Рішення Подільського райсуду про стягнення з Приватбанку депозиту, відсотків та 3% річних на суму депозиту та відсотків

[ANTIRAID]

Справа № 758/9834/16-ц

Категорія 26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ларіонова Н.М.

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

за участю: представників позивача - адвокатів Савченко Т.В. та Кравця Р.Ю.,

представника відповідача - адвоката Тузової В.О., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення суми за депозитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2016 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представлені ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» кошти: 1) за договором № SAMDN01000711169348 від 12.07.2010 р. у валюті вкладу у розмірі 235 112,59 доларів США, а саме: 144 493,15 доларів США - сума ненарахованих відсотків за період з 09.10.2015 р. по 28.07.2016 р.; 3 479,71 доларів США - сума 3% річних на несплачені відсотки за період з 09.10.2015 р. по 28.07.2016 р.; 87 139,73 доларів США - сума 3% річних на невиплачену суму вкладу за період з 17.12.2014 р. по 28.07.2016 р.; 2) за договором № SAMDN01000717735387 від 01.07.2011 р. у валюті вкладу у розмірі 287 359,83 доларів США, а саме: 176 602,74 доларів США доларів США - сума ненарахованих відсотків за період з 09.10.2015 р. по 28.07.2016 р.; 4 252,98 доларів США - сума 3% річних на несплачені відсотки за період з 09.10.2015 р. по 28.07.2016 р.; 106 504,11 доларів США - сума 3% річних на невиплачену суму вкладу за період з 17.12.2014 р. по 28.07.2016 р.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що між сторонами у даному спорі були укладені наступні договори: 12.07.2010 року договір №SAMDN01000711169348 відповідно до умов якого позивач передала відповідачу депозитний вклад в розмірі 900 000,00 доларів США під 10% річних з періодом нарахування - 1 місяць, на строк - 366 днів; 01.07.2011 року договір №SAMDN01000717735387 відповідно до умов якого позивач передала відповідачу депозитний вклад в розмірі 1 140 000,00 доларів США під 8% річних строком на 367 днів, а з 12.10.2012 року згідно Додаткової угоди № 2 до 10% річних з періодом нарахування - 1 місяць та з подовженням строку на 12 місяців з 01.07.2012 року по 01.07.2013 року. Згідно з умовами зазначених Договорів Клієнт банку мав право протягом строку вкладу здійснювати його доповнення. Також умови Договорів передбачали автоматичну пролонгацію їх дії на той самий строк без необхідності підписання додаткових документів. Позивач посилається на те, що протягом строку дії Договору №SAMDN01000711169348 на депозитний рахунок нею були внесені кошти в загальному розмірі 1 800 000 доларів США, а за Договором №SAMDN01000717735387 внесені кошти в розмірі 2 200 000 доларів США. Відповідно до умов укладених Договорів нарахування відсотків повинно було здійснюватись починаючи з наступного дня після зарахування коштів і зараховуватись на рахунок для зарахування процентів за вкладом, зазначеним в Договорі, відкритому в Банку, або шляхом видачі готівки в касі Банку. В обґрунтування позову позивач зазначає, що вона неодноразово зверталася до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з проханням повернути кошти за депозитними рахунками, однак будь-якої відповіді не отримала і жодних дій щодо виплати грошових коштів не здійснено. Маючи намір повернути нараховані на вклади відсотки та суми вкладу за Договором №SAMDN01000711169348 та за Договором №SAMDN01000717735387, ОСОБА_1 звернулась до Банку із відповідними заявами-вимогами про повернення. Проте, Банком зобов`язання щодо повернення коштів не були виконані, що спричинило звернення Вкладника з позовною заявою про стягнення грошових коштів за договорами про банківський строковий вклад (депозит). Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва по справі № 752/10111/14-ц було задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів за депозитним договором. Позивачем для примусового виконання до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва було надано виконавчий лист Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2015 р. на примусове виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2014р., яке набрало законної сили 14.01.2015р. у справі №752/10111/14-ц за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1 ) до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» ( код ЭДРПОУ - 14360570) про стягнення грошових коштів за депозитним договором. 10.06.2015 року Святошинським районним судом м. Києва було винесено рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів та зобов`язання вчинити дії. Крім того, 21 квітня 2016 року Солом`янським районним судом м. Києва було винесено рішення, яким було стягнуто відсотки за Договором №SAMDN01000711169348 та за Договором №SAMDN01000717735387 з 17.12.2014 року по 08.10.2015 року. Разом з тим, оскільки ПАТ «КБ «ПриватБанк» фактично продовжував користуватися грошовими коштами позивача, та станом на день подачі позову вклади повернуто не було, позивач вважала, що відповідач має виплатити відсотки за договором банківських вкладів. У зв`язку з чим, 19 липня 2016 року Позивач звернулася до Відповідача з офіційною заявою про нарахування та виплату відсотків з 09 жовтня 2015 року по 19 липня 2016 року за депозитними договорами №SAMDN01000711169348 та №SAMDN01000717735387. Проте жодної письмової відповіді на дане звернення Відповідач не надав, а відповідні відсотки не виплатив та не виплачує по дату подання позовної заяви. Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відсотки за користування грошовими коштами, які були внесені на виконання депозитних договорів №SAMDN01000711169348 та №SAMDN01000717735387, а також 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 03 серпня 2016 року підсудність вищевказаного позову визначена Подільському районному суду м.Києва.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 10.08.2016 р. (суддя Богінкевич С.М.).

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 21.12.2016 р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Приватбанк» на вищевказану ухвалу районного суд про відкриття провадження у справі.

Ухвалою районного суду від 19.06.2017 р. задоволено клопотання представника відповідача та зупинено провадження у справі до розгляду цивільної справи № 759/332/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Приватбанк» про стягнення депозитних коштів, що перебуває в провадженні Святошинського районного суду м.Києва.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 18.10.2017 р. вищевказана ухвала районного суду залишена без змін, а апеляційна скарга позивача - відхилена.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 01.11.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Ларіоновій Н.М.

Ухвалою Верховного суду від 26.06.2018 р. залишена без задоволення касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , а ухвала районного суду від 19.06.2017 р. та ухвала апеляційного суду від 18.10.2017 р. - без змін.

Ухвалою від 02.05.2019 р. за клопотанням представника позивача поновлено провадження у справі.

Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв`язку з чим розгляд справи проведений в порядку загального позовного провадження.

Представником відповідача поданий відзив, в якому сторона відповідача надає свій розрахунок відсотків за депозитними вкладами: за договором № SAMDN01000711169348 від 12.07.2010 р. - 14 449,32 дол.США, за договором № SAMDN01000717735387 від 01.07.2011 р. - 17 660,27 дол.США, зазначаючи про те, що нарахування відсотків на депозитні кошти, враховуючи дату звернення позивача із заявами про повернення коштів в повному обсязі та п.16 даних Договорів, має бути з 17.12.2014 р. по 28.07.2016 р. за відсотковою ставкою «на вимогу» у розмірі 1,0% річних. Вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірах 4 479,71 дол.США та 4 252,98 дол.США вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідний розмір відсотків був виведений лише станом на 28.07.2016 р., тому не зрозуміло, як позивач нараховує 3% річних на суму відсотків, яка ще не була фактично нарахована у той період, за який рахує позивач.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, разом з тим, наголосив, що в судовому засіданні до поновлення судового розгляду після виходу з нарадчої кімнати без ухвалення судового рішення представником Відповідача було частково визнано позовні вимоги, а тому просить не приймати до уваги подані представником відповідача після поновлення судового розгляду додаткові пояснення та документи про переведення боргу відповідачем іншій фінансовій установі, яке відбулось ще в листопаді 2014 р.

Представник відповідача фактично не заперечувала проти задоволення позовних вимог в частині, а саме: в частині суми не нарахованих відсотків за депозитним договором №SAMDN01000711169348 в розмірі 14 449, 32 дол. США, суми не нарахованих відсотків за депозитним договором SAMDN01000717735387 в розмірі 17 660, 27 дол. США, а також суму 3% річних на невиплачену суму вкладу, за ст. 625 ЦК України за депозитним договором №SAMDN01000711169348 в розмірі 87 139,73 доларів США, та за депозитним договором SAMDN01000717735387 в розмірі 106 504,11 доларів США, в іншій частині позовних вимог проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що у банку, на час подачі позовної заяви ще не виникло обов`язку з нарахування відсотків. Після поновлення судового розгляду в судовому засіданні додатково пояснила, що заперечує проти задоволення позову в повному обсязі, оскільки за договором від 17.11.2014 р. банк передав свої зобов`язання за даним договором Фінансовій компанії «Фінілон».

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 12.07.2010 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» було укладено договір №SAMDN01000711169348 (вклад «Депозит VIP»), відповідно до якого позивач передала відповідачу депозитний вклад в розмірі 900 000 доларів США під 10% річних з періодом нарахування - 1 місяць, на строк - 366 днів.

Відповідно до п. 2 вказаного Договору нарахування відсотків за вкладом починаються з дня, наступного за днем надходження грошових коштів в Банк, та нараховуються за кожен календарний день, виходячи із фактичної кількості днів в році за процентною ставкою, визначеною в Договорі. Виплата суми нарахованих процентів проводиться Банком в строки, визначені періодом нарахування відсотків. Клієнт має право отримати нараховані проценти не раніше 15.00 год першого банківського робочого дня наступного за датою укладення Договору за повну кількість періодів нарахування, які минули з моменту укладення Договору. Протягом строку вкладу на суму нарахованих процентів за вкладом проценти не нараховуються, крім випадків зарахування їх на депозитний рахунок, зазначений в Договорі. Виплата процентів по вкладу повинна була здійснюватись шляхом зарахування на рахунок для зарахування процентів за вкладом, зазначеним в Договорі, відкритому в Банку, або шляхом видачі готівки в касі Банку.

Згідно з положеннями п. 3 Договору клієнт має право протягом строку вкладу здійснювати довнесення по вкладу, при цьому сума внесень в кожному наступному місяці першого строку депозиту не повинна перевищувати суму вкладу, зазначену в договорі. При продовженні договору на новий строк сума довкладень в кожному наступному місяці після кожної нової пролонгації не повинна перевищувати суму вкладу на дату цієї пролонгації.

Відповідно до поданих позивачем доказів, ОСОБА_1 за договором № SAMDN01000711169348 внесла на депозитний рахунок, відкритий у Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк», кошти на загальну суму 1 800 000 доларів США.

Крім того, судом встановлено, що 01.07.2011 р. між сторонами у даному спорі був укладений Договір № SAMDN01000717735387, відповідно до умов якого позивач передала депозитний вклад в розмірі 1 140 000 доларів США під 8% річних, а з 12.10.2012 р. відповідно до Додаткової угоди № 2 до договору під 10% річних, з періодом нарахування - 1 місяць, на строк 367 днів.

Згідно з умовами зазначеного Договору Клієнт банку мала право протягом строку вкладу здійснювати його доповнення.

Відповідно до п. 7 Договору, у разі, якщо у строк не пізніше дня закінчення дії вкладу Клієнт не заявив Банку про повернення вкладу, даний Договір продовжується ще на один строк, Договір може бути продовжений неодноразово без явки Клієнта.

У цьому разі проценти за наступний строк вкладу нараховуються на суму вкладу з врахуванням довнесених коштів.

Позивач відповідно до умов договору №SAMDN01000717735387 протягом строку його дії внесла суму коштів в розмірі 2 200 000 доларів США, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Голосіївським судом м. Києва при винесенні рішення від

14 листопада 2014 року по справі № 752/10111/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів за депозитними договорами, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 14.01.2015 р. набрало законної сили, ці обставини було також встановлено.

Як вбачається з вищевказаного рішення, Голосіївським районним судом стягнуто з ПАТ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 розмір нарахованих відсотків за період березень-травень 2014 р. за Договором № SAMDN1000717735387 - 55 300,55 доларів США, за Договором № SAMDN1000711169348 - 45 245,90 доларів США, а всього - 101306 доларів США 74 центи.

На підставі вищевказаного рішення суду Голосіївським районним судом м.Києва 16.02.2015 р. був виданий виконавчий лист № 752/10111/14-ц.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 10.07.2018 р. у справі № 759/332/15-ц було задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» та стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ): 1) відповідно до Договору № SAMDN1000711169348 суму вкладі в розмірі 1 800 000 доларів США, суму ненарахованих відсотків в розмірі 98 136,99 доларів США, суму трьох відсотків річних в розмірі 29 441,10 доларів США (сума трьох відсотків еквівалентна у національній валюті України 772 534,46 грн.), 2) відповідно до Договору № SAMDN1000717735387 суму вкладі в розмірі 2 200 000 доларів США, суму ненарахованих відсотків в розмірі 119 945,21 доларів США, суму трьох відсотків річних в розмірі 35 983,56 доларів США (сума трьох відсотків еквівалентна у національній валюті України 944 208,61 грн.).

Зазначене вище рішення районного суду постановою Київського апеляційного суду від 22.11.2018 р. було змінено в частині стягнення трьох відсотків річних та стягнуто з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 : 1) відповідно до договору від 12 липня 2010 року №SAMDN1000711169348 три відсотки річних у розмірі 464 401 грн 11 коп.; 2) відповідно до договору від 01 липня 2011 року №SAMDN1000717735387 три відсотки річних у розмірі 567 601 грн 26 коп.

Отже, факт укладання вищевказаних договорів між сторонами по справі та необхідність виплати відповідачем 3% річних за даними договорами вже встановлені судовими рішеннями у справах за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» а тому відповідно до ст.82 ч.4 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, сума вкладу станом на день подачі позовної заяви виплачено не було, Банк продовжував користуватися коштами вкладника на власний розсуд, а договори банківського вкладу не були розірваними.

19 липня 2016 року Позивач звернулася до Відповідача з офіційною заявою про нарахування та виплату відсотків з 09 жовтня 2015 року по 19 липня 2016 року за депозитними договорами №SAMDN01000711169348 та №SAMDN01000717735387.

Проте жодної письмової відповіді на дане звернення Відповідач не надав, а відповідні відсотки не виплатив та не виплачує по дату подання позовної заяви.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Загальний порядок залучення банками України банківських вкладів від юридичних і фізичних осіб на їх вкладні (депозитні) рахунки регулюється Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 №516, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2003 у за № 1256/8577 (далі - Положення).

Згідно із цим Положенням договір банківського вкладу (депозиту) укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу [вклад (депозит) на вимогу] або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом встановленого договором строку [строковий вклад (депозит)].

Договором банківського вкладу (депозиту) може бути передбачено внесення грошових коштів або банківських металів на інших умовах їх повернення. Умови цього договору не можуть суперечити законодавству України. (п.1.2. Положення).

У пункті 1.6. Положення передбачено, що банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти: у національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок у національній валюті; у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті; за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Враховуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, а також ту обставину, що предметом укладеного між сторонами договору банківського вкладу є сума коштів визначена в іноземній валюті, нарахування відсотків повинно відбуватися саме в іноземній валюті.

Крім того, Договором передбачено право Вкладника на витребування вкладу, тобто даний депозитний вклад є вкладом на вимогу. Отже, Відповідач зобов`язаний повернути кошти протягом усього строку дії договору в будь-який момент на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу (ст.1061 ЦК України).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходиться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

В ході судового розгляду встановлено, що Банк не виконав належним чином свої зобов`язання за депозитними договорами № SAMDN01000711169348, №SAMDN01000717735387.

Порядок нарахування і виплати процентів за вкладами в іноземній валюті регламентується постановою Національного банку України «Про затвердження порядку здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», відповідно до якої банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості за вищевказаними договорами відповідає умовам укладених між сторонами депозитних договорів та чинному законодавству.

Разом з тим, суд вважає за доцільне здійснити розрахунок нарахування суми 3% річних на невиплачену суму вкладу, за ст. 625 ЦК України в гривні.

Суд не може взяти до уваги посилання відповідача, як на підставу своїх заперечень, про необхідність нарахування відсоткової ставки на вимогу, а саме 1 % від суми депозити, з огляду на наступне.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В даному випадку має місце саме неналежне виконання умов депозитних договорів, що полягає в неповерненні Позивачу коштів на його вимогу, обмеженні в праві користування та розпорядження своїми коштами, невиплаті відсотків в строки передбачені умовами договору.

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором, і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання. Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України). Ці підстави вичерпно наведено у ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Закон не передбачає такої підстави для припинення договірного зобов`язання, як закінчення строку дії договору. Отже, саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею своїх обов`язків.

Аналогічний правовий висновок міститься також в пунктах 6.1 - 6.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року № 910/9072/17 (№ 12-125гс18) (ЄДРСР № 75265948).

Отже, саме по собі закінчення строку дії договору банківського вкладу не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього договору, і зокрема не припиняє договірного зобов`язання банку зі сплати процентів за користування вкладом, у разі якщо вкладник позбавлений реальної можливості користуватись та розпоряджатись коштами вкладу.

А відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 1) сума заборгованості за Договором № SAMDN01000711169348 від 24.10.2012 р., з яких: 144 493,15 дол.США - сума ненарахованих відсотків за період з 09.10.2015 р. по 28.07.2016 р., 2) суму заборгованості за Договором № SAMDN01000717735387 від 01.07.2011 р., з яких: 176 602,74 дол.США - сума ненарахованих відсотків за період з 09.10.2015 р. по 28.07.2016 р.

Між тим, вимоги позивача про стягнення 3% річних саме в іноземній валюті не засновані на законі, виходячи з такого.

Відповідно до положень частини другої статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок та правила використання іноземної валюти на території України встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 19лютого1993року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет №15-93), Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30травня2007року №200, Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29грудня2000року №520, та іншими документами.

Згідно зі статтею524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Разом з тим незалежно від фіксації еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, згідно з частинами першою та другою статті533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зважаючи на зазначене, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті у правовідносинах, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті533 ЦК України, Декрет №15-93).

При цьому стаття 625 ЦК України унормовує питання відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання і з огляду на правову природу трьох процентів річних, передбачених частиною другою цієї статті, як особливої міри відповідальності, їх сума повинна бути визначена до стягнення виключно в національній валюті Україні гривні.

Крім того, вирішуючи питання про наявність вини як умови застосування відповідальності, передбаченої статтею625 ЦК України, так само слід враховувати особливість правової природи цієї відповідальності.

Наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за статтею 625 ЦК України не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та в отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов`язання за рахунок іншої.

Про необхідність стягнення 3% річних саме в національній валюті вказано в постанові Верховного суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 759/332/15-ц, якою були скасовані попередні судові рішення, ухвалені в даній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості. 

А відтак, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних на підставі ст.625 ч.2 ЦК України підлягають до задоволення за заявлений до стягнення період, але в національній валюті України за курсом НБУ долара США до гривні станом на 28.07.2016 р. (останній день періоду заборгованості).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 1) за Договором № SAMDN01000711169348 від 24.10.2012 р.: а) сума 3% річних на несплачені відсотки за період з 09.10.2015 р. по 28.07.2016 р. - 86 350,4 грн. (3 479,71 дол.США х 24,8154 грн.), б) сума 3% річних на невиплачену суму вкладу за період з 17.12.2014 р. по 28.07.2016 р. - 2 162 407,26 грн. (87 139,73 дол.США х 24,8154 грн.); 2) за Договором № SAMDN01000717735387 від 01.07.2011 р.: а) - сума 3% річних на несплачені відсотки за період з 09.10.2015 р. по 28.07.2016 р. - 105 539,4 грн. (4 252,98 дол.США х 24,8154 грн.), сума 3% річних на невиплачену суму вкладу за період з 17.12.2014 р. по 28.07.2016 р. - 2 642 942,09 грн. (106 504,11 дол.США х 24,8154 грн.).

Суд не приймає до уваги наданий представником відповідача договір від 17.11.2014 р. про переведення боргу, за яким ФК «Філон» прийняла зобов`язання ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки про дану обставину стороною відповідача не було повідомлено суд в установленому ст.197 ч.2 п.6 ЦПК України під час підготовчого провадження. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, судові рішення за позовами ОСОБА_1 у справах № 752/10111/14-ц, 759/332/15-2 ухвалювались вже після укладання договору між Банком та ФК «Філон», але в цих судових провадження відповідачем також не повідомлялось про дану обставину.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позову не був сплачений судовий збір на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживача», а відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід бюджету підлягає стягненню судовий збір в розмірі 6 890,0 грн. (максимальний розмір, який підлягав сплаті фізичною особою - позивачем на 2016 р. (ставка, яка діяла на час звернення ОСОБА_1 до суду).

На підставі викладеного, ст.ст.526, 625, 629, 1058, 1060 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення суми - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором № SAMDN01000711169348 від 24.10.2012 р., з яких: 144 493,15 дол.США (сто сорок чотири тисячі чотириста дев`яносто три дол.США 15 цент.) - сума ненарахованих відсотків за період з 09.10.2015 р. по 28.07.2016 р., 86 350,4 грн. (вісімдесят шість тисяч триста п`ятдесят грн. 40 коп.) - сума 3% річних на несплачені відсотки за період з 09.10.2015 р. по 28.07.2016 р., 2 162 407,26 грн. (два мільйони сто шістдесят дві тисячі чотириста сім грн. 26 коп.) - сума 3% річних на невиплачену суму вкладу за період з 17.12.2014 р. по 28.07.2016 р.

Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором № SAMDN01000717735387 від 01.07.2011 р., з яких: 176 602,74 (сто сімдесят шість шістсот дві тисячі дол.США 74 цент) - сума ненарахованих відсотків за період з 09.10.2015 р. по 28.07.2016 р., 105 539,4 грн. (сто п`ять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять грн. 40 коп.) - сума 3% річних на несплачені відсотки за період з 09.10.2015 р. по 28.07.2016 р., 2 642 942,09 грн. (два мільйони шістсот сорок дві тисячі дев`ятсот сорок дві грн. 09 коп.) - сума 3% річних на невиплачену суму вкладу за період з 17.12.2014 р. по 28.07.2016 р.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» в дохід держави судовий збір в розмірі 6 890,0 грн. (шість тисяч вісімсот дев`яносто грн.).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження за адресою: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д; код ЄДРПОУ 14360570).

Суддя Н. М. Ларіонова

https://reyestr.court.gov.ua/Review/109314347

[ANTIRAID]

Це наша чергова справа про стягнення з ПриватБанку депозиту та суми відсотків за кримським депозитом. Все це чергове підтвердження того, що за свої права потрібно боротись.