Рішення РОАС про визнання незаконним наказу про мобілізацію, наказу про зарахування в частину, зобов'язання командира частини розглянути рапорт про звільнення


Чи вважаєте Ви рішення законним та справедливим?  

1 member has voted

  1. 1. Чи вважаєте Ви рішення законним?

    • Так
      1
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0
  2. 2. Чи вважаєте Ви рішення справедливим?

    • Так
      1
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0


Recommended Posts

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
іменем України

28 травня 2024 року м. Рівне№460/3374/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання Яцюк К.Р.; представника позивача: Мазія В.С., представника відповідача-1: Олійника В.П., представник відповідача-2: не з`явився, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "МК "Галичина", про визнання протиправнимими та скасування наказів, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2), у якому просить суд:

визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.02.2024 № 92 "Про призов та відправку у військові частини військовозобов`язаних (резервістів) призваних під час загальної мобілізації" в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ;

визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.02.2024 № 34 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та приступлення до виконання службових обов`язків за посадою;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 17.02.2024;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 17.02.2024.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31 січня 2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження військово-лікарської комісії для продовження дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка надана йому строком на шість місяців (до 17.02.2024) згідно наказу Міністерства економіки України від 18.08.2023 № 11462. З відповідним висновком військово-лікарської комісії, позивач 02 лютого 2024 року з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомивши про те, що є заброньованою особою, однак незважаючи на це, згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.02.2024 № 92, позивача було призвано за загальною мобілізацією на військову службу та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.02.2024 № 34 зараховано до списків особового складу цієї військової частини. За позицією позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 мобілізуючи його до Збройних Сил України не врахував, що відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зауважує, що всупереч наданих документів про бронювання за основним місцем роботи, відповідачами були прийняті спірні накази, які на думку позивача, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

16.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, щоз метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки приймається рішення про наявність або відсутність у особи права на відстрочку від призову. Зауважує, що станом на дату видачі наказу Мінекономіки про бронювання (18.08.2023), у позивача був відсутній військово-обліковий документ, що унеможливлює постановку на спеціальний військовий облік, позаяк ТОВ «МК «Галичина» не провело звіряння відповідності військово-облікових даних військовозобов`язаних зазначених у списку їх військово-обліковим документам. Крім того, на переконання відповідача, дія наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.02.2024 № 92 вичерпана його виконанням, тому після видання спірного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом «Про військовий обов`язок і військову службу», яким не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

29.04.2024 позивачем подано відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Зокрема, у відповіді на відзив акцентовано увагу на тому, що ТОВ «МК Галичина», яке в даному випадку відповідає за відповідність облікових даних військовозобов`язаних зазначених у списку їх військово-обліковим документам, внесло у військово-облікову спеціальність позивача ту, яка на момент бронювання була зазначена у військово-обліковому документі - тимчасовому посвідченні № НОМЕР_2 ; наказ Міністерства економіки України від 18.08.2023 № 11462 та виданий на його підставі витяг, є документом, що підтверджує право на відстрочку, який є діючим та не анульованим; спірні накази прийняті в межах строку дії відстрочки, тому не ґрунтуються на вимогах законодавства, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідач-2 не надав, тому в силу вимог частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи заяв по суті справи та надали пояснення аналогічні цим доводам.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 01.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 07.05.2024.

Ухвалою суду від 07.05.2024 клопотання представника позивача про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МК "Галичина" задоволено. Залучено до участі в адміністративній справі № 460/3374/24 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МК "Галичина". Цією ж ухвалою відкладено розгляд справи на 28.05.2024.

У порядку статті 165 КАС України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача не скористалась правом на подання письмових пояснень щодо позову.

28.05.2024 на підставі статей 243, 245 КАС України, у судовому засіданні було проголошено вступну і резолютивну частини судового рішення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України за військово-обліковою спеціальністю № 956241-А за посадою маляр будівельних робіт, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 31.08.2004.

Наказом Міністерства економіки України від 18.08.2023 № 11462 "Про бронювання військовозобов`язаних за ТОВ «МК «Галичина» заброньовано на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України (реєстраційний номер 300/1/С/22510 від 17.08.2023).

Відповідно до цього ж наказу ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців до 17.02.2024.

У витязі з наказу Мінекономіки від 18.08.2023 № 11462 зазначено номер військово-облікової спеціальності (профіль) ОСОБА_1 : 956 (Спеціальності з будівництва, ремонту та експлуатації споруд і будов; будівельних робіт).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 92 від 02.02.2024 призвано ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 34 від 02.02.2024 (по стройовій частині) рядового ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини з 02.02.2024 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки. Підстава: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_2 .

17.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_3 з рапортом про виключення його зі списків особового складу військової частини, як такого що мобілізований всупереч чинного законодавства та без згоди на це. До рапорту були долучені копії наказу Міністерства економіки України від 18.08.2023 № 11462 та витягу з цього ж наказу.

Відповідного рішення за результатами розгляду рапорту позивача від 17.02.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято не було.

Вважаючи дії відповідачів щодо призову на військову службу під час мобілізації та про зарахування до списків особового складу військової частини протиправними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан.

В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 Про загальну мобілізацію оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У статті 1 Закону № 3543-XII містяться визначення понять мобілізація та особливий період, відповідно до яких:

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Загальна мобілізація, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3543-XII, проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Згідно з ст. 2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України Про оборону України, цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Разом з тим, статтею 23 Закону № 3543-ХІІ встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Так, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зокрема, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Відповідно до статті 24 Закону № 3543-XII бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють: 1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; 2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); 3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань; 4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 25 Закону № 3543-XII).

Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цимЗаконом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов`язаних може також здійснюватися за списком військовозобов`язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.

Постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 затверджений Порядок бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану (далі - Порядок № 76).

Цей порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють: в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань; на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (п.1. Порядку № 76).

Згідно з п. 2 Порядку № 76 бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати: шість місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 1 цього Порядку.

Пунктом 6 Порядку № 76 визначено, що підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення).

Список подається за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов`язаних за формою згідно з додатком 2.

В обґрунтуванні зазначається:

дата прийняття і номер акта Кабінету Міністрів України, рішення центрального або місцевого органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування про встановлення (доведення) мобілізаційного завдання (замовлення) підприємству, установі і організації, дата і номер укладеного договору (контракту) на виконання підприємством, установою і організацією мобілізаційного завдання (замовлення);

інформація про відповідність облікових даних військовозобов`язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Орган державної влади, інший державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню, та у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання списку подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Відповідно до п. 9 Порядку № 76 з метою погодження списки, подані відповідно допунктів 4-8цього Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Міноборони (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання.

Міноборони (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки.

Згідно п. 10 Порядку № 76 за результатами перевірки списків, поданих відповідно допункту 9цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Міноборони (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов`язаних.

Зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного неправильної інформації про його прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік.

Як передбачено п. 11 Порядку № 76 з метою оформлення військовозобов`язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов`язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Міноборони (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Міноборони (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).

Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов`язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно здодатком 3.

Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки.

Витяг видається військовозобов`язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно здодатком 4.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п`ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов`язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), повідомлення про бронювання військовозобов`язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки), на підставі рішення про бронювання військовозобов`язаних зараховує у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Частиною 1 та 2 статті 33 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стаття 35 Закону № 2232-ХІІ визначає загальний і спеціальний облік військовозобов`язаних та резервістів.

На загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов`язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час;

На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Згідно з ч. 1ст. 39 Закону № 2232-ХІІпризов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом таЗаконом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що існує пряма заборона призивати на військову службу резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації, якщо вказані особи є заброньованими в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України на період мобілізації.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до покладених на них завдань (серед іншого):

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

взаємодіють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час;

здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Згідно пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема оформляють для військовозобов`язаних відстрочки від призову під час мобілізації в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Отже, на ІНФОРМАЦІЯ_3 за покладено обов`язок, в тому числі, здійснювати контроль бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, тобто перевіряти та володіти інформацією з приводу заброньованих осіб з метою недопущення щодо них протиправних дій.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487(далі - Порядок № 1478).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1487, одним із завдань військового обліку є своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20 Порядку № 1487 встановлено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Військово-обліковими документами є:

для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного;

для резервістів - військовий квиток.

Отже, ведення військового обліку, в тому числі, шляхом внесення змін до облікових даних, та як наслідок оформлення та видача військово-облікових документів, в тому числі оформлення відстрочок покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Як вже зазначав суд, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 2232-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зокрема, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку, тому позивач мав легітимні очікування на відповідне застосування цієї норми.

Позиція ІНФОРМАЦІЯ_2 ґрунтується на тому, що згідно п. 10 Порядку № 76 зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного неправильної інформації про його прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік.

Відповідач-1 стверджує, що у обліковій картці позивача до військового квитка серії НОМЕР_4 та витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-облікову спеціальність позивача зазначено як 790037-А (водій, перевезення автомобільним транспортом).

У свою чергу, згідно наказу Міністерства економіки України від 18.08.2023 № 11462 "Про бронювання військовозобов`язаних за ТОВ «МК «Галичина» ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців до 17.02.2024.

Судом також встановлено, що бронювання позивача відбувалось на підставі тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 31.08.2004, яке є військово-обліковим документом позивача та копія якого міститься в матеріалах справи.

У витязі з наказу Мінекономіки від 18.08.2023 № 11462 зазначено номер військово-облікової спеціальності (профіль) ОСОБА_1 : 956 (Спеціальності з будівництва, ремонту та експлуатації споруд і будов; будівельних робіт), що в повній мірі узгоджується з обліковими даними ОСОБА_1 які містяться у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_2 від 31.08.2004 та у якому зазначена військово-обліково спеціальність 956241-А: маляр будівельних робіт.

Отже, станом на момент включення позивача до списків працівників, які підлягають бронюванню, його облікові дані відповідали інформації, що визначена у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_2 від 31.08.2024, яке є військово-обліковим документом.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що визначена чинним законодавством процедура бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_1 дотримана, тому посилання відповідача на п. 10 Порядку № 78, як на підставу для відмови у зарахуванні позивача на спеціальний облік є неприйнятним.

Відповідач-1 також зазначає, що під час уточнення військово-облікових даних було з`ясовано, що у ОСОБА_1 були відсутні особисті військово-облікові документи. Позивач повідомив про втрату тимчасового посвідчення та у зв`язку з цим 06.02.2024 написав заяву про видачу військового квитка, який було виготовлено 07.02.2024. Таким чином позивач не міг бути заброньованим, оскільки в нього був відсутній військово-обліковий документ.

Такі доводи відповідача-1 суд відхиляє, оскільки, наявність наказу Мінекономіки від 18.08.2023 № 11462, яким позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців, свідчить про те, що надання відстрочки від призову позивачу погоджене Генеральним штабом Збройних Сил України за наявності тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 від 31.08.2004.

При цьому, відповідач не навів жодної норми, яка б надавала йому повноважень оцінювати правомірність прийняття наказів Мінекономіки про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації чи ставити під сумнів відомості зазначені у ньому та, відповідно, за наслідками такої оцінки приймати рішення про наявність підстав для їх виконання або залишення без виконання.

Витяг з наказу Мінекономіки про бронювання від 18.08.2023 № 11462 згідно з абз. 4 ст. 11 Порядку № 76, є документом, який підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки від призову, тому позивач відповідно до вимог ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягав призову на військову службу під час мобілізації і як наслідок, безпідставно з 02.02.2024 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .

На переконання суду, відповідачем-1 не доведено правомірності наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 92 від 02.02.2024, яким призвано ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 у порядку статті 77 КАС України, за таких обставин права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Оскільки судом встановлено, що наказ № 92 від 02.02.2024 є протиправним, відповідно прийняте на підставі такого наказу рішення командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.02.2024 № 34 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та приступлення до виконання службових обов`язків за посадою також є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, при розгляді цієї справи суд додатково враховує постанову Радехівського районного суду Львівської області від 10.04.2024 у справі № 451/486/24 про притягнення начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень в умовах особливого періоду (військового стану), що виразилися в призові ОСОБА_1 з порушеннями вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76.

В той же час, надаючи оцінку позовним вимогам зобов`язального характеру та обраному позивачем способу захисту своїх прав, про які просить останній у межах цього позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється наказами посадових осіб, визначених пунктом 225 Положення.

Судом встановлено, що позивач звертався із рапортом від 17.02.2024 до командира військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби. Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача відповідне рішення відповідачем-2 прийнято не було.

Суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі № 342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Тому, визначаючись щодо способу поновлення порушеного права позивача, а також враховуючи висновок суду про відсутність законних підстав для його мобілізації, суд зобов`язує військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення з військової служби, за результатами розгляду якої відповідачу необхідно прийняти відповідне рішення.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позов належить задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За правилами частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Так, за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 3633,60 грн, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню в рівних частинах обома відповідачами, до яких задоволені позовні вимоги.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "МК "Галичина", про визнання протиправнимими та скасування наказів, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.02.2024 № 92 "Про призов та відправку у військові частини військовозобов`язаних (резервістів) призваних під час загальної мобілізації" в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.02.2024 № 34 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та приступлення до виконання службових обов`язків за посадою.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 17.02.2024.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 17.02.2024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1221,20 грн (одна тисяча двісті двадцять одна грн 20 коп) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 2442,40 грн (дві тисячі чотириста сорок дві грн 40 коп) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МК "Галичина" вулиця Липинського, 54, Львів, Львівська область, 79000 .

Повний текст рішення складений 31 травня 2024 року

Суддя Ольга ПОЛІЩУК

Джерело: ЄДРСР 119427465

Link to comment
Share on other sites

Це наша справа. Черговий керівник ТЦК вирішив для себе, що він вище Закону, вище Міністра оборони та Міністра економіки й мобілізував особу, яка була заброньована. Суд ретельно розібрався у правовідносинах, не сховався, як багато суддів за новим принципом - як би чого не вийшло, та захистив права людини й Закон.

Суд встановив, що керівник ТЦК, якого вже раніше було у зв'язку з цим притягнуто до адміністративної відповідальності, перевищив свої повноваження та проігнорував норми законодавства. Крім того, суд зобов'язав і командира частина у зв'язку з відсутністю наказу про мобілізацію і зарахування до частини розглянути питання про звільнення особи, яку було незаконно мобілізовано.

Свої права потрібно захищати. 

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...