Постанова ПЗАГС про повернення зустрічного позову за первісним позовом про повернення як безпідставно отриманих коштів за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів

[ANTIRAID]

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2023 року

м. Одеса

Справа № 916/2687/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.11.2022 про повернення зустрічного позову

по справі №916/2687/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК"

про стягнення 527658,34 грн

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВФД" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК" про стягнення 527658,34 грн, як безпідставно отриманих за договором №270421-40 від 27.04.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2022 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.

14.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК" звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФД" в якому просило стягнути з останнього на свою користь грошові кошти у розмірі 878 139,90 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2022 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК" зустрічну позовну заяву.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції посилаючись на приписи ст.180 ГПК України зазначив, що правовідносини за первісним позовом виникли на підставі договору №270421-40 від 27.04.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, укладеного між ТОВ "ВФД" до ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК".

В той же час, правовідносини за зустрічним позовом виникли на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 21.09.2022, укладеного між ТОВ „I.C.S.H.D та ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК", за яким ТОВ „I.C.S.H.D відступило ТОВ „I.C.S.H.D право вимоги до ТОВ „ВФД в сумі 878139,90 грн за договором № 080222-09 про надання транспортно-експедиторських послуг.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог частини другої ст. 180 ГПК України, оскільки позови не взаємопов`язані і спільний їх розгляд не є доцільним, оскільки вони не виникають з одних правовідносин та задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.11.2022 року по справі № 916/2687/22 - скасувати та постановити нову ухвалу, якою зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФД» про стягнення заборгованості у розмірі 878 139,9 грн прийняти до розгляду та об`єднати в одне провадження з первісним позовом у справі №916/2687/22.

В обґрунтування своїх вимог за апеляційною скаргою скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає, встановленим ст. 236 ГПК України вимогам законності і обґрунтованості судового рішення, оскільки постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, що згідно ст. 277 ГПК України є підставою для її скасування, а тому бажає скористуватись своїм процесуальним правом на її апеляційне оскарження.

Так апелянт зазначає, що набув право вимоги до ТОВ «ВФД» на підставі Договору цесії від 21.09.2022 року, укладеного з ТОВ «I.C.S. H.D.» (як Первісним кредитором), відповідно до якого ТОВ «I.C.S. H.D.» відступило своє право вимоги до Боржника (ТОВ «ВФД»), яка виникла за Договором від 08.02.2022 року №080222-09 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів. Як вбачається з преамбули Договору цесії, станом на дату укладення цього Договору існує непогашена заборгованість ТОВ «ВФД» перед Первісним кредитором в сумі 878139,90 гривень, яка виникла внаслідок зміни офіційного курсу гривні до долара США, який встановлюється Національним банком України, під час надання послуг Первісним кредитором ТОВ «ВФД» за Основним зобов`язанням. Згідно з преамбулою Договору цесії, Первісний кредитор безвідклично погоджується передати (відступити) апелянту усі права, що виникають з Первісного договору, включаючи право вимоги Основного зобов`язання ТОВ «ВФД» перед Первісним кредитором, яке виникло за Основним договором.

Отже, як стверджує апелянт, зустрічний позов заявлено на підставі договору від 08.02.2022 року №080222-09 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, права за яким Апелянт набув на підставі Договору цесії від 21.09.2022 року.

Водночас, за твердженням скаржника, первісний позов ТОВ «ВФД» також заявлений на підставі договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів. Зміст договору про надання транспортно-експедиторських послуг, укладеного між ТОВ «ВФД» та ТОВ «I.C.S. H.D.» ідентичний змісту договору про надання транспортно- експедиторських послуг, укладеного між ТОВ «ВФД» та Апелянтом.

З огляду на таке, на переконання апелянта, підстави обох позовів співпадають.

Крім того, як відзначає скаржник, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись, а тому їх спільний розгляд спрямований на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень та в цілому сприятиме оперативному і правильному вирішенню спорів між сторонами.

На підставі вищевикладеного, скаржник вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував ст. 180 ГПК України, а також не врахував висновки щодо застосування вказаної норми процесуального права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №916/2687/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.11.2022 (про повернення зустрічної позовної заяви) та вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Також даною ухвалою зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК" надати до Південно-західного апеляційного господарського суду оригінал зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами, яка була повернута оскаржуваною ухвалою.

На виконання вимог ухвали суду, 20.12.2022 скаржником було надано до суду апеляційної інстанції оригінал зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами, яка була повернута оскаржуваною ухвалою.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФД" в якому останнє просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що зарахування за первісним та зустрічним позовом неможливе, оскільки не відповідає умові про те, що кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим. Тобто, мають одночасно існувати саме два зобов`язання, при цьому в обох зобов`язаннях сторони є однаковими тільки в різних статусах.

В даному випадку, як зазначає позивач, предметом спору за первісним позовом є відносини з приводу повернення безпідставно набутого майна, що має позадоговірний характер, тобто відсутні зобов`язання за первісним позовом. Отже, між за первісним та зустрічними позовом не існує одночасно двох зобов`язана, адже природа відносин різна - договірна та позадоговірна.

Крім того, за твердженням позивача, предметом спору за зустрічним позовом є відносини за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 21.09.2022. укладеного між ТОВ «I.C.S.H.D» та ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК», де ТОВ «ВФД» не виступає стороною.

Тобто, як стверджує позивач, за первісним та зустрічними позовом не існує відносин, де б Позивач та Відповідач були одночасно сторонами двох зобов`язань, але в різних статусах.

Позивач також наголошує на тому, що зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, де має бути вільне волевиявлення сторони. При цьому, зарахування зустрічних однорідних вимог є виключно одностороннім правочином і закон не передбачає ні можливості, ні повноважень для суду здійснювати замість сторін зарахування однорідних вимог. В той же час, як стверджує позивач, ні зі змісту первісної позовної заяви, ні зі змісту зустрічної позовної заяви не вбачається, шо Позивач чи Відповідач виявили своє волевиявлення на вчинення одностороннього правочину з приводу зарахування зустрічних вимог.

Також позивач наголошує на тому, що прийняття до розгляду зустрічного позову, за відсутності зарахування з боку ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК» позбавлятиме ТОВ «ВФД» можливості заявлення зустрічної вимоги про нікчемність такого зарахування та цесії як такою, що становитиме непропорційне втручання та обмеження в правах на судових захист.

Крім того, позивач вважає, що прийняття зустрічного позову не відповідатиме ще одній важливій умові для здійснення зарахування зустрічних вимог - безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань.

Так, позивач зазначає, що предметом зустрічної позовної заяви є стягнення коштів на підставі договору цесії, за яким ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» придбало у первісного кредитора нібито грошові вимоги до ТОВ «ВФД», які виникли з курсової різниці при оплаті послуг третій особі залученій до експедирування. Однак, як стверджує позивач, ні первісний кредитор, ні ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» не набули та не могли набути у свою власність кошти, які мали бути оплачені тертій особі для виконання умов експедирування, а тому дані кошти та вимоги за ними не належали первісному кредитору як власнику та не належать ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» за договором цесії.

Відтак, позивач вважає, що між Позивачем та Відповідачем не існує безспірних вимог, вимоги кожної із сторін перевіряються та будуть визначені судом, а тому на даному етапі вимоги за первісним та зустрічним позов не можуть зараховуватись.

На переконання позивача, в даному випадку зустрічна позовна заява не містить мотивів з приводу взаємопов`язаності та доцільності, мало того, правовідносини, що є предметом спору за первісним та за зустрічним позовом - різні, зі змісту зустрічної позовної заяви не вбачається, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

З огляду на наведене, позивач вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне рішення, адже умов для прийняття до спільного розгляду зустрічної позовної наявної не існувало та не існує, тому дана ухвала суду не підлягає скасуванню.

Згідно з частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною другою статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Так, предметом позовних вимог за первісним позовом є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК" про стягнення 527658,34 грн, як безпідставно отриманих за договором №270421-40 від 27.04.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів.

В якості підстав первісного позову зазначено, що ТОВ ВФД на виконання умов укладеного з відповідачем договору №270421-40 від 27.04.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів було сплачено грошові кошти за рахунком №1602 на загальну суму 527 658,34 грн.

Однак, за твердження позивача за первісним позовом, послуги, які було оплачені за вищевказаним рахунком, а саме збір за безпеку контейнерного обладнання та наднормативне використання контейнера на користь судноплавної лінії - CND, ТОВ ВФД не надавались та такий збір не сплачувався.

Відтак, оплата позивачем за первісним позовом виставленого ТОВ ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС рахунку на суму 527 658,34 грн. за оплату товарів (робіт, послуг), які не були вчинені ТОВ ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС, стала підставою звернення позивача з позовною заявою до суду.

Разом з цим, зустрічний позов спрямований на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФД" грошових коштів у розмірі 878 139,90 грн.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог ТОВ ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС посилається на те, що 8 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» (далі - «ТОВ «I.C.S. H.D.») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВФД» було укладено Договір №080222-09 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів відповідно до якого ТОВ «I.C.S. H.D.» надало ТОВ «ВФД» транспортно- експедиторські послуги, пов`язані із перевезенням вантажів у контейнерах.

За твердженням позивача за зустрічним позовом, ТОВ «ВФД» має заборгованість за вказаним договором у розмірі 878 139,90 грн, яка є курсовою різницею між іноземною та національною валютою станом на час здійснення платежів.

Також, як стверджує позивач за зустрічним позовом, 21 вересня 2022 року між ТОВ «I.S.C. H.D.» (як Первісним кредитором) та ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» (як Новим кредитором) було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого ТОВ «I.S.C. H.D.» відступило своє право вимоги до Боржника (ТОВ «ВФД»), яка виникла за Договором №080222-09 про надання транспортно- експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів.

Отже, на думку ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» воно набуло права вимоги до ТОВ «ВФД» - на підставі Договору цесії укладеного з ТОВ «I.S.C. H.D.».

Приймаючи оскаржувану ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви суд першої інстанції дійшов висновку, що позови не взаємопов`язані і спільний їх розгляд не є доцільним, оскільки вони не виникають з одних правовідносин та задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 180 ГПК відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Таким чином, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.

Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити дійсні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18 конструкція ч.2 ст.180 ГПК вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Підставою заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Так, у даному випадку фактичні підстави заявлених первісного та зустрічного позову є відмінними.

Зокрема, первісні позовні вимоги ґрунтуються на обставинах за яких відповідачем було безпідставно отримано грошові кошти за послуги, які фактично не надавались відповідачем.

У той час як підставою зустрічного позову визначено стягнення грошових коштів за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, яка за твердженням позивача за зустрічним позовом є курсовою різницею між іноземною та національною валютою станом на час здійснення платежів.

При цьому, колегія суддів відзначає, що первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних, окремих договорах про надання транспортно-експедиторських послуг. При цьому, такі договори укладені між різними юридичними особами.

Так, договір №270421-40 від 27.04.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, на якому ґрунтуються первісні позовні вимоги, укладено між ТОВ ВФД та ТОВ ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС.

В той час як зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні ТОВ ВФД умов договору №080222-09 від 08.02.2022 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, який був укладений між «ТОВ «I.C.S. H.D.» та ТОВ «ВФД».

З наявних матеріалів оскарження ухвали вбачається, що на підтвердження підстав позовів сторонами (позивачем за первісним позовом і позивачем за зустрічним позовом) надані різні докази.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин відкриття провадження за зустрічним позовом безумовно призведе до збільшення обсягу матеріалів, що мають бути досліджені судом, істотно розширить предмет доказування та призведе до затягування розгляду справи.

Також у даній справі, з огляду на предмет та підстави заявленого зустрічного позову, його задоволення не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, а також заявлені вимоги за зустрічним і первісним позовами не можуть зараховуватись, що є одними з ознак взаємної пов`язаності зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду.

Слід також наголосити, що подання зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Однак, у зустрічні позовній заяві ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК" жодним чином не зазначив, із посиланням на відповідні докази, про відсутність у позивача за первісним позовом матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову.

Судова колегія наголошує, що доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень, однак, у даному випадку розгляд зустрічної позовної заяви разом з первісною не призведе до швидкого розгляду справи, а навпаки, з огляду на вищевикладене призведе до безпідставного затягування розгляду справи, а тому, у даному випадку розгляд зустрічного позову разом з первісним не є доцільним.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 16.11.2022 по справі №916/2687/22 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.11.2022 по справі №916/2687/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Датою ухвалення та складання повного судового рішення є 20.01.2023.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Таран С.В.

Суддя Філінюк І.Г.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/108523687

[ANTIRAID]

Це наша справа. Дуже цікава спроба опонентів затягнути розгляд з одного боку, а з іншого ніби провести залік за різними договорами та правовідносинами. Суд як першої, так і апеляційної інстанції ретельно дослідивши обставини справи зазначив про недоцільність сумісного розгляду двох позовів.

Суди зазначили, що з наявних матеріалів оскарження ухвали вбачається, що на підтвердження підстав позовів сторонами (позивачем за первісним позовом і позивачем за зустрічним позовом) надані різні докази.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин відкриття провадження за зустрічним позовом безумовно призведе до збільшення обсягу матеріалів, що мають бути досліджені судом, істотно розширить предмет доказування та призведе до затягування розгляду справи.

Також у даній справі, з огляду на предмет та підстави заявленого зустрічного позову, його задоволення не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, а також заявлені вимоги за зустрічним і первісним позовами не можуть зараховуватись, що є одними з ознак взаємної пов`язаності зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду.

Слід також наголосити, що подання зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Однак, у зустрічні позовній заяві ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК" жодним чином не зазначив, із посиланням на відповідні докази, про відсутність у позивача за первісним позовом матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову.

Судова колегія наголошує, що доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень, однак, у даному випадку розгляд зустрічної позовної заяви разом з первісною не призведе до швидкого розгляду справи, а навпаки, з огляду на вищевикладене призведе до безпідставного затягування розгляду справи, а тому, у даному випадку розгляд зустрічного позову разом з первісним не є доцільним.