[Драма по автомобилю, или "Отжим" имущества по Украински, или ГАИ, ГИС (ВДВС), Суды - как отстоять права?]

Ну...вот вести с фронтов...

 

Привет апеляция по заяве про скасування рішення третейського суду.

 

Как в принципе и предполагалось, суд первой инстанции не желает рассматривать эту заяву, после трёх ухвал про усунення недоликив (согласен, были огрехи) суд вынес ухвалу (завтра скан размещу тут) про видмову у видкритти провадження  ...ст. 122 и 210 ЦПКУ после слов "та спираючись"  ..

 

Аргумент железный нема пидстав  ...ну немаэ зовсим..

 

 

20.09.2013 року Постійно Діючим Третейським судом при асоціації «Дніпровський банківський Союз», (49000 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса б.60 оф.519) було розглянуто справу і прийнято РІШЕННЯ по справі № 2970/2013 (справу розглянув третейський суддя Кот Є.О.) про стягнення з Кучер В.М. заборгованості за кредитним договором який був складений шляхом складання Заяви Позичальника № KRXRF131940132.

 

При розгляді справи № 2970/2013  були присутні сторони третейського розгляду:

 Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк», а саме Пиличук Сергій Валерійович (довіреність від 17.05.2011 р.).

Відповідач по третейській справі № 2970/2013 , його представник у судове засідання не з’явився, як зазначено у рішенні яке винесене Постійно Діючим Третейським судом при асоціації «Дніпровський банківський Союз», (49000 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса б.60 оф.519), що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень (пояснень) на позовну заяву не надав. Керуючись ст. 41 ЗУ «Про третейські суди» , третейський суд визнав неявку відповідача не поважною і вважає можливим проводити слухання справи № 2970/2013   за його відсутності.

На момент розгляду справи № 2970/2013  третейський суддя Кот Є.О. дійшов висновку про підсудність справи третейському судові у Постійно Діючому Третейському суді при асоціації «Дніпровський банківський Союз», (49000 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса б.60 оф.519), на підставі повноважень начебто визначених у третейському застереженні в «Умовах та правилах надання банківських послуг» договору споживчого кредитування який виник на підставі складання  Заяви Позичальника № KRXRF131940132  від 13.07.2013.

Постійно діючий третейський суд при Асоціації «Дніпровський банківський Союз» (49000 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса б.60 оф.519)  у складі судді Кот Є.О. прийняв без присутності відповідача, тобто заочне рішення про стягнення з Кучер Владислава Михайловича на користь Публічного акціонерного товариства ПАТ КБ «Приватбанк»  заборгованості за кредитним договором № KRXRF131940132  станом на 28.08.2013 року в сумі 24007.98 грн. , суму витрат пов’язаних з розглядом справи в третейському суді в розмірі 500 грн.  (п'ятсот грн.).

Копія оспорюваного заочного рішення третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський Союз» отримана мною 04.03.2015 р. по заяві від 04.03.15 р. (сама заява мається в додатках) внутрішній вхідний номер заяви 92/15.

Заочне (без присутності відповідача) рішення яке видав Постійно діючий третейський суд при Асоціації «Дніпровський банківський Союз»  вважаю необґрунтованим і незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав:

Суддя Постійно Діючого Третейського суду при асоціації «Дніпровський банківський Союз», (49000 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса б.60 оф.519)  Кот Є.О. при третейському розгляді справи № 2970/2013,  не надав вірної правової оцінки матеріалам справи № 2970/2013, повної підвідомчості справи у Постійно Діючому Третейському суді при асоціації «Дніпровський банківський Союз» по суті спору визначеного у справі № 2970/2013, повної домовленості сторін на передачу саме цього спору до третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський Союз», повної повідомленості сторін зазначених у справі № 2970/2013 про правові наслідки від  цього розгляду, факту ознайомлення сторін зі складом суду, Регламентом та другими статутними документами Постійно Діючого Третейського суду при асоціації «Дніпровський банківський Союз», відповідно до вимог Чинного Законодавства України, а саме:

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 389-5 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.

Відповідно до п.п.1,6,7,9 ст.12 ЗУ «Про третейські суди», третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Але сама Заява Позичальника № KRXRF131940132 яку надруковано на типовому бланку ПАТ КБ "ПриватБанк" (копія цієї заяви додається у додатках), на підставі якої і виникли договірні зобов’язання з ПАТ КБ "ПриватБанк" по «Споживчому Кредиту» від 13.07.2013 року (що це «Споживчий Кредит», зазначено у самому тексті  Заяви Позичальника № KRXRF131940132 на зворотному боці цієї заяви) не містить невід’ємно не яких третейських застережень та умов про третейський розгляд спору, особливо відмітки застереження про розгляд спірних правовідносин саме в Постійно діючому  Третейському суді при Асоціації "Дніпровський банківський Союз", тобто на бланку складеної заяви про видачу кредиту не було закріплено розгляд спору саме в третейському суді при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз», яким винесено рішення, в доповнення не було надано Регламенту цього третейського суду, як невід’ємної частини третейської угоди, не визначений сам предмет спору у зв’язку з недомовленістю із заявником про передачу спору саме до цього суду, ні перед, ні під час підписання заяви позичальника, мені  не було надано для ознайомлення статутні документи Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз», не було надано інформацію про склад органів управління того суду, призначення суддів до розгляду справи у разі виникнення спору та не було надано Регламент. Самі «Умови та правила надання банківських послуг» (далі Умови та правила) були викладені та зазначені на лицевій стороні Заяви Позичальника № KRXRF131940132 , то окрім що було викладено на лицевій стороні Заяви Позичальника № KRXRF131940132, других «Умов та правил» не було надано під час надання Заяви Позичальника № KRXRF131940132, лише було повідомлено що такі ж самі «Умови та правила» також маються на інтернет ресурсі за адресою https://privatbank.ua/. І вони відповідають зазначеним у тексті Заяви Позичальника № KRXRF131940132......

Також сама Заява Позичальника № KRXRF131940132 фактично не містить мого підпису зразок якої є у наявності у моєму паспорті Громадянина України, а лише число місяць та рік складення на зворотній стороні поряд з підписом представника «від банку», самим кредитним спеціалістом який надав Заяву Позичальника № KRXRF131940132, мені  було пояснено що «Ви і так вже є клієнтом нашого банку того досить щоб бланк складеної заяви позичальника був підписаний одноособово лише представником банку який засвідчив що Ви це Ви, тобто провів ідентифікацію Позичальника, та перевірив правильність та достовірність інформації», до заяви не додавався графік платежів та якісь інші документи.

Згідно ст. 12 Закону України «Про третейські суди» «третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також, при вказівці у третейській угоді на конкретно діючий третейський суд, Регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. Таким чином, регламент третейського суду є невід'ємною частиною договору, тому теж має бути закріплений письмово».

Проте, на бланку підписаної заяви позичальника № KRXRF131940132 про видачу «Споживчого Кредиту» не було закріплено письмово Регламенту постійно діючого третейського суду при асоціації «Дніпровський банківський Союз». В тексті бланку даної заяви не міститься посилання на те, що мені як заявнику відомий зміст зазначених Регламентів. Та не міститься вказівки на те, що зазначені регламенти є невід’ємною частиною кредитного договору, не зазначений склад третейських суддів постійно діючого третейського суду при асоціації «Дніпровський банківський Союз» які будуть долучені до розгляду спору, не визначений предмет спору як це зазначено у Чинному Законодавстві України яке регулює правовідносини та надає повноваження, тому розгляд Постійно діючим третейським судом при асоціації «Дніпровський банківський союз» взагалі не передбачений умовами по заяві позичальника № KRXRF131940132.

Отже, складення вказаної заяви позичальника № KRXRF131940132 без зазначення посилання у самій заяві яке передбачає розгляд саме цього спору у Третейському суді при Асоціації "Дніпровський банківський Союз",   порушує принцип добровільності третейської угоди та виключає підвідомчість розгляду справи Постійно діючим третейським судом при асоціації «Дніпровський банківський союз», та має усі ознаки прихованих умов.

До самої заяви позичальника № KRXRF131940132 не які документи більше не надавалися, умови та правила, включно умови дострокового погашення було викладено лише на лицевій стороні заяви позичальника № KRXRF131940132, були пояснені кредитним агентом у магазині «Комфі» в усній формі та поверхнево з посиланням на те, шо якщо ви хочете дізнатися більше, звертайтесь до інтернет сторінки ПАТ КБ "ПриватБанк" за адресою https://privatbank.ua/ та у своєму електронному кабінеті за адресою www.privat24.ua/ де є усі типові документи у вільному доступу, при цьому кредитний агент ні чого не пояснював про розгляд спору та розгляду справи Постійно діючим третейським судом при асоціації «Дніпровський банківський союз» за самою заявою позичальника № KRXRF131940132 .

=====

Через день зателефонував представник ПАТ КБ "ПриватБанк", та повідомив про таке : «У вашій Заяві Позичальника № KRXRF131940132 є такі умови що У разі порушення мною зобов’язань перед Банком, в тому числі інших зобов’язань, а також порушені зобов’язань клієнтів Банку, по яким Ви є поручителем, Ви даєте згоду і доручаєте Банку приймати рішення по розподілу коштів, які направляються на погашення заборгованості. При цьому Банк одноосібно приймає рішення черговості таких погашених зобов’язань, з пріоритетом погашення незабезпечених зобов’язань, а так як Ви мали валютну картку для обігу особистих коштів, та у січні 2012 року прийшов термін сплати за користування, а Ви чогось не хотіли сплачувати за користування особистою карткою, то маючі усі підстави до дій  ПАТ КБ "ПриватБанк"  зарахував декілька виплат на кошт обслуговування картки і закрив її, тому у Вас утворився борг який обчислювався хоча Ви дійсно сплачували за Заявою Позичальника № KRXRF131940132 ». На це я заперечив, сказав що сплата за користування карткою не утворює невиконання договірних зобов’язань та не коїть штрафів та пені, тому я в першоочерідь сплачував за договором споживчого кредиту, а також сповістив представника ПАТ КБ "ПриватБанк" що та картка була втрачена ще спочатку 2011 року та я не користувався нею, сповістив їх про втрату, але вони як з’ясувалося одноособово перевели кошти сплати за договором № KRXRF131940132 на погашення за обслуговування особистої картки, спричинивши цим борг та наслідки від цього боргу. На це представник ПАТ КБ "ПриватБанк" відповів що якщо на Вашу думку якийсь пункт договору Вас не влаштовує, Ви можете звернутися до суду про захист своїх прав згідно типу кредитного договору, при цьому представник ПАТ КБ "ПриватБанк" подякував за увагу і відключився.

Ці умови по розподілу коштів одноособово з боку ПАТ КБ "ПриватБанк які було включено у Заяву Позичальника № KRXRF131940132 я вважаю несправедливими до себе як до споживача банківських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк", тому як несанкціоноване втручання у цільовий розподіл коштів без повідомлення сторони споживача послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», може призвести та й привело до зловмисних дій з боку надавача цих послуг та зацікавленої у цьому особи ПАТ КБ «ПриватБанк»,  з тяжкими наслідками для споживача, тобто для мене.

=========

Також я звертався і до служби безпеки ПАТ КБ "ПриватБанк" з питанням роз’яснити поведінку деяких співробітників їхньої установи, але люди відповіли наступне «Такие у нас правила, не нужно было составлять это кредитное заявление, предлагаем Вам составить новый договор и выплатить 24737,38 грн.»  

Але я не згоден знов виплачувати за своєчасно сплачений наданий мені товар, втрачати свої кошти, своє майно через неправомірні дії будь кого. Якщо я б знав про ймовірність таких наслідків, то я б взагалі не складав би той договір на підставі «Заяви Позичальника № KRXRF131940132»

Тобто своїми діями зацікавлена особа ПАТ КБ "ПриватБанк" при складанні «Заяви Позичальника № KRXRF131940132» навмисно унеможливив виконання договірних умов, заплутавши сторону позичальника, використовуючи при цьому дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою, а саме спровокував борг не зачисливши цільову сплату, отже за цих умов вбачається порушення моїх прав як споживача послуг ПАТ КБ "ПриватБанк" та потребу на захист цих прав.

Відповідно до  ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, невідповідність третейської угоди у вигляді третейського застереження у Договорі вимогам цивільного законодавства, є підставою вважати таку третейську угоду нікчемною на підставі ст. 228 ЦПК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина.

Згідно ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

=====

Такі правовідносини між надавачем та споживачем регулюються чинним Законодавством України взагалі, та Законом України "Про захист прав споживачів" зокрема, включно визнання договору споживчого кредиту нікчемним цілком, чи визнання окремих пунктів договору споживчого кредиту такими які не відповідають умовам Чинного Законодавства України та інших пунктів договору споживчого кредитування, порушення прав споживача тощо.

Приймаючи до уваги правовідносини між мною Кучер В.М. як споживача послуг банку ПАТ КБ "ПриватБанк" та самого ПАТ КБ "ПриватБанк" як надавача банківських послуг взагалі згідно до свого статуту, та послуги «Споживчого кредитування» зокрема, то якщо б у разі складення Заяви Позичальника № KRXRF131940132 та надання «Споживчого кредиту»  та враховуючі Законодавство України регулююче такі цивільно правовідносини, а саме Закон України "Про захист прав споживачів", та спірний момент з порушення, яке здійснив надавач банківських послуг  ПАТ КБ "ПриватБанк", то слід вважати що у нас виник спір який розв’язується з застосування Закону України "Про захист прав споживачів", а саме положень ст.11, 18, 19, 21, 22, 23 Закону України "Про захист прав споживачів", а так як сам ПАТ КБ "ПриватБанк" хоч і не являється споживачем послуг, але ці послуги надає і це зазначено у регламенті діяльності, статуті та в Умовах та правилах надання банківських послуг, які ПАТ КБ "ПриватБанк" начебто включає до кожного договору взагалі, то ПАТ КБ "ПриватБанк є учасником договірних відносин у сфері споживчих послуг і за цих умов спори які виникають між сторонами у порядку «Споживчого кредитування», заставного майна тощо мають з’ясовуватися у суді загальної юрисдикції за місцем реєстрації відповідача, чи за місцем складення договору чи у іншому порядку встановленому Чинним Законодавством України.  Сам кредитний договір який був складений шляхом надання Заяви Позичальника № KRXRF131940132, по якому усі платежі з мого боку надходили своєчасно та зі збільшеними сумами, за наявністю останньої квитанції про сплату від 03.05.13 та перерахованою заключною сумою від 10.06.2013 по факту, не зважаючи на штучні умови від ПАТ КБ "ПриватБанк" які унеможливили загальне виконання договору по Заяві Позичальника № KRXRF131940132, вважаю достроково виповненим та закритим.

 Тому вважаю що зацікавлена особа ПАТ КБ "ПриватБанк" при зверненні до постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський банківський Союз» хотіла уникнути відповідальності згідно Закону України "Про захист прав споживачів" у першу чергу, та інших положень Чинного Законодавства України, увела в оману мене та компетентний суд приховуючи істинні факти та докази щодо справи, переслідуючи свої цілі та інтереси щодо незаконного отримання прибутку який необумовлений у  Заяві Позичальника № KRXRF131940132 витребував виконавчого листа та почала вимагати неналежну їй суму грошей.

===========

Також вважаю що Третейський суд при Асоціації «Дніпровський банківський Союз», виходячи з правовідносин між мною Кучер В.М. як споживача послуг банку ПАТ КБ "ПриватБанк" та самого ПАТ КБ "ПриватБанк" як надавача банківських послуг закріплених у самій Заяві Позичальника № KRXRF131940132, та спірних питань які виникли з цих умов як то що «У разі порушення мною зобов’язань перед Банком, в тому числі інших зобов’язань, а також порушені зобов’язань клієнтів Банку, по яким Ви є поручителем, Ви даєте згоду і доручаєте Банку приймати рішення по розподілу коштів, які направляються на погашення заборгованості. При цьому Банк одноосібно приймає рішення черговості таких погашених зобов’язань, з пріоритетом погашення незабезпечених зобов’язань» також не мав компетенції на розгляд справи № 2970/2013 та вийшов за межі своїх повноважень які зазначені у Законі України «Про третейські суди», а саме не міг прийняти на розгляд справу у якій немає рівності між сторонами провадження у спорі який виник з правовідносин споживчого кредиту та спору який виник з цих правовідносин, не міг всебічно розглянути справу стосовно мого захисту як споживача послуги банку щоб неупереджено прийняти відповідне до Чинного Законодавства України рішення , навіть у тому разі, якщо б Я Кучер В.М як споживач банківських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк", та сам ПАТ КБ "ПриватБанк" як надавач банківських послуг усе ж дійшли б до угоди третейського розгляду, але все ж зважаючи на всі обставини, такої добровільної згоди ми не дійшли, а силоміць одноособово вказувати де, коли, ким та з якими наслідками для сторін без врахування справедливості та дотримання Чинного Законодавства України буде вирішений спір, не вправі жодна сторона правових відносин.

Процесуальні гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції.

Основні процесуальні гарантії, якими може скористуватися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, закріплені в статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, серед яких наступні:

 

- доступ до суду та право на виконання рішення суду

- розгляд справи судом, створеним відповідно до закону

- розгляд справи безстороннім і неупередженим судом

- розгляд справи в розумні терміни

- відкритість процесу та публічність проголошення рішення суду

А також враховуючі ще й те, що у Заяві Позичальника № KRXRF131940132 мається заставне майно, а саме «Телевізор Плоскопанельний ТВ 37-42» Samsung LE37D55 (доречи зазначене як «Телевізори», хоча предмет був один), то у разі дійсного порушення умов які зазначені у Заяві Позичальника № KRXRF131940132 з мого боку, заставодавець та надавач послуги споживчого кредитування ПАТ КБ "ПриватБанк" мав звернутися безпосередньо на стягування зазначеного майна, тим більше що за це майно усе сплачено та по ціні на момент звернення воно коштувало більше аніж тоді коли купувалося, як це передбачено ст.590 ЦКУ. Та ст. 20 Закону України ’’Про заставу’’, тому предмет спору фактично зостався невизначеним, але як вбачається з розвитку подій зацікавлена особа ПАТ КБ "ПриватБанк" не задовольнявшись отриманими грошима після повної сплати грошових внесків які зазначені у Заяві Позичальника № KRXRF131940132, нехтує Чинне Законодавство України зажадала більше грошей.

Як зазначено у самій ухвалі про видачу виконавчого листа від 30 грудня 2013 року яку видав Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська та яка зазначена по справі № 200/17838/13, що:

З матеріалів третейської справи вбачається, що 27.12.2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № KRXRF131940132, шляхом складення позичальником заяви на отримання строкового кредиту у розмірі 8653.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0.12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Але сам договір, тобто Заяви Позичальника № KRXRF131940132 було складено 13.07.2011, доказом є сама клієнтська копія Заяви Позичальника № KRXRF131940132  а це також є суттєво у договірних відносинах.

Також слід зазначити що в умовах договору, тобто у самій Заяві Позичальника № KRXRF131940132 включено наступне «Згідно ст 212,611,651 ЦКУ при порушенні Позичальником строків погашення заборгованості, зазначених у в цій Заяві, та з посиланням на Умови та правила які доречи невід’ємно не надавалися до Заяви Позичальника № KRXRF131940132 понад 210 днів, щодо зобов’язань, строк яких не настав, сторони узгодили що терміном повернення кредиту вважається 211 день з моменту виникнення порушення . Заборгованість починаючи з 211 дня порушення,.. вважається простроченою», але дата закриття та повного погашення 10.06.2013 яка була проведена через термінал, а остання квитанція яка мається на руках  від 07.05.13 враховуючі 211 день то строк прострочки по кредиту мав би наступити десь 07.12.2013 , через це також не можливо встановити й складову заборгованості, як то заборгованість по кредиту, заборгованість по відсоткам, штраф та пені, а також комісії банку, та обчислити з якого часу було нарахування, а отже сам предмет спору та сума богу фактично не визначені.

 не з’ясовано чим вмотивовувалася зацікавлена особа  ПАТ КБ «Приватбанк при розрахунку зазначеної суми боргу у 24007.98 грн. та як здійснювався сам розрахунок вищезазначеної суми.

============

Наслідки від таких дій недотримання Чинного Законодавства регулюючого правові відношення сторін у розв’язанні спору, який виник з Заяви Позичальника № KRXRF131940132, зацікавленість деяких осіб у однобокому розгляді справи вилилися для мене у дуже тяжкі наслідки матеріального та морального характеру та з наслідками шкоди для мого здоров’я.

Відповідно до п.п.1,6,7,9 ст.12 ЗУ «Про третейські суди», третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є не дійсною. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Згідно ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Доводжу до відома Суду, що ні перед, ні під час підписання заяви мені як заявнику не було надано для ознайомлення статутні документи Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз», не було надано інформацію про склад органів управління, не було надано Регламент.

Згідно ст. 12 Закону України «Про третейські суди» «третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також, при вказівці у третейській угоді на конкретно діючий третейський суд, регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. Таким чином, регламент третейського суду є невід'ємною частиною договору, тому теж має бути закріплений письмово».

Проте, на бланку підписаної заяви про видачу споживчого кредиту не було закріплено письмово третейської угоди чи третейського застереження, не надано Регламенту постійно діючого третейського суду при асоціації «Дніпровський банківський Союз». В тексті бланку даної заяви не міститься посилання на те, що заявнику відомий зміст зазначених регламентів. Та не міститься вказівки на те, що зазначені регламенти є невід’ємною частиною кредитного договору. Розгляд Постійно діючим третейським судом при асоціації «Дніпровський банківський союз» взагалі не передбачений умовами кредитного договору.

Отже, складення заявником вказаної заяви порушує принцип добровільності третейської угоди, та повного ознайомлення зі складом та Регламентом третейського суду .

Відповідно до ч. 1ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, невідповідність третейської угоди якщо така вмотивувалася у вигляді та пре посиланні третейської домовленості на якійсь другий документ який мені не було надано під час складання Заяви Позичальника № KRXRF131940132, та було відсутнє невід’ємно у вигляді третейського застереження у самій Заяві Позичальника № KRXRF131940132, є таким що не відповідає вимогам цивільного законодавства, є підставою вважати таку третейську угоду якщо така вмотивувалася, нікчемною на підставі ст. 228 ЦПК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина.

Згідно ст. 230 ЦКУ Якщо одна сторона правочину ,навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин .які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

У додаток до всього хочу зазначити, що Законом України від 03.02.2011 року № 2983-VI «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону  України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські   суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Цей закон набув чинності 12  березня 2011 року. Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

  

Тобто, вимоги п. 14 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди»  розповсюджуються лише на правовідносини, що виникли з 12 березня 2011 року. Відповідно до частини 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

 

Починаючи з 12 березня 2011 року умова договору, яка викладена в будь якому пункту  кредитного договору щодо третейського розгляду спорів, суперечить п. 14 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», а тому є нікчемною, такою, що порушує права позивача, як споживача банківських послуг. Доводи відповідача про те, що після укладення кредитного договору  між  сторонами виникли кредитні правовідносини, на які вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджуються, суперечать Закону України «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» та ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка регулює питання не тільки надання споживчого кредиту, але й правовідносини, які виникають між сторонами кредитного договору вже під час його дії.

 

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12  квітня 1996 року  Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, а тому судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають …  із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання  консультаційних послуг).

 

В общем у них мозг закипел ....Но..всё изложил так как и было...

Ну и..

 

На підставі вищевикладеного, та спираючись на Чинне Законодавство України, а саме ст.ст.15,16,203,215,228,229,230,369 ЦК України, Законом України від 03.02.2011 року № 2983-VI «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди»,положень Закону України «Про третейські суди», ст.ст.11, ч.1 ст.27,60,209,212-215,217,218,294,ст.361,.ст.389-1 - 389-6 ЦПК України, ст.  4,5, 7, 11,18,19,21,22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.55 «Конституції України» та ст.6 «Міжнародної конвенції про захист прав людини», інші перехідні та прикінцеві положення Чинного Законодавства які вбачають правосуддя та неупередженість у розгляді судових справ.

Прошу Суд:

1. Відкрити провадження по справі;
2. Поновити строки на оскарження рішення прийняте Постійно Діючим Третейським судом при асоціації «Дніпровський банківський Союз», (49000 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса б.60 оф.519) по справі № 2970/2013 (Суддя Кот Є.О.) від 20.09.2013 копії якого було отримано відповідачем 04.03.2015 р. по заяві від 04.03.15 р. (сама заява мається в додатках) внутрішній вхідний номер заяви 92/15., як що на думку суду такі були пропущені;
3. Витребувати матеріали справи № 2970/2013  (суддя Кот Є.О.) розглянутої 20.09.2013 Постійно Діючим Третейським судом при асоціації «Дніпровський банківський Союз», (49000 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса б.60 оф.519),;
4. Скасувати рішення прийняте Постійно Діючим Третейським судом при асоціації «Дніпровський банківський Союз», (49000 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса б.60 оф.519) по справі № 2970/2013 (Суддя Кот Є.О.) від 20.09.2013 копії якого було отримано відповідачем 04.03.2015 р. по заяві від 04.03.15 р. (сама заява мається в додатках) внутрішній вхідний номер заяви 92/15;
5. Якщо шляхом пере посилань на якісь другі документи які були не надані та не були невід’ємно присутні на момент складання договору споживчого кредитування, під час складення договору споживчого кредиту який виник з Заяви Позичальника № KRXRF131940132, та на думку представників «ПрАТ Приватбанк» усеж створилася третейська угода, то визнати такий правочин та угоду не дійсними;

Додатки до заяви:

1)      Заява з додатками сторонам;

2)      Оригінал квитанцій про судовий збір у 609 грн. (до судового примірника) ;

3)      Паспорт та код заявника 1 арк. До кожної примірника заяви;

4)      Копія заочного рішення по третейській справі № 2970/2013 завірена головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський Союз" яке було отримано 04.03.2015 р. по заяві від 04.03.15 р ;

5)      Копію заяви до постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський Союз" від 04.03.15 р. внутрішній вхідний номер заяви 92/15 про надання та отримання  копії заочного рішення по третейській справі № 2970/2013 завіреної головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський Союз";

6)      Клопотання «Про витребування доказів по справі у порядку цивільного судочинства»;

7)      Копію ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ про залишення заяви без та усунення недоліків від 23.02.2015;

8)      Копія Заяви Позичальника № KRXRF131940132 1 арк. До кожної примірника заяви;

9)      Копії (двосторонні) платіжних квитанцій по Заяві Позичальника № KRXRF131940132 5 арк. до кожної примірника заяви;

10)   Копія Ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ про відкриття провадження по справі № 200/17838/13-ц 1 арк. До кожної примірника заяви;

11)   Копія Ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ про видачу виконавчого листа на підставі третейської справи № 2970/2013 Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський Союз" ,  по справі № 200/17838/13-ц 2 арк. До кожної примірника заяви;

12)   Копію скарги «З приводу протиправних дій деяких співробітників Саксаганського РВ в сукупності з моєю громадянською дружиною Буцикіной С.В.» до прокуратури м. Кривий Ріг;

13)   Копію вироку по кримінальній справі справі № 214/6684/13-к;

14)   Копії документів з лікарні про проходження реабілітаційного курсу після розбійного нападу;

15)   Копії судових документів по спору з  Буцикіной С.В.;

16)   Копії виписок  з міліцейської бази «АРМОР»;

17)   Копія виконавчого листа підставі третейської справи № 2970/2013 Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський Союз" ,  по справі № 200/17838/13-ц 1 арк. До кожної примірника заяви;

18)   Копія ухвали Суду Бабушкінського району м. Дніпропетровськ про повернення заяви заявнику від 12 березня 2015 року.

 

Заяву складено на 17  аркушах, містить примірники сторонам, включно примірник для Суду, заява роздрукована двосторінково, містить вище зазначені додатки та оригінал сплати судового збору у 609 грн..

 

Вот..при том при всём мне так и не дали доступ к справедливому суду...

 

И это при такой то судебной практике самого бабушкинского суда и судьи которая вынесла мне такую ухвалу (практика) :

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39713877

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42546810

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43702160

 

Странное дело, не иначе как нужно мне сходить на отчитку к священнику ибо злые силы одолевают...

[Просроченная задолженность в Дельта банке]

Так там не три тысячи задолженности, а около 17-18 тыс..)

Задолжность оспаривается

 

Ну всёравно я думаю квартира дороже будет...

Аналогичные мысли

 

Вам вообще не стоит за квартиру переживать из-за карточки... У Вас ведь не ипотека... Если ребёнок, то тогда вообще невозможно ничего с квартирой сделать... 

Если ребенок не в праве собственности то можно...во внимание идет аналог квадратов.

 

Один раз у юриста невзначай спросил за квартиру, так он сказал, что ребенок прописан не на моей части квартиры, поэтому, все реально!?

Ваш ребенок с Вами и именно в вашей части.

 

А обычно в прописке указывается кто в какой части квартиры прописан из прописанных в квартире... Квартира у Вас конечно разделена в натуре и не является совместной собственностью... То есть Ваша доля выделена в натуре... в чём я очень сомневаюсь...

 

Вот такие к сожалению бывают юристы... (((

То выделение по ордеру, в регистрации общее, но...вместе с родителем и на его имущественной части

[Договор купли-продажи квартиры и беременная мамочка]

Да, прошло уже больше года с момента покупки квартиры. И 9 месяцев после оговоренного срока снятия с регистрации. Фактически семья продавца съехала уже 9 месяцев назад, ещё несколько месяцев мы не заезжали, но замки поменяли. Сейчас уже полностью живём в этой квартире. А к нам приходят родственники продавца и рассказывают, что они были против продажи квартиры и вообще это их семейное достояние, которым дочь вероломно распорядилась, продав квартиру (её частка была 1/1, других владельцев и прописанных не было). Даже тезис о невменяемости по причине беременности уже звучал. Сейчас мне надо уже в суде признавать молодую мамашу утратившей право на корыстування и снимать её с регистрации. Сама она не снимется. Такие дела...

Доставайте все обозначенные мной документы, по возможности истребуйте через суд справку о нынешнем месте пребывании продавца вместе с ребенком и в суд.

[Договор купли-продажи квартиры и беременная мамочка]

Вот...еще инфы добавилось

 

Предыдущая владелица уже год после сделки живёт у мужа. Ребёнка рожала там. О регистрации ребёнка я точно не знаю, просто предполагаю, что его прописали по месту жительства отца. Ведь для получения пособия и пр. выплат нужно было его где-то зарегистрировать. Сейчас у них там какие-то семейные распри с участием родителей с обеих сторон... Не хотелось бы в открытом доступе вываливать всю подноготную, но у меня есть серьёзные основания опасаться "кидалова" в том числе. А как здесь в "личку" написать? 

Т.е год после сделки таки прошел?

[Просроченная задолженность в Дельта банке]

А это разные вещи... буду знать... ))) То есть есть возможность продать не забирая...

Ну по факту идет (уже в крайнем проигранном варианте) обращение на взыскание имущества, потом оценка, продажа...

ну и чёрная бухгалтерия в виде стоимости услуг оценщику, рецензенту и т.д...

 

После реализации отсчитывают сумму долга минус исполнительные расходы , а остальное обязаны вернуть бывшему владельцу ...и ни как не иначе.

 

Но....по сути кому нужна одна какая то часть чегото? Правильно, не кому...единственно что, так это могут наложить арест.. 

 

Но то повторяю, уже в крайнем проигранном варианте...

 

ЦКУ

Статья 366. Обращение взыскания на долю в имуществе, находящемся в общей долевой собственности.

1. Кредитор совладельца имущества, находящегося в общей долевой собственности, при недостаточности у него другого имущества, на которое может быть обращено взыскание, может предъявить иск о выделе доли из общего имущества в натуре для обращения взыскания на него. Если выдел в натуре доли из общего имущества имеет последствием изменение его назначения или против этого возражают другие совладельцы, спор разрешается судом.

2. При невозможности выдела в натуре доли из общего имущества или возражении других совладельцев против такого выдела кредитор имеет право потребовать продажи должником своей доли в праве общей долевой собственности с направлением суммы выручки на погашение долга. При отказе должника от продажи своей доли в праве общей долевой собственности или отказе других совладельцев от приобретения доли должника кредитор имеет право потребовать продажи этой доли с публичных торгов или перевода на него прав и обязанностей совладельца-должника, с проведением соответствующего перерасчета

[Просроченная задолженность в Дельта банке]

Сколько же та квартира четвертина которой Ваша стоит, если её за три тысячи забрать могут... )))

А кроме этого я так понимаю у Вас больше нечего взять, нет ни зарплаты, ни одежды, ни мебели в квартире, ни еды...

Ну вопрос стоял в "ПРОДАТЬ" а не забрать...

 

А так то, зачем на себя стах напускать?...за три месяца непроплаты и уже всё забрали всё....и заметьте, непроплаты структуре которой сейчас фактично нет.

...и тем более за кредитную карточку возможность погашать которую отсутствует.

[Просроченная задолженность в Дельта банке]

Да это понятно...)Просто интересно могут ли они продать мою часть квартиры, если она не в залоге или они будут с зарплаты высчитывать!?

ОНИ могут всё, особенно если их бояться и наворачивать, законны ли эти возможности, это отдельная тема.

 

ЦКУ

Статья 366. Обращение взыскания на долю в имуществе, находящемся в общей долевой собственности.

1. Кредитор совладельца имущества, находящегося в общей долевой собственности, при недостаточности у него другого имущества, на которое может быть обращено взыскание, может предъявить иск о выделе доли из общего имущества в натуре для обращения взыскания на него. Если выдел в натуре доли из общего имущества имеет последствием изменение его назначения или против этого возражают другие совладельцы, спор разрешается судом.

2. При невозможности выдела в натуре доли из общего имущества или возражении других совладельцев против такого выдела кредитор имеет право потребовать продажи должником своей доли в праве общей долевой собственности с направлением суммы выручки на погашение долга. При отказе должника от продажи своей доли в праве общей долевой собственности или отказе других совладельцев от приобретения доли должника кредитор имеет право потребовать продажи этой доли с публичных торгов или перевода на него прав и обязанностей совладельца-должника, с проведением соответствующего перерасчета

[Просроченная задолженность в Дельта банке]

А еще такой вопрос, что может присудить суд, если на мне кроме 1/4 части приватизированной квартиры ничего не висит?

Да какой суд ?

 

Пока нет иска с додатками гадание на кофейной гуще и обращение к мольфарам только срывает нервную систему.

 

К то..

 

Разговор на эту тему,

портит нервную систему

 

Вот..надобы отделить место на форуме для коллекции телефонов всяких "представителей"

[Просроченная задолженность в Дельта банке]

Телефон был мобильный, я лично с ними не общался-просто сбросил, так как был занят!А когда перезвонил по этому номеру, то робот сказал, что я позвонил в досудебный отдел Дельта банка!?

Это не робот, идет переадресация звонка и Вы слышите то что им нужно чтобы Вы услышали... .

 

Социальная инженерия в действии.

[Драма по автомобилю, или "Отжим" имущества по Украински, или ГАИ, ГИС (ВДВС), Суды - как отстоять права?]

В общем плотная такая подушечка получилась... )))

Это да.

Нынче должностные лица не думают о последствиях содеяного, не пытаются исправить ситуацию и как раз наоборот пытаются внушить некую безысходность положения и бесповоротность всего дела ....печально что так.

 

Создаётся впечатление что все приёмы использовавшиеся в лихие 90-е перекочевали на оф.уровень...Запугивание, кидалово, стремление подрасказать..

[Драма по автомобилю, или "Отжим" имущества по Украински, или ГАИ, ГИС (ВДВС), Суды - как отстоять права?]

Ага, и в ночь перед судом кодекс под подушку...  )))

Там не один кодекс нужно под подушку..

Конституцию,ГК,ГПК, Про банки, Про третейки,Про защиту потребителей, чуток хозяйственного и административный (можно так же и УК в части Раздела 17 и ст. 355)

Нас за флуд забанят 

[Договор купли-продажи квартиры и беременная мамочка]

большая вероятность того, что всё можно провернуть с помощью доблестной прокуратуры. Пусть выступит на Вашей стороне. Как вариант.

Зачем наворачивать так себе?

[Просроченная задолженность в Дельта банке]

Всем добрый вечер!Сегодня звонили с какого то досудебного отдела Дельта банка-сказали, что будут подавать в суд!Что подскажите делать?

Телефон был стационарный или мобильный?

Участились случаи мошенничества, звонят с мобилок, представляются с "досудебного отдела Дельта банка-сказали" и пр., дают счета других банков поясняя что на данный момент только так и предлагают оплатить сумму.

Звонили и мне так же, обратился к ОБСОСу (оператор сотовой связи), предоставил номера звонивших и опана, да действительно с номеров имеются множественные звонки, есть жалобы людей и сам номер живет не более трёх дней, все факты на лицо.

При звонках с мобильных телефонов и представлении оф.лицами обращайтесь к ОБСОСу и несчадно палите номера с указанием что от вас кто хотел, так Вы предотвратите расползание заразы.

 

Походу кто то из аборигенов дельты всёж слил базу клиентов

 

Скажите им, что Ваш департамент противодействия досудебным отделам банка порекомендовал Вам воздержаться от телефонных разговоров и предложил вести исключительно письменный диалог.  

+100500

[Договор купли-продажи квартиры и беременная мамочка]

Ну видите, нам же информация выдаётся в день по чайной ложке, вот мы и фантазируем... ))) 

Как теперь оказывается, что ребёнка она зарегистрировала у мужа, а изначально человек переживал, что у неё в квартире зарегистрирует... )))

Ну это уже гут...

Да я думаю то буря в стакане, сурьёзного особо нет не чего (хотя всё дело предпосылает на жесткие разборки...в суде)

 

Определение суда по снятию с регистрации свекрови я потом выложу, такая мини практика была...

[Договор купли-продажи квартиры и беременная мамочка]

На каких основаниях суд должен вынести подобное решение? 

Может 203 ГК Украины  а возврат денёг ст.216 ГК Украины ?

 

 

А что, свою невменяемость в момент совершения сделки ей доказывать уже не надо? Продажа квартиры - дело не одного дня. Надо оценку делать, открывать счёт в банке, справки брать, нотариуса слушать и т.п. И все эти логически последовательные действия, направленные на  достижение конкретного результата, продавец совершал в невменяемом состоянии? Потом она выехала из квартиры к мужу, родила ребёнка, зарегистрировала его у мужа, прошёл год с момента продажи квартиры, и вдруг до неё дошло, что всё это время она была невменяема и решила через суд расторгнуть договор купли-продажи.  Какой суд всерьёз отнесётся к такой аргументации? Есть прецеденты в Реестре судебных решений?

 

2. Цена квартиры подтверждается документом лицензированной организации. Продавец, получив этот документ, не усомнился в "нерыночности" цены и пошёл оформлять сделку. Если сейчас она заявит, что цена была не рыночной, то это ведь тоже доказать надо. 

 

3. В договоре продавец обязался сняться с регистрации, указана конкретная дата. Напротив, никакое моё добро на пользование квартирой в договоре не обозначено. 

 

PS интересно, почему бы клиентам банков не использовать подобные аргументы в ипотечных делах? Там это сделать ещё проще, чем в случае договора купли-продажи. Люди остаются прописаны в заложенной квартире, имеют право на корыстування. Сказали бы: у нас изменились обстоятельства, поэтому мы хотим расторгнуть ипотеку.

Мы тут в теме все углубились жутко. Изначально момент о недействительности сделки возник под темой "а вдруг"...а вдруг откажеться продавец или что еще...

Момент расторжения договора К-П это уже крайняк...Изначально стоял вопрос о снятии с регистрации в связи с утратой права користування.

 

Попозже посмотрю документы, где то было решении об удовлетворении исковых требований по снятии с регистрации (фактично члена семьи, свекрови) на основании утраты права пользования жильём.

 

Там я так думаю большую роль сыграли два акта, первый о непроживании, второй о проживании в другом месте

 

 

 

Ну во первых раньше чем через год в суд вы не пойдёте, так звучит закон. А во вторых, за это время периодически собирайте справки с жека, что такие то по указанному адресу не проживают. И обзаведитесь свидетелями и надейтесь, что за это время предыдущий хозяин купит себе жильё. Тогда будет намного проще. А пока ждать целый год.

 

 

it's true

[Драма по автомобилю, или "Отжим" имущества по Украински, или ГАИ, ГИС (ВДВС), Суды - как отстоять права?]

Ждём результат вместе с Вами...

Угумс, надеюсь со скрещенными пальцами...

[Договор купли-продажи квартиры и беременная мамочка]

Ну так в чём тогда вопрос если?

 

Вы действительно не понимаете... На том момент когда она брала (а это тоже надо доказать) вполне рыночную цену, то она не рассчитывала там жить... Хотя Вы ей дали на это полное добро... Но потом после того уже когда вполне рыночная цена была взята у человека изменились обстоятельства, Вы ведь сами пишите, что она родила ребёнка и теперь у неё есть ребёнок и обстоятельства изменились... А чем она сама объясняет это...

И хорошо если она этим объяснит, а не другим, про послеродовой синдром слышали надеюсь... Сами говорите, что в момент заключения сделки она была беременна, а значит не совсем вменяема могла быть... Вот тогда Вы точно лишитесь квартиры и деньги тогда никто не отдаст Вам... (((

Я ещё раз говорю, хоть Вы и отрицаете почему то мои сообщения не воспринимая их всерьёз и цепляетесь за соломинку... ждёте, что Вас кто то успокоит... У Вас всё очень не просто... У Вас могут быть проблемы... В Ваших интересах расторгать договор... но грамотно... сами даже не пытайтесь... тем более, что Вы очень наивны...

Значит продавец попросит расторгнуть сделку и вернуть квартиру, а пока то гадание на кофейной гуще.

 

 На основании права пользования... На основании регистрации... Отчуждение не имеет никакой роли к праву пользования... Как и не даёт права собственнику выгонять и не впускать человека имеющего право на пользование в дом...

Там в большом посте есть ссылки на закон підстав на право користування житловим приміщенням.  и первое что так это право собственности и владения.

Право собственности даёт человеку право распоряжения и пользования на основании того же права собственности.

 

За свою доброту топикстартеру придется изрядно попотеть и в итоге либо признают продавца таким что утратил право пользования, либо расторгнут сделку с обоюдным возвратом денег покупателю и жилья продавцу.

 

 

Я заключил много сделок с недвижимостью... И самое главное условие было всегда это чтобы квартира была чистая... То есть перед сделкой проверяли, чтобы не было прописанных и не только прописанных, но и чтобы никто не сидел в данный момент из бывших прописанных, которых выписали так как посадили в тюрьму их, ибо они по возвращению так же имели право восстановить прописку... Про детей вообще молчу... Про долги отдельно справки собирали...

Вы допустили непоправимую ошибку когда согласились оформить сделку не получив выписку её из квартиры перед сделкой... Это ОГРОМНЫЙ косяк человека который оформлял Вам сделку и не предупредил Вас о последствиях... 

А теперь самое главное, если Вы на момент сделки знали, что в покупаемой квартире прописан человек, и согласились всёравно покупать, то Вы вообще ничего не сможете доказать и не сможете её выселить, так как знали о ней в момент совершения сделки... И дали ей добро на проживание, да ещё и на прописку после сделки...

Мне по человечески Вас очень жаль... Но закон не на Вашей стороне... Расторгайте пока не поздно... будем надеяться, что она деньги потратила и даст заднюю...

Про сидящих родственников, это да бывает такое.

 ЗУ о нотариате

Стаття 5. Обов'язки нотаріуса

 сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у

здійсненні їх прав та  захисті  законних  інтересів,  роз'яснювати

права  і  обов'язки,  попереджати    про    наслідки    вчинюваних

нотаріальних дій для того, щоб  юридична  необізнаність  не  могла

бути використана їм на шкоду; 

и это да, огромный косяк нотариуса

[Договор купли-продажи квартиры и беременная мамочка]

Кстати, по поводу сервитута... У неё есть сервитут... установленный законом...

На основании чего после отчуждения имущества стесняюсь спросить?

 

1. Конечно в любом договоре есть обязательства сторон.

2. Ближе к теме, но имеет полное право. Стоит только захотеть.

3. Конечно не даёт. Даёт право пользования. По поводу милиции, то всё зависит от покупательницы. Если будет себя правильно вести и не будет не впускать и выгонять... то всё будет хорошо и тогда ГПО, но вдруг даст волю чувствам и ещё рукоприкладство, то минимум административка будет. Можно ещё и опеку подключить... всё не в масть.

4. Ну во первых 4 месяца, это не 6 месяцев, а во вторых договор то какраз и расторгнуть можно... (через четыре месяца у неё изменились обстоятельства и она не может теперь исполнить доровор в ущерб своему ребёнку) да и может вернуться жить туда старая хозяйка... да ещё и с ребёнком... Можно ещё и опеку подключить и тогда покупательница совсем печальная будет. И вообще мне интересно кто належным чином вообще должен подписать этот жилищный акт и на каком основании...

1) неисполнение влечёт за собой ответственность либо судебное исправление последствий

2) нет, не имеет...тем более на момент вселения покупателя (действительного владельца) фигурант не проживал и не является членом семьи владельца.

3) Вселить или выселить кого либо имеет право ДВС по ИЛ после суда.Милиция опять тот же отказ, основания ГПО.

4) Это так же только после соотвественного решения Суда и неиначе как и через исполнительный орган. Расторгнуть договор, вернуть деньги (по деньгам вопрос у меня открыт в этой теме, именно зазначення суми, нот посвидчення). А продавец не оспорил договор купли продажи и не заявил отказ в продаже.

...ну счас чай не 90-е уже, граждане свободно передвигаются, живут, продают..покупают...был бы кошт.

 

Пы.Сы...Акты, ответы из ОВД, с миграционной службы, ответ продавца всё это нужная доказательная база для рассмотрения дела по СУТИ...

 

Ну а так то да, пара бритых парней (без шеи) в адиках и с битами..и дело пошло на лад ..шутка

 

 

Стаття 328. Підстави набуття права власності

1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом, зокрема із правочинів.

2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше

прямо не випливає із закону або незаконність набуття права

власності не встановлена судом.Стаття 334. Момент набуття права власності за договором

1. Право власності у набувача майна за договором виникає з

моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або

законом.

2. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або

перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення,

пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання

доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або

іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

3. Право власності на майно за договором, який підлягає

нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого

посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про

визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

4. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній

реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої

реєстрації.

 

 

Стаття 316. Поняття права власності

1. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

2. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

{Стаття 316 із змінами, внесеними згідно із Законом № 980-IV від 19.06.2003}

Стаття 317. Зміст права власності

1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Стаття 319. Здійснення права власності

1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

4. Власність зобов'язує.

5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

6. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

7. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

8. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

{Частина восьма статті 319 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2518-VI від 09.09.2010}

 

Стаття 346. Підстави припинення права власності

1. Право власності припиняється у разі:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам'яток культурної спадщини;

{Пункт 5 частини першої статті 346 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2518-VI від 09.09.2010}

6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

{Пункт 6 частини першої статті 346 в редакції Закону № 1559-VI від 17.11.2009}

{Пункт 7 частини першої статті 346 виключено на підставі Закону № 1559-VI від 17.11.2009}

8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;

9) реквізиції;

10) конфіскації;

11) припинення юридичної особи чи смерті власника.

 

2. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

 

Глава 28

ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛО

Стаття 379. Поняття житла

1. Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Стаття 382. Квартира як об'єкт права власності

1. Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

2. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Стаття 383. Права власника житлового будинку, квартири

1. Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

2. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Стаття 386. Засади захисту права власності

1. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

2. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

3. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Стаття 391. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння

1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Что над чем можно посмотреть тут http://pravo.ligazakon.ua/document/view/T030435?edition=2015_04_05#par=843035 Стаття 4. Акти цивільного законодавства України

Далее идет житловий кодекс україни (ну по правде то Житловий Кодекс Української РСР )

Стаття 157. Виселення членів сім'ї власника жилого

                 будинку (квартири)

  Членів сім'ї власника жилого  будинку  (квартири)  може  бути

виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього

Кодексу.  Виселення провадиться у  судовому  порядку  без  надання

іншого жилого приміщення.( Стаття 157 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 ) 

Стаття 169. Виселення наймача в разі припинення договору

                 найму жилого приміщення

 

     У разі припинення договору найму жилого приміщення в  будинку

(квартирі),   що   належить   громадянинові   на  праві  приватної

власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані

звільнити  жиле  приміщення,  а  в  разі  відмовлення - підлягають

виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

( Стаття 169 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від

06.05.93 ) 

  Стаття 170. Дія договору найму жилого приміщення при

                 переході права власності на жилий будинок

                 (квартиру) до іншої особи

При переході  права  власності  на  жилий  будинок,  (частину

будинку,  квартиру),  в  якому  знаходиться  здане  в  найом  жиле

приміщення,   до  іншої  особи  договір  найму  зберігає  силу  до

закінчення зазначеного в ньому строку.     Якщо договір найму  укладено  без  зазначення  строку,  новий

власник  будинку  (квартири)  вправі  вимагати  його  розірвання у

випадках і в порядку, передбачених статтею 168 цього Кодексу.( Стаття 170 

 

Далее ЗУ о свободе передвижения

    Стаття 4. Законодавство про свободу пересування та вільний

     вибір місця проживання

Законодавство про  свободу пересування та вільний вибір місця

проживання складається з Конституції України ( 254к/96-ВР ), цього

Закону, інших законів та міжнародних договорів України.

Якщо міжнародним  договором  України  встановлено інші норми,

ніж  ті,  що  містяться  у  цьому  Законі,  застосовуються   норми

міжнародного   договору,  згода  на  обов'язковість  якого  надана

Верховною Радою України.

  Стаття 6. Реєстрація місця проживання особи

Громадянин   України,   а   також   іноземець  чи  особа  без

громадянства,  які  постійно  або  тимчасово проживають в Україні,

зобов’язані  протягом  десяти  днів після прибуття до нового місця

проживання   зареєструвати   місце  проживання.  Реєстрація  місця

проживання  особи  здійснюється  в день подання особою документів.

Реєстрація  місця проживання за заявою особи може бути здійснена з

одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає:

письмову заяву;

документ,  до якого вносяться відомості про місце проживання.

Якщо  дитина  не  досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про

народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

квитанцію   про  сплату  державного  мита  або  документ  про

звільнення від його сплати;

талон  зняття  з  реєстрації (у разі зміни місця проживання в

межах  України).  Талон  зняття  з  реєстрації не подається у разі

оформлення  реєстрації  місця  проживання  з  одночасним зняттям з

реєстрації попереднього місця проживання;

документи,  що  підтверджують  право  на  проживання в житлі,

перебування  або  взяття  на  облік  у  спеціалізованій соціальній

установі,   закладі   соціального  обслуговування  та  соціального

захисту,  проходження  служби  у  військовій  частині, адреса яких

зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян,

які  підлягають  взяттю  на  військовий  облік  або перебувають на

військовому обліку).

У  разі  подачі  заяви законним представником особи додатково

подаються:

документ, що посвідчує особу законного представника;

документ,  що  підтверджує  повноваження  особи  як законного

представника,  крім  випадків,  коли  законними  представниками  є

батьки (усиновлювачі).

Реєстрація   місця   проживання  особи  за  заявою  законного

представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Реєстрація    місця    проживання    новонародженої    дитини

здійснюється  також  на  підставі направлених органами соціального

захисту  населення даних, що зазначив законний представник, з яким

постійно  проживає  дитина,  у  заяві про призначення допомоги при

народженні дитини.{  Статтю  6  доповнено новою частиною згідно із Законом N 644-VII

( 644-18 ) від 10.10.2013 }

     Забороняється   вимагати   для  реєстрації  місця  проживання

подання особою інших документів.

     Облік  громадян  України,  які  проживають за межами України,

ведеться   закордонними   дипломатичними   установами   України  в

установленому Міністерством закордонних справ України порядку.

     У      разі      зміни      адреси      житла     в     межах

адміністративно-територіальної   одиниці  особа  або  її  законний

представник  повинні  письмово  повідомити про це орган реєстрації

протягом десяти днів.

     Надання  органами  реєстрації відомостей про місце проживання

або   місце   перебування   особи   та  інших  персональних  даних

здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України, і

лише  в  інтересах національної безпеки, економічного добробуту та

прав людини або за згодою самої особи.{  Стаття  6  із  змінами,  внесеними  згідно із Законом N 2756-VI

(   2756-17   )  від  02.12.2010;  в  редакції  Закону  N  5088-VI

( 5088-17 ) від 05.07.2012 } 

Стаття 7. Зняття з реєстрації місця проживання

     Зняття  з  реєстрації  місця проживання особи здійснюється на

підставі:

заяви особи або її законного представника;

судового  рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення

права  власності  на  житлове  приміщення  або  права користування

житловим  приміщенням,  про виселення, про визнання особи безвісно

відсутньою або оголошення її померлою;

     свідоцтва про смерть;

     паспорта  або  паспортного  документа,  що  надійшов з органу

державної  реєстрації  актів  цивільного  стану, або документа про

смерть,   виданого   компетентним   органом   іноземної   держави,

легалізованого в установленому порядку;

     інших документів, які свідчать про припинення:

     підстав  для  перебування  на  території України іноземців та

осіб без громадянства;

     підстав    для    проживання    або   перебування   особи   у

спеціалізованій    соціальній    установі,   закладі   соціального

обслуговування та соціального захисту;

     підстав на право користування житловим приміщенням.

     Зняття  з  реєстрації здійснюється в день звернення особи. За

заявою  особи  зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з

реєстрацією нового місця проживання.

     Зняття  з  реєстрації  місця проживання дітей-сиріт та дітей,

позбавлених   батьківського   піклування,   осіб,   стосовно  яких

встановлено  опіку  чи  піклування,  здійснюється за погодженням з

органами опіки і піклування.

     Разом із заявою особа подає:

     документ,   до   якого   вносяться  відомості  про  зняття  з

реєстрації  місця  проживання.  Якщо  дитина не досягла 16-річного

віку,   подається  свідоцтво  про  народження  або  свідоцтво  про

належність до громадянства України;

     військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян,

які  підлягають  взяттю  на  військовий  облік  або перебувають на

військовому обліку).

     У  разі  подачі  заяви законним представником особи додатково

подаються:

     документ, що посвідчує особу законного представника;

     документ,  що  підтверджує  повноваження  особи  як законного

представника,  крім  випадків,  коли  законними  представниками  є

батьки (усиновлювачі).

     Зняття   з   реєстрації  місця  проживання  особи  за  заявою

законного  представника  здійснюється  за  згодою  інших  законних

представників.{   Стаття  7  в  редакції  Закону  N  5088-VI  (  5088-17  )  від

05.07.2012 }

     { Статтю 8 виключено на підставі Закону N 5492-VI ( 5492-17 )

від 20.11.2012 }

     { Статтю 9 виключено на підставі Закону N 5492-VI ( 5492-17 )

від 20.11.2012 } 

а так же

Стаття 5. Обов'язки нотаріуса

     Нотаріус зобов'язаний:

     здійснювати свої професійні  обов'язки  відповідно  до  цього

Закону  і  принесеної  присяги,  дотримуватися  правил професійної

етики  ( z1730-13 ); { Абзац другий статті 5 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 5208-VI ( 5208-17 ) від 06.09.2012 }      сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у

здійсненні їх прав та  захисті  законних  інтересів,  роз'яснювати

права  і  обов'язки,  попереджати    про    наслідки    вчинюваних

нотаріальних дій для того, щоб  юридична  необізнаність  не  могла

бути використана їм на шкоду;      зберігати в таємниці відомості,  одержані  ним  у  зв'язку  з

вчиненням нотаріальних дій;      відмовити  у  вчиненні  нотаріальної   дії    в    разі    її

невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;      вести  нотаріальне  діловодство та архів нотаріуса відповідно

до встановлених правил; { Статтю 5 доповнено абзацом шостим згідно

із Законом N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }      дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та

архіву   нотаріуса,  не  допускати  їх  пошкодження  чи  знищення;

{  Статтю  5  доповнено  абзацом сьомим згідно із Законом N 614-VI

( 614-17 ) від 01.10.2008 }      надавати документи,   інформацію   і   пояснення   на  вимогу

Міністерства  юстиції  України,   Головного   управління   юстиції

Міністерства   юстиції   України  в  Автономній  Республіці  Крим,

головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі

при  здійсненні  ними  повноважень  щодо  контролю за організацією

діяльності  та   виконанням   нотаріусами   правил   нотаріального

діловодства;  {  Статтю  5  доповнено  абзацом  восьмим  згідно із

Законом N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

     постійно підвищувати  свій професійний рівень,  а у випадках,

передбачених пунктом 3 частини першої  статті  29-1 цього  Закону,

проходити  підвищення  кваліфікації;  { Статтю 5 доповнено абзацом

дев'ятим згідно із Законом N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }

 виконувати  інші  обов'язки,  передбачені законом. { Статтю 5

доповнено  абзацом  десятим  згідно із Законом N 614-VI ( 614-17 )

від 01.10.2008 }

 

[Договор купли-продажи квартиры и беременная мамочка]

Нет... Бесполезно... Здесь нет состава и умысла... И к тому же Вы правильно сказали ГПО...

В чём здесь преступление... В том, что человек сам лоханулся и оформил сделку с прописаными, да ещё и сам дал на это согласие... А теперь обстоятельства изменились и человек передумал продавать... Что человеку с ребёнком негде жить... и он хочет вернуть себе квартиру...

Жилищный акт ничего не даст, а только разозлит её и она придёт жить в квартиру в которой прописана с ребёнком и тогда если чего то уже милиция против покупательницы заведёт криминальное провадження... Жизнь такова...

 

Вот..ГПО и там укажут идите и обратитесь в суд...но..если действительно кидалово, то как правило там не один эпизод..Улавливаете мысль?

 

Из предыстории

 

Ситуация такая: я купила квартиру у единоличной собственницы. Ссылаясь на семейные обстоятельства, она попросила моего согласия пожить в проданной квартире ещё 4 месяца. Я вошла в её положение и позволила. В договоре купли-продажи есть пункт о том, что продавец обязуется сняться с регистрации через 4 месяца.

 

По прошествии этих 4-х месяцев я вселилась в свою квартиру. Прежняя владелица там уже не жила.

 

Позже я узнала, что она, оказывается, была беременна и впоследствии родила ребёнка. Однако из моей квартиры до сих пор не выписалась. 

 

Очевидно, придётся выписывать её через суд. Отсюда вопрос: насколько сложно это будет сделать, учитывая родившегося ребёнка? 

 

На момент продажи квартиры ребёнка ещё не было, о беременности хозяйки известно не было, и есть обязательство в договоре о выписке через 4 месяца.

 

Посоветуйте, пожалуйста, как быть?

 

1) Договор купли-продажи с обязательства сторон;

2) Фигурант не проживает;

3) Регистрация не даёт права собственности и распоряжения, милиция против покупателя тот же отказ ГПО причина.

4) Жилищный акт даёт доказ что фигурант исполнил право свободного передвижения, а теперь бы ему (ей) исполнить обязательству которое исходит из договора 

[Договор купли-продажи квартиры и беременная мамочка]

Моё видение ситуации таково:

п.1

1) составить жилищный акт о не проживании фигуранта с заверением в местной жилищной;

2) письменно уведомить фигуранта и дать сроки для ответа о исполнении нею обязательств которые не исполнены и о последствиях неисполнения;

3) всёж упредить о ситуации (просто настаиваю) миграционный отдел с приложением копии договора К-П;

----------------

п.2

В дополнение к обострению..

1) обратиться в ОВД с заявлением по 190 кку , нормально смотивировать то дело.

2) дождаться ответа

а) если в действительности продавец с "подвигами" то займуться.

б) продавец напишет обьяснение и изложит что будет делать дальше;

3) после списания дела с ОВД (ГПО причина) взять постановление и с уже полученными документами от действий описанных в п.п.1,2 итить с суд и либо в судебном порядке признать утратившей право пользования жилым помещением, либо требовать возврат денег и аннулировать сделку.

 

 

Всё правильно, но это из другой оперы и обязательно через суд... ДМСУ (миграция) здесь не при делах...

А как суд решит ещё не известно... Хотя я ведь писал обяжет предоставить жильё...

Обязал бы если есть сервитут , а если есть доказательства передачи денег сторонами в счёт покупки (продажи) то тут совсем другое.

[Договор купли-продажи квартиры и беременная мамочка]

Да Вы могли всё, что угодно нести туда и требовать могли всё, что тёте захочется... Я тут недавно узнал, что в Киеве ещё паспортистки есть, которые прописывают... Про ЦНАПы они и не слышали... Я говорю как по закону... У нас вообще принято в стране многое делать не по закону...

И я кстати не знаю в каком году это было... Я говорю как сейчас... Собесы только год как регистрируют...

В данном деле любой метод хорош, тем паче на момент суда будет база "про несогласие" с таким ходом событий.

И...попередити про ймовирний злочин у прави люба людина...

Вот поэтому и не стоит смешивать разную практику и разные договора... Легче и намного... Ещё как отличается...

Главное не забыть в оспаривании договора купли продажи о судьбе денег и имуществе..

 

Так же можно (если уж определились что это развод и кидалово) то можно заяву в милицию в ходе добавить что требовалась доп.сумма. Данное действие выявит истинное лицо продавца и даст (отпишутся на ГПО ) повод на обращение в суд.

 

Но...

 

Покупатель истинно попал если занижена сумма, нет засвидетельствования передачи денег..или оформлено дарением.

 

Моё видение ситуации таково:

п.1

1) составить жилищный акт о не проживании фигуранта с заверением в местной жилищной;

2) письменно уведомить фигуранта и дать сроки для ответа о исполнении нею обязательств которые не исполнены и о последствиях неисполнения;

3) всёж упредить о ситуации (просто настаиваю) миграционный отдел с приложением копии договора К-П;

----------------

п.2

В дополнение к обострению..

1) обратиться в ОВД с заявлением по 190 кку , нормально смотивировать то дело.

2) дождаться ответа

а) если в действительности продавец с "подвигами" то займуться.

б) продавец напишет обьяснение и изложит что будет делать дальше;

3) после списания дела с ОВД (ГПО причина) взять постановление и с уже полученными документами от действий описанных в п.п.1,2 итить с суд и либо в судебном порядке признать утратившей право пользования жилым помещением, либо требовать возврат денег и аннулировать сделку.

[Договор купли-продажи квартиры и беременная мамочка]

Если у человека зарегистрирована право собственности, то мать, которая проживает в жилье такого человека, не сможет зарегистрировать ребенка без согласия собственника?

Так...у нас когда родился мелкий, то несли право устанавливающие документы и регистрировали.

 

Миграционная никогда такого не сделает... Только по решению суда или по её заявлению... Больше миграционная не может ничего решить, чего Вы ей только не пишите... Это её право быть там прописанной, не зависимо от того кто эту квартиру купил... Покупка её квартиры не лишает её право прописки в ней... А про ребёнка я вообще молчу... Она его пропишет и ни у кого не спросит...

 

Вопрос у Японца правильный, как они эту сделку вообще оформили на какую сумму...

Я Вам скажу больше, она может передумать продавать квартиру хоть и через год после сделки, мало ли какие обстоятельства изменились... И она запросто через суд вернёт свою квартиру... Так что не надо думать, что раз продажа состоялась, то уже всё и прям ничего вернуть нельзя...

 

Покупательница очень сильно попала...

Да есть чуток практики с 98 года в риэлторской конторе.

Я ж повторяю, сервитута нет, квартира продана, компенсационный кошт передан.

 

Какие основания для возврата квартиры?

Неисполнение договорных обязательств, недолики помешкання и многое другое..

 

 

Как исключение из общего правила Гражданским кодексом Украины (ГК) предусмотрены случаи, когда допускается изменение или расторжение договора по требованию одной из сторон по решению суда: 

- при существенном нарушении договора другой стороной; 

- в иных случаях, предусмотренных ГК, другими законами или договором. 

 Односторонний     отказ     от     исполнения     обязательств     (расторжение     договора), одностороннее изменение условий договора действующим законодательством не допускается, за исключением случаев, предусмотренных законом или договором. Порядок расторжения и изменения договора установлен ГК, в соответствии с которой соглашение об изменении и расторжении договора заключается в той же форме, что и договор. Для объектов недвижимости предусмотрено заключение договора в письменной форме путем составления одного документа, выражающего его содержание и подписанного сторонами. Этим же требованиям должно соответствовать и соглашение о расторжении или изменении договора. Для решения спора о расторжении и изменении договора в суде установлено обязательное досудебное урегулирование спора. В случае, если договор расторгается или изменяется по соглашению сторон, обязательства считаются прекращенными или измененными с момента заключения соглашения сторон. Момент заключения соглашения сторон определяется по правилам, установленным для заключения договора. Любое дополнительное соглашение к договору, подлежащему государственной регистрации, также подлежит государственной регистрации в Едином государственном реестре прав на недвижимое имущество и сделок с ним. При решении вопроса о расторжении договора необходимо помнить о том, что в соответствии ГК в случае расторжения договора стороны не вправе требовать возвращения того, что было исполнено ими по обязательству до момента расторжения договора, если иное не установлено законом или соглашением сторон. Таким образом, если в период действия договора стороны приходят к соглашению о его досрочном расторжении, а имущество, например квартира, по договору купли-продажи уже передано покупателю и зарегистрирован переход права собственности к покупателю, решить в соглашении о расторжении договора вопрос о возврате квартиры продавцу возможно лишь в случаях, прямо предусмотренных законом или договором.

 Расторжение договора, государственная регистрация соглашения о расторжении договора и внесение в Единый государственный реестр прав записей о расторжении договора возможны лишь в случаях, когда соглашение о расторжении договора подписано сторонами в период действия договора, а не после того, как стороны надлежащим образом выполнили обязательства по договору и договор прекратил действие. В равной степени это относится и к любому договору купли-продажи недвижимого имущества, по которому стороны выполнили обязательства и зарегистрирован переход права собственности от продавца к покупателю. В случае, если на основании совершенной сторонами сделки не была произведена государственная регистрация перехода права, объект недвижимости, являющийся предметом сделки, согласно записям Единого государственного реестра прав принадлежит стороне, являющейся правоотчуждателем по сделке (продавцом), стороны вправе подписать соглашение о расторжении договора. В этом случае на основании заявления сторон договора соглашение о расторжении договора подлежит регистрации органом по государственной регистрации прав на недвижимость и сделок с ней, зарегистрировавшим расторгаемый договор. Зарегистрированное соглашение является основанием для внесения записи о прекращении сделки в Единый государственный реестр прав. В случае, если сделка частично исполнена сторонами и произведена государственная регистрация перехода права, заключение сторонами соглашения о расторжении договора само по себе не является основанием для возврата предмета сделки и регистрации права за прежним правообладателем. Для того чтобы в результате расторжения договора имущество и права на него были возвращены правоотчуждателю, необходимым является наличие условия о порядке передачи имущества и регистрации перехода права собственности в договоре или в соглашении о расторжении договора. 

 Все вышесказанное следует учитывать и при расторжении договора по решению суда. Зачастую, подавая иск о расторжении договора, сторона, например продавец недвижимого имущества, не заявляет исковых требований о возврате имущества. Суд, удовлетворяя иск, выносит решение о расторжении договора, судьба же имущества, являющегося предметом расторгаемого договора, не решается. Согласно произведенной государственной регистрации право на имущество переходит к покупателю, и наличие решения суда о расторжении договора не может являться основанием для прекращения уже возникшего права покупателя. В этом случае для того, чтобы получить имущество обратно, продавец вынужден будет заявлять в суд исковые требования о возврате имущества, хотя этот вопрос можно было решить одновременно с рассмотрением вопроса о расторжении договора.

ст. 7 закона Украины «О свободе передвижения и свободном выборе места жительства в Украине», снятие с регистрации места жительства осуществляется на основании:

• заявления самого прописанного лица; либо
• запроса органа регистрации по новому месту жительства лица (в случае, если прописанное лицо выехало в другое место жительства и решило там зарегистрироваться); либо
• решения суда. Так, в случае, если принудительно выселяется прописанное лицо, не являющееся собственником жилья, необходимо решение суда о лишении права пользования жильем (или решение суда о признании лица безвестно отсутствующим); либо
• свидетельства о смерти. 

[Договор купли-продажи квартиры и беременная мамочка]

Какова практика обращения в миграционную с заявлением, что зарегистрированная в жилье хочет зарегистрировать своего ребенка в нем?

Приводило ли это к тому, что миграционная не регистрировала ребенка?

Я думаю, что теоретически ее возможно выселить...

Но вопрос, какой способ защиты в этом случае будет более верным?

Признать утратившей право пользование?

обязать миграционную службу снять с регистрации?

или выселить?

Ребенок регистрируется вместе с матерью...на основании предоставленного права собственности, ежели право собственности перешло другому лицу и чтобы не было потом недоразумения (сердобольные люди), то нужно уведомить об имеющихся обстоятельствах регистратора и приложить копию договора купли продажи. Эффект будет.

Судя по изложенному от топикстартера то фигурант не проживает в квартире на данный момент, но не желает сниматься с регистрации.

Да, признать утратившей право пользования и на основании данного обязать снять с регистрации.

К выселению миграционная служба не имеет не какого отношения, ежели что то есть мной любимая горячё и очень ВДВС 

[Драма по автомобилю, или "Отжим" имущества по Украински, или ГАИ, ГИС (ВДВС), Суды - как отстоять права?]

Вот..судом принята "До Бабушкінського районного суду заява про скасування рішення третейського суду та сукупні вимоги оновлено" , когда рассмотрение пока неизвестно, нужно ехать в Днепр.

 

И дополнительно ходатайствовать об освобождении кредитного имущества из под ареста и фактичной конфискации...

[Договор купли-продажи квартиры и беременная мамочка]

Да то Вы попали.... Шансов у Вас мало, если честно... Вы сами виноваты, Вы дали ей добро на проживание, а это недопустимо в таких случаях... Она жила с Вашего согласия и законно, а теперь её обстоятельства изменились и к сожалению должен констатировать, что это Ваша проблема... И вопрос даже не в ребёнке, хотя теперь конечно же в нём... Попробуйте лучше расторгнуть сделку через суд, может так она испугается больше... Деньги то придётся возвращать, да ещё недополученную прибыль можно включить...

То что не знали о беременности ни о чём не говорит, так как беременность и ребёнок разные понятия и означают разные вещи... Это не одно и то же и не всегда пересекается...

Через суд конечно можно выселить, но с предоставлением другого жилья... Вам придётся ей, что то купить значит...

В общем всё печально для Вас... Вас кинули... 

Ну зачем же так пугать человека ? Сервитута здесь нет. Можно в судебном порядке признать утратившей право пользования жилым помещением.

На другое жильё ей (прежней владелице) были предоставлены деньги от продажи этого жилья.

Основание : переход права собственности (добровольное отчуждение, продажа).

 

а так да, неприятности выше среднего

 

Спасибо за ответ. 

 

Бывшую владелицу квартиры нашли, но выписываться добровольно она не желает. (Там у неё какие-то проблемы с родственниками, я не вникала и не хочу вникать.). В принципе, поскольку она до сих пор прописана в моей квартире, то сможет и ребёнка прописать. А  выписка детей через суд - дело непростое и хлопотное.

 

Как вообще суд посмотрит на такой оборот? Ведь при продаже квартиры ребёнка ещё не существовало. 

В договоре купли-продажи истинная цена проставлена? Расчет с владелицей нал или безнал ? Нотариус в договоре подтверждает передачу денег от покупателя (Вас) продавцу ? Ваше право собственности зарегистрировано ?

 

Проживает прежняя владелица где на данный момент (общежитие, съёмное жильё, у мамы-папы, у мужа) ?

По поводу:

 

 

В принципе, поскольку она до сих пор прописана в моей квартире, то сможет и ребёнка прописать.

Не сможет если Вы своевременно уведомите отдел Державної міграційної служби України о ваших обстоятельствах и возможном мошенничестве со стороны третьих лиц.

 

Бывшая владелица не уведомляла Вас о расторжении сделки в связи с изменившимися обстоятельствами?

Не где жить и регистрация прежней владелицы это чуток разные вещи в Вашем случае.