Арбитраж

Вот сегодня набросал - какие будут еще идеи! _______________________ суд м. Киева Позивач _____________________________________________________ Відповідач 1 ПАТ «Дельта банк» 01133, м. Київ, вул.. Щорса, 36-6 Поштова адреса: 04080, м. Киї'в, вул. Фрунзе, 39 ЄДРПО Банку 34047020 МФО 380236 Засоби зв'язку невідомі Відповідач 2 ТОВ «Український промисловий банк» 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26 ЄДРПО Банку 19357325 МФО 321228 Засоби зв'язку невідомі Відповідач 3 Національний Банк України 01601, м. Київ, вул. Інститутська 9, тел. 044-253-01-80) Ціна позову: позов немайнового характеру Позовна заява Про визнання договору про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року недійсним. 30.06.2010 року між Відповідачами укладено договір передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку. Відповідно до умов договору ПАТ „Дельта Банк” набув право вимоги по кредитному договору _____________________________ укладеного між Позивачем та Відповідачем 2. Рішенням ____________________________ задоволенні позові вимоги ПАТ „Дельта банк” про стягнення коштів з ________________. Ухвалою апеляційного суду ________________________________ якою в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, рішення ___________________________ суду залишено без змін. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статей 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Вважаю, що договір від 30.06.2010 року укладений між Відповідачами про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому має бути визнано недійсним з наступних підстав: Рішенням _________________________ встановлено, що до договору про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року слід застосовувати положення цивільного законодавства про договір факторингу. Так _______________________________ суд в своєму рішенні від _____________________ року вказав, що згідно чинного законодавства сторонами факторингової операції є фактор – особа, до якої переходить право вимоги та яка надає фінансові послуги у відносинах факторингу та клієнт – особа, яка відступає право вимоги на підставі договору факторингу. Третьою особою цих відносин є особа, стосовно якої відступається право грошової вимоги. Тобто суд фактично встановив, що між Відповідачами укладено договір факторингу. Відповідно до п.3 ст. 61 Цивільно процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1, 2 ст.203 Цивільного кодексу України Так відповідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Ст. 4 Цивільного кодексу України передбачено що Основу цивільного законодавства України становить Конституція України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України, актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Так відповідно до ст.. 4 Закону України „Про фінансові послуги” фінансовими послугами вважаються послуги факторингу. Відповідно до ст. 6 Закону України Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити назву документа, але всупереч вимогам ст.. 6 Закону України про фінансові послуги, договір укладений між Відповідачами не містить назву наданої послуги. Крім того відповідно до п. 2 ст. 1079 Цивільного кодексу України клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Вищевказаним пунктом встановлено, що клієнтом по договору факторингу може бути не будь яка юридична особа, а тільки юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності. Здійснення підприємницької діяльності регулюється Законом України „Про підприємництво”. Відповідно до ст.. 1 Закону України „Про підприємництво” Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Статей 11 Закону України „Про підприємництво” передбачено, що підприємницька діяльність припиняється у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання. 21.01.2010 року Постановою правління Національного банку України № 19 правління Національного банку відкликало банківську ліцензію та ініціювало процедуру ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” та призначило ліквідатора про що в газеті Голос України № 12(4762) від 26.01.2010 року зроблено публікацію. На підставі Закону України „Про підприємництво” та того, що у товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” ліцензію було відкликано та почато ліквідаційну процедуру, починаючи з 21.01.2010 року товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” перестало бути суб’єктом підприємницької діяльності та не могло бути стороною у договорі факторингу. Крім того Відповідачем 2 в особі ліквідатора ТОВ „Український промисловий банк” при укладені договору про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку з Відповідачем 1 та Відповідачем 2 були перевищені обсяги цивільної дієздатності, що суперечить вимогам ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України. Так Постановою від 10.10.2012 року Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України по справі № 6-102цс12 яка розмішена, відповідно до ч. 3 ст. 360-7 Цивільно процесуального кодексу України на сайті Верховного Суду України за адресою www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81b1cba59140111fc2256bf7004f9cd3/ab55d06e52b210c5c2257aa30033dbe3?OpenDocument встановлено, що Статтею 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено наслідки призначення ліквідатора, зокрема з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора допускається укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, лише в порядку, передбаченому цим Законом. Правління Національного банку України прийняло постанову про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ Банк “БІГ-Енергія” 24 лютого 2010 року, то виходячи з вимог діючого законодавства банк втратив право укладати угоди, пов’язані з відчуженням свого майна, у тому числі і здійснювати відступлення права вимоги до своїх боржників третім особам. Вимоги кредиторів до банку, щодо якого розпочато ліквідаційну процедуру, вирішуються з дотриманням норм законодавства про реалізацію активів банку – боржника в ході ліквідаційної процедури, зокрема положень статті 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою врегульовано черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів. З дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії й ініціювання процедури ліквідації банку останній втрачає можливість відчуження свого майна. Банк - кредитор має право отримати від банку, щодо якого ініційовано ліквідаційну процедуру, задоволення своїх майнових вимог у спосіб, визначений Законом України “Про банки і банківську діяльність”. По вищевказаній постанові опублікована наступна правова позиція - З дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії й ініціювання процедури ліквідації банку останній втрачає можливість відчуження свого майна. Банк - кредитор має право отримати від банку, щодо якого ініційовано ліквідаційну процедуру, задоволення своїх майнових вимог у спосіб, визначений Законом України “Про банки і банківську діяльність”. 21.01.2010 року Постановою правління Національного банку України № 19 правління Національного банку відкликало банківську ліцензію та ініціювало процедуру ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” та призначило ліквідатора про що в газеті Голос України № 12(4762) від 26.01.2010 року зроблено публікацію. Оскільки договір про передачу Активів та Кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку укладено 30.06.2012 року, тобто після відкликання банківської ліцензії, виходячи із правової позиції Верховного Суду України вважаю, що його укладено незаконно і він є недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. ст. 360-7 Цивільно процесуального кодексу України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. На підставі викладеного, керуючись ст.. 8, 55, 124, 125 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 1079 Цивільного кодексу України, ст. 1, 11 „Про підприємництво” Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України „Про фінансові послуги”, Постановою Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 10.10.2012 року по справі № 6-102цс12 ,ст.. 3,8, 61, , 119, 120 ЦПК України: ПРОШУ: 1. Прийняти позовну заяву до розгляду 2. Визнати недійсним договір про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року укладений між Відповідачами Додаток: 1. Копія рішення ___________________ районного суду 2. Копія Ухвали апеляційного суду 3. Копія кредитного договору 4. Копія окремих аркушів договору про передачу активів (які надавалися банком) 5. Копія листа НБУ від 21.01.2010 року про відкликання банківської ліцензії. 6. Копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів для Відповідачів. 7. Квитанція про сплату судового збору