розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі ВАТ "ПГЗК'), Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг») та Державного підприємства «Кривбассшахтозакриття» (далі ДП «Кривбасшахтозакриття»), треті особи: Новолатівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області, Широківська селищна рада Дніпропетровської області про усунення загрози життю, здоров»ю, майну позивачів, створеної недотриманням вимог діючого природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності шляхом невідкладного відселення з техногенно-небезпечної території та відшкодування завданої майнової шкоди, стягнення грошової компенсації ринкової вартості необхідної для придбання квартир, стягнення моральної шкоди та судових витрат,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_5 24.11.2005 року звернувся до суду з позовом до ВАТ «ПГЗК», ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про усунення загрози життю, здоровю, майну та відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачами діючого законодавства про охорону навколишнього природного середовища та просив зобовязати солідарних відповідачів з метою усунення створеної ними загрози його життю, здоровю та майну позивача за рахунок власних коштів провести невідкладне відселення його з місця постійного проживання, зобовязати солідарних відповідачів ВАТ «ПГЗК», ВАТ «КГМК «Криворіжсталь» та ДП «Кривбасшахтозакриття» придбати за рахунок власних коштів та надати в користування ОСОБА_5 однокімнатну устатковану квартиру в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, стягнути на користь позивача грошову компенсацію в розмірі дійсної вартості належного йому на праві приватної власності домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 19295,00 грн.. Окрім цього, позивач просив суд стягнути з солідарних відповідачів завдану йому моральну шкоду в сумі 14630 грн. 50 коп. та відшкодувати понесені ним судові витрати по справі.
Свої позовні вимоги позивач в ході судового розгляду неодноразово уточнював, змінював, збільшував та зменшував розмір позовних вимог. До участі у справі в якості третіх осіб ухвалою суду від 26 грудня 2008 року було залучено Новолатівську сільську раду Широківського району Дніпропетровської області, ухвалою від 03 березня 2010 року залучено Широківську селищну раду Дніпропетровської області.
13.01.2010 року позивач ОСОБА_5 надав суду останню уточнену позовну заяву /нову редакцію/, в якій просить суд винести рішення, яким в порядку усунення існуючої загрози життю, здоровю та майну позивача за місцем його постійного спільного проживання по АДРЕСА_1 та повного відшкодування завданої у звязку з цим майнової шкоди, стягнути з солідарних відповідачів ВАТ “ПГЗК”, ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг» та ДП «Кривбасшахтозакриття» на його користь грошову компенсацію середньої ринкової вартості необхідної для придбання однокімнатної устаткованої квартири за вибраним ним новим безпечним місцем проживання в Жовтневому районі м. Кривого Рогу в розмірі 166 299 грн., стягнути з солідарних відповідачів завдану ними моральну шкоду в сумі 14630,50 грн. та понесені позивачем судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1700,00 грн., послуги КП ДОР «Криворізьке БТІ» на суму 164,41 грн., вартість будівельно-технічної експертизи в сумі 1000 грн..
В судовому засіданні 18 травня 2010 року представником позивача надана заява про усунення недоліків уточненої позовної заяви стосовно викладення вимоги про невідкладне відселення позивача з небезпечної території та виправлення недоліків в зазначені по батькові позивача в прохальній частині уточненої заяви. В іншій частині вимоги залишились без змін.
Позивач ОСОБА_5 та представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнені (в редакції 13.01.2010 року з уточненнями від 18.05.2010р.) позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник позивача ОСОБА_6 вимоги позивача підтримала.
Представники відповідачів: ВАТ“ПГЗК”, ВАТ“АрселорМіттал Кривий Ріг» та ДП «Кривбасшахтозакриття» позовні вимоги не визнали, проти позову заперечують та просять в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області проти позовних вимог не заперечувала, вважає їх обґрунтованими.
Представник третьої особи Широківської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області в судове засідання не зявився, суду надано заяву про розгляд справи за відсутності її представника, заперечень не надано, тому судом справа розглянута за відсутності представника цієї третьої особи.
Позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що з 1982 року він проживає в АДРЕСА_1, який був побудований приблизно в 1968-1970 рр. Зареєстрований за вказаною адресою з 1994 року. Після смерті дружини, він отримав вказаний будинок в спадок та в 2004 році отримав свідоцтво про право на спадщину на нього. Деякий час він проживав у вказаному будинку без реєстрації, був зареєстрований в Жовтневому районі в квартирі своєї доньки. В 1994 році його будинок в с.Новоселівка почав просідати, осипатися, почали зявлятися тріщини. Відразу він не звертав на це великої уваги, однак з 2003 року ці процеси стали активнішими. В 1986-1987 рр. він забетонував подвіря, в 2002 році бетон почав лопатися. Город також просідає, земля на городі стала не родючою через великий вміст заліза. Зараз його будинок стоїть перекошений. Неодноразово в їх селі збиралась комісія різного рівня та приїзжали представники ВАТ «ПГЗК». Останні повідомляли, що вони не винні в забруднені води та повітря. Представники комісій встановлювали факти загрози для проживання в селі, однак для відселення нічого зроблено не було. Представники комісії з Широківського району та Новолатівської сільської ради оглядали його будинок, складали акти обстеження його будинку, вказували на існуючі тріщини, інші видимі руйнування будинку, але його будинок аварійним визнано не було.
З питанням відселення він особисто не звертався до ВАТ «ПГЗК», але інші машканці села звертались і реагування ніякого не було. До ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ДП «Кривбасшахтозакриття» з питанням відселення він не звертався, оскільки не було відомо раніше, що ці підприємства також винні в забруднені навколишнього природного средовища та в руйнаціях будинків села.
З кожним роком стан будинку погіршується не зважаючи на те, що він приблизно з 2002 року 2 рази на рік робить поточні ремонти, замазує цементом тріщини, коштів на проведення капітального ремонту будинку в нього не вистачає.
З часу побудови хвостосховищ стали проявлятися негативні ознаки. Приблизно з 1982-1983 року почала псуватися вода в колодязях, вона стала солона і не придатна для використання. З 1985 року і на сьогоднішній день підвіз питної води здійснює ВАТ «ПГЗК», води для використання йому не вистачає.
Змінився і ландшафт села, на дорогах зявилися ями, наблизились до села відвали, знаходяться на відстані приблизно 600-700 м. та стали вищими, хвостосховища знаходяться на відстані приблизно 3 км. від села. З відвалів в село летить пульпа, він дихає забрудненим повітрям.
В 1989 році в центральній частині їх села по вул.Миру стався великий зсув, внаслідок якого була зруйнована велика кількість будинків, а їх мешканці відселені за рахунок коштів ВАТ «ПГЗК». Після цього, пошкодження свого будинку він та мешканці села стали безпосередньо пов'язувати з господарською діяльністю відповідачів та недотриманням ними в цій частині положень діючого природоохоронного законодавства.
Інше житло в нього відсутнє. Коштів на придбання житла у нього немає.
Приблизно з 2003 року він почав відчувати загрозу для свого життя та здоровя, став боятися, що будинок може зруйнуватися. Окрім того, відсутність питної води, руйнування доріг в селі, просадка грунту на городі та подвірї, утворення пилових бурь у вітряну погоду внаслідок невеликої відстані від села відвалів підприємств-відповідачів, впливають на стан оточуючого середовища та на його здоровя. Все це, як і руйнування його будинку і подвіря, завдає йому великих моральних страждань та переживань. Моральна шкода нарахована з часу коли він став помічати негативні фактори руйнування будинку та забруднення навколишнього природного середовища.
Підтримує уточнені позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача - ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що ОСОБА_5 з 1994 року постійно прописаний та проживає в АДРЕСА_1. До цього часу з 1982 року проживав за вказаною адресою, однак виїзжав на деякий час та проживав в квартирі своєї доньки в м.Кривому Розі.
Позивач з 1998 року почав звертатися до Новолатівської сільської ради з приводу руйнування житла. В 2003 році вперше почали складати акти по обстеженню житла мешканців села Новоселівки та в тому числі по обстеженню будинку позивача для того, щоб встановити факти руйнувань та в подальшому звертатися до відповідних органів. Будинок позивача має доглянутий вид, але в будинку по стінах і стелі видні тріщини, які з кожним роком збільшуються на 2-3 см.. Просіла підлога, мається руйнування і господарчих будівель та просідання грунту на подвірї, утворилось провалля на городі.
Також в селі та у позивача зокрема маються проблеми з водою. Вода в колодязях зіпсувалась настільки, що її не можна було використовувати навіть на господарчі потреби. Воду стали возити машини з ВАТ «ПГЗК», однак в недостатній кількості. Позивач разом з нею звертався до заступника директора ВАТ «ПГЗК» зі скаргами на забруднення повітря пилом з відвалів, який летить до села, на погіршення якості води.
В 2003 році в с.Новоселівка проводились дослідження пошукового інституту «Дніпродіпроводгосп». В 2004 році був наданий висновок, з якого слідує що підмив грунту здійснюється витоками з хвостосховищ, які належать ВАТ «ПГЗК», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та з балки Свистунова, під землею утворюються пустоти, у звязку з чим по селі не можливо провести водопостачання та прокласти газопровід. До цього часу вважали, що винним в руйнуванні будинків є господарська діяльність відповідачів.
Позивач часто перебуває в лікарні через хворі ноги, його подвіря, через неналежні водосточні канави, часто потерпає від зливів, які змивають забетоноване подвіря. Будинок аварійним визнано не було, однак проживати в ньому небезпечно. Всі ці явища впливають на моральний стан позивача.
Вважає, що позивачу ОСОБА_5 завдається шкода відповідачами через руйнацію його помешкання, погіршення стану природного середовища. Позовні вимоги позивача в уточненій редакції підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 суду пояснив, що з листопада 1994 року місце постійного проживання позивача ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 яке розташовано на лівому березі річки Інгулець і межує з півночі з відвалами «Лівобережними» ВАТ «ПГЗК», хвостосховищами «Войково», «Обєднане» ВАТ «ПГЗК» та ГЗК «АрселорМіттал Кривий Ріг», з півдня - ставком-накопичувачем шахтних вод в балці Свистунова ДП «Кривбасшахтозакриття», з заходу річкою Інгулець.
У зв'язку із введенням в експлуатацію відповідачами, починаючи з середини 60-х та до кінця 70-х років, в безпосередній близькості з місцем проживання позивача в лівобережній частині с. Новоселівка вищезазначених об'єктів підвищеної небезпеки, на яких проводяться гірничі роботи та роботи з видобування відкритим способом і збагачення корисних копалин, розташуванням відвалів «Лівобережних», хвостосховищ «Войково», «Обєднане», ставка-накопичувача шахтних вод в балці Свистунова, їх подальшої промислової експлуатації з постійним нарощуванням потужностей, а також неприйняття відповідачами зазначених гідроспоруд належних та своєчасних заходів по їх ремонту, в грунтові води за місцем проживання позивача стались значні витоки високомінералізованих та забруднених вод, у зв'язку з чим з початку 80-х років минулого століття і до теперішнього часу на даній території склалась вкрай складна екологічна ситуація.
Незадовільні інженерно-геологічні умови району та інтенсивне техногенне навантаження на геологічне середовище визначили виникнення специфічних, пов'язаних з інженерною діяльністю людини інтенсифікацію геологічних процесів та явищ на території даного району: підмив та руйнування берегів р.Інгулець, пливуни, суффозійні явища, зсуви, воронкоутворення, розвиток ярів та балок. Негативний вплив техногенних процесів, повязаних з господарською діяльністю відповідачів та належних їм обєктів підвищеної небезпеки на оточуюче позивачів природне середовище, неодноразово підтверджено численними науково- дослідницькими роботами: звітами Державного регіонального проекто-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгосп», за 2000, 2004 роки; ТОВ НВП «Центр екологічного аудиту та чистих технологій» м. Дніпропетровська, звіт за 2001 рік; ТОВ НВП «АКВАСОФТ» м. Дніпропетровськ, звіт 2004р., яким була вироблена фільтраційна модель території між вищезазначеними хвостосховищами та ставком накопичувачем балки Свистунова для оцінки техногенних витоків, які підходять до меж с.Новоселівка, висновками проведених в ході розгляду справи будівельно-технічної та гідрогеологічної експертиз, та іншими долученими до матеріалів справи доказами.
Підтвердженням негативного впливу об'єктів підвищеної небезпеки підприємств-відповідачів під час їх експлуатації на природне та соціальне середовище місця перебування позивачів, що створює загрозу для їх життя, здоров'я, а також збереження майна, представник позивачів вважає негативні наслідки, такі як: заміщення прісної питної води в колодязях на високомінералізовану, непридатну для вживання. В результаті господарської діяльності підприємств-відповідачів, хімічний склад води в колодязях став різко погіршуватись та вода стала непридатною для вжитку та приготування На цей час джерела питної води в селі відсутні, та її постачання до села здійснює автоцистернами з 1985 року перший з відповідачів -ВАТ "ПГЗК". Другий негативний наслідок - суттєве погіршення екологічного становища місцевого природного ландшафту, зміна його на техногенний. Починаючи з 60-х років минулого століття, в результаті здійснення відповідачами своєї господарської діяльності з використанням об'єктів підвищеної небезпеки, а саме об'єктів по відкритій розробці родовищ залізної руди, природний ландшафт за місцем постійного проживання позивачів суттєво змінився на техногенний. Третій негативний наслідок - активізація зсувних явищ на території постійного місця проживання позивачів. Так, в 1989 році в центрі лівобережної частини села виник зсув розміром 350 м впродовж берегу р.Інгулець та 100 м впродовж забудов. Внаслідок цього 22 будинки по вул. Мира, Перемоги, Нагорна було зруйновано, а мешканці цих будинків- відселені. Нові прояви зсуву поновились в 1996 році вище по схилу по вул.Перемоги, де також зруйновані житлові будинки. За період з 1998 по 2004 рік зсувні процеси продовжуються і зона зсувів з просадками поверхні землі розповсюдилась до 1км в північному напрямку вгору по течії і 300 м вглиб на забудованому березі. В зону деформацій поверхні землі потрапило і домоволодіння позивача, розташоване по АДРЕСА_1, яке почало руйнуватися. Однак, хоча будинок позивача не входе в санітарно-захисну зону, але негативний вплив на його будинок є явним і лише небажання відповідачів перешкоджає відселенню позивача. На підставі Закону України «Про вільний вибір місця проживання та пересування» позивач має право на вибір місця проживання. Таким місцем ОСОБА_5 обрав Жовтневий район м.Кривого Рогу.
Домоволодіння позивача належить йому на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 25.03.2002р. Широківською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області. За даними БТІ домоволодіння збудоване в 1959 році, процент його зносу складає 45%, загальна дійсна вартість домоволодіння згідно даних БТІ становить - 19295 грн.. Уточнена дійсна вартість садиби згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.06.2007 року, становить 31942,00 грн.. З часу постійного проживання позивача за вищевказаною адресою, внаслідок вищезазначених факторів техногенного впливу будинок та господарські споруди позивача почали руйнуватися.
На час проведення натурних обстежень помешкання позивача 29.09.2003р. та 27.05.2005р. були виявлені численні за кількістю та значні за розмірами пошкодження як в середині так і ззовні будинку, приміщення веранди відійшло від будинку в середньому на 5 см., підлога на веранді просіла, просідає будинок та грунт на подвірї. Всі ці ознаки є характерними і для інших будинків, які розташовані на лівобережній частині с.Новоселівка та не залежать від часу побудови будинку, технічних характеристик, що свідчить про взаємозвязок поступової руйнації будинку позивача з зсувними процесами, які відбуваються у верхній частині земної кори.
Першопричиною такого стану нерухомого майна позивача, як вважає представник ОСОБА_1 є техногенні процеси, які пов'язані з формуванням та розвитком фільтраційного потоку і підвищенням рівня підземних вод на території села внаслідок дуже значних витоків води із зазначених обєктів підвищеної небезпеки підприємств-відповідачів.
Так як руйнування свого житла та господарських споруд, а також порушення немайнових прав на безпечне для його життя та здоровя навколишнє природне середовище, позивач повязує з негативним впливом господарської діяльності відповідачів та експлуатацією обєктів підвищеної небезпеки, представник позивача просить суд усунути загрозу життю та здоровю останнього шляхом негайного відселення його з небезпечної території, вирішити питання про задоволення вимог матеріального характеру шляхом стягнення солідарно з відповідачів грошової компенсації середньої ринкової вартості устаткованої однокімнатної квартири у визначеному в позові розмірі, відшкодувати позивачу моральну шкоду, заподіяну відповідачами та стягнути судові витрати по справі.
Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачу завдано двоякої шкоди, а саме ними порушено як його особисте немайнове право на безпечне проживання на відповідній території, з одного боку, а з іншого - у зв'язку з цим ОСОБА_5 також завдано реальної майнової шкоди, яка полягає у позбавленні права на безпечне користування належним йому на праві власності нерухомим майном, а саме житловим домоволодінням, що підлягає захисту, виходячи із загальних положень діючого цивільного законодавства (ст.1166-1194 ЦКУ), у останнього виникає право на застосування двох і більше способів захисту своїх порушених цивільних прав та інтересів, а саме на відновлення становища, яке існувало до порушення його перелічених вище прав та відшкодування завданої майнової та моральної шкоди ( ч.2 ст.16 ЦК України). Однак позивач ОСОБА_5 відмовився від вимоги про солідарне стягнення з відповідачів грошової компенсації дійсної вартості житлового будинку.
Також, представник позивачів просить врахувати, що господарська діяльність відповідачів фактично пов'язана з експлуатацією ними об'єктів підвищеної небезпеки, діяльність яких регулюється Законом України «Про обєкти підвищеної небезпеки», то протиправність поведінки останніх безпосередньо проявилась в недотриманні ними вимог екологічного законодавства України, неприйнятті належних заходів по недопущенню аварій техногенного характеру, а також обмеженню та ліквідації їх наслідків, що в свою чергу потягло за собою нанесення шкоди навколишньому природному середовищу за місцем проживання позивачів та необхідності їх відселення з цієї екологічно небезпечної території.
Наявність причинно-наслідкового зв'язку між завданою відповідачами шкодою та її негативними наслідками, які настали для позивача підтверджується на думку представника позивача ОСОБА_1, як зовнішньо видимими для всіх змінами в сторону погіршення природного ландшафту данної місцевості на техногенний, так і документально - неодноразово проведеними науково-пошуковими роботами. Вина відповідачів в нанесенні даної шкоди особистим немайновим правам та майну позивача, проявляється в неусуненні керівництвом останніх негативних наслідків їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища. Також, представник позивача вважає, що у цій справі, з підстав, передбачених ч.2 та ч.5 ст. 1187 ЦК України, підприємства-відповідачі, які є власниками перелічених вище об'єктів (джерел) підвищеної небезпеки несуть відповідальність за завдану ними шкоду навколишньому природному середовищу за місцем проживання позивача, незалежно від їх вини.
Згідно п.4 ч.2 ст.16 ЦК України позивач має право вимагати через суд відновлення становища, яке існувало до порушення відповідачами права на належні, безпечні та здорові умови проживання на цій території. Через незворотність негативних екологічних процесів, які відбуваються на території лівобережної частини с. Новоселівка, які безпосередньо пов'язані з виробничою діяльністю підприємств-відповідачів, застосування даного способу захисту особистих немайнових прав позивачів, а також його реалізація можлива лише шляхом негайного відселення позивача з цієї території в іншу безпечну місцевість. У зв'язку з відсутністю на балансі підприємств-відповідачів власного житлового фонду, представник позивача просить зобовязати солідарних відповідачів вжити невідкладних заходів по усуненню створеної ними загрози життю, здоровю та майну позивача шляхом покладення на них обовязку по невідкладному відселенню позивача з техногенно-небезпечної території на якій він проживає, а також стягнути з солідарних відповідачів на користь позивача середню ринкову вартість житла для його проживання за вибраним новим безпечним місцем.
Механізм практичної реалізації позивачем своїх порушених прав, передбачений нормами ст.ст.1163-1165 ЦК України, згідно яким «Фізична особа, життю, здоровю або майну якої загрожує небезпека,..., має право вимагати її усунення від того, хто її створює. У разі не усунення загрози ... заінтересована особа має право вимагати: 1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; 2)відшкодування завданої шкоди; 3) заборони діяльності, яка створює загрозу. Стаття 1163 ЦК не виключає інших, способів захисту права на життя і здоров'я, порушеного створенням загрози цьому праву. Тому, представник ОСОБА_1 вважає, що найбільш ефективним засобом такого захисту згідно ст.1164 ЦКУ для позивача є його право вимагати від відповідачів прийняття невідкладних заходів по усуненню створеної ними загрози, а у випадку не усунення такої загрози, згідно п.2 цієї ж статті вимагати відшкодування завданої цим майнової та моральної шкоди. Так як порушення майнового права позивача пов'язано не стільки з реальним завданням шкоди належному йому на праві приватної власності нерухомому майну -домоволодінню АДРЕСА_1, а в більшій мірі - саме через неможливість безпечного користування цим майном у зв'язку з постійно існуючою загрозою його раптового знищення або пошкодження, а також неможливістю усунення цієї загрози шляхом перенесення вказаного вище нерухомого майна на іншу більш безпечну територію без втрати останнім своїх характерних ознак або товарного вигляду, позивач обирає спосіб захисту, можливість застосування якого передбачена ч.4 ст.22 та 1192 ЦК України. Наведений в ч.4 ст.22 ЦК України перелік способів відшкодування шкоди не є вичерпним, а з урахуванням конкретних обставин даної справи, суд не обмежений в застосуванні інших більш ефективних способів відшкодування майнової шкоди, в тому числі й стягнення з солідарних відповідачів на користь позивача грошової компенсації ринкової вартості однокімнатної устаткованої квартири, необхідної для проживання ОСОБА_5 після такого відселення за вибраним ним новим місцем проживання в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, розмір якої, згідно аналітичної довідки Бюро нерухомості «Спектр» складає станом на листопад 2008 року 166 299 грн..
Також представник позивачів просить стягнути солідарно з відповідачів, відповідальність яких неможливо розмежувати у звязку зі спільним негативним впливом належних їм обєктів на екологічну ситуацію в постійному місці проживання позивача, суму на відшкодуваннязавданої останньому моральної шкоди. Моральна шкода була нарахована виходячи з того, що позивач з 1982 року проживав в с.Новоселівка без реєстрації, а з листопада 1994 року почав проживати постійно на небезпечній території, та в подальшому став власником житла, яке зазнає негативного впливу. Моральну шкоду слід рахувати з січня 1985 року з моменту виникнення перших стійких проявів погіршення екологічної ситуації місцевості. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях і хвилюваннях з приводу поступового та постійно триваючого руйнування належного позивачу домоволодіння, з необхідністю вжиття постійних додаткових зусиль та значних матеріальних витрат для підтримання житла в безпечному для його проживання стані, що призвело до позбавлення його як власника можливості реалізувати право на відчуження даного нерухомого майна у звязку з суттєвим зниженням ринкової вартості та привабливості даного домоволодіння для потенційних покупців через екологічну забрудненість території його місця знаходження. Крім цього немайнова моральна шкода завдана позивачу складається з довготривалих душевних страждань і хвилювань, які він відчув та продовжує відчувати у звязку з допущеними відповідачами порушеннями його права на безпечне для життя і здоровя навколишнє природне середовище, не усуненням ними постійної та реальної загрози життю та здоровю, повязаної з можливим повним руйнуванням даного житла, негативними наслідками, які позбавили його питної води, безпечних умов житла. Сума моральної шкоди для позивача складає 14630 грн. 50 коп., яку представник позивача ОСОБА_1 вважає мінімальною та незначною для відповідачів.
Окрім цього, представник ОСОБА_1 також підтримав вимогу позивача про відшкодування на користь останнього судових витрат по справі, а саме 1700 грн. сплаченого судового збору, 164,41 грн.- витрати за проведення інвентаризаційних послуг Криворізького БТІ, 1000 грн. - витрат по проведенню судово-будівельної експертизи.
Представники відповідача ВАТ «ПГЗК» позовні вимоги не визнали та суду пояснили, що район села Новоселівка має складну тектонічну будову, що виражається у наявності двох розломів субширотного полягання. В таких геологічних умовах закономірним є наявність в районі зрушень земної кори, і як наслідок, прояви ерозійних та зсувних процесів. Тому вони не погоджуються з твердженням позивача та його представників, що зсувні процеси є результатом тільки діяльності їх підприємства. На екологічну ситуацію в с.Новоселівка впливають і природні чинники. Ця місцевість є потенційно зсувонебезпечною.
Також вони не погоджуються з висновками Звітів інституту „Дніпродіпроводгосп" та НВП ТОВ „Аквасофт" 2004 років, які при розрахунках втрат підземних вод, що поступають до с.Новоселівка від техногенних джерел взагалі не врахували факти катастрофічних витоків шахтних вод зі ставка-накопичувача в б. Свистунова, що належить ДП „Кривбасшахтозакриття" в 1976-1977 роках. Показники втрат води з хвостосховища „Войково" за період з 1987-2004 роки не мають технічного обґрунтування та не підтверджені ніякими геологічними та гідрогеологічними дослідженнями. Аварійних ситуацій та катастрофічних витоків високомінералізованих вод з гідротехнічних обєктів ВАТ «ПГЗК» не відбувалось. Вищезазначені Звіти були виконані без проведення гідрогеологічних пошукових робіт, без участі спеціалістів генерального проектувальника "Укргіпроруда" (м.Харків) та спеціалістів комбінату ВАТ "ПГЗК", не мають об'єктивної оцінки екологічних проблем і техногенних процесів, які відбуваються на території с.Новоселівка, необхідних висновків геологічних та гідрогеологічних експертиз району, а тому не можуть бути використані в якості доказів при розгляді справи.
Введення в експлуатацію 1 карти хвостосховища «Обєднане» та хвостосховища „Войково" здійснювалось згідно з Актами приймання Державною приймальною комісією пускових комплексів хвостосховища 1964, 1977, 1978, 1979 років, за якими загальна оцінка пускових комплексів визначена „Відмінно", а комплекси є такими, що відповідають проекту, стандартам, будівельним нормам та правилам, вимогам приймання завершених будівництвом об'єктів, викладених у БНіП та правилах приймання закінчених будівництвом об'єктів. Для зменшення фільтрації мінералізованих вод у хвостосховищ „Войково" було збудовано екран зі суглинків, що зафіксовано Актом прийомки в експлуатацію Державною приймальною комісією завершеного будівництвом 1-го пускового комплексу хвостосховища в районі с.Войково від 30.09.1977 року, який фактично відіграє роль протифільтраційного екрану. Крім того, для зменшення фільтрації була збудована система дренажних пристроїв: приглеблевий трубчатий дренаж закритого типу та водознижуючі свердловини.
Існуючий комплекс захисних інженерних заходів на сьогодні дозволяє досягнути рівня перехвату фільтраційних „проскоків" майже до 90%, що відображено у Висновку Державної екологічної експертизи робочого проекту „Реконструкція хвостового господарства та оборотного водопостачання з нарощуванням хвостосховища „Войково" до відм. +135,0 м. №11 від 09.02.2001 року.
Експлуатація та нарощування хвостосховища ВАТ „ПГЗК"- „Войково", „Об'єднане" ВАТ «ПГЗК» і ВАТ„АрселорМіттал Кривий Ріг" здійснюється за наявності всіх дозволів та експертиз уповноважених органів, необхідних для об'єктів даного виду. Проекти нарощування хвостосховищ мають позитивні відгуки з точки зору їх впливу на оточуюче природне середовище. Поступове нарощування хвостосховищ є технологічно закономірним процесом, без якого тривала експлуатація хвостосховища неможлива.
Проект нарощування хвостосховища „Войково" розроблений генеральною проектувальною організацією ВАТ "Укргіпроруда" (м.Харків) з залученням державних проектних інститутів "УкрНДІводоканалпроект" (м.Київ), ІГТМ НАН України (м. Дніпропетровськ) з використанням матеріалів інженерно-геологічних та дослідницьких робіт інститутів та організацій, які вивчали питання нарощування хвостосховища до максимально можливих позначок, проводили лабораторні випробування грунтів на динамічну стійкість, вели розрахунки коефіцієнтів запасу стійкісті низових відкосів огороджуючи дамби хвостосховища, розробляли заходи по захисту гідрогеологічного середовища від дії хвостосховища та розробляли матеріали оцінки впливу на навколишнє природне середовище.
Проект нарощування хвостосховища „Об'єднане" має позитивні висновки Міністерства охорони здоров'я України від 01.04.2002 року № 5, Міністерства екології та природних ресурсів України від 24.04.2002 року № 18, про що зазначено у Зведеному комплексному висновку міжгалузевої служби „Украгроінвестекспертиза" 66/2001 від 25.04.2005 року.
Технічний стан протифільтраційних споруд на хвостосховищах „Войково" та „Об'єднане" є таким, що відповідає всім технічним вимогам, що ставляться до об'єктів даного виду. Це підтверджується щорічними обстеженнями хвостосховищ та висновками уповноважених органів.
Факти аварій чи значних витоків води з хвостосховищ „Войково" та „Об'єднане" не зафіксовані жодним актом, а катастрофічні витоки шахтних вод з пруда-накопичувача балки Свистунова мали місце у 1976-1977 роках.
Ще до початку активних гідротехнічних робіт природні води Південного регіону м. Кривого Рогу та Широківського району Дніпропетровської області, були в значній частині засолені, що підтверджується даними приведеними у двохтомній роботі, надрукованій згідно з постановою Наукової ради інституту геологічних наук Національної Академії Наук України.
Щодо звинувачення відповідача у близькості розташування виробничих обєктів з місцем його проживання та зміні оточуючого середовища на техногенне, представники ВАТ «ПГЗК» зауважили, що виробничу діяльність ВАТ „ПГЗК" здійснює виключно на спеціально відведених для цього територіях і за наявності необхідних дозволів уповноважених органів місцевого самоврядування району та спеціальних органів (будівельного, екологічного, земельного нагляду). Підприємство не має права самостійно, на власний розсуд обирати район для розробки та виробництва. Таким чином, звинувачення ВАТ„ПГЗК" у зміні природного ландшафту на техногенний представники ВАТ «ПГЗК» також вважають необґрунтованими.
У звязку зі зверненням позивача щодо обстеження технічного стану його будинку лише у 2003 році, можна зробити висновок, що до цього стан будівель його задовольняв та не викликав хвилювань. Крім того, акти обстеження житлового будинку позивача, що складені за участю представників органу місцевого самоврядування мають суб'єктивний характер, оскільки до складу комісії не входили представники ні ВАТ „Південний ГЗК", ні ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг", ні спеціалісти, що мають знання в будівельній галузі. Також вони не погоджуються з висновками судових будівельно-технічної та гідрогеологічної експертиз, вважають, що вони зроблені поверхово, без реальних досліджень, а тому не можуть бути взяті до уваги суду.
Крім того, не зрозуміло, якою правовою нормою обґрунтоване посилання позивача на те, що реалізація такого виду захисту цивільних прав та інтересів як «відновлення становища, яке існувало до порушення» можливе лише «шляхом негайного відселення позивача з небезпечної для його проживання зони», адже відселенню підлягають особи які проживають в зоні надзвичайної екологічної ситуації в порядку, передбаченому Законом України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» та Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природоохоронного характеру». При цьому район с.Новоселівка не визнаний зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Неправомірні на думку представників ВАТ «ПГЗК» вимоги позивача ОСОБА_5 щодо відшкодування майнової шкоди, так як майно вказаного позивача не є втраченим та не визнано аварійним, у зв'язку з чим є не зрозумілою вимога щодо «компенсації ринкової вартості житла за новим вибраним позивачем місцем проживання». Є необгрунтованим і посилання позивача на ч.2 та ч.5 ст. 1187 ЦК України, оскільки відповідачі несуть відповідальність за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду навколишньому середовищу лише у разі аварій, які могли на них статися, а таких фактів на об'єктах не було зафіксовано, отже і відповідальність в даному випадку не настає, так як сам факт експлуатації не свідчить про протиправність поведінки відповідача та не завдає шкоди.
На думку представників ВАТ «ПГЗК», поліпшенням житлових умов позивача повинні займатися виконавчі органи місцевої влади. Просять врахувати, що в 2004 році ВАТ «ПГЗК» безкоштовно здійснив передачу у власність територіальної громади смт.Широке двох 40-квартирних будинків незавершених будівництвом для відселення мешканців села Новоселівки із зсувної зони, а Широківська райдержадміністрація підтвердила факт передачі на баланс Широківської селищної ради вказаних будинків з метою їх подальшої добудови та відселення в них мешканців с.Новоселівка з зсувної зони села.
ВАТ «ПГЗК» здійснює покладені на нього обовязки стосовно охорони природного середовища, своєчасно платить відповідні, передбачені законодавством, податки, які надходять і до бюджету Широківського району, допомагає мешканцям, в тому числі і села Новоселівка в налагодженні соціально-побутових умов. Так, за рішенням місцевих органів ВАТ «ПГЗК» забезпечує підвіз питної води в с.Новоселівка, щорічно проводить підсипку доріг, в санітарній зоні комбінату житлові будівлі відсутні, а всі мешканці із санітарної зони відселені. Вважають, що позивачем не доведені факти заподіяння йому моральної шкоди протиправними діями відповідачів, а тому його вимоги стосовно стягнення моральної шкоди також не обгрунтовані. Просять в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представники другого відповідача ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» проти позовних вимог заперечують. Вважають, що позивачами не приведені докази неправомірних дій чи бездіяльності ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у результаті яких була заподіяна майнова та моральна шкода позивачу. Підтримують доводи та заперечення з цих підстав представників ВАТ «ПГЗК». Звертають увагу суду на те, що під час експлуатації належної їм частини хвостосховища «Обєднане» ніяких аварійних витоків не відбувалося, ця гідроспоруда введена в експлуатацію з дотриманням всіх необхідних норм та правил, та експлуатується в нормальному режимі без порушень. За цей час не приймалося ніяких рішень стосовно порушення ними природоохоронного законодавства.
Також вони не погоджуються з висновками проведених у справі експертиз, просять суд врахувати, що гідрогеологічна експертиза проводилася лише на підставі візуального обстеження та звітів і документів, які долучені до справи, без проведення досліджень та без залучення спеціалістів підприємств. Висновок, складений судовим експертом ОСОБА_10, на думку представників другого відповідача, є некваліфікованим, так як експерт не надав відповіді на поставлені питання, висновок містить масу протиріч, не дотримані вимоги інструкції щодо підпису і засвідчення печаткою кожного аркушу висновку експерта. Так експерт ОСОБА_10 в своєму висновку зазначила, що житлова будівля позивача знаходиться в аварійному стані і в той же час зазначає, що будинок має доглянутий вид.
Вважають, що позивач жодним документом не довів факт динамічних процесів руйнування його домоволодіння. Причинно-наслідковий звязок між існуванням дефектів будівельних споруд та техногенною діяльністю ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не доведений ані експертизою, ані будь-якими іншими долученими до справи документами. Відсутні докази неможливості проживання позивача у АДРЕСА_1.
Вся нормативна база, на яку посилається позивач, являє собою загальні поняття в області прав і обовязків громадян і не є правовою основою для визначення шкоди та підставою позовних вимог. У звязку з відсутністю складу правопорушення, відсутні підстави для виникнення відповідальності та обовязку по відшкодуванню шкоди. Так як факт заподіяння майнової шкоди з боку другого відповідача позивачем не доведений, то відсутні й підстави для відшкодування моральної шкоди. Також зазначають, що вимоги позивача щодо усунення загрози його життю через аварійний стан житла повинні були б віднесені до органів місцевого самоврядування. Просять в позові відмовити повністю.
Представники відповідача ДП «Кривбасшахтозакриття» позовні вимоги не визнали в повному обсязі. Суду пояснили, що ДП «Кривбасшахтозакриття" створено на майні державного підприємства «Кривбасреструктуризація» та майні інституту «Кривбаспроект» згідно Наказу Міністерства промислової політики України від 25.06.2004 року №315 «Про створення Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття». Згідно цього наказу та розяснення до нього від 04.07.2006 року ДП «Кривбасшахтозакрипя» не є правонаступником підприємств, на майні яких воно створене, у тому числі: ДП «Кривбасреструктуризація» та Інституту „Кривбаспроект".
Балка Свистунова експлуатується з 1976 року. Її власниками були: 1976-1998 рік ДВО «Кривбасруда»; 1998-2002 рік-Управління «Кривбасгідрозахист»; 2002-2004 ДП «Кривбасреструктуризація», з 30.08.2004 року ДП «Кривбасшахтозакриття». За час експлуатації балки Свистунова, тобто з 30.08.2004 року і по теперішній час, аварійних або інших понаднормових витоків або фільтрацій не спостерігалось. Дії ДП «Кривбасшахтозакриття», на балансі якого перебуває балка Свистунова, повязані з її експлуатацією винятково шляхом надання промисловим підприємствам послуг з прийому, тимчасової акумуляції та скиду високо мінералізованої шахтної води шляхом відкачування в річку Інгулець. Відповідно до п.2.1. Договорів про надання послуг зазначається: „Замовник є власником високомінералізованої шахтної води протягом усього періоду від прийому до скидання в р.Інгулець". Таким чином, до витоків води, які теоретично могли б бути, ДП «Кривбасшахтозакриття" ніякого відношення не має, оскільки не є її власником. Позивачем та його представниками не доведені факти неправомірних дій чи бездіяльності ДП «Кривбасшахтозакриття» в результаті яких була нанесена майнова шкода позивачу, і як наслідок цього, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди. Просять в позові відмовити.
Представник третьої особи Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області -Власова Н.Х. суду пояснила, що Новолатівська сільська рада з приводу небезпечної екологічної ситуації, яка склалася на території села, неодноразово зверталася як до районних, обласних, так і до державних органів, влади. Після зсуву, який відбувся в центральній частині села в 1989 року були зруйновні будинки, та їх мешканців було відселено в м.Кривий Ріг силами ВАТ «ПГЗК». Також були звернення з питанням визнання с.Новоселівка зоною стихійного техногенного лиха. На цей час зсуви поширюються, продовжується деформація поверхні землі та руйнування будинків, в тому числі і на вул. Миру, де мешкає позивач. З 2003 року періодично проводиться обстеження будинку по АДРЕСА_1 за заявою позивача. Оригінали актів за результатами таких обстежень передаються у відділ по надзвичайним ситуаціям Широківської райдержадміністрації. Позивач доглядає за своїм будинком, однак візуально видно, що в будинку зявляються нові тріщини, просідають вікна, просідає подвіря та присадибна ділянка. Навпроти будинку позивача, на місці де стояв будинок, утворилась яма глибиною до 3-х метрів. Їй відомо, що ситуація в с.Новоселівка вивчалася науково-дослідницькими установами, по цьому питанню працювали комісії, але ніяких заходів по цей час не прийнято. На балансі Новолатівської сільської ради житлового фонду немає, черговість та списки на отримання житла відсутні, оскільки відсутнє комунальне житло, всі будинки, в яких мешкають жителі с.Новоселівка приватні. Бюджет сільської ради невеликий і його ледь вистачає на утримання підвідомчих організацій: сільську раду, дитсадок, фельшерські пункти, бібліотеки та клуб. Позивач із заявами про виділення коштів на ремонт будинку, а також з питанням визнання будинку аварійним не звертався, рішення про визнання АДРЕСА_1 аварійним - не приймалось. Просить суд, задовольнити вимоги позивача.
Представник третьої особи Широківської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області в судове засідання не явився, направив до суду лист в якому зазначив, що Широківська селищна рада не заявляє самостійних вимог щодо предмета та просить розглянути справу без участі їх представника.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в с.Новоселівка, працювала головою сільради даного села з 1985 року. Коли вода стала непридатною для вживання, вона стала звертатися до ВАТ «ПГЗК» з цією проблемою, оскільки геологи, які працювали в селі говорили, що є вина ВАТ «ПГЗК» в погіршенні якості води. В подальшому ВАТ «ПГЗК» було зобовязано здійснювати підвоз води в їх село. Вона як голова сільради також зверталась до районної санстанції з приводу забруднення повітря пульпою, яка летить з відвалів підприємств. Спеціалісти різних органів та служб, які працювали в селі доводили, що село підлягає знесенню. Був намір ВАТ «ПГЗК» перенести село Новоселівка в іншу місцевість та відселити його мешканців, що було повязано із загрозою зсуву грунту. Однак із передачею підприємства в приватну власність ці питання залишились не вирішеними і ними більше ніхто не займався. Приблизно з 1985 року мешканці села почали звертатися в сільраду з приводу руйнування їх будинків. Посеред села трапився зсув землі, були зруйновані старі і більш нові будинки, люди відселені. Процеси руйнування будинків є характерними для всього села. Питання про визнання села зоною надзвичайної екологічної ситуації не ставилось. Обстеження житла, з метою визнання його непридатним для проживання -не проводилось. Сам позивач до неї як до голови сільради не звертався, на його подвірї вона не була, будинок не обстежувала.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона керувала роботою по створенню фільтраційної моделі територій хвостосховищ «Войково», «Обєднаного» та балки Свистунова для оцінки технологічних втрат води, які наближуються до с.Новоселівка. Робота виконувалась по договору з інститутом «Дніпродіпроводгосп». Основна мета роботи створення моделі для оцінки витрат підземних вод в природних умовах та в умовах технологічного впливу. Активізація геологічних процесів на території с.Новоселівка відбувалась в період з 1970р. по 1989 р.. Було встановлено, що витрати води з технологічних споруд в бік села Новоселівка зростали. В 1989 році він перевищував природній розход води в 3,4 рази. Вважає, що підйом рівня підземних вод привів до прискорення фільтрації, створило додатковий тиск, що послабило грунт та визвало активізацію геологічних процесів. Фільтрація води з гідроспоруд є природньою їх особливістю, але повинен бути протифільтраційний екран. Із матеріалів, з якими вони працювали при створенні моделі, не вбачається про наявність штучного протифільтраційного екрану на досліджених спорудах, лише природний, якого не достатньо. Природні умови території, на якій знаходиться с.Новоселівка, схильні до таких процесів, але основним поштовхом стала техногенна діяльність.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він працює головним інженером проекту ДРПВ інституту «Дніпродіпроводгосп». В 2004 році їх інститутом проводилася робота по обєкту «Заходи з локалізації зсувних процесів і захист від підтоплення с.Новоселівка Широківського району». Ця робота була виконана за розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 19.01.2004 року, у звязку з зсувними процесами в с.Новоселівка, що потягли обвали грунту та відселення мешканців будинків. Метою цієї роботи було визначення джерел, що викликають активізацію негативних геологічних процесів в лівобережній частині с.Новоселівка. При виконанні цієї роботи були залучені такі організації, як НВП «Аквасофт» та Криворізька комплексна геологічна партія КП «Южукргеология». Криворізька геологічна партія КП «Южукргеология» виконувала роботи щодо збору, аналізу та обгрунтуванню раніше виконаних геофізичних, гідрогеологічних робіт, даних режимних спостережень про стан наявних дренажних споруд в районі хвостосховищ.
НВП «Аквасофт» повинно було розробити математичну модель, яка б відтворювала гідрогеологічий стан території між р.Інгулець, хвостосховищами «Войково» «Обднане» та ставком накопичувачем б. Свистунова в природних та штучних умовах, на підставі якої була б зроблена оцінка втрат підземних вод, які надходять до р.Інгулець, як в природних умовах, так і під впливом техногенних чинників.
Завданням інституту «Дніпродіпроводгосп» було уточнення зони розповсюдження зсувних деформацій лівобережної частини с.Новоселівка з аналізом стану житлових будинків в цій зоні, складання висновку про негативні геологічні процеси, що відбуваються на території села з визначенням природи їх виникнення та чинників, які впливають на їх активізацію, з оцінкою можливості подальшого використання території в житлово-господарських цілях.
Ця робота була виконана, та результати оформлено звітом за 2004 рік. Звіт виконаний досвідченими кваліфікованими фахівцями, на підставі зібраних реальних даних та з застосуванням наукових методів моделювання, звіт отримав висновок ДП «ДОС Укрінвестекспертизи» в серпні 2005 року, та рекомендований до затвердження. Він повністю підтримує все те, що зазначено в звіті, відомості, які там викладені відповідають дійсному стану на зазначеній території.
Згідно висновків цієї роботи було встановлено, що територія про яку йшлося дійсно підлягає інтенсивному техногенному впливу, повязаному з гірничим виробництвом (відвали, хвостосховища, ставок накопичувач). На території району встановлений розвиток таких геологічних явищ, як підмив та руйнування берегів річки Інгулець, пливуни, суфозійні явища, зсуви, ярково-балочна ерозія. Активізація цих негативних явищ сталася саме через техногенне навантаження, та через експлуатацію зазначених гідроспоруд. Розвиток цих явищ продовжується, так як він займався цією проблемою ще у 2001 році. Тоді теж складали звіт, пропонували заходи по локалізації, в тому числі самим дешевим для підприємств так само був захід по відселенню мешканців з зсувонебезпечної території. Станом на 2004 рік зсувна зона збільшилась, тому, вважає, що є небезпека для проживання людей. Очевидний звязок просідання грунту з руйнуванням будинків та доріг в селі. Зазначив, що під впливом природних чинників негативні процеси так швидко б не відбувалися. Було встановлено, що територія с.Новоселівка знаходиться в зоні інтенсивного впливу підприємств ВАТ«ПГЗК», ГЗК «Арселор Міттал Кривий Ріг» (70,9%) та користувачів ставка-накопичувача шахтних вод б.Свистунова - 11(29%). НВП «Аквасофт» методом математичного моделювання вирахувало кількість фільтраційних витоків з гідроспоруд, які надійшли до села Новоселівка за 1964-2004 роки. Також було зроблено висновок, що інтенсивний техногенний вплив призвів до зростання рівня підземних вод, що викликало розвиток та інтенсифікацію таких небезпечних геологічних процесів, як зсуви та провалля; що призводить до руйнування житлових будинків, та що через складну техногенну ситуацію для даної місцевості, неможливо передбачити заходи, які б запобігли руйнуванню будинків. Їх роботою були запропоновані заходи для призупинення зсувних процесів, які направлені на зниження рівня підземних вод неогенового горизонту самий економічно вигідний варіант - відселення мешканців АДРЕСА_1.
Вважає, що головним чинником активізації зсувних процесів, які впливають на стан земної поверхні в с.Новоселівка, а звідси і на технічний стан житлових будинків є техногенні. Спрогнозувати зсув не можливо. Вважає, що є загроза для проживання людей на території села Новоселівка.
Експерт ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що свій висновок від 17.06.2007 року №107 вона підтримує повністю. Вона проводила натурне обстеження будинку по АДРЕСА_1 в с.Новоселівка. Будинок позивача 1959 року побудови, літня кухня побудована в 1965 році. Фізичний знос житлового будинку 60%. Візуальним обстеженням були виявлені нерівномірна просадка фундаменту, значні повздовжні та поперечні тріщини, вздуття окремих частин, глибокі, місцями наскрізні тріщини на стінах, просідання окремих дошок на підлозі, нерівність поверхні перекриття, прогиб деревяних балок, біля вікон - тріщини в місцях примикання до стіни, дверні коробки перекошені, двері осіли та не щільно закриваються. Аналогічні дефекти мають всі господарські будови. Головною причиною деформації будівельних конструкцій будинку та господарських споруд, є нерівномірна просадка фундаментів. Стан фундаментів, їх глибину вона не досліджувала, стан відмостків також обстежувала візуально. Виходячи з того, що на домоволодіння позивача видано свідоцтво про право власності, то вона зробила висновок, що вони відповідали всім санітарно-будівельним нормам і правилам, які діяли на той час. Застосування до старих будівель нових норм та правил не можливо, так як вони змінювалися. При проведенні експертизи встановлено, що житловий будинок позивача знаходиться в незадовільному стані, хоча регулярно здійснює поточні ремонти і зовнішньо будинок має доглянутий вид. Однак наявна тенденція до його подальшого руйнування, а тому будинок є аварійним. Візуально визначити безпечність проживання в ньому людей не можливо, це можна встановити лише лабораторним шляхом. Визначити ринкову вартість домоволодіння вона не змогла, так як місце розташування будинку- зона руйнування, а стан будинку- аварійний. Тому вона визначила дійсну вартість домоволодіння по АДРЕСА_1 в сумі 31942 грн.. Вважає, що її висновок відповідає всім вимогам, які предявляються до експертного висновку.
Експерт ОСОБА_15 суду пояснив, що він працює зав.кафедри гідрогеології та інженерної геології Дніпропетровського національного університету, доктор технічних наук. Приблизно з березня 2007 року до їх університету стали надходити ухвали про призначення гідрогеологічної експертизи на території с.Новоселівка по іншим справам. Вони почали оглядати документи та готуватися до проведення експертизи. Згідно ухвали Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу по даній справі він та його колеги - доценти кафедри гідрогеології та інженерної геології Дніпропетровського національного університету, кандидати технічних наук ОСОБА_16 і ОСОБА_8 проводили гідрогеологічну експертизу у справі за позовом ОСОБА_5 до підприємств гірничо-видобувної галузі про усунення загрози життю, здоровю та майну позивача та відшкодування шкоди, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища. Їх університет проводить наукові експертизи, про що зазначено в його статуті. Приблизно в червні липні 2007 року він з колегами відвідали с.Новоселівка, де в присутності представників відповідачів були погоджені напрямки обстеження. Ними зафіксовані факти руйнування в селі та в домоволодінні кожного з позивачів по всім позовам. Обстеження помешкання позивача проводилось раніше ніж отримання ухвали про призначення експертизи, оскільки питання які були поставлені на експертизу по аналогічним справам були однакові і стосувалися однієї території -с.Новоселівка. В червні 2008 року був складений висновок по даній справі. На розгляд експертів були поставлені питання щодо встановлення причин та факторів прояву негативних інженерно-геологічних процесів на території села Новоселівка Широківського району. Експертиза проведена на основі візуального обстеження гідротехнічних споруд і відвалів вищезазначених підприємств та села Новоселівка, вивчення матеріалів справи, результатів проектних вишукувань та науково-дослідних робіт. Обєктом дослідження була природна-технічна геосистема, функціонування якої зумовлено комплексом дій, які з одного боку, змінюють екологічний стан території, а з іншого визначають відповідну реакцію геологічного середовища на техногенний вплив, що в свою чергу збільшує екологічний ризик. Будинок позивача знаходиться на схилі в зоні небезпечній по карсту і суфозіям.
В ході виконання експертизи було встановлено, що в природних умовах без дії техногенного обводнення грунтовий масив зберігає стійкість. Встановлено, що причинами активізації зсувних процесів на території села Новоселівка є дія техногенних чинників у формуванні геодинамічного, гідродинамічного та гідро-геохімічного режимів досліджуваної території. Саме техногенні чинники - обумовлюють інтенсифікацію розвитку й катастрофічної активізації з негативними наслідками, що суттєво впливає на екологічну безпеку. Серед техногенних чинників, що встановлені в межах с. Новоселівка, є - гідростатичний підпір у гідроспорудах ("Войково", "Об'єднане"), що перевищує природні рівні ґрунтових вод на 70м; додаткове компресійне навантаження на водопровідні шари під відвалами пустих порід «Лівобережні», що еквівалентне заглибленню шарів на висоту відвалів, тобто 40-70 м (це спричиняє деформацію природної фільтраційної течії і її додаткове спрямування в напрямку с. Новоселівка); фільтрація мінералізованої води (20-35 г/л) зі ставка-накопичувача у балці Свистунова до річки Інгулець через геологічні відкладення у межах с.Новоселівка та додаткове зволоження грунтів лівобережного схилу.
За результатами досліджень встановлено, що активізація інженерно-геологічних процесів в 1980-1989 роках співпадає з періодом найбільшого підйому рівня підземних вод в неогенових та четвертинних відкладеннях. Зафіксовані зміни гідрогеохімічного стану підземних вод полягають в значному зростанні їх мінералізації та трансформації хімічного складу води.
Інтенсивність протікання, концентрація, частота та масштаби прояву техногенно обумовлених геологічних процесів істотно перевищують аналогічні природні. Основними техногенними факторами впливу на довкілля с.Новоселівка, що знаходиться в зоні техногенного навантаження, є: накопичення відходів гірничодобувного і переробного комплексів та порушення гідрогеологічного режиму території.
Експертами дані відповіді на всі питання експертизи. Підтверджений переважний негативний вплив техногенних чинників /наявність експлуатації гідротехнічних споруд/ на геологічне середовище села Новоселівка, та територію де розташоване домоволодіння позивача, та зроблено висновки про продовження цих негативних процесів.
Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона працює доцентом кафедри гідрогеології та інженерної геології Національного технічного університету та була залучена до проведення гідрогеологічної експертизи на території с.Новоселівка. Приблизно з липня 2007 року вони почали проводити комплексне обстеження території с. Новоселівки та гідротехнічних споруд і відвалів, що можна вважати початком проведення експертизи. Висновок по експертизі було закінчено в червні 2008 року. Проведення експертизи включало в себе обстеження території, вивчення матеріалів судової справи, вивчення результатів наукових вишукувань і науково-дослідних робіт та їх аналіз. Оскільки аналогічна експертиза була призначена по 10 аналогічних справах, які знаходились в Інгулецькому районному суді м.Кривого Рогу, вони влітку 2007 року провели обстеження домоволодінь всіх позивачів та обстеження гідротехнічних обєктів.
Вислухав позивача, представників позивача, представників відповідачів і представника третьої особи Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, свідків, експертів, вивчивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_5 зареєстрований та проживає в с.Новоселівка Широківського району Дніпропетровської області з 09 листопада 1994 року по цей час (а.с.76, 87 т.1). Домоволодіння по АДРЕСА_1 належить позивачу на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.03.2002 року, виданого державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори та зареєстрованого у Криворізькому БТІ в реєстровій книзі №18 стор. 350, запис №Ь758 (а.с.77 т.1). Домоволодіння позивача включає в себе: житловий будинок загальною площею 43,9 кв.м, житловою площею 26,0 кв.м, літню кухню, погріб, вбиральню, навіс, сарай, паркани, колодязь, басейн, дійсна вартість яких згідно довідки-характеристики БТІ складає 19295,00 грн. (а.с.81 т.1). Уточнена дійсна вартість домоволодіння згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.06.2007 року, становить 31942,00 грн., процент зносу будинку складає 60% (а.с.154 т.3).
Також встановлено, що в 1989 році в центрі лівобережної частини села виник зсув розміром 350 м. впродовж берегу р.Інгулець та 100м. впродовж забудови. Внаслідок цього 22 будинки по вул.Миру, Перемоги, Нагорна було зруйновано та мешканців цих будинків відселено. Нові прояви зсуву поновились в 1996 році вище по схилу по вул.Перемоги, де також зруйновані житлові будинки. За період з 1998 по 2004 рік зсувні процеси продовжуються і зона зсувів з просадками поверхні землі розповсюдилась до 1 км в північному напрямку вгору по течії і 300м вглиб на забудованому березі. В цю зону попали будинки по вул.Шевченка, Франка, Миру, Гагаріна, Перемоги та Нагірній (звіт інституту «Дніпродіпроводгосп», 2004 рік (а.с.88-110 т.1).
Встановлено, що обстеження технічного стану житлового будинку позивача за участю представників виконкому Новоселівської сільради було проведено 29.09.2003 року (а.с.82 т.1) та повторно за участю представників Новолатівської сільради -27.05.2005 року. Згідно акту обстеження від 27.05.2005 року було встановлено, що в будинку позивача на стінах тріщини розміром 3 см., у веранді просіла підлога на 4 см., на стелі тріщини різного розміру, знадвору будинок просідає, правий кут будинку просів на 20 см., за сараєм просів грунт на 30 см.. Забетонований двір просів та утворились ями різного розміру. (а.с.83 т.1)
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №107 від 17.06.2007 року житловий будинок позивача АДРЕСА_1 побудови 1959 року, літня кухня - 1965 року побудови. Візуальним обстеженням були виявлені нерівномірна усадка фундаменту, повздовжні та поперечні тріщини фундаменту, вздуття окремих частин, глибокі місцями наскрізні тріщини на стінах, в перегородках глибокі тріщини в місцях примикання до інших конструкцій, нерівність поверхні та прогиб деревяних балок на перекритті, на підлозі просідання окремих дошок, біля вікон глибокі тріщини в місцях примикання до стіни, двері осіли та не щільно закриваються, дверні коробки перекошені, в місцях примикання до стіни глибокі тріщини. Аналогічні дефекти (глибокі тріщини по стінам та фундаменту) мають всі господарські будови. Причиною деформації будівельних конструкцій будинку та господарських споруд є нерівномірна просадка фундаментів. Щодо причин, які призвели до руйнування житлового будинку позивачів та господарських споруд, то згідно висновку експерта, вони детально наведені в книзі «Геологічні проблеми Криворізького басейну в умовах реструктуризації гірничодобувної галузі», виданої за постановою вченої ради Інституту геологічних наук НАН України від 20.09.2001 року, де зазначено: «...прикладом довготривалого зсування порід під дією зовнішніх факторів є зсув у районі с.Новоселівка. В середині 80-х років тут було зафіксовано початок деформаційних зрушень, які виявилися в утворенні терасових уступів, появі "п'яного лісу", а в подальшому і тріщин у земній поверхні. Основною причиною деформацій є, напевно, обводнення четвертинних суглинків та неогенових вапняків за рахунок інфільтрації з ставка-накопичувача балки Свистунова та хвостосховищ "Об'єднане" і "Войково". Після тимчасового закриття ставка балки Свистунова у 1990 р. рівень підземних вод на прилеглій території знизився на 2 м. і рух зсуву уповільнився, але не припинився." Виходячи з того, що житловий будинок та господарські споруди були прийняті в експлуатацію, вони відповідали санітарно-будівельним нормам і правилам, які діяли на той час. Хоча господарем будинку регулярно проводяться поточні ремонти і зовнішньо будинок має вид «доглянутий», але технічний стан житлового будинку є незадовільний, видна тенденція до його подальшого руйнування, а тому він є аварійним. Візуально визначити безпечність проживання в ньому людей не можливо. Визначити ринкову вартість домоволодіння не можливо, за відсутності попиту на ринку нерухомості, так як він розташований в зоні руйнування, та його незадовільний технічний стан, тому визначена дійсна вартість домоволодіння, яка становить 31942,00 грн. (а.с.149-154 т.3).
Згідно аналітичної довідки СПД ОСОБА_17 середня ринкова вартість однокімнатної квартири в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, компенсацію на придбання якої просить стягнути з відповідачів позивач ОСОБА_5 становить 166299 грн. (а.с.140 т.4).
Встановлено, що місце постійного проживання позивача ОСОБА_5- с.Новоселівка АДРЕСА_1 Широківського району Дніпропетровської області, яке розташовано на лівому березі ріки Інгулець і межує з півночі з відвалами «Лівобережним» ВАТ «ПГЗК», які знаходяться на відстані 600м від села; з північного сходу на відстані 1,7-3,3 км від села розташовані хвостосховища «Войково» ВАТ «ПГЗК» та «Обєднане» ВАТ «ПГЗК» та ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з південного сходу в 3 км від села розташований ставок-накопичувач шахтних вод в балці Свистунова КП «Кривбасшахтозакриття» (а.с.76, 90 т.1). Належність зазначених споруд відповідному відповідачу, а також місце їх розташування від с.Новоселівка є встановленим фактом і не оспорюється сторонами.
Встановлено, та не оспорюється сторонами, що господарська діяльність відповідачів повязана з такими видами робіт, як гірничі роботи та роботи з видобування відкритим способом і збагачення корисних копалин, а також, відповідачі утримують та експлуатують вищезазначені гідроспоруди та відвали, які є обєктами підвищеної небезпеки, та які вводилися в експлуатацію, починаючи з середини 60-х та до 80-х років, згідно відповідних проектів, пройшли відповідні експертизи; та при їх вводі та експлуатації суттєвих порушень, не виявлено.
Також встановлено, що в звязку з промисловою експлуатацією зазначених обєктів, з постійним нарощуванням потужностей, а також неприйняття відповідачами зазначених гідроспоруд належних та своєчасних заходів щодо їх ремонту та очистці, в грунтові води за місцем проживання позивачів стались значні витоки високомінералізованих та забруднених вод, у зв'язку з чим з початку 80-х років минулого століття і до теперішнього часу на даній території стали виявлятися зсувні, суфозійні явища, деформація земної поверхні. Вищезазначені негативні явища впливають на стан розташованих на цій території житлових будинків, які руйнуються.
Головною причиною цих явищ є техногенні процеси, які пов'язані, перш за все і головним чином, з формуванням та розвитком фільтраційною потоку і підвищенням рівня підземних вод на території села Новоселівка (місця проживання позивача) внаслідок значних витоків води із «хвостосховищ» та ставка-накопичувача вказаних вище підприємств-відповідачів.
Вищезазначене підтверджуються численними письмовими доказами, наданими сторонами та долученими до матеріалів справи, висновками проведених судом експертиз.
Так, згідно даним Звіту Державного регіонального проектно-вишукувального Інституту /далі ДРПВІ/ «Дніпродіпроводгосп» № 1552-ПЗ 2004 року «Заходи з локалізації зсувних процесів і захист від підтоплення с. Новоселівка Широківського району», основними причинами витоків із вище перерахованих гідротехнічних споруд відповідачів є їх незадовільний технічний стан. Так, при обстеженні останніх було встановлено, що хвостосховища «Войково» ВАТ «ПГЗКа», «Об'єднане» - ВАТ «ПГЗК» и ГЗК «АрселорМіттал» не мають обов'язкового протифільтраційного екрану, а в ставку-накопичувачу шахтних вод в б.Свистунова, останній, площею водного дзеркала 70 га, неодноразово ремонтувався через значні витоки води, тому протифільтраційний захист ставка також незадовільний. Крім того, у верхів'ях балок хвостосховищ «Войково» та «Об'єднане» і на схилі долини р. Інгулець водоопір з червоно-бурих глин розмитий, тут також здійснюється перетік фільтруючих із хвостосховищ забруднених вод із четвертинних відкладень в неогенові понтичні піски і сарматські вапняки. Потік підземних вод в неогенових відкладеннях також направлений в сторону с. Новоселівки та р. Інгулець. Усі ці гідротехнічні споруди експлуатуються відповідачами на відмітках, які набагато перевищують рівень води в р. Інгулець та над селом Новоселівка від 55 до 100 метрів і вище, промислова експлуатація та нарощування їх продовжується також і в теперішній час. Внаслідок експлуатації даних хвостосховищ та ставка-накопичувача шахтних вод в даному регіоні стались значні зміни рівневого та гідрохімічного режиму підземних вод, розвились вищезазначені небезпечні геологічні явища, що також підтверджено результатами проведеного НВП «Аквасофт» (звіт 2004 рік) моделювання техногенної ситуації в даному регіоні, яким встановлений обєм фільтраційних витоків із зазначених гідроспоруд та їх надходження до села Новоселівка. Активізація цих негативних явищ сталася саме через техногенне навантаження та через експлуатацію зазначених гідроспоруд. Також було зроблено висновок, що інтенсивний техногенний вплив призвів до зростання рівня підземних вод, що викликало розвиток та інтенсифікацію таких небезпечних геологічних процесів, як зсуви та провалля; та що через складну техногенну ситуацію для даної місцевості, неможливо передбачити заходи, які б запобігли руйнуванню будинків. Після зсуву грунту в 1989 році - 22 будинки по вул.Миру, вул.Нагорна та пер.Перемоги були зруйновані, їх мешканці відселені. Була надана рекомендація про відселення мешканців з лівобережної частини села. (а.с.88-110 т.1). Наукову обґрунтованість та достовірність цього звіту підтвердили в судовому засіданні: свідок ОСОБА_14 та свідок ОСОБА_18.
Підтверджують обставини негативного впливу господарської діяльності відповідачів, які експлуатують вищезазначені гідроспоруди, на територію села Новоселівка, де проживає позивач наступні докази:
- звіт НВП «Аквасофт» за 2004 рік, яким була створена фільтраційна модель території між селом Новоселівка та вищезазначеними гідроспорудами, якою була проведена оцінка втрат підземних вод , які поступають до с.Новоселівка, як в природних умовах, так і під впливом техногенних чинників методом математичного моделювання, та встановлено, що «...за період 1964 г. початок 2004 р. сумарний обєм підземних вод, які надійшли до східної границі с.Новоселівка за рахунок фільтраційних витоків з техногенних споруд, складає 14085,2 тис. м3, в тому числі з хвостосховища «Об,єднане» -712,5 м3 (5,1%) , зі ставка-накопичувача шахтних вод в балці Свистунова - 4102,9 тис. м3 (29,1%), з хвостосховища «Войково» - 9269,8 тис. м3 (65,8%) (а.с.121-130 т.1);
- звіт Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Днепрогипроводхоз», г. Дніпропетровськ, 2000 рік на тему «Виконання заходів з локалізації зсувних процесів та захист від підтоплення в с.Новоселівка Широківського району Дніпропетровської області (а.с.111-120 т.1);
- звіт ТОВ НВП «Центр екологічного аудиту та чистих технологій» м. Дніпропетровська, 2001 рік на тему «Підготовка обґрунтування для визначення дільниць на территорії області як зон надзвичайних екологічних ситуацій (на прикладі Широківського району Дніпропетровської області)» (а.с.131-141 т.1), де зазначено, що ситуацію, яка склалася в Широківському районі можна визначити як таку, що представляє підвищену екологічну небезпеку;
- рекомендації науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту «ВИОГЕМ» по роботі «Исследование устойчивости участка естественного склона в районе с.Новоселовка Широковского района и разработка рекомедаций по стабилизации оползня» /а.с.9-32 т.2/;
- звіт Інституту проблем природокористування та екології (ІППЕ АНУ) про науково-дослідницьку роботу «Исследование влияния промышленных предприятьий г.Кривого Рога на состояние окружающей природной среды Широковского района и территории Николаевского поселкового Совета. Оценка долевого участия предприятий в загрязнении территории (выбросы в атмосферу, сбросы в р.Ингулец, поверхностные и подземные воды, размещение отходов) за 1994 рік (а.с.142-146 т.1).
Згідно висновку гідрогеологічної експертизи (а.с.6-23 т.4), яка надійшла до суду 27.06.2008 року, причинами активізації негативних інженерно-геологічних процесів, які мають місце на території с. Новоселівка, в тому числі розвиток зсувних процесів, є дія техногенних чинників у формуванні геодинамічного, гідродинамічного та гідрогеохімічного режимів досліджуваної території. Це підтверджується тим, що село існує понад 100 років, але терміни активізації інженерно-геологічних процесів у період з 1989р до тепер відповідають часу накопичення змін у геологічному середовищі під дією штучних факторів - підвищення над даним положенням рівнів води на 70 метрів у гідроспорудах «Войково», «Об'єднане» і на 30м у ставку-накопичувачу б. Свистунова та мінералізації води у цих об'єктах над природним фоном у 15-20 разів. Саме техногенні чинники - обумовлюють інтенсифікацію розвитку й катастрофічної активізації з негативними наслідками, що суттєво впливає на екологічну безпеку.
У висновку також зазначено, що технологічний розвиток гірничодобувної промисловості (видобуток та переробка корисних копалин) по відношенню до геологічного середовища носить катастрофічно швидкий, а по мірках геологічного часу - вибуховий характер. Природні процеси денудації поверхневих відкладень за об'ємами на порядок нижчі за відвалоутворення у гірничій та будівельній галузях. Інтенсивність протікання, концентрація, частота та масштаби прояву техногенно обумовлених геологічних процесів істотно перевищують аналогічні природні. Основними техногенними факторами впливу на довкілля с.Новоселівка, що знаходиться в зоні техногенного навантаження, є: накопичення відходів гірничодобувного і переробного комплексів та порушення гідрогеологічного режиму території. Всі інші фактори (розвиток небезпечних геологічних процесів, забруднення грунтів, підземних і поверхневих вод) є похідними.
Згідно до висновку гідрогеологічної експертизи- територія с.Новоселівка за розвитком техногенних інженерно-геологічних процесів розподіляється на дві суттєво різні зони за їх проявами: 1.зона карсту та суфозії; 2. зона сукупності дії карсту, суфозії і зсувів. Домоволодіння позивача, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в с.Новоселівка відноситься до другої зони. Підмив та природне руйнування берегів р.Інгулець відбувається у вигляді обвалень схилу в межах кута внутрішнього тертя грунту. Цей процес не досягає домоволодіння позивача, але інтенсифікує техногенний зсув, карст, суфозію. (т.4 а.с.6-23)
Висновки гідрогеологічної експертизи підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_15.
Судом проаналізовані надані відповідачами матеріали, які свідчать про те, що всі гідрогеологічні споруди будувалися згідно з належним чином затвердженими проектами, введені в експлуатацію без порушень, мають позитивні висновки експертних установ про їх стан, нарощування потужності цих обєктів та їх експлуатація в цілому відповідає нормам та правилам (хвостосховище «Войково», «Обєднане», (а . с.33-86 т.2, а.с.144-154 т.2). Ставок-накопичувач б.Свистунова не має відношення до підтоплення території с.Новоселівка (а.с.207-208 т.3). Втім судом встановлено, що згідно з проектами - хвостосховища, є джерелом негативного впливу на водне середовище, що проявляється підйомом рівня та забрудненням підземних вод, а проектом ставка-накопичувача б.Свистунова ДП «Кривбасшахтозакриття» не передбачено протифільтраційних завіс, свердловин та інших заходів по перехопленню фільтраційних вод (заключний звіт АТЗТ «Тяжпромавтоматика», 2006р. а.с.166-226 т.3)
Про небезпечне екологічне становище, яке склалося на території с. Новоселівка, за місцем постійного проживання позивача, через вплив господарської діяльності підприємств-відповідачів свідчать листи та заяви Новолатівської сільської ради до обласних, центральних органів виконавчої та законодавчої влади, та відповіді на ці листи Міністерства охорони навколишнього середовища України, Криворізької регіональної екологічної інспекції, Криворізької міжрайонної природоохоронної прокуратури, а також протоколи спільних нарад в районних, обласних органів виконавчої влади, протоколи міжвідомчих комісій по вивченню техногенно-екологічного становища в с.Новоселівка, довідки про стан екологічної ситуації в с.Новоселівка по зверненням народних депутатів України, протоколом виїзного засідання з питань звернень громадян с.Новоселівка щодо небезпечної екологічної ситуації, дорученням Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 09.07.2004р., постановою ВРУ від 12.07.2001р. щодо надзвичайної ситуації, яка склалась в Широківському районі Дніпропетровської області, протокол дослідження питної води (т.1 а.с.32,39,42, 45, 46-47, 60, 63, 102, 147, 148-151,152, 153, 154-155, 157-165; т.2 а.с.105-108, 125, 126; т.5 а.с.42-43, 47, 49-51, 48).
Всі ці матеріали свідчать про те, що питанням про небезпечну екологічну ситуацію в с.Новоселівка на протязі тривалого часу /в період з 90-х років минулого століття та по 2008 рік/ займалися органи місцевої влади та місцевого самоврядування, державні виконавчі та законодавчі органи влади, які давали доручення підприємствам гірничо-збагачульного комплексу, в тому числі відповідачам, щодо покращення екологічної ситуації на цій території, розробки та виконання соціально- економічних програм щодо мешканців цієї території, щодо перегляду та коригуванню проектних рішень стосовно визначення санітарно-захисних норм та ін., але як встановлено в судовому засіданні ці доручення відповідачами належним чином не виконувались, ситуація не покращилася, а продовжує погіршуватися. Деякі заходи, які вживає 1-й відповідач для зменшення негативних наслідків своєї діяльності: підвоз води в с.Новоселівка, підсипка доріг, є недостатніми, та не вирішують проблеми складної екологічної ситуації в с.Новоселівка та усунення загрози життю та здоровю її мешканців.
Суд критично відноситься до тверджень відповідачів, та вибірково наданим доказам щодо відмінного стану їх гідроспоруд, та відсутності негативного впливу на місцевість, де проживають позивачі, так як вони спростовуються вищезазначеними доказами: звітами науково-дослідних інститутів, поясненнями свідків, висновком гідрологічної експертизи, матеріалами та довідками за результатами перевірок екологічного становища в с.Новоселівка, - які суд вважає достовірними та належними.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що господарська діяльність- підприємств відповідачів негативно впливає на безпечне для життя та здоровя позивача довкілля та порушує його конституційні права, щодо безпечного для життя та здоровя навколишнього середовища.
Так, ст.50 Конституції України передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоровя довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно до ст.ст.9,10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (25.06.1991р.) кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоровя навколишнє середовище. Екологічні права громадян також гарантуються обов'язком міністерств, відомств, підприємств здійснювати технічні та інші заходи для попередження шкідливого впливу від господарської і іншої діяльності на навколишнє природне середовище, а також компенсацією в установленому порядку шкоди, завданої цим здоров'ю та майну громадян.
Згідно ст.ст.281-282, 293 ЦК України, кожна фізична особа має невід'ємне право на життя як важливе особисте немайнове право, на захист свого життя і здоров'я від протиправних посягань усіма не забороненими законом засобами. Крім того, кожна людина має право на безпечне для життя та здоровя навколишнє середовище, що включає в себе також право на належні, безпечні та здорові умови проживання і т.п. Діяльність фізичних або юридичних осіб, яка призводе до знищення, псування, забруднення навколишнього середовища, є незаконною, тому кожний має право вимагати від відповідних державних органів прийняття заходів по припиненню такої діяльності. Приписами ст. 280 ЦК України передбачено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та(або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Правовою підставою для покладення на відповідачів такої майнової відповідальності є наявність шкоди, протиправні дії /бездіяльність/ завдавача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, наявність вини. Оскільки шкода полягає в будь-якому зменшенні охоронюваного правом блага, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери потерпілої особи, то в даному випадку для позивача такою шкодою, в першу чергу, є порушення його немайнових прав (екологічних прав на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище, порушення конституційних прав на безпечні умови проживання), а також в порушенні майнових прав, що проявляється в частковому руйнуванні належного позивачу на праві приватної власності житлового будинку.
Враховуючи що господарська діяльність відповідачів фактично пов'язана з експлуатацією об'єктів підвищеної небезпеки, діяльність яких регулюється Законом України «Про обєкти підвищеної небезпеки» /18.01.2001р./ та постановою КМУ від 15.10.2003 року №1631, якою затверджений перелік таких обєктів, та вимагає від відповідачів своєчасної та швидкої реакції та прийняття відповідних заходів по усуненню негативних наслідків такої діяльності, то протиправність поведінки останніх, /а саме їх бездіяльність/ проявилась в неприйнятті належних заходів щодо недопущення негативного техногенного впливу на навколишнє середовище за місцем проживання позивачів, неповне та неналежне виконання заходів щодо локалізації та припинення такого впливу, які були рекомендовані висновками та звітами науково-дослідницьких установ, дорученнями численних міжвідомчих комісій, місцевих і центральних органів влади, що підтверджується вищезазначеними доказами.
Наявність причинно-наслідкового зв'язку між завданою відповідачами шкодою та її негативними наслідками, які настали для позивачів, підтверджується як зовнішньо видимими для всіх змінами в сторону погіршення природного ландшафту даної місцевості на техногенний (фото а.с.69-72 т.1) , так і документально - неодноразово проведеними на території та поблизу с.Новоселівка науково-пошуковими роботами. Вина відповідачів в нанесенні даної шкоди особистим немайновим правам позивача, проявляється в не усуненні керівництвом останніх негативних наслідків їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища.
Що стосується відшкодування матеріальної шкоди обраним позивачем способом стягненням з відповідачів компенсації вартості однокімнатної устаткованої квартири в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, то суд вважає, що ця вимога не ґрунтується на вимогах закону, як не ґрунтуються на вимогах закону і вимоги позивача, щодо його відселення за аналогією ст.171 ЖК України.
Так, в судовому засіданні встановлено, що будинок позивача не визнаний аварійним, згідно порядку встановленого постановою Ради Міністрів України від 26.04.1984 року № 189 та відповідне рішення органу місцевого самоврядування не приймалося. Зазначення у висновку судової будівельно-технічної експертизи про аварійність будинку є суперечливим, так як в тому же висновку зазначається що будинок має «ухожений» вигляд, а висновок про небезпечність проживання в ньому людей експерт надати не змогла, посилаючись на відсутність необхідних лабораторних досліджень. До того ж, при зясуванні причин руйнування домоволодіння позивача, експертом не досліджувались питання про можливість впливу на технічний стан житлового будинку та господарських споруд, недотримання санітарно-будівельних норм власником будинку при його будівництві, можливість неглибокого закладення фундаментів, відсутності врахування при будівництві специфіки місцевості, яка за своєю природою є зсувонебезпечною, не проведення позивачем капітальних ремонтів будинку за весь час його експлуатації.
Ст.171 ЖК України регулює правовідносини, повязані з забезпеченням житловими приміщеннями громадян, будинки яких підлягають зносу, у звязку з вилученням у них земельних ділянок для державних і суспільних потреб.
В судовому засіданні встановлено, що домоволодіння позивача не знаходиться в межах санітарно-захисної зони (а.с.118-120 т.2), а земельна ділянка не вилучається державою, або відповідачами для суспільних або господарських потреб. Також встановлено, що територія с.Новоселівка, де мешкає позивач, згідно Закону України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» та Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» зоною надзвичайної екологічної ситуації визнана не була. Що не позбавляє позивача при наявності ознак такої зони звертатися до компетентних державних органів з вимогою закріплення за територією села, де він проживає, такого статусу.
Норма ст. 1192 ЦК України, якою позивач обґрунтовує вимоги щодо компенсації середньої ринкової вартості однокімнатної квартири, за вибраним ним безпечним місцем проживання, передбачає, що коли відшкодування шкоди в натурі не можливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи. Розмір заподіяних ним збитків позивачем та його представниками не доведений. До того ж в судовому засіданні встановлено, що на цей час домоволодіння позивача не втрачене, не визнане аварійним, він в ньому проживає.
Ці вимоги суд вважає не обгрунтованими, а тому у їх задоволенні позивачу необхідно відмовити.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди , то суд вважає доведеною наявність заподіяння відповідачами моральної шкоди позивачу, його немайновим правам на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище, на безпечні умови проживання.
Суд критично відноситься до заперечень представників відповідачів щодо відсутності моральної шкоди та не доведеності їх вини, так як їх доводи спростовуються наданими позивачем і його представниками та зазначеними вище доказами.
При цьому суд враховує, що моральні переживання позивача повязані із забрудненням оточуючого природного середовища, щодо нанесенням пилу /пульпи/ з відвалів на територію домоволодіння позивача, обмеженням в користуванні питною водою та водою для господарських потреб, так як виробнича діяльність відповідачів призвела до заміщення прісної питної води в колодязях на високомінералізовану, непридатну для вживання; в суттєвому погіршенні екологічного становища місцевого природного ландшафту, зміні його на техногенний; в активізації зсувних явищ на території постійного місця проживання позивачів, що прискорює процеси руйнування їх майна та створює загрозу життю та здоровю. Крім того, позивач ОСОБА_5 позбавлений реальної можливості реалізувати своє законне право на відчуження належного йому нерухомого майна, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи, в якому зазначено, що внаслідок розташування будинку в небезпечній зоні (зоні руйнування) попит на купівлю нерухомості в с.Новоселівка - відсутній.
При визначенні розміру грошової суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди позивачу, суд враховує глибину, тривалість душевних страждань, суттєвість вимушених змін способу життя, протиправний характер дій відповідачів, неможливість поновлення первинного становища.
Перші звернення позивача відносно руйнування його будинку та активні звернення інших мешканців села щодо небезпечної ситуації мали місце з 2003 року (вперше обстежувався технічний стан його будинку), то саме з цього часу потрібно визначати тривалість моральних страждань. Суд враховує також, що моральні страждання позивача повязані і з частковим руйнуванням його майна, можливою його втратою, обмеженнями у відчуженні.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує, що ВАТ «ПГЗК», споруди якого ближче всього розташовані до місця проживання позивача, здійснював деякі заходи щодо усунення негативних наслідків своєї господарської діяльності: підвозить воду в село, здійснює підсипку доріг, відповідачі також сплачують деякі податки за забруднення навколишнього середовища, в тому числі і до бюджету Широківського району.
При цьому, суд критично відноситься до твердження відповідача ВАТ «ПГЗК» щодо їх дій для усунення загрози, а саме про передачу 2-х недобудованих 40-квартирних будинків територіальній громаді Широківської селищної ради нібито для відселення мешканців села Новоселівка в 2004 році, так як факт передачі цих будинків саме для відселення мешканців с.Новоселівки, спростовується рішенням Широківської селищної ради від 20.02.2004 року про згоду на безоплатне прийняття майнового комплексу, договором про передачу житлового фонду від 20.08.2004 року, та листами Широківської селищної ради від 28.07.2005 року та Широківської РДА від 15.06.2005р. (а.с. 49, 50-51, 48, 59 т.1).
Виходячи з принципів розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що адекватним моральним переживанням позивача ОСОБА_5 з розміром моральної шкоди буде сума у розмірі 6000 грн.. В задоволені вимоги про стягнення іншої частини моральної шкоди позивачу необхідно відмовити.
Суд також вважає, що заподіяна позивачу шкода підлягає солідарному стягненню з відповідачів, відповідальність яких неможливо розмежувати у звязку зі спільним негативним впливом належних їм обєктів на екологічну ситуацію в постійному місці проживання позивачів. До такого висновку суд прийшов проаналізувавши вищезазначені науково-дослідницькі роботи та звіти, в яких зазначається, що підприємства відповідачів, їх карєри, відвали, гідротехнічні споруди являють собою єдиний індустріальний вузол і тому розмежувати їх вплив на оточуюче середовище, як і на підземні води практично не можливо (в тому числі звіт ТОВ НВП «Центр екологічного аудиту та чистих технологій» за 2001 рік, звіт НВП «Аквасофт», ДРНВІ «Дніпродіпроводгосп» за 2004 рік та ін). При цьому проаналізувавши матеріали стосовно створення 3-го відповідача ДП «Кривбасшахтозакриття», суд вважає, що це підприємство є правонаступником підприємств, які до його утворення користувались та експлуатували ставок-накопичувач балка Свистунова, та враховує, що з зазначеного ставка-накопичувача відбувалися значні аварійні витоки шахтних вод (1976-1977р.), про що зазначено в роботі інституту «ВИОГЕМ».
У звязку з відмовою в задоволенні вимог матеріального характеру щодо стягнення грошової компенсації середньої ринкової вартості необхідної для проживання позивача однокімнатної устаткованої квартири, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачів понесених ним витрат за проведення інвентаризаційних послуг Криворізького БТІ в розмірі 164,41 грн. та 1000 грн. за понесення витрат по оплаті судової будівельно-технічної експертизи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що вимоги позивачів задоволено частково, а тому відшкодуванню підлягає сума судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп. на користь позивача за вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не стягуються, так як на час звернення до суду з позовом були відсутні правові підстави їх сплати.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.50 Конституції України, ст.ст. 9-10, 68-69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ст.ст. 8,15,16,22,23, 280-282, 293,1163-1164, 1166-1167, 1187, 1190, 1192 ЦК України, ст. 36,48,50,171 ЖК України, ст.ст. 56,79,80,84, 88, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбассшахтозакриття», треті особи: Новолатівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області, Широківська селищна рада Дніпропетровської області про усунення загрози життю, здоров»ю, майну позивачів, створеної недотриманням вимог діючого природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності шляхом невідкладного відселення з техногенно-небезпечної території та відшкодування завданої майнової шкоди, стягнення грошової компенсації ринкової вартості необхідної для придбання квартир, стягнення моральної шкоди та судових витрат задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 6000 /шість тисяч/ гривень, а також 8 гривень 50 копійок на відшкодування сплаченого судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог: про зобовязання солідарних відповідачів з метою усунення загрози життю, здоров»ю та майну позивача провести невідкладне відселення ОСОБА_5; про стягнення з солідарних відповідачів на користь
ОСОБА_5 грошової компенсації середньої ринкової вартості необхідної для придбання однокімнатної устаткованої квартири за вибраним ним новим безпечним місцем проживання в Жовтневому районі м.Кривого Рогу в розмірі 166299 гривень- відмовити.
В задоволенні вимог про стягнення солідарно з Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» решти компенсації моральної шкоди, відшкодування інвентаризаційних витрат, витрат понесених з оплатою будівельно-технічної експертизи, судового збору ОСОБА_5 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Вопрос
Человек
Справа №2-14/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12 жовтня 2010 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської
області у складі:
головуючого судді Соловйової Л.Я.
при секретарі Берест К.Є.
за участю позивача- ОСОБА_5
представника позивача - ОСОБА_1
представника: ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» - Діжак О.С.,
представника: ДП «Кривбасшахтозакриття» - Троценко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі ВАТ "ПГЗК'), Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг») та Державного підприємства «Кривбассшахтозакриття» (далі ДП «Кривбасшахтозакриття»), треті особи: Новолатівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області, Широківська селищна рада Дніпропетровської області про усунення загрози життю, здоров»ю, майну позивачів, створеної недотриманням вимог діючого природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності шляхом невідкладного відселення з техногенно-небезпечної території та відшкодування завданої майнової шкоди, стягнення грошової компенсації ринкової вартості необхідної для придбання квартир, стягнення моральної шкоди та судових витрат,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_5 24.11.2005 року звернувся до суду з позовом до ВАТ «ПГЗК», ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про усунення загрози життю, здоровю, майну та відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачами діючого законодавства про охорону навколишнього природного середовища та просив зобовязати солідарних відповідачів з метою усунення створеної ними загрози його життю, здоровю та майну позивача за рахунок власних коштів провести невідкладне відселення його з місця постійного проживання, зобовязати солідарних відповідачів ВАТ «ПГЗК», ВАТ «КГМК «Криворіжсталь» та ДП «Кривбасшахтозакриття» придбати за рахунок власних коштів та надати в користування ОСОБА_5 однокімнатну устатковану квартиру в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, стягнути на користь позивача грошову компенсацію в розмірі дійсної вартості належного йому на праві приватної власності домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 19295,00 грн.. Окрім цього, позивач просив суд стягнути з солідарних відповідачів завдану йому моральну шкоду в сумі 14630 грн. 50 коп. та відшкодувати понесені ним судові витрати по справі.
Свої позовні вимоги позивач в ході судового розгляду неодноразово уточнював, змінював, збільшував та зменшував розмір позовних вимог. До участі у справі в якості третіх осіб ухвалою суду від 26 грудня 2008 року було залучено Новолатівську сільську раду Широківського району Дніпропетровської області, ухвалою від 03 березня 2010 року залучено Широківську селищну раду Дніпропетровської області.
13.01.2010 року позивач ОСОБА_5 надав суду останню уточнену позовну заяву /нову редакцію/, в якій просить суд винести рішення, яким в порядку усунення існуючої загрози життю, здоровю та майну позивача за місцем його постійного спільного проживання по АДРЕСА_1 та повного відшкодування завданої у звязку з цим майнової шкоди, стягнути з солідарних відповідачів ВАТ “ПГЗК”, ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг» та ДП «Кривбасшахтозакриття» на його користь грошову компенсацію середньої ринкової вартості необхідної для придбання однокімнатної устаткованої квартири за вибраним ним новим безпечним місцем проживання в Жовтневому районі м. Кривого Рогу в розмірі 166 299 грн., стягнути з солідарних відповідачів завдану ними моральну шкоду в сумі 14630,50 грн. та понесені позивачем судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1700,00 грн., послуги КП ДОР «Криворізьке БТІ» на суму 164,41 грн., вартість будівельно-технічної експертизи в сумі 1000 грн..
В судовому засіданні 18 травня 2010 року представником позивача надана заява про усунення недоліків уточненої позовної заяви стосовно викладення вимоги про невідкладне відселення позивача з небезпечної території та виправлення недоліків в зазначені по батькові позивача в прохальній частині уточненої заяви. В іншій частині вимоги залишились без змін.
Позивач ОСОБА_5 та представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнені (в редакції 13.01.2010 року з уточненнями від 18.05.2010р.) позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник позивача ОСОБА_6 вимоги позивача підтримала.
Представники відповідачів: ВАТ“ПГЗК”, ВАТ“АрселорМіттал Кривий Ріг» та ДП «Кривбасшахтозакриття» позовні вимоги не визнали, проти позову заперечують та просять в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області проти позовних вимог не заперечувала, вважає їх обґрунтованими.
Представник третьої особи Широківської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області в судове засідання не зявився, суду надано заяву про розгляд справи за відсутності її представника, заперечень не надано, тому судом справа розглянута за відсутності представника цієї третьої особи.
Позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що з 1982 року він проживає в АДРЕСА_1, який був побудований приблизно в 1968-1970 рр. Зареєстрований за вказаною адресою з 1994 року. Після смерті дружини, він отримав вказаний будинок в спадок та в 2004 році отримав свідоцтво про право на спадщину на нього. Деякий час він проживав у вказаному будинку без реєстрації, був зареєстрований в Жовтневому районі в квартирі своєї доньки. В 1994 році його будинок в с.Новоселівка почав просідати, осипатися, почали зявлятися тріщини. Відразу він не звертав на це великої уваги, однак з 2003 року ці процеси стали активнішими. В 1986-1987 рр. він забетонував подвіря, в 2002 році бетон почав лопатися. Город також просідає, земля на городі стала не родючою через великий вміст заліза. Зараз його будинок стоїть перекошений. Неодноразово в їх селі збиралась комісія різного рівня та приїзжали представники ВАТ «ПГЗК». Останні повідомляли, що вони не винні в забруднені води та повітря. Представники комісій встановлювали факти загрози для проживання в селі, однак для відселення нічого зроблено не було. Представники комісії з Широківського району та Новолатівської сільської ради оглядали його будинок, складали акти обстеження його будинку, вказували на існуючі тріщини, інші видимі руйнування будинку, але його будинок аварійним визнано не було.
З питанням відселення він особисто не звертався до ВАТ «ПГЗК», але інші машканці села звертались і реагування ніякого не було. До ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ДП «Кривбасшахтозакриття» з питанням відселення він не звертався, оскільки не було відомо раніше, що ці підприємства також винні в забруднені навколишнього природного средовища та в руйнаціях будинків села.
З кожним роком стан будинку погіршується не зважаючи на те, що він приблизно з 2002 року 2 рази на рік робить поточні ремонти, замазує цементом тріщини, коштів на проведення капітального ремонту будинку в нього не вистачає.
З часу побудови хвостосховищ стали проявлятися негативні ознаки. Приблизно з 1982-1983 року почала псуватися вода в колодязях, вона стала солона і не придатна для використання. З 1985 року і на сьогоднішній день підвіз питної води здійснює ВАТ «ПГЗК», води для використання йому не вистачає.
Змінився і ландшафт села, на дорогах зявилися ями, наблизились до села відвали, знаходяться на відстані приблизно 600-700 м. та стали вищими, хвостосховища знаходяться на відстані приблизно 3 км. від села. З відвалів в село летить пульпа, він дихає забрудненим повітрям.
В 1989 році в центральній частині їх села по вул.Миру стався великий зсув, внаслідок якого була зруйнована велика кількість будинків, а їх мешканці відселені за рахунок коштів ВАТ «ПГЗК». Після цього, пошкодження свого будинку він та мешканці села стали безпосередньо пов'язувати з господарською діяльністю відповідачів та недотриманням ними в цій частині положень діючого природоохоронного законодавства.
Інше житло в нього відсутнє. Коштів на придбання житла у нього немає.
Приблизно з 2003 року він почав відчувати загрозу для свого життя та здоровя, став боятися, що будинок може зруйнуватися. Окрім того, відсутність питної води, руйнування доріг в селі, просадка грунту на городі та подвірї, утворення пилових бурь у вітряну погоду внаслідок невеликої відстані від села відвалів підприємств-відповідачів, впливають на стан оточуючого середовища та на його здоровя. Все це, як і руйнування його будинку і подвіря, завдає йому великих моральних страждань та переживань. Моральна шкода нарахована з часу коли він став помічати негативні фактори руйнування будинку та забруднення навколишнього природного середовища.
Підтримує уточнені позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача - ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що ОСОБА_5 з 1994 року постійно прописаний та проживає в АДРЕСА_1. До цього часу з 1982 року проживав за вказаною адресою, однак виїзжав на деякий час та проживав в квартирі своєї доньки в м.Кривому Розі.
Позивач з 1998 року почав звертатися до Новолатівської сільської ради з приводу руйнування житла. В 2003 році вперше почали складати акти по обстеженню житла мешканців села Новоселівки та в тому числі по обстеженню будинку позивача для того, щоб встановити факти руйнувань та в подальшому звертатися до відповідних органів. Будинок позивача має доглянутий вид, але в будинку по стінах і стелі видні тріщини, які з кожним роком збільшуються на 2-3 см.. Просіла підлога, мається руйнування і господарчих будівель та просідання грунту на подвірї, утворилось провалля на городі.
Також в селі та у позивача зокрема маються проблеми з водою. Вода в колодязях зіпсувалась настільки, що її не можна було використовувати навіть на господарчі потреби. Воду стали возити машини з ВАТ «ПГЗК», однак в недостатній кількості. Позивач разом з нею звертався до заступника директора ВАТ «ПГЗК» зі скаргами на забруднення повітря пилом з відвалів, який летить до села, на погіршення якості води.
В 2003 році в с.Новоселівка проводились дослідження пошукового інституту «Дніпродіпроводгосп». В 2004 році був наданий висновок, з якого слідує що підмив грунту здійснюється витоками з хвостосховищ, які належать ВАТ «ПГЗК», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та з балки Свистунова, під землею утворюються пустоти, у звязку з чим по селі не можливо провести водопостачання та прокласти газопровід. До цього часу вважали, що винним в руйнуванні будинків є господарська діяльність відповідачів.
Позивач часто перебуває в лікарні через хворі ноги, його подвіря, через неналежні водосточні канави, часто потерпає від зливів, які змивають забетоноване подвіря. Будинок аварійним визнано не було, однак проживати в ньому небезпечно. Всі ці явища впливають на моральний стан позивача.
Вважає, що позивачу ОСОБА_5 завдається шкода відповідачами через руйнацію його помешкання, погіршення стану природного середовища. Позовні вимоги позивача в уточненій редакції підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 суду пояснив, що з листопада 1994 року місце постійного проживання позивача ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 яке розташовано на лівому березі річки Інгулець і межує з півночі з відвалами «Лівобережними» ВАТ «ПГЗК», хвостосховищами «Войково», «Обєднане» ВАТ «ПГЗК» та ГЗК «АрселорМіттал Кривий Ріг», з півдня - ставком-накопичувачем шахтних вод в балці Свистунова ДП «Кривбасшахтозакриття», з заходу річкою Інгулець.
У зв'язку із введенням в експлуатацію відповідачами, починаючи з середини 60-х та до кінця 70-х років, в безпосередній близькості з місцем проживання позивача в лівобережній частині с. Новоселівка вищезазначених об'єктів підвищеної небезпеки, на яких проводяться гірничі роботи та роботи з видобування відкритим способом і збагачення корисних копалин, розташуванням відвалів «Лівобережних», хвостосховищ «Войково», «Обєднане», ставка-накопичувача шахтних вод в балці Свистунова, їх подальшої промислової експлуатації з постійним нарощуванням потужностей, а також неприйняття відповідачами зазначених гідроспоруд належних та своєчасних заходів по їх ремонту, в грунтові води за місцем проживання позивача стались значні витоки високомінералізованих та забруднених вод, у зв'язку з чим з початку 80-х років минулого століття і до теперішнього часу на даній території склалась вкрай складна екологічна ситуація.
Незадовільні інженерно-геологічні умови району та інтенсивне техногенне навантаження на геологічне середовище визначили виникнення специфічних, пов'язаних з інженерною діяльністю людини інтенсифікацію геологічних процесів та явищ на території даного району: підмив та руйнування берегів р.Інгулець, пливуни, суффозійні явища, зсуви, воронкоутворення, розвиток ярів та балок. Негативний вплив техногенних процесів, повязаних з господарською діяльністю відповідачів та належних їм обєктів підвищеної небезпеки на оточуюче позивачів природне середовище, неодноразово підтверджено численними науково- дослідницькими роботами: звітами Державного регіонального проекто-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгосп», за 2000, 2004 роки; ТОВ НВП «Центр екологічного аудиту та чистих технологій» м. Дніпропетровська, звіт за 2001 рік; ТОВ НВП «АКВАСОФТ» м. Дніпропетровськ, звіт 2004р., яким була вироблена фільтраційна модель території між вищезазначеними хвостосховищами та ставком накопичувачем балки Свистунова для оцінки техногенних витоків, які підходять до меж с.Новоселівка, висновками проведених в ході розгляду справи будівельно-технічної та гідрогеологічної експертиз, та іншими долученими до матеріалів справи доказами.
Підтвердженням негативного впливу об'єктів підвищеної небезпеки підприємств-відповідачів під час їх експлуатації на природне та соціальне середовище місця перебування позивачів, що створює загрозу для їх життя, здоров'я, а також збереження майна, представник позивачів вважає негативні наслідки, такі як: заміщення прісної питної води в колодязях на високомінералізовану, непридатну для вживання. В результаті господарської діяльності підприємств-відповідачів, хімічний склад води в колодязях став різко погіршуватись та вода стала непридатною для вжитку та приготування На цей час джерела питної води в селі відсутні, та її постачання до села здійснює автоцистернами з 1985 року перший з відповідачів -ВАТ "ПГЗК". Другий негативний наслідок - суттєве погіршення екологічного становища місцевого природного ландшафту, зміна його на техногенний. Починаючи з 60-х років минулого століття, в результаті здійснення відповідачами своєї господарської діяльності з використанням об'єктів підвищеної небезпеки, а саме об'єктів по відкритій розробці родовищ залізної руди, природний ландшафт за місцем постійного проживання позивачів суттєво змінився на техногенний. Третій негативний наслідок - активізація зсувних явищ на території постійного місця проживання позивачів. Так, в 1989 році в центрі лівобережної частини села виник зсув розміром 350 м впродовж берегу р.Інгулець та 100 м впродовж забудов. Внаслідок цього 22 будинки по вул. Мира, Перемоги, Нагорна було зруйновано, а мешканці цих будинків- відселені. Нові прояви зсуву поновились в 1996 році вище по схилу по вул.Перемоги, де також зруйновані житлові будинки. За період з 1998 по 2004 рік зсувні процеси продовжуються і зона зсувів з просадками поверхні землі розповсюдилась до 1км в північному напрямку вгору по течії і 300 м вглиб на забудованому березі. В зону деформацій поверхні землі потрапило і домоволодіння позивача, розташоване по АДРЕСА_1, яке почало руйнуватися. Однак, хоча будинок позивача не входе в санітарно-захисну зону, але негативний вплив на його будинок є явним і лише небажання відповідачів перешкоджає відселенню позивача. На підставі Закону України «Про вільний вибір місця проживання та пересування» позивач має право на вибір місця проживання. Таким місцем ОСОБА_5 обрав Жовтневий район м.Кривого Рогу.
Домоволодіння позивача належить йому на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 25.03.2002р. Широківською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області. За даними БТІ домоволодіння збудоване в 1959 році, процент його зносу складає 45%, загальна дійсна вартість домоволодіння згідно даних БТІ становить - 19295 грн.. Уточнена дійсна вартість садиби згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.06.2007 року, становить 31942,00 грн.. З часу постійного проживання позивача за вищевказаною адресою, внаслідок вищезазначених факторів техногенного впливу будинок та господарські споруди позивача почали руйнуватися.
На час проведення натурних обстежень помешкання позивача 29.09.2003р. та 27.05.2005р. були виявлені численні за кількістю та значні за розмірами пошкодження як в середині так і ззовні будинку, приміщення веранди відійшло від будинку в середньому на 5 см., підлога на веранді просіла, просідає будинок та грунт на подвірї. Всі ці ознаки є характерними і для інших будинків, які розташовані на лівобережній частині с.Новоселівка та не залежать від часу побудови будинку, технічних характеристик, що свідчить про взаємозвязок поступової руйнації будинку позивача з зсувними процесами, які відбуваються у верхній частині земної кори.
Першопричиною такого стану нерухомого майна позивача, як вважає представник ОСОБА_1 є техногенні процеси, які пов'язані з формуванням та розвитком фільтраційного потоку і підвищенням рівня підземних вод на території села внаслідок дуже значних витоків води із зазначених обєктів підвищеної небезпеки підприємств-відповідачів.
Так як руйнування свого житла та господарських споруд, а також порушення немайнових прав на безпечне для його життя та здоровя навколишнє природне середовище, позивач повязує з негативним впливом господарської діяльності відповідачів та експлуатацією обєктів підвищеної небезпеки, представник позивача просить суд усунути загрозу життю та здоровю останнього шляхом негайного відселення його з небезпечної території, вирішити питання про задоволення вимог матеріального характеру шляхом стягнення солідарно з відповідачів грошової компенсації середньої ринкової вартості устаткованої однокімнатної квартири у визначеному в позові розмірі, відшкодувати позивачу моральну шкоду, заподіяну відповідачами та стягнути судові витрати по справі.
Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачу завдано двоякої шкоди, а саме ними порушено як його особисте немайнове право на безпечне проживання на відповідній території, з одного боку, а з іншого - у зв'язку з цим ОСОБА_5 також завдано реальної майнової шкоди, яка полягає у позбавленні права на безпечне користування належним йому на праві власності нерухомим майном, а саме житловим домоволодінням, що підлягає захисту, виходячи із загальних положень діючого цивільного законодавства (ст.1166-1194 ЦКУ), у останнього виникає право на застосування двох і більше способів захисту своїх порушених цивільних прав та інтересів, а саме на відновлення становища, яке існувало до порушення його перелічених вище прав та відшкодування завданої майнової та моральної шкоди ( ч.2 ст.16 ЦК України). Однак позивач ОСОБА_5 відмовився від вимоги про солідарне стягнення з відповідачів грошової компенсації дійсної вартості житлового будинку.
Також, представник позивачів просить врахувати, що господарська діяльність відповідачів фактично пов'язана з експлуатацією ними об'єктів підвищеної небезпеки, діяльність яких регулюється Законом України «Про обєкти підвищеної небезпеки», то протиправність поведінки останніх безпосередньо проявилась в недотриманні ними вимог екологічного законодавства України, неприйнятті належних заходів по недопущенню аварій техногенного характеру, а також обмеженню та ліквідації їх наслідків, що в свою чергу потягло за собою нанесення шкоди навколишньому природному середовищу за місцем проживання позивачів та необхідності їх відселення з цієї екологічно небезпечної території.
Наявність причинно-наслідкового зв'язку між завданою відповідачами шкодою та її негативними наслідками, які настали для позивача підтверджується на думку представника позивача ОСОБА_1, як зовнішньо видимими для всіх змінами в сторону погіршення природного ландшафту данної місцевості на техногенний, так і документально - неодноразово проведеними науково-пошуковими роботами. Вина відповідачів в нанесенні даної шкоди особистим немайновим правам та майну позивача, проявляється в неусуненні керівництвом останніх негативних наслідків їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища. Також, представник позивача вважає, що у цій справі, з підстав, передбачених ч.2 та ч.5 ст. 1187 ЦК України, підприємства-відповідачі, які є власниками перелічених вище об'єктів (джерел) підвищеної небезпеки несуть відповідальність за завдану ними шкоду навколишньому природному середовищу за місцем проживання позивача, незалежно від їх вини.
Згідно п.4 ч.2 ст.16 ЦК України позивач має право вимагати через суд відновлення становища, яке існувало до порушення відповідачами права на належні, безпечні та здорові умови проживання на цій території. Через незворотність негативних екологічних процесів, які відбуваються на території лівобережної частини с. Новоселівка, які безпосередньо пов'язані з виробничою діяльністю підприємств-відповідачів, застосування даного способу захисту особистих немайнових прав позивачів, а також його реалізація можлива лише шляхом негайного відселення позивача з цієї території в іншу безпечну місцевість. У зв'язку з відсутністю на балансі підприємств-відповідачів власного житлового фонду, представник позивача просить зобовязати солідарних відповідачів вжити невідкладних заходів по усуненню створеної ними загрози життю, здоровю та майну позивача шляхом покладення на них обовязку по невідкладному відселенню позивача з техногенно-небезпечної території на якій він проживає, а також стягнути з солідарних відповідачів на користь позивача середню ринкову вартість житла для його проживання за вибраним новим безпечним місцем.
Механізм практичної реалізації позивачем своїх порушених прав, передбачений нормами ст.ст.1163-1165 ЦК України, згідно яким «Фізична особа, життю, здоровю або майну якої загрожує небезпека,..., має право вимагати її усунення від того, хто її створює. У разі не усунення загрози ... заінтересована особа має право вимагати: 1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; 2)відшкодування завданої шкоди; 3) заборони діяльності, яка створює загрозу. Стаття 1163 ЦК не виключає інших, способів захисту права на життя і здоров'я, порушеного створенням загрози цьому праву. Тому, представник ОСОБА_1 вважає, що найбільш ефективним засобом такого захисту згідно ст.1164 ЦКУ для позивача є його право вимагати від відповідачів прийняття невідкладних заходів по усуненню створеної ними загрози, а у випадку не усунення такої загрози, згідно п.2 цієї ж статті вимагати відшкодування завданої цим майнової та моральної шкоди. Так як порушення майнового права позивача пов'язано не стільки з реальним завданням шкоди належному йому на праві приватної власності нерухомому майну -домоволодінню АДРЕСА_1, а в більшій мірі - саме через неможливість безпечного користування цим майном у зв'язку з постійно існуючою загрозою його раптового знищення або пошкодження, а також неможливістю усунення цієї загрози шляхом перенесення вказаного вище нерухомого майна на іншу більш безпечну територію без втрати останнім своїх характерних ознак або товарного вигляду, позивач обирає спосіб захисту, можливість застосування якого передбачена ч.4 ст.22 та 1192 ЦК України. Наведений в ч.4 ст.22 ЦК України перелік способів відшкодування шкоди не є вичерпним, а з урахуванням конкретних обставин даної справи, суд не обмежений в застосуванні інших більш ефективних способів відшкодування майнової шкоди, в тому числі й стягнення з солідарних відповідачів на користь позивача грошової компенсації ринкової вартості однокімнатної устаткованої квартири, необхідної для проживання ОСОБА_5 після такого відселення за вибраним ним новим місцем проживання в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, розмір якої, згідно аналітичної довідки Бюро нерухомості «Спектр» складає станом на листопад 2008 року 166 299 грн..
Також представник позивачів просить стягнути солідарно з відповідачів, відповідальність яких неможливо розмежувати у звязку зі спільним негативним впливом належних їм обєктів на екологічну ситуацію в постійному місці проживання позивача, суму на відшкодуваннязавданої останньому моральної шкоди. Моральна шкода була нарахована виходячи з того, що позивач з 1982 року проживав в с.Новоселівка без реєстрації, а з листопада 1994 року почав проживати постійно на небезпечній території, та в подальшому став власником житла, яке зазнає негативного впливу. Моральну шкоду слід рахувати з січня 1985 року з моменту виникнення перших стійких проявів погіршення екологічної ситуації місцевості. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях і хвилюваннях з приводу поступового та постійно триваючого руйнування належного позивачу домоволодіння, з необхідністю вжиття постійних додаткових зусиль та значних матеріальних витрат для підтримання житла в безпечному для його проживання стані, що призвело до позбавлення його як власника можливості реалізувати право на відчуження даного нерухомого майна у звязку з суттєвим зниженням ринкової вартості та привабливості даного домоволодіння для потенційних покупців через екологічну забрудненість території його місця знаходження. Крім цього немайнова моральна шкода завдана позивачу складається з довготривалих душевних страждань і хвилювань, які він відчув та продовжує відчувати у звязку з допущеними відповідачами порушеннями його права на безпечне для життя і здоровя навколишнє природне середовище, не усуненням ними постійної та реальної загрози життю та здоровю, повязаної з можливим повним руйнуванням даного житла, негативними наслідками, які позбавили його питної води, безпечних умов житла. Сума моральної шкоди для позивача складає 14630 грн. 50 коп., яку представник позивача ОСОБА_1 вважає мінімальною та незначною для відповідачів.
Окрім цього, представник ОСОБА_1 також підтримав вимогу позивача про відшкодування на користь останнього судових витрат по справі, а саме 1700 грн. сплаченого судового збору, 164,41 грн.- витрати за проведення інвентаризаційних послуг Криворізького БТІ, 1000 грн. - витрат по проведенню судово-будівельної експертизи.
Представники відповідача ВАТ «ПГЗК» позовні вимоги не визнали та суду пояснили, що район села Новоселівка має складну тектонічну будову, що виражається у наявності двох розломів субширотного полягання. В таких геологічних умовах закономірним є наявність в районі зрушень земної кори, і як наслідок, прояви ерозійних та зсувних процесів. Тому вони не погоджуються з твердженням позивача та його представників, що зсувні процеси є результатом тільки діяльності їх підприємства. На екологічну ситуацію в с.Новоселівка впливають і природні чинники. Ця місцевість є потенційно зсувонебезпечною.
Також вони не погоджуються з висновками Звітів інституту „Дніпродіпроводгосп" та НВП ТОВ „Аквасофт" 2004 років, які при розрахунках втрат підземних вод, що поступають до с.Новоселівка від техногенних джерел взагалі не врахували факти катастрофічних витоків шахтних вод зі ставка-накопичувача в б. Свистунова, що належить ДП „Кривбасшахтозакриття" в 1976-1977 роках. Показники втрат води з хвостосховища „Войково" за період з 1987-2004 роки не мають технічного обґрунтування та не підтверджені ніякими геологічними та гідрогеологічними дослідженнями. Аварійних ситуацій та катастрофічних витоків високомінералізованих вод з гідротехнічних обєктів ВАТ «ПГЗК» не відбувалось. Вищезазначені Звіти були виконані без проведення гідрогеологічних пошукових робіт, без участі спеціалістів генерального проектувальника "Укргіпроруда" (м.Харків) та спеціалістів комбінату ВАТ "ПГЗК", не мають об'єктивної оцінки екологічних проблем і техногенних процесів, які відбуваються на території с.Новоселівка, необхідних висновків геологічних та гідрогеологічних експертиз району, а тому не можуть бути використані в якості доказів при розгляді справи.
Введення в експлуатацію 1 карти хвостосховища «Обєднане» та хвостосховища „Войково" здійснювалось згідно з Актами приймання Державною приймальною комісією пускових комплексів хвостосховища 1964, 1977, 1978, 1979 років, за якими загальна оцінка пускових комплексів визначена „Відмінно", а комплекси є такими, що відповідають проекту, стандартам, будівельним нормам та правилам, вимогам приймання завершених будівництвом об'єктів, викладених у БНіП та правилах приймання закінчених будівництвом об'єктів. Для зменшення фільтрації мінералізованих вод у хвостосховищ „Войково" було збудовано екран зі суглинків, що зафіксовано Актом прийомки в експлуатацію Державною приймальною комісією завершеного будівництвом 1-го пускового комплексу хвостосховища в районі с.Войково від 30.09.1977 року, який фактично відіграє роль протифільтраційного екрану. Крім того, для зменшення фільтрації була збудована система дренажних пристроїв: приглеблевий трубчатий дренаж закритого типу та водознижуючі свердловини.
Існуючий комплекс захисних інженерних заходів на сьогодні дозволяє досягнути рівня перехвату фільтраційних „проскоків" майже до 90%, що відображено у Висновку Державної екологічної експертизи робочого проекту „Реконструкція хвостового господарства та оборотного водопостачання з нарощуванням хвостосховища „Войково" до відм. +135,0 м. №11 від 09.02.2001 року.
Експлуатація та нарощування хвостосховища ВАТ „ПГЗК"- „Войково", „Об'єднане" ВАТ «ПГЗК» і ВАТ„АрселорМіттал Кривий Ріг" здійснюється за наявності всіх дозволів та експертиз уповноважених органів, необхідних для об'єктів даного виду. Проекти нарощування хвостосховищ мають позитивні відгуки з точки зору їх впливу на оточуюче природне середовище. Поступове нарощування хвостосховищ є технологічно закономірним процесом, без якого тривала експлуатація хвостосховища неможлива.
Проект нарощування хвостосховища „Войково" розроблений генеральною проектувальною організацією ВАТ "Укргіпроруда" (м.Харків) з залученням державних проектних інститутів "УкрНДІводоканалпроект" (м.Київ), ІГТМ НАН України (м. Дніпропетровськ) з використанням матеріалів інженерно-геологічних та дослідницьких робіт інститутів та організацій, які вивчали питання нарощування хвостосховища до максимально можливих позначок, проводили лабораторні випробування грунтів на динамічну стійкість, вели розрахунки коефіцієнтів запасу стійкісті низових відкосів огороджуючи дамби хвостосховища, розробляли заходи по захисту гідрогеологічного середовища від дії хвостосховища та розробляли матеріали оцінки впливу на навколишнє природне середовище.
Проект нарощування хвостосховища „Об'єднане" має позитивні висновки Міністерства охорони здоров'я України від 01.04.2002 року № 5, Міністерства екології та природних ресурсів України від 24.04.2002 року № 18, про що зазначено у Зведеному комплексному висновку міжгалузевої служби „Украгроінвестекспертиза" 66/2001 від 25.04.2005 року.
Технічний стан протифільтраційних споруд на хвостосховищах „Войково" та „Об'єднане" є таким, що відповідає всім технічним вимогам, що ставляться до об'єктів даного виду. Це підтверджується щорічними обстеженнями хвостосховищ та висновками уповноважених органів.
Факти аварій чи значних витоків води з хвостосховищ „Войково" та „Об'єднане" не зафіксовані жодним актом, а катастрофічні витоки шахтних вод з пруда-накопичувача балки Свистунова мали місце у 1976-1977 роках.
Ще до початку активних гідротехнічних робіт природні води Південного регіону м. Кривого Рогу та Широківського району Дніпропетровської області, були в значній частині засолені, що підтверджується даними приведеними у двохтомній роботі, надрукованій згідно з постановою Наукової ради інституту геологічних наук Національної Академії Наук України.
Щодо звинувачення відповідача у близькості розташування виробничих обєктів з місцем його проживання та зміні оточуючого середовища на техногенне, представники ВАТ «ПГЗК» зауважили, що виробничу діяльність ВАТ „ПГЗК" здійснює виключно на спеціально відведених для цього територіях і за наявності необхідних дозволів уповноважених органів місцевого самоврядування району та спеціальних органів (будівельного, екологічного, земельного нагляду). Підприємство не має права самостійно, на власний розсуд обирати район для розробки та виробництва. Таким чином, звинувачення ВАТ„ПГЗК" у зміні природного ландшафту на техногенний представники ВАТ «ПГЗК» також вважають необґрунтованими.
У звязку зі зверненням позивача щодо обстеження технічного стану його будинку лише у 2003 році, можна зробити висновок, що до цього стан будівель його задовольняв та не викликав хвилювань. Крім того, акти обстеження житлового будинку позивача, що складені за участю представників органу місцевого самоврядування мають суб'єктивний характер, оскільки до складу комісії не входили представники ні ВАТ „Південний ГЗК", ні ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг", ні спеціалісти, що мають знання в будівельній галузі. Також вони не погоджуються з висновками судових будівельно-технічної та гідрогеологічної експертиз, вважають, що вони зроблені поверхово, без реальних досліджень, а тому не можуть бути взяті до уваги суду.
Крім того, не зрозуміло, якою правовою нормою обґрунтоване посилання позивача на те, що реалізація такого виду захисту цивільних прав та інтересів як «відновлення становища, яке існувало до порушення» можливе лише «шляхом негайного відселення позивача з небезпечної для його проживання зони», адже відселенню підлягають особи які проживають в зоні надзвичайної екологічної ситуації в порядку, передбаченому Законом України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» та Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природоохоронного характеру». При цьому район с.Новоселівка не визнаний зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Неправомірні на думку представників ВАТ «ПГЗК» вимоги позивача ОСОБА_5 щодо відшкодування майнової шкоди, так як майно вказаного позивача не є втраченим та не визнано аварійним, у зв'язку з чим є не зрозумілою вимога щодо «компенсації ринкової вартості житла за новим вибраним позивачем місцем проживання». Є необгрунтованим і посилання позивача на ч.2 та ч.5 ст. 1187 ЦК України, оскільки відповідачі несуть відповідальність за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду навколишньому середовищу лише у разі аварій, які могли на них статися, а таких фактів на об'єктах не було зафіксовано, отже і відповідальність в даному випадку не настає, так як сам факт експлуатації не свідчить про протиправність поведінки відповідача та не завдає шкоди.
На думку представників ВАТ «ПГЗК», поліпшенням житлових умов позивача повинні займатися виконавчі органи місцевої влади. Просять врахувати, що в 2004 році ВАТ «ПГЗК» безкоштовно здійснив передачу у власність територіальної громади смт.Широке двох 40-квартирних будинків незавершених будівництвом для відселення мешканців села Новоселівки із зсувної зони, а Широківська райдержадміністрація підтвердила факт передачі на баланс Широківської селищної ради вказаних будинків з метою їх подальшої добудови та відселення в них мешканців с.Новоселівка з зсувної зони села.
ВАТ «ПГЗК» здійснює покладені на нього обовязки стосовно охорони природного середовища, своєчасно платить відповідні, передбачені законодавством, податки, які надходять і до бюджету Широківського району, допомагає мешканцям, в тому числі і села Новоселівка в налагодженні соціально-побутових умов. Так, за рішенням місцевих органів ВАТ «ПГЗК» забезпечує підвіз питної води в с.Новоселівка, щорічно проводить підсипку доріг, в санітарній зоні комбінату житлові будівлі відсутні, а всі мешканці із санітарної зони відселені. Вважають, що позивачем не доведені факти заподіяння йому моральної шкоди протиправними діями відповідачів, а тому його вимоги стосовно стягнення моральної шкоди також не обгрунтовані. Просять в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представники другого відповідача ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» проти позовних вимог заперечують. Вважають, що позивачами не приведені докази неправомірних дій чи бездіяльності ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у результаті яких була заподіяна майнова та моральна шкода позивачу. Підтримують доводи та заперечення з цих підстав представників ВАТ «ПГЗК». Звертають увагу суду на те, що під час експлуатації належної їм частини хвостосховища «Обєднане» ніяких аварійних витоків не відбувалося, ця гідроспоруда введена в експлуатацію з дотриманням всіх необхідних норм та правил, та експлуатується в нормальному режимі без порушень. За цей час не приймалося ніяких рішень стосовно порушення ними природоохоронного законодавства.
Також вони не погоджуються з висновками проведених у справі експертиз, просять суд врахувати, що гідрогеологічна експертиза проводилася лише на підставі візуального обстеження та звітів і документів, які долучені до справи, без проведення досліджень та без залучення спеціалістів підприємств. Висновок, складений судовим експертом ОСОБА_10, на думку представників другого відповідача, є некваліфікованим, так як експерт не надав відповіді на поставлені питання, висновок містить масу протиріч, не дотримані вимоги інструкції щодо підпису і засвідчення печаткою кожного аркушу висновку експерта. Так експерт ОСОБА_10 в своєму висновку зазначила, що житлова будівля позивача знаходиться в аварійному стані і в той же час зазначає, що будинок має доглянутий вид.
Вважають, що позивач жодним документом не довів факт динамічних процесів руйнування його домоволодіння. Причинно-наслідковий звязок між існуванням дефектів будівельних споруд та техногенною діяльністю ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не доведений ані експертизою, ані будь-якими іншими долученими до справи документами. Відсутні докази неможливості проживання позивача у АДРЕСА_1.
Вся нормативна база, на яку посилається позивач, являє собою загальні поняття в області прав і обовязків громадян і не є правовою основою для визначення шкоди та підставою позовних вимог. У звязку з відсутністю складу правопорушення, відсутні підстави для виникнення відповідальності та обовязку по відшкодуванню шкоди. Так як факт заподіяння майнової шкоди з боку другого відповідача позивачем не доведений, то відсутні й підстави для відшкодування моральної шкоди. Також зазначають, що вимоги позивача щодо усунення загрози його життю через аварійний стан житла повинні були б віднесені до органів місцевого самоврядування. Просять в позові відмовити повністю.
Представники відповідача ДП «Кривбасшахтозакриття» позовні вимоги не визнали в повному обсязі. Суду пояснили, що ДП «Кривбасшахтозакриття" створено на майні державного підприємства «Кривбасреструктуризація» та майні інституту «Кривбаспроект» згідно Наказу Міністерства промислової політики України від 25.06.2004 року №315 «Про створення Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття». Згідно цього наказу та розяснення до нього від 04.07.2006 року ДП «Кривбасшахтозакрипя» не є правонаступником підприємств, на майні яких воно створене, у тому числі: ДП «Кривбасреструктуризація» та Інституту „Кривбаспроект".
Балка Свистунова експлуатується з 1976 року. Її власниками були: 1976-1998 рік ДВО «Кривбасруда»; 1998-2002 рік-Управління «Кривбасгідрозахист»; 2002-2004 ДП «Кривбасреструктуризація», з 30.08.2004 року ДП «Кривбасшахтозакриття». За час експлуатації балки Свистунова, тобто з 30.08.2004 року і по теперішній час, аварійних або інших понаднормових витоків або фільтрацій не спостерігалось. Дії ДП «Кривбасшахтозакриття», на балансі якого перебуває балка Свистунова, повязані з її експлуатацією винятково шляхом надання промисловим підприємствам послуг з прийому, тимчасової акумуляції та скиду високо мінералізованої шахтної води шляхом відкачування в річку Інгулець. Відповідно до п.2.1. Договорів про надання послуг зазначається: „Замовник є власником високомінералізованої шахтної води протягом усього періоду від прийому до скидання в р.Інгулець". Таким чином, до витоків води, які теоретично могли б бути, ДП «Кривбасшахтозакриття" ніякого відношення не має, оскільки не є її власником. Позивачем та його представниками не доведені факти неправомірних дій чи бездіяльності ДП «Кривбасшахтозакриття» в результаті яких була нанесена майнова шкода позивачу, і як наслідок цього, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди. Просять в позові відмовити.
Представник третьої особи Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області -Власова Н.Х. суду пояснила, що Новолатівська сільська рада з приводу небезпечної екологічної ситуації, яка склалася на території села, неодноразово зверталася як до районних, обласних, так і до державних органів, влади. Після зсуву, який відбувся в центральній частині села в 1989 року були зруйновні будинки, та їх мешканців було відселено в м.Кривий Ріг силами ВАТ «ПГЗК». Також були звернення з питанням визнання с.Новоселівка зоною стихійного техногенного лиха. На цей час зсуви поширюються, продовжується деформація поверхні землі та руйнування будинків, в тому числі і на вул. Миру, де мешкає позивач. З 2003 року періодично проводиться обстеження будинку по АДРЕСА_1 за заявою позивача. Оригінали актів за результатами таких обстежень передаються у відділ по надзвичайним ситуаціям Широківської райдержадміністрації. Позивач доглядає за своїм будинком, однак візуально видно, що в будинку зявляються нові тріщини, просідають вікна, просідає подвіря та присадибна ділянка. Навпроти будинку позивача, на місці де стояв будинок, утворилась яма глибиною до 3-х метрів. Їй відомо, що ситуація в с.Новоселівка вивчалася науково-дослідницькими установами, по цьому питанню працювали комісії, але ніяких заходів по цей час не прийнято. На балансі Новолатівської сільської ради житлового фонду немає, черговість та списки на отримання житла відсутні, оскільки відсутнє комунальне житло, всі будинки, в яких мешкають жителі с.Новоселівка приватні. Бюджет сільської ради невеликий і його ледь вистачає на утримання підвідомчих організацій: сільську раду, дитсадок, фельшерські пункти, бібліотеки та клуб. Позивач із заявами про виділення коштів на ремонт будинку, а також з питанням визнання будинку аварійним не звертався, рішення про визнання АДРЕСА_1 аварійним - не приймалось. Просить суд, задовольнити вимоги позивача.
Представник третьої особи Широківської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області в судове засідання не явився, направив до суду лист в якому зазначив, що Широківська селищна рада не заявляє самостійних вимог щодо предмета та просить розглянути справу без участі їх представника.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в с.Новоселівка, працювала головою сільради даного села з 1985 року. Коли вода стала непридатною для вживання, вона стала звертатися до ВАТ «ПГЗК» з цією проблемою, оскільки геологи, які працювали в селі говорили, що є вина ВАТ «ПГЗК» в погіршенні якості води. В подальшому ВАТ «ПГЗК» було зобовязано здійснювати підвоз води в їх село. Вона як голова сільради також зверталась до районної санстанції з приводу забруднення повітря пульпою, яка летить з відвалів підприємств. Спеціалісти різних органів та служб, які працювали в селі доводили, що село підлягає знесенню. Був намір ВАТ «ПГЗК» перенести село Новоселівка в іншу місцевість та відселити його мешканців, що було повязано із загрозою зсуву грунту. Однак із передачею підприємства в приватну власність ці питання залишились не вирішеними і ними більше ніхто не займався. Приблизно з 1985 року мешканці села почали звертатися в сільраду з приводу руйнування їх будинків. Посеред села трапився зсув землі, були зруйновані старі і більш нові будинки, люди відселені. Процеси руйнування будинків є характерними для всього села. Питання про визнання села зоною надзвичайної екологічної ситуації не ставилось. Обстеження житла, з метою визнання його непридатним для проживання -не проводилось. Сам позивач до неї як до голови сільради не звертався, на його подвірї вона не була, будинок не обстежувала.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона керувала роботою по створенню фільтраційної моделі територій хвостосховищ «Войково», «Обєднаного» та балки Свистунова для оцінки технологічних втрат води, які наближуються до с.Новоселівка. Робота виконувалась по договору з інститутом «Дніпродіпроводгосп». Основна мета роботи створення моделі для оцінки витрат підземних вод в природних умовах та в умовах технологічного впливу. Активізація геологічних процесів на території с.Новоселівка відбувалась в період з 1970р. по 1989 р.. Було встановлено, що витрати води з технологічних споруд в бік села Новоселівка зростали. В 1989 році він перевищував природній розход води в 3,4 рази. Вважає, що підйом рівня підземних вод привів до прискорення фільтрації, створило додатковий тиск, що послабило грунт та визвало активізацію геологічних процесів. Фільтрація води з гідроспоруд є природньою їх особливістю, але повинен бути протифільтраційний екран. Із матеріалів, з якими вони працювали при створенні моделі, не вбачається про наявність штучного протифільтраційного екрану на досліджених спорудах, лише природний, якого не достатньо. Природні умови території, на якій знаходиться с.Новоселівка, схильні до таких процесів, але основним поштовхом стала техногенна діяльність.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він працює головним інженером проекту ДРПВ інституту «Дніпродіпроводгосп». В 2004 році їх інститутом проводилася робота по обєкту «Заходи з локалізації зсувних процесів і захист від підтоплення с.Новоселівка Широківського району». Ця робота була виконана за розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 19.01.2004 року, у звязку з зсувними процесами в с.Новоселівка, що потягли обвали грунту та відселення мешканців будинків. Метою цієї роботи було визначення джерел, що викликають активізацію негативних геологічних процесів в лівобережній частині с.Новоселівка. При виконанні цієї роботи були залучені такі організації, як НВП «Аквасофт» та Криворізька комплексна геологічна партія КП «Южукргеология». Криворізька геологічна партія КП «Южукргеология» виконувала роботи щодо збору, аналізу та обгрунтуванню раніше виконаних геофізичних, гідрогеологічних робіт, даних режимних спостережень про стан наявних дренажних споруд в районі хвостосховищ.
НВП «Аквасофт» повинно було розробити математичну модель, яка б відтворювала гідрогеологічий стан території між р.Інгулець, хвостосховищами «Войково» «Обднане» та ставком накопичувачем б. Свистунова в природних та штучних умовах, на підставі якої була б зроблена оцінка втрат підземних вод, які надходять до р.Інгулець, як в природних умовах, так і під впливом техногенних чинників.
Завданням інституту «Дніпродіпроводгосп» було уточнення зони розповсюдження зсувних деформацій лівобережної частини с.Новоселівка з аналізом стану житлових будинків в цій зоні, складання висновку про негативні геологічні процеси, що відбуваються на території села з визначенням природи їх виникнення та чинників, які впливають на їх активізацію, з оцінкою можливості подальшого використання території в житлово-господарських цілях.
Ця робота була виконана, та результати оформлено звітом за 2004 рік. Звіт виконаний досвідченими кваліфікованими фахівцями, на підставі зібраних реальних даних та з застосуванням наукових методів моделювання, звіт отримав висновок ДП «ДОС Укрінвестекспертизи» в серпні 2005 року, та рекомендований до затвердження. Він повністю підтримує все те, що зазначено в звіті, відомості, які там викладені відповідають дійсному стану на зазначеній території.
Згідно висновків цієї роботи було встановлено, що територія про яку йшлося дійсно підлягає інтенсивному техногенному впливу, повязаному з гірничим виробництвом (відвали, хвостосховища, ставок накопичувач). На території району встановлений розвиток таких геологічних явищ, як підмив та руйнування берегів річки Інгулець, пливуни, суфозійні явища, зсуви, ярково-балочна ерозія. Активізація цих негативних явищ сталася саме через техногенне навантаження, та через експлуатацію зазначених гідроспоруд. Розвиток цих явищ продовжується, так як він займався цією проблемою ще у 2001 році. Тоді теж складали звіт, пропонували заходи по локалізації, в тому числі самим дешевим для підприємств так само був захід по відселенню мешканців з зсувонебезпечної території. Станом на 2004 рік зсувна зона збільшилась, тому, вважає, що є небезпека для проживання людей. Очевидний звязок просідання грунту з руйнуванням будинків та доріг в селі. Зазначив, що під впливом природних чинників негативні процеси так швидко б не відбувалися. Було встановлено, що територія с.Новоселівка знаходиться в зоні інтенсивного впливу підприємств ВАТ«ПГЗК», ГЗК «Арселор Міттал Кривий Ріг» (70,9%) та користувачів ставка-накопичувача шахтних вод б.Свистунова - 11(29%). НВП «Аквасофт» методом математичного моделювання вирахувало кількість фільтраційних витоків з гідроспоруд, які надійшли до села Новоселівка за 1964-2004 роки. Також було зроблено висновок, що інтенсивний техногенний вплив призвів до зростання рівня підземних вод, що викликало розвиток та інтенсифікацію таких небезпечних геологічних процесів, як зсуви та провалля; що призводить до руйнування житлових будинків, та що через складну техногенну ситуацію для даної місцевості, неможливо передбачити заходи, які б запобігли руйнуванню будинків. Їх роботою були запропоновані заходи для призупинення зсувних процесів, які направлені на зниження рівня підземних вод неогенового горизонту самий економічно вигідний варіант - відселення мешканців АДРЕСА_1.
Вважає, що головним чинником активізації зсувних процесів, які впливають на стан земної поверхні в с.Новоселівка, а звідси і на технічний стан житлових будинків є техногенні. Спрогнозувати зсув не можливо. Вважає, що є загроза для проживання людей на території села Новоселівка.
Експерт ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що свій висновок від 17.06.2007 року №107 вона підтримує повністю. Вона проводила натурне обстеження будинку по АДРЕСА_1 в с.Новоселівка. Будинок позивача 1959 року побудови, літня кухня побудована в 1965 році. Фізичний знос житлового будинку 60%. Візуальним обстеженням були виявлені нерівномірна просадка фундаменту, значні повздовжні та поперечні тріщини, вздуття окремих частин, глибокі, місцями наскрізні тріщини на стінах, просідання окремих дошок на підлозі, нерівність поверхні перекриття, прогиб деревяних балок, біля вікон - тріщини в місцях примикання до стіни, дверні коробки перекошені, двері осіли та не щільно закриваються. Аналогічні дефекти мають всі господарські будови. Головною причиною деформації будівельних конструкцій будинку та господарських споруд, є нерівномірна просадка фундаментів. Стан фундаментів, їх глибину вона не досліджувала, стан відмостків також обстежувала візуально. Виходячи з того, що на домоволодіння позивача видано свідоцтво про право власності, то вона зробила висновок, що вони відповідали всім санітарно-будівельним нормам і правилам, які діяли на той час. Застосування до старих будівель нових норм та правил не можливо, так як вони змінювалися. При проведенні експертизи встановлено, що житловий будинок позивача знаходиться в незадовільному стані, хоча регулярно здійснює поточні ремонти і зовнішньо будинок має доглянутий вид. Однак наявна тенденція до його подальшого руйнування, а тому будинок є аварійним. Візуально визначити безпечність проживання в ньому людей не можливо, це можна встановити лише лабораторним шляхом. Визначити ринкову вартість домоволодіння вона не змогла, так як місце розташування будинку- зона руйнування, а стан будинку- аварійний. Тому вона визначила дійсну вартість домоволодіння по АДРЕСА_1 в сумі 31942 грн.. Вважає, що її висновок відповідає всім вимогам, які предявляються до експертного висновку.
Експерт ОСОБА_15 суду пояснив, що він працює зав.кафедри гідрогеології та інженерної геології Дніпропетровського національного університету, доктор технічних наук. Приблизно з березня 2007 року до їх університету стали надходити ухвали про призначення гідрогеологічної експертизи на території с.Новоселівка по іншим справам. Вони почали оглядати документи та готуватися до проведення експертизи. Згідно ухвали Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу по даній справі він та його колеги - доценти кафедри гідрогеології та інженерної геології Дніпропетровського національного університету, кандидати технічних наук ОСОБА_16 і ОСОБА_8 проводили гідрогеологічну експертизу у справі за позовом ОСОБА_5 до підприємств гірничо-видобувної галузі про усунення загрози життю, здоровю та майну позивача та відшкодування шкоди, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища. Їх університет проводить наукові експертизи, про що зазначено в його статуті. Приблизно в червні липні 2007 року він з колегами відвідали с.Новоселівка, де в присутності представників відповідачів були погоджені напрямки обстеження. Ними зафіксовані факти руйнування в селі та в домоволодінні кожного з позивачів по всім позовам. Обстеження помешкання позивача проводилось раніше ніж отримання ухвали про призначення експертизи, оскільки питання які були поставлені на експертизу по аналогічним справам були однакові і стосувалися однієї території -с.Новоселівка. В червні 2008 року був складений висновок по даній справі. На розгляд експертів були поставлені питання щодо встановлення причин та факторів прояву негативних інженерно-геологічних процесів на території села Новоселівка Широківського району. Експертиза проведена на основі візуального обстеження гідротехнічних споруд і відвалів вищезазначених підприємств та села Новоселівка, вивчення матеріалів справи, результатів проектних вишукувань та науково-дослідних робіт. Обєктом дослідження була природна-технічна геосистема, функціонування якої зумовлено комплексом дій, які з одного боку, змінюють екологічний стан території, а з іншого визначають відповідну реакцію геологічного середовища на техногенний вплив, що в свою чергу збільшує екологічний ризик. Будинок позивача знаходиться на схилі в зоні небезпечній по карсту і суфозіям.
В ході виконання експертизи було встановлено, що в природних умовах без дії техногенного обводнення грунтовий масив зберігає стійкість. Встановлено, що причинами активізації зсувних процесів на території села Новоселівка є дія техногенних чинників у формуванні геодинамічного, гідродинамічного та гідро-геохімічного режимів досліджуваної території. Саме техногенні чинники - обумовлюють інтенсифікацію розвитку й катастрофічної активізації з негативними наслідками, що суттєво впливає на екологічну безпеку. Серед техногенних чинників, що встановлені в межах с. Новоселівка, є - гідростатичний підпір у гідроспорудах ("Войково", "Об'єднане"), що перевищує природні рівні ґрунтових вод на 70м; додаткове компресійне навантаження на водопровідні шари під відвалами пустих порід «Лівобережні», що еквівалентне заглибленню шарів на висоту відвалів, тобто 40-70 м (це спричиняє деформацію природної фільтраційної течії і її додаткове спрямування в напрямку с. Новоселівка); фільтрація мінералізованої води (20-35 г/л) зі ставка-накопичувача у балці Свистунова до річки Інгулець через геологічні відкладення у межах с.Новоселівка та додаткове зволоження грунтів лівобережного схилу.
За результатами досліджень встановлено, що активізація інженерно-геологічних процесів в 1980-1989 роках співпадає з періодом найбільшого підйому рівня підземних вод в неогенових та четвертинних відкладеннях. Зафіксовані зміни гідрогеохімічного стану підземних вод полягають в значному зростанні їх мінералізації та трансформації хімічного складу води.
Інтенсивність протікання, концентрація, частота та масштаби прояву техногенно обумовлених геологічних процесів істотно перевищують аналогічні природні. Основними техногенними факторами впливу на довкілля с.Новоселівка, що знаходиться в зоні техногенного навантаження, є: накопичення відходів гірничодобувного і переробного комплексів та порушення гідрогеологічного режиму території.
Експертами дані відповіді на всі питання експертизи. Підтверджений переважний негативний вплив техногенних чинників /наявність експлуатації гідротехнічних споруд/ на геологічне середовище села Новоселівка, та територію де розташоване домоволодіння позивача, та зроблено висновки про продовження цих негативних процесів.
Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона працює доцентом кафедри гідрогеології та інженерної геології Національного технічного університету та була залучена до проведення гідрогеологічної експертизи на території с.Новоселівка. Приблизно з липня 2007 року вони почали проводити комплексне обстеження території с. Новоселівки та гідротехнічних споруд і відвалів, що можна вважати початком проведення експертизи. Висновок по експертизі було закінчено в червні 2008 року. Проведення експертизи включало в себе обстеження території, вивчення матеріалів судової справи, вивчення результатів наукових вишукувань і науково-дослідних робіт та їх аналіз. Оскільки аналогічна експертиза була призначена по 10 аналогічних справах, які знаходились в Інгулецькому районному суді м.Кривого Рогу, вони влітку 2007 року провели обстеження домоволодінь всіх позивачів та обстеження гідротехнічних обєктів.
Вислухав позивача, представників позивача, представників відповідачів і представника третьої особи Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, свідків, експертів, вивчивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_5 зареєстрований та проживає в с.Новоселівка Широківського району Дніпропетровської області з 09 листопада 1994 року по цей час (а.с.76, 87 т.1). Домоволодіння по АДРЕСА_1 належить позивачу на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.03.2002 року, виданого державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори та зареєстрованого у Криворізькому БТІ в реєстровій книзі №18 стор. 350, запис №Ь758 (а.с.77 т.1). Домоволодіння позивача включає в себе: житловий будинок загальною площею 43,9 кв.м, житловою площею 26,0 кв.м, літню кухню, погріб, вбиральню, навіс, сарай, паркани, колодязь, басейн, дійсна вартість яких згідно довідки-характеристики БТІ складає 19295,00 грн. (а.с.81 т.1). Уточнена дійсна вартість домоволодіння згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.06.2007 року, становить 31942,00 грн., процент зносу будинку складає 60% (а.с.154 т.3).
Також встановлено, що в 1989 році в центрі лівобережної частини села виник зсув розміром 350 м. впродовж берегу р.Інгулець та 100м. впродовж забудови. Внаслідок цього 22 будинки по вул.Миру, Перемоги, Нагорна було зруйновано та мешканців цих будинків відселено. Нові прояви зсуву поновились в 1996 році вище по схилу по вул.Перемоги, де також зруйновані житлові будинки. За період з 1998 по 2004 рік зсувні процеси продовжуються і зона зсувів з просадками поверхні землі розповсюдилась до 1 км в північному напрямку вгору по течії і 300м вглиб на забудованому березі. В цю зону попали будинки по вул.Шевченка, Франка, Миру, Гагаріна, Перемоги та Нагірній (звіт інституту «Дніпродіпроводгосп», 2004 рік (а.с.88-110 т.1).
Встановлено, що обстеження технічного стану житлового будинку позивача за участю представників виконкому Новоселівської сільради було проведено 29.09.2003 року (а.с.82 т.1) та повторно за участю представників Новолатівської сільради -27.05.2005 року. Згідно акту обстеження від 27.05.2005 року було встановлено, що в будинку позивача на стінах тріщини розміром 3 см., у веранді просіла підлога на 4 см., на стелі тріщини різного розміру, знадвору будинок просідає, правий кут будинку просів на 20 см., за сараєм просів грунт на 30 см.. Забетонований двір просів та утворились ями різного розміру. (а.с.83 т.1)
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №107 від 17.06.2007 року житловий будинок позивача АДРЕСА_1 побудови 1959 року, літня кухня - 1965 року побудови. Візуальним обстеженням були виявлені нерівномірна усадка фундаменту, повздовжні та поперечні тріщини фундаменту, вздуття окремих частин, глибокі місцями наскрізні тріщини на стінах, в перегородках глибокі тріщини в місцях примикання до інших конструкцій, нерівність поверхні та прогиб деревяних балок на перекритті, на підлозі просідання окремих дошок, біля вікон глибокі тріщини в місцях примикання до стіни, двері осіли та не щільно закриваються, дверні коробки перекошені, в місцях примикання до стіни глибокі тріщини. Аналогічні дефекти (глибокі тріщини по стінам та фундаменту) мають всі господарські будови. Причиною деформації будівельних конструкцій будинку та господарських споруд є нерівномірна просадка фундаментів. Щодо причин, які призвели до руйнування житлового будинку позивачів та господарських споруд, то згідно висновку експерта, вони детально наведені в книзі «Геологічні проблеми Криворізького басейну в умовах реструктуризації гірничодобувної галузі», виданої за постановою вченої ради Інституту геологічних наук НАН України від 20.09.2001 року, де зазначено: «...прикладом довготривалого зсування порід під дією зовнішніх факторів є зсув у районі с.Новоселівка. В середині 80-х років тут було зафіксовано початок деформаційних зрушень, які виявилися в утворенні терасових уступів, появі "п'яного лісу", а в подальшому і тріщин у земній поверхні. Основною причиною деформацій є, напевно, обводнення четвертинних суглинків та неогенових вапняків за рахунок інфільтрації з ставка-накопичувача балки Свистунова та хвостосховищ "Об'єднане" і "Войково". Після тимчасового закриття ставка балки Свистунова у 1990 р. рівень підземних вод на прилеглій території знизився на 2 м. і рух зсуву уповільнився, але не припинився." Виходячи з того, що житловий будинок та господарські споруди були прийняті в експлуатацію, вони відповідали санітарно-будівельним нормам і правилам, які діяли на той час. Хоча господарем будинку регулярно проводяться поточні ремонти і зовнішньо будинок має вид «доглянутий», але технічний стан житлового будинку є незадовільний, видна тенденція до його подальшого руйнування, а тому він є аварійним. Візуально визначити безпечність проживання в ньому людей не можливо. Визначити ринкову вартість домоволодіння не можливо, за відсутності попиту на ринку нерухомості, так як він розташований в зоні руйнування, та його незадовільний технічний стан, тому визначена дійсна вартість домоволодіння, яка становить 31942,00 грн. (а.с.149-154 т.3).
Згідно аналітичної довідки СПД ОСОБА_17 середня ринкова вартість однокімнатної квартири в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, компенсацію на придбання якої просить стягнути з відповідачів позивач ОСОБА_5 становить 166299 грн. (а.с.140 т.4).
Встановлено, що місце постійного проживання позивача ОСОБА_5- с.Новоселівка АДРЕСА_1 Широківського району Дніпропетровської області, яке розташовано на лівому березі ріки Інгулець і межує з півночі з відвалами «Лівобережним» ВАТ «ПГЗК», які знаходяться на відстані 600м від села; з північного сходу на відстані 1,7-3,3 км від села розташовані хвостосховища «Войково» ВАТ «ПГЗК» та «Обєднане» ВАТ «ПГЗК» та ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з південного сходу в 3 км від села розташований ставок-накопичувач шахтних вод в балці Свистунова КП «Кривбасшахтозакриття» (а.с.76, 90 т.1). Належність зазначених споруд відповідному відповідачу, а також місце їх розташування від с.Новоселівка є встановленим фактом і не оспорюється сторонами.
Встановлено, та не оспорюється сторонами, що господарська діяльність відповідачів повязана з такими видами робіт, як гірничі роботи та роботи з видобування відкритим способом і збагачення корисних копалин, а також, відповідачі утримують та експлуатують вищезазначені гідроспоруди та відвали, які є обєктами підвищеної небезпеки, та які вводилися в експлуатацію, починаючи з середини 60-х та до 80-х років, згідно відповідних проектів, пройшли відповідні експертизи; та при їх вводі та експлуатації суттєвих порушень, не виявлено.
Також встановлено, що в звязку з промисловою експлуатацією зазначених обєктів, з постійним нарощуванням потужностей, а також неприйняття відповідачами зазначених гідроспоруд належних та своєчасних заходів щодо їх ремонту та очистці, в грунтові води за місцем проживання позивачів стались значні витоки високомінералізованих та забруднених вод, у зв'язку з чим з початку 80-х років минулого століття і до теперішнього часу на даній території стали виявлятися зсувні, суфозійні явища, деформація земної поверхні. Вищезазначені негативні явища впливають на стан розташованих на цій території житлових будинків, які руйнуються.
Головною причиною цих явищ є техногенні процеси, які пов'язані, перш за все і головним чином, з формуванням та розвитком фільтраційною потоку і підвищенням рівня підземних вод на території села Новоселівка (місця проживання позивача) внаслідок значних витоків води із «хвостосховищ» та ставка-накопичувача вказаних вище підприємств-відповідачів.
Вищезазначене підтверджуються численними письмовими доказами, наданими сторонами та долученими до матеріалів справи, висновками проведених судом експертиз.
Так, згідно даним Звіту Державного регіонального проектно-вишукувального Інституту /далі ДРПВІ/ «Дніпродіпроводгосп» № 1552-ПЗ 2004 року «Заходи з локалізації зсувних процесів і захист від підтоплення с. Новоселівка Широківського району», основними причинами витоків із вище перерахованих гідротехнічних споруд відповідачів є їх незадовільний технічний стан. Так, при обстеженні останніх було встановлено, що хвостосховища «Войково» ВАТ «ПГЗКа», «Об'єднане» - ВАТ «ПГЗК» и ГЗК «АрселорМіттал» не мають обов'язкового протифільтраційного екрану, а в ставку-накопичувачу шахтних вод в б.Свистунова, останній, площею водного дзеркала 70 га, неодноразово ремонтувався через значні витоки води, тому протифільтраційний захист ставка також незадовільний. Крім того, у верхів'ях балок хвостосховищ «Войково» та «Об'єднане» і на схилі долини р. Інгулець водоопір з червоно-бурих глин розмитий, тут також здійснюється перетік фільтруючих із хвостосховищ забруднених вод із четвертинних відкладень в неогенові понтичні піски і сарматські вапняки. Потік підземних вод в неогенових відкладеннях також направлений в сторону с. Новоселівки та р. Інгулець. Усі ці гідротехнічні споруди експлуатуються відповідачами на відмітках, які набагато перевищують рівень води в р. Інгулець та над селом Новоселівка від 55 до 100 метрів і вище, промислова експлуатація та нарощування їх продовжується також і в теперішній час. Внаслідок експлуатації даних хвостосховищ та ставка-накопичувача шахтних вод в даному регіоні стались значні зміни рівневого та гідрохімічного режиму підземних вод, розвились вищезазначені небезпечні геологічні явища, що також підтверджено результатами проведеного НВП «Аквасофт» (звіт 2004 рік) моделювання техногенної ситуації в даному регіоні, яким встановлений обєм фільтраційних витоків із зазначених гідроспоруд та їх надходження до села Новоселівка. Активізація цих негативних явищ сталася саме через техногенне навантаження та через експлуатацію зазначених гідроспоруд. Також було зроблено висновок, що інтенсивний техногенний вплив призвів до зростання рівня підземних вод, що викликало розвиток та інтенсифікацію таких небезпечних геологічних процесів, як зсуви та провалля; та що через складну техногенну ситуацію для даної місцевості, неможливо передбачити заходи, які б запобігли руйнуванню будинків. Після зсуву грунту в 1989 році - 22 будинки по вул.Миру, вул.Нагорна та пер.Перемоги були зруйновані, їх мешканці відселені. Була надана рекомендація про відселення мешканців з лівобережної частини села. (а.с.88-110 т.1). Наукову обґрунтованість та достовірність цього звіту підтвердили в судовому засіданні: свідок ОСОБА_14 та свідок ОСОБА_18.
Підтверджують обставини негативного впливу господарської діяльності відповідачів, які експлуатують вищезазначені гідроспоруди, на територію села Новоселівка, де проживає позивач наступні докази:
- звіт НВП «Аквасофт» за 2004 рік, яким була створена фільтраційна модель території між селом Новоселівка та вищезазначеними гідроспорудами, якою була проведена оцінка втрат підземних вод , які поступають до с.Новоселівка, як в природних умовах, так і під впливом техногенних чинників методом математичного моделювання, та встановлено, що «...за період 1964 г. початок 2004 р. сумарний обєм підземних вод, які надійшли до східної границі с.Новоселівка за рахунок фільтраційних витоків з техногенних споруд, складає 14085,2 тис. м3, в тому числі з хвостосховища «Об,єднане» -712,5 м3 (5,1%) , зі ставка-накопичувача шахтних вод в балці Свистунова - 4102,9 тис. м3 (29,1%), з хвостосховища «Войково» - 9269,8 тис. м3 (65,8%) (а.с.121-130 т.1);
- звіт Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Днепрогипроводхоз», г. Дніпропетровськ, 2000 рік на тему «Виконання заходів з локалізації зсувних процесів та захист від підтоплення в с.Новоселівка Широківського району Дніпропетровської області (а.с.111-120 т.1);
- звіт ТОВ НВП «Центр екологічного аудиту та чистих технологій» м. Дніпропетровська, 2001 рік на тему «Підготовка обґрунтування для визначення дільниць на территорії області як зон надзвичайних екологічних ситуацій (на прикладі Широківського району Дніпропетровської області)» (а.с.131-141 т.1), де зазначено, що ситуацію, яка склалася в Широківському районі можна визначити як таку, що представляє підвищену екологічну небезпеку;
- рекомендації науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту «ВИОГЕМ» по роботі «Исследование устойчивости участка естественного склона в районе с.Новоселовка Широковского района и разработка рекомедаций по стабилизации оползня» /а.с.9-32 т.2/;
- звіт Інституту проблем природокористування та екології (ІППЕ АНУ) про науково-дослідницьку роботу «Исследование влияния промышленных предприятьий г.Кривого Рога на состояние окружающей природной среды Широковского района и территории Николаевского поселкового Совета. Оценка долевого участия предприятий в загрязнении территории (выбросы в атмосферу, сбросы в р.Ингулец, поверхностные и подземные воды, размещение отходов) за 1994 рік (а.с.142-146 т.1).
Згідно висновку гідрогеологічної експертизи (а.с.6-23 т.4), яка надійшла до суду 27.06.2008 року, причинами активізації негативних інженерно-геологічних процесів, які мають місце на території с. Новоселівка, в тому числі розвиток зсувних процесів, є дія техногенних чинників у формуванні геодинамічного, гідродинамічного та гідрогеохімічного режимів досліджуваної території. Це підтверджується тим, що село існує понад 100 років, але терміни активізації інженерно-геологічних процесів у період з 1989р до тепер відповідають часу накопичення змін у геологічному середовищі під дією штучних факторів - підвищення над даним положенням рівнів води на 70 метрів у гідроспорудах «Войково», «Об'єднане» і на 30м у ставку-накопичувачу б. Свистунова та мінералізації води у цих об'єктах над природним фоном у 15-20 разів. Саме техногенні чинники - обумовлюють інтенсифікацію розвитку й катастрофічної активізації з негативними наслідками, що суттєво впливає на екологічну безпеку.
У висновку також зазначено, що технологічний розвиток гірничодобувної промисловості (видобуток та переробка корисних копалин) по відношенню до геологічного середовища носить катастрофічно швидкий, а по мірках геологічного часу - вибуховий характер. Природні процеси денудації поверхневих відкладень за об'ємами на порядок нижчі за відвалоутворення у гірничій та будівельній галузях. Інтенсивність протікання, концентрація, частота та масштаби прояву техногенно обумовлених геологічних процесів істотно перевищують аналогічні природні. Основними техногенними факторами впливу на довкілля с.Новоселівка, що знаходиться в зоні техногенного навантаження, є: накопичення відходів гірничодобувного і переробного комплексів та порушення гідрогеологічного режиму території. Всі інші фактори (розвиток небезпечних геологічних процесів, забруднення грунтів, підземних і поверхневих вод) є похідними.
Згідно до висновку гідрогеологічної експертизи- територія с.Новоселівка за розвитком техногенних інженерно-геологічних процесів розподіляється на дві суттєво різні зони за їх проявами: 1.зона карсту та суфозії; 2. зона сукупності дії карсту, суфозії і зсувів. Домоволодіння позивача, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в с.Новоселівка відноситься до другої зони. Підмив та природне руйнування берегів р.Інгулець відбувається у вигляді обвалень схилу в межах кута внутрішнього тертя грунту. Цей процес не досягає домоволодіння позивача, але інтенсифікує техногенний зсув, карст, суфозію. (т.4 а.с.6-23)
Висновки гідрогеологічної експертизи підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_15.
Судом проаналізовані надані відповідачами матеріали, які свідчать про те, що всі гідрогеологічні споруди будувалися згідно з належним чином затвердженими проектами, введені в експлуатацію без порушень, мають позитивні висновки експертних установ про їх стан, нарощування потужності цих обєктів та їх експлуатація в цілому відповідає нормам та правилам (хвостосховище «Войково», «Обєднане», (а . с.33-86 т.2, а.с.144-154 т.2). Ставок-накопичувач б.Свистунова не має відношення до підтоплення території с.Новоселівка (а.с.207-208 т.3). Втім судом встановлено, що згідно з проектами - хвостосховища, є джерелом негативного впливу на водне середовище, що проявляється підйомом рівня та забрудненням підземних вод, а проектом ставка-накопичувача б.Свистунова ДП «Кривбасшахтозакриття» не передбачено протифільтраційних завіс, свердловин та інших заходів по перехопленню фільтраційних вод (заключний звіт АТЗТ «Тяжпромавтоматика», 2006р. а.с.166-226 т.3)
Про небезпечне екологічне становище, яке склалося на території с. Новоселівка, за місцем постійного проживання позивача, через вплив господарської діяльності підприємств-відповідачів свідчать листи та заяви Новолатівської сільської ради до обласних, центральних органів виконавчої та законодавчої влади, та відповіді на ці листи Міністерства охорони навколишнього середовища України, Криворізької регіональної екологічної інспекції, Криворізької міжрайонної природоохоронної прокуратури, а також протоколи спільних нарад в районних, обласних органів виконавчої влади, протоколи міжвідомчих комісій по вивченню техногенно-екологічного становища в с.Новоселівка, довідки про стан екологічної ситуації в с.Новоселівка по зверненням народних депутатів України, протоколом виїзного засідання з питань звернень громадян с.Новоселівка щодо небезпечної екологічної ситуації, дорученням Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 09.07.2004р., постановою ВРУ від 12.07.2001р. щодо надзвичайної ситуації, яка склалась в Широківському районі Дніпропетровської області, протокол дослідження питної води (т.1 а.с.32,39,42, 45, 46-47, 60, 63, 102, 147, 148-151,152, 153, 154-155, 157-165; т.2 а.с.105-108, 125, 126; т.5 а.с.42-43, 47, 49-51, 48).
Всі ці матеріали свідчать про те, що питанням про небезпечну екологічну ситуацію в с.Новоселівка на протязі тривалого часу /в період з 90-х років минулого століття та по 2008 рік/ займалися органи місцевої влади та місцевого самоврядування, державні виконавчі та законодавчі органи влади, які давали доручення підприємствам гірничо-збагачульного комплексу, в тому числі відповідачам, щодо покращення екологічної ситуації на цій території, розробки та виконання соціально- економічних програм щодо мешканців цієї території, щодо перегляду та коригуванню проектних рішень стосовно визначення санітарно-захисних норм та ін., але як встановлено в судовому засіданні ці доручення відповідачами належним чином не виконувались, ситуація не покращилася, а продовжує погіршуватися. Деякі заходи, які вживає 1-й відповідач для зменшення негативних наслідків своєї діяльності: підвоз води в с.Новоселівка, підсипка доріг, є недостатніми, та не вирішують проблеми складної екологічної ситуації в с.Новоселівка та усунення загрози життю та здоровю її мешканців.
Суд критично відноситься до тверджень відповідачів, та вибірково наданим доказам щодо відмінного стану їх гідроспоруд, та відсутності негативного впливу на місцевість, де проживають позивачі, так як вони спростовуються вищезазначеними доказами: звітами науково-дослідних інститутів, поясненнями свідків, висновком гідрологічної експертизи, матеріалами та довідками за результатами перевірок екологічного становища в с.Новоселівка, - які суд вважає достовірними та належними.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що господарська діяльність- підприємств відповідачів негативно впливає на безпечне для життя та здоровя позивача довкілля та порушує його конституційні права, щодо безпечного для життя та здоровя навколишнього середовища.
Так, ст.50 Конституції України передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоровя довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно до ст.ст.9,10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (25.06.1991р.) кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоровя навколишнє середовище. Екологічні права громадян також гарантуються обов'язком міністерств, відомств, підприємств здійснювати технічні та інші заходи для попередження шкідливого впливу від господарської і іншої діяльності на навколишнє природне середовище, а також компенсацією в установленому порядку шкоди, завданої цим здоров'ю та майну громадян.
Згідно ст.ст.281-282, 293 ЦК України, кожна фізична особа має невід'ємне право на життя як важливе особисте немайнове право, на захист свого життя і здоров'я від протиправних посягань усіма не забороненими законом засобами. Крім того, кожна людина має право на безпечне для життя та здоровя навколишнє середовище, що включає в себе також право на належні, безпечні та здорові умови проживання і т.п. Діяльність фізичних або юридичних осіб, яка призводе до знищення, псування, забруднення навколишнього середовища, є незаконною, тому кожний має право вимагати від відповідних державних органів прийняття заходів по припиненню такої діяльності. Приписами ст. 280 ЦК України передбачено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та(або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Правовою підставою для покладення на відповідачів такої майнової відповідальності є наявність шкоди, протиправні дії /бездіяльність/ завдавача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, наявність вини. Оскільки шкода полягає в будь-якому зменшенні охоронюваного правом блага, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери потерпілої особи, то в даному випадку для позивача такою шкодою, в першу чергу, є порушення його немайнових прав (екологічних прав на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище, порушення конституційних прав на безпечні умови проживання), а також в порушенні майнових прав, що проявляється в частковому руйнуванні належного позивачу на праві приватної власності житлового будинку.
Враховуючи що господарська діяльність відповідачів фактично пов'язана з експлуатацією об'єктів підвищеної небезпеки, діяльність яких регулюється Законом України «Про обєкти підвищеної небезпеки» /18.01.2001р./ та постановою КМУ від 15.10.2003 року №1631, якою затверджений перелік таких обєктів, та вимагає від відповідачів своєчасної та швидкої реакції та прийняття відповідних заходів по усуненню негативних наслідків такої діяльності, то протиправність поведінки останніх, /а саме їх бездіяльність/ проявилась в неприйнятті належних заходів щодо недопущення негативного техногенного впливу на навколишнє середовище за місцем проживання позивачів, неповне та неналежне виконання заходів щодо локалізації та припинення такого впливу, які були рекомендовані висновками та звітами науково-дослідницьких установ, дорученнями численних міжвідомчих комісій, місцевих і центральних органів влади, що підтверджується вищезазначеними доказами.
Наявність причинно-наслідкового зв'язку між завданою відповідачами шкодою та її негативними наслідками, які настали для позивачів, підтверджується як зовнішньо видимими для всіх змінами в сторону погіршення природного ландшафту даної місцевості на техногенний (фото а.с.69-72 т.1) , так і документально - неодноразово проведеними на території та поблизу с.Новоселівка науково-пошуковими роботами. Вина відповідачів в нанесенні даної шкоди особистим немайновим правам позивача, проявляється в не усуненні керівництвом останніх негативних наслідків їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища.
Що стосується відшкодування матеріальної шкоди обраним позивачем способом стягненням з відповідачів компенсації вартості однокімнатної устаткованої квартири в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, то суд вважає, що ця вимога не ґрунтується на вимогах закону, як не ґрунтуються на вимогах закону і вимоги позивача, щодо його відселення за аналогією ст.171 ЖК України.
Так, в судовому засіданні встановлено, що будинок позивача не визнаний аварійним, згідно порядку встановленого постановою Ради Міністрів України від 26.04.1984 року № 189 та відповідне рішення органу місцевого самоврядування не приймалося. Зазначення у висновку судової будівельно-технічної експертизи про аварійність будинку є суперечливим, так як в тому же висновку зазначається що будинок має «ухожений» вигляд, а висновок про небезпечність проживання в ньому людей експерт надати не змогла, посилаючись на відсутність необхідних лабораторних досліджень. До того ж, при зясуванні причин руйнування домоволодіння позивача, експертом не досліджувались питання про можливість впливу на технічний стан житлового будинку та господарських споруд, недотримання санітарно-будівельних норм власником будинку при його будівництві, можливість неглибокого закладення фундаментів, відсутності врахування при будівництві специфіки місцевості, яка за своєю природою є зсувонебезпечною, не проведення позивачем капітальних ремонтів будинку за весь час його експлуатації.
Ст.171 ЖК України регулює правовідносини, повязані з забезпеченням житловими приміщеннями громадян, будинки яких підлягають зносу, у звязку з вилученням у них земельних ділянок для державних і суспільних потреб.
В судовому засіданні встановлено, що домоволодіння позивача не знаходиться в межах санітарно-захисної зони (а.с.118-120 т.2), а земельна ділянка не вилучається державою, або відповідачами для суспільних або господарських потреб. Також встановлено, що територія с.Новоселівка, де мешкає позивач, згідно Закону України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» та Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» зоною надзвичайної екологічної ситуації визнана не була. Що не позбавляє позивача при наявності ознак такої зони звертатися до компетентних державних органів з вимогою закріплення за територією села, де він проживає, такого статусу.
Норма ст. 1192 ЦК України, якою позивач обґрунтовує вимоги щодо компенсації середньої ринкової вартості однокімнатної квартири, за вибраним ним безпечним місцем проживання, передбачає, що коли відшкодування шкоди в натурі не можливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи. Розмір заподіяних ним збитків позивачем та його представниками не доведений. До того ж в судовому засіданні встановлено, що на цей час домоволодіння позивача не втрачене, не визнане аварійним, він в ньому проживає.
Ці вимоги суд вважає не обгрунтованими, а тому у їх задоволенні позивачу необхідно відмовити.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди , то суд вважає доведеною наявність заподіяння відповідачами моральної шкоди позивачу, його немайновим правам на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище, на безпечні умови проживання.
Суд критично відноситься до заперечень представників відповідачів щодо відсутності моральної шкоди та не доведеності їх вини, так як їх доводи спростовуються наданими позивачем і його представниками та зазначеними вище доказами.
При цьому суд враховує, що моральні переживання позивача повязані із забрудненням оточуючого природного середовища, щодо нанесенням пилу /пульпи/ з відвалів на територію домоволодіння позивача, обмеженням в користуванні питною водою та водою для господарських потреб, так як виробнича діяльність відповідачів призвела до заміщення прісної питної води в колодязях на високомінералізовану, непридатну для вживання; в суттєвому погіршенні екологічного становища місцевого природного ландшафту, зміні його на техногенний; в активізації зсувних явищ на території постійного місця проживання позивачів, що прискорює процеси руйнування їх майна та створює загрозу життю та здоровю. Крім того, позивач ОСОБА_5 позбавлений реальної можливості реалізувати своє законне право на відчуження належного йому нерухомого майна, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи, в якому зазначено, що внаслідок розташування будинку в небезпечній зоні (зоні руйнування) попит на купівлю нерухомості в с.Новоселівка - відсутній.
При визначенні розміру грошової суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди позивачу, суд враховує глибину, тривалість душевних страждань, суттєвість вимушених змін способу життя, протиправний характер дій відповідачів, неможливість поновлення первинного становища.
Перші звернення позивача відносно руйнування його будинку та активні звернення інших мешканців села щодо небезпечної ситуації мали місце з 2003 року (вперше обстежувався технічний стан його будинку), то саме з цього часу потрібно визначати тривалість моральних страждань. Суд враховує також, що моральні страждання позивача повязані і з частковим руйнуванням його майна, можливою його втратою, обмеженнями у відчуженні.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує, що ВАТ «ПГЗК», споруди якого ближче всього розташовані до місця проживання позивача, здійснював деякі заходи щодо усунення негативних наслідків своєї господарської діяльності: підвозить воду в село, здійснює підсипку доріг, відповідачі також сплачують деякі податки за забруднення навколишнього середовища, в тому числі і до бюджету Широківського району.
При цьому, суд критично відноситься до твердження відповідача ВАТ «ПГЗК» щодо їх дій для усунення загрози, а саме про передачу 2-х недобудованих 40-квартирних будинків територіальній громаді Широківської селищної ради нібито для відселення мешканців села Новоселівка в 2004 році, так як факт передачі цих будинків саме для відселення мешканців с.Новоселівки, спростовується рішенням Широківської селищної ради від 20.02.2004 року про згоду на безоплатне прийняття майнового комплексу, договором про передачу житлового фонду від 20.08.2004 року, та листами Широківської селищної ради від 28.07.2005 року та Широківської РДА від 15.06.2005р. (а.с. 49, 50-51, 48, 59 т.1).
Виходячи з принципів розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що адекватним моральним переживанням позивача ОСОБА_5 з розміром моральної шкоди буде сума у розмірі 6000 грн.. В задоволені вимоги про стягнення іншої частини моральної шкоди позивачу необхідно відмовити.
Суд також вважає, що заподіяна позивачу шкода підлягає солідарному стягненню з відповідачів, відповідальність яких неможливо розмежувати у звязку зі спільним негативним впливом належних їм обєктів на екологічну ситуацію в постійному місці проживання позивачів. До такого висновку суд прийшов проаналізувавши вищезазначені науково-дослідницькі роботи та звіти, в яких зазначається, що підприємства відповідачів, їх карєри, відвали, гідротехнічні споруди являють собою єдиний індустріальний вузол і тому розмежувати їх вплив на оточуюче середовище, як і на підземні води практично не можливо (в тому числі звіт ТОВ НВП «Центр екологічного аудиту та чистих технологій» за 2001 рік, звіт НВП «Аквасофт», ДРНВІ «Дніпродіпроводгосп» за 2004 рік та ін). При цьому проаналізувавши матеріали стосовно створення 3-го відповідача ДП «Кривбасшахтозакриття», суд вважає, що це підприємство є правонаступником підприємств, які до його утворення користувались та експлуатували ставок-накопичувач балка Свистунова, та враховує, що з зазначеного ставка-накопичувача відбувалися значні аварійні витоки шахтних вод (1976-1977р.), про що зазначено в роботі інституту «ВИОГЕМ».
У звязку з відмовою в задоволенні вимог матеріального характеру щодо стягнення грошової компенсації середньої ринкової вартості необхідної для проживання позивача однокімнатної устаткованої квартири, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачів понесених ним витрат за проведення інвентаризаційних послуг Криворізького БТІ в розмірі 164,41 грн. та 1000 грн. за понесення витрат по оплаті судової будівельно-технічної експертизи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що вимоги позивачів задоволено частково, а тому відшкодуванню підлягає сума судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп. на користь позивача за вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не стягуються, так як на час звернення до суду з позовом були відсутні правові підстави їх сплати.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.50 Конституції України, ст.ст. 9-10, 68-69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ст.ст. 8,15,16,22,23, 280-282, 293,1163-1164, 1166-1167, 1187, 1190, 1192 ЦК України, ст. 36,48,50,171 ЖК України, ст.ст. 56,79,80,84, 88, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбассшахтозакриття», треті особи: Новолатівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області, Широківська селищна рада Дніпропетровської області про усунення загрози життю, здоров»ю, майну позивачів, створеної недотриманням вимог діючого природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності шляхом невідкладного відселення з техногенно-небезпечної території та відшкодування завданої майнової шкоди, стягнення грошової компенсації ринкової вартості необхідної для придбання квартир, стягнення моральної шкоди та судових витрат задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 6000 /шість тисяч/ гривень, а також 8 гривень 50 копійок на відшкодування сплаченого судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог: про зобовязання солідарних відповідачів з метою усунення загрози життю, здоров»ю та майну позивача провести невідкладне відселення ОСОБА_5; про стягнення з солідарних відповідачів на користь
ОСОБА_5 грошової компенсації середньої ринкової вартості необхідної для придбання однокімнатної устаткованої квартири за вибраним ним новим безпечним місцем проживання в Жовтневому районі м.Кривого Рогу в розмірі 166299 гривень- відмовити.
В задоволенні вимог про стягнення солідарно з Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» решти компенсації моральної шкоди, відшкодування інвентаризаційних витрат, витрат понесених з оплатою будівельно-технічної експертизи, судового збору ОСОБА_5 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис
З оригіналом згідно.
Суддя
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах
0 ответов на этот вопрос
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.