Виправдувальний вирок Млинівського райсуду Рівненської області залишений в силі апеляційним судом за ч. 2 ст. 337 КК України у зв'язку з досягненням на 2010 рік граничного віку перебування в запасі

[ANTIRAID]

№566/182/18

1-кп/566/10/21

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року с.м.т.Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю : прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів кримінальне провадження №42017181100000076, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.11.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уроженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, на утриманні якого одна неповнолітня дитина та матір похилого віку, не депутата, не військовозобов`язаного, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що з травня 1984 року по квітень 1986 року проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 та 24 квітня 1986 року, відповідно до наказу Міністра оборони СРСР від 25.03.1986 року № 68, в званні старшини звільнений (демобілізований) у запас.

Упродовж періоду з 22 березня 1994 року по 17 жовтня 1995 року ОСОБА_7 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 (польове відділення 31А-130) та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 року (наказ командира військової частини № НОМЕР_3 ) звільнений в запас.

В той же час ОСОБА_7 поставлений на облік в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов`язаний.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про оборону України», вимог розпорядження Генерального штабу Збройних сил України від 23.08.2017 №321/1272, наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 №201-АГД від 31.08.2017 «Про підготовку, організацію та проведення навчальних зборів з практичним призовом військовозобов`язаних загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 », наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 №98 від 04.09.2017 «Про підготовку, організацію та проведення навчальних зборів з практичним призовом військовозобов`язаних загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 », Плану проведення навчальних зборів з практичним призовом військовозобов`язаних у Збройних Силах України у 2017 році та Плану підготовки ІНФОРМАЦІЯ_3 у 2017 навчальному році, військовозобов`язаний у запасі в мирний час ОСОБА_7 підлягав призову на навчальні збори загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_5 у період з 19 по 28 жовтня 2017 року.

27 вересня 2017 року ОСОБА_7 , з метою перевірки військової підготовки та підвищення її рівня, отримав повістку на проходження навчальних зборів приписного складу загону оборони, згідно якої повинен був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 для подальшого відправлення до військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 загальновійськовий полігон Збройних Сил України), що розташована в АДРЕСА_2 .

Однак, ОСОБА_7 , являючись військовозобов`язаним, на якого покладений обов`язок пройти навчальні збори, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, діючи в супереч вимог статті 14 Закону України «Про оборону України», маючи об`єктивну можливість прибути для відправки на навчальні збори, без поважних причин 19 жовтня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_3 , умисно не прибув, чим ухилився від їх проходження.

Таким чином, умисні протиправні дії ОСОБА_7 за даним фактом, які виразились в ухиленні військовозобов`язаного від навчальних зборів, органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України, не визнав та показав, що не згідний з пред`явленим йому обвинуваченням. Докази проти нього, були сфальсифіковані, оскільки він не є військовозобов`язаним та не міг бути призваним на військові збори. Був впевнений в тому, що знятий з військового обліку у 2010 році після досягнення 45 років. В листопаді 2014 року йому прийшла повістка про явку у військомат. У військоматі військовий комісар Млинівського РВК ОСОБА_10 пропонував йому поновитись на військовому обліку, однак він відмовився.

Крім того зазначив, що, будучи патріотом України та дізнавшись про те, що формується загін територіальної самооборони, сам зателефонував старості с.Кораблище Млинівського району ОСОБА_11 та попросив його включити в цей список. Той повідомив йому, що збори мали відбутись у вересні 2017 року, однак неодноразово відкладалися. Перед зборами під час телефонної розмови із старостою села він повідомив, що не зможе бути на зборах у жовтні 2017 року, оскільки зайнятий на сільськогосподарських роботах. Це ж саме він повідомляв і працівникам військомату, які вручали йому повістку.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України прокурором надано слідуючі докази, які були досліджені в судовому засіданні:

- облікову картку військовозобов`язаного ОСОБА_7 до військового квитка серії НОМЕР_6 , в якій відсутній запис про зняття останнього з військового обліку

- розписку ОСОБА_7 про отримання повістки від 27.09.2017 року;

- заяву ОСОБА_7 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про відмову у проходженні медичного огляду від 27.09.2017 року.

- повідомлення військового комісара Млинівського РВК ОСОБА_12 №2147 від 01.11.2017 року з додатками до нього, згідно якого військовозобов`язаний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с.Кораблище Млинівського району Рівненської області, 19 жовтня 2017 року не прибув до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 , чим ухилився від навчальних зборів загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- протокол огляду документів від 07.12.2017 року;

- висновок судової почеркознавчої експертизи №10/7/812 від 02.10.2020 року, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_7 в графі «підпис, ініціали, прізвище» в заяві на ім`я військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 року про те, що він повідомляє про відсутність скарг на стан здоров`я та просить звільнити від проходження медичного огляду - виконаний ОСОБА_7 ;

- висновок судової почеркознавчої експертизи №10/7/811 від 01.10.2020 року, згідно якого підпис від імені ОСОБА_7 в графі «підпис одержувача» в розписці про отримання повістки на ім`я ОСОБА_7 від 27.09.2017 року виконаний ОСОБА_7 ;

Допитані в судовому засіданні свідки сторони обвинувачення показали:

- свідок ОСОБА_13 показав, що у жовтні 2017 року відбувалися збори резервістів загону самооборони Млинівського району. 27.09.2017 року він разом з ОСОБА_14 , прибувши за місцем проживання ОСОБА_7 , вручив йому повістку про виклик на збори на 19.10.2017 року. В ході розмови ОСОБА_15 розповідав про свої проблеми та повідомив, що на 90 % не зможе приймати участь у зборах. При врученні повістки не перевіряв чи перебуває ОСОБА_7 на військовому обліку та не знайомився з його обліковою карткою. Окрім того, показав, що не пам`ятає чи вручали ОСОБА_7 розписку щодо стану здоров`я.

- свідок ОСОБА_10 показав, що він у 2010 році перебував на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 . Станом на 2010 рік ті особи, які досягли граничного віку (40-45 років) автоматично знімалися з обліку, якщо не писали заяви про поновлення. Обвинувачений ОСОБА_7 автоматично знятий з обліку. Йому пропонували написати заяву, однак ОСОБА_7 відмовився. Всі військовозобов`язані повинні пройти медичну комісію один раз на 5 років. Чи знаходиться на даний час на військовому обліку ОСОБА_7 йому не відомо.

- свідок ОСОБА_11 показав, що займає посаду старости на території Кораблищенського старостинського округу та веде військовий облік. Обвинувачений ОСОБА_7 сам виявив бажання брати участь у зборах загону територіальної оборони, які мали відбутися у вересні 2017 року. ОСОБА_7 йому телефонував і запитував чому його не оповістили про збори. Йому відомо про те, що ОСОБА_7 отримав повістку про явку на збори, проведення яких пренесли на 19 жовтня 2017 року. В цей день він зателефонував ОСОБА_7 і нагадував про необхідність явки на збори, на що той повідомив, що не встигає закінчити сільськогосподарські роботи та не може приймати участь у зборах.

- свідок ОСОБА_12 показав, що він працює на посаді військового комісара Млинівського РВК. ОСОБА_7 перебував на обліку як військовозобов`язаний. Згідно даних облікових карток, з військового обліку ОСОБА_7 знятий не був, тому він перебуває на військовому обліку і на даний час. Військовозобов`язані повинні прибувати за викликами на військові збори. Такі збори на даний час проводяться постійно. З метою виклику ОСОБА_7 на військові збори, останньому було вручено повістку про виклик. Після отримання такої повістки ОСОБА_7 був зобов`язаний прибути за військові збори, проте, без поважних причин не прибув. На даний час граничний він для військовозобов`язаних осіб становить 60 років, раніше він становив 45 років. Якщо особа бажає бути знятою з військового обліку, вона особисто із військовим квитком повинна з`явитися до військового комісаріату. Після цього у особовій справі такої особи і її військовому квитку у військовому комісаріаті уповноваженою особою робляться відповідні відмітки, після чого така особа вважається знятою з військового обліку. Інша процедура зняття військовозобов`язаного з віськового обліку не передбачена.

- свідок ОСОБА_14 повідомив, що у 2017 році проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 . В той час організовувались навчальні збори. 27.09.2017 року він спільно з ОСОБА_13 приїхали для вручення повістки на участь у зборах до ОСОБА_7 . В той час останній перебував на військовому обліку, жодних відміток про зняття з обліку в особовій справі не було, ОСОБА_7 було добровільно підписано заяву про те, що в останнього відсутні причини, які перешкоджають постановці на військовий облік, скарг на здоров`я не має та просить звільнити його від проходження медичного огляду. ОСОБА_7 після вручення йому повістки на навчальні збори, підписав розписку про її вручення. Будь-якого тиску на останнього не чинилось, фізична сила не застосовувалась, обставин, які унеможливлювали його явку на збори останній не повідомляв.

- свідок ОСОБА_16 , на показання якого покликався прокурор в судових дебатах в ході розгляду кримінального провадження не допитувався.

Посилаючись на ст.ст.28,32 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.06.1995 року, Закон України «Про внесення змін до статті 28 Закону України "Пр військовий обов`язок і військову службу» від 22.07.2014 року, п.5.7.5 Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 35 від 22.01.2002 року (із змінами та доповненнями), п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №1540/4108/18 прокурор прийшов до висновку про те, що не прибувши у визначений строк до Млинівського РВК ОСОБА_7 позбавив посадових осіб установи виконати відповідні заходи з виключення його з військового обліку та продовжував перебувати на військовому обліку.

Окрім того, як на доказ вини обвинуваченого ОСОБА_7 , прокурор покликається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2020 року у справі №820/3113/17.

В заперечення доводів прокурора щодо наявності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України стороною захисту надано слідуючі докази, які досліджені в судовому засіданні:

- показання свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , котрі повідомили, що працювали в Кораблищенській сільській раді на посаді секретаря сільської ради, до 2010 року та з 2010 року відповідно. На них були покладені обов`язки військового обліковця. Вказали, що ОСОБА_7 на військовому обліку в Кораблищенській сільській раді не перебував, а був на спецобліку у віськоматі.

- висновок експерта № СЕ-19/114-21/772-ПЧ від 25.01.2021 року, в якому зазначено, що рукописний текст «Старшини ОСОБА_7 АДРЕСА_1 » в заяві на ім`я Військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 року, виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою.

Стороною захисту звернуто увагу суду на те, що при дослідженні військово-облікової картки ОСОБА_7 було встановлено, що:

- в графі «ступінь придатності» коректором замальовано попередній запис і поверх коректора наявний запис «придатний», однак ОСОБА_7 останній раз проходив ВЛК у 1997 році. Це прямо вказує на те, що не встановленою особою внесено недостовірні дані до військово-облікової картки;

- в графі «відмітки про прийняття і зняття (виключення) з військового обліку» зазначено, прийнятий на облік 26.11.1997 року;

- в графі «знятий(виключений) з військового обліку» не міститься жодного запису.

Вважає, що внесення неправдивих даних до військово-облікової картки стало підставою для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_7 .

Посилаючись на ч.2 ст.28, ст.32 ЗУ України «Про військовий обов`язок і військову службу» який був чинний станом на 2010 рік, Наказ Міністерства оборони України від 27 червня 1995 року №166 «Про затвердження Інструкції з військового обліку військовозобов`язаних і призовників в органах місцевого самоврядування», який втратив чинність 15.12.2010 року, Наказ Міністра оборони України від 15.12.2010 року №660 «Про затвердження Інструкції з організації ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, Постанову КМУ від 09.06.1994 року №377 «Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов`язаних і призовників», додаток 2 до мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 22 червня 2015 року №322/2/2180дск «Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення» на який посилається Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2020 року у справі №820/3113/17 вважає, що виключно на органах місцевого самоврядування і відповідного військового комісаріату лежав обов`язок зняти ОСОБА_7 з військового обліку у 2010 році у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на військовому обліку.

Крім того, спростовують автоматичне поновлення ОСОБА_7 на військовому обліку.

Вважає, що ОСОБА_7 і на сьогоднішній день являється знятим з військового обліку за старим законодавством і не поновлений на військовому обліку за чинним законодавством.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 з травня 1984 року по квітень 1986 року проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 та 24 квітня 1986 року, відповідно до наказу Міністра оборони СРСР від 25.03.1986 року № 68, в званні старшини звільнений (демобілізований) у запас.

Упродовж періоду з 22 березня 1994 року по 17 жовтня 1995 року ОСОБА_7 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 (польове відділення 31А-130) та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 року (наказ командира військової частини № НОМЕР_3 ) звільнений в запас. Прийнятий на військовий облік 26.11.1997 року.

Аналіз чинного законодавства станом на 2010 рік (час досягнення обвинуваченим ОСОБА_19 45 років) та станом на жовтень 2017 року дає суду підставу зробити висновок про те, що жоден із наданих строною обвинувачення доказів не підтверджує винуватість обвинуваченого ОСОБА_19 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

За приписом ч.2 ст.28 ЗУ України «Про військовий обов`язок і військову службу», який був чинний станом на 2010 рік, військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд - до 35 років;

2)другий розряд: рядовий склад - до 40 років;

сержантський і старшинський склад - сержанти і старшини - до 45 років;

У відповідності до ст.32 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, яка була чинною на момент досягнення обвинуваченим ОСОБА_7 сорокап`ятирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_7 , військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Згідно пунктів 7, 26 «Інструкції з військового обліку військовозобов`язаних і призовників в органах місцевого самоврядування», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 червня 1995 року №166, який втратив чинність 15.12.2010 року, військовозобов`язаних, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також тих, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби, знімають з військового обліку і переводять у відставку.

Зняття з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, які досягли граничного віку перебування в запасі Збройних Сил України, проводиться протягом січня - лютого кожного року тільки за вказівкою районних військових комісаріатів.

Пунктом 2.12. «Інструкції з організації ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах», затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.12.2010 №660, передбачено, що у разі зняття військовозобов`язаних і призовників з військового обліку в органах місцевого самоврядування виконується така робота:

- у картках первинного обліку і списках призовників роблять відмітки про зняття з обліку;

- на військовозобов`язаних, знятих з обліку, складається іменний список, у якому зазначаються: прізвища, імена та по батькові військовозобов`язаних, дати народження та їх місця проживання. Іменний список до 5 числа щомісяця надсилається встановленим порядком у військовий комісаріат;

- військовозобов`язані, які вибувають за межі України на постійне місце проживання, направляються у місцевий військовий комісаріат для зняття з військового обліку та вилучення військових квитків.

Картки первинного обліку на військовозобов`язаних, які виключені з військового обліку у військовому комісаріаті, знищуються встановленим порядком після чергового звірення їх з даними військового комісаріату.

Згідно п.10 «Положення про військовий облік військовозобов`язаних і призовників», затвердженого постановою КМУ від 09.06.1994 року №377, місцеві державні адміністрації забезпечують разом з військовими комісаріатами функціонування системи військового обліку громадян, організовують бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та воєнний час, а також подання звітності із зазначених питань.

Органи місцевого самоврядування забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників та бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та воєнний час, а також подання звітності із зазначених питань.

У населених пунктах, де немає військових комісаріатів, виконкоми сільських, селищних, міських рад, керівники підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування забезпечують:

- повноту та якість обліку військовозобов`язаних і призовників відповідної території, підприємства, установи, організації чи навчального закладу за правилами і формами, встановленими Міноборони і Мінстатом;

- систематичне звіряння відомостей, зазначених в особових картках військовозобов`язаних і призовників, із записами у їх військових квитках і посвідченнях про приписку до призовних дільниць, подання цих карток не рідше одного разу на рік до відповідних військових комісаріатів для звіряння з обліковими даними військових комісаріатів;

- внесення в 5-денний термін до особових карток військовозобов`язаних і призовників змін стосовно їхнього сімейного стану, місця проживання, службового стану та освіти і повідомлення про зміни до військових комісаріатів у визначені ними терміни;

- своєчасне оформлення бронювання військовозобов`язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та воєнного часу;

- доведення в 7-денний термін до військових комісаріатів інформації щодо військовозобов`язаних і призовників, прийнятих на роботу (навчання) або звільнених з роботи (відчислених з навчального закладу);

- перевірку наявності у військовозобов`язаних і призовників у разі прийняття на роботу (навчання) необхідних військово-облікових документів;

- прийняття на роботу (навчання) військовозобов`язаних і призовників тільки після взяття їх на військовий облік в установленому порядку.

Згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в районних (міських) військових комісаріатах та відповідних органах інших військових формувань.

З наведеного вище суд робить висновок, що твердження прокурора про перебування обвинуваченого ОСОБА_7 станом на 19 жовтня 2017 року на військовому обліку не ґрунтується на вимогах закону.

Будучи старшиною запасу, обвинувачений ОСОБА_7 відносився до сержантського та старшинського складу 2 розряду, досягши граничного віку перебування у запасі - 45 років, згідно підпункту 4 пункту 6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції, яка діяла на той час повинен був бути виключений з військового обліку.

Обов`язок зняти обвинуваченого ОСОБА_7 , з військового обліку у 2010 році у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на військовому обліку лежав виключно на Кораблищенській сільській раді Млинівського району та ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як підставу зняття з військового обліку п.п.4 п.6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачає досягнення особою граничного віку перебування в запасі, а не час з`явлення чи прибуття особи до військомату, або час чи момент проставлення відмітки у обліковій картці про зняття з військового обліку.

Не ґрунтуються на приписах закону і доводи прокурора про автоматичне поновлення на військовому обліку обвинуваченого ОСОБА_7 .

Так, у постанові Верховного суду у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду від 17.02.2020 року, на яку покликається як сторона обвинувачення так і сторона захисту, є посилання на Додаток №2 до мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 22 червня 2015 року №322/2/2180дск «Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення».

Згідно пункту 11 вказаного Додатку, поновлення громадян на військовому обліку військовозобов`язаних, які були виключені (зняті) з нього за старим законодавством, проводяться у такому порядку:

- на підставі отриманої інформації про місце реєстрації (перебування) громадянина на території яку обслуговує Р(М)ВК і який повинен за віком перебувати на військовому обліку, військовий комісар Р(М)ВК здійснює його виклик за допомогою повідомлення до Р(М)ВК;

- перевіряє наявність військово-облікових документів, вилучає з архіву особову справу та обліково-послужну картку офіцера запасу (облікову картку рядового, сержанта, старшини запасу) та уточнює підстави виключення з військового обліку (якщо під час уточнення військово-облікових ознак буде встановлено, що громадянин був виключений з військового обліку за діючим законодавством, він на військовому обліку не поновлюється) і робить запис у військово-облікових документах про постановку громадянина на військовий облік військовозобов`язаних;

- направляє громадянина для проходження військово-лікарської комісії для встановлення його придатності до військової служби за станом здоров`я;

- за умови встановлення придатності громадянина за станом здоров`я до військової служби здійснюється оформлення військового квитка та облікових документів. Після оформлення військово-облікових документів військовий квиток повертається його власникові, а особову справу офіцера запасу та обліково-послужну картку або облікову картку рядового, сержанта, старшини запасу долучається до відповідних діючих картотек Р(М)ВК;

- якщо за результатами військово-лікарської комісії було встановлено, що громадянин визнаний непридатним для проходження військової служби зі зняттям з військового обліку, у військово-облікових документах робляться відповідні записи стосовно виключення даного громадянина з військового обліку за станом здоров`я.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_8 не було дотримано вимог вказаного нормативно-правового акту, зокрема, не було здійснено виклик обвинуваченого ОСОБА_7 до ІНФОРМАЦІЯ_4 та не направлено його для проходження військово-лікарської комісії для встановлення придатності до військової служби за станом здоров`я.

За таких обставин, суд вважає неналежним доказом заяву від імені обвинуваченого ОСОБА_7 на ім`я військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 року з проханням звільнити його від проходження медичного огляду, оскільки єдиним належним доказом його придатності до військової служби повинен бути висновок військово-лікарської комісії. (к.п. а.с.18)

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 заперечував ту обставину, що ним підписувалася заява такого змісту.

Його показання в цій частині узгоджуються з висновком експерта № СЕ-19/114-21/772-ПЧ від 25.01.2021 року, в якому зазначено, що рукописний текст «Старшини ОСОБА_7 АДРЕСА_1 » в заяві на ім`я Військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 року, виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою та показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_13 про те, що він не пам`ятає чи вручали ОСОБА_7 розписку щодо стану здоров`я.

Суд вважає, що показаннями свідків обвинувачення - ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 підтверджується лише той факт, що обвинувачений ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про необхідність явки на навчальні збори приписного складу загону оборони та факт його неприбуття 19 жовтня 2017 року на вказані збори.

Твердження вказаних свідків про те, що обвинувачений ОСОБА_7 станом на 19.10.2017 року перебував на військовому обліку не знайшло свого підтвердження.

Не можуть бути покладені в основу обвинувачення і висновки судових почеркознавчих експертиз, на яких ґрунтується обвинувачення. Відповідно до ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Висновки судових почеркознавчих експертиз №10/7/811 від 01.10.2020 року та №10/7/812 від 02.10.2020 року на які посилається прокурор, як на доказ вини обвинуваченого ОСОБА_7 не є доказом його вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так, висновком судової почеркознавчої експертизи №10/7/811 від 01.10.2020 року підтверджується, що підпис від імені ОСОБА_7 в графі «підпис одержувача» в розписці про отримання повістки від 27.09.2017 року виконаний ОСОБА_7 . Факт отримання повістки не заперчує і сам обвинувачений. Разом з тим, він вказує на те, що повідомляв працівників військомату про неможливість прибуття на збори 19 жовтня 2017 року. (Т.2 а.с.2-6)

Що стосується висновку судової почеркознавчої експертизи №10/7/812 від 02.10.2020 р., він на думку суду також не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так згідно вказаного висновку підпис від імені обвинуваченого ОСОБА_7 в графі «підпис, ініціали, прізвище» в заяві на ім`я військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 року виконаний ОСОБА_7 (Т.1 а.с.242-248)

Разом з тим, згідно висновку експерта від 25.01.2021 року № СЕ-19/114-21/772-ПЧ зазначено, що рукописний текст «Старшини ОСОБА_7 АДРЕСА_1 » в заяві на ім`я Військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 року виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою. (Т.2 а.с.79-85)

Не може бути покладена в основу обвинувачення і військово-облікова картка до військового квитка серії НОМЕР_6 тільки з тієї причини, що в ній відсутній запис про зняття обвинуваченого ОСОБА_7 з військового обліку.

Як суд зазначив раніше, підставою зняття з військового обліку згідно п.п.4 п.6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» є досягнення особою граничного віку перебування в запасі, а не час з`явлення чи прибуття особи до військомату, або час чи момент проставлення відмітки у обліковій картці про зняття з військового обліку.

Окрім того, в зазначеній картці містяться виправлення: в графі «ступінь придатності» коректором зафарбовано попередній запис та зроблено запис «придатний». Однак, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 останній раз проходив військово-лікарську комісію у 1997 році. (Т.2 а.с.18 а)

Разом з тим, в протоколі огляду документа від 07.12.2017 року, на який покликається прокурор як на доказ обвинувачення, при огляді облікової картки слідчим не було виявлено та зафіксовано будь-яких виправлень в ній. (к.п. а.с.14)

Судом в ході розгляду не встановлено час та підстави внесення запису в обліковій картці щодо придатності обвинуваченого ОСОБА_7 до військової служби.

В підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 прокурор також покликався на правовий висновок Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2020 року у справі № 820/3113/17.

З приводу цього, суд зазначає, що предметом розгляду у зазначеній вище справі є оскарження повторного взяття особи на військовий облік військовозобов`язаних, відповідно до Закону України «Про внесення змін до ст.28 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» від 22 липня 2014 року №1604-VII.

Судом встановлено, що Млинівським РВК не було вчинено будь-яких дій щодо поновлення обвинуваченого ОСОБА_7 на військовому обліку військовозобов`язаних, а тому вищевказаний правовий висновок суду не підлягає застосуванню при розгляді справи по обвинуваченню ОСОБА_7 .

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується за частиною 2 статті 337 КК України, яка передбачає відповідальність за ухилення військовозобов`язаного від навчальних (чи перевірних), або спеціальних зборів.

Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 337 КК України є військовозобов`язана особа.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 станом на 19.10.2017 року не був військовозобов'язаним, він не є суб`єктом інкримінованого йому кримінального правопорушення та не може нести відповідальність за ч.2 ст.337 КК України.

Відповідно до ст.370КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Статтею 62Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч.1 ст.17КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст.368-2КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненнікримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Згідно з вимогами ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої ст. 284 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши надані сторонами обвинувачення та захисту докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх, належних та допустимих доказів на доведення його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст.62 Конституції України, виправдати ОСОБА_7 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 349,370,371,373,374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_21 визнати невинуватим та виправдати за ч.2 ст.337 КК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

Речові докази:

- облікову картку до військового квитка серії НОМЕР_6 повернути до ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою : АДРЕСА_3 ,

- розписку ОСОБА_7 про отримання повістки від 27.09.2017 року та заяву ОСОБА_7 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про відмову в проходженні медичного огляду від 27.09.2017 року залишити в матеріалах кримінального провадження.

Згідно до ст.532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області протягом 30 діб з моменту проголошення, а засудженим, які утримуються під вартою в той же строк з дня вручення копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно чи після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ: ОСОБА_22

Джерело: ЄДРСР 99707270

[ANTIRAID]

Рівненський апеляційний суд

_______________________________________________________

УХВАЛА
Іменем України

29 листопада 2022 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника-адвоката ОСОБА_6 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42017181100000076 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_8 на вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2021 року стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Кораблище Дубенського (Млинівського) району Рівненської області, де проживає по АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України,

в с т а н о в и л а :

Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2021 року ОСОБА_5 визнано невинуватим та виправдано за ч.2 ст.337 Кримінального кодексу України (далі - КК) за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення на підставі п.3 ч.1 ст.337 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Судом вирішено питання стосовно речових доказів у кримінальному провадженні.

Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що з травня 1984 року по квітень 1986 року проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 та 24 квітня 1986 року, відповідно до наказу Міністра оборони СРСР від 25.03.1986 №68, в званні старшини звільнений (демобілізований) у запас.

Упродовж періоду з 22 березня 1994 року по 17 жовтня 1995 року ОСОБА_5 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 (польове відділення 31А-130) та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 (наказ командира військової частини № НОМЕР_3 ) звільнений в запас.

В той же час ОСОБА_5 поставлений на облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов`язаний.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про оборону України», вимог розпорядження Генерального штабу Збройних сил України від 23.08.2017 №321/1272, наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 №201-АГД від 31.08.2017 «Про підготовку, організацію та проведення навчальних зборів з практичним призовом військовозобов`язаних загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 », наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 №98 від 04.09.2017 «Про підготовку, організацію та проведення навчальних зборів з практичним призовом військовозобов`язаних загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 », Плану проведення навчальних зборів з практичним призовом військовозобов`язаних у Збройних Силах України у 2017 році та Плану підготовки Рівненського обласного військового комісаріату у 2017 навчальному році, військовозобов`язаний у запасі в мирний час ОСОБА_5 підлягав призову на навчальні збори загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_5 у період з 19 по 28 жовтня 2017 року.

27 вересня 2017 року ОСОБА_5 , з метою перевірки військової підготовки та підвищення її рівня, отримав повістку на проходження навчальних зборів приписного складу загону оборони, згідно якої повинен був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 для подальшого відправлення до військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 загальновійськовий полігон Збройних Сил України), що розташована в АДРЕСА_2 .

Однак, ОСОБА_5 , являючись військовозобов`язаним, на якого покладений обов`язок пройти навчальні збори, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, діючи в супереч вимог статті 14 Закону України «Про оборону України», маючи об`єктивну можливість прибути для відправки на навчальні збори, без поважних причин 19 жовтня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - РВК) за адресою: АДРЕСА_3 , умисно не прибув, чим ухилився від їх проходження.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_8 просить вказаний вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_5 визнати винним та засудити за ч.2 ст.337 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн.

На підставі п.1 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК звільнити ОСОБА_5 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

При цьому прокурор заявив клопотання про повторне дослідження ряду доказів.

На обґрунтування цих вимог він зазначив, що висновки місцевого не підтверджуються дослідженими під час судового розгляду, доказами. На його переконання, висновок суду про те, що станом на 19.10.2017 ОСОБА_5 не був військовозобов`язаним, а тому не є суб`єктом злочину, передбаченого ч.2 ст.337 КК, є безпідставним, оскільки обвинувачений перебуває на військовому обліку з 26.11.1997. При цьому, Законом України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 22.07.2014, змінено граничний вік перебування у запасі і встановлено до 60 років. Прокурор доводить, що на момент отримання ОСОБА_5 повістки про виклик на навчальні збори 27.09.2017, він не досяг граничного віку перебування у запасі та не був знятий з військового обліку як військовозобов`язаний.

Апелянт зазначив, що ОСОБА_5 , відповідно до вимог чинного законодавства, необхідно було прибути у січні-лютому 2011 року до Млинівського РВК для оформлення документів для зняття з військового обліку у зв`язку досягненням ним граничного віку перебування у запасі (45 років на той час).

Прокурор вказав, що в обліковій картці до військового квитка ОСОБА_5 наявна лише відмітка про прийняття на військовий облік, однак графа «знятий (виключений) з військового обліку» не міститься жодного запису. Зазначив, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні даного злочину також доводять розписка про отримання повістки, та заява обвинуваченого від 27.09.2017 як військовозобов`язаного, однак вони були визнані неналежними доказами.

Апелянт вказав на те, що місцевий суд не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_9 та висновки судових почеркознавчих експертиз згідно яких підписи у вищезазначеній розписці та заяві здійснені саме ОСОБА_5 .

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 проти вимог апеляційної скарги прокурора, їх прохання щодо залишення вироку суду без змін, як обґрунтованого і законного, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.

За приписом ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частина 3 ст.404 КПК встановлює, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Водночас, прокурор не зміг пояснити, які саме порушення були допущені судом першої інстанції при дослідженні доказів та допиті свідків. З матеріалів кримінального провадження, зокрема журналів судових засідань, колегією суддів не встановлено, що суд першої інстанції допустив істотні порушення при дослідженні доказів.

Незгода сторони обвинувачення із висновками суду, зробленими на підставі досліджених доказів, не є підставою для повторного дослідження тих самих доказів.

При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної, зокрема у постанові від 10 червня 2020 року у справі №712/2341/15-к, повторне дослідження доказів є правом, а не обов`язком апеляційного суду. Відмова у задоволенні клопотання щодо повторного дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту дослідження доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності цих дій.

Статтею 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При цьому, згідно вимог ст.374 КПК, у разі визнання особи виправданою у вироку зазначається формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдування обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Виправдовуючи ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК, суд першої інстанції послався на недоведеність стороною обвинувачення наявності в його діях складу цього злочину.

Зокрема, як було встановлено місцевим судом і знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, ОСОБА_5 , будучи старшиною запасу, відносився до сержантського та старшинського складу 2 розряду, досягши граничного віку перебування у запасі - 45 років, згідно підпункту 4 пункту 6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції, яка діяла на той час повинен був бути виключений з військового обліку.

Обов`язок зняти обвинуваченого ОСОБА_5 з військового обліку у 2010 році у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на військовому обліку лежав виключно на Кораблищенській сільській раді Млинівського району та Млинівському РВК.

Так, підпункт 4 п.6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачає підставу зняття з військового обліку саме досягнення особою граничного віку перебування в запасі, а не час з`явлення чи прибуття особи до військомату, або час чи момент проставлення відмітки в обліковій картці про зняття з військового обліку, про що зазначалось стороною обвинувачення.

Не було спростовано прокурором і висновку місцевого суду щодо недотримання Млинівським РВК вимог Додатку №2 до мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 22 червня 2015 року №322/2/2180дск «Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення» щодо порядку поновлення громадян на військовому обліку військовозобов`язаних, посилання на який міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду від 17.02.2020.

Зокрема, у порушення вимог зазначеного нормативного-правового акта, не було здійснено виклик обвинуваченого ОСОБА_5 до Млинівського РВК та не направлено його для проходження військово-лікарської комісії для встановлення придатності до військової служби за станом здоров`я.

При цьому, прокурором не було зазначено, яким нормативним актом передбачено відібрання в особи заяви з проханням про звільнення від проходження медичного огляду як підставу для не проходження такою особою військово-лікарської комісії та постановлення на військовий облік як придатного до проходження військової служби.

Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що заява від імені обвинуваченого ОСОБА_5 на ім`я військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 відповідного змісту є неналежним доказом.

Також місцевим судом було досліджено висновок експерта № СЕ-19/114-21/772-ПЧ від 25.01.2021, в якому зазначено, що рукописний текст «Старшини ОСОБА_5 АДРЕСА_1 » в заяві на ім`я Військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017, виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою. При цьому, вказаний висновок експерта об`єктивно узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_10 , та показаннями самого обвинуваченого, який в категоричній формі зазначав, що не підписував вказаної заяви.

Так, суб`єктом злочину, передбаченого ч.2 ст.337 КК, є військовозобов`язані, тобто громадяни, звільнені з військової служби, а також звільнені від призову на строкову військову службу (крім виключених з військового обліку), та які зараховані в запас.

Однак матеріали даного кримінального провадження не містять належних та допустимих доказів того, що на момент вручення ОСОБА_5 повістки для проходження військових зборів, він був військовозобов`язаним, тобто був суб`єктом інкримінованого йому злочину.

Показання ж свідків обвинувачення - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , а також висновок судової почеркознавчої експертизи №10/7/811 від 01.10.2020, на які покликається прокурор як на доказ винуватості ОСОБА_5 , лише підтверджують як факт повідомлення обвинуваченого про необхідність явки на навчальні збори приписного складу загону оборони так і факт його неприбуття 19 жовтня 2017 року на вказані збори, що ОСОБА_5 не оспорювалось.

Не знайшли свого підтвердження і доводи прокурора стосовно не врахування місцевим судом висновку судової почеркознавчої експертизи №10/7/812 від 02.10.2020, оскільки судом було належним чином досліджено та оцінено цей доказ.

Зокрема, не приймаючи вказаний висновок експерта, згідно з яким підпис від імені обвинуваченого ОСОБА_5 у графі «підпис, ініціали, прізвище» в заяві на ім`я військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 року виконаний ОСОБА_5 , в якості доказу його винуватості, місцевий суд врахував, що висновком експерта від 25.01.2021 №СЕ-19/114-21/772-ПЧ встановлено, що рукописний текст «Старшини ОСОБА_5 АДРЕСА_1 » в заяві на ім`я Військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою

При цьому, матеріали кримінального провадження не містять відомостей, що стороною обвинувачення заявлялось клопотання про призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи чи вживались інші заходи для усунення цих суперечностей.

Колегія суддіввважає необґрунтованимидоводи прокурорапро те,що відсутністьзапису прозняття обвинуваченого ОСОБА_5 з військовогообліку увійськово-обліковійкартці довійськового квиткасерії НОМЕР_6 є беззаперечнимдоказом вчиненняним інкримінованогозлочину,оскільки згідноз п.п.4п.6ст.37ЗУ «Провійськовий обов`язокі військовуслужбу»підставою зняття з військового обліку є досягнення особою граничного віку перебування в запасі, а не час проставлення відповідної відмітки в облікових документах чи військовому квитку.

Також, як повідомив прокурор під час апеляційного розгляду, з часу введення на території України воєнного стану, ОСОБА_5 не вручалась повістка для з`явлення для проходження військово-лікарської комісії для встановлення його придатності до проходження військової служби за станом здоров`я.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи принцип презумпції невинуватості особи, приходить висновку, що прокурором не було доведено винуватості ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині «поза розумним сумнівом», а тому вирок місцевого суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим, ухваленим з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, закону про кримінальну відповідальність, а також Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підстав для його скасування та задоволення апеляційних вимог сторони обвинувачення не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Джерело: ЄДРСР 107688052

[ANTIRAID]

Досягнення граничного віку перебування в запасі є підставою для виключення з військового обліку. І ніякого автоматичного переведення в інший розряд чи поновлення на військовому обліку немає.

Суд зазначив:

Аналіз чинного законодавства станом на 2010 рік (час досягнення обвинуваченим ОСОБА_19 45 років) та станом на жовтень 2017 року дає суду підставу зробити висновок про те, що жоден із наданих строною обвинувачення доказів не підтверджує винуватість обвинуваченого ОСОБА_19 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

За приписом ч.2 ст.28 ЗУ України «Про військовий обов`язок і військову службу», який був чинний станом на 2010 рік, військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд - до 35 років;

2)другий розряд: рядовий склад - до 40 років;

сержантський і старшинський склад - сержанти і старшини - до 45 років;

У відповідності до ст.32 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, яка була чинною на момент досягнення обвинуваченим ОСОБА_7 сорокап`ятирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_7 , військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Згідно пунктів 7, 26 «Інструкції з військового обліку військовозобов`язаних і призовників в органах місцевого самоврядування», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 червня 1995 року №166, який втратив чинність 15.12.2010 року, військовозобов`язаних, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також тих, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби, знімають з військового обліку і переводять у відставку.

Зняття з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, які досягли граничного віку перебування в запасі Збройних Сил України, проводиться протягом січня - лютого кожного року тільки за вказівкою районних військових комісаріатів.

[Ю. Д.]

В 18.07.2024 в 12:38, ANTIRAID сказал:

№566/182/18

1-кп/566/10/21

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року с.м.т.Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю : прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів кримінальне провадження №42017181100000076, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.11.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уроженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, на утриманні якого одна неповнолітня дитина та матір похилого віку, не депутата, не військовозобов`язаного, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що з травня 1984 року по квітень 1986 року проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 та 24 квітня 1986 року, відповідно до наказу Міністра оборони СРСР від 25.03.1986 року № 68, в званні старшини звільнений (демобілізований) у запас.

Упродовж періоду з 22 березня 1994 року по 17 жовтня 1995 року ОСОБА_7 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 (польове відділення 31А-130) та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 року (наказ командира військової частини № НОМЕР_3 ) звільнений в запас.

В той же час ОСОБА_7 поставлений на облік в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов`язаний.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про оборону України», вимог розпорядження Генерального штабу Збройних сил України від 23.08.2017 №321/1272, наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 №201-АГД від 31.08.2017 «Про підготовку, організацію та проведення навчальних зборів з практичним призовом військовозобов`язаних загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 », наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 №98 від 04.09.2017 «Про підготовку, організацію та проведення навчальних зборів з практичним призовом військовозобов`язаних загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 », Плану проведення навчальних зборів з практичним призовом військовозобов`язаних у Збройних Силах України у 2017 році та Плану підготовки ІНФОРМАЦІЯ_3 у 2017 навчальному році, військовозобов`язаний у запасі в мирний час ОСОБА_7 підлягав призову на навчальні збори загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_5 у період з 19 по 28 жовтня 2017 року.

27 вересня 2017 року ОСОБА_7 , з метою перевірки військової підготовки та підвищення її рівня, отримав повістку на проходження навчальних зборів приписного складу загону оборони, згідно якої повинен був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 для подальшого відправлення до військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 загальновійськовий полігон Збройних Сил України), що розташована в АДРЕСА_2 .

Однак, ОСОБА_7 , являючись військовозобов`язаним, на якого покладений обов`язок пройти навчальні збори, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, діючи в супереч вимог статті 14 Закону України «Про оборону України», маючи об`єктивну можливість прибути для відправки на навчальні збори, без поважних причин 19 жовтня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_3 , умисно не прибув, чим ухилився від їх проходження.

Таким чином, умисні протиправні дії ОСОБА_7 за даним фактом, які виразились в ухиленні військовозобов`язаного від навчальних зборів, органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України, не визнав та показав, що не згідний з пред`явленим йому обвинуваченням. Докази проти нього, були сфальсифіковані, оскільки він не є військовозобов`язаним та не міг бути призваним на військові збори. Був впевнений в тому, що знятий з військового обліку у 2010 році після досягнення 45 років. В листопаді 2014 року йому прийшла повістка про явку у військомат. У військоматі військовий комісар Млинівського РВК ОСОБА_10 пропонував йому поновитись на військовому обліку, однак він відмовився.

Крім того зазначив, що, будучи патріотом України та дізнавшись про те, що формується загін територіальної самооборони, сам зателефонував старості с.Кораблище Млинівського району ОСОБА_11 та попросив його включити в цей список. Той повідомив йому, що збори мали відбутись у вересні 2017 року, однак неодноразово відкладалися. Перед зборами під час телефонної розмови із старостою села він повідомив, що не зможе бути на зборах у жовтні 2017 року, оскільки зайнятий на сільськогосподарських роботах. Це ж саме він повідомляв і працівникам військомату, які вручали йому повістку.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України прокурором надано слідуючі докази, які були досліджені в судовому засіданні:

- облікову картку військовозобов`язаного ОСОБА_7 до військового квитка серії НОМЕР_6 , в якій відсутній запис про зняття останнього з військового обліку

- розписку ОСОБА_7 про отримання повістки від 27.09.2017 року;

- заяву ОСОБА_7 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про відмову у проходженні медичного огляду від 27.09.2017 року.

- повідомлення військового комісара Млинівського РВК ОСОБА_12 №2147 від 01.11.2017 року з додатками до нього, згідно якого військовозобов`язаний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с.Кораблище Млинівського району Рівненської області, 19 жовтня 2017 року не прибув до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 , чим ухилився від навчальних зборів загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- протокол огляду документів від 07.12.2017 року;

- висновок судової почеркознавчої експертизи №10/7/812 від 02.10.2020 року, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_7 в графі «підпис, ініціали, прізвище» в заяві на ім`я військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 року про те, що він повідомляє про відсутність скарг на стан здоров`я та просить звільнити від проходження медичного огляду - виконаний ОСОБА_7 ;

- висновок судової почеркознавчої експертизи №10/7/811 від 01.10.2020 року, згідно якого підпис від імені ОСОБА_7 в графі «підпис одержувача» в розписці про отримання повістки на ім`я ОСОБА_7 від 27.09.2017 року виконаний ОСОБА_7 ;

Допитані в судовому засіданні свідки сторони обвинувачення показали:

- свідок ОСОБА_13 показав, що у жовтні 2017 року відбувалися збори резервістів загону самооборони Млинівського району. 27.09.2017 року він разом з ОСОБА_14 , прибувши за місцем проживання ОСОБА_7 , вручив йому повістку про виклик на збори на 19.10.2017 року. В ході розмови ОСОБА_15 розповідав про свої проблеми та повідомив, що на 90 % не зможе приймати участь у зборах. При врученні повістки не перевіряв чи перебуває ОСОБА_7 на військовому обліку та не знайомився з його обліковою карткою. Окрім того, показав, що не пам`ятає чи вручали ОСОБА_7 розписку щодо стану здоров`я.

- свідок ОСОБА_10 показав, що він у 2010 році перебував на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 . Станом на 2010 рік ті особи, які досягли граничного віку (40-45 років) автоматично знімалися з обліку, якщо не писали заяви про поновлення. Обвинувачений ОСОБА_7 автоматично знятий з обліку. Йому пропонували написати заяву, однак ОСОБА_7 відмовився. Всі військовозобов`язані повинні пройти медичну комісію один раз на 5 років. Чи знаходиться на даний час на військовому обліку ОСОБА_7 йому не відомо.

- свідок ОСОБА_11 показав, що займає посаду старости на території Кораблищенського старостинського округу та веде військовий облік. Обвинувачений ОСОБА_7 сам виявив бажання брати участь у зборах загону територіальної оборони, які мали відбутися у вересні 2017 року. ОСОБА_7 йому телефонував і запитував чому його не оповістили про збори. Йому відомо про те, що ОСОБА_7 отримав повістку про явку на збори, проведення яких пренесли на 19 жовтня 2017 року. В цей день він зателефонував ОСОБА_7 і нагадував про необхідність явки на збори, на що той повідомив, що не встигає закінчити сільськогосподарські роботи та не може приймати участь у зборах.

- свідок ОСОБА_12 показав, що він працює на посаді військового комісара Млинівського РВК. ОСОБА_7 перебував на обліку як військовозобов`язаний. Згідно даних облікових карток, з військового обліку ОСОБА_7 знятий не був, тому він перебуває на військовому обліку і на даний час. Військовозобов`язані повинні прибувати за викликами на військові збори. Такі збори на даний час проводяться постійно. З метою виклику ОСОБА_7 на військові збори, останньому було вручено повістку про виклик. Після отримання такої повістки ОСОБА_7 був зобов`язаний прибути за військові збори, проте, без поважних причин не прибув. На даний час граничний він для військовозобов`язаних осіб становить 60 років, раніше він становив 45 років. Якщо особа бажає бути знятою з військового обліку, вона особисто із військовим квитком повинна з`явитися до військового комісаріату. Після цього у особовій справі такої особи і її військовому квитку у військовому комісаріаті уповноваженою особою робляться відповідні відмітки, після чого така особа вважається знятою з військового обліку. Інша процедура зняття військовозобов`язаного з віськового обліку не передбачена.

- свідок ОСОБА_14 повідомив, що у 2017 році проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 . В той час організовувались навчальні збори. 27.09.2017 року він спільно з ОСОБА_13 приїхали для вручення повістки на участь у зборах до ОСОБА_7 . В той час останній перебував на військовому обліку, жодних відміток про зняття з обліку в особовій справі не було, ОСОБА_7 було добровільно підписано заяву про те, що в останнього відсутні причини, які перешкоджають постановці на військовий облік, скарг на здоров`я не має та просить звільнити його від проходження медичного огляду. ОСОБА_7 після вручення йому повістки на навчальні збори, підписав розписку про її вручення. Будь-якого тиску на останнього не чинилось, фізична сила не застосовувалась, обставин, які унеможливлювали його явку на збори останній не повідомляв.

- свідок ОСОБА_16 , на показання якого покликався прокурор в судових дебатах в ході розгляду кримінального провадження не допитувався.

Посилаючись на ст.ст.28,32 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.06.1995 року, Закон України «Про внесення змін до статті 28 Закону України "Пр військовий обов`язок і військову службу» від 22.07.2014 року, п.5.7.5 Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 35 від 22.01.2002 року (із змінами та доповненнями), п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №1540/4108/18 прокурор прийшов до висновку про те, що не прибувши у визначений строк до Млинівського РВК ОСОБА_7 позбавив посадових осіб установи виконати відповідні заходи з виключення його з військового обліку та продовжував перебувати на військовому обліку.

Окрім того, як на доказ вини обвинуваченого ОСОБА_7 , прокурор покликається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2020 року у справі №820/3113/17.

В заперечення доводів прокурора щодо наявності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України стороною захисту надано слідуючі докази, які досліджені в судовому засіданні:

- показання свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , котрі повідомили, що працювали в Кораблищенській сільській раді на посаді секретаря сільської ради, до 2010 року та з 2010 року відповідно. На них були покладені обов`язки військового обліковця. Вказали, що ОСОБА_7 на військовому обліку в Кораблищенській сільській раді не перебував, а був на спецобліку у віськоматі.

- висновок експерта № СЕ-19/114-21/772-ПЧ від 25.01.2021 року, в якому зазначено, що рукописний текст «Старшини ОСОБА_7 АДРЕСА_1 » в заяві на ім`я Військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 року, виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою.

Стороною захисту звернуто увагу суду на те, що при дослідженні військово-облікової картки ОСОБА_7 було встановлено, що:

- в графі «ступінь придатності» коректором замальовано попередній запис і поверх коректора наявний запис «придатний», однак ОСОБА_7 останній раз проходив ВЛК у 1997 році. Це прямо вказує на те, що не встановленою особою внесено недостовірні дані до військово-облікової картки;

- в графі «відмітки про прийняття і зняття (виключення) з військового обліку» зазначено, прийнятий на облік 26.11.1997 року;

- в графі «знятий(виключений) з військового обліку» не міститься жодного запису.

Вважає, що внесення неправдивих даних до військово-облікової картки стало підставою для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_7 .

Посилаючись на ч.2 ст.28, ст.32 ЗУ України «Про військовий обов`язок і військову службу» який був чинний станом на 2010 рік, Наказ Міністерства оборони України від 27 червня 1995 року №166 «Про затвердження Інструкції з військового обліку військовозобов`язаних і призовників в органах місцевого самоврядування», який втратив чинність 15.12.2010 року, Наказ Міністра оборони України від 15.12.2010 року №660 «Про затвердження Інструкції з організації ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, Постанову КМУ від 09.06.1994 року №377 «Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов`язаних і призовників», додаток 2 до мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 22 червня 2015 року №322/2/2180дск «Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення» на який посилається Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2020 року у справі №820/3113/17 вважає, що виключно на органах місцевого самоврядування і відповідного військового комісаріату лежав обов`язок зняти ОСОБА_7 з військового обліку у 2010 році у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на військовому обліку.

Крім того, спростовують автоматичне поновлення ОСОБА_7 на військовому обліку.

Вважає, що ОСОБА_7 і на сьогоднішній день являється знятим з військового обліку за старим законодавством і не поновлений на військовому обліку за чинним законодавством.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 з травня 1984 року по квітень 1986 року проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 та 24 квітня 1986 року, відповідно до наказу Міністра оборони СРСР від 25.03.1986 року № 68, в званні старшини звільнений (демобілізований) у запас.

Упродовж періоду з 22 березня 1994 року по 17 жовтня 1995 року ОСОБА_7 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 (польове відділення 31А-130) та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 року (наказ командира військової частини № НОМЕР_3 ) звільнений в запас. Прийнятий на військовий облік 26.11.1997 року.

Аналіз чинного законодавства станом на 2010 рік (час досягнення обвинуваченим ОСОБА_19 45 років) та станом на жовтень 2017 року дає суду підставу зробити висновок про те, що жоден із наданих строною обвинувачення доказів не підтверджує винуватість обвинуваченого ОСОБА_19 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

За приписом ч.2 ст.28 ЗУ України «Про військовий обов`язок і військову службу», який був чинний станом на 2010 рік, військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд - до 35 років;

2)другий розряд: рядовий склад - до 40 років;

сержантський і старшинський склад - сержанти і старшини - до 45 років;

У відповідності до ст.32 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, яка була чинною на момент досягнення обвинуваченим ОСОБА_7 сорокап`ятирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_7 , військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Згідно пунктів 7, 26 «Інструкції з військового обліку військовозобов`язаних і призовників в органах місцевого самоврядування», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 червня 1995 року №166, який втратив чинність 15.12.2010 року, військовозобов`язаних, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також тих, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби, знімають з військового обліку і переводять у відставку.

Зняття з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, які досягли граничного віку перебування в запасі Збройних Сил України, проводиться протягом січня - лютого кожного року тільки за вказівкою районних військових комісаріатів.

Пунктом 2.12. «Інструкції з організації ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах», затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.12.2010 №660, передбачено, що у разі зняття військовозобов`язаних і призовників з військового обліку в органах місцевого самоврядування виконується така робота:

- у картках первинного обліку і списках призовників роблять відмітки про зняття з обліку;

- на військовозобов`язаних, знятих з обліку, складається іменний список, у якому зазначаються: прізвища, імена та по батькові військовозобов`язаних, дати народження та їх місця проживання. Іменний список до 5 числа щомісяця надсилається встановленим порядком у військовий комісаріат;

- військовозобов`язані, які вибувають за межі України на постійне місце проживання, направляються у місцевий військовий комісаріат для зняття з військового обліку та вилучення військових квитків.

Картки первинного обліку на військовозобов`язаних, які виключені з військового обліку у військовому комісаріаті, знищуються встановленим порядком після чергового звірення їх з даними військового комісаріату.

Згідно п.10 «Положення про військовий облік військовозобов`язаних і призовників», затвердженого постановою КМУ від 09.06.1994 року №377, місцеві державні адміністрації забезпечують разом з військовими комісаріатами функціонування системи військового обліку громадян, організовують бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та воєнний час, а також подання звітності із зазначених питань.

Органи місцевого самоврядування забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників та бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та воєнний час, а також подання звітності із зазначених питань.

У населених пунктах, де немає військових комісаріатів, виконкоми сільських, селищних, міських рад, керівники підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування забезпечують:

- повноту та якість обліку військовозобов`язаних і призовників відповідної території, підприємства, установи, організації чи навчального закладу за правилами і формами, встановленими Міноборони і Мінстатом;

- систематичне звіряння відомостей, зазначених в особових картках військовозобов`язаних і призовників, із записами у їх військових квитках і посвідченнях про приписку до призовних дільниць, подання цих карток не рідше одного разу на рік до відповідних військових комісаріатів для звіряння з обліковими даними військових комісаріатів;

- внесення в 5-денний термін до особових карток військовозобов`язаних і призовників змін стосовно їхнього сімейного стану, місця проживання, службового стану та освіти і повідомлення про зміни до військових комісаріатів у визначені ними терміни;

- своєчасне оформлення бронювання військовозобов`язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та воєнного часу;

- доведення в 7-денний термін до військових комісаріатів інформації щодо військовозобов`язаних і призовників, прийнятих на роботу (навчання) або звільнених з роботи (відчислених з навчального закладу);

- перевірку наявності у військовозобов`язаних і призовників у разі прийняття на роботу (навчання) необхідних військово-облікових документів;

- прийняття на роботу (навчання) військовозобов`язаних і призовників тільки після взяття їх на військовий облік в установленому порядку.

Згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в районних (міських) військових комісаріатах та відповідних органах інших військових формувань.

З наведеного вище суд робить висновок, що твердження прокурора про перебування обвинуваченого ОСОБА_7 станом на 19 жовтня 2017 року на військовому обліку не ґрунтується на вимогах закону.

Будучи старшиною запасу, обвинувачений ОСОБА_7 відносився до сержантського та старшинського складу 2 розряду, досягши граничного віку перебування у запасі - 45 років, згідно підпункту 4 пункту 6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції, яка діяла на той час повинен був бути виключений з військового обліку.

Обов`язок зняти обвинуваченого ОСОБА_7 , з військового обліку у 2010 році у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на військовому обліку лежав виключно на Кораблищенській сільській раді Млинівського району та ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як підставу зняття з військового обліку п.п.4 п.6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачає досягнення особою граничного віку перебування в запасі, а не час з`явлення чи прибуття особи до військомату, або час чи момент проставлення відмітки у обліковій картці про зняття з військового обліку.

Не ґрунтуються на приписах закону і доводи прокурора про автоматичне поновлення на військовому обліку обвинуваченого ОСОБА_7 .

Так, у постанові Верховного суду у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду від 17.02.2020 року, на яку покликається як сторона обвинувачення так і сторона захисту, є посилання на Додаток №2 до мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 22 червня 2015 року №322/2/2180дск «Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення».

Згідно пункту 11 вказаного Додатку, поновлення громадян на військовому обліку військовозобов`язаних, які були виключені (зняті) з нього за старим законодавством, проводяться у такому порядку:

- на підставі отриманої інформації про місце реєстрації (перебування) громадянина на території яку обслуговує Р(М)ВК і який повинен за віком перебувати на військовому обліку, військовий комісар Р(М)ВК здійснює його виклик за допомогою повідомлення до Р(М)ВК;

- перевіряє наявність військово-облікових документів, вилучає з архіву особову справу та обліково-послужну картку офіцера запасу (облікову картку рядового, сержанта, старшини запасу) та уточнює підстави виключення з військового обліку (якщо під час уточнення військово-облікових ознак буде встановлено, що громадянин був виключений з військового обліку за діючим законодавством, він на військовому обліку не поновлюється) і робить запис у військово-облікових документах про постановку громадянина на військовий облік військовозобов`язаних;

- направляє громадянина для проходження військово-лікарської комісії для встановлення його придатності до військової служби за станом здоров`я;

- за умови встановлення придатності громадянина за станом здоров`я до військової служби здійснюється оформлення військового квитка та облікових документів. Після оформлення військово-облікових документів військовий квиток повертається його власникові, а особову справу офіцера запасу та обліково-послужну картку або облікову картку рядового, сержанта, старшини запасу долучається до відповідних діючих картотек Р(М)ВК;

- якщо за результатами військово-лікарської комісії було встановлено, що громадянин визнаний непридатним для проходження військової служби зі зняттям з військового обліку, у військово-облікових документах робляться відповідні записи стосовно виключення даного громадянина з військового обліку за станом здоров`я.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_8 не було дотримано вимог вказаного нормативно-правового акту, зокрема, не було здійснено виклик обвинуваченого ОСОБА_7 до ІНФОРМАЦІЯ_4 та не направлено його для проходження військово-лікарської комісії для встановлення придатності до військової служби за станом здоров`я.

За таких обставин, суд вважає неналежним доказом заяву від імені обвинуваченого ОСОБА_7 на ім`я військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 року з проханням звільнити його від проходження медичного огляду, оскільки єдиним належним доказом його придатності до військової служби повинен бути висновок військово-лікарської комісії. (к.п. а.с.18)

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 заперечував ту обставину, що ним підписувалася заява такого змісту.

Його показання в цій частині узгоджуються з висновком експерта № СЕ-19/114-21/772-ПЧ від 25.01.2021 року, в якому зазначено, що рукописний текст «Старшини ОСОБА_7 АДРЕСА_1 » в заяві на ім`я Військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 року, виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою та показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_13 про те, що він не пам`ятає чи вручали ОСОБА_7 розписку щодо стану здоров`я.

Суд вважає, що показаннями свідків обвинувачення - ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 підтверджується лише той факт, що обвинувачений ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про необхідність явки на навчальні збори приписного складу загону оборони та факт його неприбуття 19 жовтня 2017 року на вказані збори.

Твердження вказаних свідків про те, що обвинувачений ОСОБА_7 станом на 19.10.2017 року перебував на військовому обліку не знайшло свого підтвердження.

Не можуть бути покладені в основу обвинувачення і висновки судових почеркознавчих експертиз, на яких ґрунтується обвинувачення. Відповідно до ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Висновки судових почеркознавчих експертиз №10/7/811 від 01.10.2020 року та №10/7/812 від 02.10.2020 року на які посилається прокурор, як на доказ вини обвинуваченого ОСОБА_7 не є доказом його вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так, висновком судової почеркознавчої експертизи №10/7/811 від 01.10.2020 року підтверджується, що підпис від імені ОСОБА_7 в графі «підпис одержувача» в розписці про отримання повістки від 27.09.2017 року виконаний ОСОБА_7 . Факт отримання повістки не заперчує і сам обвинувачений. Разом з тим, він вказує на те, що повідомляв працівників військомату про неможливість прибуття на збори 19 жовтня 2017 року. (Т.2 а.с.2-6)

Що стосується висновку судової почеркознавчої експертизи №10/7/812 від 02.10.2020 р., він на думку суду також не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так згідно вказаного висновку підпис від імені обвинуваченого ОСОБА_7 в графі «підпис, ініціали, прізвище» в заяві на ім`я військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 року виконаний ОСОБА_7 (Т.1 а.с.242-248)

Разом з тим, згідно висновку експерта від 25.01.2021 року № СЕ-19/114-21/772-ПЧ зазначено, що рукописний текст «Старшини ОСОБА_7 АДРЕСА_1 » в заяві на ім`я Військового комісара Млинівського РВК від 27.09.2017 року виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою. (Т.2 а.с.79-85)

Не може бути покладена в основу обвинувачення і військово-облікова картка до військового квитка серії НОМЕР_6 тільки з тієї причини, що в ній відсутній запис про зняття обвинуваченого ОСОБА_7 з військового обліку.

Як суд зазначив раніше, підставою зняття з військового обліку згідно п.п.4 п.6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» є досягнення особою граничного віку перебування в запасі, а не час з`явлення чи прибуття особи до військомату, або час чи момент проставлення відмітки у обліковій картці про зняття з військового обліку.

Окрім того, в зазначеній картці містяться виправлення: в графі «ступінь придатності» коректором зафарбовано попередній запис та зроблено запис «придатний». Однак, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 останній раз проходив військово-лікарську комісію у 1997 році. (Т.2 а.с.18 а)

Разом з тим, в протоколі огляду документа від 07.12.2017 року, на який покликається прокурор як на доказ обвинувачення, при огляді облікової картки слідчим не було виявлено та зафіксовано будь-яких виправлень в ній. (к.п. а.с.14)

Судом в ході розгляду не встановлено час та підстави внесення запису в обліковій картці щодо придатності обвинуваченого ОСОБА_7 до військової служби.

В підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 прокурор також покликався на правовий висновок Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2020 року у справі № 820/3113/17.

З приводу цього, суд зазначає, що предметом розгляду у зазначеній вище справі є оскарження повторного взяття особи на військовий облік військовозобов`язаних, відповідно до Закону України «Про внесення змін до ст.28 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» від 22 липня 2014 року №1604-VII.

Судом встановлено, що Млинівським РВК не було вчинено будь-яких дій щодо поновлення обвинуваченого ОСОБА_7 на військовому обліку військовозобов`язаних, а тому вищевказаний правовий висновок суду не підлягає застосуванню при розгляді справи по обвинуваченню ОСОБА_7 .

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується за частиною 2 статті 337 КК України, яка передбачає відповідальність за ухилення військовозобов`язаного від навчальних (чи перевірних), або спеціальних зборів.

Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 337 КК України є військовозобов`язана особа.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 станом на 19.10.2017 року не був військовозобов'язаним, він не є суб`єктом інкримінованого йому кримінального правопорушення та не може нести відповідальність за ч.2 ст.337 КК України.

Відповідно до ст.370КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Статтею 62Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч.1 ст.17КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст.368-2КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненнікримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Згідно з вимогами ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої ст. 284 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши надані сторонами обвинувачення та захисту докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.337 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх, належних та допустимих доказів на доведення його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст.62 Конституції України, виправдати ОСОБА_7 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 349,370,371,373,374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_21 визнати невинуватим та виправдати за ч.2 ст.337 КК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

Речові докази:

- облікову картку до військового квитка серії НОМЕР_6 повернути до ІНФОРМАЦІЯ_9 за адресою : АДРЕСА_3 ,

- розписку ОСОБА_7 про отримання повістки від 27.09.2017 року та заяву ОСОБА_7 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про відмову в проходженні медичного огляду від 27.09.2017 року залишити в матеріалах кримінального провадження.

Згідно до ст.532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області протягом 30 діб з моменту проголошення, а засудженим, які утримуються під вартою в той же строк з дня вручення копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно чи після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ: ОСОБА_22

Джерело: ЄДРСР 99707270

Доброго вечора.

Що скажете на це?...:

http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=87656542&red=1000032a9048bd9bb1e1fbe4bf823ccd838df5&d=5

Як цьому протидіяти, якщо взагалі можливо?...

З повагою...