Ухвала ВП ВС щодо місця підпису процесуальних документів, що подаються до суду

[ANTIRAID]

УХВАЛА

11 вересня 2024 року

місто Київ

справа № 930/191/23
провадження № 14-72цс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Мартєва С. Ю.,

суддів: Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

розглянула справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди

за касаційною скаргою, поданою від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року, постановлену колегією суддів у складі Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Якименко М. М.,

УСТАНОВИЛА:

І. ВСТУП

1. Велика Палата Верховного Суду у цій справі мала визначити те, чи є належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання процесуального документа розташування рукописного підпису його автора перед текстом цього документа.

2. Зазначила, що хоча формально у процесуальному законі немає формалізованої вимоги щодо місця розташування накладення підпису заявника (автора звернення), проте це випливає із його змісту і духу закону.

3. Стаття 356 ЦПК України, яка регламентує форму і зміст апеляційної скарги, передбачає певну послідовність викладу приписів. Наміром законодавця було структурувати вимоги до апеляційної скарги не лише у змістовному (перелік певної інформації, яку особа, що подає апеляційну скаргу, має викласти), а й логічно-послідовному (хронологічному) контексті.

4. Велика Палата виснувала, що процесуальні документи потрібно підписувати після викладення його основного тексту або відомостей про додатки (у разі їх наявності).

5. Натомість графічне відображення підпису, розташоване зокрема, як у цій справі, в лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом документа, а не наприкінці документа після викладу його тексту, не можна вважати належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання процесуального звернення.

ІІ. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

6. Заявник ОСОБА_1 у січні 2023 року звернувся до суду з позовом до Немирівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - Немирівський РУП ГУ НП у Вінницькій області), в якому просив стягнути суму 834 000,34 грн на його користь з Державного бюджету на відшкодування моральної шкоди.

7. Позивач обґрунтовував пред`явлений ним позов тим, що 06 вересня 2021 року працівник Немирівського РУП ГУ НП у Вінницькій області склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за фактом керування автомобілем Toyota Hilux у стані алкогольного сп`яніння та направив цей протокол до суду.

8. Зазначив, що Вінницький районний суд Вінницької області постановою від 21 грудня 2021 року у справі № 128/2590/21 закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно нього у зв`язку з невстановленням у його діях складу адміністративного правопорушення.

9. На думку позивача, у зв`язку зі зловживанням працівниками поліції наданими їм повноваженнями та намаганням незаконно притягнути його до адміністративної відповідальності йому завдано моральну шкоду, спричинену незаконним вилученням водійського посвідчення та його автомобіля.

10. Адміністративне переслідування тривало поза розумними термінами. Його родина сприймала його як порушника, що відбилося на загальному стані його здоров`я. До того ж, у зв`язку з вилученням автомобіля позивач був позбавлений звичних для нього зручностей та можливості заробляти собі на життя.

11. Позивач, покликаючись на право на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями працівників поліції, та на факт закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього, просив задовольнити позов та відшкодувати завдану йому шкоду з Державного бюджету України.

Стислий виклад змісту ухвали суду першої інстанції

12. Ухвалою від 01 березня 2023 року Немирівський районний суд Вінницької області постановив вважати позовну заяву неподаною та повернув її заявникові.

13. Суд навів такі аргументи. Ухвалою від 02 лютого 2023 року суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надав йому строк для усунення недоліків, як-от: заявник повинен був зазначити:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Також заявник мав надати копії письмових доказів, засвідчених у встановленому законом порядку, та докази сплати судового збору.

14. Суд зробив висновок, що з огляду на те, що, отримавши ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 лютого 2023 року про залишення позовної заяви без руху, у відведений судом строк ОСОБА_1 не усунув визначених у цій ухвалі недоліків, тому подану ним позовну заяву потрібно вважати неподаною і повернути заявнику.

Стислий виклад змісту ухвали суду апеляційної інстанції

15. Ухвалою від 11 квітня 2023 року Вінницький апеляційний суд постановив апеляційну скаргу, подану від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року вважати неподаною та повернув особі, від імені якої її подано.

16. Апеляційний суд мотивував зазначене рішення тим, що оскільки підпис в апеляційній скарзі розташований не під текстом апеляційної скарги, а у лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом цієї скарги, тому ухвалою від 27 березня 2023 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав заявникові можливість усунути цей недолік. Заявник ОСОБА_1 відмовився від виконання вимог ухвали суду, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. Особа, названа ОСОБА_1 , 06 лютого 2024 року подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року, в якій просила скасувати це судове рішення і передати справу до Вінницького апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Узагальнені доводи особи, від імені якої подано касаційну скаргу

18. Особа, названа ОСОБА_1 , зазначила, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для касаційного оскарження цього судового рішення згідно з абзацом шостим частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

19. Суд апеляційної інстанції не врахував висновку щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 120/11814/21, від 28 березня 2023 року у справі № 120/2708/22, про те, що наявний у матеріалах справи екземпляр апеляційної скарги, який у лівому верхньому куті першої сторінки під прізвищем особи містить рукописний підпис, підтверджує те, що у розпорядженні суду апеляційної інстанції був екземпляр апеляційної скарги з рукописним підписом особи, яка її подала.

20. Суд апеляційної інстанції протиправно обмежив її права та безпідставно повернув апеляційну скаргу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

21. Немирівське РУП ГУ НП у Вінницькій області, якому у встановленому законом порядку було надіслано копію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами, не надало відзиву на касаційну скаргу.

IV. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

22. Ухвалою від 22 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду поновив особі, названій ОСОБА_1 , строк на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року та відкрив касаційне провадження у цій справі.

23. Ухвалою від 10 травня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до судового розгляду.

24. Ухвалою від 22 травня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду виснував, що справа містить виключну правову проблему і відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

25. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду керувалася такими міркуваннями.

26. У практиці різних касаційних судів у складі Верховного Суду є відмінні підходи до вирішення питання щодо прийняття апеляційної або касаційної скарги, в яких немає підпису особи, яка її подала, під текстом касаційної скарги або під відміткою про додатки до неї.

27. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема, в ухвалах від 07 березня 2024 року у справі № 128/2928/22 (провадження № 61-2845ск24), від 19 лютого 2024 року у справі № 128/4650/23 (провадження № 61-61-1677ск24), від 14 лютого 2024 року у справі № 128/3555/23 (провадження № 61-1679ск24), від 12 лютого 2024 року у справі № 128/2928/22 (провадження № 61-1675ск24), від 15 січня 2024 року у справі № 128/1880/23 (провадження № 61-170ск24) та інших, виснував про визнання неподаною та повернення заявнику касаційної скарги через те, що касаційна скарга не підписана заявником, не містить його підпису під текстом касаційної скарги або під відміткою про додатки до неї.

28. Пославшись на вимоги пункту 5.22 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020), зауважила, що якщо під текстом касаційної скарги немає власноручного підпису, то надпис у лівому верхньому куті титульної сторінки касаційної скарги по суті є візуванням документів, а не їх підписанням.

29. За звичаями ділового обороту, реквізит «підпис» розташовується завжди в кінці документа, під його основним змістом, тобто під текстом документа, для того, щоб зафіксувати дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливити спотворення його змісту.

30. На противагу цьому, Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 08 червня 2023 року у справі № 120/5397/22, від 17 травня 2023 року у справі № 120/2366/22-а, від 26 жовтня 2022 року у справі № 120/11814/21-а, в яких зазначено про наявність у матеріалах справи екземпляра апеляційної скарги з рукописним підписом у лівому верхньому куті першої сторінки під прізвищем позивача, виснував, що в розпорядженні суду апеляційної інстанції був екземпляр апеляційної скарги з рукописним підписом особи, яка її подала, тому в апеляційного суду не було підстав вважати, що направлена разом з матеріалами справи на адресу суду апеляційна скарга не була підписана.

31. Звернула увагу на те, що в постанові від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) Велика Палата Верховного Суду зауважила про визначення вимог до процесуальних документів і додатків до них процесуальним законом, а не Національним стандартом України, затвердженим Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики, та що правила проставлення відмітки про засвідчення копії документа, визначені в пункті 5.27 ДСТУ 4163:2003, не поширюються на засвідчення копій документів, які учасники справи подають до суду. Проте, Велика Палата Верховного Суду не викладала свого правового висновку щодо можливості застосування звичаїв ділового обороту і обов`язковості вимоги розташування підпису заявника під текстом апеляційної чи касаційної скарги.

32. Подібні питання вирішуються у численній кількості справ, які або вже постали, або можуть виникнути в майбутньому, що доводить дотримання кількісного критерію, який підтверджує наявність виключної правової проблеми та несталість і суперечливість судової практики.

33. Ухвалою від 10 липня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла справу до розгляду.

34. Дійшла переконання про обґрунтованість викладених колегією суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду мотивів передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та зауважила, що невирішення питання місця розташування підпису та надання можливості його розташування у будь-якому місці заяви призведе до зловживання учасниками процесу процесуальними правами.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо призначення підпису та місця його розташування в письмовому документі

35. Велика Палата Верховного Суду вважає, що підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом, з огляду на таке.

36. Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства.

37. Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).

38. Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу.

39. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

40. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).

41. У цивільному судочинстві судовий процес ініціюється з метою вирішення правової проблеми, щодо розв`язання якої сторони не дійшли згоди. Цей процес є доволі формалізованим і детально визначеним законом, тому надання його учасникам під час реалізації їхніх процесуальних прав можливості вчиняти дії, які викликатимуть сумнів щодо їхніх правових наслідків, не відповідатиме завданню цивільного судочинства.

42. Підписання документа перед його текстом, що зумовлено винятково невмотивованим власним бажанням заявника, а так само підписання процесуального документа у будь-якому іншому місці, але не наприкінці його, та надання такому документу юридичної сили (статусу підписаного) не узгоджуватиметься із завданням цивільного судочинства, оскільки викликатиме сумніви щодо його правових наслідків та дійсних намірів автора такого звернення.

43. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що для процесуального закону є характерною певна послідовність викладення нормативно-правових приписів - правил поведінки, що впливає на послідовність вирішення усіх процесуальних питань, які в цивільному процесі постають перед судом та його учасниками.

44. Правові норми ЦПК України викладені від загальних до спеціальних, послідовно регулюють різні стадії процесу: від пред`явлення позову і до вирішення справи в суді касаційної інстанції. Певна логіка викладення нормативного матеріалу так само існує й під час визначення у процесуальному законі вимог до багатьох письмових процесуальних звернень у суді загалом і до апеляційної скарги зокрема.

45. Так, відповідно до частини другої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга повинна містити такі реквізити: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржуються; 5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 😎 дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

46. Отже, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на конструкцію нормативного регулювання суспільних відносин, передбачену в ЦПК України. Стаття 356 ЦПК України, яка регламентує форму і зміст апеляційної скарги, передбачає певну послідовність викладу законодавчих приписів. Законодавець передусім зазначає, що апеляційна скарга подається у письмовій формі (частина перша цієї статті); далі - про те, що особа, яка подає апеляційну скаргу, має зазначити найменування суду, до якого подається скарга (пункт 1 частини другої), повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу (пункт 2). Наприкінці особа має зазначити перелік документів та інших матеріалів, що додаються (пункт 9).

47. Лише після викладення нормативних вимог до змісту апеляційної скарги у частині третій наведеної статті Кодексу закон урегульовує, що таке процесуальне звернення має бути підписано заявником.

48. Тож лише після визначення всього обсягу обов`язкової інформації, згаданої у частині другій статті 356 ЦПК України, законодавець указує на те, що апеляційна скарга має бути підписана особою, яка її подає, або представником такої особи.

49. За наведеною логікою побудови згаданої статті процесуального закону підпис особи, яка звертається з процесуальним документом до суду, підсумовує викладене вище за текстом, що тим самим унаочнює погодження з усім тим, що в ньому наведено. Хоча формально у процесуальному законі немає формалізованої вимоги щодо розташування місця накладення підпису заявника (автора звернення), проте це випливає із його змісту і духу закону.

50. Наміром законодавця було структурувати вимоги до апеляційної скарги не лише у змістовному (перелік певної інформації, яку особа, що подає апеляційну скаргу, має викласти), а й логічно-послідовному (хронологічному) контексті (найменування суду, до якого подається апеляційна скарга, не повинне зазначатися наприкінці апеляційної скарги; а отже й підпис особи, яка подає апеляційну скаргу, чи її представника не має розташовуватися на початку апеляційної скарги).

51. ЦПК України передбачає подібні за змістом правила також і для інших процесуальних документів: заяви про забезпечення доказів (стаття 117), заяви про скасування судового наказу (стаття 170), позовної заяви (стаття 175), відзиву (стаття 178), письмової заяви, клопотання, заперечення (стаття 183), заяви про перегляд заочного рішення (стаття 285), касаційної скарги (стаття 392).

52. Викладене не лише забезпечує логічність, послідовність і зрозумілість викладу змісту апеляційної скарги, але й слугує запобіжником від зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами, оскільки унеможливить виникнення такої ситуації, коли в одному разі заявник стверджуватиме, що процесуальний документ ним підписаний, а в іншому разі - ні.

53. Сформульований принцип гарантуватиме однозначність правових наслідків подання апеляційної скарги та унеможливлюватиме неоднозначне тлумачення його змісту іншими учасниками справи.

54. Верховний Суд так само повинен враховувати і стандарти, які склалися в Україні, щодо ділового письма загалом.

55. Загальноприйнятою практикою є розташування підпису автора документа наприкінці нього. Таке розташування підпису логічно завершує виклад думок автора та підтверджує його згоду з усім написаним вище; до того ж воно відповідає загальним правилам композиції тексту і сприяє його кращому сприйняттю. Відступ від цього стандарту може призвести до сумнівів у дійсності документа або його окремих частин.

56. Зміст ділового і процесуального письма так само підкоряється правилам правопису української мови: у процесуальному законі немає посилання на те, що письмо здійснюється зліва направо і згори донизу, проте є усталеним саме використання правил правопису української мови, що є обов`язковим за замовчуванням.

57. Безпосередньо правила про те, що підписувати документ потрібно знизу, в правописі української мови немає. Однак існує декілька непрямих вказівок та загальноприйнятих норм, які підтверджують доцільність такого розташування підпису:

- підпис традиційно розглядається як завершення викладення думки, підтвердження згоди з написаним. Тому його розташування наприкінці документа є логічним завершенням тексту;

- стандартна структура ділового листа передбачає, що підпис розташовується під основним текстом, після дати. Це правило стало загальноприйнятим і широко використовується у діловодстві;

- розташування підпису знизу сприяє кращому візуальному сприйняттю документа;

- розташування підпису наприкінці документа ускладнює його підробку, оскільки будь-які зміни, внесені після підписання, будуть краще помітними.

58. Якщо вдатися до аналізу слова «підпис», то воно містить префікс «під». Префікс - це морфема, яка приєднується до початку кореня слова і змінює його значення або утворює нове слово.

59. Префікс «під» в українській мові, зокрема, надає словам значення, що вказує на розташування нижче, частковість, реалізацію чи виникнення в результаті дії. Він допомагає створювати нові слова, які відображають ці концепції і доповнюють основні корені в різних контекстах.

60. Слово «підпис» має зокрема такі значення:

- прізвище, ім`я, ініціали і т. ін., написані власноручно під текстом, малюнком, картиною і т. ін., як свідчення авторства або потвердження чого-небудь;

- напис, текст на чому-небудь, під чимсь (Словник української мови у двадцяти томах. - Том 13, 2022. - С. 66).

61. В українській мові також є слово «надпис», яке має спільний корінь, проте інші значення. Одним із значень є позначення тексту або графічного зображення, розташованого над іншими елементами або у верхній частині чогось.

62. Надпис - те саме, що напис - короткий текст, уміщений на чому-небудь (Словник української мови у двадцяти томах. - Том 9, 2022. С. 576).

63. Підпис перед текстом документа не виконуватиме посвідчувальної функції щодо його змісту, може виконувати інші завдання, зокрема візування.

64. Такої ж позиції щодо місця розташування підпису дотримується у своїй практиці й Європейський суд з прав людини, який у роз`ясненні «Типові помилки під час заповнення заяви і як їх уникнути» (CommonMistakes inFilling inthe ApplicationForm andHow toAvoid Them) помилкою № 5 визначив надсилання документів без оригінального підпису в кінці (not sending the application form with the original signature at the end).

65. Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).

Щодо відступу від висновків Верховного Суду

66. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду звернула увагу на неоднакову практику Касаційного цивільного суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у вирішенні питання про прийняття апеляційної або касаційної скарги, яка не містить підпису особи, яка її подала, під текстом касаційної скарги або під відміткою про наявність додатків.

67. У постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 120/11814/21-а, від 17 травня 2023 року у справі № 120/2366/22-а, від 08 червня 2023 року у справі № 120/5397/22 Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду зробив висновок, що у матеріалах справи є екземпляр апеляційної скарги, в якому в лівому верхньому куті першої сторінки під прізвищем позивача розташований рукописний підпис. Тож у суду апеляційної інстанції був екземпляр апеляційної скарги з рукописним підписом особи, яка її подала, тому підстав вважати, що направлена разом з матеріалами справи на адресу суду апеляційна скарга не була підписана, в апеляційного суду не було, а тому не було передбачених пунктом 4 частини першої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для повернення апеляційної скарги.

68. Аналогічний висновок Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виклав у постанові від 28 березня 2023 року у справі № 120/2708/22, на яку скаржник покликався у своїй касаційній скарзі.

69. Натомість у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду сформовано протилежний підхід до вирішення згаданого питання. Так, у судових рішеннях суд виснував про визнання неподаною та повернення заявнику касаційної скарги у зв`язку з тим, що касаційна скарга не підписана заявником - не містить його підпису під текстом касаційної скарги або під відміткою про додатки (ухвали від 07 березня 2024 року у справі № 128/2928/22 (провадження № 61-2845ск24), від 19 лютого 2024 року у справі № 128/4650/23 (провадження № 61-61-1677ск24), від 14 лютого 2024 року у справі№ 128/3555/23 (провадження № 61-1679 ск24), від 12 лютого 2024 року у справі № 128/2928/22 (провадження № 61-1675ск24), від 15 січня 2024 року у справі № 128/1880/23 (провадження № 61-170ск24)).

70. Відповідно вирішення правової проблеми, у зв`язку з якою колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду та формування єдиної правозастосовної практики, потребує відступу від висновків Верховного Суду.

71. Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень зазначила, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Проте, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це потрібно вказувати в рішенні (пункт 49 цього Висновку).

72. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків винятково за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання (як-от: постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 757/1660/17-ц (провадження № 14-396цс18, пункти 43, 44), від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18 (провадження № 14-66цс19, пункти 53, 54), від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20, пункт 48), від 25 травня 2021 року у справі № 149/1499/18 (провадження № 14-48цс21, пункт 29), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (провадження № 14-143цс20, пункт 40), від 08 листопада 2023 року у справі № 206/4841/20 (провадження № 14-55цс22, пункт 8.3), від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24, пункт 86)).

73. З урахуванням наведених мотивів цієї постанови, з метою формування єдиної правозастосовної практики Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 120/11814/21-а, від 28 березня 2023 року у справі № 120/2708/22, від 17 травня 2023 року у справі № 120/2366/22-а, від 08 червня 2023 року у справі № 120/5397/22, щодо вирішення питання про прийняття судом документа, що не містить підпису особи, яка його подала, під текстом скарги або під відміткою про наявність додатків, та зазначає, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.

74. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.

75. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона відступає не від постанови у конкретній справі, а від висновку щодо застосування норм права. Цей висновок міг бути сформульований в одній або декількох постановах. Відсутність згадки повного переліку постанов, від висновку хоча б в одній із яких щодо застосування норм права Велика Палата Верховного Суду відступила, не означає, що відповідний висновок надалі застосовний (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14-600цс18), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (провадження № 14-143цс20, пункт 42), від 11 жовтня 2023 року у справі № 757/3572/17-ц (провадження № 14-37цс22, пункт 46), від 24 квітня 2024 року у справі № 752/30324/21 (провадження № 14-125цс23, пункт 7.3)).

76. У разі, якщо Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, згідно із частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди враховують висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 161/12771/15-ц (провадження № 14-402цс18, пункт 88), від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18, пункт 93), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19, пункт 27.3), від 9 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (провадження № 14-98цс20, пункт 44), від 8 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22, пункт 67), від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 (провадження № 14-113цс22, пункт 67), від 22 травня 2024 року у справі № 760/30077/19 (провадження № 14-31цс23, пункт 128)).

VI. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

77. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

78. Касаційна скарга, подана від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року містить графічне відображення підпису, розташоване у лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом зазначеної скарги, натомість не підписана скаржником після викладу тексту цієї скарги.

79. Велика Палата Верховного Суду виснувала про неодмінність закриття касаційного провадження у цій справі у зв`язку з тим, що касаційна скарга, подана від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року не підписана особою, яка її подала.

80. Зазначене також стосується інших заяв (клопотань), поданих від імені ОСОБА_1 до Верховного Суду в межах касаційного провадження в цій справі, а саме: 1) від 19 червня 2024 року, в якій висловлено заперечення щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; 2) від 25 липня 2024 року про розгляд справи у присутності особи; 3) від 03 вересня 2024 року, де викладено висновок про доцільність відмовитися від касаційної скарги і прохання про закриття справи. Наведені заяви також не містять підпису заявника після викладення їхнього тексту, тобто є непідписаними.

81. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

82. Суд, установивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (абзац перший частини четвертої статті 183 ЦПК України).

83. Отже, наведені заяви (клопотання) підлягають поверненню без розгляду.

VII. ВИСНОВОК ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НОРМИ ПРАВА

84. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 356 ЦПК України). Належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після викладення основного тексту цього документа чи відомостей про додатки до нього (у разі їх наявності).

Керуючись абзацом першим частини четвертої статті 183, статтею 396 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Закрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Немирівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою, поданою від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року.

Заяви від 19 червня про заперечення щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, від 25 липня про розгляд справи у присутності особи та від 03 вересня 2024 року про доцільність відмовитися від касаційної скарги і прохання про закриття справи, подані від імені ОСОБА_1 , повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. Ю. Мартєв СуддіО. О. БанаськоО. В. Кривенда Ю. Л. ВласовМ. В. Мазур І. А. ВоробйоваС. О. Погрібний М. І. ГрицівО. В. Ступак Ж. М. ЄленінаІ. В. Ткач І. В. ЖелєзнийО. С. Ткачук Л. Ю. КишакевичВ. Ю. Уркевич В. В. КорольЄ. А. Усенко С. І. КравченкоН. В. Шевцова

Відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України ухвалу оформив суддя Погрібний С. О.

Джерело: ЄДРСР 122061994

[ANTIRAID]

На мій погляд, суд повинен був з'ясувати чи подана апеляційна скарга особою, а не вдаватись у роздуми де її підписувати бо наступним кроком може бути необхідність надання підтвердження, що саме особа підписала заяву.

Суд зазначив:

74. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.

84. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 356 ЦПК України). Належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після викладення основного тексту цього документа чи відомостей про додатки до нього (у разі їх наявності).