morzovik.o
-
Число публикаций
184 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы morzovik.o
-
-
чето не дочитали они ст. 33 ЗУ ПИ...
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
и смущает, то что речь идет о кредитной линии, ктр дается только ФОП...
чувствую что то тут не ладное...
А есть норма закона, где кредитную линию в валюте могут выдать только ФОП, а просто физлицу-нет?
-
А аудиозапись обязательно ведется7 Судья об этом ничего не говорила. Если ведется, тогда будет зафиксировано отсутствие документов, т.к. об этом вопрос поднимался не единожды.
-
Вопрос в том, что может ли банк "доложить" свои расчеты по задолженности, лицензии, чего изначально в деле не было. Ясно, что уведомления о получении нами заказных писем они подложить не смогут ввиду их отсутствия. а вот остальное?
-
Всем добрый вечер! Судья оставила в силе свое заочное решение по взысканию квартиры. По иску 2 ответчика. В деле нет доказательств, что ответчики получали исковое заявление и повестки в суд. есть только подтверждение, что какое-то заказное письмо получал бывший муж. Нет документального подтверждения тому, получался ли кредит вообще. Нет подтверждения расчета суммы долга, подтвержденного документально. Реально было получено только заочное решение суда / через 2 месяца после вынесения решения /. было написано заявление с просьбой ознакомиться с делом. Дали сфотографировать само исковое, якобы сумму задолженности и попередження от банка о досрочном погашении. На моем заявлении поставили штампик, что я ознакомлена с материалами дела. Так как не было никаких квитанций и расчета задолженности, я написала письмо в банк с просьбой предоставить мне документы. Банк ответил, что все материалы есть в деле, что квитанции мне выдавались, и что если я хочу, то за отдельную плату мне предоставят дубликаты. Есть подозрение, что после сегодняшнего заседания банк подложит недостающие документы. Что можно предпринять, чтобы не допустиь подлога?
-
Клопотання уже запулила. Но вот при составлении клопотання пришлось поднять инструкцию о касовых операциях в банках. Так как банк сказал что на заяве на выдачу готивки моя подпись не нужна. И интересно теперь получается. Нигде в инструкции не указано что банк имеет право выдавать мне валюту наличкой. Юр.лицу- да, СПД-ФО - да. А простому физику нет.
А можете ссылку на эту инструкцию дать?
-
Я думаю, что предоставление кредита- это финансовая услуга.
-
Стороны могут определить в валюте НЕ само обязательство, а только денежный эквивалент этого обязательства.
По поводу цены в ЦК есть вот такое:
Стаття 632. Ціна
1. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни
(тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються
уповноваженими органами державної влади або органами місцевого
самоврядування.
2. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у
випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
3. Зміна ціни в договорі після його виконання не
допускається.
4. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути
визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із
звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або
послуги на момент укладення договору.
-
Это для вас они кажутся существенными. Давайте посмотрим что ЦК считает существенными условиями...
Здесь все четко /на мой взгляд/ расписано.
http://audiozakon.com.ua/ru/dogovor/view_d..._main.php?id=10
а здесь НБУ расписывает.
http://www.juriskonsult.com.ua/component/c...pravo-kollizija
-
Отменить обязательство нельзя...можно остановить или освободить от выполнения..
И ни каких 203 или любых других...
Повторяю, освободить от выполнения обязательств в связи с невозможностью их выполнить... И ВСЕ!!! Больше ничего писать не надо..Пусть Суд нас научит как выполнить обязательства и не нарушить закон..
Иск можно подавать как встречный (один из вариантов или его или о признании договора не дейст.)на иск банка о взыскании ...можно отдельно.. можно параллельно с иском о признании договора не действительным..
[/quote
Юрий, Алекс отвечал мне по поводу если подавать на то, что договір є неукладеним.
-
Нет, не годится:
Все. Сторони - домовились. Договір - укладений. Больше тут обсуждать нечего.
Здесь надо акцентировать на 203 ЦКУ - договор не может противоречить закону. Ну и отсюда...
А если в договоре : надати кредит у розмірі 100 доларів США на споживчі цілі готівкою з каси банку. Погашення по кредиту і відсотки- готівкою в касу банку.
1. Нет цены договора.
2. Нет общей суммы договора.
3. Нет порядка изменений договора.
4. Нет условий прекращения договора.
Это 4 существенных условий договора, а значит подходит - договір не дає можливості зрозуміти, відносно саме чого сторони дійшли згоди чи на яких конкретних умовах бажають будувати свої відносини.
Чем не основания считать его неукладеним?
-
А если еще так попробовать :
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) договір вважається укладеним, якщо його сторони у відповідній фо-рмі дійшли згоди у відношенні всіх істотних умов договору. Іншими сло-вами, щоб договір вважався укладеним, необхідно:
1) дотримання сторонами відповідної форми договору;
2) досягнення сторонами договору угоди по всіх істотних умовах.
Сторонам договору при виборі його форми (усної чи письмовий) вар-то керуватися загальними вимогами до форми угод (ст. 208 ЦКУ).
Під істотними умовами договору (ч. 1 ст. 638 ЦКУ) варто розуміти:
умови про предмет договору;
умови, що визначені законом як істотні чи є необхідними для дого-ворів даного виду;
умови, у відношенні яких за заявою хоча б однієї зі сторін в обов'я-зковому порядку повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) господарський договір вважається укладеним, якщо його сторони в передбаченому законом порядку і формі дійшли згоди по всім його істотних умовах. Тому господарський договір буде вважатися укла-деним, якщо:
1) сторонами дотриманий порядок укладання господарського догово-ру, передбачений законом;
2) дотримана форма господарського договору, передбачена законом;
3) було досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Порядок висновку господарських договорів викладений у ч. 1 ст. 181 ГКУ. Господарський договір за загальним правилом укладається шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами і скріпленого печа-тками. Аналіз ч. 1 ст. 181 ГКУ дозволяє стверджувати, що форма госпо-дарського договору може бути тільки письмовою.
Істотними умовами господарського договору є (ч.ч. 2, 3 ст. 180 ГКУ):
умови про предмет договору;
умови про ціну договору;
умови про термін договору;
умови, визнані істотними за законом чи необхідні для договорів да-ного виду;
умови, у відношенні яких за вимогою однієї зі сторін повинне бути досягнуто згоди.
Виходячи з аналізу норм ГКУ і ЦКУ, напрошується узагальнюючий висновок про те, що для визнання договору укладеним необхідно у встано-влених порядку і/чи формі дійти згоди:
щодо істотних умов незалежно від виду договору;
щодо істотних умов, характерних для визначеного виду договору;
щодо істотних умов, про які заявляє одна зі сторін.
Коли договір визнається неукладеним.
На відміну від визнання договорів недійсними випадки визнання до-говорів неукладеними трапляються не так часто. Правовою базою для ви-знання господарських договорів неукладеними є ч. 8 ст. 181 ГК.
Про неукладений договір говорять як про договір, що не відбувся. Та-ке має місце, коли сторони підписали документ (договір в лапках), спрямо-ваний на виникнення, зміну або припинення взаємних прав та обов'язків, але він не дає можливості зрозуміти, відносно саме чого сторони дійшли згоди чи на яких конкретних умовах бажають будувати свої відносини.
Якими є юридичні наслідки визнання договору неукладеним?
Неукладений договір не тягне за собою жодних юридичних наслідків для сторін. Таким чином, якщо ви оплатили товар за договором, який зго-дом визнано неукладеним, ви не можете вимагати передачі оплаченого ва-ми товару або ж повернення коштів, посилаючись на умови договору, оскільки його юридично немає.
Сказане не означає, що у вас немає можливості захистити власні пра-ва. Кошти ви все ж можете повернути. Але підставою для повернення гро-шей буде вже не факт порушення договору, а отримання вашим контраген-том грошей без достатніх правових підстав (ці відносини врегульовані статтями 1212 -1215 ЦК).
Правові наслідки визнання договорів неукладеними.
Про що може свідчити неукладання договору? Насамперед про відсу-тність правовідносин між сторонами договору, тобто про відсутність прав і обов'язків сторін договору. У даному випадку з'являється можли-вість стверджувати, що договір узагалі не існував.
З погляду особи, непосвяченого в юридичні тонкості договірних від-носин, ситуація виглядає парадоксально. Адже є один чи кілька аркушів папера з текстом, що у свій час був погоджений сторонами договору, а от-же, були погоджені взаємні права й обов'язки; на цих аркушах папера є підпису сторін і навіть печатки; є також дата укладання договору і визна-чений порядок його вступу в силу, можливо, навіть були проведені якісь дії у виконання умов договору. І в той же час це не має ніякого значення, ніякої юридичної сили. Більш того, договір визнається неукладеним са-ме з моменту його підписання сторонами.
От чому особливо важливо вже при складанні договору прийняти всі заходи для дотримання описаних вище вимог з метою запобігання застосу-вання наслідків визнання договору неукладеним.
Піднімаючи питання про неукладання договору, варто розрізняти на-самперед два види наслідків:
неможливість застосування до правовідносин, що виникли за даним договором, установлених способів захисту порушених прав;
можливість застосування до правовідносин, що виникли за даним договором, спеціальних способів захисту порушених прав.
Наслідки першого виду обумовлені існуванням ст. 631 ЦКУ, відпові-дно до якої договір набирає сили і породжує суб'єктивні права й обов'язки з моменту його укладання. Отже, результатом визнання договору неукла-деним буде відсутність наступних правових можливостей:
по-перше, сторони договору будуть позбавлені можливості взаєм-ного спонукання до виконання умов договору, що визнаний неукладе-ним;
по-друге, неукладений договір не може бути доповнений, змінений чи розірваний, оскільки подібні дії можливі тільки у відношенні укла-деного договору;
по-третє, визнання договору неукладеним позбавляє потерпілу сто-рону можливості вимоги від винної сторони стягнення грошової забор-гованості, повернення втраченого майна і т.п. на підставі норм права, що регулюють договірні відносини, оскільки договірних відносин у да-ному випадку не існує;
по-четверте, у результаті визнання договору неукладеним потерпіла сторона позбавляється можливості стягнення встановлених договором або нормативно-правовим актом штрафу, пені, відсотків і т.п. унаслідок відсутності порушення зобов'язань за неукладеним договором;
по-п'яте, по визнаному неукладеним договору не існує можливості вимоги відшкодування збитків з винної сторони, пов'язаних з невико-нанням чи неналежним виконанням договору, у силу того, що неукла-дений договір не може установити обов'язку виконання умов договору, що, у свою чергу, позбавляє можливості залучення винної сторони до відповідальності за невиконання договору.
Наслідки другого виду обумовлені існуванням вимог глави 83 ЦКУ, що регламентує правові наслідки безпідставного збагачення. Унаслідок визнання договору неукладеним постраждала сторона буде мати правові підстави використання спеціальних способів захисту порушених прав.
Факт придбання чи заощадження майна (цінностей) без відповідних правових основ одним суб'єктом правовідносин за рахунок іншого суб'єкта правовідносин припускає виникнення зобов'язань особливого виду, які на-зиваються кондиційними. Кондиційні зобов'язання відносяться до числа позадоговірних зобов'язань. Основна мета кондиційних зобов'язань — від-новлення майнового положення того суб'єкта, за рахунок якого інший суб'єкт безпідставно збагатився.
Змістом кондиційного зобов'язання є дії, спрямовані на повернення втраченого, а також дії, пов'язані з відшкодуванням збитків, що виникли в зв'язку з безпідставним збагаченням. Причому особливістю виникнення кондиційного зобов'язання є та обставина, що можливість застосування вимог глави 83 ЦКУ не залежить від того, чи було безпідставне збагачення результатом поводження набувача майна, потерпілої сторони чи третіх осіб, чи ж безпідставне збагачення стало результатом події (незалежно від волі зацікавлених осіб).
У відповідності зі ст. 1213 ЦКУ одержувач майна зобов'язаний пове-рнути придбане потерпілому у натурі. У випадку неможливості повернен-ня майна в натурі провадиться повернення вартості майна, розмір якого може бути визначений у момент розгляду справи про повернення май-на судом.
Іншими словами, передбачається можливість визначення розміру вар-тості необґрунтовано придбаного майна під час судового розгляду справи про повернення втраченого (під час окремого виробництва по кондиційно-му позову).
Особливої уваги заслуговують положення ст. 1214 ЦКУ, що передба-чають можливість витребування з користувача майна доходів, що були їм отримані чи могли бути їм отримані з того моменту, коли йому стало відо-мо про необґрунтоване одержання майна. Також користувач майна має зо-бов'язання у відношенні відшкодування витрат за псування майна, що зна-ходиться в нього необґрунтовано. До того ж, якщо безпідставно отримані і зберігаються кошти, потерпілий має право витребування від користувача відсотків за використання коштів відповідно до положень ст. 536 ЦКУ.
У той же час користувач безпідставно отриманого майна має право вимагати відшкодування витрат, здійснених у відношенні майна, але тіль-ки з часу виникнення зобов'язань повернення доходів від необґрунтованого використання майна, вже отриманих чи передбачуваних.
Виходячи з цього можна узагальнити можливі випадки виникнення правовідносин при безпідставному збагаченні і розділити їх на дві части-ни:
1) безпідставне придбання майна (цінностей), що супроводжується вибуттям майна з правомірного володіння одного суб'єкта і переходом у неправомірне володіння іншого суб'єкта;
2) безпідставне заощадження майна (цінностей), що супроводжуєть-ся відсутністю правової підстави користування майном іншого суб'єкта чи неправомірним придбанням результатів робіт, послуг, зроблених іншим суб'єктом, результатом чого стає відсутність можливості одержання іншим суб'єктом доходів від користування своїм майном чи наявність витрат, по-несених іншим суб'єктом у процесі провадження робіт, послуг.
З огляду на можливі правові наслідки визнання договору неукладе-ним, суб'єкт правовідносин може планувати своє подальше поводження в суді.
-
Намлесс!!! И я и вы на собственной шкуре почувствовали отношение государства (судей). Я это почувствовал, глядя им в глаза. Отношение - скрыто (пока скрыто) враждебное. Массовость и грамотность исков значения иметь не будет. Что вы об этом думаете? Например, почему вы дали эту детальную раскладку? Почему? По инерции? Вы же понимаете, что учить этому незачем. Наш грамотный гнев - для чего? Для "них"?! Нам всем надеяться на что?
От кто мне скажет, почему темы валюты по телеку нет. Это что то ж значит. Или вы телек не смотрите? Олигархи обложили нас плотно. Суды, тв, прокуратура, юстиция, нбу....... През отмалчивается. Признайтесь. Тогда что делать?
Сейчас не имеет значения - грамотный иск или нет. Ну какая разница?!
Сегодня в Запорожье по местному каналу "Алекс" в утреннем блоке была передача/ 10-15 минут/, посвященная валютным кредитам. Суть- проблема увеличивается, власть бездействует. Жаль только, что все было в мягкой форме. Напомнили о серии самоубийств. Но главное, что не в осуждение заемщикам, а в пику банкам. А этот канал у нас принадлежит представителю ПР /он же секретарь облсовета Кальцев/.
-
А еще попробуйте ст. 524, ст. 632 ГК + ч.2 ст. 189 , ч.2 ст. 198 ХК, Отсутствие существенных условий - цены и общей стоимости.
-
И вот это может чем-то поможет. http://advocat-cons.info/index.php?newsid=6266
-
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11926025
http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/vhsu-p...-22092010211700
здесь и кредит и % в валюте признали законными.
а это в нашу пользу http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10270282
-
1
-
-
Ну нельзя же так перекручивать... Вы, иногда, прямо, как наши суды...
Указано в Вашей 192-й ГК:
2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
А законом установлено - на лечение и т.д.
Между резидентами, действительно, - каким законом установлено? О БиБД? Согласен, но там условия есть, - инд.лицензия...
(блин, банальщину несу...)
А решение - да, списано частично с какого-то иска, может даже и из иска по этому делу (не до конца отредактировали в склонениях и в суржике).
Но сам акцент интересный, на мой взгляд: не на саму инд. лицензию, а на обязанность выражения обязательств и установления оплаты в нац. валюте... Тут нюансик...
Вопрос по сути еще: а какая ответственность за валютные операции предусмотрена в Украине? Я имею ввиду в УК или КАС или... что? Если я буду тупо и открыто продавать свои услуги за доллары - что мне будет? Может иски просто переформулировать? (Но вопрос -актуальный, где ответственность прописана?).
В Криминальном Кодексе.
-
А где найти его интервью с предложением "переполовинить" банки: слить проблемные активы (читай кредиты) в одни и оптом списать, но зато оставить другие "белыми и пушистыми"?
Наши самые гуманные и справедливые...
http://videonews.com.ua/news/view/20698
http://obozrevatel.com/crime/posobie-po-re...iard.-ch.-1.htm
-
как раз в тему, хорошая ст 632, тоже еще не задействована была в исках и в решениях)))
А это и есть ч.2 ст524
Значит, можно использовать?
-
В 524 о валюте платежа речь не идет, а речь о выражении стоимости. - одной из 5- функций денег.
и если вы согласитесь с этим "расширением", то и примите на себя обязательство по 533ч.2 погашать по курсу на момент возврата, а вы этого хотите, а ту ли сумму вы брали, которую приходится возвращать?
Добрый вечер! Извините, что вмешиваюсь. Может, немного не в тему, но если предмет договора - кредит в долларах / не эквивалент /, а это есть цена /существенное условие договора, которое в данном случае отсутствует ввиду $/, то :
Згідно ч.2 ст.189 ГКУ, ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Стаття 632 ЦК України. Ціна.
4. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Тогда пересчет должен быть по реальному курсу /когда выдавался кредит/. Или я ошибаюсь?
-
Это не важно. Предположим, не липа. Меня интересует больше законность их деятельности, в моем конкретном случае.
где-то на днях читала, что не выгодно заключать договора цесси из-за налогообложения. но подробностей не скажу.
-
От коллекторов получила копии с их мокрыми (на первый взгляд) печатями. В сообщении № 111 выкладывала. Значит, законна?
Никак не разберусь.
А вы мокрым пальцем по печати проведите, и узнаете, мокрая она, или липа.
-
«Беркут» атаковал голодающих на Банковой.
-
Да мы в любом случае ее бы не имели....То что НБУ и комбанки сейчас ликвидировали монополию нацвалюты называется экономической диверсией направленной на подрыв экономической независимости страны..В любом цивилизованном государстве...Они уголовные преступники..
В том в какой жопе мы сейчас находимся в первую очередь виноват НБУ а уже потом мировой кризис..
Здесь правовой анализ кредитных договоров в валюте. Я не юрист. Но мне понравилось. Подписан Председателем Адвокатского объединения “Киевская правозащитная группа”, Председателем МОО “Союз православных юристов” Лайковым Г.Ф. Может кому-то чем-то поможет.
-
Не подскажите, что в комментариях к ст. 91 ЦКУ написано?
Причина причин горя валютных заемщиков
в Загальні питання та новини з сайту
Опубликовано
Прямо в яблочко!!!