Определение апелляционного суда Житомирской области об отказе ТОВ "Кредитные инициативы" в обеспечении иска путем наложения ареста

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39080938

 

Державний герб України

                                                УКРАЇНА

                               Апеляційний суд Житомирської області

            

Справа №295/1632/14-ц                                                       Головуючий у 1-й інст.Ледньов Д.М.

Категорія 27                                                                                             Доповідач Широкова  Л. В.   

      

                                                      

                                                     У Х В А Л А

                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді                     Широкової Л.В.,

                         суддів                               Борисюка Р.М., Галацевич О.М.,  

                

при секретарі судового

                         засідання                                  Ходаківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 11 березня 2014 року

за заявою ТОВ «Кредитні ініціативи» про забезпечення позову

по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

          У січні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 157565,29 грн., з них за кредитом  - 119924,25 грн., за відсотками - 37641,04 грн..

           05.03.2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» подало заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_3 не виконує умови договору та у добровільному порядку борг не повертає.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11 березня 2014 року  у задоволенні заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено.          

Не погоджуючись з даною ухвалою ТОВ «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що  постановлена з порушенням норм процесуального права. Апелянт зазначає, що висновок суду, щодо відсутності доказів належності ОСОБА_3 на праві власності вищезазначеної квартири є помилковим, оскільки чинний ЦПК України не передбачає надання суду документального підтвердження права власності на нерухоме майно, щодо якого здійснюються заходи забезпечення позову.

          Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає  відхиленню з таких підстав.

          Відповідно до ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

           Відмовляючи у задоволенні заяви, суд   першої інстанції виходив з того, що заявником не було надано доказів щодо належності майна, на яке просить заявник накласти арешт, ОСОБА_3

       Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах   процесуального закону.

         Відповідно до  ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

         Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

        Частиною 3 ст.152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

           Згідно п.п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 ( від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами процесуального  законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

         Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити   порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

          Оскільки позивач у заяві не надав належних доказів щодо належності майна, на яке просить заявник накласти арешт, ОСОБА_3, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви, оскільки такі відомості потрібні суду для вирішення питання про забезпечення позову та обов`язок зазначити ці відомості відповідно до п. 3 ч. 2 ст.151 ЦПК України   покладено на особу, яка подає заяву про забезпечення позову.

             Таких відомостей у заяві про забезпечення позову заявником не зазначено.

       Посилання апелянта на порушення   норм процесуального права при розгляді заяви   щодо забезпечення позову колегія суддів вважає безпідставними.                      

       Статтею 312 ЦПК України   передбачені підстави   скасування ухвали суду першої   інстанції за умови порушення судом порядку вирішення питання   та постановлення ухвали   з порушенням норм   процесуального права.                          

             Проте,   будь - яких порушень судом першої інстанції при вирішенні питання щодо забезпечення позову допущено не було, тому   підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає.

           За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законна і обґрунтована   та не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

             Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не   спростовують і на їх правильність не впливають.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -  

                                               у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відхилити.

           Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 11 березня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                             Судді: