Рішення Корабельного районного суду Миколаєва про скасування постанови про адмінвідповідальність за порушення прикордонного режиму ч. 1 ст. 202 КУпАП

[ANTIRAID]

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4647/23
Провадження № 2-а/488/17/24 р.

РІШЕННЯ
Іменем України

22.01.2024 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Селіщевої Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача НОМЕР_1 прикордонного загону Південного регіонального управління (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, в обґрунтування якого вказав наступне.

Постановою № 199801 від 15.10.2023 року, винесеною помічником старшого зміни прикордонних нарядів відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітаном ОСОБА_2 , він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП, за якою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді 850 грн. штрафу. Дана постанова мотивована тим, що позивач об 11 год. 00 хв. 15 жовтня 2023 року перебував в районі населеного пункту Маяки у смузі місцевості в межах Одеського району Одеської області, в якій діють додаткові тимчасові обмеження, без підстав та підтверджуючих документів, чим порушив прикордонний режим, та п. 3 наказу № 447-АГ від 11.04.2022 року командира НОМЕР_1 прикордонного загону«Про запровадження додаткових тимчасових обмежень», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 202 КУпАП.

Позивач не погодився із притягненням його до адміністративної відповідальності та вказав, що він не здійснював адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова була винесена необґрунтовано, безпідставно та у відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, при розгляді адміністративної справи посадовими особами відповідача не були враховані усі обставини, визначені КУпАП, та допущені інші суттєві порушення.

Крім цього, позивач зазначив, що копію оскаржуваної ним постанови він отримав рекомендованим листом 27.10.2023 року, тому вважає поважними причини пропуску ним строку, визначеного ст. 289 КУпАП на оскарження цієї постанови.

Посилаючись на викладене, позивач просив:

- поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення № 199801 від 15.10.2023 року;

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 199801 від 15.10.2023 року.

Ухвалою судді від 16.11.2023 року було відкрито провадження у даній справі, її розгляд був призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія вказаної ухвали разом із копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів надсилалась учасникам справи, відповідно до вимогст. 174 КАС України. Відповідачу надавався строк для подання відзиву, протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

03.01.2024 року від відповідача надійшов відзив, у якому він заперечував проти задоволення позову мотивуючи тим, що наказом командира НОМЕР_1 прикордонного загону № 447-АГ від 11.04.2022 року у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі були запроваджені додаткові тимчасові обмеження на період дії в країні воєнного стану до особливого розпорядження. Так, п. 2 вказаного наказу встановлені тимчасові обмеження на в`їзд та провадження робіт у смузі місцевості між державним кордоном до її тилової лінії в межах Одеського району (Додаток 1 «Смуга дії додаткових тимчасових обмежень в межах Одеського району»): розвилка польових доріг ЛИМАНСЬКЕ, ГРАДЕНИЦІ, насосна станція східна околиця Градениці по дорозі сполученням ЯСЬКИ ЛИМАНСЬКЕ до перехрестя з вул. Степова по вулиці до міждержавного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення «Градениці»- західна околиця ГРАДЕНИЦІ східний уріз берегової лінії озера Путрино західна околиця ТРОЇЦЬКЕ до понтонного моста через річку Турунчук східний берег річки Турунчук до річки Курудорова по середині річки Курудорова південно-західна околиця БІЛЯЇВКА північно-західна околиця МАЯКИ до моста через річку Дністер умовна пряма лінія, яка з`єднує міст в МАЯКИ через річку Дністер та поворот державного кордону в районі прикордонного знаку№ 0608. Пунктом 3 цього ж наказу заборонено в`їзд осіб у смугу місцевості, визначену п.2, за винятком:

- осіб, які постійно або тимчасово проживають чи працюють в її межах, за умов наявності у них відповідних підтверджуючих документів;

- власників (орендарів) земельних ділянок, які знаходяться у межах смуги, за умови наявності у них відповідних підтверджуючих документів, їх працівників та задіяної техніки згідно завірених представниками органів місцевого самоврядування списків і наявності документів, що посвідчують особу;

- осіб, що прямують транзитом з пунктів пропуску через державний кордон в інші райони, згідно з адміністративно-територіальним поділом України;

-осіб, що надали письмове запрошення близьких родичів (установ, організацій тощо), посвідчені в порядку, визначеному Законом України «Про нотаріат» або яких зустрічають особисто особи, що постійно проживають (працюють) у смузі.

Також відповідач вказав, що оскільки позивач перебував у смузі місцевості, до встановлені додаткові обмеження, не мав підстав для перебування у цій місцевостіта не надав відповідних підтверджуючих документів, то через це він був обґрунтовано і правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення був складений у його присутності, від пояснень та від підписання протоколу позивач відмовився.

17.01.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача вказував на те, що відповідачем до свого відзиву не надано доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та дотримання порядку притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.4ст. 229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши зібрані по справі письмові докази та надавши їм відповідну оцінку, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.

Відповідно дост. 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. ч. 1, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 289 КУпАП визначено, що скаргуна постанову по справі про адміністративнеправопорушенняможе бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративніправопорушення у сферізабезпеченнябезпекидорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільномутранспорті, зафіксовані за допомогоюзасобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132?цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркуваннятранспортнихзасобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набранняпостановоюзаконноїсили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску позивачем строку на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності суд виходить із того, що матеріалами справи підтверджується отримання позивачем копії постанови рекомендованим листом 27.10.2023 року. Зокрема, це підтверджується копією поштового повідомлення від 27.10.2023 року, та інформацією щодо перевірки статусу відправлення за № 6770109703577. Доказів, які б це спростовували матеріали справи не містять і відповідачем це не спростовано.

За таких обставин суд вважає, що позивачем з поважних причин пропущений строк оскарження постанови, тому він підлягає поновленню.

Судовим розглядом встановлено, що постановою № 199801 від 15.10.2023 року, винесеною помічником старшого зміни прикордонних нарядів відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітаном ОСОБА_2 , позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП, за якою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді 850 грн. штрафу. Постанова мотивована тим, що позивач об 11 год. 00 хв. 15 жовтня 2023 року перебував в районі населеного пункту Маяки у смузі місцевості в межах Одеського району Одеської області, в якій діють додаткові тимчасові обмеження, без підстав та підтверджуючих документів, чим порушив прикордонний режим, а саме п. 3 наказу командира НОМЕР_1 прикордонного загону № 447-АГ від 11.04.2022 року «Про запровадження додаткових тимчасових обмежень», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 202 КУпАП.

Статтею 33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Разом із цим, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р., затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 р., у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України,в Україні було введено військовий стан, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 06.11.2023 р. № 734/2023.

Пунктом 3 Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правовою режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбаченістаттями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбаченічастиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Нормативне визначення поняття «прикордонного режиму» міститься у Законі України «Про державний кордон України» №1777-ХІІвід 04.11.1991р.(ізвнесеними змінами).Так,ч.1ст.23цього Законувизначено,що у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюєтьсяприкордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Відповідно до ст. 22 цього ж Закону з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватисяконтрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів. У цих межах Кабінетом Міністрів України встановлюється спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в`їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов`язаних з обороною чи охороною державного кордону України.

Контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.

Постановою КМУ № 1147 від 27.07.1998 р. «Про прикордонний режим» було установлено прикордонну смугу вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд. Цією ж постановою було затверджено Положення про прикордонний режим.

Так, згідно підпункту 3пункту 2Положення проприкордонний режим,затв.Постановою КМУ№ 1147від 27.07.1998р.(уредакції,чинній начас винесенняоспорюваної позивачемпостанови),- прикордонна смуга - ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Пунктом 5 Положення про прикордонний режим визначено, що контроль за додержанням прикордонного режиму у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районіздійснює Державна прикордонна службау взаємодії зорганами Національної поліції.У необхідних випадках Державна прикордонна служба може запроваджувати додаткові тимчасові обмеження на в`їзд і провадження робіт у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі, які встановлюються наказом начальника органу охорони державного кордону, погодженим з місцевими державними адміністраціями, міськими радами міст обласного значення, територіальними органами Національної поліції, ДМС та регіональними органами СБУ.

Крім цього, ст. 24 Закону № 1777-ХІІ визначено, що за необхідності відповідні органи Державної прикордонної служби України можуть запроваджувати додаткові тимчасові режимні обмеження на в`їзд, перебування і провадження робіт у прикордонній смузі.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що встановлення додаткових тимчасових обмежень у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі наказом командира НОМЕР_1 прикордонного загону є цілком правомірним і не суперечить діючому законодавству. Тому доводи позивача та його представника щодо неправомірності наказу суд вважає безпідставними і до уваги не приймає.

Статтею 35 Закону № 1777-ХІІ від 04.11.1991 року визначено, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Така відповідальність, зокрема, передбачена ст. 202 КУпАП, частина перша якої визначає, що порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду-виїзду - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону № 447-АГ від 11.04.2022 року «Про запровадження додаткових тимчасових обмежень» (далі Наказ), який міститься у відкритому доступі на офіційному сайті Державної прикордонної служби, вбачається, що на період дії в країні воєнного стану до особливого розпорядження, на ділянці НОМЕР_1 прикордонного загону в межах Одеського, Білгород-Дністровського та Болградського контрольованих прикордонних районів Одеської області запроваджено додаткові тимчасові обмеження на в`їзд, провадження робіт у прикордонній смузі, прикордонних контрольованих районах та плавання маломірних суден, інших плавзасобів у внутрішніх вод (акваторії водойм).

Пунктом 2 Наказу тимчасові обмеження на в`їзд, провадження робіт встановлено у смузі місцевості між державним кордоном до її тилової лінії:

- в межах Одеського району (Додаток 1 «Смуга дії додаткових тимчасових обмежень в межах Одеського району»): розвилка польових доріг ЛИМАНСЬКЕ, ГРАДЕНИЦІ, насосна станція східна околиця ГРАДЕНИЦІ по дорозі сполученням ЯСЬКИ ЛИМАНСЬКЕ до перехрестя з вул. Степова по вулиці до міждержавного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення «Граденці» західна околиця ГРАДЕНИЦІ східний уріз берегової лінії озера Путрино західна околиця ТРОЇЦЬКЕ до понтонного моста через річку Турунчук східний берег річки Турунчук до річки Курудорова по середині річки Курудорова південно-західна околиця БІЛЯЇВКА північно-західна околиця МАЯКИ до моста через річку Дністер умовна пряма лінія, яка з`єднує міст в МАЯКИ через річку Дністер та поворот державного кордону в районі прикордонного знаку № 0608;

- в межах Білгород-Дністровського району (Додаток 2 «Смуга дії додаткових тимчасових обмежень в межах Білгород-Дністровського району»): насосна станція (прикордонний знак № 0611) вздовж дороги до західної околиці УДОБНЕ вздовж північної околиці УДОБНЕ (вздовж вулиці Дзержинського) до перехрестя доріг УДОБНЕ, КОЗАЦЬКЕ дорога сполученням КОЗАЦЬКЕ, розвилка доріг КОЗАЦЬКЕ, СТАРОКОЗАЧЕ, БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ, пункт пропуску «Старокозаче» умовна пряма лінія, яка з`єднує розвилка доріг КОЗАЦЬКЕ, СТАРОКОЗАЧЕ, БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ, пункт пропуску «Старокозаче» та перехрестя вулиць Кірова та Пушкіна в СТАРОКОЗАЧЕ умовна пряма лінія, яка з`єднує перехрестя вулиць Кірова та Пушкіна в СТАРОКОЗАЧЕ та розвилку доріг СТАРОКОЗАЧЕ, КРУТОЯРІВКА, ПЕТРОВКА по автомобільній дорозі до південної околиці КРУТОЯРІВКА умовна пряма лінія, яка з`єднує південну околицю КРУТОЯРІВКА та південну околицю ФАРАОНІВКА умовна пряма лінія, яка з`єднує південну околицю ФАРАОНІВКА та південну околицю ПЕТРОПАВЛІВКА умовна пряма лінія, яка з`єднує південну околицю ПЕТРОПАВЛІВКА та південну околицю НОВОСЕЛІВКА;

- в межах Болградського району (Додаток 3 «Смуга дії додаткових тимчасових обмежень в межах Болградського району»): південна околиця НОВОСЕЛІВКА умовна пряма лінія, яка з`єднує південну околицю НОВОСЕЛІВКА та південну околицю ЮР`ЇВКА умовна пряма лінія, яка з`єднує південну околицю ЮР`ЇВКА та південну околицю НАДРІЧНЕ умовна пряма лінія, яка з`єднує південну околицю НАДРІЧНЕ та південно-східну околицю СЕРПНЕВЕ умовна пряма лінія, яка з`єднує південно-східну околицю СЕРПНЕВЕ та південно-східну околицю ТАРУТИНЕ умовна пряма лінія, яка з`єднує південно-східну околицю ТАРУТИНЕ та південно-східну околицю ВИНОГРАДІВКА умовна пряма лінія, яка з`єднує південно-східну околицю ВИНОГРАДІВКА та північно-східну околицю НОВА ІВАНІВКА північно-східна околиця НОВА ІВАНІВКА.

Пунктом 3 Наказу заборонено в`їзд осіб в смугу місцевості визначену в пункті 2 Наказу, за винятком:

- осіб, які постійно або тимчасово проживають чи працюють в її межах, за умов наявності у них відповідних підтверджуючих документів;

- власників (орендаторів) земельних ділянок, які знаходяться у межах смуги, за умов наявності у них відповідних підтверджуючих документів, їх працівників та задіяної техніки згідно завірених представниками органів місцевого самоврядування списків і наявності документів, що посвідчують особу;

- осіб, що прямують транзитом з пунктів пропуску через державний кордон в інші райони, згідно з адміністративно-територіальним поділом України;

- осіб, що надали письмове запрошення близьких родичів (установ, організацій тощо), посвідчені в порядку, визначеному Законом України «Про нотаріат» або, яких зустрічають особисто особи, що постійно проживають (працюють) у смузі.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 202 КУпАП віднесено до компетенції органів Державної прикордонної служб (ст. 222? КУпАП).

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 309451 від 15.10.2023 року вбачається, що він був складений у присутності позивача, містить дані про його особу та його паспортні дані, місце роботи тощо, та міститься відмітка про те, що позивач відмовився від дачі пояснень та від підпису у протоколі, свідками чого вказані ОСОБА_3 та інша особа, прізвище якої незрозбірливо. У даному протоколі та оспорюваній позивачем постанові зазначено, що позивач ОСОБА_1 порушив п. 3 наказу командира НОМЕР_1 прикордонного загону № 447-АГ від 11.04.2022 року «Про запровадження додаткових тимчасових обмежень», оскільки об 11 год. 00 хв. 15 жовтня 2023 року перебував в районі населеного пункту Маяки у смузі місцевості в межах Одеського району Одеської області, в якій діють додаткові тимчасові обмеження, без підстав та підтверджуючих документів, чим порушив прикордонний режим.

Однак, аналізуючи зміст вказаного наказу, суд робить висновок, що тимчасові обмеження на в`їзд, провадження робіт встановлено не на весь населений пункт Маяки, а лише на певну його частину, зокрема північно-західна околиця МАЯКИ до моста через річку Дністер умовна пряма лінія, яка з`єднує міст в МАЯКИ через річку Дністер та поворот державного кордону в районі прикордонного знаку № 0608.

Будь яких графічних матеріалів (схем, планів тощо), які б конкретизували місцезнаходження позивача, не зазначено ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні в оспорюваній позивачем постанові, і суду їх також не надано. Суд вважає, що формулювання місцезнаходження позивача у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові, є неконкретизованим та абстрактним, суперечать приписам ч. 1 ст. 256 КУпАП.

Крім цього, суд також вважає необхідним зазначити, що ст. 280 КУпАП зобов`язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.ст.245,252 КУпАП України завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, також має ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, на підставі закону.

Частиною першоюст. 283 КУпАПвизначено, що постанова по справі виноситься уповноваженим органом після розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вимоги до змісту постанови викладено у ч.ч. 2, 3ст. 283 КУпАП.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки оспорювана позивачем постанова не відповідає вимогам законодавства, була винесена у відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, і в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України суб`єкт владних повноважень до суду таких доказів не надав, то суд приходить до обґрунтованого висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося з порушенням діючого законодавства.

Тому така постанова не може вважатись законною та обґрунтованою, і підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

На підставі ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони,яка не є суб`єктом владних повноважень,всі судові витрати,які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.5-6; 8-9,11,241 - 245,250,286,293,295 КАС України,

в и р і ш и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 199801 від 15.10.2023 року, винесену помічником старшого зміни прикордонних нарядів відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітаном Німачуком Є.О., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП,- скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_3 .

Відповідач НОМЕР_1 прикордонний загін Південного регіонального управління (в/ч НОМЕР_2 ) АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 1421831.

Суддя Л.І. Селіщева

Джерело: ЄДРСР 116427993

[ANTIRAID]

Це наша справа. На жаль, співробітники ДПСУ залишаючись поки безкарними за штучну заборону у перетині кордону масово додатково незаконно ще складають і протоколи про порушення прикордонного режиму. Практично у 100% випадках ці протоколи суди касують, але поки жодний прикордонник не поніс відповідальності за перевищення повноважень і фактично незаконне притягнення особи до відповідальності.

Суд зазначив:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 309451 від 15.10.2023 року вбачається, що він був складений у присутності позивача, містить дані про його особу та його паспортні дані, місце роботи тощо, та міститься відмітка про те, що позивач відмовився від дачі пояснень та від підпису у протоколі, свідками чого вказані ОСОБА_3 та інша особа, прізвище якої незрозбірливо. У даному протоколі та оспорюваній позивачем постанові зазначено, що позивач ОСОБА_1 порушив п. 3 наказу командира НОМЕР_1 прикордонного загону № 447-АГ від 11.04.2022 року «Про запровадження додаткових тимчасових обмежень», оскільки об 11 год. 00 хв. 15 жовтня 2023 року перебував в районі населеного пункту Маяки у смузі місцевості в межах Одеського району Одеської області, в якій діють додаткові тимчасові обмеження, без підстав та підтверджуючих документів, чим порушив прикордонний режим.

Однак, аналізуючи зміст вказаного наказу, суд робить висновок, що тимчасові обмеження на в`їзд, провадження робіт встановлено не на весь населений пункт Маяки, а лише на певну його частину, зокрема північно-західна околиця МАЯКИ до моста через річку Дністер умовна пряма лінія, яка з`єднує міст в МАЯКИ через річку Дністер та поворот державного кордону в районі прикордонного знаку № 0608.

Будь яких графічних матеріалів (схем, планів тощо), які б конкретизували місцезнаходження позивача, не зазначено ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні в оспорюваній позивачем постанові, і суду їх також не надано. Суд вважає, що формулювання місцезнаходження позивача у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові, є неконкретизованим та абстрактним, суперечать приписам ч. 1 ст. 256 КУпАП.

Крім цього, суд також вважає необхідним зазначити, що ст. 280 КУпАП зобов`язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки оспорювана позивачем постанова не відповідає вимогам законодавства, була винесена у відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, і в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України суб`єкт владних повноважень до суду таких доказів не надав, то суд приходить до обґрунтованого висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося з порушенням діючого законодавства.