os29

А какой именно документ может служить доказательством фактического получения денег? У меня есть только "видатковий касовий ордер"? Может стоит в апеляции истребовать кассовую книгу или что-то в этом роде? Или может заказать аудиторскую проверку, пойдёт ли на это апелляцинный суд?

В 2008 году заключил с КС договор о займе 147535 грн. Деньги хотел взять на погашение другого кредита в этом же КС 2006 года, управляющий сказал что перевёдет эти деньги на погашение старого кредита, членскую книжку не выдавали в связи с отсутствием таковой вообще. В заявлении написал свой доход - 6000 грн., но после подписания договора и кассового ордера мне предоставили график погашения, где ежемесячная выплата составляла 6639 грн. Я отказался от кредита, но в принятии такого заявления мне отказали, сославшись на отсутствие у них в КС такой практики. Фактически я денег не брал, но в бумагах подпись стоит. 24.10.2011 года суд вынес решение о взыскании: задолженность по телу- 147535 грн., по процентам-551976 грн, пеня-455 883,14. А всего-1 115 394 гривен!!! В судебном заседании истец не предоставил подробный расчёт задолженности и подтвердил, что ни разу не было погашения кредита. А судья отказала в истребовании кассовой книги КС, в которой было видно реальное движение средств КС. Подскажите, что лучше написать в апеляцию и как доказать что кредит фактически не выдавался.

Спасибо. А как и где можно истребовать документы, в которых указано, что новое предприятие является правопреемником старого?

Заявление я прочитал, понятно, но дело в том, что исполнитель закрыла производство и направила постановление для дальнейшего исполнения в ликвидационную комисию (в мае 2011 года), которая до сих пор молчит. Получается мне надо писать заявление в суд и как-бы открывать новое исплнительное производство с новым должником-правопреемником?

То есть Вы советуете подать новый иск на правопреемника?

Дело в том, что в исковом я указал, что устно обращался к наследнику с требованием погасить долг наследодателя, т.к. он проживал в доме должницы, но официально вступил в наследство лишь в апреле 2011 года. Вы советуете подать паралельно в суд новое заявление о восстановлении сроков? А кто ответчик, наследник или взять заинтересованной сторонной нот. контору? И может стоить указать в иске , что не подавал заявление в нот.контору потому-что не знал кто наследник?

В феврале 2011 года выиграл суд о взыскании с предприятия компенсации за просрочку выплаты зарплаты при увольнении. Когда подал в исполнительную, то исполнитель закрыла производство в связи с ликвидацией предприятия (я подал иск в сроки для подачи претензий кредиторов и в справке из "статистики" они ещё числились как работающее предприятие) и выдала постановы для исполнения для должника, для прокуратуры (для контроля) и мне. На базе старого предприятия основали новое с теми же функциями (элеватор). Я эти постановы развёз...и тишина. Позвонил главбуху-она говорит "ждите, не знаю сколько". Думаю написать письмо согласно ЗУ "О доступе к публично информации" с требованием дать офиц.информацию по моему делу и написать заявление в прокуратуру. Что делать, посоветуйте?

Должница умерла в июне 2008 года, за полгода до этого взяла в долг по расписке 25 000 у.е. до декабря 2008 года. В наследство официально никто не вступал, поэтому претензий ни к кому не мог предьявить, но в апреле 2011 года в наследство вступил её квартирант по решению суда! Решение видел в БТИ, но не имею на руках. В мае подал иск на наследника о взыскании долга и собираюсь истребовать решение из БТИ по запросу суда (заседания ещё не было, дело пока ушло в апеляцию т.к. неправомерно признали иск неподаным и я требую возврата в суд первой инстанции). Подскажите, уложился ли я со сроками, ведь по сути в те 6 мес., в которые должен был по закону да и потом судиться было не с кем. Может паралельно предьявить к наследнику претензии через нотариуса? Как грамотно продолжить дело?

Подскажите, может у кого-то есть образцы исковых либо решений суда о признаннии действий работников банка незаконными (неправомерными) при оформлении валютных кредитов? На какие законы либо акты можно ссылаться? Спасибо.

Справа № 2-12013/10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси, у складі: головуючої судді - Шенцевої О.П., при секретарі – Соболевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсним одностороннього рішення про підвищення процентної ставки, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №490053157 від 06 грудня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (надалі – відповідач) та ОСОБА_1, та зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» зменшити відсоткову ставку на день укладення договору на рівні 13% річних, а також зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» провести перерахунок коштів, сплачених за підвищеною відсотковою ставкою по кредитному договору №490053157 від 06 грудня 2007 року (надалі – кредитний договір) з дня підвищення відсоткової ставки. Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити. Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченні на позов, просив суд відмовити у задоволенні позову. Заслухавши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. У судовому засіданні встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» в особі Докової Крестини Федорівни уклали кредитний договір №490053127 від 06.12.2007 року. Листом вхід.№55017-23 від 13.10.2009 року позивач просив відповідача надати роз’яснення відносно підвищення процентної ставки за кредитним договором до 15% річних, на що відповідач надав роз’яснення щодо необхідності підвищення відсоткової ставки у зв’язку зі складною ситуацією на світових фінансових ринках, посилаючись на підписаний між сторонами кредитний договір. Слід зазначити, що підвищення банком процентної ставки за кредитним договором – це одностороння зміна істотної умови договору, з огляду на наступне. Так, частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Відповідно до ст. 6 вказаного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Виходячи з аналізу положень ст. 1054 ЦК України однією з істотних умов договору є розмір процентів за користування кредитними коштами. Отже, у випадку, якщо право на односторонню зміну умов договору передбачено законом або договором, банк, який вирішив в односторонньому порядку змінити процентну ставку, повинний був сповістити про це позичальника за кредитним договором і тільки з моменту отримання погодження відповідача на такі зміни вони могли набути чинності. Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо належного повідомлення позивача про зміну процентної ставки. Так як відповідно до умов договору відповідач повинен був повідомити позивача про зміну процентної ставки за адресою вказаною в частині №1 даного договору (п.6.2). Але відповідач направив рекомендованого листа на адресу позивача, що не вказана у договорі, тим самим порушивши умови договору кредиту. До того ж згідно ст. 651 ЦК України зміна договору в односторонньому порядку не допускається. Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Пунктом 6.2. частини другої кредитного договору передбачене право змінити розмір процентів за користування кредитом в разі зміни кон’юнктури ринку, облікової ставки НБУ, індексу інфляції (споживчих цін), загальновизнаних внутрішньодержавних та/або міжнародних грошових та/або фондових індексів тощо, але правом підвищувати процентну ставку без повідомлення позичальника кредитор не наділений. Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Відповідно до абзацу п’ятого пункту 3.4 Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, в кредитному договорі банки зобов’язанні зазначати правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Пунктом 3.5 передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути змінена лише в разі настання події, яка не залежить від волі сторін договору і має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Тобто, зміни до кредитних договорів мали вноситись відповідно до вимог законодавства та умов укладених договорів. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року № 661-VI банкам заборонено в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами, а умова договору щодо права банку змінювати проценти за договором в односторонньому порядку є нікчемною. Зазначений закон набув чинності 09.01.2009 року. Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги позивача. Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 208-215, 218 ЦПК України, суд, - В И Р І Ш И В: Позов ОСОБА_1 – задовольнити. Визнати неправомірним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №490053157 від 06 грудня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1, та зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» зменшити відсоткову ставку на день укладення кредитним договором №490053157 від 06 грудня 2007 року на рівні 13% річних. Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» провести перерахунок коштів, сплачених за підвищеною відсотковою ставкою по кредитному договору №490053157 від 06 грудня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1, з дня підвищення відсоткової ставки. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Суддя http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13023220

Ситуация следующая: женщина взяла в долг по расписке на год $25000, за полгода до истечения срока умерла (июнь 2008 г.), наследство фактически принял квартирант, есть данные что по решению суда и по незарегестрированному у нотариуса договору пожизненного содержания. Как грамотно взыскать с него долг наследодателя и в какой валюте? Как узнать оформил ли наследник уже право собственности на себя? Благодарю за советы.

13 мая у меня будет первое заседание Управления ЖКХ (моя сторона) против Одессгаза (по их заявлению) о взыскании задолженности. У меня это первый хозяйственный процесс, наша бухгалтер с требованиями согласна (около 500 000 грн.), но надо затянуть процесс до отопительного сезона и оспорить пеню ( 45 000 грн.). Что лучше предпринять? Может ходатайствовать о отсрочке решения и оспаривать пеню или есть какие-нибудь другие методы борьбы? Буду благодарен за совет.

Нотариус, заверявший договор ипотеки, прекратил свою деятельность два года назад. Кого привлекать в качестве третьего лица? Привлёк нотариальный архив (по совету из управления юстиции), но там сказали, что у них не те полномочия и они отпишуться, и посоветовали обязать банк " вжити заходів щодо виключення з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна". Посоветуйте как быть?

Спасибо, я понял, но как попасть на заседание? Пойти в канцелярию, спросит когда заседание и просто прийти и слушать или вначале написать заявление на имя судьи и ждать ответа?

Спасибо за совет! А могу ли я посещать заседания суда по банкротству и как на них попасть?

Я и ликвидатору тоже отправил заявление. Меня интерисует как мне быть в курсе дела, как идёт процесс банкротства и какие результаты?

Совсем не обязательно тратить 250- 300 грн. на доверенность. Я хожу в суды с довереннстями которые составляю сам, а подпись заверяют начальники ЖЭКа или директора предприятий клиента.

Подскажите пожалуйста, как вступить в процесс процедуры банкротства кредитного союза в хозяйственном суде? Я подавал заявление в суд о признании меня кредитором.