Рішення ОАСК про зобов'язання ПФ подати до казначейської служби подання про повернення 1% сплаченого при першій купівлі нерухомості

[ANTIRAID]

Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року м. Київ № 640/16878/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до третя особа Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 56 512,16 грн., сплаченого згідно квитанції №22933809 від 27.09.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.09.2019 року позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Також позивачем було зазначено, що для вчинення нотаріальної дії ОСОБА_2 було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, що складає 56 512,16 грн.

Позивач також вказує на те, що житло ним придбавалось вперше, а тому відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" він не є платником відповідного збору та не повинен був сплачувати такий.

Втім, відповідачем було відмовлено у поверненні помилково сплаченого збору відмовлено у поверненні помилково сплаченого збору, з посиланням на п. 15-2, 15-3 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. № 1740.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою відповідачу надано час для надання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва та запропоновано подати до суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

26 липня 2021 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що у Пенсійного фонду України відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, з огляду на що, управління позбавлене можливості встановлювати факт придбання квартир конкретною особою вперше та, як наслідок, повертати помилково сплачені кошти.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСКО ПЛЮС» (Продавець) в особі представника Цукренко Я. Я. та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (далі - нерухоме майно).

Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С. А. та зареєстрований в реєстрі за № 1002.

Відповідно до пункту 3.1. договору купівлі-продажу, ціна нерухомого майна становить 5 651 216 (п`ять мільйонів шістсот п`ятдесят одна тисяча двісті шістнадцять) гривень 36 копійок..

Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка вартості придбаного житла - 56 512,16 грн., відповідно до квитанції №22933809 від 27.09.2019 року.

07 травня 2021 року позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 56 512,16 грн.

За результатами розгляду даної заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 18 травня 2021 року № 2600-0603-8/80364 надало позивачу відповідь, якою було відмовлено у поверненні помилково сплаченого збору у зв`язку із відсутністю в Пенсійного фонду України повноважень на здійснення перевірки інформації щодо придбання нерухомого майна вперше, та посиланням на п. 15-3 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету міністрів України від 03.11.1998 р. № 1740.

Позивач не погодившись із вищенаведеною відмовою Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві та вважаючи, що відповідач зобов`язаний повернути йому суми помилково сплаченого збору, звернувся з відповідним позовом до суду.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97).

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пункт 15-3 Порядку передбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З системного аналізу наведених правових актів суд приходить до висновку, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Матеріалами справи, зокрема, згідно Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер інформаційної довідки 182739295) сформованої 27.09.2019 року Окружним адміністративним судом м. Києва, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 1002 від 27.09.2019 року. Відомості щодо придбання іншого нерухомого (житлового) майна позивачем відсутні.

Водночас, суд зазначає, що під час розгляду даної справі відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, не надано.

У постанові від 03.07.2018 (справа №819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Зазначена правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 №К/9901/412/17, від 14.02.2018 №К/9901/1783/18 від 20.02.2018 №К/9901/404/17.

Таким чином, суд приходить до висновку, що 27.09.2019 року позивач вперше придбав житло і при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу квартири безпідставно сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, а саме 56 512,16 грн.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок №787).

Відповідно до пункту 5 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №988/18283, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин та доказів по справі, суд дійшов висновку про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбав житло вперше, а тому має право на повернення помилково сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири від 27.09.2019 року.

Втім, суд зазначає, що такі кошти мають бути повернуті на підставі подання відповідача до третьої особи про повернення позивачу суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі - 56 512,16 грн., сплаченого згідно квитанції №22933809 від 27.09.2019 року.

Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 18 травня 2020 року № 2600-0603-8/80364 надано позивачу відповідь, якою було відмовлено у поверненні помилково сплаченого збору у зв`язку із відсутністю в Пенсійного фонду України повноважень на здійснення перевірки інформації щодо придбання нерухомого майна вперше, та посиланням на п. 15-3 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. № 1740, суд приходить до висновку про невиконання, за наявності на це правових підстав, відповідачем свого обов`язку по зверненню до органів Державної казначейської служби України з поданням про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу від 27.09.2019 року збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що в свою чергу свідчить про протиправність таких дій.

Суд зазначає, що зважаючи на відсутність в органів Пенсійного фонду України, в силу незалежних від них обставин, можливості зробити самостійний і беззаперечний висновок про придбання позивачем житла вперше, а також на те, що такі обставини встановлені в ході розгляду адміністративної справи, прийняття судом рішення про зобов`язання сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби відповідне подання є єдиним способом відновлення прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права.

Таким чином, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приймаючи до уваги викладене вище, виходячи з вимог, заявлених позивачем у даній справі, суд, з метою належного захисту прав позивача, на підставі ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за їх межі та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) щодо відмови ОСОБА_1 у поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 56 512,16 грн., сплаченого згідно квитанції №22933809 від 27.09.2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Матеріалами справи встановлено, що отримувачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 56 512,16 грн., відповідно до квитанції №22933809 від 27.09.2019 року є Управління державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва.

Таким чином, враховуючи всі обставини встановлені під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 56 512,16 грн., сплаченого згідно квитанції №22933809 від 27.09.2019 року.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за правильне присудити судові витрати у формі судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп. на користь позивача за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) щодо відмови ОСОБА_1 у поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 56 512,16 грн., сплаченого згідно квитанції №22933809 від 27.09.2019 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 56 512,16 грн., сплаченого згідно квитанції №22933809 від 27.09.2019 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00(дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Погрібніченко

Джерело: ЄДРСР 102357931

[ANTIRAID]

Це наша справа. Суд зазначив, що питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

З системного аналізу наведених правових актів суд приходить до висновку, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Водночас, суд зазначає, що під час розгляду даної справі відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що 27.09.2019 року позивач вперше придбав житло і при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу квартири безпідставно сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, а саме 56 512,16 грн.

Суд зазначає, що зважаючи на відсутність в органів Пенсійного фонду України, в силу незалежних від них обставин, можливості зробити самостійний і беззаперечний висновок про придбання позивачем житла вперше, а також на те, що такі обставини встановлені в ході розгляду адміністративної справи, прийняття судом рішення про зобов`язання сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби відповідне подання є єдиним способом відновлення прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права.

[ANTIRAID]

Відео з цього приводу можна подивитись тут: