ВАСИЛЬ
-
Число публикаций
78 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
1
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы ВАСИЛЬ
-
-
Чем известна Украина на весь мир? Вот на полном серьезе, без шуток? На мой взгляд - двумя вещами: Запорожской Сечью и крестьянской армией батьки Махно. Но ведь это величайшие примеры народной самоорганизации! Это же вершина анархизма! Анархизма вполне созидательного и позитивного. И вот вам мой вывод: украинец по своей природе (в отличии от русского) - природный анархист.
-
ВЕСЬ МИР ПЫТАЕТСЯ ЗАЩИТИТЬ УКРАИНУ ОТ ПУТИНА...А РУССКИЕ ПРОДОЛЖАЮТ УТВЕРЖДАТЬ ЧТО НА УКРАИНУ НАПАДАЮТ США И БАНДЕРОВЦЫ...ПОКАЖИТЕ МНЕ ХОТЬ ОДНУ ЗАМЕТКУ ТАМ ГДЕ РУССКИЕ НА МИТИНГАХ ПРОСЯТ НЕ НАПАДАТЬ США НА УКРАИНУ...
В 1931 году в СССР проживало 81 миллион 195 тыс. украинцев - НА НЕСКОЛЬКО МИЛЛИОНОВ БОЛЬШЕ, ЧЕМ РУССКИХ!
Эта цифра указана в книге "На великой стройке", изданной в 1931 году в Ленинграде. Такие же данные представлены в первой советской энциклопедии 1926 года. Следует отметить, что сюда не вошли украинцы Галичины, находившейся в составе Польши. Уже следующая перепись населения 1937 года показывает, что украинцев в СССР - 26 миллионов.Куда делись все остальные? Масштабы холокоста, репрессий 1930-х годов, принудительная русификация просто потрясают...http://www.odnoklassniki.ru/misto.lviv/album/55921826267195/575813480763
-
4
-
-
ТЕПЕРЬ РОССИЯ НАВСЕГДА В ПАМЯТИ УКРАИНЦЕВ ОСТАНЕТСЯ АГРЕССОРОМ И ОККУПАНТОМ ...КОГДА В УКРАИНЕ СЛУЧИЛАСЬ БЕДА: НАС УБИВАЛ ЗЭК-ПРЕЗИДЕНТ, УКРАИНА ИСТЕКАЛА КРОВЬЮ, МЫ ДАЖЕ НЕ УСПЕЛИ ОТОЙТИ ОТ ПОХОРОН НЕБЕСНОЙ СОТНИ, КАК "БРАТСКИЙ НАРОД" ВОНЗИЛ НАМ НОЖ В СПИНУ...
-
3
-
-
Я - УКРАИНЕЦ ! Называйте меня как хотите! Бандеровцем, майданутым, экстремистом, националистом. В последнее время это звучит, как комплимент ! Я люблю родную Украину! ЕДИНУЮ. СОБОРНУЮ. НЕДЕЛИМУЮ. Я горжусь, что я Украинец! Я горжусь своим Народом! Я молюсь за свою Родину!
-
4
-
-
UP
ЯК НА МЕНЕ НЕОБХІДНО БУЛО Б звенути ОСОБЛИВУ увагу,щодо строка позовної даності по виплаті пенсій ПФУ- коли є їх вина, якце зазначено в законі.
-
-
В даний час м. Черкаси є люстрційний комітет. Необхідно, хто бажає надавати матеріали по кожному із суддів районих судів та апеляційного суду для проведення люстрації.
-
ПЕРШ ЗА ВСЕ, ВСИХ НА ЛЮСТРАЦІЮ.
-
Какая спорная сумма? Какой город?
м. Черкаси, спірна сума сума - 68000 грн., яку ПриватБанк вважжає боргом.
-
Лучше заявление...
Всего навсего...
На 13 тыс. долларов... Вы уверны... Я вот так не думаю...У меня судово-економічна експертиза коштувала 4 тис. грн.
-
Хотів би щоб Ви звернули увагу на:
1) порядок реалізації майна, що є предметом застави передбачений ст.ст. 27-31, 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»;
2) Чи відповідає Ваш договір застави вимогам чинності правочину, встановлених ч.ч. 1,4 ст.203 ЦК України, та є недійсним на підставі ст. 65 СК України, ст. 6 Закону України «Про заставу». Враховуючи, що зі змісту ст. 65 СК України вбачається, що презумпція за якою при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя не поширюється на укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного майна, у випадку оформлення яких, згода другого з подружжя має бути подана письмово та завірна обов'язково нотаріусом і може бути передане в заставу лише за згодою всіх співвласників.
3) Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року та на Інструкцію про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 року №73/5,
4) відсутність письмової згоди другого з подружжя завіреної згідно закону нотаріусом - на укладення його кредитного договору із забезпеченням, є наслідком недійсності тієї частини кредитного договору, що стосується його забезпечення - застави.
5) відсутність повідомлень п.10 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" та ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; , відсутність поточного рахунку Постанови НБУ № 492, 280, відсутність договорів страхування автомашини, відсутність Заяви на отримання валюти та Заяви переказ валюти - Постанова НБУ №337, відсутність ліцензії ст.4,6,12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг!
6) необхідність подати терміново до розгляду справи з зупиненням цього позову та подати позов про визнання договору недійсним ( з упором на неукладеність), а підстав достатньо у всих договорах по автокредиту ПриватБанку. Якщо винекнуть інші та детальні питання по ПриватБанку звертайтесь в лічку, головне не опускати голову і налаштуватись на тривалу війну з ПриватБанком.
-
ПОЯСНЕННЯ ЩОДО НЕУКЛАДЕНОСТІ МНОЮ ПОДАНО НА 7 аркушах- і ні "пари з уст" в судовому рішенні першої інстастанції ні про Клопотання: по проведенню експертизи, Заяви про забезпечення доказів з оплатою судового збору, Заяви про витребування доказів, та ні Заяви в порядку ст.211ЦПК-Ухвал не було. Як будто і нічого не заявлялось вмісті з ПОЗОВОМ.
ОСЬ ТАК.
-
НАШІ РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ-СУДОВОЇ ГІЛКИ
-
1
-
-
ЦЕ ВЖЕ ПИТАННЯ ДЛЯ АПЕЛЯЦІЇ,ПЕРША ІНСТАНЦІЯ не звернула обгрунтованості щодо некладеності договору, тому для апеляції я взяв і вніс в дужках(встановити факт неукладенності), як для студентів-підказку. ЦЕ СМІШНО, АЛЕ ФАКТ
-
ОСЬ ЯК ПОДАНО МНОЮ до суду : "Визнати недійсним договор комісії (встановити факт неукладенності) між ПАТ КБ
«Приватбанк» і ___________________________________ у вигляді заяви на переказ готівки № 1 від 07.04.2008 у сумі ________ доларів США".
-
ЯК БУЛО РАНЬШЕ:
Стаття 258. Спеціальна позовна давність
1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);
4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);
5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу);
6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу);
7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).
3. Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.
4. Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.
-
А також порівняти ці змінені норми з практикою ВСУ де було: «Згідно із абз. 4 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено».
ХОТІВ БИ ПОЧУТИ ДУМКИ.
-
ХОЧУ ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА ОСЬ ТАКІ НОРМИ У ЗВ’ЯЗКУ З ВНЕСЕННЯМ ЗМІН у ст.258 та ст.268 ЦК УКРАЇНИ (Див. витяг):
5. Протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про:
1) визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману;
2) застосування наслідків нікчемного правочину;
3) визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.
При цьому стосовно вимог, передбачених підпунктами 1 та 2 цього пункту, особа може звернутися до суду лише за умови, якщо строк їх пред'явлення, встановлений положеннями Цивільного кодексу України, що діяли до набрання чинності цим Законом, не сплив на момент набрання чинності цим Законом.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства
(Закон, ВР України, від 20.12.2011, № 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства")
-
З ПриватБанком в протистоянні з 2010 року і тільки 2013 році, перше рішення про визнання тих же договорів недійсними задоволено по першій інстанції, а ще апеляція.
Апеляція прийняла рішення скасувати рішення першої інстанції, але забула внести в рішення третю сторону Інспекцію по правах споживачів та їх висновок і чомусь не звернули УВАГУ на висновок судово-економічної експертизи, як будто цих висновків і не було, ось так приймаються рішення Апеляційним судом прямо забезпечення ст. 55, п.8 ч.3 ст.129 Конституції України.
Чекаю тепер рішення касації, а чи візьмуть до розгляду по "неприкасаємому" ПриватБанку????
-
Моя короткая поездка в Киев и Днепр была маленьким победоносным походом против ПриватБанка.
Предчувствие меня не подвело,а яркое утреннее и тёплое солнышко только подняло моё настроение взять наконец то, ради чего я сюда приехал, преодолев только в одну сторону 1300 км от родного дома.
Начался штурм рано утром, с разведки боем особого укрепрайона ПриватБанка расположенного по улице Мечникова 18.По данным моей разведки он находился по проспекту Карла Маркса в районе драм театра, потом свернуть на улицу Серова и далее на лево. Ничего ценного от этого рейда не поимев (кроме рейда в туалет что оказалось ценным))) я только увидел крайнее удивление всего кредитного отдела и его начальника которые были крайне удивлены что существует некая УБКИ при ПриватБанке. Милая и женщина и самая информированная из всех в отделе (даже начальника этого отдела) посоветовала позвонить по телефону на номер Супер Информ службы ПриватБанка 3700 (запись разговора записана).Оператор ПриватБанка 3700 был уже не так очень удивлён самому факту существования УБКИ как тому факту что я там уже побывал когда посоветовал мне обратиться в столичный офис на Грушевского 1 Д!И особенно удивился тому что он не знает, а я наоборот знаю ГДЕ ЭТО ЧЁРТОВОЕ УБКИ находится.
Переведя немного дух от услышанного, я понял что ожидать помощи бесполезно, и рассчитывать теперь надо только уже на себя тем более время уже подпирало к 9-30, и вот тогда я рванулся на левый берег.
С наскока особо укреплённый район ПриватБанка (УБКИ) расположенном, на левом берегу Днепра, по адресу ул. Батумская 11(А) взять не удалось. Вот уже прошло 2 часа, а оно упорно держалось и огрызалось интеллектуальными отписками и устными распоряжениями контратаками от имени его директора господина Пшеничного, на отрез отказавшего давать мне на руки кредитную историю (и это при наличии паспорта, ИНН и моего личного присутствия, а так же не обращая внимания на то что я приехал за 1000 км от родного дома). Но накопленная днями ранее решимость и злость от поражения полученного 20 ноября (когда я штурмовал фиктивный и вместе с тем столичный укрепрайон ПриватБанка по адресу улица Грушевского, 1 Д., http://ubki.ua/ru/about-02.html в котором я так и не смог получить на руки документы http://ubki.ua/ru.)всё-таки дало о себе знать, и УБКИ дрогнуло.Настроение поднялось и азарт ещё больше начал распирать меня. Кстати Сканы документов указывают именно на существование УБКИ по этому адресу http://ubki.ua/ru/about-01.html а на странице сказано "УБКИ открыто для сотрудничества, и готово рассмотреть любые Ваши предложения". Брехня полная, и могу это подтвердить снятым видео и записью на диктофон их отказ предоставить мне мою кредитную историю.
В общем самый главный и Законопослушный 6 часовой штурм главной крепости ПриватБанка начался в 11-45 по киевскому времени 22.11.2013 г., в городе Днепропетровск по адресу Набережная Победы 50, и закончился тем что я в друг получил на руки неожиданный сюрприз - копию Решения Приморского Суда от 13 мая 2013 года. Что касается кредитного договора то как сказали мне в CALL(КАЛ)??? Центре ПриватБанка (куда меня всё-таки пустили за неимением желания пустить в отдел службы безопасности или кредитный отдел) они не могут мне распечатать так как у них нет соответствующей аппаратуры чтобы это сделать. Посочувствовав им что ПриватБанк так беден что не может мне в центральном и самом главном и богатом офисе Украины распечатать мою копию договора согласно которой я являюсь клиентом банка я сказал что их действия меня укрепили во мнении что тогда иное другое отделение ПриватБанка тем более не сможет это сделать из-за отсутствия средств и профессиональных кадров умеющих это делать несколькими движениями руки. А значит смысл ехать мне снова в Киев и ждать ответа я не вижу. В итоге, я предложил им свою помощь в виде своей флэшки или мобильного телефона чтобы они могли спокойно всё туда это скинуть и распечатать. Моя инициатива очень не понравилась Серёже и другим лицам его сопровождавших, и особенно мой тупой вопрос - причину отсутствия ксерокопирующей аппаратуры в ПриватБанке по адресу г.Днепропетровск ул.Набережная Победы 50??? В ответ мне объяснили как тупому клиенту, намекнули что моё дальнейшее присутствие здесь и мой отказ покинуть помещение (пока я не получу заверенные копии документов) приведёт к нежелательному для меня физическому воздействию со стороны "Дельты" службы безопасности ПриватБанка, а если я окажу очень активное сопротивление(честно но руки чесались но только хотелось бить не славян из "Дельты" честно и за копейки пашущих, а морды вышестоящего не славянского начальства) то местная милиция мне гарантирует неопределённое количество суток отдыха в СИЗО из-за хулиганских действий (не смог записать на диктофон моб телефона самый тёплый разговор - боясь неадекватных действий сотрудников ПриватБанка которые могли бы захватить мой мобильный где уже была видеозапись Судебного Решения и договора на моё имя с мокрой печатью c монитора ПК в CALL(КАЛ) ). Оценив тёплый приём я согласился с доводами начальника департамента CALL(КАЛ) Серёжей тел моб его имеется и согласился поверить тому что я получу на руки в конце рабочего дня копию договора и судебное Решение от 13 мая 2013 года, пока они будут звонить кое-куда и спрашивать разрешение. Копию Решения я получил примерно в 17-30 А вот сам кредитный договор (без заверенной печати Приватбанка и копий документов с фотографией мошенника) смог получить только 23.11.2013 г в отделении ПриватБанка по ул Артёма 103 (не имеющего лицензии на осуществление банковской деятельности) когда отголоски этого штурма докатились до Киева.
Решение в госРеестре судебных решений http://reyestr.court.gov.ua/Review/33158793
Теперь вопросы.
Накажет ли Европейский суд по правам Человека Украину за такое судебное решение?
Зачем ПриватБанку скрывать РЕАЛЬНЫЙ адрес своего Бюро Кредитных Историй и обрекать людей на моральные и финансовые растраты?
Как вы думаете посмотрев на сканы Решений Приморского суда, судья и лица ПриватБанка люди психически адекватные или мошенники? Или судья здесь не причём, а виновен только ПриватБанк?
Версия преступления №1 и громкий судебный процесс:
Решение Приморского суда от 13.05.2013 г., опирается на сфальсифицированные данные ПриватБанка о моём реальном адресе проживания и намеренного введения в заблуждение судьи Терёхина СЕ. Может ПриватБанку приглянулся фальшивый адрес прописки в г Одесса по улице Малая Арнаутская 74 кв.3 Если он реален значит тех бедных людей кто там живёт уже наверно выгнали на улицу?А если этого адреса нет в реальности тогда как быть?
Версия преступления №2 и супер громкий судебный процесс:Судья Приморского суда Терёхин СЕ в доле с ПриватБанком?
И последний вопрос: Почему ПриватБанк шлёт мне письма звонки и СМС на мой реальный адрес в г Торез Донецкая область с требованием погасить долг в 40 000 грн не смотря на то что есть Решение Приморского суда Одессы?
З тексту зрозумів, що у мого клієнта такий же так називаємий договір:" Заява позичальника №СSRFZ___ від 11.12.2008 року та Умови надання спожичого кредиту фізичним особам. Хотів би зазначити, що в цьому так називаємому договорі не зазначено про те, що самі Умови надання споживчого кредиту фізичним особам- є невідємною частиною вказаної Заяви позичальника крім цього не зазначеніістотні умоми. Але суди першої і другої інстанції спокійно приймають рішення, без всяких обгрунтувань при наявності судово-економічної експертизи на користь ПриватБанку. Да в ПриватБанку фішка не надавати всі бухгалтерські документи в судове засідання, а достатньо договору та розрахунку. Чи буде ці Рішення розглядати Європейський суд - це питання яке потребує відповіді???
-
ЩОДО Інспекції і її залучення то це обов'язково, але необхідно ОБОВ'ЯЗКОВО взяти їх висновок про правову природу укладеного кредитного договору,а це вже ДОКАЗ у справі.
-
Так, подали і ВССУ відкрив провадження.
В мене аналогічна справа з Приватом, вчора була апеляція і скасували рішення по моєму зустрічному позову - не взяли до уваги даже експертизу без представлення доказів про одержання кредиту. Тільки договір і представлені розрахунки. Можете викласти ріше апеляційного суду?
-
АЛЕ В МЕНЕ Є ПИТАННЯ ДО ВСІХ НА ЦЬОМУ ФОРУМІ :
ПО - ПЕРШЕ.В силу ч. 3 ст. 1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. Договір про надання кредиту, укладений між сторонами, не передбачає здійснення умов договору комісії вартість наданих послуг та всі інші умови, необхідні для виконання, погоджені в договорі, додатках до нього, звітах комісіонера. За таких обставин є обґрунтованими та такими, що базуються на нормах чинного законодавства, висновки щодо відсутності підстав стверджувати про те, що сторонами не погоджено істотні умови договору комісії.
ПО - ДРУГЕ. Як бути в цих відносинах з номою ч.3 ст. 1012 ЦК України. Як цю норму можна використати???
ЦЕ ІСТОТНА УМОВА ДОГОВОРУ КОМІСІЇ!!!! -
ОСЬ МОЄ БАЧЕННЯ ЦІЄЇ ПРОБЛЕМИ: "
Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про падання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) падати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Та враховуючи вимоги ч. 1 ст. 1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії і тільки якщо за договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи з звичайних цін за такі послуги (ч. 2 ст. 1013 ЦК України).
Виходячи із змісту заяви про переказ готівки № 1 від 07.04.2008 у сумі 240 доларів США, вона за своєю правовою природою є договором комісії, предметом якого є переказ іноземної валюти. За даним Договором, я (комітент) доручив, а «Відповідач» (комісіонер) взяв на себе зобов'язання, згідно до приписів ст.ст.901, 1011, 1013 ЦК України, за винагороду вчинити за мій рахунок переказ іноземної валюти, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 69 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України). На мою думку, банком було порушено низку вимог законодавства у сфері за хисту прав споживачів та банківської діяльності. В результаті я повернув банку усі позичені гроші, але залишився винним ще суму більше ніж позичав.
Так в моїй першій квитанції, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі за переказ готівки в валюті США від 07.04.2006 року про це чомусь зазначено що: «Платник Вовкотруб Анатолій Вікторович, Код платника 2691006890 та Отримувач Вовкотруб Анатолій Вікторович, Код отримувача 2691006890, Дебет рахунку 10025800024902, Кредит рахунку 29091059069236», і не зазначений мій поточний рахунок і другі вимоги діючого законодавства.
Слід нагадати, що поточний рахунок – (current account) – вид банківського рахунка, який відкривається банками юридичним i фізичним особам на договірній основі для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 17.06.2004 № 280 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 р. за № 918/9517 рахунок 2620 є рахунком на вимогу фізичної особи (тобто цей рахунок є поточним рахунком фізичної особи).
Але при аналізі бухгалтерської операції за заявою на переказ готівки вбачається, що готівкова іноземна валюта була зарахована не на поточний рахунок (2620), а на рахунок відмінного від поточного це 2909 Транзитний Рахунок, що є внутрішньобанківським обліковим рахунком у зв’язку з цим не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача, але на мій поточний рахунок переказ іноземної валюти у сумі 240 доларів США не поступив від 07.04.2008 року.
Вказаний договір комісії є недійсним з огляду на наступне:
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що за відповідним договором банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, що йому надходять та виконувати розпорядження про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка. При цьому, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта, встановлювати інші обмежування щодо розпорядження рахунком.
Відповідно преамбулі Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.
А згідно п. 21.1 ст. 21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - члена платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем спеціального платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання.
Загальний порядок завершення переказу встановлений ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", згідно абз. 1 п. 30.1 якої переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.
Так згідно абз. 2 п. 22.6 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" обслуговуючий отримувача банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо), що містяться в розрахунковому документі, та зараховувати кошти на рахунок отримувача виключно у разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що тільки у разі неможливості встановлення належного отримувача коштів банк має право не зараховувати кошти цьому отримувачу, а повернути кошти платнику.
Проте, згідно п. 32.3.1 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Одночасно банк-порушник зобов'язаний був після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у випадку помилкового переказу коштів на рахунок неналежного отримувача, банк-порушник зобов'язаний за рахунок власних коштів переказати суму переказу належному отримувачу коштів та попередити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу, оскільки належний отримувач має право вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів та сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу.
Отже, як вже було зазначено, Відповідач зарахував суму переказу не на поточний рахунок належного отримувача, яким був Позивач, та в порушення приписів вищенаведених правових норм перерахував суму переказу на Транзитний Рахунок № 29091059069236, чим порушив приписи вищенаведених правових норм.
Зі змісту ст. ст. 1067,1068 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами, що відповідають закону та банківським правилам. Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, у тому числі, банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на поточний рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, а клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
Тому коректніше зазначити, що перерахування коштів здійснюється на поточний банківський рахунок – той, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (підп. 7.1.2 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні")"...
-
2
-
КРЫМ. Начало 3 мировой войны или побалуемся и поиграемся в "войнушку"?
в Загальні питання та новини з сайту
Опубликовано
Прикладной анархизм дает ответ и на вопрос о защите такого государства: всеобщее вооружение народа. Милиционный принцип организации вооруженных сил - не новость. Такая армия у швейцарцев. Украина ведь не собирается ни на кого нападать. Зачем ей авианосцы, подводные лодки и прочая дорогостоящая дребедень? Но если враг придет на ее землю, то многовековая партизанская традиция превратит жизнь оккупанта в ад! Но при условии, что народ -вооружен!