ВАСИЛЬ
-
Число публикаций
78 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
1
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы ВАСИЛЬ
-
-
Як тут використати вимоги ст. 61 Конституції України ?
-
On 19.02.2016 at 10:03 PM, ANTIRAID said:
Державний герб України
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35609/14-ц
Категорія 54
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2015 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Цокол Л.І.
за участі секретаря Сторожук Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про захист прав споживача, визнання правочинів недійсними та дій відповідачів протиправними,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогами до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» і просить визнати недійсним договір факторингу №15 від 28 листопада 2012 року , який був укладений між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» в частині передачі боргу по кредитному договору №026/0806/88-013 від 17 серпня 2008 року; визнати недійсним договір факторингу №15 від 28 листопада 2012 року, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» в частині передачі боргу по кредитному договору №026/0806/88-013 від 17 серпня 2008 року; визнати кредитний договір №026/0806/88-013 від 17 серпня 2008 року укладеного між ВАТ «КБ «СВЕДБАНК» та ОСОБА_1 недійсним.
Позовні вимоги позивача обгрунтовані наступним. Позичальник стверджує, що уклав спірний договір (кредитний договір з ВАТ «КБ «Сведбанк»), маючи на увазі інші умови договору, ніж ті, що в ньому викладені, та які саме і роблять його недійсним. Насправді він мав на увазі, що фактично отримує в кредит не іноземну валюту, а національну валюту України - гривню, а іноземна валюта в цих угодах була не грошима - засобом платежу - а лише засобом обміну на гривню, такими собі цінними паперами, які він міг використати лише для обміну її на гривню. Відповідач, будучи ліцензованою банківською установою, не міг не знати про цю, останню, обставину. Більше того, при укладанні договорів його представники запевнили Позичальника, що він має обміняти отриману валюту на гривні, та отримає тоді ту суму в гривні, що йому і була потрібна та яка була зазначена в кредитному договорі. При цьому Позичальнику було байдуже, що вказано в договорі: адже необхідний йому результат буде досягнутий. Натомість за те, що він візьме на себе клопоти по обміну валюти на гривню, Банк призначить йому нижчий процент кредиту, ніж той, який був би призначений йому в тому разі, якщо б договір був укладений у гривні. При цьому Позичальник натурально, був впевнений, що, оскільки він фактично беру в кредит гривню, то і розраховуватися за цими договорами він має в гривні. До того ж, як вже йшлося вище, працівники Банку переконали його, що гривня та іноземна валюта мають стабільне цінове співвідношення, пославшись на те, що курс валюти до гривні суттєво не змінювався майже п'ять років. При цьому відповідачем не були виконані норми вимог чинного законодавства щодо перевірки цільового використання кредитних коштів Позичальником.
Позовні вимоги про визнання договорів факторингу недійсними позивач обґрунтовує тим, що у відповідачів -Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» не було достатніх повноважень на укладення договорів факторингу.
Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 під час судового розгляду вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представники відповідачів Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» в судове засідання не з'явились, письмових заперечень по суті спору не подавали.
Суд вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, вивчивши матеріали цивільної справи, прийшов до наступного висновку.
Під час судового розгляду встановлено, що 17 серпня 2008 року між ОСОБА_1 (Позивач, Позичальник) та Відкритим акціонерне товариство «комерційний банк „СВЕДБАНК" (Відповідач-1, Банк, Кредитор-1) було укладено кредитний договір № 026/0806/88-013 (Договір, кредитний договір).
Згідно умов кредитного договору Банк надав Позичальнику грошові кошти (надалі - Кредит) у сумі 30 000,00 доларів США на споживчі цілі (п. 1.1. кредитного договору), строком до 16 серпня 2016 року, зі сплатою відсотків 14 % річних.
28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу №15, відповідно до умов якого банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитним договором укладеним з боржниками. В той же день, 28 листопада 2012 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» уклало договір факторингу, відповідно до якого клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права вимоги заборгованості по кредитним договорам укладеним з боржниками, право вимоги якої належить клієнту.
Відповідно до ч.І ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)»
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
За правилами ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Сторонами у договір факторингу є фактор і клієнт. Згідно з законом фактором у договір факторингу маж бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - підприємець , яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції ( ст. 1079 ЦК України). Для укладення договору факторингу банк повинен мати банківську ліцензію, видану НБУ (ст. 47 ЗУ "Про банки і банківську діяльність") [5, с. 281], а для здійснення факторингових операцій, предметом яких є вимоги в іноземній валюті, і відповідний письмовий дозвіл НБУ, який є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. № 15-93 (п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 275) [13, ст. 1601]
Інші, ніж банки, фінансові установи (юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом) можуть бути фактором за умови, що право на надання цієї фінансової послуги встановлено законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.
У свою чергу, для здійснення фінансовими установами факторингових операцій, що є валютними, останні повинні мати генеральну валютну ліцензію НБУ.
Відповідно до Положення «Про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій», що затверджене Постановою НБУ №297 від 09.08.2002 р.: «1.2. Небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету.»
Згідно Постанови НБУ №297 від 09.08.2002 р. генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку надає НБУ.
Згідно повідомлення Національного банку України № 28.315/49168 від 03.09.2014 року TOB «Кредитні ініціативи» не мають такої ліцензії: «Національним банком України генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій за період з 28.11.2012 до 30.08.2014 року TOB «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) не надавалась».
Аналогічне за змістом повідомлення надано НБУ і щодо ТОВ "ФК "Вектор Плюс" від 14.11.2014р.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансових послуг належить операції з факторингу.
Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).
Згідно з п. 13 Положення «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг», затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року, Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.
Так, відповідно до п.п.1.2 розпорядження № 231 від 3 квітня 2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за № 0373/16389 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», до фінансової послуги факторингу віднесено - набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення. Отже у фактора права на придбання права відступної вимоги до фізичної особи не суб'єкта господарювання немає.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
Під час судового розгляду відповідачами не було надано суду підтверджуючих даних на спростування викладених у позові та наданих позивачем доказів щодо відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а також Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» права на придбання права вимоги до ОСОБА_1 з урахуванням відсутності у вказаних осіб права на здійснення фінансових операцій , в тому числі на здійснення валютних операцій.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30 січня 2014 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки , виселення, відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 09 лютого 2015 року в задоволенні вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
При цьому вказаними рішеннями судів було встановлено, відсутність у фактора (ТОВ «Кредитні ініціативи») права на придбання права відступної вимоги до фізичної особи не суб'єкта господарювання.
Отже в цій частині вимоги позивача є обгрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.
В частині недійсності кредитного договору №026/0806/88-013 від 17 серпня 2008 року укладеного між ВАТ «КБ «СВЕДБАНК» та ОСОБА_1 слід вимоги визнати безпідставними, оскільки кредит укладався у валюті - долар США . Визначення валюти кредиту є правом сторін, при цьому кредитор мав усі повноваження на здійснення вказаної операції. Будь-яких доказів на підтвердження викладених у позові обставин щодо цієї частини позовних вимог представниками позивача не надано.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15,16,203, 215, 524,533,1077, 1078,1083 ЦК України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити частково. Визнати недійсним договір факторингу №15 від 28 листопада 2012 року , який був укладений між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» в частині передачі боргу по кердитному договору №026/0806/88-013 від 17 серпня 2008 року.
Визнати недійсним договір факторингу №15 від 28 листопада 2012 року, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» в частині передачі боргу по кредитному договору №026/0806/88-013 від 17 серпня 2008 року.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» судовий збір в дохід держави в розмірі 243,60грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» судвоий збір в дохід держави в розмірі 243,60гр.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ,- в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя Цокол Л.І.
Для прикладу наведу витяг із справи Оболонського районного суду м. Києва у справі 756/315/15-ц від 27.03.2015р. номер ЄДРСР 43340170.
«Також зазначив, що позивач застосовує та посилається на застарілу інформацію, щодо підпункту 2 пункту 1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» №231 від 03.04.2009 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року по справі № 2а-12909/12/2670 пункт 1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» № 231 від 03.04.2009 року визнано не чинним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили.
Дана Постанова набрала чинності, а тому норма п. 1 Розпорядження не діє і не може застосовуватися.»
-
Необхідно все таки напрацьовувати- ПРАКТИКУ! Капля воду точить?
-
2
-
-
Разом із тим у п. 7 вищевказаної постанови зазначено, що оскільки ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, ст. 14 Закону України від 01 грудня 1994 року № 226/94/ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», ст. 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 22 Закону України від 22 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
Виходячи з вищевикладеного помилковими є висновки апеляційного суду про те, що позивач не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Вказані помилки призвели до неправильного застосування ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та порушення норм процесуального права та не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на захист порушених прав, свобод та інтересів, оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
-
3
-
-
On 04.09.2015 at 9:46 PM, ВАСИЛЬ said:
Бажано почитати Паліюк В. П. Застосування судами загальної юрисдикції України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у разі "неякісного" законодавства (цивільно-правовий аспект)/В. П. Паліюк // Часопис цивільного і кримінального судочинства, 2013,N N 5.-С.97-110
-
Функція судового збору, що перешкоджає заявленню необгрунтованих позовів, виконуватиметься у повному обсязі. Однак, для певних категорій населення (малозабезпечених осіб тощо) така сплата стане об'єктивною перешкодою у гарантованому Конституцією доступі до правосуддя, що є неприпустимим.
Слід звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі», яким було вказано, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.Рішення Суду
Пункт 1 статті 6
Суд визнав, що вимога сплатити збори цивільним судам у зв'язку з порушенням справ, вирішити які просять позивачі, не може вважатися обмеженням права на звернення до суду, тобто такою, що сама по собі несумісна з ґарантіями пункту 1 статті 6. Суд наголосив на тому, що це положення не дає підстав для висновку про беззастережність права на отримання безоплатної правової допомоги від держави у вирішенні цивільної справи, ані права на безоплатність провадження у цивільній справі.
Проте Суд знову наголосив на тому, що розмір зборів, оцінений з огляду на конкретні обставини даної справи з урахуванням спроможності заявника сплатити таку суму та етапу судового провадження, на якому поставлено цю вимогу, був важливим чинником у з'ясуванні того, чи порушено право особи на звернення до суду.
Навіть незважаючи на те, зазначив Суд з цього приводу, що остаточну суму, яку потрібно сплатити, було значно зменшено порівняно з попередньо встановленою, вона все-таки дорівнювала середньому рівню річної заробітної плати в Польщі на той час, і це, якщо дивитися з позиції звичайної сторони в судовому процесі, було, безсумнівно, чималою сумою. На додаток до цього, висновки, які зробили відповідні суди стосовно фінансового становища заявника, очевидно, ґрунтувалися на його гіпотетичному доході, а не на фактах, які він подав. Судові органи також відмовилися прийняти арґумент заявника про те, що він не був спроможним сплатити судові збори, не здобувши і не розглянувши будь-яких доказів, які суперечили б фактам, заявленим у декларації доходів. Деякі припущення, зроблені судами стосовно фінансового становища заявника, не мали повного підтвердження в матеріалах, що були в розпорядженні судів.
Суд також зауважив, що, згідно з польським законодавством, звільнення від сплати судових зборів може в будь-який час скасувати суд, якщо підстав для такого звільнення вже немає. Отже, дозвіл заявникові продовжувати підтримку свого позову на початковій стадії судового провадження не завадив би польським судам стягти судові збори пізніше, якби його фінансове становище поліпшилося.
Суд зазначив, що судові органи не спромоглися забезпечити належної рівноваги між, з одного боку, інтересами держави в стягненні судових зборів для вирішення спорів і, з іншого боку, інтересами заявника у відстоюванні свого права в суді. Збір, що його зажадали від заявника у зв'язку із судовим розглядом його позову, був надмірним, внаслідок чого заявник припинив свій позов, а суд не розглянув його справи. На думку Суду, це порушило саму суть права заявника на звернення до суду. Отже, Суд дійшов висновку, що було порушено пункт 1 статті 6.
http://eurocourt.in.ua/Article.asp?AIdx=391-
1
-
-
Функція судового збору, що перешкоджає заявленню необгрунтованих позовів, виконуватиметься у повному обсязі. Однак, для певних категорій населення (малозабезпечених осіб тощо) така сплата стане об'єктивною перешкодою у гарантованому Конституцією доступі до правосуддя, що є неприпустимим.
Слід звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі», яким було вказано, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/54500219
-
1
-
-
-
Чи не тому зробли зміні в ст. 214 ЦПК України: "
2) частину другу статті 214 викласти в такій редакції:
"2. При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.
Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів";
-
Чому нове завжди відлякує ?
Шевченко казав:"Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь..."
-
1
-
-
Чому нове завжди відлякує ?
-
1
-
-
-
Бажано почитати Паліюк В. П. Застосування судами загальної юрисдикції України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у разі "неякісного" законодавства (цивільно-правовий аспект)/В. П. Паліюк // Часопис цивільного і кримінального судочинства, 2013,N N 5.-С.97-110
-
Да це мої думки і хотів би по них дискусії ????!!!!
-
Прийнятий закон звужує права громадян: ч.3 ст. 22 Конституції України і Конвенцію про захист прав людини і основополагающих свобод:
1) Хотів звернути особливу увагу на всі рішення Європейського суду щодо "Суперечливий закон не закон";
- справа Ураїнська Еспрес-група проти України, Заява № 72 713/01 від 29.03.2005 р. п. 48;
- справа Кечко проти України, Заява № 63 134/00 від 08.11.2005 р. п. 16-24;
- справа Корецький та інші проти України, Заява № 40 269/02 від 03.04.2008 р.;
- справа Савін проти України, Заява № 39 948/06 від 18.12.2008 р.;
- справа Курочкін проти України, див.п.41, Справа Мироненко і Мартиненко проти України від 2010 р. див.п.59 та 40, справа Дубовик проти України див. п.74.
2) Дії Спеціального і Загального закону???
3) "Неякісний" Закон є Закон ???
4) Чи є Судовий збір Податковим збором і чи відповідає він закону про систему оподаткування ???
-
А если спожывач сам первий подает иск, а кредит с 2008 года?
-
-
ЧИТАТЬ ВСЕМ УКРАИНЦАМ И ВСЕМ РУССКИМ, которые лично меня ужедостали и БЕндерой и БАндерой!
Меня уже реально раздражает тупость, которая становится заразной....Дивизия СС "Галичина"- около 50 000 человек насчитывала за все время существования. Батальон "Нахтигаль"-800 человек. ОУН-УПА воевала с оккупантами всех мастей от фашистов, до коммунистов и на своей территории,ее воины оправданы даже Нюрнбергским трибуналом,поэтому в расчет не берем.
А теперь перейдем к РУССКИМ воинским соединениям,воевавшим на стороне фашистской Германии. Все перечислять не буду- рука устанет печатать.
Укажу основные. РОА Власова, батальон Муравьева, Боевой союз русских
националистов(БСРН), Братство Русской Правды,Дивизия "Руссланд",
Добровольческий полк СС "Варяг", Зеленая Армия Особого Назначения,
Комитет Освобождения Народов России( КОНР),Национальная Социалистическая
Партия,Организация "Цеппелин", РОНА, Русский Корпус, Русский отряд 9-ой
армии Вермахта, ХИВИ, Русский личный состав в дивизии СС
"Шарлемань", русский личный состав в дивизии СС "Валлония", Русский
личный состав в дивизии СС "Дирленваген", РОНД/РНСД и мн.др. И,конечно,
Казаки Каминского, Первый восточный запасной полк "Центр" подполковника
Ягненко,Добровольческий полк "Десна" майора Аутча и т.д и т.п. В одной
только РОА Андрея Власова за время ее существования насчитывалось около
800 000 человек!!! Украинская "Галичина" вместе с "Нахтигаль"- грубо 51
000 человек. Дружим с математикой,дорогие россияне?
Кстати, черно-оранжевую нашивку,из которой ваша пропаганда сделала
"георгиевскую" ленточку-символ Победы, как раз носили казаки,воевавшие
на стороне гитлеровцев против Красной армии. Историю своей страны знать
надо граждане. Даже такую позорную. Народ,который не знает прошлого-не
имеет будущего.
Так что отстаньте от Украины и займитесь своими проблемами. У вас их не
меньше, а то и больше. "В чужом глазу соринку вижу,а в своем- бревна не
разгляжу"- очень мудрая РУССКАЯ пословица...
ДОРОГИЕ РОССИЯНЕ, УЯСНИТЕ СЕБЕ РАЗ И НАВСЕГДА !
ФАШИСТ - ЭТО ТОТ, КТО НАПАДАЕТ НА ДРУГУЮ СТРАНУ, А НЕ ТОТ, КТО ЗАЩИЩАЕТ СВОЮ РОДИНУ! Согласны?
-
Ну вот никак...
Ну никак я не могу воспринимать в серьез слова человека, делающего в одном слове две ошибки
УВАЖАЄМИЙ Я ХОТІВ БИ, ЩОБ ВИ ВИКЛАЛИ СВОЮ ДУМКУ ПО УКРАЇНСЬКИ, ЯКЩО ТИ УКРАЇНЕЦЬ А НЕ КАЦАП.
ПОБАЧУ СКІЛЬКИ ВИ ЗРОБИТЕ.
-
ГЕНЕТИКУ НЕ ОБМАНИШ-ОНА ДЕЙСТВУЕТ. ОНА В КРОВИ.
-
Вот в этом и проблема Вас и таких как Вы... Что Вы сразу отделяете себя от народа Украины и считаете себя избранными... Вы не уникален, я Вас разочарую... Здесь все любят родную Украину!!!
Я НЕ ВЕРЮ ВАШИМ СЛОВАМ- МЕРЯЮТ ПО ДЕЛАМ ВАШИМ.
-
2
-
-
"В 1931 году в СССР проживало 81 миллион 195 тыс. украинцев - НА НЕСКОЛЬКО МИЛЛИОНОВ БОЛЬШЕ, ЧЕМ РУССКИХ!"...- Что с нами? Как мы к этому относимся????
-
Почему мы не задаемся ВОПРОСОМ, куда делись миллины УКРАИНЦЕВ ??? У нас все так просто, сюда миллионы граждан, туда миллионы.
-
2
-
-
НЕОБХОДИМО ТЕПЕРЬ ВСПОМНИТЬ РЕЙДЫ АРМИИ КОВПАКА ВО ВРЕМЯ ВОЙНЫ.
НЕЗАКЛЮЧЕННОСТЬ ДОГОВОРА
в Правосуддя і кривосуддя
Опубликовано
Оце КЛАС те що шукав !!!!