Определение Апелляционного суда Закарпатской области об обязательном привлечении органов опеки при обращении взыскания

[ANTIRAID]

УХВАЛА

Іменем України

14 жовтня 2009 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого Куцина М. М., судді: Власова С. О., Фазикош Г. В. при секретарі: Медяник Л. В., за участю: представника позивача Захаркевич О. М., відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» в особі Закарпатської обласної дирекції на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 7 липня 2009 року по справі за позовом ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» в особі Закарпатської обласної дирекції до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості,

встановила:

У червні 2009 року ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» в особі Закарпатської обласної дирекції по ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.

Позивач мотивував позов тим, що у відповідності до кредитного договору №0144069/82/32476 від 26 квітня 2007 року відповідачеві ОСОБА_1 був наданий кредит у сумі 21420.00 доларів США терміном до 25.04.2017 року із сплатою 13.75% річних за користування кредитними коштами. В забезпечення зобов’язань позичальника за кредитним договором був укладений договір іпотеки № 014/4069/69/82/32476 від квітня 2007 року, за яким іпотеку банку майновим поручителем ОСОБА_2 передано нерухоме майно, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не в виконує належним чином умови кредитного договору №0144069/82/32476 від 26 квітня 2007 року, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 24384.85 доларів США, що складає 187763.38 гривень.

Позивач, посилаючись на зазначені у позовній заяві обставини та з підстав, передбачених ст. ст.549,-551,554,625,651,1049,-1050,1052 ЦК України, просили у суді першої інстанції розірвати кредитний договір №0144069/82/32476 від 26 квітня 2007 року, стягнути солідарно з відповідачів на користь відповідача заборгованість по кредитному договору №0144069/82/32476 від 26 квітня 2007 року в розмірі 187.763.38 гривень шляхом примусового звернення стягнення на належний відповідачу ОСОБА_2 предмету іпотеки нерухомого майна: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також витрати по справі судового збору у розмірі 1700.00 грн. та витрати ІТЗ у сумі 250.00 гривень

Рішенням Мукачівського міжрайонного суду від 7 липня 2009 року позов задоволено частково .

Розірвано кредитний договір №0144069/82/32476 від 26 квітня 2007 року. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором 0144069/82/32476 від 26 квітня 2007 року в сумі 187763.38 гривень, а також 1700 гривень, судового збору 250 гривень за інформаційно- технічне забезпечення судового процесу, а в решті позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовним вимог у повному обсязі.

Представник позивача у суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Відповідачка у суді апеляційної інстанції вважає рішення законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції, на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України, розглянув справу у відсутність відповідача ОСОБА_1, оскільки він належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши промови осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

У суді апеляційної інстанції встановлено, що між відповідачем та позивачем укладений кредитний договір №0144069/82/32476 від 26 квітня 2007 року, у відповідності до якого відповідачеві ОСОБА_1 був наданий кредит у сумі 21420.00 доларів США терміном до 25.04.2017 року із сплатою 13.75% річних за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення зобов’язань позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором був укладений договір іпотеки № 014/4069/69/82/32476 від 26 квітня 2007 року, за яким іпотеку банку майновим поручителем ОСОБА_2 банку було передано нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У кредитній справі міститься довідка від 22 березня 2007 року за №1193, видана начальником ЖРЕП-5 м. Мукачево, із якої вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1

Із довідки, виданої виконком Чинадіївської селищної ради від 23.04.07 року за №1697, вбачається, що ОСОБА_2 та їх неповнолітня донька ОСОБА_3, 1997 року народження, проживають за адресою АДРЕСА_2

Із ксерокопії паспорту ОСОБА_2 вбачається, що вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 18 січня 2006 року.

Отже, зміна відповідачкою місця проживання та її реєстрація за зазначеними адресами направлена позивачем на уникнення від отримання дозволу на укладення договору іпотеки у органах опіки піклування, оскільки за цією адресою проживала її неповнолітня донька ОСОБА_3, 1997 року народження.

У відповідності ч.1 ст.12 Закону України « Про основи соціального захисту бездомних дітей, громадян і безпритульних дітей» на державу покладається обов’язок по охороні і захисту прав та інтересів дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

Частиною другою статті 12 Цього закону орган опіки піклування здійснює контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей, частиною четвертою статті 12 Цього закону передбачено, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки піклування. Посадові особи органів опіки піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

У відповідності до положень ч.1 та 2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Матеріалами справи встановлено, що з метою забезпечення зобов’язань позичальника за кредитним договором був укладений договір іпотеки № 014/4069/69/82/32476 від квітня 2007 року, за яким іпотеку банку майновим поручителем ОСОБА_2 передано нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

Постановляючи рішення по справі, місцевий суд не звернув уваги на те, що нотаріус посвідчив договір іпотеки, укладений ОСОБА_2 і банком, без відповідного дозволу органу опіки піклування Мукачівської державної адміністрації , постільки на утриманні знаходиться неповнолітня донька ОСОБА_3, 1997 року народження. І в ході розгляду даної справи по суті, на підставі ст. 45 ЦПК України, не залучив цей орган, якому законом надано право захищати майнові права неповнолітньої дитини.

За таких обставин, слід визнати, що суд, не залучивши до участі у справі орган опіки піклування Мукачівської районної державної адміністрації, своїм рішенням вирішив питання про її права та обов’язки, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд.

У процесі повторного розгляду справи необхідно усунути вищенаведені недоліки, зокрема, слід у порядку, передбаченому ст. 45 ЦПК України, залучити до участі у справі орган опіки піклування Мукачівської районної державної адміністрації, з’ясувати права та обов’язки сторін, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, вирішити даний спір.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК Украйни, судова колегія судової палати,

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» в особі Закарпатської обласної дирекції задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 7 липня 2009 року скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: