Andrik
-
Число публикаций
296 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Andrik
-
-
Во все времена одним из эффективных способов ведения информационной войны являлись листовки, распостранявшиеся под носом врага. На одежде пойманных и приговоренных к казне распостранителей листовок писали "Партизан". Вы сами себе предлагаете вывеску "Партизан". Разумно ли это?Могу, для общей пользы, вышить на любой одежде принятые надписи. Давайте уже начнем что-то делать!
-
В настоящее время я художник, к политике не имею никакого отношения. Почему Яценюк - его оснавная подпись под ключевым документом, который может лечь в основу обвинительного заключения. Вы видете других виновных? Укажите доказательства и будем включать в заявление.При всем моем негативном отношении к Яценюку , виновным назван не тот ...
Это смахивает на предвыборный черный пиар...
-
Помню, как-то был референдум:
Всеукраїнський референдум 2000
Всей Украиной голосовали мы за:
Чи згодні Ви з необхідністю обмеження депутатської недоторканності народних депутатів України - "ЗА" - 26.461.382 граждан - 89,00%
Чи згодні Ви із зменшенням загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300 - "ЗА" - 26.730.432 граждан - 89,91%
Чи підтримуєте Ви необхідність формування двопалатного парламенту в Україні,
одна з палат якого представляла б інтереси регіонів України і сприяла б їх реалізації - "ЗА" - 24.284.220 граждан - 81,68%
Народ України дав ствердну відповідь на усі чотири поставлені питання, проте відповідні зміни до законодавства так і не було внесено Верховною Радою.
Так что массовость волеизъявления в нашей стране абсолютно ничего не значат для власти.
Мы сами в этом виноваты. Так может пора что-то делать?
Значение имеет любое действие.
Сожалею, что приходится приводить такой пример, но все помнят недавнюю историю с изнасилованием в Николаеве: подонков сначала втихую опустили.
А когда народ поднялся?
В данной теме затронута проблема того, что 10% общества насилуют остальные 90% населения страны и никто не в ответе. Так что, пусть и дальше?
Смысл предложенной идеи преследует не только составление, подпись и подачу заявления в СБУ, но и открытие глаз несведущей части общества: почему они так сейчас живут. Обнародование такого заявление любыми способами поможет открыть многим не сведующим глаза. Спросите на улице у любого встречного: нравиться ли ему то как он сейчас живет? Думаю, что в 99% будет ответ: "нет". А почему - "криза". Но есть реальные люди которые эту "кризу" усугубили и не я первый об этом говорю.
И еще.
Референдум это одно, а коллективное заявление о преступлении - совсем другое. И на него надо давать ответ.
-
Уважаемые дамы и господа,
суть данной темы (на мой взгляд): обсудить возможность составления коллективного (мега коллективного) заявления в СБУ о государственной измене, публикации этого заявления в СМИ, что, возможно, повлияет на сегодняшнее положение дел.
Если получится собрать несколько тысяч подписей (хотелось бы сотни тысяч) - оно не сможет быть не замеченным.
И так:
І.Конституція України.
Стаття 99. Грошовою одиницею України є гривня.
Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України.
ІІ.Яценюк А.П. и Ко, подписав известное постановление №483, ввел в оборот в Украине валюты других государств, чем подорвал стабильность национальной валюты.
"... 1.5. Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється:
якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями); ..." - признано и берется во внимание судами.
Необходимо доказать причинно-следственную связь между выдачей кредитов в ин.валюте и подрывом стабильности национальной валюты. Это доказывается массовостью выдачи кредитов, что влечет преступную сущность указанного распоряжения.
ІІІ.Конституція України
Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Но Банки выполнили.
IV.Кримінальний Кодекс України
Стаття 111. Державна зрада
1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином
України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та
недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи
інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах
воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство,
надання іноземній державі, іноземній організації або їх
представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти
України, -
карається позбавленням волі на строк від десяти до
п'ятнадцяти років.
Коментар до ККУ
Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України. При цій формі не має значення, як діяла особа — за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. Допомога в проведенні підривної діяльності може виявлятися в сприянні резидентам (таємним представникам іноземних розвідок), укриття розвідника або його спорядження, вербування агентів для проведення підривної діяльності проти України тощо. Цією формою охоплюються і випадки, коли особа за завданням іноземних держав або їх представників організовує (або вчинює) на шкоду Україні будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). У таких випадках відповідальність повинна наставати за сукупністю злочинів (наприклад, за статтями 111 і 113 КК).
У цій формі державна зрада вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.
3. З суб'єктивної сторонидержавна зрада характеризується прямим умислом. Конкретні мотиви і мета не є обов'язковими ознаками державної зради і можуть бути різними.
4. Суб'єкт злочину спеціальний (див. ч. 2 ст. 18 КК) — ним може бути тільки громадянин України, який досяг до вчинення злочину шістнадцяти років. Співучасниками (співвиконавцями, організаторами, підбурювачами, пособниками) можуть бути й інші особи (див. коментар до ст. 27 розділу VI Загальної частини КК).
Яценюк и Ко помог всем государствам, чьи валюты массово выдавались гражданам Украины.
Как следствие - в Украине наступил рабовладельческий строй.
Заявлений может быть несколько по колличеству валют (доллары США, франки, евро и т.д.).
Ваши мнения, граждане.
-
а если договор подписан в 2006 г.,а ст. 1056-1 принята намного позже.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про відповідальність за несвоєчасне виконання
грошових зобов'язань
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 5, ст. 28 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 )
Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та
одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених
правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно
від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -
суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не
поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та
фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового
кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних
фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на
відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу
грошей через платіжні системи. ( Преамбула із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 )
Стаття 1. Платники грошових коштів сплачують на користь
одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що
встановлюється за згодою сторін.
( Статтю 2 виключено на підставі Закону N 2921-III
( 2921-14 ) від 10.01.2002 )
Стаття 3. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього
Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може
перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку
України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III
( 2921-14 ) від 10.01.2002 )
Стаття 4. Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань
або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку -
одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день
набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути
перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір
її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки
Національного банку України, що діяла у період, за який
нараховувалася пеня. Сума зменшення розміру пені відноситься на
результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових
коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються
за рахунок бюджету, - на зменшення їх фінансування.
Стаття 5. Визнати такою, що втратила чинність, Постанову
Верховної Ради України від 24 грудня 1993 року "Про
відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"
( 3811-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 14,
ст.83).
Стаття 6. Кабінету Міністрів України та Національному банку
України привести свої рішення у відповідність із цим Законом.
Стаття 7. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 22 листопада 1996 року
N 543/96-ВР
Т.е.: договрная пеня ограничивается двойной учетной ставкой НБУ и не может составлять более 7.5%Х2=15% годовых (на сегодня). Более детально смотрите учетную ставку НБУ на интересующий Вас период.
Смотрите постановление ВСУ от 28.03.2006 № 48/299, п. 49 письма ВХСУ от 07.04.2008 № 01/8-211:
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28.03.2006 р.
Справа N 48/299
Про наслідки встановлення в договорі розміру пені, що є більшим, ніж передбачений в законодавстві
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Д" на постанову Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "А" до закритого акціонерного товариства "Д" про визнання недійсним пункту 11.3 договору поставки N 16-1338 від 5 січня 2005 року, встановила таке.
У червні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "А" звернулося до суду з позовом до закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Д" про визнання недійсним пункту 11.3 договору поставки N 16-1338 від 5 січня 2005 року, яким визначено, що у разі несвоєчасної оплати продукції позивач сплачує відповідачу пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Посилаючись на те, що зазначений пункт договору суперечить положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач просив визнати його недійсним з підстав, передбачених частиною 1 статті 215 ЦК України.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29 вересня 2005 року в задоволенні позову ТОВ "А" відмовлено в зв'язку з тим, що спірний договір відповідає чинному законодавству.
Постановою Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. При цьому суд виходив із того, що зобов'язання з оплати за поставку продукції, яке виникло у ТОВ "А" перед ЗАТ "Д", відповідно до частини 1 статті 231 ГК України відноситься до окремих видів зобов'язань, щодо яких законом може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У зв'язку з тим, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тому пункт 11.3 оспорюваного договору поставки є таким, що суперечить чинному законодавству, і є недійсним з підстав, передбачених частиною 1 статті 215 ЦК України.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 23 лютого 2006 року за касаційною скаргою ЗАТ "Д" порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року. Касаційна скарга обґрунтовується невідповідністю оскаржуваної постанови нормам матеріального права, а також різним застосуванням Вищим господарським судом України того самого положення закону в аналогічних справах.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Виходячи зі змісту статей 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
При вирішенні спору господарським судом встановлено, що 5 січня 2005 року між ЗАТ "Д" (постачальник) та ТОВ "А" (покупець) укладено договір поставки N 16-1338, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар.
Розділом 11 договору про поставку товару сторони передбачили відповідальність покупця за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті товару у вигляді пені.
Пунктом 11.3 договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами відповідальність за прострочення виконання зобов'язання не суперечить матеріальному праву України та, відповідно, не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.
Посилання Вищого господарського суду України на ту обставину, що спірний договір суперечить Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", не може бути взяте до уваги, оскільки положення цього Закону не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню. Крім того, визнаючи недійсним пункт 11.3 договору, Вищий господарський суд України унеможливив врегулювання сторонами в договорі поставки відповідальності за невиконання зобов'язань.
Ураховуючи наведене, постанова Вищого господарського суду України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись статтями 11117 - 11120 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата постановила:
- касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Д" задовольнити;
- постанову Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 29 вересня 2005 року залишити в силі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
від 07.04.2008 р. N 01-8/211
Господарські суди України
Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України
49. Відповідно до частини першої статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно з частиною другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Чи можна визнати недійсним пункт договору, в якому сторони передбачили розмір пені, який перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України?
Згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.
Крім того, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
-
Это не отделения, а филиалы (у которых есть отделения) так называемые "Печерский филиал" и "Филиал "Расчетный центр"" где дислоцируются СБ банка. Там же храняться и кредитные дела, туда, в основном, и вызывают проблемных заемщиков. Идея с блокираторами в Привате принадлежала мне, но после моего ухода сотрудники СБ перестали уделять должное внимание оформлению сопутствующей документации при проведении спец операций подобного рода. Ганоцкий не нач отделения - директор филиала. Угрожать ему невозможно (у человека зар. плата более 20000 у.е. в месяц и охрана) - саня что-то напутал.была ещо статья в инете с участием юриста кажись наша надия о том как хотели забрать авто на пр.Победы 65 Киев ПРИВАТ там применили блокираторы в 2009 ..
отбили блокиратор срезали в присутствии капитана
мне понравилась фраза\\ звильнення вид перешкоди в користуванни\\ ..
кстати по наглости и криминалу в киеве 2 отделения прославилось победы 65 и предславинская там в порядке вещей угон блокировка мошенничество и применение силы .. у меня на победы у гнали авто а у знакомого сани 2 авто забрали таким способом .. одну правда забрал прямой угрозои начальнику отделения Ганоцкому О.В.
ТАК ЧТО ПОДОЙ ДИТЕ К НИМ ВЕЧЕРОМ И СПРОСИТЕ А ГЛАЗА А ЗАТЫЛКЕ У НИХ ЕСТЬ И КОМУ ОНИ НУЖНЫ КАЛЕКАМИ
Угрозы надо планировать как спец операции, потому что они там таким же занимаются (сам их учил), но, правда, сейчас нормальные люди уже ушли, коллектив не дружен, знаниями не подкован, что увеличивает шансы вырваться от них или вырваь свое.
-
Не факт. На моей памяти: я сам снимал подобные ролики (реклама) где все были своими. Пример был взят с Российских коллекторов, когда в нете появлялись видео с коллеккторами, державшими за ноги должника, свесив его с балкона. Потом в массы. Результат - коллекторов боятся и охотней растаются с деньгами и имуществом.пичалька: столько мужиков вокруг - и все жидко обосрамшись стоят (ТАРАКАН, таракан, тараканище)... Кстати, это произведение К. Чуковского оооооооооооочень актуально сегодня...
Если же на видео правда, то вплне вероятно и возможно установить всех фигурантов и узнать как все закончилось.
-
Для координации совместных действий, исходя из того что лучше чем по образцу работающего предприятия, организации не нашлось, предлагаю обсудить (или не обсуждать, а сразу создавать, потому как в скайпе за период в два часа можно нормально обсудить не более 3-4 вопросов) структуру взаимодействия между людьми.
Я буду раздавать номера в группах (если у кого-то есть желание взять на себя, можем дополнительно обсудить в скайпе), напротив номера ставить логин на форуме или если человек не хочет светится "занято". Что это даст: каждый получивший номер будет осознавать, что за ним стоит десять человек, за десятью сорок ну а там посмотрим.
Каждый в первую очередь (а у большинства она и единственная), думает о собственном благополучии, и это правильно, так должно быть, по крайней мере, я тоже думаю о собственном благополучии, вот по этой причине я нахожусь на этом сайте. Организации защиты именно вокруг СЕБЯ лично, для защиты своего благополучия (или его остатков). Схема такая, знакомые в количестве ровно 10 человек (родственники, друзья, форумчане) определяют, что они группа и каждый получает номер, избыток 11 человека приводит к созданию следующей группы, становиться 1 + 9 пустых мест которые в последствии заполняются. Или обращается ко мне я даю свободный на этот момент номер. В каждой группе есть старший. Старшие обмениваются телефонами, знают где, что происходит и доносят это до членов группы, так же от члена группы поступает информация, какая ему нужна помощь.
Никого, ни где не нужно регистрировать по фамилиям и телефонам - это база данных в которую я не попаду, потому как никому не дам своих данных из соображений личной безопасности. Внутри группы люди уже друг друга знают.
Что можно делать группами сейчас, посещать заседания судов, снимать на видео, отправлять сюда на сайт, дальше распространять в интернете – беспредел судьев. Одно дело когда они втихаря получают указания, а другое когда лично этого судью произвол видят по интернету и он об этом знает, при 5-10-15 человек уже как то стремно отклонять ходатайства. Ну вообще сами знаете как судьи себя ведут, мне последнего заседания хватило, было похоже на базар, судья задавала вопросы, потом сама меня перебивала, специально не давая отвечать, потому как ответы ей мои были не по плану. Так же один раз мы собрались 7 человек на заседание суда, в результате заседание не провели, я подозреваю что разбирались, что это за непонятное скопление людей, промариновали нас в коридоре с 11.00 до 19.00, ни чего не объясняя, а только говорили ждите заседание, ну мы и ждали ни есть не ходили, никуда из коридора суда не отлучались.
Что можно и необходимо делать еще, не отдавать имущество без боя и видеокамер, если пришли исполнители (человек допустил такую ситуацию), фиксировать на видео выкладывать в интернет, стараться привлечь СМИ. Для этого нужна организация и координация действий.
Что должен делать человек получивший номер, оказывать посильную помощь другим людям, а именно находить время для посещения заседания хотя бы раз в три месяца, присутствовать при действиях исполнителей, писать коллективные письма…….., ну вообщем если пользуешься поддержкой других, оказывай посильную поддержку тоже в обязательном порядке, минимум даже 100 гривен компенсации человеку из твоей группы проезда куда-либо это участие в организации защиты себя же.
Получение номеров через мою личку или в теме КООРДИНАЦИЯ, укажите понравившийся свободный номер и его Вам присвою.
Так же я собираю видео с заседаний судов и отъема имущества в теме КООРДИНАЦИЯ http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...20&start=20
Отличная схема - соответсвует организации диверсионных групп в больших городах в условиях ведения партизанской войны.
-
Здравствуйте. К сожалению Ваша ситуация лишь подчеркивает положение дел в целом по стране. Думаю, что если и возможно что-то сделать, то это могут быть определенные действия в отношении юриста (не жалобы-мольбы), которые "помогут" ему(юристу) вести себя иначе.ну а мне -то что делать? У меня э было заседание по поводу тлумачення решения этого же суда!
С уважением, Андрей.
-
Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 1328/1102/2012
УХВАЛА
16 лютого 2012 року
Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючого – судді Едера П.Т.
при секретарі Карпин Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 08.07.2010р. у зв’язку з нововиявленими обставинами,
в с т а н о в и в :
заочним Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 08.07.2010р. по цивільній справі №2-1785/10 задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» та стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «УкрСиббанк» 607 639,56 грн. 56 коп. заборгованості, з яких: несплачена частина кредиту – 546 459 грн. 62 коп.; - прострочений борг - 8 439 грн.45 коп.; - заборгованість по відсотках – 48 334 грн. 29 коп.; - пеня за несплату кредитних коштів – 503 грн. 36 коп.; - штраф – 1 000 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «УкрСиббанк» 1700 грн.00 коп. сплаченого при поданні заяви до суду судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
22.07.2011року Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова залишено без задоволення заяву про перегляд вищезгаданого заочного рішення.
07.02.2012р. відповідач ОСОБА_1 подав заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Яку мотивує тим, що основним аргументом в позовній заяві Позивача - ПАТ «УкрСиббанк» є факт не виконання ним своїх зобов’язань за Кредитними договорами, а тому Позивач достроково вирішив стягнути з Відповідача суму боргу. Кредит був виданий на споживчі цілі в доларах США, а Суд не звертав увагу на порушення як при укладенні так і при виконанні Кредитних договорів норм ЗУ "Про захист прав споживачів".
Зазначив, що 07.02.2012 року при ознайомленні із судовою практикою на сайті Державного реєстру судових рішень, йому стало відомо про рішення від 06.02.2012року Вижницького районного суду Чернівецької області по цивільній справі № 8-4/12 в якому йде посилання на лист-відповідь Верховного Суду України від 12.12.2011 року, в якому зазначено, що застосування Закону України "Про захист прав споживачів" до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливо лише в спорах, в яких предметом та підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи процентної ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору зазначений Закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство, що регулює кредитні правовідносини - в «Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 – 2010 роки)» від 7 жовтня 2010 р., дійсно не відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 10.11.2011 року, яким дано офіційне тлумачення положень пунктів 22,23 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» з наступними змінами у зв’язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України, а тому не може враховуватися судами під час розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин. Також у листі-відповіді Верховний суд України зазначав, що відповідно до ст.361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. З часу коли заявник дізнався про обставини – в даному випадку 07.02.2012р.
Також, в своїй заяві ОСОБА_1 зазначав про те, що оскаржуваним рішенням стягнено з нього і пеню і штраф, що є порушенням ч.1 ст.61 Конституції України, ч.3 ст.509 ЦК України і рішенням Конституційного суду України від 10.11.2011р., в якому зазначено: «Положення частин четвертої - одинадцятої статті 11 Закону передбачають такі права споживача, які за своїм змістом можливо реалізувати лише під час виконання договору споживчого кредиту, зокрема не бути примушеним під час виконання кредитного договору сплачувати платежі, встановлені на незаконних засадах», що мало місце в даному випадку.
В судовому засідання представник заявника ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності надала пояснення аналогічні викладеним в заяві, просила заяву задоволити.
Представник ПАТ «УкрСиббанк» Романова Ю.Л. проти задоволення заяви заперечила вважає, що заявником не наведено підстав для перегляду рішення суду у зв’язку з ново виявленими обставинами.
Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява є такою що підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст.361 ЦПК України встановлено чіткий перелік підстав для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, зокрема: в п.1 передбачено, що ними є « істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи» та в п.4 - ними є: «встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане».
Так, в «Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 – 2010 роки)» від 7 жовтня 2010 р. (Вісник Верховного Суду України, 2010, № 11), зазначено, що застосування Закону України "Про захист прав споживачів" до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливо лише в спорах, в яких предметом та підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедуру виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення кредитного договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання кредитного договору цей Закон не може застосовуватися, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.
В обґрунтування зазначеної позиції ВСУ посилався на статтю 11 Закону, за приписами якої договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере на себе зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. На думку ВСУ, оскільки в Законі чітко врегульовано процедуру укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування, а також встановлена відповідальність суб’єкта господарювання за ненадання такої інформації, відтак, дія Закону поширюється лише на правовідносини, що виникають на стадії укладення кредитного договору.
Однак, в рішенні від 10 листопада 2011 року Конституційного суду України, щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", передбачено, що їх треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
При цьому, Конституційний Суд України зазначив про необхідність обмеження дії принципу свободи договору споживчого кредиту критеріями добросовісності, справедливості, пропорційності та розумності, підтримання державою на засадах пропорційності розумного балансу між публічним інтересом, комерційними інтересами банків і охоронюваними правами та інтересами споживачів кредитних послуг, забезпечення особливого захисту саме прав споживача як більш "слабкого" учасника кредитних правовідносин, а також забезпечення фактичної, а не формальної рівності сторін. Конституційний Суд України послався також і на норми статті 11 Закону, на які посилався в своїх Узагальненнях і Верховний Суд України, але прийшов до зовсім протилежного висновку. Зокрема, Конституційний Суд України зазначив, що положення частин четвертої – одинадцятої статті 11 Закону передбачають деякі права позивача, які за своїм змістом можливо реалізувати лише під час виконання кредитного договору: відкликати згоду на укладення договору без пояснення причин, не бути примушеним на етапі виконання договору сплачувати незаконні платежі, достроково повернути кредит, не бути примушеним достроково повернути кредит у разі незначних порушень договору тощо. Відтак, положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону у взаємозв’язку зі статтею 42 Конституції України поширюються на правовідносини сторін кредитного договору не тільки під час укладання, як раніше наголошував Верховний Суд України, а й під час виконання такого договору.
Приймаючи Рішення, Конституційний Суд спирався, в тому числі, на європейське законодавство. Так, у Директиві 2005/29/ЄС від 11 травня 2005 року щодо несправедливих видів торговельної практики зазначається, що загальна заборона несправедливих видів торговельної практики однаковою мірою повинна застосовуватися до тих із них, що виникають як за межами контрактних відносин між торговцем та споживачем, так і під час виконання укладеного контракту. У Директиві 2008/48/ЄС відповідні права споживачів регламентуються на доконтрактній стадії, а також на стадії виконання кредитної угоди.
В резолютивній частині Рішення Конституційний суд зазначив, що «Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене».
Отже, прийняттям вищезазначеного Рішення, Конституційний Суд встановив «неконституційність … іншого правового акта чи їх окремого положення», в даному випадку Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010роки)» від 7 жовтня 2010 р., застосованого судом при вирішенні цієї справи, що у відповідності до п.4 ч.2 ст.361 ЦПК України є підставою для перегляду рішення, у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, судом при його винесенні не було перевірено дотримання норм Закону України «Про захист прав споживача», хоча як і в самому рішенні так і у назвах Кредитних договорів зазначено, про «Договір про надання споживчого кредиту №11207390000 від 30.08.2007р.» та «Договір про надання споживчого кредиту №112073540000 від 31.08.2007р.»
Беручи до уваги роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.1981 року «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили», як нововиявленими можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановления рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Відповідно, наявність вищезазначеного Рішення Конституційного суду буде виступати підставою для перегляду оскаржуваного рішення за нововиявленими обставинами згідно п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України, з огляду на те, що на час винесення оскаржуваного рішення – 08.07.2010р.(22.07.2011р.) вже діяв Закон України «Про захист прав споживача», однак ні суду, ні сторонам не було відомо, що його дія поширюється на правовідносини сторін договору споживчого кредиту не тільки на стадії його укладення, а й на стадії виконання.
Зважаючи на вищевикладене, суд вбачає необхідність переглянути рішення Шевченківського районного суду м. Львова про стягнення заборгованості за споживчими кредитами в зв’язку з нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, керуючись ч.2 ст.61 Конституції України, ч.3 ст.509 ЦК України, ст.361, 364, 365 ЦПК України, Рішення Конституційного суду України від 10.11.2011року, Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.1981 року «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили», «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010роки)» від 7 жовтня 2010 р. суд, -
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2010 року по цивільній справі №2-1785/10 у зв”язку з нововиявленими обставинами задоволити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2010 року по цивільній справі №2-1785/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу скасувати.
Справу призначити до судового розгляду на 24 лютого 2012 року на 12.00 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
П. Т. Едер
Здравствуйте. " ...Справу призначити до судового розгляду на 24 лютого 2012 року на 12.00 год. ...". А какой результат этого рассмотрения?
-
я не юрист, почитав форум, а конкретно эту тему не могу понять, так возможно ли что-то сделать с договором поруки или нет? мой юрист говорит, что признать не действительным нельзя...А Вы как считаете? В договоре такие пункты:
1. Поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником забов. перед кредитним дог.№...., за яким останній забов. до 2031 р. повернути кредит
2.Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання боржникои забов.
.
.
.
10. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання забов. по кредитному дог. боржником чи поручителем.
28 февраля поручитель получил досудову вимогу http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...1515&st=200
Что можно сделать? Очень жду ответа!!!
Здравствуйте.
Есть еще один вариант: я являюсь поручителем по валютному кредиту. Когда пришло первое требование банка погасить просрочку я взял доллары США и пришел в банк где мне отказали в приеме платежа ссылаясь на постановление НБУ. Это было в августе 2011г.. С тех пор я, примерно раз в неделю, прихожу в банк и предлагаю принять у меня платеж в чем мне отказывают в присутствии двух (всегда разных) свидетелей и я оставляю банку заявление о таком факте с подписями свидетелей. Пока работает на 100%, я собрал для суда папку доказательств отказа в принятии платежей, банк молчит. В настоящее время я продолжаю действовать подобным образом, но в заявлениях указываю уже полную сумму остатка кредита. При этом ситуация имеет нюанс: банк предлагает мне оплатить в гривнах, я - нет в долларах(договор ведь в долларарх),банк - меняйте доллары на гривны и платите, я - фиксирую отказ. Пройдет ли это в вашем банке? Попробуйте. Если нужно, я могу быть одним из свидетелей и морально поддержать Вашего поручителя в банке (если это Киев).
-
Тогда попытайтесь, для начала, чтобы Вас действительно оштрафовали при вклеивании паспорта. Учитывая, что паспортный стол - система, Вы вполне реально можете воспользоваться ошибкой системы. Прийдя в паспортный стол, обратитесь с просьбой о вклеивании фото, в этот момент может и произойти ошибка, паспортист автоматически может выдать квитанцию о штрафе, тогда, оплатив штраф, у Вас на руках будет признание Ваших доводов государственным органом. Конечно же стоит овчинка выделки или нет решать Вам.лаааадно.... Жаль конечно, хороший момент. НО! не мой случай! Но, тема может быть кому-то когда-то поможет....
Хотя, если читать инструкцию, то там исключений нет! То есть, то что сложилась такая практика, так это просто практика и все. В инструкции четско написано:
при получении паспорта фото на первую страницу
при исполнении 25 и 45 лет на третью и пятую соответственно.
То есть, если исходить из документа, то правильно трактовать его так: получил паспорт в 46 лет (допустим) предоставь фото в количестве 4 штук (а не 2) - три - для вклейки в паспорт!
И я изначально писала о том, что у нас закон предусматривает именно такой порядок!
А то, что делается по другому, так скорее всего у них и письма какие-то разъяснительные есть, но я в системе Рада не нашла.
Просто это м.б. прецедентом! который попросту может вскрыть еще одну "лужу" в практике применения одного из законодательных актов. Вот и все.
А дальше по алгоритму - суд соглашается с моими доводами, и мне вклеивают второе фото..
А дальше - по алгоритму!
Вот и все что я хотела этой темой донести.
И думаю, что если успею разгрести свои завалы, то обязательно подам такой иск. Вот интересно, что из этого получится......
ПОЛОЖЕННЯ про паспорт громадянина України
очень маленький такой порядочек:
II. ПОРЯДОК ВИДАЧІ, ОБМІНУ ПАСПОРТА І КОРИСТУВАННЯ НИМ
12. Видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.
Вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку провадиться у п'ятиденний термін.
13. Для одержання паспорта громадянин подає:
заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;
свідоцтво про народження;
дві фотокартки розміром 35 х 45 мм;
у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
14. За видачу паспорта справляється державне мито.
15. Для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку подаються паспорт і дві фотокартки зазначеного розміру.
16. Обмін паспорта провадиться у разі:
зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові;
встановлення розбіжностей у записах;
непридатності для користування.
17. Для обміну паспорта громадянин подає:
заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;
паспорт, що підлягає обміну;
дві фотокартки розміром 35 х 45 мм.
Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
18. Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.
19. Громадянин повинен надійно зберігати паспорт. Про втрату паспорта громадянин зобов'язаний терміново повідомити паспортну службу, яка видає тимчасове посвідчення, що підтверджує його особу. Форма тимчасового посвідчення та порядок його видачі встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
20. У разі призову або добровільного вступу громадянина на військову службу паспорт здається до військового комісаріату за місцем призову або відділу кадрів військової частини, а у разі зарахування до військового навчального закладу - до відділу кадрів цього закладу, які надсилають його до паспортної служби за місцем проживання призовника (курсанта). При звільненні з військової служби паспорт повертається його власникові.
21. Паспорт особи, яка припинила громадянство України відповідно до статті 19 Закону України "Про громадянство України" ( 1636-12 ), підлягає поверненню до паспортної служби.
Паспорт померлого здається до органу запису актів громадянського стану, який після реєстрації смерті громадянина надсилає його до паспортної служби.
Знайдений загублений паспорт підлягає здачі до паспортної служби.
22. В особи, взятої під варту або засудженої до позбавлення волі, паспорт вилучається органами дізнання, попереднього слідства або судом. При звільненні з-під варти чи від відбування покарання паспорт повертається його власникові.
23. Забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України, зокрема
забороняється взяття паспорта у заставу.
24. Зразки печаток, штампів і бланків документів, які застосовуються для виконання цього Положення, порядок зберігання
паспортів громадян, які проходять військову службу, перебувають під вартою, відбувають покарання, а також порядок зберігання
бланків паспортів та їх знищення встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Я это к чему...., ну как и все остальное. Просто кризис обнажил пробелы. В ЗУ о потребителях активно эти пробелы использовались (или пытались использоваться), там понятно, там много людей под этот закон подпало.
У меня случай более тонкий. Мало кто подпадает, НО, согласитесь - это лазейка!!!!
А я ищу именно лазейку, в которую смогу попытаться пролезть!!!
читайте внимательно, я ж не говорю, что вот возьму паспорт, и по р...же кредитному инспектору надою им же
нет, я хочу пойти с другой сороны..., а там, куда выведет посмотрим...
-
Тогда попытайтесь, для начала, чтобы Вас действительно оштрафовали при вклеивании паспорта. Учитывая, что паспортный стол - система, Вы вполне реально можете воспользоваться ошибкой системы. Прийдя в паспортный стол, обратитесь с просьбой о вклеивании фото, в этот момент может и произойти ошибка, паспортист автоматически может выдать квитанцию о штрафе, тогда, оплатив штраф, у Вас на руках будет признание Ваших доводов государственным органом. Конечно же стоит овчинка выделки или нет решать Вам.Хочу с Вами и с остальными участниками форума мозговать над вопросами. Найти на них ответы, и возможно - переубедиться в своем мнении.
Автор темы считает кредитный договор оспоримым, коль намеревается его признать недействительным в суде. И никак ни ничтожным, и ни незаключенным (неукладеным).
На какую статью ЦКУ нужно сослаться? Под какую статью подвести?
Я, например, из статьи 203 ЦКУ и иже с ней не могу найти необходимую норму.
Недействительность правочина возникает в тех случаях, когда действие сходно с правочином, но по своей сути не отвечает его характеристикам. Недействительность правочина предопределяется наличием дефектов его элементов:
· дефекты (незаконность) содержания правомочия;
· дефекты (несоблюдение) формы;
· дефекты субъектного состава;
· дефекты воли – несоответствие воли и волеизъявления.
Какой дефект в данном случае у кредитного договора?
Само по себе наличие того или иного основания для признания сделки недействительной еще не говорит о том, что сделка является недействительной. Сделки могут быть ничтожными и оспоримыми, и в отношении последних только решение суда сможет подтвердить факт недействительности договора. А может и не подтвердить (так было с валютными лицензиями). Многие неюристы спутали понятия "ничтожная" и "оспоримая" и очень негодовали на судебную систему... Но фактически суд не подтверждал факт, в совокупности с иными фактами, недействительности сделки.
Что автор имеет: наличие свободной воли и волеизъявления на получение кредитных денег, паспорт, который сама предъявила в банке, затем у нотариуса, когда оформляла сделку по купле-продаже недвижимости или авто, на которую брала деньги в долг. Паспорт, который заемщица предъявляла суду в деле о взыскании долга... Паспорт, по которому заемщица живет уже почти 10 лет. Еще автор имеет целевое использование средств на покупку материальных благ, пользование приобретенным материальным благом по сей день и неоплата текущих и просроченных платежей...
Подводя итог: кредитный договор НЕ ЯВЛЯЕТСЯ НИЧТОЖНЫМ, а ОСПОРИМЫМ. Т.е автору нужно оооочень постараться убедить суд в недействительности договора. Не исключено, что с учетом имеющимся набором фактов и обстоятельств это не удастся. Тем более, не заявляя одновременно требования о применении реституции. А о ней никто не заявляет!
-
любой ситуацией надо пользоватьця, это беспорно! Но и смотреть реалии тоже надо.....
вы когда меняли паспорт вам было 26 лет ......
по закону 2 фото вклеивают после 25 лет....
на момент замены паспорта вас просто вклеили фото со 2 страницы на 1 и дата выдачи паспорта уже идет другая.... все правильно... главное дата выдачи, на момент выдачи вам уже было 25 .... ни один натариус не взял бы у вас пасторт если бы от исполнения вам 25 лет у вас не было бы фото или дата выдачи паспорта стоит до того как вам исполнилось 25
то что само фото и там вам 19 лет как, это фото вы предоставили и может за 5 лет не сильно изменились......
посудите сами.....по закону
вам исполняеться 25 вы должны предоставить фото и отнести паспорт в паспортный стол, там вклеют фото и пишут дату вклеивания фото.....но не дату выдачи паспорта..... дата пишется на 1 страничке....
если вы принесли паспорт в 26 лет для вклеивания фото то платите маленький штраф и процедура повторяеться, НО вы поменяли фамилию, а значит вам выдают паспорт новый.... с новыми данными фото вклеивают на 1 стр. и пишут дату выдачи.... которая после 25 лет....
Вы абсолютно правы, я не правильно воспринял информацию, сорри. В этом случае даже обсуждать нечего.
С уважением, Андрей.
-
Здравствуйте. Мой Вам совет: выжимайте из этой ситуации максимум. Как я уже отмечал, мне известны подобные случаи. Вам еще не задавали вопрос из СБ Банка: "Сколько Вы отдали кредитному эксперту за то чтобы он не заметил недействительности паспорта?" При этом не забывайте о нотариусе, который, согласно Закона, обязан видеть такие нарушения. Мой пример (тоже есть кредит, который пока плачу, но собираю доказательства, чтобы не платить): я установил, что работник банка(ОТП), заключавший со мной кредитный договор, не имел права его заключать, т.к. на момент подписания договора уже два года имел регистрацию, отличающуюся от указанной в доверенности. Т.е. доверенность о представлении интересов банка была недействительной.Всем привет. Я тут паспорт свой листала, и кое-что нашла...
Когда-то в далеком 2003 году я поменяла свой паспорт, в связи со сменой фамилии.
Так вот, мою фотку, а у меня не было другой, где мне лет 18-19 мне вклеяли на первый лист, а тогда мне было уже 26, с мелочью!!!
Так вот, паспорт я получила, да и внимания не обратила....
Сейчас смотрю, а на втором листе фотки то моей нету!!!!
А тут наткнулась на полемику банкирскую...
http://www.uabanker.net/forum/index.php?showtopic=7625
Паспорт, срок фотографии
читаю..., а им за это и штрафы, и даже на депозит деньги положить нельзя...
А мне по недействительному (ну в том числе с их точки зрения) паспорту, выдали кредит, в 2008 году!!!!
Ребята, умнички, кто подскажет, что из этого выкрутить можно???
У меня есть решение суда о взыскании по КД, но может подать на недействительность????
Ну или просто неприятности банку закатить....
Кроме этого (очень важно): Вы уже вклеили нужное фото? Если да - Вас оштрафовали согласно КоАП, если не вклеили - обязательно оштрафуют, т.е. Вы понесете наказание, предусмотренное Законом и у Вас будет 100% доказательство того, что Вы не имели права пользоваться документом для совершения подобных сделок. Используйте и этот факт.
С уважением, Андрей.
-
Здравствуйте. Отвечу следующим образом: халатность, в мою бытность следователем, была в подследственности прокуратуры, так что практики расследования подобных дел у меня нет, но: если Банк (как потерпевший) заявит на своего сотрудника о данном преступлении - состав преступления можно вменить и по этой статье. Владелец паспорта будет свидетелем, вещь доки (паспорт) - на лицо, принятие решения о выдаче денег кто принимал(?) - то и нанес материальный ущерб организации. Скажу более, когда-то (до 2009г.) я возглавлял коллекторскую службу ПриватБанка (или как на форуме: ПриматБанка) в г.Киеве и нам в задачу ставилась отработка подобных сотрудников банка в случае если клиент отказывался платить по выданному кредиту - банк вешал долг на своего сотрудникаАндрей, вопрос к Вам, как профессионалу будет ли в данном случае служебная халатность по УК Украины?
я ее не вижу
, если на момент обнаружения подобного ляпа сотрудник уже не работал в банке - мы отрабатывали его все равно, угрожая возбуждением уголовного дела по халатности в том числе.С уважением, Андрей.
-
Здравствуйте, jpp. Не могу остаться безучастным. Когда-то работал следователем и имел в производстве достаточное кол-во дел с составом преступления "мошенничество". Мошенничество наказуемо только тогда когда есть доказательства, что субъект умышленно (зная, что не выполнит обязательство) вводил потерпевшего в заблуждение по поводу фактических данных. У вас нет умысла, т.е. как Вы скажите - так и будет. Совсем другое дело работники банка - они обязаны проверять информацию (поэтому и называются кредитными экспертами).да какие там эмоции? просто я не думала, что на форуме я у прокурора или главы правления банка.
я тут излагаю, как и большинство, какой-то видимый алгоритм. Я что, написала, что так в банке и скажу? или у прокурора?
Нет....
На сколько я понимаю, форум - это место где можно обмениваться мыслями, своими идеями по конкретному поводу. А не оценками и обвинениями в мошенничестве.
и чего я должна оправдываться? да пусть каждый при своем мнении остается.
С уважением, Андрей.
-
Заступнику Генерального прокурора – прокурору міста Києва
державному раднику юстиції 3 класу
Анатолію Степановичу Мельнику
З А Я В А
10 квітня 2008р. між мною та ЗАТ «ОТР Банк» (на теперішній час АТ «ОТР БАНК») (надалі Банк, а разом сторони) був укладений кредитний договір № ML-000/000/2008 (надалі Договір). Валюта кредиту – долар США, розмір валюти кредиту – 50 750 доларів США. Даний Договір вважаю удаваним правочином, бо сторони насправді уклали між собою договір кредитування в національній валюті України, але який умисно та незаконно був замаскований під договір кредитування в іноземній валюті, за такими, виявленими мною, ознаками:
1) Договір передбачає, що кредит видається резиденту в іноземній валюті, та розрахунки між мною, як позичальником, та банком мають здійснюватись в тій самій валюті (в доларах США).
2) Гроші в іноземній валюті видавались мені, як резиденту України, на споживачі цілі, тобто для розрахунків цими грошима в іноземній валюті на території України.
3) Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 1993р. (далі Декрет) передбачає, що національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України.
4) Відповідно до п.2 ст.13 Декрету, уповноважений банк, який отримав від Національного Банку України генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, здійснює контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через його установи. Отже, здійснення резидентом України розрахунків з іншими резидентами України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ (якої я не отримував про що банку було відомо) згідно умов цільового використання кредиту – є порушення підпункту «г» пункту 4 ст.5 зазначеного Декрету. Це підтверджується і Висновком науково-правової експертизи щодо правових підстав надання кредитів в іноземній валюті, проведеної відповідно до запиту НБУ на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу», здійснену інститутом Держави і права ім.В.М. Корецького Національної Академії Наук України від 09.11.2006р. №126/509. Таким чином, банк, як агент валютного контролю, не мав права надавати резиденту України кредит в іноземній валюті для здійснення споживчих операцій.
5) В кредитному договорі є обов’язковим пункт де передбачається цільове використання кредиту, що є невід’ємною, важливою частиною договору, та пункт, що передбачає відповідальність за нецільове використання кредиту. В договорі не має пункту про мету кредиту: купівля гривні. Тобто договір передбачає єдину фінансову операцію, яку я мав здійснити, як резидент України: отримати через банківську установу іноземну валюту та розрахуватися нею на території України з іншим резидентом України без будь яких ліцензій НБУ. Це свідчить про те, що договір укладений з метою порушення валютного законодавства для незаконного отримання банком прибутків в іноземній валюті, та, якщо подібні договори укладались масово (в масштабах Держави), - несуть безпосередню загрозу стабільності національної валюти України та національним інтересам України.
6) Банк, як сторона договору, знаючи про порушення валютного законодавства, ще на стадії переговорів про укладання договору валютного кредитування мав здійснити свої обов’язки агента валютного контролю та відмовитись від укладання такого договору. Більше того, як агент валютного контролю, банк мав попередити мене про незаконність вказаних дій з іноземною валютою, за які ст.162 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачається покарання, та для запобігання таких дій в майбутньому. Натомість, банк підписав незаконний договір, та видав мені кредитні гроші в доларах США, провокуючи мене на порушення підпункту «г» пункту 4 ст.5 Декрету та інших Законів України.
7) Банк усвідомлював, що акт видачі в кредит готівкової іноземної валюти носить формальний характер, а насправді валюта виступає не як засіб платежу, а як еквівалент національної валюти України, необхідної для використання кредиту за цільовим призначенням. Цей факт підтверджуються банківською квитанцією про видачу іноземної валюти в сумі 50750 доларів США за №16, в якій вказується, що це є еквівалентом 256287,50 гривень.
З квітня 2008р. по 22.06.2011р. я неодноразово, згідно кількості платежів по кредиту, використав іноземну валюту (долар США) як засіб платежу за кредитом, не маючи не це індивідуальної ліцензії, чим здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст.162 КУпАП, спровоковане банком, як агентом валютного контролю. З 22.06.2011р. я припинив вчинення таких дій, однак банк письмово вимагає від мене їх продовження, погрожуючи нарахуванням штрафу та пені, що являється незаконним.
Враховуючи викладене, можна об’єктивно стверджувати, що зазначений кредитний договір є удаваним правочином, бо сторони насправді уклали між собою договір кредитування в національній валюті України, що не суперечить законодавству України, але який умисно був замаскований співробітниками банку під договір кредитування в іноземній валюті з метою порушення валютного законодавства для незаконного отримання банком прибутків в іноземній валюті, що суперечить вищезазначеному Декрету КМУ, та, в зв’язку з масовістю таких договорів, має ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.202 КК України.
На основі викладеного, керуючись діючим законодавством України,-
Прошу:
1. Вивчити та перевірити наведені мною факти про вчинення співробітниками ЗАТ«ОТР Банк» (на теперішній час АТ «ОТР БАНК») злочину, передбаченого ч.2 ст.202 КК України.
2. За результатами розгляду моєї заяви прийняти рішення згідно Закону.
3. Про результати розгляду моєї заяви повідомити мене у встановленому Законом
порядку.
Предлагаю начать протестовать наглядно
в Загальні питання та новини з сайту
Опубликовано