Рішення ВОАС про зобов'язання розглянути заяву про відстрочку у зв'язку з ІІ групою інвалідності матері та наявності батька пенсіонера і відсутності акту догляду

[ANTIRAID]

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року Луцьк

Справа № 140/7191/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, викладеного у формі протоколу №6 від 20.06.2024 щодо розгляду заяви від 19.06.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації; зобов'язання повторно розглянути заяву від 19.06.2024 та прийняти рішення щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 19.06.2024 звернувся до відповідача із заявою та пакетом документів щодо надання відстрочки від мобілізації на особливий період на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з інвалідністю ІІ групи одного батьків, зокрема матері ОСОБА_2 .

Відповідач листом №1171 від 20.06.2024 повідомив позивача про те, що за результатами розгляду заяви протоколом №6 від 20.06.2024 комісією ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у зв'язку з відсутністю акту про встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду).

Позивач вказує, що ОСОБА_3 відповідно до довідки МСЕК є інвалідом ІІ групи загального захворювання безстроково, а батько ОСОБА_4 , 1955 року народження є непрацездатним пенсіонером. При цьому зауважує, що жодних сестер чи братів позивач не має, тому він є єдиною особою, яка моде здійснювати піклування за матір'ю.

З наведених підстав вважає дії відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від мобілізації на особливий період незаконними, а тому звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх прав.

Ухвалою суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.36).

Копію ухвали про відкриття провадження від 22.07.2024 відповідачу було надіслано поштою та отримано 02.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта», однак відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки до суду не подав (а.с.51).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 (а.с.8-10).

Позивач 19.06.2024 звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу у зв'язку із тим, що має мати із числа осіб з інвалідністю ІІ групи відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.15).

До заяви були додані наступні копії документів: паспорт ОСОБА_1 , паспорт ОСОБА_4 , паспорт ОСОБА_2 , свідоцтво про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , свідоцтво про народження ОСОБА_5 , ідентифікаційний код ОСОБА_5 , посвідчення ОСОБА_2 про інвалідність ІІ групи, витяг з реєстру територіальної громади, диплом ОСОБА_1 , військовий квиток ОСОБА_1 , інформацію про осіб, які зареєстровані за місцем проживання (а.с.15).

20.06.2024 позивач подав до відповідача заяву про долучення додаткових документів, зокрема, завірену нотаріально копію пенсійного посвідчення ОСОБА_4 (а.с.15).

Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 №1171 від 20.06.2024 повідомлено позивача про те, що відповідно до поданих документів ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно із частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частин 1, 2 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з цим Указом мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Ці строки неодноразово продовжувалися аналогічними Указами Президента України та тривають надалі.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Зокрема, відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють ІНФОРМАЦІЯ_8 за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 «Положення про ІНФОРМАЦІЯ_8», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, ІНФОРМАЦІЯ_8 є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. ІНФОРМАЦІЯ_7, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (ІНФОРМАЦІЯ_9) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні ІНФОРМАЦІЯ_8), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні ІНФОРМАЦІЯ_8, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення (в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою), крім іншого: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Як встановив суд, позивач звернувся до відповідача із заявою від 19.06.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу у зв'язку із тим, що його мати є особою із числа осіб з інвалідністю ІІ групи та інших осіб у його сім'ї, згідно із Законом її утримувати немає.

До заяви були додані копії таких документів: паспорт ОСОБА_1 , паспорт ОСОБА_4 , паспорт ОСОБА_2 , свідоцтво про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , свідоцтво про народження ОСОБА_5 , ідентифікаційний код ОСОБА_5 , посвідчення ОСОБА_2 про інвалідність ІІ групи, витяг з реєстру територіальної громади, диплом ОСОБА_1 , військовий квиток ОСОБА_1 , інформацію про осіб, які зареєстровані за місцем проживання (а.с.15).

20.06.2024 позивач подав до відповідача заяву про долучення додаткових документів, зокрема, завірену нотаріально копію пенсійного посвідчення ОСОБА_4 (а.с.15).

Мати позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи (інвалідність встановлена довічно), що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 21.11.2014 (а.с.14 зворот) та копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.13).

Батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 (а.с.11 зворот), а отже, є непрацездатним членом сім'ї в розумінні статті 1 та частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з наявними у справі доказами, позивач, його батько та мати зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією про осіб, які задекларували або зареєстрували своє місце проживання (перебування) в житлі (а.с.13 зворот).

Також, як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, у позивача немає братів та сестер, які могли б здійснювати догляд за матір'ю, особою з інвалідністю ІІ групи.

Суд погоджується із аргументами позивача, що факт наявності у військовозобов'язаного матері із числа осіб з інвалідністю ІІ групи вже є достатньою підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, однак за наявності лише однієї додаткової умови, - відсутності інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону його утримувати.

Проте, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.

Враховуюче зазначене, відповідач у відповідь на заяву позивача рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову не прийняв, а направив інформаційний лист-повідомлення №1171 від 20.06.2024, яким повідомив позивача про те, що відповідно до поданих документів ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації (а.с.16).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не розглянув належним чином заяву позивача від 19.06.2024 та не прийняв належним чином оформленого рішення.

Отже, оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв обґрунтованого рішення, яке б породжувало для позивача певні юридичні наслідки, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача в цьому випадку є визнання протиправною відмови ІНФОРМАЦІЯ_4 в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», викладеної у листі-повідомленні №1171 від 20.06.2024 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2024 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та з урахуванням висновків суду.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією, суд вважає, що в цій частині слід відмовити, оскільки відповідач неналежно розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а вирішення вказаного питання по суті є дискреційними повноваженнями відповідача. Оскільки вказане повноваження є дискреційним для відповідача, відсутність в спірному рішенні цієї оцінки свідчить про передчасність позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, яким надати позивачу відстрочку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відтак, виходячи з наданих статтею 245 КАС повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправною відмови ІНФОРМАЦІЯ_4 викладеної у листі №1171 від 20.06.2024 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.06.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1 211,20 грн, сплата якого підтверджується квитанцією від 16.07.2024 (а.с.22).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII, викладену у повідомленні №1171 від 20.06.2024.

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2024 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Суддя А.Я. Ксензюк

Джерело: ЄДРСР 122278220

[ANTIRAID]

В цій справі суд фактично зазначив, що наявність у іншого з батьків, хто не є інвалідом пенсійного посвідчення, фактично вказує на його непрацездатність і фактично не повинно впливати на отримання відстрочки від мобілізації як і відсутність будь-яких актів.

Суд зазначив:

Батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 (а.с.11 зворот), а отже, є непрацездатним членом сім'ї в розумінні статті 1 та частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд погоджується із аргументами позивача, що факт наявності у військовозобов'язаного матері із числа осіб з інвалідністю ІІ групи вже є достатньою підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, однак за наявності лише однієї додаткової умови, - відсутності інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону його утримувати.

Враховуюче зазначене, відповідач у відповідь на заяву позивача рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову не прийняв, а направив інформаційний лист-повідомлення №1171 від 20.06.2024, яким повідомив позивача про те, що відповідно до поданих документів ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації (а.с.16).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не розглянув належним чином заяву позивача від 19.06.2024 та не прийняв належним чином оформленого рішення.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією, суд вважає, що в цій частині слід відмовити, оскільки відповідач неналежно розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а вирішення вказаного питання по суті є дискреційними повноваженнями відповідача. Оскільки вказане повноваження є дискреційним для відповідача, відсутність в спірному рішенні цієї оцінки свідчить про передчасність позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, яким надати позивачу відстрочку.