Определение ВСУ, Укргазбанку отказано во взыскании дело передано на новое рассмотрение в суд первой инстнции, с заемщика взыскали 330 тис пени,

[у.zaporozhskiy]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2011 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Балюка М.І., Гуменюка В.І.,

Луспеника Д.Д., Лященко Н.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (далі – ПАТ АБ «Укргазбанк») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Луганської області від 6 жовтня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2008 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 29 червня 2005 року згідно з кредитним договором ОСОБА_3 був виданий споживчий кредит у розмірі 51 867 грн. на придбання автомобіля з процентною ставкою 22 % річних. На забезпечення зобов’язань за кредитним договором 29 червня 2005 року між сторонами був укладений договір застави автомобіля. Оскільки позичальник своїх зобов’язань за договором належним чином не виконував, 30 березня 2006 року за заявою банка нотаріусом був здійснений виконавчий напис для примусового звернення стягнення на предмет застави. Станом на 25 квітня 2008 року предмет застави не був реалізований, і за заявою ПАТ АБ «Укргазбанк» виконавче провадження було закрито, а виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання. За домовленістю з відповідачем автомобіль ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, був проданий ОСОБА_3 добровільно, а грошові кошти в розмірі 22 795 грн. направлені на погашення заборгованості за кредитним договором і процентами за користування кредитом.

У зв’язку з недостатньою кількістю коштів від реалізації предмета застави для повного погашення заборгованості, позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 4 543 грн. 96 коп., заборгованість за процентами в розмірі 1 173 грн. 48 коп., пеню за прострочення сплати кредиту в розмірі 221 014 грн. 77 коп., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 112 406 грн. 21 коп. та судові витрати.

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 21 травня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 6 жовтня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 333 420 грн. 98 коп., 1 699 грн. 25 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ “Перехідні положення” Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ “Про судоустрій і статус суддів” справа розглядається за правилами ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року.

Судом установлено, що 29 червня 2005 року між сторонами був укладений кредитний договір і договір застави. Оскільки ОСОБА_3 своїх зобов’язань не виконав, то 30 березня 2006 року нотаріусом за заявою позивача був здійснений виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на заставлене майно, але він виконаний не був. 29 жовтня 2007 року банк повідомив відповідача про розірвання кредитного договору в односторонньому порядку на підставі п. 4.1 кредитного договору та про розмір заборгованості, яка станом на 25 жовтня 2007 року складала 16 655 грн. 35 коп.

Відмовляючи в задоволенні позову за необґрунтованістю, суд першої інстанції виходив із того, що порушення саме з боку позивача зобов’язань, які передбачені кредитним договором, договором застави та договором доручення, призвели до збільшення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором.

Апеляційний суд, ухвалюючи власне рішення про задоволення позову, виходив із того, що під час підписання кредитного договору відповідач ніяких зауважень до нього не надав, а відповідно до п. 3.3.9 кредитного договору в разі його розірвання він зобов’язується повернути позивачу отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом, пеню та інші видатки, понесені позивачем за цим договором. Розглядаючи справу за відсутності ОСОБА_3, апеляційний суд виходив із того, що він був повідомлений про час і місце судового засідання належним чином.

Проте погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна, тому що суд дійшов його з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов’язковому скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України. Про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи може свідчити лише розписка.

Частиною 1 ст. 305 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Установлено, що справа апеляційним судом розглянута за відсутності відповідача, а наявне на а.с. 235 повідомлення про вручення поштового відправлення на ім’я ОСОБА_3 (а не розписки, як того вимагає ч. 2 ст. 76 ЦПК України) суперечить судовій повістці, доданій ним до касаційної скарги, з якої вбачається, що в судове засідання на 6 жовтня 2009 року до апеляційного суду викликався не ОСОБА_3, а помилково ПАТ АБ «Укргазбанк», проте оскільки відповідач працює, то не зміг з’явитись до суду. Зазначені обставини апеляційним судом залишились не перевіреними.

Проте ці обставини апеляційним судом не були належним чином перевірені. Розглянувши справу за відсутності ОСОБА_3, апеляційний суд допустив порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, і відповідно до якої кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий судовий розгляд.

Також у порушення вимог ст. ст. 212-214, 316 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_3 й ухвалюючи рішення, не дав оцінки його доводам щодо реалізації заставленого автомобіля з ініціативи банку за значно заниженою ціною та стосовно надзвичайної неспівмірності боргу (4 543 грн. 96 коп.) і стягнутої пені (221 014 грн. 77 коп. + 112 406 грн. 21 коп. = 333 420 грн. 98 коп.). Крім того, суд взагалі не визначився, чи є підстави для зменшення розміру пені в силу ч. 3 ст. 551 ЦК України.

За таких обставин рішення апеляційного не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 6 жовтня 2009 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.В. Патрюк

Судді: М.І. Балюк

В.І. Гуменюк

Д.Д. Луспеник

Н.П. Лященко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13595610