Огляд судової практики ВС-КЦС за жовтень 2023 року

[ANTIRAID]

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

– у спорах, що виникають з правочинів, зокрема договорів, акцентовано, що на стадії виконання рішення суду позивач (стягувач) має право лише на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України;

– у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зазначено, що звільнення земельної ділянки від самочинно побудованих споруд передбачає їх демонтаж на будівельні матеріали та конструктивні елементи, а тому внаслідок зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності ні право власності останнього, ні право власності його дружини на такі матеріали та конструктивні елементи порушено не буде;

– у спорах, що виникають із житлових правовідносин, наголошено, що вирішення позовних вимог про втрату права користування житловим приміщенням дитиною відповідача залежить від з’ясування обставин втрати / збереження права користування житловим приміщенням батьком дитини. Право неповнолітньої дитини на користування квартирою є похідним від права батька на це житло;

– у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, констатовано, що якщо позивач не зазначив період часу, за який він просить встановити факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, то встановити такий факт неможливо. За відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу за певний період відсутні й підстави, передбачені статтею 74 СК України, вважати спірне майно таким, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам як чоловікові та жінці, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою; 

– у спорах, що виникають із питань щодо відшкодування шкоди, зазначено, що межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеним законодавством, за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування. Законодавством України встановлений лише мінімальний розмір для визначення моральної шкоди, а не граничний. Кошти на відшкодування такої шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України;

– у спорах, що стосуються питань процесуального права, наголошено, що спір за позовом фізичних осіб про стягнення грошових коштів за меморандумом та договором позики, підписаними фізичними особами, які отримували грошові кошти особисто, а не як уповноважені представники юридичних осіб, належить до розгляду в порядку цивільного судочинства;

– у спорах, що виникають із питань визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, зазначено, що законом не встановлено випадків виникнення солідарного зобов’язання для стягнення необґрунтованих активів у дохід держави чи вартості таких активів. Якщо необґрунтовані активи набуті двома або більше особами (тобто має місце множинність осіб), їх вартість стягується в дохід держави у визначених частках;

– у спорах, щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, звернено увагу на те, що порушене право спадкоємця на спадкове майно, на яке накладено арешт у виконавчому провадженні, може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття з нього арешту. Відповідачами в такому спорі мають бути особи, в інтересах яких накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_10_2023.pdf

Огляд судової практики ВС-КЦС за жовтень 2023 року.pdf