Васили

Пользователи
  • Число публикаций

    77
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Весь контент пользователя Васили

  1. Вот вам решение Окружного адм. суда КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 серпня 2015 року 810/3310/15 Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовомОСОБА_1доприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс", ОСОБА_3, ОСОБА_4провизнання незаконним рішення та скасування запису, в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 16.04.2015 №20731570 та скасування запису в Державному реєстрі прав про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, що здійснена 16.04.2015, за якою власником квартири зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс", код ЄДРПОУ 38004195, адреса: м. Київ, проспект Московський, будинок 28-А. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом ОСОБА_2 незаконно було проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки здійснення нотаріусом державної реєстрації права власності на майно допускається виключно у звязку з вчиненням цим нотаріусом нотаріальної дії щодо цього майна. Зокрема, позивач наголошував на тому, здійснивши реєстрацію права власності, нотаріус не перевірив чи має ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" зареєстроване право власності на майно, а замість цього вдався до самостійної реєстрації, яка мала здійснюватися відповідним територіальним органом державної реєстрації прав. Відповідач будь-яких пояснень з приводу заявленого позову суду не надав. Під час проведення підготовчого провадження представник позивача та ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити. Представник ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" під час проведення підготовчого провадження проти позову заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити. При цьому, вказаний представник не назвав суду з яких підстав слід відмовити у задоволенні позову. У судове засідання, призначене на 31.08.2015 зявились представник позивача, представник ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" та ОСОБА_3 Відповідач та інші треті особи, які належним чином були повідомленні про розгляд справи, у судове засідання не зявились. Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи зазначене, суд протокольною ухвалою від 14.04.2015 ухвалив здійснювати подальший розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів. Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 25.05.2007 між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено кредитний договір №2709/0507/88-177, відповідно до якого Банк зобовязувався надати ОСОБА_3 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 80000,00 дол. США на строк з 25 травня 2007 року по 25 травня 2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14% річних за весь строк фактичного користування кредитом. З метою забезпечення належного виконання зобовязання за кредитним договором від 25.05.2007 №2709/0507/88-177, між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець-1), ОСОБА_4 (Іпотекодавець-2) укладено Іпотечний договір №2709/0507/88-177-Z від 25.05.2007, в силу якого Іпотекодавець-1 та Іпотекодавець-2 передають в іпотеку Іпотекодержателю належне їм на праві власності майно: квартиру під номером 32, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 87. В подальшому, ПАТ "Сведбанк", яке виступає правонаступником ВАТ "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", на підставі Договору факторингу від 28.11.2012 №15 відступило ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" право вимоги заборгованості за кредитним договором від 25.05.2007 №2709/0507/88-177. Таким чином, внаслідок укладання вказаної угоди ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" набуло статусу нового Іпотекодержателя за Іпотечним договором від 25.05.2007 №2709/0507/88-177-Z, Іпотекодавцями згідно якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" 16.04.2015 звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 із заявою (реєстраційний номер 11040869) про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на квартиру за адресою: АДРЕСА_2. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 16.04.2015 №20731570, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2. Так, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.04.2015 індексний номер 36385465, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровано за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс". Зі змісту вказаного Витягу вбачається, що підставою виникнення права власності за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" є Іпотечний договір №2709/0507/88-177-Z від 25.05.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Однак, не погоджуючись із такими діями приватного нотаріуса по проведенню державної реєстрації та по прийняттю рішення про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку відносинам, що склалась між сторонами, суд виходить з наступного. Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV). Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державній реєстрації, відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону №1952-IV, підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Частина 1 ст. 15 Закону №1952-IV встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону №1952-IV, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Згідно ч. 9 ст. 15 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії. Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно або на об'єкт незавершеного будівництва виключно у випадку вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном. Таким чином, законодавством не передбачено можливості проведення державної реєстрації речових прав на обєкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення ним нотаріальної дії, повязаної із переходом таких прав на обєкт нерухомості. Суд наголошує, що повноваження нотаріусів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав повязуються законодавцем із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном. Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 нотаріальна дія з нерухомим майном не вчинялася. Посвідчення факту виникнення, переходу або припинення права на нерухоме майно - не мало місця. Крім того, при прийнятті рішення у даній справі суд бере до уваги твердження позивача про те, що реєстрація права власності повинна вчинятись відповідним територіальним органом державної реєстрації прав. Як встановлено судом, із заявою про державну реєстрацію права власності на підставі Іпотечного договору №2709/0507/88-177-Z від 25.05.2007, який містить застереження про можливість іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки, ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб", у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування); на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу. Відповідно до Указу Президента України від 06.04.2011 №401/2011 "Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України" Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Підпунктом 10 п. 3 вказаного Положення передбачено, що Укрдержреєстр здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону. Згідно з пунктом 7 зазначеного Положення Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру. Таким чином, дії нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя були протиправними у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном. Отже, з наведеного слідує, що реєстраційна дія щодо реєстрації за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" права власності на квартиру АДРЕСА_1, що здійснена 16.04.2015, проведена з порушенням компетенції, а тому її не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону. Додатково суд наголошує на тому, що згідно довідки КП "ЖЕК-1" від 27.03.2015 №960 в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 з 27.01.2009 зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_1 Даніїл Олександрович, ІНФОРМАЦІЯ_1, та з 09.08.2011 зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. В силу приписів статті 17 Закону України "Про охорону дитинства" та статті 177 Сімейного кодексу України правочини щодо майнових прав малолітньої дитини потребують дозволу органу опіки та піклування. Як встановлено у Преамбулі Декларації прав дитини 1959 року, дитина внаслідок фізичної та розумової незрілості потребує спеціальної охорони і турботи, у тому числі й належного правового захисту. Відповідно до статті 16 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в її право на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або посягання на її честь та гідність. З матеріалів справи вбачається, що дозвіл органу опіки та піклування на відповідний правочин не отримувався, що підтверджується відповіддю Служби у справах дітей та сімї Бориспільської міської ради Київської області від 29.05.2015 №01-12-373. А тому, на переконання суду, вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування відповідного запису в Державному реєстрі прав про реєстрацію права власності є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі. Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, діяв необґрунтовано, тобто без врахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Враховуючи наведені всі обставини в їх сукупності та виходячи з того, що під час розгляду справи доводи позивача знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані. Оскільки позивач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, судові витрати стягненню з Державного бюджету України на користь позивача не підлягають. На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 72, 97, 128, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в : Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 20731570 від 16.04.2015. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія" "Вектор плюс" (код ЄДРПОУ 38004195) права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, що здійснена 16.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя Балаклицький А. І. ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 29 вересня 2015 року 13 год. 00 хв. № 826/15268/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс", управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві та служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича (далі - відповідач), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор плюс"), реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві та служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер НОМЕР_4 від 24 червня 2015 року 17:35:20, прийнятого відповідачем, про державну реєстрацію права власності за ТОВ "ФК "Вектор плюс" на об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер НОМЕР_3, квартиру НОМЕР_2, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 69,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі - оскаржуване рішення). В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідачем прийнято із порушенням норм чинного законодавства. Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/15268/15 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні, а також, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача допущено ТОВ "ФК "Вектор плюс" (далі - третя особа-1) та управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - третя особа-2), а на стороні позивача - службу у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - третя особа-3). Відповідною ухвалою суду частково задоволено письмове клопотання позивача та вжито заходів забезпечення позову. У ході судового розгляду справи позивач та його представник підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази, а представник відповідача не визнав позов та разом із представником третьої особи-1 просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих разом із доказами на їх обґрунтування. У судове засідання 31 серпня 2015 року представники третіх осіб 2, 3 не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи треті особи 2, 3 повідомлені належним чином. При цьому, 10 та 31 серпня 2015 року до суду через канцелярію надійшли письмові клопотання про розгляд справи за відсутності представників третіх осіб 2, 3. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 31 серпня 2015 року судом, згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. До суду 03 вересня 2015 року через канцелярію від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по суті позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті. Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд - ВСТАНОВИВ: Між ВАТ "Сведбанк", як банком, та позивачем, як позичальником, 15 серпня 2008 року укладено кредитний договір №2612/0808/71-007, за умовами якого банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 145000,00 доларів США на строк до 14 серпня 2038 року включно, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені договором (далі - кредитний договір). З метою належного виконання кредитного договору, 15 серпня 2008 року між банком, як іпотекодержателем, та позичальником, як іпотекодавцем, укладено іпотечний договір, за умовами якого на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю квартиру НОМЕР_2, яка знаходиться у АДРЕСА_1 (далі - квартира), та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорній Світланою Богданівною за №2766 (далі - договір іпотеки). Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 25 квітня 2014 року у справі №754/2738/13-ц стягнено на користь ТОВ "ФК "Вектор плюс" із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 1624480,43 грн. (далі - заочне рішення). Зі змісту наявної у матеріалах справи копії заочного рішення вбачається, що 28 листопада 2012 року банк, на підставі договору факторингу №15, відступив ТОВ "ФК "Вектор плюс" право вимоги за кредитним договором. Тобто, ТОВ "ФК "Вектор плюс" стало новим кредитором відносно ОСОБА_1 та отримало відповідні права вимоги за кредитом. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2012 року між банком та ТОВ "ФК "Вектор плюс" укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, за умовами якого разом з відступленням прав вимоги заборгованостей за кредитними договорами від боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року №15, одночасно відступаються права вимоги за іпотечними договорами, визначеними цим договором. Як з'ясовано судом під час розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, 24 червня 2015 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення про державну реєстрацію права приватної власності на квартиру за третьою особою-1. Суд погоджується із доводами позивача та його представника щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин. Так, відповідно до ст. 1, ч.ч. 1, 3 ст. 33, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом. Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Враховуючи вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд зазначає, що відповідно до п. 12 договору іпотеки, за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя: - за рішенням суду; - у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; - згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке викладене у п. 12.3.1 та п. 12.3.2 пп. 12.3 п. 12 договору іпотеки. Зокрема, згідно з п. 12.3.1, п. 12.3.2 пп. 12.3 п. 12 договору іпотеки, задоволення вимог здійснюється шляхом: - передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку". У випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої у пп. 12.3 п. 12 договору іпотеки, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки; - продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за ціною, встановленою відповідно до висновку незалежного експерта. Поряд з цим, у контексті вище викладеного суд зазначає наступне. Відповідно до пп. 1 п. 1, п. 4 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: - таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; - загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм. Визначення поняття "споживчий кредит" міститься в Законі України "Про захист прав споживачів", а саме у п. 23 ст. 1: споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. З аналізу вище викладених норм вбачається, що третя особа-1 не мала права відчужувати квартиру, оскільки вона є предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним з метою виконання позивачем умов кредитного договору, тобто споживчого кредиту. У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що квартира використовується сім'єю позивача як місце постійного проживання, будь-якого іншого нерухомого житлового майна у власності позивача не знаходиться. Крім того, у квартирі зареєстровані та проживають діти позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям. При цьому, будь-яких доказів, як б свідчили про дотримання порядку, встановленого нормами Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", представниками відповідача та третьої особи-1 суду не надано. Позивач та його представник, у свою чергу, стверджували, що третя особа-1 не отримувала дозволу органів опіки та піклування на вчинення будь-яких правочинів щодо квартири. Суд зазначає, що обов'язок нотаріуса перевірити факт відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей на користування відчужуваним нерухомим майном, встановлений на законодавчому рівні. Зокрема, відповідно до п.п. 1.9, 1.10 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, з метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною нотаріус вимагає подачі йому довідки про склад сім'ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання. У разі виявлення з поданих відчужувачем документів, що право власності або право користування відчужуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину у формі витягу з рішення відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідного виконавчого органу міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч. 9 ст. 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених ст. 4-2 та ч. 9 ст. 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. Отже, підсумовуючи усі вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс", управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві та служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень НОМЕР_5, прийняте 24 червня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Борисом Михайловичем про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: квартиру НОМЕР_2, загальною площею 69,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (код ЄДРПОУ 38004195). 3. Присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) здійснений ним судовий збір у розмірі 73,08 грн. (Сімдесят три гривні вісім копійок) із Державного бюджету України. Копії постанови направити (вручити) сторонам та третім особам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановленіст. 167 КАС України. Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя В.М. Данилишин
  2. Я бы тоже пришла, но живу не в Киеве. Готова всем помочь чем могу. Я просто так им не сдамся. Фиг Векторовцам ,а не моя квартира.
  3. Так, что тогда делать? Придут от Вектора и пускать их что ли? Какие методы кроме силовых, можно к ним применить?
  4. Уже борюсь. В суд подала, в мин. юст. написала. Все что возможно сделала.
  5. Ошиблась .Просто я не пойму почему, она не проверяла реестр ведь все об это писали.
  6. Так вы сейчас в своей квартире или нет? А как же ваши вещи, а прописка, что никаких вам прав не дает? Раз мае была сделана перерегистрация, то как гос. регистратор это не увидел в июле?
  7. Доброго вечера, как суды проходят ,у кого то успехи есть!? (Против действий нотариуса)
  8. Исковое заявление в суд уже готовит адвокат. Просто я в шоке от их действий. У нас с ними уже был суд и им было отказано в взыскании суммы долга. А нотариус вдруг решил, что он выше суда и всех взятых. Просто, а вдруг они придут и что делать, так как у них свои документы на недвижимость а у меня свои!?
  9. Требование получала и отреагировала на него, вкратце, что не признаю сумму долга и они мне никто. А гражданский иск о чем?
  10. Это понятно, но что делать до суда.? Сидеть в квартире и некуда не выходить.? И это нотариусы по всей Украине делают. Так, что проверяйте кто теперь собственник вашей недвижимости.
  11. Доброго дня. У меня ситуация следующая, документы на квартиру у меня на руках, и недавно узнала, что собственником моей квартиры является Вектор. Поручителем в ипотеке выступал муж. в квартире прописаны я муж и несовершеннолетний ребенок. И что теперь мне предпринять. Нотариус меня не уведомлял ни о чем. Просто через знакомого нотариуса узнала, что уже не являюсь собственником.
  12. Доброго дня. У меня ситуация следующая, документы на квартиру у меня на руках, и недавно узнала, что собственником моей квартиры является Вектор. Поручителем в ипотеке выступал муж. в квартире прописаны я муж и несовершеннолетний ребенок. И что теперь мне предпринять. Нотариус меня не уведомлял ни о чем. Просто через знакомого нотариуса узнала, что уже не являюсь собственником.
  13. Они решили( вектор) достать меня, да фиг им, они когда со мной общаются у них истерика начинается, они не знают, что ответить просто бросают трубку. Они меня достают звонками, их тоже достают, притом круглосуточно. А насчет милиции и прокуратуры так это так просто попустить их слегка. А насчет судов, да надо что бы адекватный судья попался, а их сейчас ох как мало, даже слушать ничего не хотят. готовы от этих векторят ксерокопии документов и на туалетной бумаге принимать. Ну ничего прорвалась, и даже меня судья услышала и пока первая битва выиграна, но до победы еще далеко.
  14. А как по другому то, в милицию подавала так как были явные угрозы и оскорбления. А как можно вообще разговаривать с этими векторятами. если они суммы не существующие выставляют и достают родственников, а в суды не являются. А только и могут звонить и брать на понт, что они типа сейчас выезжают и оскорблять или еще лучше звонит целыми днями автомат и говорит. что бы я с ними связалась. Они и есть самые настоящие бандиты и это я еще мягко выразилась.
  15. Всем доброго дня, давно не писала. Как меня уже эти векторовцы задолбали, и в милицию на меня писали и в суд подавали и угрожали. Ну я их юридически грамотно просто посылаю, так они уже просто звонят и оскорбляют меня и моих близких. В милицию заявление на них писала, в прокуратуру тоже. В суд на них тоже подавала. так они не являются.
  16. Добрый день всем! У меня Вектор +, вернее их представитель в суд, после того как судья сказала предоставить документы подтверждающие факт переуступки, больше не приходят, судья сказал на последнем заседании, что будет выносить решение об отказе. Зато они мне звонят регулярно и шлют всякие письма, пугают и мошенничеством, и тем что моя квартира выставлена на торги. А у остальных как дела? Что нового?
  17. Добрый день, да новостей собственно никаких, ничего нового. Векторята звонят со своими предложениями, говорят тоже самое. Так что жду суда.
  18. Интересное решение на мой взгляд нашла. Господа юристы, что скажите? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5835
  19. Я не могу вам отправлять сообщения, почистите личный ящик.
  20. Странно, многие писали, что у них в январе суд и никто не пишет как суд прошел(кроме Агент Вектор), что нового, какие документы они предоставляют в суд? У кого как дела, лично мне уже на работу звонят и к поручителю регулярно звонят, просят фотографии жилища, но я их всех в суд отправляю и куда подальше, а у вас как звонят, что нового?
  21. я вам отписалась по поводу суда в личном сообщении, проверте личный ящик