Рішення Жовківського райсуду Львівської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи у зв'язку з відсутністю вакцинації від COVID-19

[ANTIRAID]

Справа № 444/3344/21
Провадження № 2/444/1188/2021

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Оприск З. Л.

секретар судового засідання Усманова З.З.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача Пак Л.С.

представників третьої особи Щедрик М.І., Корчинського В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква Львівської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, третя особа Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи.

15.11.2021 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.

Позивач у позовній заяві мотивувала свої вимоги тим, що вона призначена за сумісництвом на посаду вчителя математики Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів з тижневим навантаженням 6 годин, що підтверджується наказом Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 31 серпня 2021 року № 43-к. 01 листопада 2021 року її повідомлено про обов`язкове профілактичне щеплення про COVID-19, яке вона зобов`язана отримати, щоб і надалі мати можливість працювати на вказаній посаді, відзначалось, що у випадку неподання такого документу її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст. 46 КЗпП України та ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000р. Вказала, що наказом Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №58-к від 08 листопада 2021 року її відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Вважає, що даний наказ підлягає скасуванню, оскільки він є незаконним і таким, що грубо порушує її конституційні, природні та професійні права. Зазначила, що ні постановою КМУ №1096, ні наказом МОЗ № 2153 не встановлено обов`язку проходження працівниками закладів освіти профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 саме до 8 листопада 2021 року, законних підстав для відсторонення її від роботи саме 08 листопада 2021 року даними підзаконними нормативними актами не передбачено. Вказала, що також не встановлено порядку та термінів проведення профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Звернула увагу на те, що ні трудовим договором, ні наказом про прийняття на роботу, ні посадовою інструкцією не передбачено необхідності наявності у неї профілактичного щеплення проти COVID-19. Вказала, що законом, який регулює питання профілактичних щеплень проти інших відповідних інфекційних хвороб, є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя». Зазначила, що календарем обов`язкових профілактичних щеплень не передбачено порядок і терміни проведення профілактичного щеплення проти COVID- 19, оскільки дане щеплення відсутнє серед переліку обов`язкових. Просила скасувати наказ Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №58-к від 08 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи та допустити її до виконання посадових обов`язків; виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року до дня фактичного допуску до виконання посадових обов`язків; судові витрати покласти на відповідача.

В подальшому позивач уточнив позовну вимогу про стягнення заробітку за час відсторонення та просив стягнути з Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на користь позивача середній заробіток за час відсторонення з розрахунку 1120 (одна тисяча сто двадцять) гривень 58 (п`ятдесят вісім) копійок до дня фактичного допуску до виконання посадових обов`язків.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову повністю. Свій відзив мотивував тим, що оскаржуваний наказ по закладу освіти «про відсторонення від роботи» видавався на виконання ч.2 ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Згідно переліку, затвердженого наказом МОЗ від 4 жовтня 2021 р. № 2153, обов`язковим профілактичним щепленням підлягають зокрема працівники закладів загальної середньої освіти. Вказав, що у випадку не відсторонення позивача від роботи директора закладу освіти - посадову особу відповідно до ст. 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення притягнули б до адміністративної відповідальності. Зазначив, що зі сторони адміністрації Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, це був вимушений крок, відсторонити фахового та професійного педагога, адже знайти у вкрай короткий термін заміну вчителю математики для забезпечення безперебійного навчально-виховного процесу в закладі освіти в період карантину є складно. Вказав, що в позовній заяві позивач зазначає, що дирекцією закладу освіти не дотримано строку повідомлення про зміну істотних умов праці, але відсторонення від роботи через відсутність вакцинації не є зміною істотних умов праці.

Представник третьої особи Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України подав письмові пояснення, в яких вказав, що даний наказ підлягає скасуванню, оскільки він є незаконним і таким, що грубо порушує конституційні, природні та професійні права позивача з наступних причин. Вважає, що ні постановою КМУ №1096, ні наказом МОЗ № 2153 не встановлено обов`язку проходження працівниками закладів освіти профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 саме до 8 листопада 2021 року. Вказав, що законних підстав для відсторонення ОСОБА_1 від роботи саме 08 листопада 2021 року даними підзаконними нормативними актами не передбачено. Зазначив, що не встановлено порядку та термінів проведення профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Підтримав позицію позивача та просив позовні вимоги ОСОБА_1 до Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, третя особа - Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи задовольнити в повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представники третьої особи у судовому засіданні підтримали позовні вимоги позивача з підстав, викладених у письмових поясненнях третьої особи.

У судовому засіданні було досліджено усі наявні в матеріалах справи докази.

З копії наказу Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 31 серпня 2021 року № 43-к вбачається, що ОСОБА_1 призначена за сумісництвом на посаду вчителя математики Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів з тижневим навантаженням 6 годин з 01.09.2021 року до кінця навчального 2021-2022 року.

З копії повідомлення Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 № 01-12/103 від 01.11.2021 року вбачається, що 01 листопада 2021 року позивачку повідомлено, що з 08 листопада 2021 р. на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників закладу. Вказано, що на підставі наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 жовтня 2021 р. № 2153 та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 просять до 05 листопада 2021 р. надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19. Зазначено, що також позивач можете надати довідку про абсолютні протипоказання відповідно до переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 р. № 595. Зазначено, що якщо до 05 листопада 2021 р. позивач не надасть одного із зазначених документів, 08 листопада 2021 р. її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-ІІІ. Інформовано також, що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, адже за цей період роботодавець не сплачуватиме за позивача страховий внесок. Період відсторонення без збереження зарплати не увійде й до стажу, що дає право на щорічну відпустку (ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

З копії наказу Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №58-к від 08 листопада 2021 року вбачається, що позивачку відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

З довідки про отримані доходи № 77 від 09.11.2021 року, виданої Відділом освіти Жовківської міської ради, вбачається, що позивачка за період вересня-жовтня 2021 року отримала доходи на суму 15688,13 грн.

З довідки № 01-12/129 від 09.12.2021 року, виданої Сопошинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до табелів обліку робочого часу відпрацювала у вересні 2021 року 9 робочих днів, у жовтні 2021 року 5 робочих днів, з моменту відсторонення з 08.11.2021 року до 10.12.2021 року ОСОБА_1 повинна була відпрацювати 10 робочих днів.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, заслухавши сторони, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена за сумісництвом на посаду вчителя математики Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів з 01.09.2021 року до кінця навчального 2021-2022 року, що підтверджується копією наказу Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 31 серпня 2021 року № 43-к.

Судом встановлено, що 01 листопада 2021 року відповідачем повідомлено позивачку про те, що з 08 листопада 2021 р. на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників закладу. Вказано, що на підставі наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 жовтня 2021 р. № 2153 та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 позивачку просять до 05 листопада 2021 р. надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19. Зазначено, що також позивач можете надати довідку про абсолютні протипоказання відповідно до переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 р. № 595. Зазначено, що якщо до 05 листопада 2021 р. позивач не надасть одного із зазначених документів, 08 листопада 2021 р. її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-ІІІ, що підтверджується копією повідомлення Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 01-12/103 від 01.11.2021 року.

Судом встановлено, що 08 листопада 2021 року позивачку відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати, що підтверджується копією наказу Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №58-к від 08 листопада 2021 року.

Щодо позовної вимоги скасувати наказ Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №58-к від 08 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи та допустити її до виконання посадових обов`язків судом встановлено наступне.

Статтею 46 Кодексу законів про працю України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-III встановлює, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до ч.1-2 ст.27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими. Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Підпунктами 1-2 пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 (в редакції, чинній на 08 листопада 2021 року) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на керівників державних органів (державної служби), керівників підприємств, установ та організацій покладено забезпечення: 1) контролю за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

За Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: 1) центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2) місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3) закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів (рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України від 4 вересня 2019 року № 6-р(II)/2019).

Підставою для відсторонення позивачки від виконання роботи у оскаржуваному наказі вказане повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 від 01.11.2021 № 103, оскаржуваний наказ винесений директором закладу, керуючись статтею 46 Кодексу законів про працю України, статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», пунктом 41-6 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, що вбачається із самого наказу.

Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Порядок відмови від здійснення обов`язкових профілактичних щеплень визначений у частині 6 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», в якій вказано, що якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Суду не надано достатніх належних та допустимих доказів того, що роботодавцем при відстороненні позивача від роботи у зв`язку із відсутністю у неї щеплення проти COVID-19 дотримано вимог ч.6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» в частині отримання письмового лікарського підтвердження про відмову від обов`язкового профілактичного щеплення чи акту, складеного у присутності свідків, в разі відмови дати таке підтвердження, а також вимог ч.2 ст.27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо недопуску позивача від роботи саме на підставі подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

Натомість відповідач виніс оскаржуваний наказ про відсторонення на підставі одного лише повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, яке саме по собі не створює жодних юридичних наслідків та не засвідчує юридичного факту відмови чи ухилення позивачки від обов`язкового профілактичного щеплення, а також факту ненадання нею медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я.

Враховуючи викладене, винесення відповідачем оскаржуваного наказу лише підставі повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, є порушенням вимог частин другої та шостої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини 2 статті 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», відсторонивши позивача від роботи з порушенням вимог законодавства, відповідач порушив законне право позивачки на працю.

За таких обставин, враховуючи, що оскаржуваний наказ винесено з порушенням вимог законодавства, позовну вимогу скасувати наказ Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №58-к від 08 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи потрібно задовольнити.

Щодо вимоги позивачки допустити її до виконання посадових обов`язків, суд вважає, що у задоволенні такої потрібно відмовити, оскільки допуск працівника до роботи є дискреційним повноваженням роботодавця.

Щодо позовної вимоги стягнути з Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на користь позивача середній заробіток за час відсторонення до дня фактичного допуску до виконання посадових обов`язків судом встановлено наступне.

Згідно роз`яснень, викладених у п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13 зазначено, що якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» вона застосовується, серед іншого, у випадках вимушеного прогулу.

Згідно п. 2 вказаної постанови середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п. 8 вказаної постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої

заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням

заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що позивачка за період вересня-жовтня 2021 року отримала доходи на суму 15688,13 грн., що підтверджується довідкою про отримані доходи № 77 від 09.11.2021 року, виданою Відділом освіти Жовківської міської ради.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до табелів обліку робочого часу відпрацювала у вересні 2021 року 9 робочих днів, у жовтні 2021 року 5 робочих днів, з моменту відсторонення з 08.11.2021 року до 10.12.2021 року ОСОБА_1 повинна була відпрацювати 10 робочих днів, що підтверджується довідкою № 01-12/129 від 09.12.2021 року, виданою Сопошинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів.

Судом встановлено, що середньоденна заробітна плата позивачки за останні два місяці роботи перед відстороненням з врахуванням математичних правил заокруглення сум становить 1120,58 грн. (з розрахунку 15688,13 поділити на 14 днів (9 відпрацьованих днів за вересень 2021 року + 5 відпрацьованих днів за жовтень 2021 року)).

Таким чином, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, який підлягає виплаті позивачу з врахуванням математичних правил заокруглення сум становить 11205 (одинадцять тисяч двісті п`ять) гривень 81 копійка (з розрахунку 1120,5807 грн. помножити на 10 днів, які позивачка повинна була би відпрацювати, якби не була відстороненою від роботи).

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 року саме до дня постановлення рішення, оскільки відповідач не позбавлений можливості виконати рішення суду в добровільному порядку до набрання ним законної сили.

За таких обставин позовну вимогу стягнути з Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на користь позивача середній заробіток за час відсторонення до дня фактичного допуску до виконання посадових обов`язків потрібно задовольнити частково.

Враховуючи викладене вище, позов ОСОБА_1 до Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, третя особа Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи потрібно задовольнити частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Також згідно ст. 141 ЦПК України судовийзбір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача в користь позивача потрібно стягнути суму судового збору, сплаченого позивачем при подачі даного позову за вимогу про скасування наказу, в розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати, з відповідача необхідно стягнути 908 грн. 00 коп. судового збору в користь держави.

Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, немає.

Керуючись ст. 147-149, 151, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати наказ Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №58-к від 08 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.

Стягнути з Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів (Львівська область, Львівський район, с. Сопошин, вул. В.Стуса, 4, ЄДРПОУ 22356654) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року до дня ухвалення даного рішення суду в розмірі 11205 (одинадцять тисяч двісті п`ять) гривень 81 копійка.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів (Львівська область, Львівський район, с. Сопошин, вул. В.Стуса, 4, ЄДРПОУ 22356654) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, в розмірі 908,00 грн.

Стягнути з Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів (Львівська область, Львівський район, с. Сопошин, вул. В.Стуса, 4, ЄДРПОУ 22356654) судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення 13 грудня 2021 року.

Головуючий Оприск З. Л.

Джерело: ЄДРСР 101819307

[ANTIRAID]

Суд зазначив, що суду не надано достатніх належних та допустимих доказів того, що роботодавцем при відстороненні позивача від роботи у зв`язку із відсутністю у неї щеплення проти COVID-19 дотримано вимог ч.6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» в частині отримання письмового лікарського підтвердження про відмову від обов`язкового профілактичного щеплення чи акту, складеного у присутності свідків, в разі відмови дати таке підтвердження, а також вимог ч.2 ст.27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо недопуску позивача від роботи саме на підставі подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

Натомість відповідач виніс оскаржуваний наказ про відсторонення на підставі одного лише повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, яке саме по собі не створює жодних юридичних наслідків та не засвідчує юридичного факту відмови чи ухилення позивачки від обов`язкового профілактичного щеплення, а також факту ненадання нею медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я.

Враховуючи викладене, винесення відповідачем оскаржуваного наказу лише підставі повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, є порушенням вимог частин другої та шостої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини 2 статті 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», відсторонивши позивача від роботи з порушенням вимог законодавства, відповідач порушив законне право позивачки на працю.

За таких обставин, враховуючи, що оскаржуваний наказ винесено з порушенням вимог законодавства, позовну вимогу скасувати наказ Сопошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №58-к від 08 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи потрібно задовольнити.