Решение ВССУ об обязательстве Приватбанка вернуть деньги наследнику по вкладу


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 member has voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Ухвала

іменем україни

01 червня 2011 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Лесько А.О., Мостової Г.І.,

Наумчука М.І., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», третя особа ОСОБА_4, про визнання права власності на грошові вклади та їх стягнення, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 12 січня 2011 року,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є спадкоємицею після смерті своєї матері, ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. При перегляді документів, які належали матері, позивач встановила, що на імя ОСОБА_5 в ПАТ КБ «Приватбанк» були відкриті рахунки за договорами банківського вкладу та банківського рахунку. Посилаючись на те, що банк не надав інформації на запит нотаріуса про відкриті рахунки на імя ОСОБА_5, порушивши право позивача на спадкування грошових коштів, ОСОБА_3 просила визнати її право власності на грошові кошти, що знаходяться на відкритих рахунках на імя ОСОБА_5, стягнути вказані грошові кошти та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на грошові кошти, що знаходяться на рахунках в ЗАТ КБ «Приват Банк» відкриті на імя ОСОБА_5 за договорами банківського вкладу SAMD № 06000001473864 із сумою вкладу 15189 грн. 12 коп., по банківському вкладу SAMD № 25000004564946 із сумою вкладу 10002 грн. 04 коп. та по банківському вкладу SAMD № 06000001194530 із сумою вкладу 6293 грн. 77 коп. Присуджено до стягнення з ЗАТ КБ «Приват Банк» грошові кошти по банківським вкладам SAMD № 06000001473864 із сумою вкладу 15189 грн. 12 коп., по банківському вкладу SAMD № 25000004564946 із сумою вкладу 10002 грн. 04 коп. та по банківському вкладу SAMD № 06000001194530 із сумою вкладу 6293 грн. 77 коп. та 500 грн. моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 12 січня 2011 року скасовано рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20 вересня 2010 року повністю та ухвалено нове рішення у справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що банком не надано документів про дострокове припинення вкладником договорів по банківських вкладах, тому обовязок щодо повернення грошових коштів з банківських рахунків відповідач не виконав, чим порушив права вкладника, а в даному випадку права позивача, як спадкоємця вкладника.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що грошові кошти відсутні на депозитних рахунках, оскільки ОСОБА_5 розпорядилася ними за життя на власний розсуд, отже правові підстави вважати, що спадкові права позивача порушено відсутні.

Однак повністю з такими висновками судів погодитись не можна.

Судами встановлено, що між ЗАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_5 в 2005 році існували правовідносини, що виникли на підставі укладених депозитних договорів: 1) SAMD № 06000001473864 від 08 листопада 2004 року із сумою вкладу 15000 грн., 2) SAMD № 06000001194530 від 01 вересня 2004 року із сумою вкладу 6200 грн. 86 коп., 3) SAMD № 25000004564946 від 15 листопада 2005 року із сумою вкладу 10000 грн.

24 квітня 2004 року ОСОБА_5 померла, після чого відкрилася спадщина, яку прийняла позивач ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом, виданими на її імя.

При оформлені спадщини, відповідач, на запит Новоодеської державної нотаріальної контори повідомив, що відкритих рахунків на імя спадкодавця у ЗАТ КБ «Приват Банк» не існує.

Разом з тим, позивач надала суду документи, які належали спадкодавцю, в тому числі банківські квитанції, чеки та електронну ощадну книжку, з яких вбачається, що у відповідача, як банківської установи, були відкриті банківські депозитні рахунки на імя спадкодавця ОСОБА_5

Право на банківський вклад входить до складу спадщини, незалежно від способу розпорядження ним, на підставі статті 1228 ЦК України.

Відхиляючи заперечення відповідача проти позову з підстав отримання грошових коштів особисто ОСОБА_5 та закриття нею вказаних депозитних рахунків, суд першої інстанції правомірно послався на положення Глави 20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунку в установах банку, затвердженої Постановою Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року, в редакції, що існувала на момент виникнення спірних правовідносин, якою передбачено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються на підставі заяви клієнта (пункт 20.6. інструкції).

Крім того, вкладні (депозитні) рахунки клієнтів у разі залучення строкових вкладів закриваються після закінчення строку дії договору банківського вкладу та повернення коштів вкладнику. У разі залучення вкладу на умовах його видачі на першу вимогу вкладний (депозитний) рахунок закривається після повернення коштів вкладнику. Для дострокового розірвання дії договору банківського вкладу або повернення частини вкладу за бажанням вкладника - фізичної особи вкладник зобовязаний повідомити про це банк шляхом подання заяви. У заяві, яка складається за довільною формою, вкладник - фізична особа, зокрема, має зазначити номер і дату укладання договору банківського вкладу, суму вкладу або його частину, а також зазначити дату, коли банк зобовязаний повернути кошти вкладнику. Таку заяву вкладник - фізична особа подає до банку у двох примірниках не пізніше ніж за два робочих дні до дати отримання коштів, зазначеної в заяві. Один примірник заяви з відміткою банку про отримання повертається вкладнику - фізичній особі. (пункт 20.7. даної інструкції).

Порядок та строки зберігання банківських документів щодо вкладних (депозитних) операцій за рахунками фізичних осіб визначено Постановою Національного банку України № 601 від 08 грудня 2004 року Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України із зазначенням строків зберігання. Тому, місцевим судом обґрунтовано не взято до уваги пояснення відповідача стосовно відсутності у нього вказаних документів, а саме заяв вкладника про закриття рахунків, у звязку із їх втратою.

Суд апеляційної інстанції вказані норми залишив поза увагою та дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав у спадкоємця для отримання грошових коштів з депозитних рахунків.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність грошових коштів на депозитних рахунках внаслідок їх зняття вкладником з рахунків. Однак, належного дослідження наявних в матеріалах справи видаткового ордеру від 23 листопада 2005 року № 1914393 та чеків від 08 вересня 2005 року та 15 листопада 2005 року не здійснив та не надав їм відповідної правової оцінки з урахуванням вимог Глави 3 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Національний банк України № 337 від 14 серпня 2003 року, зокрема не звернув увагу на те, що з каси банку готівка національної валюти видається за видатковим касовим ордером лише працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями, а фізичним особам з вкладних (депозитних) рахунків - за заявою на видачу готівки.

Отже, не надавши належної оцінки всім обставинам справи апеляційний суд відмовив у задоволенні позову, чим фактично порушив вимоги статті 214 ЦПК України.

З огляду на наведене, ухвалені у справі рішення не можуть вважатись законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 12 січня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Сімоненко

Судді: А.О. Лесько

Г.І. Мостова

М.І. Наумчук

І.М. Фаловська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/16152159

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...