Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнення витрат на правову допомогу

[ANTIRAID]

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2023 Справа №607/20853/21

Провадження №2/607/1697/2023

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Щепної Г.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Почапинська ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів комунального закладу «Почапинська ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов мотивовано тим, що він працює заступником директора з виховної роботи, вчителем історії, з 18.11.1994. У листопаді 2021 року відповідачем комунальним закладом «Почапинська ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області було порушено його конституційне право на працю, що виражається у постійному вимаганні медичної інформації щодо вакцинації від респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 та обмеженням прав працівника щодо повноцінної роботи. Так, 08.11.2021 відповідачем комунальним закладом «Почапинська ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області йому було вручено наказ №58-к від 05.11.2021 про відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. Позивач вважав даний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню судом.

На підставі наведеного з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив суд: 1. Визнати не закони та скасувати наказ №58-к від 05.11.2021 винесений комунальним закладом «Почапинська ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області про відсторонення його від роботи; 2. Стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу відсторонення від роботи з 08.11.2021.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.04.2022 у задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального закладу «Почапинська ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 22.07.2022, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кравця Р.Ю. залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.04.2022 без змін.

Постановою Верховного Суду від 01 березня 2023 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.04.2022 та постанову Тернопільського апеляційного суду від 22.07.2022 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.04.2022 та постанову Тернопільського апеляційного суду від 22.07.2022 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу «Почапинський заклад загальної середньої освіти» Підгороднянської сільської ради Тернопільського району про визнання скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального закладу «Почапинський заклад загальної середньої освіти» Підгороднянської сільської ради Тернопільського району про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення. Визнано незаконним та скасовано наказ директора комунального закладу «Почапинський заклад загальної середньої освіти» Підгороднянської сільської ради Тернопільського району № 58-к від 05.11.2021 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ». В частині позовних вимог ОСОБА_1 до комунального закладу «Почапинський заклад загальної середньої освіти» Підгороднянської сільської ради Тернопільського району про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу справу № 607/20853/21 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду 22.03.2023 проведено автоматичний розподіл даної цивільної справи № 607/20853/21, яким визначено головуючим у справі суддю Кунець Н.Р.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.03.2023 справу № 607/20853/21 за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Почапинська ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу прийнято до провадження, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення середнього заробіткуза часвимушеного прогулу підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Окрім цього, просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з сплаченого судового збору у всіх інстанціях та витрат на правову допомогу у розмірі 19300 грн, докази понесення який містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача комунального закладу «Почапинська ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ЩепнаГ.З. в судовому засіданні заперечила з приводу стягнення з комунального закладу «Почапинська ЗЗСО» середнього заробітку за час вимушеного прогулу та понесених позивачем судових витрат, оскільки розпорядником бюджетних коштів є Відділ освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, в підпорядкуванні якого перебуває навчальний заклад та який і здійснює виплату заробітної плати працівникам закладу. При цьому їх заклад немає ані відповідних рахунків, ані бухгалтерії чи іншого відділу, який би здійснював фінансове забезпечення закладу.

Представник відповідача Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про отримання судової повістки про виклик до суду. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов чи заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Так, судом встановлено, що згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 18.11.1994 прийнятий на роботу вчителем історії Почапинської ЗОШ І-ІІІ ступенів з неповним тижневим навантаженням до кінця 1994-1995 навчального року, згідно Наказу по Тернопільському райво №861 від 18.11.1994.

25.08.2009 ОСОБА_1 переведено з посади вчителя історії на посаду заступника директора з виховної роботи ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Почапинці на 0,5 ставки, відповідно до наказу №462-к по Тернопільському райво від 25.08.2009.

Як вбачається із запису у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 назву школи змінено на комунальний заклад «Почапинський заклад загальної середньої освіти» Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, згідно Рішення 3 сесії 8 скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району №65 від 05.01.2021.

01.11.2021 директор комунального закладу «Почапинський ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області Щепна Г.З. повідомила ОСОБА_1 під розписку про те, що з 08.11.2021 на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників закладу загальної середньої освіти та запропоновано йому до 05.11.2021 надати документи, які підтверджують щеплення, або довідку про абсолютні протипоказання. В іншому випадку 08.11.2021 його буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати.

Наказом комунального закладу «Почапинський ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області №58-к від 05.11.2021 ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Вказаний наказ прийнято відповідачем на підставі ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-ІІІ, наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153, пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236.

Відповідно до наказу директора Комунального закладу «Почапинський ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області №13-к від 28.02.2022, ОСОБА_1 допущено до роботи з 01.03.2022 до завершення воєнного стану в Україні, на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 25.02.2022 №380 «Про зупинення дії наказу МОЗ України від 04.10.2021 №2153»

Згідно довідки №12 від 12.04.2022 виданої Відділом освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області, за період із 08.11.2021 по 28.02.2022 вчителю вищої категорії ОСОБА_1 , згідно тарифікації, здійснено розрахунок середньомісячної заробітної плати в сумі 57264,14 гривень: листопад 2021 10983,29 грн; грудень 2021 15426,95 грн; січень 2022 15426,95 грн; лютий 2022 15426,95 грн.

Постановою Верховного Суду від 01 березня 2023 року прийнятою у даній справі, визнано незаконним та скасовано наказ директора комунального закладу «Почапинський заклад загальної середньої освіти» Підгороднянської сільської ради Тернопільського району № 58-к від 05.11.2021 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Судом встановлено, що на час розгляду цієї справи середній заробіток за час відсторонення з 08.11.2021 по 28.02.2022 позивачу не виплачений.

Відповідно до статті 43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною другою статті 2КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 1Закону України«Про оплатупраці» заробітна плата це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, тобто заробітна плата виплачується саме за виконану роботу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2022 в справі №211/6466/19 (провадження №61-16239св20) зроблено висновок, що: «відсторонення працівника від роботи це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. При відстороненні трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, тому тут не йдеться про звільнення з роботи. Однак при цьому працівник тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов`язків».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №130/3548/21 (провадження №14-82цс22) зазначено, що: «чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. […] У разі, якщо таке відсторонення не було правомірним, роботодавець зобов`язаний здійснити працівникові визначені законодавством виплати».

Якщо буде встановлено, що на порушення статті 46КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, такий працівник має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу (постанова Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №761/12073/18 (провадження № 61-13444св19.)

Постановою Верховного Суду від 01 березня 2023 року встановлена незаконність відсторонення ОСОБА_1 від роботи, тому останній має право на виплату середнього заробітку за час відсторонення з 08.11.2021 по 28.02.2022, який згідно довідки №12 від 12.04.2022 виданої Відділом освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області становить 57264,14 грн.

Так, особливості здійснення управління та фінансово-господарської діяльності навчальних закладів визначається, зокрема, законами України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» та «Про освіту».

Пунктом 1 частини першої статті 32Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, повноваження у сфері управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 61 Закону України «Про освіту» встановлено, що оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів засновників, власних надходжень закладів освіти, грантів, а також інших джерел, не заборонених законодавством..

Як вбачається з довідки №12 від 12.04.2022 виданої Відділом освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області, в якій наведено розрахунок середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 , нарахування і виплату заробітної плати позивачу здійснює Відділ освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району.

Враховуючи вищевикладене та те, що комунальний заклад «Почапинська ЗЗСО» безпосередньо підпорядковується Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, беручи до уваги пояснення представника відповідача комунального закладу «Почапинська ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, з приводу того, що фінансове забезпечення їхнього навчального закладу здійснює Відділ освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області, який здійснює виплату заробітної плати працівникам закладу, суд приходить до висновку, що виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід покласти на Відділ освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 по 28.02.2022 включно в розмірі 57 264 гривні 14 копійок.

Сума середнього заробітку визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів. Відрахування повинні бути проведені працедавцем при виконанні судового рішення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.01.2023 у справі № 752/23602/20).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом постанови Верховного Суду від 01.03.2023 у даній справі, питання розподілу усіх судових витрат покладено на суд першої інстанції, оскільки частину позовних вимог передано на новий розгляд.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.05.2020 у справі №530/1731/16-ц зазначено, що розподіл судових витрат у такому випадку здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

У судовому засіданні позивач просив про відшкодування судових витрат, які складаються із сплати судового збору та витрат на правову допомогу за всі стадії судового розгляд в судах усіх трьох інстанцій.

Суд вважає такі вимоги обґрунтованими, оскільки питання про стягнення судових витрат не вирішувалось, ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній та касаційній інстанції, при цьому у постанові Верховного Суду від 01.03.2023, якою скасовано попередні рішення суду у даній справі, колегія суддів вказала на обов`язок суду, який ухвалюватиме остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, здійснити розподіл судових витрат.

Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Так, позивачем доведено, що в суді апеляційної та касаційної інстанції його інтереси представляв адвокат Кравець Р.Ю., що підтверджується договором про надання правничої допомоги №78 від 29.04.2022 та ордерами на надання правничої (правової) допомоги серії АА за №1163998 від 03.05.2022 та серії АА №1225614 від 03.08.2022.

Як вбачається з договору про надання правничої допомоги №78 від 29.04.2022, укладеного між АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «КРАВЕЦЬ І ПАРТНЕРИ» в особі Голови об`єднання Кравця Р.Ю. (далі Адвокатське об`єднання) та ОСОБА_1 (далі Замовник), Адвокатське об`єднання зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим Договором, надати Замовнику правову допомогу за його запитом (далі Послуги), а Замовник зобов`язується оплатити надані Послуги.

Відповідно до умов п. 4.1. вказаного договору, вартість послуг за надання правничої допомоги визначається в Додатку №1, який є конфіденційним та може бути розголошений виключно за письмовою згодою Сторін.

Згідно з матеріалами справи, подаючи апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду, позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат та подав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, згідно якого розмір витрат становить 11300 грн, з яких: підготовка та подання апеляційної скарги - 8 000 грн, за витрачений час 5 год; участь у судовому засіданні 3300 грн, за витрачений час 3 год.

На підтвердження витрат понесених в суді апеляційної інстанції позивачем ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи:

-рахунки на оплату № 238 від 29.04.2022, №315 від 09.06.2022 та №334 від 20.07.2022, виставлені АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «КРАВЕЦЬ І ПАРТНЕРИ» КовальчукуВ.М. за Послуги: «Апеляційна скарга від 29.04.2022» у розмірі 8000 грн; «Відповідь на відзив від 09.06.2022» у розмірі 3000 грн; «Судове засідання: апеляція Тернопільський апеляційний суд від 22.07.2022» у розмірі 3300 грн, згідно Договору № 78 від 29.04.2022;

-квитанцію № 22 від 03.05.2022 АТ «Ощадбанк» про сплату коштів у сумі 8000 грн на рахунок АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ «КРАВЕЦЬ І ПАРТНЕРИ», згідно рахунку №238 від 29.04.2022;

-акт надання послуг № 170 від 03.05.2022 про виконання Послуги «Апеляційна скарга від 29.04.2022»;

-квитанцію № 15 від 09.06.2022 АТ «Ощадбанк» про сплату коштів у сумі 3000 грн на рахунок АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ «КРАВЕЦЬ І ПАРТНЕРИ», згідно рахунку №315 від 09.06.2022;

-акт надання послуг № 213 від 10.06.2022 про виконання Послуги «Відповідь на відзив від 09.06.2022»;

-квитанцію від 21.07.2022 АТ «Ощадбанк» про сплату коштів у сумі 3300 грн на рахунок АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ «КРАВЕЦЬ І ПАРТНЕРИ», згідно рахунку №334 від 20.07.2022;

-акт надання послуг № 313 від 22.07.2022 про виконання Послуги «Судове засідання: апеляція Тернопільський апеляційний суд від 22.07.2022».

Таким чином витрати позивача ОСОБА_1 на правову допомогу в суді апеляційної інстанції склали 14300,00 грн.

Окрім цього, подаючи касаційну скаргу до Верховного суду, позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат понесених ним.

На підтвердження витрат понесених в суді касаційної інстанції позивачем долучено до матеріалів справи:

-рахунок на оплату № 410 від 01.08.2022, виставлений АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «КРАВЕЦЬ І ПАРТНЕРИ» Ковальчуку В.М. за Послугу «Касаційна скарга від 01.08.2022» у розмірі 5000 грн;

-квитанцію № 34 від 02.08.2022 АТ «Ощадбанк» про сплату коштів у сумі 5000 грн на рахунок АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ «КРАВЕЦЬ І ПАРТНЕРИ», згідно рахунку №410 від 01.08.2022;

-акт надання послуг № 250 від 03.08.2022 про виконання Послуги «Касаційна скарга від 01.08.2022».

Отже витрати позивача ОСОБА_1 на правову допомогу в суді касаційної інстанції склали 5000 гривень.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Згідно з положеннями статті 81 ЦПК України, позивач довів надання йому адвокатом зазначених послуг у відповідній сумі, а тому суд дійшов висновку, що за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, у суду не має правових підстав за власною ініціативою зменшувати заявлені відповідачем до відшкодування витрати на правову допомогу, які належно підтверджені.

Вказана позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Водночас, відповідачі клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявляли (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем доведено понесення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 19300 грн під час розгляду даної справи у суді апеляційної та касаційної інстанції, які підлягають стягненню з відповідача Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області.

На переконання суду розмір понесених витрат на оплату послуг адвоката відповідає складності справи, яка була предметом розгляду касаційного суду, обсягу виконаної роботи, умовам договору. Такі витрати є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням значення для відновлення прав позивача.

Окрім цього, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 908 грн (квитанція №18 від 07.12.2021 АТ «Ощадбанк»), також сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1362 грн (квитанція №16 від 04.05.2022 АТ «Ощадбанк») та судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1984,80 грн (квитанція №12 від 22.08.2022 АТ «Ощадбанк»).

Відтак враховуючи, що позов ОСОБА_1 задоволено повністю із відповідача Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області на користь позивача необхідно стягнути 4086,00 грн сплаченого судового збору, за звернення до суду із позовом, а також подання апеляційної та касаційної скарги.

Таким чином, в силу вимог ст. 141 ЦПК України, з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області на користь ОСОБА_1 слід стягнути сплачений ним судовий збір, в розмірі 4086 грн та 19300 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 46, 235 Кодексу законів про працю України, статтями 78-82, 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до комунального закладу «Почапинська ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 по 28.02.2022 включно в розмірі 57 264 (п`ятдесят сім тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 14 копійок.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області на користь ОСОБА_1 4086 (чотири тисячі вісімдесят шість) гривень судового збору та 19300 (дев`ятнадцять тисяч триста) гривень витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст.430ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах сплати платежу за один місяць

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 09.06.2023.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Комунальний заклад «Почапинська ЗЗСО» Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, адреса місцезнаходження вул. Шкільна, 1, с. Почапинці, Тернопільського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 24624633.

Відповідач: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, адреса місцезнаходження вул. Зелена, 2, с. Підгородне, Тернопільського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 44059383.

Головуючий суддя Н. Р. Кунець

https://reyestr.court.gov.ua/Review/111436698

[ANTIRAID]

Це наша справа. Після того, як Касаційний цивільний суд у складі незаконно зареєстрованого Верховного суду (без України) задовольнив наш позов, суд першої інстанції стягнув середній заробок за час вимушеного прогулу та витрати на правову допомогу.