в розмірі вартості обсягів приведення обсягів споживання до стандартних умов та вартості обсягів, які виникли у зв`язку з визнанням судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 1 жовтня 2014 року до розрахункової дати, та граничного обсягу втрат, що виникли в газорозподільних мережах внаслідок ненадання або неякісного надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, розрахованого за Методикоюрозрахунку обсягів втрат природного газу, що виникають в газорозподільних мережах внаслідок ненадання або неякісного надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 23 липня 2007 року № 346, не сплачена станом на розрахункову дату.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1639-ІХ взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості, визначеної статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання, зокрема, неоплаченої суми сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед постачальниками природного газу, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів; різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, станом на розрахункову дату - в цілях погашення заборгованості операторів газорозподільних систем, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями та/або реструктуризованої, не сплаченої станом на розрахункову дату: за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року, особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, а також за договорами купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб, укладеними з НАК «Нафтогаз України».

Отже, за вказаним Законом № 1639-ІХ держава взяла на себе питання врегулювання заборгованості побутових споживачів у розмірі вартості обсягів приведення обсягів споживання до стандартних умов.

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , проте вбачає підстави для зміни оскаржуваних судових рішень шляхом викладення їх мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Стосовно необхідності відступу від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, викладених у постанові від 24 грудня 2019 року у справі № 640/21017/18 (адміністративне провадження № К/9901/27491/19) та в постанові від 03 лютого 2020 року у справі № 640/20866/18 (адміністративне провадження № К/9901/22266/19), Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.

У зазначених постановах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зробив висновок про те, що оскільки дія Методики № 116 у цілому не поширюється на побутових споживачів, то її положення, зокрема коефіцієнти приведення до стандартних умов, які містяться у додатках до цієї Методики, не можуть бути застосовані операторами ГРМ при розрахунках фактично використаних побутовими споживачами об`ємів природного газу, а відтак передбачено застосування лише відповідного коефіцієнта при приведенні обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, який зазначений у додатках до Методики № 116, а не її самої.

У вказаних справах спір виник між постачальником та регулятором таких послуг. Розглядалося питання щодо зняття заборони при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов, і така заборона визнана протиправною та скасована.

Натомість у цій цивільній справі позивачка звернулася з позовом за захистом своїх прав щодо зобов`язання відповідача здійснювати нарахування оплати за природний газ за фактичними показаннями лічильника та зробити перерахунок відповідно до цих показань лічильника.

Отже, спір у наведених адміністративних справах та у цій цивільній справі, що розглядається, вочевидь відрізняється за предметом доказування, суб`єктним складом та за правовим регулюванням, оскільки Касаційний адміністративний суд вирішував питання не щодо порядку нарахування побутовим споживачам плати за природний газ, а щодо повноважень НКРЕКП втручатися у господарську діяльність газопостачальних підприємств і визначати порядок їх дій, а тому підстав для відступу від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 24 грудня 2019 року у справі № 640/21017/18 (адміністративне провадження № К/9901/27491/19) та в постанові від 03 лютого 2020 року у справі № 640/20866/18 (адміністративне провадження № К/9901/22266/19), не вбачається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Частинами першою та четвертою статті 412 ЦПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне змінити рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року, виклавши мотивувальну частину вказаних судових рішень у редакції цієї постанови.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Велика Палата Верховного Суду змінила судові рішення лише щодо мотивів їх прийняття, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 259, 400, 409, 412, 415, 416, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року змінити, виклавши мотивувальну частину судових рішень у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. Ситнік

Судді: Т. О. Анцупова О. С. Золотніков

В. В. Британчук В. С. Князєв

Ю. Л. Власов Г. Р. Крет

І. В. Григор`єва К. М. Пільков

М. І. Гриців О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима В. В. Пророк

В. І. Данішевська Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна В. М. Сімоненко

С. П. Штелик

Джерело: ЄДРСР 101424486

[ANTIRAID]

Після цієї постанови всі судді Великої палати, їх помічники та всі родичі до третього коліна повинні отримувати газ вже безоплатно за такий правовий висновок на шкоду позивачам. Завжди спори у разі неоднозначності Законів вирішувались на користь споживачів, окрім цього.

Велика палата зазначила, що нормами Кодексу ГРМ та положеннями Типового договору № 2498, які затверджені регулятором, встановлено обов`язок оператора ГРМ проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, оскільки прямих вказівок на те, що ці норми поширюються лише на комерційних споживачів, у законодавстві немає, а така можливість стосовно побутових споживачів прямо передбачена актами самого регулятора.

Тобто на час виникнення спірних правовідносин не було передбачено жодних виключень щодо приведення об`єму природного газу спожитого побутовим споживачем до стандартних умов.

Можна зробити висновок, що на час виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не було належно врегульовано питання обчислення об`ємів спожитого природного газу побутовими споживачами, а регулятором та відповідним міністерством не було вчинено дій з належного урегулювання спірних правовідносин.

Лише 06 листопада 2020 року НКРЕКП прийняло постанову № 2033 «Про затвердження Методики визначення розмірів нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу при здійсненні розподілу природного газу та змін до деяких постанов НКРЕКП» (далі - постанова НКРЕКП № 2033), яка набрала чинності 07 листопада 2020 року та у якій було прямо зазначено, що приведення об`єму природного газу в точках комерційного обліку до стандартних умов поширюється виключно на випадки обліку природного газу, використаного споживачем, що не є побутовим.

Таким чином, лише з набранням постановою НКРЕКП № 2033 чинності визначено, що приведення спожитого об`єму природного газу до стандартних умов здійснюється виключно у випадку обліку природного газу, використаного споживачем, що не є побутовим.