Recommended Posts

Опубликовано

Справа № 2-172/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2009 р. Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді: Борка А.Л.

при секретарі: Кузиченко С.Д.

за участю представника позивача: ОСОБА_1 .

представника відповідача: Казанцева Г.М.

представника 3-ї особи: Максимова Д.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», 3-я особа - Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів, про розірвання договору про надання кредитних послуг і відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому повідомив суд, що

1 грудня 2006 р. ОСОБА_2 уклав з відповідачем генеральний договір №10 МК від 01.12.2006 р., згідно з яким Позивач одержав валютний кредит в сумі 250 000 доларів США на задоволення споживчих потреб (п.1.1.). В додатковій угоді до цього договору від 01.12.2006 р. в п.2 зазначено, що кредит надається на будівництво нерухомості, призначення цієї нерухомості не визначено ні в договорі, ні в додатковій угоді.

1 серпня 2008 р. сторони за ініціативою АКБ уклали договір про внесення змін та доповнень до генерального договору №10МК від 01.12.2006 р., а фактично новий генеральний договір про надання кредитних послуг №051/8/088 від 01.08.2008 р. Згідно статті 1 цього договору - мета, сума кредиту, кінцеві терміни його повернення визначаються в додаткових угодах.

Пунктом 2,укладеної сторонами додаткової угоди до генерального договору №051/8/088 від 01.08.2008 р. передбачено надання відповідачем ОСОБА_2 . 200 000 доларів США зі сплатою 15% річних, а п.3 - кредит надається на поточні потреби. В той же час в генеральному договорі від 01.12.2006 р. було зазначено 13% річних. Таким чином, 01.08.2008 р. було укладено новий генеральний договір на нових умовах. Але відповідач не виконав вимог підпункту 3.1.2 ст. 3 генерального договору від 01.08.08 р. щодо надання чергових траншів Позивачу на підставі його заяв. Перша заява була подана до банку 27.10.08 р. на суму 24500 дол. США, друга-15.12.08 р. на суму 124 500 дол. США.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується генеральним договором від 01.08.08 р., додатковою угодою до нього, заявами позивача про надання йому чергового траншу від 27.10.08 р., та 15.12.08 р., листом банку від 10.12.08 р., в якому банк повідомляє Позичальника про відмову в наданні йому чергового траншу.

Крім того, позивач мав намір купити у м. Херсоні квартиру після підписання договору, передав у якості завдатку 20 000.00 доларів США власнику квартири. У зв»язку з тим, що позивач у визначений договором завдатку строк не оформив договір купівлі-продажу і не розрахувався з її власником позивач втратив 20 000 доларів США, які згідно договору завдатку перейшли у власність власника квартири. Також позивач втратив кошти в сумі 1 820 грн. на оформлення у нотаріуса генеральних договорів, додаткових угод, договорів іпотеки, майнової і фінансової поруки, а також сплатив до договору страхування майна, яке передано в іпотеку 11032, 28 грн. і комісійні у сумі 3690, 20 грн. Всього збитки склали 20 000, 00 доларів США і 22 542, 48 грн.

Позивачу також була спричинена моральна шкода відмовою відповідача виконувати зобов»язання по укладеним договору та угоді.

Таким чином позивач просить розірвати генеральний договір про надання кредитних послуг від1.08.2008 року № 051/8/088 та визнати його недійсним, розірвати додаткову угоду від 1 серпня 2008 року № 051/8/088, розірвати додаткову угоду від 1 січня 2008 року № 1 до генерального договору від 01.12.2006 року № 10 МК, визнати втратившим чинність генеральний договір про здійснення кредитування від 1 грудня 2006 року № 10 МК розірвати додаткову угоду від 1 грудня 2006 року № 12/02-143 до генерального договору про здійснення кредитування від 1 грудня 2006 року № 10 МК, розірвати додаткову угоду від 21 жовтня 2008 року № 1 до додаткової угоди № 12/02-143 від 1 грудня 2006 року до генерального договору про здійснення кредитування від 1 грудня 2006 року № 10 МК, стягнути з АКБ СР «Укрсоцбанк» на користь позивача матеріальні збитки в сумі 222 542, 48 грн. , стягнути з АКБ СР «Укрсоцбанк» на користь позивача пеню у сумі 144 030,00 доларів США, стягнути з АКБ СР «Укрсоцбанк» на користь позивача моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги,просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.

Представник 3-ї особи , вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд дослідив матеріали справи заслухав поясненню сторін та прийшов до наступних висновків та відповідних їм правовідносин:

Судом встановлено, що 1 грудня 2006 р. ОСОБА_2 уклав з відповідачем генеральний договір №10 МК від 01.12.2006 р., згідно з яким Позивач одержав валютний кредит в сумі 250 000 доларів США на задоволення споживчих потреб (п.1.1.). В додатковій угоді до цього договору від 01.12.2006 р. В п.2 зазначено, що кредит надається на будівництво нерухомості, призначення цієї нерухомості не визначено ні в договорі, ні в додатковій угоді.

1 серпня 2008 р. сторони за ініціативою АКБ уклали договір про внесення змін та доповнень до генерального договору №10МК від 01.12.2006 р., а фактично новий генеральний договір про надання кредитних послуг №051/8/088 від 01.08.2008 р. Згідно статті 1 цього договору - мета, сума кредиту, кінцеві терміни його повернення визначаються в додаткових угодах.

Пунктом 2,укладеної сторонами додаткової угоди до генерального договору №051/8/088 від 01.08.2008 р. передбачено надання відповідачем ОСОБА_2 200 000 доларів США зі сплатою 15% річних, а п.3 - кредит надається на поточні потреби. В той же час в генеральному договорі від 01.12.2006 р. було зазначено 13% річних. Таким чином, 01.08.2008 р. було укладено новий генеральний договір на нових умовах. Але відповідач не виконав вимог підпункту 3.1.2 ст. 3 генерального договору від 01.08.08 р. щодо надання чергових траншів Позивачу на підставі його заяв. Перша заява була подана до банку 27.10.08 р. на суму 24500 дол. США, друга-15.12.08 р. на суму 124 500 дол. США.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується генеральним договором від 01.08.08 р., додатковою угодою до нього, заявами позивача про надання йому чергового траншу від 27.10.08 р., та 15.12.08 р., листом банку від 10.12.08 р., в якому банк повідомляє позичальника про відмову в наданні йому чергового траншу.

Відповідач не виконав вимог підпункту 3.1.2 ст. З генерального договору від 01.08.08 р. щодо надання чергових траншів Позивачу на підставі його заяв. Перша заява була подана до банку 27.10.08 р. на суму 24500 дол. США, друга-15.12.08 р. на суму 124 500 дол. США.

Посилання відповідача на заборону НБУ надавати кредити не відповідає дійсності тому, що ОСОБА_2 відмовлено в наданні кредиту на заяву від 27.10.08 р., а постанова НБУ №413 прийнята 01.12.08 р. окрім того, ця постанова НБУ не містить заборони комерційним банкам на надання кредитів, а містить лише рекомендації.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Приведені дії відповідача щодо відмови в надані чергового траншу кредиту позивачу є порушенням зобов'язання, прийнятого на себе генеральним договором від 01.08.08 р. і додатковою угодою до нього.

В якості правових наслідків порушення зобов'язання ст. 611 ЦК України передбачає: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані діючими правовими нормами та приведеними обставинами порушення зобов'язань.

Відповідно до Преамбули ЗУ «Про захист прав споживачів», в якій визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт, послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями і надавачами послуг різних форм власності, встановлює право споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно приписів ст. 629 ЦК України договори є обов'язковими для виконання сторонами.

Поряд з цим відповідач, відмовившись від виконання зобов'язань за кредитним договором, докладає неабияких зусиль аби перекласти вину за припинення дії договору на позивача, зазначаючи, що позивачу відмовлено в наданні чергового траншу кредиту в сумі 124500 дол. США у зв'язку з непогашенням заборгованості. Згідно платіжних документів та листа АКБ останній платіж до банку позивач здійснив 03.10.2008 р. в сумі 2719,94 дол. США, за графіком, затвердженим відповідачем наступний платіж позивачу необхідно було зробити до 05.11.08 р., тобто через 9 днів після подання заяви про видачу траншу в сумі 24500 дол. США. І тільки після відмови банку в односторонєму порядку від виконання договірних зобов'язань, надати позивачу черговий транш, та фактично припинення дії договору, ОСОБА_2 перестав здійснювати чергові платежі згідно з графіку.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Відмовою в односторонньому порядку від виконання договірних зобов'язань банк порушив право свого клієнта на належну якість кредитного обслуговування, передбачене п.2 ст.4 ЗУ «Про захист прав споживачів». Пункт 4 ст. цього Закону передбачає, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 651 ЦК України передбачено розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець порушив прийняті на себе зобов'язання.

Договори від 01.12.06 р. та 01.08.08 р., тексти яких складені відповідачем, передбачає відповідальність лише позивача і захищає інтереси лише відповідача, що є суттєвим порушенням закону, що категорично заборонено законом (п.З ст.13 ЦК України).

Так, п.п. 2.11. Договору від 01.08.08 р. передбачено, що у разі недостатності суми платежу для виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором у повному обсязі, погашення відповідних вимог Кредитора здійснюється у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочені проценти та/або комісії; у другу чергу повертається прострочений кредит і т.д.

В таку черговість відповідач ставить свого клієнта в положення, що значно унеможливлює погашення кредиту. П.п 2.12.надає право Кредитору, у разі зміни кредитної політики, змінити процентну ставку за Кредитом, незважаючи на те, що внесення змін та поправок до Договору здійснюється за згодою сторін. Договір від 01.12.06 р. передбачав % ставку - 13, а Договір від 01.08.08 р. 15 %. Таким чином відповідач усі фінансові ризики, які пов'язані з різким коливанням курсу долара США поклав на позивача.

Пунктом 5 ст. 10 ЗУ "Про захист прав споживачів" встановлена пеня у розмірі 3% від вартості послуги за кожен день прострочення.

Окрім того, на позичальника покладаються обов'язки щодо оплати договорів, угод.

Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним (п.3 ст. 614 ЦК України).

Крім того, в силу ст. 1166 ЦК України позивачем доведено спричинення матеріальної шкоди в сумі 222 542, 48 грн. в наслідок дій відповідача, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки відповідач умисно відмовився від виконання взятих на себе договірних зобов»язань, він порушив права позивача, що підтверджується висновками Херсонського обласного управління захисту прав споживачів і викладеним в листі від 29.12.2008 р. на ім.»я позивача. Позивачу було заподіяно матеріальні збитки в сумі 222 542, 48 грн. Також суд вважає, що відповідно до п.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач повинен сплатити позивачу пеню в сумі 144 030 доларів США.

В своїх позовних вимогах позивач посилається на те, що неодноразові відмови відповідача виконати свої зобов’язання за договорами призвели до завдання позивачу моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала.

Але на думку суду, позивачем не доведена, згідно з вимогами ст. 1167 ЦК України, спричинення йому моральної шкоди внаслідок дій відповідача з урахуванням того, що між сторонами існували договірні зобов»язання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. ст. 610, 611, 629, 651, 1166, 1167 ЦК України, п.5 ст. 10 Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 212-215, 293, 294 ЦК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Розірвати генеральний договір про надання кредитних послуг від1.08.2008 року № 051/8/088 та визнати його недійсним.

Розірвати додаткову угоду від 1 серпня 2008 року № 051/8/088, розірвати додаткову угоду від 1 січня 2008 року № 1 до генерального договору від 01.12.2006 року № 10 МК.

Визнати втратившим чинність генеральний договір про здійснення кредитування від 1 грудня 2006 року № 10 МК.

Розірвати додаткову угоду від 1 грудня 2006 року № 12/02-143 до генерального договору про здійснення кредитування від 1 грудня 2006 року № 10 МК.

Розірвати додаткову угоду від 21 жовтня 2008 року № 1 до додаткової угоди № 12/02-143 від 1 грудня 2006 року до генерального договору про здійснення кредитування від 1 грудня 2006 року № 10 МК.

Стягнути з АКБ СР «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в сумі 222 542, 48 грн.

Стягнути з АКБ СР «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_2 пеню у сумі 144 030,00 доларів США.

Відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення з АКБ СР «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона.

Суддя: А.Л. Борко

  • 2 months later...

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...