vit
-
Число публикаций
138 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
1
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы vit
-
-
Это цитата из постанови КСУУкажите какой кодекс
Ясно. Принимается.Этот пункт в просительной части лишний
-
Обращаюсь к практикующим юристам и адвокатам.
Сам я не юрист и денег на грамотного адвоката сами понимаете нет.
Давно читаю форум и появилась хорошая на мой взгляд зацепка.
Если все выгорит, думаю, многие клиенты Универсала вздохнут с облегчением, т.к. сколько договоров по нему я не видел, везде одна и та же грабля:
"позичальник підтверджує, що розуміє наслідки настання валютних ризиків …"
Готовлюсь подавать приведенный ниже иск.
Буду очень благодарен за любые замечания.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
(ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ)
про визнання кредитного договору недійсним
Мною, ... (надалі – Позивач), 23 квітня 2008 року з ВАТ «Універсал Банк» (надалі – Відповідач або Банк) було укладено Кредитний договір № ... (далі за текстом – Кредитний договір або Договір). Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Відповідачем для будь-яких клієнтів-фізичних осіб.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору «Кредитор зобов’язується надати Позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти (кредит) в сумі ... доларів США, а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі ... річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором».
Відповідно до п.1.3. Кредитного договору цільове призначення – придбання майна.
Відповідно до п.1.5. Кредитного договору «погашення платежів за Кредитом здійснюється Позичальником у валюті кредиту».
На час укладання кредитного Договору мною Банку була достовірно надана інформація про мій фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів мною була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту.
Мені, як громадянину України, що проживає та витрачає кошти на території України, був потрібен кредит в національній валюті України – гривні.
При зверненні до ВАТ «Універсал Банк» в особі керуючого Київським відділенням №35 мені була потрібна сума грошей, яка дорівнювала 680 000 грн. Ці гроші мені були потрібні для придбання нерухомості. Однак, при зверненні до банку з проханням надати кредит, представники Відповідача, як професійного надавача фінансових послуг, пояснили, що на такі цілі гривневі кредити не вигідні, оскільки на відміну від гривневих кредити в іноземній валюті видаються за процентною ставкою меншою, ніж процента ставка в гривні, а тому за умови постійної стабільності курсу національної валюти України валютний кредит більш вигідний позичальнику, ніж гривневий. Тому я, повністю довіряючи Відповідачу, вважаючи в момент укладення спірного договору, що сторони діють у повній відповідності до вимог закону, що визначення валютою платежу долара США є на користь мене з точки зору розміру процентної ставки, що зростання курсу долара по відношенню до гривні за час дії кредитного договору не відбудеться, не розуміючи, що таким чином я беру на себе всі валютні ризики, уклав Кредитний договір у формі приєднання.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Конституційний Суд України як зазначено в наведеному рішенні виходить з того, що «споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору».
В п. 16 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з Розгляду Цивільних і Кримінальних Справ № 5 від 30 березня 2012 року зазначено, що «суди повинні з'ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 Закону України "Про захист прав споживачів", а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року N 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов'язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач. При розгляді таких справ суди повинні враховувати, зокрема, висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011»
Відповідно до п.9. ст..15 Закону України "Про захист прав споживачів" під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.
Відповідно до п.8. ст..18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Відповідно до пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 (надалі – Постанова НБУ №168), у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач.
Згідно п.п. 8.5. Кредитного договору «позичальник підтверджує, що розуміє наслідки настання валютних ризиків …»
Відповідно до визначень термінів ст. 2 закону України «Про банки і банківську діяльність» банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Я розумів п.п. 8.5. Кредитного договору так, що можливі валютні ризики несе сам Відповідач, оскільки це входить до сфери його діяльності як професійного фахівця з надання фінансових послуг. Тому я був впевнений, що сума в гривнях щодо обсягу зобов’язань і щодо обсягу щомісячних платежів по Кредитному договору буде незмінною для мене на протязі всього строку дії договору. Про те, що мене ввели в оману, мені стало відомо, коли почав зростати курс долара США відносно гривні.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється.
Частиною 2 пункту 1 цієї статі передбачено, що нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводять споживача в оману або є агресивною. Згідно пункту 2 цієї статі підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Тобто існування в Кредитному договорі п.п. 8.5. в наведеному формулюванні є ознакою нечесної підприємницької практики, оскільки попередження мене як споживача стосовно валютних ризиків відповідно до п. 3.8. Постанови НБУ № 168 відсутнє взагалі або подано у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб, що тлумачиться на користь мене знову ж таки як відсутнє.
Відповідно до п.2. ст..11 Закону України "Про захист прав споживачів" перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Як вбачається з інформації про «Кредит на придбання нерухомості» та «Інформації для клієнта» (копії додаються), під час переддоговірної роботи Відповідачем були надані тільки переваги вказаного продукту. В той же час Відповідач відповідно до п.2. ст..11 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст. 2 Постанови НБУ № 168 мав зазначити як недолік існування валютних ризиків і при цьому, що ці валютні ризики покладені саме на позичальника. Взагалі в інформації про «Кредит на придбання нерухомості» та «Інформації для клієнта» відсутні будь-які застереження щодо можливих валютних ризиків.
Тобто, крім іншого, Відповідач порушив вимоги Закону України "Про захист прав споживачів" та Постанови НБУ № 168 щодо обов'язку банків перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про недоліки пропонованих схем кредитування, що також є ознакою нечесної підприємницької практики.
Пунктом 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Відповідно до п. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що а ні до, а ні під час укладення Кредитного договору Відповідач не попередив мене письмово про можливі валютні ризики, а тим більше, що ці ризики в повному обсязі покладені на мене. Зазначене попередження споживача (клієнта банку) стосовно валютних ризиків є обов’язком Відповідача як банку, встановленим Законом України «Про захист прав споживачів» та Постанови НБУ №168.
Порушення такого обов’язку Відповідачем є ознакою нечесної підприємницької практики, яка є забороненою. З урахуванням наведеного та ст.ст. 202, 203, 215, 216 та 236 Цивільного Кодексу України Кредитний договір є недійсним з моменту його укладення.
Заключні положення:
Закон України «Про захист прав споживачів», як зазначено в його преамбулі, регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»:
- споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;
- продукція – будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
- споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції;
Надання коштів за вказаним Кредитним договором, відповідає всім ознакам споживчого кредиту, а саме:
- Відповідач є банком;
- Позивач є споживачем, так як є фізичною особою, яка придбаває нерухоме майно для використання останнього в якості основного місця проживання, тобто для власних потреб;
- продукція що набувається, тобто кредит, який є предметом Кредитного Договору, відповідає ознакам продукції передбаченим Законом України «Про захист прав споживачів».
Крім того, п.1. Постанови НБУ № 168, встановлює, що «Ці Правила розроблено відповідно до … статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів (далі - кредитні договори)… Ці Правила регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність, іпотечного кредиту) … Банки зобов'язані забезпечувати виконання цих Правил … під час укладення кредитних договорів зі споживачами.»
Отже, правовідносини, що виникають з Кредитного Договору, регулюються крім іншого Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію. Предметом цієї позовної заяви є порушення моїх прав як споживача внаслідок порушення Відповідачем вимог законодавства щодо надання відповідної інформації під час укладення Кредитного договору зі мною, що є ознакою нечесної підприємницької діяльності, яка є забороненою. Наслідком цього є недійсність Кредитного договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав. Тому при подачі даного позову судовий збір не сплачується.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.. 42 Конституції України, ст. ст. 16, 202, 203, 215, 236 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 11, 15, 18, 19, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», «Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затвердженими постановою Правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011, Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з Розгляду Цивільних і Кримінальних Справ № 5 від 30 березня 2012 року.
П Р О Ш У :
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Визнати недійсним з моменту укладання кредитний Договір № ... від 23 квітня 2008 року, укладений між мною, ... та ВАТ «Універсал Банк».
3. У відповідності із частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачі» звільнити мене від сплати Судового збору.
-
Ясно. Спасибо.считается по округам. если в киеве то это киевский городской нотариальный
так что хоть на борщаговке хоть на троещине, разницы в юридическом плане нет
-
В Киеве.В вашем городе оформляли ипотеку? "По месту нахождения недвижимости" - это ж не значит, что именно у вас в квартире...
Но районы разные.
-
Обычно при кредите на квартиру нотариальное оформление ипотеки происходит прямо в отделении банка.
У меня, к примеру, прямо в ипотечном договоре написано, что мол по просьбе банка оформление происходит на территории отделения.
Смотрим НПА:
ЦК
Стаття 575. Окремі види застав
1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
ЗУ про Ипотеку
Стаття 2. Законодавство про іпотеку
Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.
Стаття 18. Іпотечний договір
Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
ЗУ про Заставу
Стаття 2. Законодавство України про заставу
Цим Законом визначаються основні положення про заставу.
Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України.
Стаття 13. Форма договору застави
Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.
У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна
Стаття 14. Наслідки недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення
Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.
Я не юрист, но благодаря форуму уже много почерпнул.
Вопрос к знатокам: возможно ли на основе приведенных НПА признать ипотеку недействительной, если нотариальное оформление происходит не по месту нахождения недвижимого имущества ?
-
в апелляции по идее поумней должны быть, хоть доводы принять/не принять, а не вообще не по теме в решении написать.
я до ВССУ дошел
одним из обстоятельств была ст. 524 ЦК (на 3 страницы из 18)
ни одна из 3-х инстанций НЕ заметила/прокоментировала как будто и не было ничего
при чем в апелляции конкретно писал, что мол районный суд слепой, не видит ссылки на ст. 524 ЦК
и на заседании громко заявлял
результат = 0
апелляция просто переписала решение первички
оно и понятно - крыть-то нечем
-
У меня открыт текущий валютный счет.
Кредит выдавался путем заяви на видачу готівки (зміст операції - видача готівки) на сумму 133 000 USD
На заяве стоит только ОДИН ШТАМП КАССЫ + подпись кассира !!!
Я слышал, что в апреле 2008 года при снятии сумм более 50 000 у.е. нужно было каких-то 3 печати/подписи.
Подскажите нормативку по этому вопросу. Где-то здесь мелькала, но я уже потерял.
Буду писать письмо в банк с требованием предоставить надлежащим образом законно оформленные документы на выдачу кредита.
-
Тут дело пока не в деньгах... Это все правильно и понятно, но данная тема имеет конкретное применение и конкретные последствия, распыляться в стороны нельзя, погодите...
ЕЩЕ РАЗ:
1. Как нарушение банком правил выдачи денег влияет на вопрос их возврата заемщиком? (из серии "брали - отдавайте")
2. Деньги заемщиком все-таки были получены, - он же гасил кредит, платил? И разве он не помнит, что получал в кассе? У банка есть реально подписанный заемщиком документ о получении денег, потом заемщик молчал и платил, следовательно - кредит получил... Как быть тем, кто доллар/гривну на руки все таки получал? Идти в отказ? Скользко... Тупо врать в суде - не дело...
Есть два вопроса, на которые надо найти бетонные доводы! Давайте по сути, это ОЧЕНЬ важно!
1. Да, взял. Но я ж не знал что это незаконно. Отдать - пожалуйста, нет вопросов, только не все сразу (с рассрочкой) и на условиях реституции.
2. Посмотрите свои заявы на перечисление налички касательно погашения кредита. У меня, например, назначение платежа = пополнение счета (ни слова о кредите)
Есть договор на текущий счет. Я пользуюсь своим текущим счетом, перечисляю на него деньги, например, чтобы просто не хранить их дома (воров боюсь).
-
У моей жены-поручителя, например, юристы Универсал-банка перемудрили и четко написали, что банк не имеет права без письменного согласия поручителя изменять условия основного договора, в результате чего увеличивается объем ответственности поручителя.А где Вы такие договора видели, без возможности увеличения ставки?...
-
всем спасибополностью поддерживаю, нужна отмена решений и возврат в первую инстанцию не по валюте, а по другим в том числе и процессуальным нарушениям их должно хватить, главное, что бы Вернули вновь в первую инстанцию.
уже подал (только что оттуда)
подали 2 кассации: одну на изменение решения (я) и вторую на пересмотр по полной (адвокат от имени третьей стороны)
я смотрю отфутболивают всех по п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України
а нельзя ли как-то заставить работать ч. 4 ст. 328 ЦПК України ?
-
проблема не в тексте касацииНужно наверно полностью выложить вывод апеляции. Касация это очень сложно и ответственно не только перед собой, а и перед всеми заемщиками и писать с кандачка не видя полностью ухвалу апеляции верх легкомыслия. Тут должны спецы, которые тут есть, вам помочь.
И поменяйте название темы. Что то типа - срочно помогите с касацией
просто сегодня забрал еще одну заверенную "копию" ухвалы апелляции и офигел от того, что она отличается от выданной 3 дня назад такой же заверенной
вот и хотел спросить совета у спецов, можно ли на этой разнице сыграть в принципе ?
текст ухвал выложить могу, но там ничего кроме того, что пишет НБУ, нет: типа разрешено кредитование.
Это как горохом об стену: я им - платить права без лицензии по п.4.г ст.5 Декрета не имею, они мне - разрешено кредитовать в валюте, я им - платить права без лицензии по п.4.г ст.5 Декрета не имею, они мне - разрешено кредитование в валюте,....
текст решения первой инстанции и ухвалы апелляционного по части валюты одинаковый, сверял пословно, взят из официальной позиции НБУ
А вот отличия от НБУ в виде цитаты по ст. 524 ЦК я привел.
С текстом можно ознакомиться (моя первая инстанция)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11616787
В апелляции (в одной из версий) слово в слово. В дргой добавился бред по ст.524 ЦК и а-ля свобода договора по ст.627 ЦК
-
Подал иск еще в июне: ст. 524 ЦК + инд. лицензии по п. г) ч.4 ст.5 Декрета + споживачи
Договор в долларах. Ипотека.
Результат:
1. В Оболонском райсуде судья Таргоний Д.О. отказала.
Мотивировка: банки меют право кредитовать по п. в) ч.4 ст.5 Декрета.
По сути иска - полный ноль - по ст. 524 ЦК и споживачам ни слова, по инд. лицензиям - стандартный бред от НБУ
2. Подал апелляцию. Тут вообще красиво. Судья Кадетова О.В. Выдали 2 копии ухвалы об отказе, но с разной мотивировкой !!! (писал заяву я и адвокат от третьей стороны)
Мотивировка в первой копии:
- инд.лицензии = бред НБУ
- споживачи = ст. 627 ЦК - свобода договора
- ст. 524 ЦК = цитата (читать внимательно сидя на стуле !!!) "В даному випадку валюта не виступала засобом платежу, а тому, виходячи із специфіки кредитного договору та визначених ним прав і обовязків сторін, відсутні підстави вважати про порушення при укладанні договору положень ст.524 ЦК України, на що посилається апелянт"
При этом в предыдущем абзаце цитируется ст. 1054 ЦК, а со следующего начинается бред по инд.лицензиям.
Мотивировка второй кипии 1:1 решение Оболонского суда.
Вопрос:
Завтра подаю кассацию - крайний срок.
Можно ли как-то приплести то, что выдали 2 разные "копии" (ведь это ж типа копии с оригинала (!!!), заверенные мокрой гербовой печатью) ?
Может ли это как-то помочь в кассации ?
Как грамотно бред из первой копии по ст.524 ЦК развеять ?
-
почему тогда ЦК все таки разделяет понятие позыки и кредита ?не могут деньги во временное пользование перейти, так как дальше ими распоряжаются
обсуждалось это, я с неймлессом на этом остались
а другие считают также как вы...
нормативно без Постановлений НБУ, которые говорят о кредитных операциях!
кредитные операции это одно, а кредитный договор и обязательства предусмотренные в нем это совершенно другое...
сможете безоговорочно меня убедить в том, что это временное пользование тогда, поверю...
но ссылаться на нормы ЦК и те которые регулируют кредитные договора, как сделки
я настаиваю на том, что ЗУ про банки и банковскую деятельность не имеют никакого отношения к нашим с вами кредитным договорам
хотя есть то что имеет отношение, ч. 6 ст. 47 и ст. 55, которые говорят, что правоотношения между клиентом и банком регулируются договором, а чем регулируются договор????
как я указывал отличие позыки от кредита (ст.1046 и ст. 1054 ЦК) как раз в переходе права собственности и передаче/взятии обязательств по предоставлению
в остальном данные отношения погласно п.2 ст.1054 ЦК идентичны
да и логика у вас интересная "ЗУ про банки и банковскую деятельность не имеют никакого отношения к нашим с вами кредитным договорам хотя есть то что имеет отношение, ч. 6 ст. 47 и ст. 55"
в ЗУ про банки и банковскую деятельность нет ни слова про позыку
к тому же на форуме обсуждалось на счет того, что взятые во вклады деньги остаются в собственности вкладчиков, и соответственно не могут быть переданы в собственность кому-либо
я это все веду к тому, что неправильно завязывать наши договора на позыку, иначе потом тяжело при реституции доказать, что отдавать нужно не "взятые вещи - баксы", а деньги - гривну, при чем по курсу на дату выдачи баксов
-
не совсем понятно на счет перехода права собственности на валюту и отсюда привязка к позыкеВиходячи із редакції ч. 1 ст. 1046, ст. 1054 Цивільного кодексу України грошові кошти передаються кредитодавцем позичальнику у власність, однак останній зобов'язується повернути таку ж кількість грошей та сплатити винагороду за надання фінансової послуги - проценти.
...
Розміщення залучених коштів (вкладів) громадян і юридичних осіб у як банківська діяльність у рамках Банківської ліцензії, та надання фінансової послуги – оплатної позики (кредиту) за рахунок залучених коштів (фінансових активів) у рамках ліцензії кредитної установи – це не тотожні операції.
...
У статті 1054 ЦК за кредитним договором, кредитом названі грошові кошти які передаються кредитодавцем позичальнику на засадах строкової оплатної позики. Договір позики та кредитний договір є формою кредиту, яка називається позикою. За договором позики позикодавець передає у власність позичальнику особисті кошти, а за кредитним договором кредитодавець зобов’язується передати у власність позичальнику особисті або залучені кошти, окрім депозитних коштів вкладників.
Виходячи із редакції ч. 1 ст. 1046, ст. 1054 Цивільного кодексу України грошові кошти передаються кредитодавцем позичальнику у власність, однак останній зобов'язується повернути таку ж кількість коштів та сплатити винагороду за надання фінансової послуги - проценти.
позыка и кредит по идее тем и отличаются, что в первом случае идет переход права собственности, а во втором нет
Пункт 1.1. глави 1 розділу IV «Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні», затвердженої постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368 розкриває поняття кредитних операцій: «До кредитних операцій належать активні операції банку, що пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.»
Стаття 2 «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», затвердженого постановою Правління НБУ від 6 липня 2000 р. № 279 також визначає «Кредитні операції - вид активних операцій, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо.»
-
у меня в первой инстанции тоже не в мою пользу, хотя все расписано по полкамПрочтите тему:http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1607
потом раскажите о каких "тыках" и "полутыках" забыл я в приложениях написать, что решения оказались не в мою пользу
более того суд по защите прав потребителей ни слова в решении не сказал, хотя в иске 4 страницы с жирными выделениями и подчеркиваниями
хоть бы уже как банк написал, типа свобода договора
а так совсем обиднобуду сражаться в апелляции
я как раз и имел в виду, что по ЗУ в пол пинка, а как судья это рассмотрит... и прочитает ли вообще....
-
на самом деле есть 2 решения по ВСУ в пользу заемщика
я имею в виду по Централю
в первый раз ВСУ подтвердил необходимость инд.лицензий на расчеты
а второй раз смысл решения был такой: инд.лицензия таки нужна, но в иске не доказали, что ее отсутствие нарушает права истица
просто это по хоз.праву доказать не так просто
а по гражданским делам есть ЗУ по защите прав потребителей, где в пол пинка доказывается нарушение прав
-
по-моему - бредВсем!
Не знаю, может для кого-то это не новость, но вчера в апелляции судья отказавшая в удовлетворении жалобы по скасуванню ухвалы, вынесенной в связи с тем, что якобы кредитные отношения между потребителем и банком не подпадают под закон о защите прав потребителей, сказала:
в последних Правовых позициях Верховного Суда Украины (оказывается регулярно таковые направляются по судам) было высказано, что да, таки кредитные договора не регулируються законом о защите прав потребителей (в том числе признание недействительной третейской оговорки)!!!
При этом пункт 2 постановления пленума ВСУ от 12.04.1996 года продолжает жить!!!
На мой вопрос где таковое публикуется, посоветовала спросить у знакомых в суде (если таковые имеються). Спросила. К нам еще видимо не дошли.
Вот вам и разгадка вопроса, почему суды сейчас стали однотипно отказывать.
От такого общения с нашей судебной системой периодически становиться плохо. Вот уж воистину кто-то сказал, что практика наших судов никак не зависит от теории права!
Судьи руководствуються всем, чем угодно: чьими-то правовыми позициями (что есть это такое вообще? и правовые ли они?), внутренним убеждением, только не Законами!!!
Большая просьба, у кого получиться "достать" эти "правовые позиции", скинте сообщение!
Думаю, что это будет многим интересно. А то мы "из кожи вон лезем", а судьи преспокойно принимают решения на основании "правовых позиций" и ехидно-снисходительно улыбаються.
или у нас ВСУ уже круче НПА ?
и зачем вообще тогда в законе ст.11 о потребительских кредитах ?
постанова № 168
1.1. Ці Правила розроблено відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України "Про Національний банк України", статей 47, 49 та 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів (далі - кредитні договори), запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації.
1.2. Ці Правила регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність, іпотечного кредиту) з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту (у тому числі наданого у формі кредитної лінії, овердрафту за картковим рахунком тощо) і мають бути оплачені споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або кредитного договору про надання споживчого кредиту.
-
спасибо, успелиЯ надеюсь,что не опоздал еще ,вставить ,как говорится свои 5 копеек. В ваше заперечення добавьте еще то ,что згідно ст12ЦПК особа,яка бере участь у справі,має право на правову допомогу... Суддя зобов,язаний був зробити перерву в судовому засідання та надати вам час для ознайомлення вами з запереченням . Таким чином порушено ваше право на отримання правової допомоги.
В апеляційній скарзі просить краще повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
А коли вам повернуть до суду першої інстанції ,я вам раджу змінити позовні вимоги.
крайний срок 7.10.10дело в том, что судья типа дала время - 15 минут в судебном заседании
она не дала возможность письменно высказать зауваження - это как-то нарушает ЦПК ?
ну и на новое рассмотрение не получится, поэтому нужно по-максимуму нарушений ЦПК указать и на этом основании также требовать удовлетворить иск
-
неужели нет знакомых врачей, которые на этот день назначат какое-нибудь обследование ?так то при помощи адвоката.
А если сам, на что сослатся?
-
мой адвокат просто уведомлял телеграммой, что мол прошу перенести в связи с рассмотрением другого дела, в котором он тоже участвует, в другом городеДобрый день.
Подскажите подалуйста, мне нужно отложить судебное заседание, так как я не готов еще делу.
На основании чего можно ходатайствовать об переносе заседания?
без всяких доказательств
перенесли на месяц
-
я тут набросал на счет доказивпоэтому в жалобе нужно просить удовлетворить иск в полном объеме на том основании, что не было получено истребованных доказательств.
хочу узнать мнение
Відповідно п.2 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.
Відповідно ст.128 ЦПК України після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення.
Відповідно ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті; докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи представником Відповідача на попередньому судовому засіданні 09.08.2010 року було проголошено усне заперечення проти задоволення позову в цілому, при цьому жодних письмових документів (письмових заперечень) чи доказів тих обставин, на які він посилається, чи взагалі наявність таких обставин ні усно, ні письмово суду надано не було.
Судове засідання по розгляду справи по суті було призначене на 31.08.2010 року, але за заявою представника Позивача в зв’язку з неможливістю його присутності на засіданні було перенесено на 27.09.2010 року. Представник Відповідача 31.08.2010 року був присутній на судовому засіданні, але знову ж таки не надав суду письмових заперечень з доказами про відмову в задоволенні позовних вимог.
Лише 27.09.2010 року в залі судового засідання під час судового засідання представником Відповідача було надано письмові заперечення проти позову та копії Банківської ліцензії та Дозволу НБУ в якості доказів обставин, на які він посилається в своїх запереченнях.
З аналізу наведених норм ЦПК України вбачається, що судом першої інстанції порушено порядок прийняття і залучення до справи письмових заперечень та доказів Відповідача, оскільки представником Відповідача не надано жодних пояснень чи доказів щодо поважності причин, з яких було порушено строки подачі зазначених доказів, адже з моменту одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви до моменту розгляду справи по суті пройшло приблизно 2 місяці. В той же час вимоги про витребування таких доказів, як копії індивідуальної та генеральної ліценції на здійснення валютних операцій, були заявлені ще в позовній заяві у поряду забезпечення позову.
Виходячи з вищесказаного, суд першої інстанції не мав права залучати до справи письмові заперечення Відповідача та докази у вигляді копії Банківської ліцензії та Дозволу НБУ.
Отже, заперечення Відповідача є абсолютно безпідставними та необґрунтованими, такими, що не доведені під час судового розгляду, а тому позовні вимоги не знайшли свого спростування в судовому засіданні і тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
-
да еще и для банка (или даже для всех банков) прецедент сделали - смотрите мол все законноИмущество "вывели", а чтоб не признали мнимой сделку - апеллировали и писали касацию. Перестраховались.
не зря же НБУ так быстро отреагировал
-
да, истребовал я, но еще в искевы же их истребовали,
это вы о них заявили
суд берет во внимание только те доказательства, которые были вовремя поданы или заявлены на предварительном...
до иска писал в банк письмо с требованием предоставить копии, которое осталось без ответа, вот его к иску и приложил с требованием в просительной части о предоставлении копий в суд
я почему копаю в этом направлении ?
просто судья очень быстро вынесла решение, хотя неофициально говорила, что будет тянуть
есть подозрение, что она сделала это сознательно, чтобы апелляция завернула это дело на пересмотр, а там уже другой судья
не хотела она разбираться с этим делом
есть просто идея - подается 2 апелляции: одна от меня по сути с просьбой изменить решение, вторая - от адвоката как представителя 3-й стороны с просьбой направить на пересмотр по процессуальным нарушениям
что скажете ?
-
хорошоэто доказательства, а не заперечення, заперечення можуть грунтуватися на наявних в матеріалах справи доказах...
поверьте мне, я прав.
в любой момент ограничений нет.
если банк копии банк.лицензии, дозволу и додатка подал уже после предварительного (на котором он присутствовал), из этого что-то можно выкрутить ?
Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Лежит на (в) столе у Портнова.
Типа внутренний документ.
Радует только одно: на особом контроле там попытки нардепов порешать свои вопросы по кредитам.
С другой стороны речь там идет о незаконных решениях против банков. А судьи у нас "перебдели" и тупо всех начали валить.