Решение Винницкого райсуда о признании исполнительной надписи в пользу Укрсоцбанка не подлежащей выполнению

[Antonina]

Справа №2-739/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2009 року

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого: судді Гриценко І.Г.

при секретарі: Казьміревській Л.В.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Жадан М.В.

третіх осіб: приватного нотаріуса Марунько О.Г., представника органу опіки і піклування Вінницької РДА – Багрій Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Хмельницької філії АКБ «Укрсоцбанк», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г., органу опіки і піклування Вінницької РДА, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Хмельницької філії АКБ «Укрсоцбанк», за участю третьої особи приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г. від 15.07.2008 року, що зареєстрований в реєстрі за № 859, таким що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Вінницької обласної філії згідно договору кредиту №050/25-1078 від 26.06.2007 року надав позивачу ОСОБА_1 кредит у сумі 208000 доларів США зі сплатою винагороди за користуванням кредитом в розмірі 12,2% процентів річних з наступним графіком погашення основної суми заборгованості: щомісячно рівними частинами до 10-го числа, починаючи з липня 2007 року по 694 долари США та з кінцевим терміном повернення основної заборгованості в сумі 494 долари США до 10 червня 2032 року на умовах визначених договором кредиту.

В якості забезпечення виконання позивачем зобов'язань за договором кредиту, укладений Іпотечний договір №050/1-666, який було посвідчено 26.06.2007 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О .Г., зареєстрований в реєстрі за № 1280, згідно якого позивач передала в іпотеку цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1

Через погіршення фінансового стану, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконувала частково. Про порушення позивачем договірних зобов'язань банк повідомив ОСОБА_1 вимогою про усунення порушень №3/125 від 16.05.2008р. попередивши про можливість вчинення виконавчого напису на суму заборгованості: несплачені проценти за кредит - 5918 дол. США, неповернутий кредит -2082 дол. США, пеня - 263 грн.

15.07.2008 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г. вчинено виконавчий напис, за реєстровим №859, за яким звернуто стягнення на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований, по АДРЕСА_1, що належить на праві власності позивачці, та за рахунок коштів, отриманих від його реалізації, задовольнити вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", станом на 10 липня 2008 року у розмірі: 1 033 934,78 гривень, що еквівалентно за курсом НБУ на 10 липня 2008р. 213547,89 дол. США.

У відповідності до п.п. 1.1.2 договору кредиту №050/25-1078 від 26.06.2007 року кінцевий термін погашення кредиту – 10.06.2032 року. В виконавчому написі строк платежу який настав визначено - 10.07.2008р.

Дані розбіжності щодо кінцевого строку погашення позивачем кредиту, який зазначений в договорі кредиту та у виконавчому написі нотаріуса свідчать про наявність спору між позивачем та відповідачем.

Крім того, суми, які позивач заборгувала банку, теж суттєво різняться: в вимозі про усунення порушень №3/125 від 16.05.2008р. - 8000 дол. США., 263 грн.; в виконавчому написі - 1 033 934,78 грн., що також є підтвердженням спірності взаємовідносин між позивачем та банком.

Нотаріус, всупереч принципу безспірності заборгованості, передбаченої ст.88 Закону України "Про нотаріат", вчинила виконавчий напис по зобов'язанню, строк виконання якого ще не настав, використавши спірні обрахунки заборгованості.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про нотаріат", нотаріус повинен відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України.

13 серпня 2008р. в ДВС Вінницького районного управління юстиції за оспорюваним виконавчим написом відкрито виконавче провадження, щодо його виконання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позов підтримали, просили його задоволити, дали пояснення аналогічні змісту позовної заяви. Також пояснили, що окрім зазначених в позові підстав визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, слід врахувати, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 з неповнолітньою дитиною, і що іншого житла у неї немає, тому звернувши стягнення на предмет іпотеки, яким є житловий будинок в якому проживає ОСОБА_1 зі своєю неповнолітньою дитиною сім’я ОСОБА_1 залишиться без житла. Також пояснили, що заборгованість ОСОБА_1 перед банком не є безспірною, так як суми заборгованості по вимозі банку та виконавчому написі значно різняться, і що позивач згодна виплачувати борг по кредитному договору щомісячними платежами.

Представник відповідача Жадан М.В. позов не визнав, заперечив щодо його задоволення, пояснив, що 26.06.2007 року між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Вінницької обласної філії, на даний час банк АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Хмельницької філії АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №050/25-1078, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 208000 доларів США, і що з метою забезпечення викладених в кредитному договорі зобов’язань, було також 26.06.2007 року укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом договору іпотеки є будинок в АДРЕСА_1 . Так як ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору не повертає банку кредит, отриманий для придбання вказаного будинку, тому банк звернувся до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису. Пояснив, що виконавчий напис є законним і підлягає до виконання.

Приватний нотаріус Марунько О.Г. позов не визнала, заперечила щодо його задоволення, пояснила, що вчинений нею виконавчий напис від 15.07.2008 року є законним і підлягає до виконання, так як вчинений відповідно до закону і не порушує вимог чинного законодавства, яким регулюється порядок вчинення виконавчого напису, а саме законів України «Про нотаріат», «Про Іпотеку» ЦК України, та інших.

Залучений судом в якості третьої особи на стороні позивача представник органу опіки і піклування Вінницької РДА позов підтримала, вважає, що звернення стягнення на будинок в якому проживає ОСОБА_1 разом зі своєю дитиною, шляхом його продажу порушує права неповнолітньої дитини передбачені ЗУ «Про охорону дитинства», ЗУ "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", тому неможливо так як сім’я позивачки іншого житла немає.

Заслухавши пояснення усіх учасників процесу, та вивчивши матеріали справи, а саме: договір кредиту, виконавчий напис, копію ухвали про відкриття виконавчого провадження, іпотечний договір, договір купівлі продажу будинку, та інші матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення, а саме: виконавчий напис, від 15.07.2008 року, який вчинений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г. підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, з наступного.

Судом встановлено, що 26.06.2007 p. між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Вінницької обласної філії, на даний час Хмельницька філія АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №050/25-1078, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 208000 доларів США, для придбання житлового будинку в АДРЕСА_1, і що з метою забезпечення викладених в кредитному договорі зобов’язань, 26.06.2007 року укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом іпотеки є вказане будинковолодіння .

Оскільки ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору не повертала банку кредит, банк звернувся до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г. з заявою про вчинення виконавчого напису по зверненню стягнення на нерухоме майно, а саме: будинок в АДРЕСА_1 що є предметом договору іпотеки.

15.07.2008 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г. було видано виконавчий напис, що зареєстровано в реєстрі за №859, згідно якого, даним виконавчим написом пропонується звернути стягнення на нерухоме майно житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 і за рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного житлового будинку задовольнити вимоги АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» по кредитному договору в розмірі 1033934,78 грн. та 20348,03 грн. – суму пені за прострочку по відсотках та кредиту.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості.

Відповідно до ст.284 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 не є безспірною, так як в вимозі про усунення порушень №3/125 від 16.05.2008р. заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.05.2008 року складає - 8000 доларів США., 263 грн. а у виконавчому написі сума заборгованості становить - 1 033 934,78 грн.

За ст. 2 Закону України "Про іпотеку" законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

У відповідності до ч. 3 ст. 109 ЖК УРСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

У відповідності до преамбули Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року №2402-ІІІ зі змінами, цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

За ст. 1 ЗУ «Про охорону дитинства», охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Згідно ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У відповідності до ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства», діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

У відповідності до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. За ч. 3 ст. 5 СК України держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

У відповідності до ч. 2 ст. 176 СК України права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом.

Згідно ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.

Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий щодо стягнення суми шляхом звернення на заставне майно – будинок, виданий з порушенням діючого законодавства, а саме, сума заборгованості не являється безспірною, а також враховуючи те, що у ОСОБА_1 виникла заборгованість внаслідок загальної фінансової кризи в країні, яку вона згодна сплачувати в добровільному порядку щомісячними платежами, з урахуванням думки представника органу опіки і піклування про неможливість продажу будинку в якому проживає ОСОБА_1 з неповнолітньою дитиною, суд вважає неможливим звернення стягнення на нерухоме майно належне позивачці ОСОБА_1, з урахуванням та захистом інтересів малолітньої дитини позивача, оскільки її право забезпечення житлом гарантоване Конституцією України, Сімейним, Житловим кодексами України, Конвенцією «Про права дитини», ЗУ «Про охорону дитинства», ЗУ "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", тому позов підлягає до задоволення повністю, і виконавчий напис від 15.07.2008 року, що зареєстрований в реєстрі за №859, вчинений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г. необхідно визнати таким, що не підлягає до виконання, що відповідає засадам справедливості, законності та розумності судового рішення.

Суд, керуючись 10, 11, 15, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», п. 284 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», ст.ст.5 ч.3, 176 СК України, ст. 109 ч.3 ЖК України, ст.526 ЦК України, ст.ст.8, 11, 18, ЗУ «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року №2402-ІІІ зі змінами, ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" від 02.06.2005 року №2623-ІV,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько Ольгою Григорівною від 15.07.2008 року, що зареєстрований в реєстрі за № 859, таким що не підлягає виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7790333

[у.zaporozhskiy]

а есть ли апелляция?