--КРЕДИТНО ЗАСТАВНИЙ --ЯК змішаного договору з якого утворюється єдине зобов’язання

[stairtov]

3. В результаті укладення змішаного договору утворюється єдине зобов’язання (у широкому розумінні), яке спрямоване на досягнення єдиної мети, оскільки сторони, поєднуючи умови різних цивільно-правових договорів, пов'язують здійснення своїх прав і обов'язків, передбачених одним із цих договорів, зі здійсненням прав і обов'язків, передбачених іншим договором. 628 ЦК, третьою частиною такого змісту “Змішаний договір є підставою виникнення єдиного зобов’язання. У разі недосягнення згоди щодо істотних умов, необхідних для одного з елементів змішаного договору або визнання недійсним відповідного елементу змішаного договору, неукладеним або недійсним визнається змішаний договір в цілому”.

4. Вирішуючи питання порядку укладення та форми конкретного змішаного договору, пріоритет повинен надаватися спеціальним нормам, що мають, як правило, імперативний характер і повинні застосовуватись до всього договору. При цьому недотримання правил, установлених лише для одного з елементів змішаного договору, тягне за собою визнання неукладеним змішаного договору в цілому, оскільки останній встановлює єдину сукупність прав та обов’язків.

5. Особливістю змішаних договорів є те, що в них усі умови є істотні і такими, щодо яких за заявою сторін має бути досягнуто згоди, оскільки об’єднання в договорі цих умов відбувається виключно за бажанням сторін, тобто вони є тільки ініціативні, хоча основою їх є умови, передбачені законом.

6. Оскільки в змішаному договорі поєднання різних елементів повинно мати специфічну мету, то він може бути визнаний недійсним не лише при порушенні вимог цивільно-правових норм, але й при логічній несумісності окремих його умов, що відносяться до різних типів договорів, незалежно від впливу такої несумісності на кінцевий правовий результат. При цьому норма статті 217 ЦК України, яка припускає, що недійсність окремої частини правочину може не призводити до недійсності іншої його частини і правочину в цілому, в даному випадку застосована бути не може, оскільки визнання недійсним істотної умови договору призводить до недійсності його в цілому. Це ж правило має застосовуватись і щодо визнання змішаного договору неукладеним, якщо не досягнуто згоди щодо умов, які стосуються одного з його елементів.

еще один поворот

http://knowledge.allbest.ru/law/3c0b65635b...21216c27_0.html

[stairtov]

3. В результаті укладення змішаного договору утворюється єдине зобов’язання (у широкому розумінні), яке спрямоване на досягнення єдиної мети, оскільки сторони, поєднуючи умови різних цивільно-правових договорів, пов'язують здійснення своїх прав і обов'язків, передбачених одним із цих договорів, зі здійсненням прав і обов'язків, передбачених іншим договором. 628 ЦК, третьою частиною такого змісту “Змішаний договір є підставою виникнення єдиного зобов’язання. У разі недосягнення згоди щодо істотних умов, необхідних для одного з елементів змішаного договору або визнання недійсним відповідного елементу змішаного договору, неукладеним або недійсним визнається змішаний договір в цілому”.

4. Вирішуючи питання порядку укладення та форми конкретного змішаного договору, пріоритет повинен надаватися спеціальним нормам, що мають, як правило, імперативний характер і повинні застосовуватись до всього договору. При цьому недотримання правил, установлених лише для одного з елементів змішаного договору, тягне за собою визнання неукладеним змішаного договору в цілому, оскільки останній встановлює єдину сукупність прав та обов’язків.

5. Особливістю змішаних договорів є те, що в них усі умови є істотні і такими, щодо яких за заявою сторін має бути досягнуто згоди, оскільки об’єднання в договорі цих умов відбувається виключно за бажанням сторін, тобто вони є тільки ініціативні, хоча основою їх є умови, передбачені законом.

6. Оскільки в змішаному договорі поєднання різних елементів повинно мати специфічну мету, то він може бути визнаний недійсним не лише при порушенні вимог цивільно-правових норм, але й при логічній несумісності окремих його умов, що відносяться до різних типів договорів, незалежно від впливу такої несумісності на кінцевий правовий результат. При цьому норма статті 217 ЦК України, яка припускає, що недійсність окремої частини правочину може не призводити до недійсності іншої його частини і правочину в цілому, в даному випадку застосована бути не може, оскільки визнання недійсним істотної умови договору призводить до недійсності його в цілому. Це ж правило має застосовуватись і щодо визнання змішаного договору неукладеним, якщо не досягнуто згоди щодо умов, які стосуються одного з його елементів.

еще один поворот

http://knowledge.allbest.ru/law/3c0b65635b...21216c27_0.html

как образец использования этого направления

Вищий спеціалізований суд України з

розгляду цивільних і кримінальних справ

(судова палата у цивільних справах),

вул. П. Орлика, 4-А, м. Київ, 01043.

Оскаржувач: громадянин України

Олег Володимирович

Адреса: м. Київ,

Позивач: ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк»

Україна, м. Дніпропетровськ, 49094,

вул. Набережна Перемоги, буд. 50

код ЄДРПОУ 14360570

МФО № 305299

Тел. (056)7896021

Ел.скр. [email protected]

Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку

МФО 320649 ЄДРПОУ 23699557

Україна, м. Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65.

Представник позивача : Стадніков Дмитро Володимирович

Адреса: м. Київ, 02154, б-р. Давидова19 кв.28, паспорт серії СО номер: 000534 виданий: Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Київ,дата видачі 10.11.1998

Довіренність № 3118-0

03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65

Тел. (044) 5612663

КАСАЦІЙНА СКАРГА

на ухвалу Апеляційного суду м. Києва у цивільнійсправі № 22ц2690/1240/2012 від 01.02.2012 року та рішення Голосіївського районного суду м. Києва у складі: головуючого-судді Мазурик О.Ф., секретаря Василишиної О.П., у цивільній справі №21064/11 від 11.07.2011 року.

I. Предмет та межі касаційного оскарження.

1. Ухвалою апеляційного суду м. Києва у цивільній справі №22ц2690/1240/2012 від 01.02.2012 року залишено без змін рішення Голосіївського районного суду міста Києва у цивільній справі №21064/11 від 11.07.2011 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» надалі (ПАТ КБ«ПриватБанк») до Телятнікова Олега Володимировича про звернення стягнення на предмет застави, та за зустрічним позовом Телятнікова Олега Володимировича до ПАТ КБ«ПриватБанк» про

Цитата з Зустрічного позову :

ЗУСТРІЧНИЙ ПОЗОВ

про захист прав споживачів, омана, агресивність, визнання правочину неукладеним, припинення правовідношення .

2. Не погоджуючись з рішенням суду №21064/11 від 11.07.2011 р., Представник ПАТ КБ«ПриватБанк» звернувся із апеляційною скаргою на рішення суду до апеляційного суду м. Києва .Своєю ухвалою №22ц2690/1240/2012 від 01.02.2012 р. суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу відхилив, вважаючи, що суд першої інстанції постановив рішення із додержанням вимог матеріального і процесуального права.

3. Не погоджуючись з апеляційною скаргою Представника ПАТ КБ«ПриватБанк» та рішенням суду №21064/11 від 11.07.2011 р. мною було подане заперечення на апеляційну скаргу де також було викладено непогодження з рішенням суду .

Рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції я вважаю необ’єктивними, упередженими і необґрунтованими наслідками яких є порушення процесуального та матеріального правау зв’язку з застосуванням закону, який не поширюється на неукладені правовідносини у зв’язку з відсутності :

-- відсутності застави транспортного засобу (ст. 16 ЗУ «Про заставу»), договору застави

--договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку клієнта,

--відсутності поточного рахунку ,

--відсутності початку користування кредитом,

--відсутності початку нарахування процентів за користування кредитом,

--відсутності нотаріального посвідчення,

--не застосовано закон який підлягав застосуванню.

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А 06.11.2009 N 9

Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними .

Цитата http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09

8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 )підставою недійсності правочину є недодержання стороною(сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на моментвчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, якийне вчинено.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати моментвчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК ( 435-15 ) тощо).Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у якихвідсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їхукладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; неотримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно,якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібнайого передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК ( 435-15 )не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державноїреєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позовупро визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочинуне застосовуються до правочину, який не вчинено.

Стаття 16. Момент виникнення права застави

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Стаття 13. Форма договору застави

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

Стаття 14. Наслідки недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення

Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Стаття 341. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення

Суд касаційної інстанції має право скасувати судові

рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо

застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не

застосовано закон, який підлягав застосуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 336 ч.1 п. 5, 341 Цивільного процесуального кодексу України

ПРОШУ :

змінити рішення Голосіївського районного суду м. Києва№2-1064/11від 11.07.2011 р. і ухвалу Апеляційного суду м. Києва у справі №22ц2690/1240/2012 від 01.02.2012 р.

та винести нове рішення в межах ст.336 ч.1 п.5 вирішити зазначену справу по суті зустрічного позову :відсутність правовідносин відповідно до ст.16 ч.7 ЦКУ та омана при наданні фінансової послуги (Споживчий кредит ) відповідно до ст.230 ЦКУбез передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

II. В чому полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

1. Цивільну справу Голосіївського районного суду м. Києва №2-1064/11 від 11.07.2011 р. за позовною заявою ПредставникаПАТ КБ«ПриватБанк» судом першої інстанції розглянуто з порушенням:

ст.214 ЦПКУ

2. При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цьогоКодексу за відсутності доказів:

--які встановлюють правовідносини нотаріально посвідченого кредитно заставного договору, який має всі ознаки змішаного договору ст. 628 ЦКУ п. 2.

--відсутності доказу Момент виникнення права застави, ДОГОВОРУ ЗАСТАВИ ст.16 ЗУ «Про заставу» зафіксовано аудіо тех. засобами а також наданням судом строку на пояснення

--відсутності доказу – договору на відкриття поточного рахунку,

--відсутності доказу виконання касою банку касової операції (видатковий прибутковий касовий ордер) первинно касового документу, зафіксовано аудіо тех. засобами, а також наданням судом строку на пояснення

Постанова Правління Національного банку України14.08.2003 N 337 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

5 вересня 2003 р.за N 768/8089

ІНСТРУКЦІЯпро касові операції в банках України

Розділ III. Касові операції банків з клієнтами

Глава 1. Загальні вимоги до оформлення касових документів

1. До касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 6), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 7), заява на видачу готівки (додаток 8), прибутковий касовий ордер (додаток 9), видатковий касовий ордер (додаток 10 ), грошовий чек (додаток 11), а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі.

--відсутності доказу – надання банком інформації про фінансову послугу Споживчий кредит відповідно до постанови 168 Національного Банку України.

-- з підтвердженням Представника Банку що банк не висував вимогу про укладення договору застави, зафіксовано аудіо тех. засобами а також наданням судом строку на поясненняз підтвердженням Представника Банку що банк не висував вимогу про нотаріальне посвідчення, зафіксовано аудіо тех. засобами.

-- з підтвердженням Представника Банку що я оскаржував не ухилявся від вказаних пропозицій ,

-- з підтвердженням доказами що на перший день першого платежу за графіком погашення нараховано 44 прострочення ,

-- з підтвердженням доказами (Квитанції) банк відмовився приймати грошові кошти переказом до настання події дефолту .

Прострочення кредитора Стаття 613. ч.1

Судами не враховано заяву про Зустрічне виконання зобов'язання Стаття 538 ч.3 ЦКУ

3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свогообов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона невиконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконаєйого не в повному обсязі, друга сторона має право зупинитивиконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частковоабо в повному обсязі.

4. За апеляційною скаргою на рішення суду № 2-1064/11 від 11.07.2011 року першої інстанції також розглянуто з порушеннями . Таким чином, суд апеляційної інстанції не тільки не скасував рішення Голосіївського районного суду м. Києва суду № 2-1064/11 від 11.07.2011 першої інстанції, яке підлягало обов’язковому скасуванню, але припустився більш грубого порушення - ПРИПУЩЕННЯ не надавши відповідну оцінку дослідженим судом першої інстанції наявним та відсутніми доказами .

Стаття 60. Обов'язки доказування і подання доказів

Частина 4 коментованої статті забороняє здійснювати доказування через припущення, тобто твердження, які самі по собі потребують доведення.

5. Справедливі рішення судів України у даній цивільній справі мають для для мене велике значення.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні всіх клопотань за зустрічнім позовом зі сторони відповідача, зокрема, про припинення правовідносин залучення та витребування доказів, посилаючись у своїй Ухвалі № 2-1064/11 від 11.07.2011 року, що справа підлягає розгляду по ККУ у зв’язку з доведеними фактамипограбування свідоцтва реєстрації Т/З 17.10.2008 р., незаконного заволодіння Т/З та речами 17.10.2008 р., угону Т/З 8,04,2009р., незаконному зберіганнюз метою збуту ,та факту доведення до спроби само підпалу 8.04.2009 р. особами які за для своєї вигоди отримали доступ до кредитної справи та створили умови підписання угоди під впливом омани з метою особистого збагачення ,що підтверджено їх діями і ведется перевірка за участю прокуратури м. Києва та порушення кримінальної справи . Відмовивши в розгляді Зустрічного позову Голосіївський районний суд міста Києва у цивільній справі№21064/11 від 11.07.2011 року проігнорував тим, що Я, Відповідач, просив суд визначити самі факти кримінальних злочинів в мотивувальній частині позову, а не розглядати їх по суті .

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва у цивільній справі №2-1064/11 від 11.07.2011 р., з якого видно, що судом було з’ясовано обставини, на які посилається позивач, винесено рішення яке могло б бути справедливе лише за Умов укладеного кредитно заставного договору (нотаріальне посвідчення)

Наявності у кредитно заставному договорі СУТЕВИХ Умов ,а саме:

--Ціна договору відповідно ст.524 ЦКУ

--Загальної вартості договору постанова НБУ 168

--не багато смисловий порядок платності ЗУ «Про захист прав споживачів», де перевага надається споживачу при розгляди справи у суді

Зазначений в заявах на видачу готівки рахунок № 2203. не належить позичальнику та не є його поточним рахунком.

До того ж група рахунків за № 2203, згідно Додатку до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою Національного банку України№ 435 від 15.09.2004 р., чинної на момент виникнення спірних правовідносин, не відноситься до рахунків клієнтів.

Відповідно до п.1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 р. № 254, до клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні (у тому числі рахунки за спеціальним режимом їх використання) та вкладні (депозитні) рахунки. Натомість внутрішньобанківські рахунки - усі інші рахунки аналітичного обліку, що не належать до клієнтських рахунків.

Відкриття поточного рахунку (договір відкриття та обслуговування рахунку клієнта ст 1066 ЦКУ), який є публічним договором і відповідно доступним для перевірки та контролю державній податковій службі у зв’язку з тим, що споживач користується послугою та сплачує відповідні податки, та НБУ з метою контролю обігу іноземної валюти. Все інше не пов’язано з послугою кредит ,а є внутрішніми банковими рахунками та операціями, які є комерційною тайною і не можуть бути відкритими без відкриття справи Прокуратурою або СБУ.

Кабінет Міністрів України разом з Національним банком України спільною постановою від 28 грудня 2011 року № 1379 затвердив план заходів на 2012 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id.691〈=uk

Розділ 4. «Конвертаційні центри»

Перерахуванні на поточний рахунок грошових коштів (законного платіжного засобу), та початку користування кредитними коштами.

Відсутності шахрайства з нарахуванням просрочення 44 дні на день першого платежу за графіком .

Ухвалою апеляційного суду м. Києва у цивільній справі №22ц2690/1240/2012 від 01.02.2012 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва у цивільній справі №2-1064/11 від 11.07.2011 р. було залишено без змін з уточненням у мотивувальній частині, відповідно якого суд визнає, що я отримав грошові кошти (кредит) законним платіжним засобом ,та наявність застави (Т/З )

Таким чином, мотивувальна частина рішення у цивільній справі №2-1064/11 від 11.07.2011 р. ґрунтується не на доказах, які б мали досліджуватися в процесі розгляду цивільної справи, а лише на рішенні іншої цивільної справи з іншим предметом позовних вимог

6. Суд першої інстанції не розглядав по суті зустрічну позовну заяву.

Враховуючи викладене, на основі ст.351 п.1 ч.1, 336 п.1 ч. 5,341ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.12.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"

ПРОШУ

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ:

- відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду м. Києва у цивільній справі №22ц2690/1240/2012 від 01.02.2012 та рішення Голосіївського районного суду м. Києва у цивільній справі №2-1064/11 від 11.07.2011 року;

- скасувати повністю рішення рішення Голосіївського районного суду м. Києва у цивільній справі №2-1064/11 від 11.07.2011 р. року та ухвалу апеляційного суду м. Києва у цивільній справі №22ц2690/1240/2012від 01.02.2012

- винести нове рішення про ВІДСУТНІСТЬ ПРАВОВІДНОСИН У ЗВ’ЯЗКУ З НЕУКЛАДЕНІСТЮ.

Додатки:

Додатки:

1. Копія рішення Голосіївського районного суду м. Києва№2-1064/11від 11.07.2011

2. Копія ухвали суду Голосіївського районного суду м. Києва№2-1064/11від 11.07.2011

3. Копія Апеляційної с скарги.

4. Квитанція

5. Копія КРЕДИТНО-ЗАСТАВНИЙ ДОГОВІР № К2НСАЕ00000436 від «11» серпня 2008 року

6. Копія доручення № 1183 від 23.06.98 року представника ПАТ КБ «Приват банку».

7. Три копії касаційної скарги особам, які беруть участь у справі.

8. Клопотання на виправлення виявленних помилок.

Оскаржувач

тело с сайта и на ветке http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry47338 сообщ 5

я следовал этому образцу http://advoc.kiev.ua/Zone5_28.htm