Определение ВССУ об определении частей супругов в кредитных правоотношениях

[ANTIRAID]

Ухвала

іменем україни

24 квітня 2013 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Кузнєцова В.О.,

суддів:Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І., Мостової Г.І., Остапчука Д.О.,

-розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення сплаченої суми грошових коштів та відсотків за договором кредиту та за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визначення часток у кредитному зобов'язанні та внесення змін до кредитного договору, за касаційною скаргою ОСОБА_7 в особі представника ОСОБА_8 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 11 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення сплаченої суми грошових коштів та відсотків за договором кредиту. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що під час шлюбу з відповідачем ОСОБА_7 був придбаний будинок АДРЕСА_1 із залученням кредитних коштів. Кредит ним погашений повністю. За рішенням суду спільне сумісне майно подружжя у вигляді вказаного будинку розподілено, проте відповідач не бажає відшкодувати частину кредитних коштів сплачених ним на виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним з ЗАТ «Кредитпромбанк» та нести витрати з утримання будинку. Позивач, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача ОСОБА_7 в порядку регресу кошти у розмірі 50% від сплачених сум за кредитним договором в сумі 66035 грн. 83 коп., заборгованість за спожитий газ в розмірі 3726 грн. 61 коп., витрати пов'язані з підключенням до будинку водопроводу у розмірі 109 грн. 40 коп., штраф за невиконання зобов'язань в розмірі 2096 грн. 15 коп., моральну шкоду в розмірі 9000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.

В березні 2012 року відповідач ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 та ПАТ «Кредитпромбанк» про визнання часток у кредитному зобов'язанні та внесення змін до кредитного договору. Свої позовні вимоги відповідач обґрунтовувала тим, що оскільки за рішенням суду за нею визнано 48/100 часток у спільному сумісному будинку, а за позивачем - 52/100 часток, то вона має право на визначення частки у кредитному зобов'язанні перед банком. Просила визнати за нею розмір кредитних зобов'язань в розмірі 50654 грн. 96 коп., стягнути з позивача на її користь 1930 грн. 54 коп. сплачених нею зверх її частки за кредитним договором у період з травня до липня 2007 року.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 8 листопада 2012 року, в задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено, позов ОСОБА_7 задоволено. Визнано ОСОБА_7 позичальником за кредитним договором №15ДС/311/61клн від 29 листопада 2006 року, погодженому між ОСОБА_6 з боку позичальника та ПАТ «Кредитпромбанк» з боку позикодавця. Визначено за ОСОБА_7 48/100 часток, а за ОСОБА_6 52/100 частки у кредитному зобов'язанні, що виникло на підставі кредитного договору №15ДС/311/61клн від 29 листопада 2006 року, погодженому між ОСОБА_6 з боку позичальника та ПАТ «Кредитпромбанк» з боку позикодавця. Визнано за ОСОБА_7 розмір кредитних зобов'язань, що виникли на підставі вказаного кредитного договору. Зобов'язано ПАТ «Кредитпромбанк» провести розрахунки щомісячних платежів за тілом кредиту та відсотків, щодо кредитних зобов'язань ОСОБА_7 за договором №15ДС/311/6-1клн від 29 листопада 2006 року, починаючи з наступного дня після набуття законної сили цього рішення, виходячи з суми зобов'язань ОСОБА_7 у розмірі 50654 грн. 96 коп. та вказаної у договорі відсоткової ставки, із зазначенням кінцевої дати повного повернення кредиту, надавши його у вигляді графіку платежів. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 сплачені нею частки за кредитним договором у період з травня до липня 2007 року в розмірі 1930 грн. 54 коп. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. та 214 грн. судового збору.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 11 грудня 2012 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_6 задоволено, в задоволені позову ОСОБА_7 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 сплачені суми грошових коштів та відсотків за договором кредиту в розмірі 58151 грн. 36 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 в особі представника ОСОБА_8 просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами відсутні зобов'язальні (договірні) правовідносини, що виключає виникнення регресних зобов'язань. Вимоги ОСОБА_6 щодо стягнення коштів на оплату опалення, підключення водопроводу не підтверджені належними та допустимими доказами відповідно до ст. 60 ЦПК України. Відмовляючи у відшкодуванні моральної шкоди, суд виходив із відсутності причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача ОСОБА_7 та заподіяною позивачу шкоди. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7 суд першої інстанції виходив з того, що позивач і банк перешкоджають ОСОБА_7 у виконанні кредитного договору, в тому числі здійснення прав щодо погашення 48/100 частини зобов'язань за кредитним договором.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_6 щодо стягнення сплаченої суми грошових коштів та відсотків за договором кредиту та ухвалюючи рішення про задоволення цих позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що оскільки за ОСОБА_7 визнано право власності на 48/100 частин спірного будинку, який є предметом іпотеки та придбано ОСОБА_6 за кошти, отримані ним за кредитним договором, укладеним з ПАТ «Кредитпромбанк», а також те, що ОСОБА_6 виконано солідарний обов'язок по погашенню кредиту в розмірі 117302 грн. 72 коп. з урахуванням суми страхування майна, то з ОСОБА_7 підлягає стягненню 58151 грн. 36 коп. Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_7 про визначення часток у кредитному зобов'язані та внесення змін до кредитного договору, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_7 не є стороною кредитного договору.

Проте з висновком апеляційного суду погодитись повністю не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує наступні питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ч. 1 ст. 214 ЦПК України).

Судами встановлено, що позивач ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 жовтня 2006 року до 17 липня 2009 року, що підтверджується копіями свідоцтв про шлюб та розірвання шлюбу.

29 листопада 2006 року ОСОБА_6 з метою придбання будинку АДРЕСА_1 уклав з ВАТ «Кредитпромбанк» кредитний договір, відповідно до умов якого отримав грошові кошти в розмірі 109786 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 17,45% річних.

З метою забезпечення боргових зобов'язань між ОСОБА_6 та ЗАТ «Кредитпромбанк» укладено договір іпотеки, предметом якого є спірний будинок, який належить позивачу на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу квартири від 29 листопада 2006 року.

10 червня 2006 року між ПрАТ «ВУСО» та ОСОБА_6 укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків, зокрема, застрахований спірний будинок та останнім сплачено 358 грн. 14 коп. річного страхового платежу.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 22 червня 2011 року розділено в натурі будинок АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Виділено ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1, що складається з частини жилого будинку літ. А-1 приміщення 1-1, площею 10 кв.м, приміщення 1-2 площею 6 кв.м, приміщення ІІ площею 8,3 кв.м, приміщення ІІІ, площею 4,5 кв.м, частину сіней літ. А-1: приміщення ІІІ площею 1-6 площею 6,6 кв.м (2,3 м х 2,85 м), що становить 48/100 реальних часток у будинку, вартістю 119001 кв.м, визнано за ОСОБА_7 право власності на вказану частину будинку. Виділено ОСОБА_6 квартиру №1 у спірному будинку, що складається з частини жилого будинку літ. А-1, приміщення 1-4 площею 15,8 кв.м, приміщення 1-3 площею 7,8 кв.м, частину сіней а-1 приміщення 1-5 площею 5,4 кв.м, частину приміщення 1-6 площею 5,7 кв.м (2 м х 2,85 м), гараж літ. Д-1, що становить 52/100 реальних часток, загальною вартістю 127002 грн., визнано за ОСОБА_6 право власності на вказану частину будинку. Залишено в спільній сумісній власності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 огорожу №1 та ворота №2. Зобов'язано сторони здійснити певні переобладнання.

Згідно із частиною 3 статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сімї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже, за загальним правилом майно, придбане подружжям у кредит, є спільною власністю чоловіка та дружини.

Частиною 4 ст. 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пп. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Згідно зі ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, за позивачем та відповідачем ОСОБА_7 відповідно до судового рішення визначено ідеальні частки у спірному домоволодінні, які належать кожному із подружжя.

При задоволені позовних вимог позивача ОСОБА_6 апеляційний суд, не визначився з характером спірних правовідносин, не надав належної оцінки наявним у справі доказам, зауважив, що зобов'язання між подружжям є солідарним обов'язком та помилково виходив із положень ст.ст. 541, 544 ЦК України, при цьому не врахувавши, що при поділі спільної сумісної власності подружжя зобов'язання між подружжям не розподіляються, а враховуються; не встановив, яку безпосередньо суму грошових коштів на погашення кредитних зобов'язань сплачено позивачем в період шлюбу, після розірвання шлюбу, оскільки кошти сплачені в період шлюбу є спільною сумісною власністю, не з'ясовано, яка частина грошових коштів, сплачених за кредитним договором підлягала врахуванню при розподілі спільного майна подружжя між подружжям.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 11 грудня 2012 року в частині позовних вимог ОСОБА_7 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, рішення апеляційного суду в частині стягнення сплаченої суми грошових коштів та відсотків за договором кредиту підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до цього ж суду з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_7 в особі представника ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 11 грудня 2012 року в частині позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення сплаченої суми грошових коштів та відсотків за договором кредиту скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 11 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:В.О. Кузнєцов Суддя:Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова М.І. Наумчук Д.О. Остапчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31007031