Рішення Жовтневого райсуду Дніпропетровська про визнання виконавчого напису на корсить ТОВ Бізнес позика, таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з його протиправністю на нотаріально не посвідчених договорах та стягненні витрат на допомогу

[ANTIRAID]

ЄУН № 757/38957/23-ц
Провадження 2/201/689/2024

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Покопцевої Д.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис за № 13989, вчинений 22.06.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., яким стягнуто з неї заборгованість за кредитним договором № 177967-КС-001 від 18.11.2020р. в сумі 78 121 грн 30коп, укладеним між сторонами, стягнути з відповідача безпідставно отримані в порядку виконання цього виконавчого напису 2 751грн 91коп, вирішити питання судових витрат.

Посилається на те, під час вчинення виконавчого напису приватний нотаріус не переконався належним чином у безспірності заборгованості, до цього ж вчинив напис на договорі, який нотаріально не посвідчений, чим порушив норми законодавства, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Посилаючись на викладене, просить про задоволення позову.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» - подав відзив, яким позов не визнав, зазначивши, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Метою подання позову вважає намагання відповідача уникнути сплати кредитної заборгованості. Зазначає, що у виконавчому провадженні з виконання оспорюваного виконавчого напису відповідачем отримано 1961грн 75коп, а не 2 751грн 91коп, як то вказує позивачка.

Інші заяви по суті справи не подавалися, час для подання є достатнім.

Суд вирішує справу за наявними матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

18.11.2020р. між сторонами в простій письмовій формі укладено договір позики № 177967-КС-001 (а.с.127-128).

22.06.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис за № 13989, яким стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість за кредитним договором № 177967-КС-001 від 18.11.2020р. в сумі 78121 грн. 30 коп (а.с.30).

Постановою від 07.08.2021р. приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. відкрито виконавче провадження з виконання цього виконавчого напису (а.с.34), яке триває, і впродовж якого з позивача стягнуто на користь відповідача 1961грн 75коп, про що відповідачем надані копії платіжних інструкцій (а.с.81-84).

Позивачка вказує, що з неї впродовж виконання оспорюваного виконавчого напису стягнуто 2 751грн 91коп, доказів викладеного не подала. Час для подання доказів судом надано достатній.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).

У частині першій статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Відповідно до абзацу 7 частини першої статті 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 зроблено висновок, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності» (такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі №331/427/22).

Але постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Оскільки позивач не укладав кредитного договору, посвідченого нотаріально, то наявні підстави для визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Саме до аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у цивільній справі №172/1652/18.

Позаяк кредитний договір, на підставі якого вчинено оскаржуваний виконавчий напис, не укладений нотаріально, слід визнати цей виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані 1 961грн 75коп.

Відтак позов слід задовольнити частково.

Стягнути з відповідача на користь позивача витрати за сплати судового збору в сумі 2 375грн 73коп ( за задоволену вимогу немайнового характеру 1073грн 60коп, за задоволену заяву про забезпечення позову 536грн 80коп, за частково задоволену вимогу пропорційно задоволеного 736грн 33коп (1073,60х1961,75/2751,91).

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 10 000грн. за надання правової допомоги у справі з визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення необгрунтовано отриманих грошових коштів в порядку виконання цього виконавчого напису.

Враховуючи не велику за фабулою та доказом складність справи та виконаної роботи, принцип пропорційності, ст. 11 ЦПК України, який передбачає співмірність та розумність відшкодування понесених судових витрат, а також загальний цивільний критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, сталу судову практику з вирішення таких позовів, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 гривень.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст.1-16, 18, 259, 628, 630, 634, 663 Цивільного кодексу України, ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат», 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 13989, вчинений 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 78121 грн. 30 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» на користь ОСОБА_1 необгрунтовано отримані грошові кошти в сумі 1 961 гривня 75 копійок, витрати на сплату судового збору в сумі 2 375 гривень 73копійки, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 гривень, а всього 8 337 (вісім тисяч триста тридцять сім) гривень 48 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: 02068, м. Київ, пр-т. Григоренко, буд. 15, прим. 3.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 3-й поверх, прим. 38, 39, 40, 41, 51, 52 (кімн. 311), 53 (кімн. 312).

Суддя: Д.О. Покопцева

Джерело: ЄДРСР 122909724

[ANTIRAID]

Це наша справа. Вважаю, що прийшов час позбавляти як нотаріусів так і виконавців свідоцтв за вчинення та виконання виконавчих написів вчинених на нотаріально не посвідчених договорах. Суд зазначив:

Оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Оскільки позивач не укладав кредитного договору, посвідченого нотаріально, то наявні підстави для визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.