Определение ВАСУ о незаконности перевода полицейского на неравнозначную должность с уменьшением оклада

ANTIRAID · March 4, 2017

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2017 року

м. Київ

К/800/22420/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Загороднього А.Ф., Олексієнка М.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Національної поліції України, третя особа - Головне управління Національної поліції в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,

за касаційною скаргою Національної поліції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2016 року,

встановив:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу від 11 квітня 2016 року №230 о/с про звільнення з посади заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління Національної поліції України і призначення начальником управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Донецькій області; поновлення на посаді заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління Національної поліції України.

Позов мотивував тим, що його переміщення на іншу посаду відбулось незаконно, без наявності на те визначених Законом України «Про Національну поліцію» підстав.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано з моменту прийняття наказ Національної поліції України від 11 квітня 2016 року №230 о/с «По особовому складу». Поновлено ОСОБА_4 на посаді заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління Національної поліції України з 11 квітня 2016 року.

У касаційній скарзі Національна поліція України, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, ненадання повної та належної оцінки доказам по справі, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаргу мотивує тим, що критерії рівнозначності посад, з яких виходили суди (коло функціональних обов'язків, розмір посадового окладу, ступінь підпорядкованості), у Законі України «Про Національну поліцію» не передбачені. Позивач перебував на посаді заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління, яка підлягає заміщенню особою з граничним спеціальним званням «полковник міліції», що належить до спеціальних звань поліцейських середнього складу поліції. Оскільки посада начальника управління в структурі апарату головного управління Національної поліції, на яку переміщено позивача, підлягає заміщенню особами, яким присвоєні спеціальні звання середнього складу поліції, то вона є рівнозначною посаді, з якої позивача звільнено. Зазначає, що суди не дослідили мету та мотиви наказу про переміщення позивача. Визнаючи, що оскаржуваним наказом допущено дискримінаційне ставлення щодо позивача, суди не встановили, яку саме форму дискримінації застосовано до нього та чим це підтверджується.

Від ГУ НП в Донецькій області надійшли письмові пояснення щодо касаційної скарги, в яких її доводи підтримує та просить судові рішення скасувати. Зазначає, що оскаржуваний наказ узгоджується з вимогами Закону України «Про Національну поліцію», його прийняття зумовлене значним навантаженням в головному управлінні, потребою в кваліфікованих кадрах і призначенням більш досвідчених працівників на керівні посади в управлінні.

Від позивача заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що наказом голови Національної поліції України від 08 лютого 2016 року №78 о/с «По особовому складу» полковника поліції ОСОБА_4, заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління Національної поліції України, з 08 лютого 2016 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року у справі №826/2010/16 наказ від 08 лютого 2016 року №78 о/с скасовано, ОСОБА_4 поновлено на посаді заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління.

08 квітня 2016 року Національною поліцією України видано наказ №224 о/с про поновлення позивача на посаді.

11 квітня 2016 року наказом Національної поліції України №230 о/с «По особовому складу» відповідно до пункту 2 статті 64 Закону України «Про національну поліцію» (для більш ефективної роботи, виходячи з інтересів служби) полковника міліції ОСОБА_4 призначено на посаду начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Донецькій області, звільнивши з посади начальника Головного слідчого Управління - начальника управління.

Задовольняючи позов, суди виходили з незаконності оскаржуваного наказу, оскільки відповідачем не обґрунтовано, в чому полягає «ефективність переміщення» позивача та «інтерес служби». Позивача безпідставно перевели на нерівнозначну посаду, з іншим колом функціональних обов'язків, нижчим посадовим окладом. На новій посаді позивач підпорядковується заступникам керівника та керівнику ГУ НП в Донецькій області, тобто тим посадовим особам, які до його звільнення перебували у його підпорядкуванні, що також є підтвердженням нерівнозначності посад. Суди дійшли висновку про упереджене ставлення до позивача Голови Національної поліції України, що підтверджується витягами з публікацій засобів масової інформації та відеозаписів інтерв'ю.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовано Законом України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 580-VIII систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Пунктом 8 частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов'язків та своїх професійних, особистих якостей.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. Переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.

Закон № 580-VIII, який є спеціальним у спірних правовідносинах, не містить визначення поняття «рівнозначна посада». Водночас слід враховувати положення частини першої статті 59 Закону № 580-VIII, згідно з якою служба в поліції є державною службою особливого характеру.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону України «Про державну службу» 10 грудня 2015 року № 889-VIII рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 Закону України «Про державну службу» посади державної служби з метою встановлення розмірів посадових окладів поділяються на такі групи оплати праці: до групи 1 належать посади керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 2 належать посади перших заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 3 належать посади заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 4 належать посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 5 належать посади заступників керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 6 належать посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів, їх заступників і прирівняні до них посади.

З метою встановлення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за юрисдикцією, яка поширюється: 1) на всю територію України; 2) на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя; 3) на територію одного або кількох районів, міст обласного значення.

Суди встановили, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», розмір посадового окладу заступника начальника Головного управління - начальника управління апарату Національної поліції складає - 7400,00 грн, в той час як розмір окладу начальника управління апарату ГУ НП України в областях складає 3600,00 грн.

Тобто, посадовий оклад позивача на новій посаді у 2 рази нижчий, ніж на попередній. Аналогічно відрізняється коло функціональних обов'язків та ступінь підпорядкованості за посадою, яку обіймав позивач до переміщення, та новою посадою.

Враховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що посада, яку обіймав позивач, і посада, на яку його переміщено за спірним наказом, не є рівнозначними.

Вимога щодо наявності присвоєного спеціального звання «полковник міліції» при заміщенні на посади в тих чи інших органах Нацполіції не означає про рівнозначність таких посад.

У Законі № 580-VIII йдеться про можливість переміщення поліцейського по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов'язків та своїх професійних, особистих якостей (пункт 8 частини десятої статті 62 Закону).

Як встановили суди, Національною поліцією України не перевірялись будь-які результати виконання покладених на позивача обов'язків або його професійні, особисті якості, що б давало підстави для переміщення його на іншу посаду.

Згідно з оскаржуваним наказом позивача переміщено «для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби», однак про наявність для цього конкретних причин та мотивів рівнозначності нової посади в наказі не наведено.

Лист начальника ГУНП в Донецькій області від 11 квітня 2016 року, адресований Голові Національної поліції України Х.Деканоїдзе, з проханням визначити кандидатуру з числа працівників апарату Нацполіції України з подальшим призначенням на посаду начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Донецькій області, не є безумовною підставою для переміщення позивача на цю посаду.

Таким чином, обставин, які б свідчили про правомірність порушення відповідачем питання про переміщення ОСОБА_4 по службі, судами не встановлено.

У зв'язку з цим суди обґрунтовано скасували наказ Нацполіції України від 11 квітня 2016 року №230 о/с про звільнення позивача з посади заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління Національної поліції України і призначення його на іншу посаду та на законних підставах поновили його на попередній посаді.

Доводи касаційної скарги не спростовують незаконність прийнятого наказу.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Національної поліції України відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К. Загородній А.Ф. Олексієнко М.М.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/64919604

ANTIRAID · March 4, 2017

ВАСУ указал, что для перевода по Закону Украины "О национальной полиции" необходимо доказать равнозначность должностей. Это решение еще раз продемонстрировало абсолютную некомпетентность грузинской учительницы временно попавшей в полицию и полностью ее развалившей.