Определение ВССУ об отказе банку Аваль во взыскании с поручителя предмета ипотеки

[AntiBank]

УХВАЛА

30 листопада 2011 р.

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Журавель В.І., Євграфової Є.П.,

Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 6 вересня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказував, що 10 травня 2006 року між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014\4038\81\33829, відповідно до умов якого відповідачці строком на 240 місяців, до 10 травня 2026 року, було надано кредит у розмірі 81 638 доларів США.

10 травня 2006 року до зазначеного договору між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки земельної ділянки, яка належить останньому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 12 січня 2005 року, серії ЯБ № 011859, відповідно до якого відповідач виступив майновим поручителем ОСОБА_4

26 квітня 2007 року до кредитного договору було укладено додаткову угоду № 3, відповідно до якої ліміт кредиту збільшено й кредит становив 210 тис. доларів США. У зв’язку з цим була збільшена й відсоткова ставка до 12,85% річних. Відповідні зміни були внесені й до договору іпотеки.

Оскільки з червня 2009 року позичальник припинив виплати за кредитом, позивач просив розірвати кредитний договір, стягнути із ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 10 травня 2006 року № 014\4038\81\33829 в сумі 2 171 643 грн. 92 коп.; у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки – земельну ділянку шляхом продажу з прилюдних торгів.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 6 вересня 2011 року, позов задоволено. Розірвано кредитний договір від 10 травня 2006 року, укладений між АППБ «Аваль» та ОСОБА_4 Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 2 171 643 грн. 92 коп. У рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на предмет іпотеки – земельну ділянку № АДРЕСА_1 цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка на праві власності належить ОСОБА_5, шляхом продажу з прилюдних торгів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданих касаційних скаргах ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам ухвалені в справі рішення не відповідають.

Установлено, що 10 травня 2006 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014\4038\81\33829, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 81 638 доларів США строком на 240 місяців, до 10 травня 2026 року.

10 травня 2006 року між позивачем та ОСОБА_5 до кредитного договору було укладено договір іпотеки земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,15 га, кадастровий № 3210945300:01:079:0087, що належить ОСОБА_5 на підставі державного акта від 12 січня 2005 року на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 011859.

Предмет іпотеки оцінений у 637 184 грн.

24 листопада 2006 року до зазначеного кредитного договору укладено додаткову угоду № 2 про зміну суми кредиту, ліміт якого став 100 тис. доларів США.

26 квітня 2007 року укладено до кредитного договору додаткову угоду № 3, відповідно до якої ліміт кредиту збільшено до 210 тис. доларів США та збільшено відсоткову ставку до 12,85% річних. Відповідні зміни були внесені й до договору іпотеки.

27 березня 2009 року до кредитного договору укладено додаткову угоду № 4, відповідно до якої проведено реструктуризацію кредиту та відповідачці надано кредитні канікули шляхом зменшення щомісячних платежів на період з 28 квітня 2009 року до 28 березня 2010 року, строк повернення кредиту в розмірі 222 632 грн. 91 коп. визначено до 10 травня 2026 року.

З червня 2009 року відповідачка виплати за кредитом припинила.

Задовольняючи позов про стягнення суми заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачкою не були виконані зобов’язання за кредитним договором й виникла заборгованість в розмірі 247 481,65 доларів США, що еквівалентно 2 171 643 грн. 92 коп.

Повністю погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій неможливо.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

З положень ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» випливає, що звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки можливе тільки за умови дотримання її положень, яка передбачає: 1) пред'явлення боржникові та у відповідних випадках майновому поручителю письмової вимоги про усунення порушення забезпечення іпотекою зобов’язання, в якому встановлюється не менше як тридцятиденний строк для усунення порушення та містить попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; 2) незадоволення вимоги іпотекодержателя протягом установленого ним строку, який не може бути меншим за тридцять днів. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Прийнявши до уваги наявну в матеріалах справи (а.с. 42) вимогу-попередження від 31 липня 2009 року, суди першої та апеляційної інстанцій зазначеного не врахували, оскільки відомості про направлення позичальнику та майновому поручителю (оскільки він відмінний від позичальника) зазанченої вимоги про усунення порушення, в матеріалах справи відсутні, та дійшли передчасного висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України « Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У порушення вказаної норми закону рішення суду не містить даних про початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, його вартість.

Крім того, при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом із вартістю іпотечного майна, оскільки згідно зі ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки може бути відмовлено, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов’язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Між тим, рішення суду не містить висновків щодо співмірності вартості предмету іпотеки, на який звернено стягнення, із розміром заборгованості з кредиту.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 6 вересня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий П.О. Гвоздик

Судді: В.І. Журавель

Є.П. Євграфова

О.І. Євтушенко

Ю.Г. Іваненко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21115981