Определение ВССУ о признании публичных торгов и свидетельства недействительными


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 member has voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О., суддів: Євграфової Є.П.,Іваненко Ю.Г., Журавель В.І.,Ситнік О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, відділу державної служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, Херсонської філії спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст» про визнання протоколу та акту про проведення прилюдних торгів недійсними, визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 25 жовтня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом у якому вказувала, що їй на праві власності належить ј частина квартири АДРЕСА_1. Іншими співвласниками квартири у рівних частинах є ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11.

У квітні 2008 року їй стало відомо про те, що належна їй частка квартири була передана на реалізацію та 14 травня 2007 року відчужена на прилюдних торгах на користь ОСОБА_7

Посилаючись на незаконність проведення прилюдних торгів по реалізації належного їй майна, просила визнати протокол та акт про проведення прилюдних торгів по реалізації належного їй майна недійсними з підстав передбачених ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України, визнати свідоцтво про придбання спірного нерухомого майна на ім'я ОСОБА_7 недійсним та визнати за нею право власності на вказану частину квартири.

У подальшому позивачка доповнила вимоги, зазначивши, що прилюдні торги є договором купівлі-продажу, тому згідно діючого законодавства результат проведення торгів - протокол може бути визнаний недійсним з підстав порушення процедури торгів, що вплинуло на результат їх проведення, оскільки вона не була повідомлена про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, як це передбачено п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а відтак була позбавлена можливості прийняти участь у них.

Ухвалою суду вимоги ОСОБА_6 у частині визнання за нею права власності на ј частину квартири залишені без розгляду.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 березня 2011 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 Визнано протокол про проведення прилюдних торгів по реалізації ј частини квартири АДРЕСА_1 від 14 травня 2007 року недійсним; визнано акт про проведення прилюдних торгів по реалізації ј частини квартири АДРЕСА_1 від 14 травня 2007 року недійсним; визнано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 15 серпня 2007 року на ім'я ОСОБА_7 недійсним.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 25 жовтня 2011 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 березня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене судове рішення та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права у межах касаційної скарги.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

При вирішенні спору суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належала ј частина квартири АДРЕСА_1, інша частина квартири ц рівних частинах належала ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11.

На виконання рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 липня 2005 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11. грошових коштів у рахунок відшкодування моральної шкоди 23 грудня 2005 року державним виконавцем ВДВС Комсомольського РУЮ були відкриті виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_6 500 грн. на користь ОСОБА_8, 1 тис. грн. на користь ОСОБА_9 та 1 тис. грн. на користь ОСОБА_11. Оскільки ОСОБА_6 у добровільному порядку не виконувала судове рішення, у процесі примусового виконання, державним виконавцем 08 лютого 2006 року була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження на ј частину квартири АДРЕСА_1.

21 листопада 2006 року був проведений арешт та опис майна ОСОБА_6, про що складено акт опису й арешту майна, який підписано державним виконавцем, понятими та стягувачем ОСОБА_11., боржник ОСОБА_6 акт не підписувала та відсутні відомості про її ознайомлення з указаним актом.

Також матеріали цивільної справи не містять доказів про ознайомлення ОСОБА_6 з оцінкою описаного майна, оскільки акт державного виконавця від 02 березня 2007 року про відмову боржника від ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження складено з порушенням вимог Інструкції про проведення виконавчих дій.

При цьому державним виконавцем не було дотримано вимог ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до ч. 2 якого стягнення за виконавчими документами звертається у першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У ч. 5 ст. 52 закону передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно у першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

За ч. 6 ст. 52 закону стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У ч. 7 ст. 52 закону міститься пряма заборона звернення стягнення та передбачено, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

ј частина квартири, яка належала боржнику ОСОБА_6 була передана на реалізацію спеціалізованому державному підприємству «Укрспецюст» на підставі договору №7220025 від 27 березня 2007 року без врахування вказаних вимог закону, оскільки матеріали цивільної справи не містять доказів того, що вказане майно не є єдиним житлом боржника.

Згідно протоколу № 1 про проведення прилюдних торгів по реалізації належного ОСОБА_6 майна від 16 квітня 2007 року, прилюдні торги відбулися 16 квітня 2007 року, переможцем торгів став ОСОБА_7, якому передалася ј частина квартири АДРЕСА_1.

На підставі акту реалізації арештованого майна з прилюдних торгів, затвердженого начальником Комсомольського відділу державної виконавчої служби Херсонського міського управління юстиції 14 травня 2007 року, нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності на ј частину квартири № 283, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яке придбане ним за 17 тис. грн., що раніше належало ОСОБА_6

Право власності на придбане майно покупець зареєстрував у встановленому законом порядку.

Однак, відповідно до п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27 жовтня 1999 року спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Доказів того, що спеціалізована організація здійснила таке повідомлення матеріали цивільної справи не містять.

Крім того, спеціалізованою організацією не було дотримано вимог п. 4.12 Тимчасового положення, оскільки при недотриманні вимог щодо повідомлення боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна, прилюдні торги повинні були бути припинені і майно знято з продажу і у цьому разі наступні прилюдні торги провадяться у порядку, визначеному цим положенням.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що прилюдні торги проводилися з порушенням чинного законодавства та порядку, встановленого для виконання цих рішень, зокрема недотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження», п. п. 3.11, 4.12 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції 02 листопада 1999 року за № 745/4038, що є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачкою не доведено наявність правових підстав передбачених ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України для визнання прилюдних торгів недійсним, а порушення процедури торгів, а саме, неповідомлення її про день і час їх проведення, не є підставою для визнання їх недійсними, бо у законі не застережені ні право боржника вимагати визнання публічних торгів недійсними, ні умови визнання їх такими.

Оскільки судом апеляційної інстанції помилково скасовано законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, відповідно до ст. 339 ЦПК України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишається у силі.

Керуючись статтями 333, 335, 336, 339, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 25 жовтня 2011 року скасувати.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 березня 2011 року залишити у силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: П.О. Гвоздик Судді: Є.П. Євграфова В.І. Журавель Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24531215

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show