Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області про визнання незаконним наказу про відсторонення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

[ANTIRAID]

Справа № 473/644/22

РІШЕННЯ
іменем України

"22" квітня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Кріпак Н.Г.,

за участю: представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Кравець Р.Ю.,

відповідача, представника відповідача Красьоха В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради Красьоха Володимира Володимировича, комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

22 лютого 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, поданим у її інтересах адвокатом Кравець Ростиславом Юрійовичем, до головного лікаря комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради Красьоха Володимира Володимировича, комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради (далі КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР) про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи №49-к від 31 січня 2022 року, поновлення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачкаОСОБА_1 з 06.06.2021 працювала акушеркою акушерського відділення КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР.

Згідно наказу головного лікаря КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР Красьоха В.В. від 31 січня 2022 року за №49-к позивачку було відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти гострої респіраторної хвороби «COVID-19».

Проте, вказані дії відповідачів позивачка вважала незаконними, оскільки відсутні належні правові підстави для встановлення обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, а також не дотримано визначеної законом процедури щодо відсторонення особи від роботи.

В зв’язку з чим, позивачка просила визнати незаконним та скасувати наказ про її відсторонення від роботи без збереження заробітної плати; зобов’язати КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР поновити її на роботі шляхом допуску; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, з подальшими змінами, в розмірі 16 178 грн. 52 коп. (станом на 13.03.2022).

Ухвалою суду від 15 березня 2022 року відкрито провадження в цивільній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

30 березня 2022 року відповідачі надали відзиви на позов, за змістом яких у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просили відмовити, оскільки відсторонення позивачки від роботи відбулося у відповідності до вимог закону та з дотриманням відповідної процедури.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Кравець Р.Ю. підтримав позовні вимоги ОСОБА_1, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач Красьоха В.В., який діє в своїх інтересах та інтересах КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_1 з 06.06.2021 працювала акушеркою акушерського відділення КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР.

Згідно повідомлення про обов’язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 за №140/01-15 від 14.01.2022 ОСОБА_1 було повідомлено про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 з проханням надати до 31.01.2022 документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 16.09.2011 за №595. Також було роз'яснено наслідки ненадання відповідних документів у визначений сток, а саме: відсторонення з 01.02.2022 від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст. 46 КЗпП України, ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»" (позивачка ознайомлена з даним повідомленням 20.01.2022).

31.01.2022 комісією в складі працівників КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР був складений акт №3 про відмову ОСОБА_1 надати документ щодо наявності профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання до вакцинації.

Згідно наказу головного лікаря КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР Красьоха В.В. від 31 січня 2022 року за №49-к позивачку було відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти гострої респіраторної хвороби «COVID-19».

Аналізуючи доводи сторін суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

Так, відповідно до ч.1 ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч.ч.1-2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Міністерство охорони здоров`я України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань (положення про Міністерство охорони здоров`я України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 за № 267).

Накази Міністерства охорони здоров’я, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я від 04.10.2021 за №2153.

За змістом вказаного наказу працівники підлягають обов`язковому профілактичному щепленню лише на період дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 за N 1336, якою внесено зміни до постанови «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», продовжено дію карантину до 31.03.2022.

Відсторонення працівника від виконання робіт у разі відмови від обов`язкового профілактичного щеплення має бути проведено саме в порядку, встановленому законом.

Проте, вищевказаними нормативними актами не передбачено, у який саме спосіб (згідно з якою процедурою) керівники установ мають забезпечити відсторонення працівників, та не встановлено конкретного порядку відсторонення працівника від роботи у разі відмови чи ухилення у встановленому законом порядку від обов`язкових профілактичних щеплень, у тому числі від обов`язкового профілактично щеплення проти COVID-19.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (має вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативно-правові акти), підприємства, установи і організації зобов'язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ч.6 ст. 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов'язковими.

Обов'язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв'язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

При цьому, профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків. Іншого порядку відмови від обов`язкових профілактичних щеплень не передбачено.

У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Порядок внесення посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України подання про відсторонення осіб від роботи згідно з Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а також форма подання та терміни відсторонення встановлені Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи та іншої діяльності, що затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 14.04.1995 за № 66 (далі – Інструкція).

Згідно з п.п.1.2.5 п. 1.2 Інструкції особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються громадяни та неповнолітні діти, а також окремі категорії працівників у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні.

Як зазначалося вище наказом Міністерства охорони здоров’я від 04.10.2021 за №2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням (узгоджується з п.2 Розділу 1 вказаного Календаря).

Відповідно до 2.2 Інструкції право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.

Відповідне подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов’язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання (п.2.5 Інструкції) .

Таким чином, з огляду на викладене, недотримання встановленого законодавством строку (періоду), на який працівника може бути відсторонено до проходження обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 (на період дії карантину), відсторонення позивачки від роботи не є правомірним.

За таких обставин, наказ КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР від 31.01.2022 за №49-к щодо відсторонення ОСОБА_1 від роботи підлягає скасуванню.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні позивачку ОСОБА_1 з 01.03.2022 допущено до роботи, відповідно до наказу за № 112к-1 від 28.02.2022.

Положення ст. 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Розрахунок середнього заробітку має бути здійснено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, з моменту відсторонення по день фактичного допущення до роботи.

Так, згідно абз. 3 п.2 розділу ІІ Порядку, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п.5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Суд визначає зазначену суму без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

За такого, з відповідача КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР на користь позивачки належить до стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11 157 грн. 60 коп. (без утримання обов’язкових платежів, збрів), виходячи з наступного розрахунку: (8365,57 грн. (заробітна плата за грудень 2021 року) + 14 507,66 грн. (заробітна плата за січень 2022 року) : (22 (кількість фактично відпрацьованих днів у грудні 2021 року) + 19 (кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2022 року) х 20 (кількість робочих днів з моменту відсторонення по день фактичного допущення до роботи).

Головний лікар КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР Красьоха В.В. не є належним відповідачем по даній справі, оскільки є посадовою особою КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР, тобто юридичної особи – роботодавця, з якою у позивачки виник трудовий спір.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача (пропорційно до розміру задоволених вимог ) підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) в розмірі 1 677 грн. 16 коп. (992,40 + 684,76 (16 178,52 х 69%)).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 141, 259, 263 - 265, 272, 273, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

визнати незаконним та скасувати наказ комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради від 31.01.2022 №49-к про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати.

Стягнути з комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради, місцезнаходження юридичної особи: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця 228-ї Стрілецької дивізії, будинок 26, ідентифікаційний код юридичної особи: 01998443, на користь ОСОБА_1, яка зареєстрована адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: ІНФОРМАЦІЯ_2, середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11 157 (одинадцять тисяч сто п’ятдесят сім) грн. 60 коп. (без утримання обов’язкових платежів, зборів).

Стягнути з комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради, місцезнаходження юридичної особи: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця 228-ї Стрілецької дивізії, будинок 26, ідентифікаційний код юридичної особи: 01998443, на користь ОСОБА_1, яка зареєстрована адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: ІНФОРМАЦІЯ_2, судові витрати в розмірі 1 677 (одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн. 16 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допустити до негайного виконання.

Повний текст рішення складено 27 квітня 2022 року.

Суддя Л.В.Лузан

[ANTIRAID]

Це наша справа. Суд професійно підійшов до вирішення спору, замість переписування ліричної думки Бориса Гулька, суд розібрався ц діючому законодавстві та зазначив про порушення саме порядку відсторонення, який чітко визначений Законом. Такі порушення є типовими у всіх справах. Дуже радий, що в Україні є такі судді, які мають власну думку, поважають Закон та права людини і якими можна пишатись. Це вже не перший суддя, який демонструє взірець правосуддя, на відміну від копіпастеров ліричних листів з "верху".

Суд зазначив, що відсторонення працівника від виконання робіт у разі відмови від обов`язкового профілактичного щеплення має бути проведено саме в порядку, встановленому законом.

Більш детально Ви можете ознайомитись у самому рішенні.