Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про відсутність підстав для перегляду рішень у зв'язку з порушенням ст. 8 Конвенції

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
Іменем України

27 березня 2024 року

м. Київ

Справа № 2-493/2003 (2-173/2003)

Провадження № 14-170cвц23

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Воробйової І. А.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І.,

Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,

розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Фастівського районного суду Київської області від 23 грудня 2003 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 08 червня 2004 року у складі колегії суддів Дьоміної О. О., Хопти С. Ф., Оношко Г. М. та ухвали Верховного Суду України від 18 грудня 2006 року у складі колегії суддів Левченка Є. Ф. Лихути Л. М., Охрімчук Л. І.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Васильківського міськрайонного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Державного казначейства України про відшкодування незаконно вилучених грошей та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

1. У січні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Васильківського міськрайонного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі - Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області), Державного казначейства України про відшкодування незаконно вилучених грошей та витребування майна, мотивуючи тим, що працівниками Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області у нього було незаконно вилучено кошти та майно, а також фінансові документи.

2. Під час розгляду справи уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути за рахунок коштів державного бюджету з Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області незаконно вилучені у нього працівниками цього відділу кошти в сумі 10 000,00 доларів США, 20 % пені за незаконне утримання цих коштів у розмірі 96 000,00 доларів США, всього 110 500,00 доларів США, що становить 596 700,00 грн, зобов`язати Васильківський МРВ ГУ МВС України в Київській області повернути незаконно відібране майно, а саме новий факс, ваги - 2 шт., два механічні возики, кар тритонний та кар чотиритонний, новий одяг з трьох контейнерів та взуття з двох контейнерів загальною вартістю з урахуванням курсу долара США на день розгляду справи 2 768 864,80 грн, або стягнути його вартість за рахунок державного бюджету та зобов`язати Васильківський МРВ ГУ МВС України в Київській області повернути йому вилучені у нього оригінал статуту Дитячої благодійної організації громадської організації «Координаційний центр «Родина» (далі - Координаційний центр «Родина»), довідки із статистичного управління, довідки з податкової інспекції на дитячу благодійну організацію. Також просив стягнути на його користь витрати на послуги адвоката у розмірі 500,00 грн та понесені ним витрати у розмірі 60,00 грн за видачу дубліката договору позики грошей.

3. Позов мотивовано тим, що 15 квітня 1999 року відносно нього було порушено кримінальну справу, а в ніч із 16 на 17 квітня 1999 року в його помешканні в квартирі АДРЕСА_1 та у гаражі № НОМЕР_1 в гаражно-будівельному кооперативі «Мрія» проведено обшук працівниками Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області з вилученням належного йому майна і коштів в іноземній валюті.

4. Кримінальна справа була закрита за відсутністю в його діях складу злочину, і 31 липня 2002 року винесена постанова про повернення йому вилученого майна, яка не виконана, кошти і майно не повернуті.

Короткий зміст рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій

5. Рішенням Фастівського районного суду Київської області від 23 грудня 2003 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 8 червня 2004 року та ухвалою Верховного Суду України від 18 грудня 2006 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

6. Зобов`язано Васильківський МРВ ГУ МВС України в Київській області повернути ОСОБА_1 вилучені у нього фінансові документи Координаційного центру «Родина», що знаходяться в матеріалах кримінальної справи № 08-6086 по обвинуваченню ОСОБА_1 . Стягнуто з Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області на користь позивача за рахунок коштів держбюджету 32 490 грн.

7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановленим і таким, що підтверджується доказами є факт вилучення працівниками Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області у ОСОБА_1 факсу, двох вагів, двох штук тягів з підйомниками та документів координаційного центру «Родина». Оскільки під час розгляду справи представник Васильківського МРВ підтвердив відсутність вилученого у ОСОБА_1 майна, а саме факсу, двох вагів, двох механічних возиків, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з державного бюджету реальної вартості втраченого майна на загальну суму 32 940,00 грн. Також суд дійшов висновку про зобов`язання Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області повернути ОСОБА_1 вилучені у нього фінансові документи Координаційного центру «Родина», що знаходяться в матеріалах кримінальної справи по його обвинуваченню.

8. Під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив матеріали кримінальної справи № 08-6086 по обвинуваченню ОСОБА_1 (12 томів) та дійшов висновку, що працівниками Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області у ОСОБА_1 не вилучались два кари фірми «Стіл», п`ять контейнерів з одягом і взуттям та 10 000,00 доларів США. У матеріалах справи відсутні будь-які документи процесуального характеру (протоколи огляду, вилучення), які б давали підставу стверджувати про вилучення зазначеного майна у ОСОБА_1 .

9. Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів факту вилучення у нього працівниками Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області 10 000,00 доларів США, двох карів та п`яти контейнерів з одягом і взуттям, у зв`язку із чим у задоволенні позову в цій частині відмовив.

10. Суди апеляційної та касаційної інстанцій погодились з такими висновками місцевого суду та залишили ухвалене у справі судове рішення без змін.

11. Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2009 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення.

12. Роз`яснено рішення Фастівського районного суду Київської області від 23 грудня 2003 року та зазначено, що за цим рішенням необхідно зобов`язати Васильківський МРВ ГУ МВС України в Київській області повернути ОСОБА_1 вилучені у нього фінансові документи Координаційного центру «Родина», а саме: оригінал статуту цього центру, всі оригінали довідок зі статуту правління та оригінали довідок з податкової інспекції на Дитячу благодійну організацію «Родина», що знаходяться в матеріалах кримінальної справи № 08-6086 по обвинуваченню ОСОБА_1 .

Зміст та мотиви заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами

13. 17 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Фастівського районного суду Київської області від 23 грудня 2003 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 08 червня 2004 року та ухвали Верховного Суду України від 18 грудня 2006 року у справі № 2-493/2003 за його позовом до Васильківського МРВ ГУ МВС України Київської області, Державного казначейства України про відшкодування незаконно вилучених грошей та витребування майна, а також фінансових документів.

14. Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме у зв`язку зі встановленням ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні зазначеної справи судом.

15. Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судового рішення, ОСОБА_1 посилається на рішення ЄСПЛ від 19 жовтня 2023 року у справі «Погребний та інші проти України» (Case of Pogrebnyy and others v. Ukraine), ухвалене за результатами розгляду заяви № 42419/04. Просить скасувати рішення Фастівського районного суду Київської області від 23 грудня 2003 року, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 08 червня 2004 року та ухвалу Верховного Суду України від 18 грудня 2006 року та ухвалити нове рішення, яким його вимоги задовольнити.

16. Зазначає, що цим рішенням встановлено порушення статті 8 Конвенції відносно нього, що надає йому право ставити питання про перегляд усіх судових рішень, ухвалених у справі № 2-493/2003 в частині заявлених ним позовних вимог, у задоволенні яких суди відмовили.

17. Посилається на пункти 14, 15 рішення ЄСПЛ від 19 жовтня 2023 року у яких зазначено, що у квітні 1999 року в межах кримінальної справи працівники міліції м. Василькова вилучили у нього гуманітарну допомогу, два автомобільні багажники, вісімнадцять шампурів, факс, ваги та візки, що належали йому, а також 10 000,00 доларів США, які належали йому особисто і були позичені ним під 20 % щомісячної пені для розмитнення, перевезення, розвантаження, інвентаризації, розподілу гуманітарної допомоги.

18. Працівники міліції винесли постанову, у якій зазначено, що всі речі, вилучені та долучені як докази до кримінальної справи, мали бути повернуті йому.

19. Проте ні 10 000,00 доларів США, ні все інше майно на суму понад 190 000 000,00 доларів США, а також документи, вказані в пункті 17 рішення ЄСПЛ (особисті документи та документи, що стосувалися професійної діяльності), не було йому повернуто.

20. У зв`язку із цим він ініціював декілька позовів до Васильківського МРВ ГУ МВС України у Київській області про повернення вилучених 10 000,00 доларів США (під 20 % щомісячної пені), проте суди у справі № 2-493/2003 у відшкодуванні цих коштів відмовили.

21. ЄСПЛ визнав порушення статті 8 Конвенції, що є підставою для перегляду за виключними обставинами судових рішень, ухвалених у справі № 2-493/2003.

22. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2023 року відкрито провадження у зазначеній справі за виключними обставинами та призначено справу до розгляду.

Клопотання щодо залучення до участі у справі третіх осіб

23. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Великої палати Верховного Суду із клопотанням (заява датована ним від 08 січня 2024 року) про залучення до участі у справі як третіх осіб із самостійними вимогами Дитячу благодійну громадську організацію «Кооридинаційний центр «Родина» та Громадську організацію «Спілка багатодітних Київщини».

Відповідно до частини першої статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Тобто треті особи можуть бути залучені до участі у справі виключно судом першої інстанції і до початку розгляду справи по суті спору.

24. Разом з тим спір у справі № 2-493/2003 вже було розглянуто по суті у грудні 2003 року і за наслідками цього розгляду судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій ухвалені відповідні судові рішення.

25. Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення, яке набрало чинності, за виключними обставинами на підставі пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України, тому не наділена процесуальним правом на залучення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, до участі у процедурі перегляду рішень національних судів після ухвалення рішення ЄСПЛ.

26. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третіх осіб із самостійними вимогами.

Мотиви, якими керувалася Велика Палата Верховного Суду при вирішенні заяви

27. Велика Палата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача та з дотриманням передбачених законодавством меж і підстав перегляду судових рішень за виключними обставинами, а саме у зв`язку із встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення останньою міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, - дійшла таких висновків стосовно аргументів позивача, викладених у заяві про перегляд судових рішень.

28. Відповідно до статті 2 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-IV) і статті 46 Конвенції Україна зобов`язана виконувати остаточне рішення ЄСПЛ в будь-якій справі, в якій вона є стороною.

29. Для виконання рішення ЄСПЛ, яким констатовано порушення Україною Конвенції, мають вживатися заходи індивідуального та загального характеру (глава 3 Закону № 3477-IV).

30. Звернувшись із заявою про перегляд судового рішення, ОСОБА_1 висловив прохання забезпечити йому на підставі рішення ЄСПЛ у справі «Погребний та інші проти України» право на такий захід індивідуального характеру, як відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який заявник мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum).

31. Згідно із частиною 3 статті 10 Закону № 3477-IV відновлення попереднього юридичного стану особи здійснюється, зокрема, шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі.

32. Отже, застосування restitutio in integrum можливе шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі, у разі вжиття Україною заходів індивідуального характеру на виконання рішення ЄСПЛ у справі, в якій вона є стороною.

33. Для цього слід враховувати Рекомендацію № R (2000) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини», відповідно до якої повторний розгляд справи, включаючи поновлення провадження, рекомендовано застосовувати, особливо тоді:

- коли потерпіла сторона і далі зазнає негативних наслідків від рішення, ухваленого на національному рівні, - наслідків, щодо яких справедлива сатисфакція не була адекватним засобом захисту і які не можна виправити інакше, ніж через повторний розгляд або поновлення провадження.

- коли рішення ЄСПЛ спонукає до висновку, що: а) оскаржене рішення національного суду суперечить Конвенції, або б) в основі визнаного порушення лежали суттєві процедурні помилки чи положення, які ставлять під серйозний сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні.

34. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.

35. Аналіз змісту наведеної норми права дає підстави для висновку, що встановлення міжнародною установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань може бути підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом у тому випадку, якщо встановлені ЄСПЛ порушення Конвенції були допущені під час вирішення саме тієї справи, про перегляд рішення (рішень) у якій порушується питання.

36. У рішенні ЄСПЛ може бути прямо вказано на необхідність вжиття державою додаткових заходів індивідуального характеру, чи із самого рішення ЄСПЛ можна зробити висновок про необхідність відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції, шляхом повторного розгляду її справи судом, включаючи відновлення провадження у відповідній справі.

37. Якщо інше не вказано у рішенні ЄСПЛ, повторний розгляд справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, можливий, якщо у рішенні ЄСПЛ, ухваленому на користь заявника, визнано порушення Україною зобов`язань за Конвенцією при вирішенні судом на національному рівні тієї справи, в якій ухвалене судове рішення, про перегляд якого просить цей заявник.

38. 19 жовтня 2023 року ЄСПЛ за результатами розгляду заяви № 42419/04 ухвалив рішення у справі «Погребний та інші проти України» (Case of Pogrebnyy and others v. Ukraine). ОСОБА_1 скаржився на порушення Україною статті 8 Конвенції. На думку заявника, таке порушення було зумовлено тим, що працівники міліції вилучили та не повернули його особисті, а також фінансові документи, які вилучені в ході розслідування кримінальних справ.

39. ЄСПЛ погодився з доводами заявника і вказав, що: «Вилучення документів, часто необхідних у повсякденному житті для посвідчення особи, як-от паспорт, є втручанням у приватне життя… Незважаючи на стверджуване вилучення у першого заявника паспорта для виїзду за кордон, враховуючи те, що не зовсім зрозуміло, чи був цей паспорт йому виданий, Суд зазначає, що вилучене у заявника водійське посвідчення також було документом, необхідним для повсякденного використання. Отже, його вилучення становило триваюче втручання у приватне життя заявника». Ці обставини, на думку ЄСПЛ, підтверджують порушення статті 8 Конвенції.

40. У рішенні ЄСПЛ, на яке посилається ОСОБА_1 , суд визнав прийнятною і обґрунтованою скаргу ОСОБА_1 лише в частині утримання його особистих документів (посвідчення водія), у зв`язку із чим установив порушення статті 8 Конвенції, оскільки вилучене у нього посвідчення водія було документом, необхідним для щоденного використання, а його вилучення становило тривале втручання в особисте життя заявника, таке втручання не було виправданим для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції.

41. У пунктах 61-67 рішення ЄСПЛ зазначено, що заявник подав інші скарги, а саме за статтями 3 та 5 Конвенції (затримання та тримання під вартою), за пунктом 1 статті 6 Конвенції (тривале невиконання судових рішень), за статтями 1 та 3 Першого протоколу (неповернення особистих речей та гуманітарної допомоги, незаконне накладення арешту на майно, позбавлення права проголосувати під час виборів у 1999, 2004, 2006 років), за статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції (обмеження свободи пересування), за статтею 34 Конвенції (відмова судів надсилати йому копії документів), за статтею 4 Протоколу № 7 до Конвенції (відновлення кримінальної справи).

42. Розглянувши ці скарги заявника у контексті всіх наявних у нього матеріалів, з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції Європейський суд зазначив, що вони не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, зазначених у Конвенції. Європейський суд вирішив, що ця частина заяви має бути оголошена неприйнятною як явно необґрунтована відповідно до підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції (пункт 68 рішення ЄСПЛ).

43. У прийнятому рішенні ЄСПЛ не вказав на необхідність вжиття державою додаткових до присудженої ним справедливої сатисфакції заходів індивідуального характеру. Крім того, з рішення не можна зробити висновок про те, що встановлені ЄСПЛ порушення можна виправити лише через повторний розгляд справи № 2-493/2003 за позовом ОСОБА_1 до Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області, Державного казначейства України про відшкодування незаконно вилучених грошей та витребування майна, тобто не можна зробити висновок про те, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень суперечить Конвенції або що в основі визнаного ЄСПЛ порушення лежали допущені судами під час розгляду цієї справи суттєві процедурні помилки, які поставили під серйозний сумнів результат такого розгляду.

44. За вказаних обставин відсутні законні підстави для застосування такого додаткового заходу індивідуального характеру, як повторний розгляд справи позивача, зокрема, відсутні підстави для скасування за виключними обставинами на підставі пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України рішення Фастівського районного суду Київської області від 23 грудня 2003 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 08 червня 2004 року та ухвали Верховного Суду України від 18 грудня 2006 року.

45. За результатами перегляду судового рішення за виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі (пункт 1 частини третьої статті 429 ЦПК України).

46. З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду вважає заяву про перегляд судових рішень необґрунтованою та відмовляє в її задоволенні.

Щодо клопотань заявника

47. Після відкриття провадження у зазначеній справі за виключними обставинами заявник подав до Великої Палати Верховного Суду заяви (клопотання) про повернення 45 мільярдів євро за рахунок зазначених ним заінтересованих у цій справі осіб (Васильківського МР ГУ МВС України в Київській області, Державного казначейства України) з метою продовження ним програми по допомозі дітям (датована заявником 04 січня 2024 року), про відшкодування 45 мільярдів євро за рахунок зазначених ним заінтересованих у цій справі осіб, як вартості власності, яке вилучили і не повернули Громадській організації «Спілка багатодітних Київщини» (заява від 23 січня 2024 року), про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 45 мільярдів євро, заподіяної Дитячій благодійній громадській організації «Координаційний центр «Родина» за викрадене майно цієї організації та її Медичного центру «Допомога ++» (заява від 20 березня 2024 року).

48. У клопотанні від 08 січня 2024 року заявник, крім залучення до участі у справі третіх осіб, також просив поновити його права і юридичний стан, а також права і юридичний стан Громадської організації «Спілка багатодітних Київщини», Дитячої благодійної громадської організації «Координаційний центр «Родина», до того юридичного стану, який був порушений 15 квітня 1999 року Васильківським МРВ ГУ МВС України в Київській області з відшкодуванням заявленої матеріальної шкоди.

49. Зміст зазначених клопотань зводиться до того, що заявник у процедурі перегляду судових рішень за виключними обставинами у цій справі ставить питання про повернення/відшкодування матеріальної шкоди в сумі

45 мільярдів євро з метою продовження ним програми по допомозі дітям та у такий спосіб вважає, що буде поновлено юридичний стан, який існував до порушення прав.

50. При цьому, обставини, про які зазначає у цих клопотаннях заявник, не стосуються, ні позовних вимог, заявлених і розглянутих судами у справі, що переглядається, ні установлених у ній обставин.

51. Відновлення попереднього юридичного стану особи здійснюється, зокрема, шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі.

52. Проте у справі, що переглядається встановлено відсутність підстав для застосування такого додаткового заходу індивідуального характеру, як повторний розгляд справи позивача, а також підстав для скасування за виключними обставинами на підставі пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України ухвалених у цій справі судових рішень.

53. Під час перегляду судових рішень за винятковими обставинами, на підставі пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду не може виходити за межі вимог, пред`явлених в суді першої інстанції, встановлювати і вважати доведеними обставини, що не встановлювались в судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність або недостовірність доказів, а також вирішувати вимоги, які не були предметом розгляд справи, яка переглядається за виключними обставинами.

54. Зазначене свідчить про безпідставність наведених вище клопотань, заявлених ОСОБА_1 в рамках перегляду цієї справи за виключними обставинами, а отже підстави для їх задоволення відсутні.

Щодо клопотання щодо постановлення судом окремої ухвали

55. У лютому 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому він просив винести окрему ухвалу щодо злочинів проти дітей та багатодітних України та задовольнити усі заявлені вимоги, зазначені у клопотанні від 08 січня 2024 року (про залучення третіх осіб та поновлення прав і попереднього юридичного стану). Просив направити окрему ухвалу в Міжнародний кримінальний суд в Гаагу, в Міжнародний суд ООН, а також направити окрему ухвалу Генеральному прокурору України для прийняття ним заходів реагування.

56. Підстави постановлення судом окремої ухвали визначені у статті 262 ЦПК України. Зокрема, частиною першою унормовано, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Частини друга-четверта цієї статті встановлюють випадки постановлення окремої ухвали щодо дій або бездіяльності адвоката або прокурора, державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, свідка, експерта чи перекладача.

57. Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

58. У справі, що розглядається, заявник просить переглянути судове рішення 2003 року, яке стосується вирішення спору про відшкодування незаконно вилучених грошей (10 000,00 доларів США) та витребування майна і документів за виключними обставинами. Наведені у клопотанні доводи не стосуються обставин цієї справи, тому не можуть бути підставою для постановлення Великою Палатою Верховного Суду окремої ухвали.

59. При вирішенні справи, що переглядається за виключними обставинами Велика Палата Верховного Суду не встановила обставин, які давали б підстави для постановлення окремої ухвали у цій справі, аотже клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статями 258, 259, 265, 423, 429 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Фастівського районного суду Київської області від 23 грудня 2003 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 08 червня 2004 року та ухвали Верховного Суду України від 18 грудня 2006 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Воробйова

Судді: О. О. Банасько О. В. Кривенда

О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв

Ю. Л. Власов С. О. Погрібний

М. І. Гриців О. В. Ступак

Ж. М. Єленіна І. В. Ткач

В. В. Король О. С. Ткачук

С. І. Кравченко В. Ю. Уркевич

Джерело: ЄДРСР 118195578

[ANTIRAID]

Велика палата зазначила:

34. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.

35. Аналіз змісту наведеної норми права дає підстави для висновку, що встановлення міжнародною установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань може бути підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом у тому випадку, якщо встановлені ЄСПЛ порушення Конвенції були допущені під час вирішення саме тієї справи, про перегляд рішення (рішень) у якій порушується питання.

36. У рішенні ЄСПЛ може бути прямо вказано на необхідність вжиття державою додаткових заходів індивідуального характеру, чи із самого рішення ЄСПЛ можна зробити висновок про необхідність відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції, шляхом повторного розгляду її справи судом, включаючи відновлення провадження у відповідній справі.

37. Якщо інше не вказано у рішенні ЄСПЛ, повторний розгляд справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, можливий, якщо у рішенні ЄСПЛ, ухваленому на користь заявника, визнано порушення Україною зобов`язань за Конвенцією при вирішенні судом на національному рівні тієї справи, в якій ухвалене судове рішення, про перегляд якого просить цей заявник.

43. У прийнятому рішенні ЄСПЛ не вказав на необхідність вжиття державою додаткових до присудженої ним справедливої сатисфакції заходів індивідуального характеру. Крім того, з рішення не можна зробити висновок про те, що встановлені ЄСПЛ порушення можна виправити лише через повторний розгляд справи № 2-493/2003 за позовом ОСОБА_1 до Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області, Державного казначейства України про відшкодування незаконно вилучених грошей та витребування майна, тобто не можна зробити висновок про те, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень суперечить Конвенції або що в основі визнаного ЄСПЛ порушення лежали допущені судами під час розгляду цієї справи суттєві процедурні помилки, які поставили під серйозний сумнів результат такого розгляду.