Решение Апелляционного суда г. Киева о недействительности третейской оговорки в договоре с Правекс-банком

[ANTIRAID]

Справа № 22-1836

Головуючий у інстанції Мельник А.В.

Доповідач Кухарська Т. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року лютого 05 дня

Судова колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Кухарської Т. Г.

Суддів: Лапчевської Т.Г., Жайворонок Т.Є.

При секретарі Фролової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Правекс - Банк», 3-тя особа: Постійно діючий Незалежний Третейський суд при ВГО «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів про визнання недійсним підпункту 12.1 пункту 12 кредитного договору укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Правекс - Банк» від 22.02.2006 року № 16009-005/06 р за позовом ОСОБА_2, 3-тя особа: ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Правекс - Банк», 3-тя особа: Постійно діючий Незалежний Третейський суд при ВГО «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів про визнання недійсним підпункту 3.1 пункту 3 договору поруки укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» від 22.02.2006 року № 16009-005/06 р.

Заслухавши доповідь судді Кухарської Т.Г., пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк», 3-тя особа: Постійно діючий Незалежний Третейський суд при ВГО «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» про визнання недійсним підпункту 12.1 пункту 12 кредитного договору № 16009-005/06 р від 22 лютого 2006 року укладеного між ним ОСОБА_1 та АКБ «Правекс-Банк», про Третейське застереження, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору підлягають вирішенню в Постійно діючому незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів».

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідно до вказаного кредитного договору він отримав у Сумській філії АКБ «Правекс-Банк» кредити у розмірі 44650 грн. на строк з 22,02,2006 року до 22.02.2011 року на купівлю автомобіля 07 березня 2006 року невідомими особами зазначений автомобіль було викрадено.

Автомобіль який він придбав був застрахований у страховій компанії ВАТ «Страхова компанія «Правекс- Страхування».

Страхова компанія відмовила йому у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з настанням страхового випадку - викраденням автомобіля, оскільки згідно договору страхування (додаткової угоди) страховий захист на випадок викрадення вступає в силу після обладнання ТЗ електронною сигналізацією з блокуванням двигуна та механічною системою блокування КПП з моменту оформлення відповідної додаткової угоди.

Зазначені пристрої були поставлені на транспортний засіб відповідно 19.02.2006 року та 04.03.2006 року. Але укласти додаткову угоду він не встиг у зв'язку з тим, що 04.03.2006 року було офіційним вихідним днем, і наступними вихідними днями (на честь свята 8 березня ), а 07.03.2006 року автомобіль було викрадено.

Внаслідок зазначених обставин він звернувся до Сумського районного суду Сумської області з позовною заявою про захист порушених прав.

Ухвалою суду від 20.10.2006 року його позовна заява залишена без розгляду, оскільки між ним та відповідачем укладено договір про передачу справи на вирішення Третейського суду.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 07.12.2006 року, ухвала районного суду від 20.10.2006 року змінена в частині залишення без розгляду позову про визнання недійсним п. 9.1 договору добровільного страхування, та зазначено що цей спір підлягає вирішенню компетентним судом-яким є місцевий загальний суд за місцем розгляду справи Третейським судом.

ОСОБА_2 в своїй позовній заяві просить визнати недійсним підпункт 3.1, пункту 3 договору поруки №16009-005/06 р від 22 лютого 2006 року укладений між ним ОСОБА_2 та АКБ «Правекс-Банк». Згідно договору поруки він зобов'язувався нести солідарну відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 22.02.2006 року в розмірі 44650 грн. на купівлю автомобіля.

Підпунктом 3.1 пункту 3 договору поруки від 22.02.2006 року передбачено, що всі спори, які виникають з даного договору підлягають вирішенню в постійно діючому Незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів».

Позивачі посилаються на те, що положення підпункту 12.1 пункта 12 кредитного договору № 16009-005 /06 р від 22.02.2006 року, та підпункт 3.1 пункта 3 договору поруки № 16009-005/06 р від 22.02.2006 року укладених з АКБ «Приват-Банк» про Третейське застереження, про те, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з договорів підлягають вирішенню в Постійно діючому Незалежному третейському суді при «Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» порушують їх права як громадян, як споживачів на судовий захист, та ставить їх в нерівні умови порівняно з банком. Вони не мають права на вибір звернення до суду, зобов'язані сплачувати державне мито, незважаючи на те, що згідно Закону України «Про захист прав споживачів», вони як споживачі звільняються від сплати мита.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2007 року в позовах ОСОБА_1, та ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, і в порушення норм матеріального закону необгрунтовано відмовив у позові. їх права як споживачів є порушеними, відповідно до п. 5 ст. 110 ЦПК України.

Вони змушені звертатись до Третейського суду, сплачувати судовий збір.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановлениям нового рішення з наступних підстав.

Відмовляючи позивачам в позові, суд виходив з того, що відповідачем при укладенні з позивачами кредитного договору, та договору поруки, додержано всіх вимог чинного законодавства України, тому підстав передбачених чинним законодавством, для визнання недійсними Третейських застережень у вказаних договорах не має, тому вимоги позивачів є безпідставними.

Такий висновок суду є непереконливим і зроблений судом без належної перевірки дійсних обставин справи прав та обов'язків сторін, та в порушення норм матеріального закону.

Згідно ст. 55 Конституції України - права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України - кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. (ст. 16 ЦК України).

Встановлено, що 22 лютого 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» Сумської філії і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 16009-005/06 р, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в національній валюті на загальну суму 44650 грн. для купівлі автомобіля. Строк договору до 22 лютого 2011 року.

В підпункті 12.1 пункта 12 вказаного договору зазначено про Третейське застереження, а саме: «Шляхом' підписання даного договору у відповідності до Закону України «Про третейські суди», сторони домовились та підтверджують свою згоду на те, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору, або у зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню в Постійно діючому Незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів у відповідності з його регламентом» { а. с. 8 - 13 ).

Придбаний позивачем ОСОБА_1 автомобіль марки «ВАЗ», модель. 21104, випуску 2006 року, згідно договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу від 21 лютого 2006 року застрахованого у ВАТ Страхова компанія «Правекс-страхування» ( а. с. 6, 7).

22 лютого 2006 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», Сумської філії, був укладений договір поруки № 16009-005 /06 р

Згідно договору поруки поручитель - ОСОБА_2 зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором АКБ «Правекс-Банк», за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_1, за кредитним договором № 16009-005/06 р від 22 лютого 2006 року ( а. с. 6, 7 додатку справи).

В підпункті 3. 1 пункту 3 вказаного договору зазначено про Третейське застереження, а саме:

«Шляхом підписання даного договору у відповідності до Закону України «Про Третейські суди». сторони домовились та підтверджують свою згоду на те, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору або у зв'язку з ним у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення, або визнання недійсним підлягають вирішенню в Постійно діючому Незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» у відповідності з його регламентом».

07 березня 2006 року придбаний ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ -21104 викрадений невідомим особами.

Вказане підтверджується Постановою Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, про порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України ( а. с. 14, 15 ).

Листом № 20501 від 24.05.2006 року ВАТ Страхова компанія «Правекс-страхування» відмовила ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку - викрадення автомобіля, поскільки договір страхування вступає в силу після обладнання ТЗ електронною сигналізацією з блокування двигуна та механічною системою КПП і оформлення додаткової угоди ( а. с. 22 ).

Позивачі посилаються на те, що Третейське застереження яке зазначено в підпункті 12.1 пункта 12 кредитного договору від 22.02.2006 року № 16009-05/06Р, та в підпункті 3.1, пункту 3 договору поруки від 22.02.2006 року порушує їх права як громадян, як споживачів на судовий захист, який гарантований їм Конституцією України та законами України, та ставить їх в нерівні умови порівняно з банком.

Доводи позивачів заслуговують на увагу.

Встановлено, що 22.02.2006 року між ОСОБА_1 та АКБ «Правекс-Банк», був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 44650 гр. для придбання автомобіля, строк погашення якого 22.02.20011 року, в цей же день 22.02.2006 року між ОСОБА_2 і АКБ «Приват - Банк» був укладений договір поруки, про солідарну відповідальність перед кредитором за кредитним договором.

Вчинені правочини оспорюються ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Договірні відносини, які виникли між сторонами про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», про що і зазначено в п. 11.10 кредитного договору ( а. с. 12 ).

Згідно ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» - захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Відповідно до ст. 110 п. 5 ЦПК України - позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача. Або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Третейське застереження яке зазначено у вказаних угодах, про те, що всі спори які випливають з договору підлягають вирішенню в Постійно діючому Незалежному Третейському суді при всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів», суперечить законам України які названі вище, і порушує права позивачів, поскільки позбавляє їх права на судовий захист, право вибору суду щодо підсудності справи, право на звільнення від сплати державного мита передбаченого ст. 22 вказаного закону.

Відповідно до ст. 27 ЦК України - правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

Зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства ( ст. 203 ч. 1 ЦК ).

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди - до Третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків передбачених законом.

Право позивачів на звернення до суду за захистом своїх прав, невизнаних або оспорюваних прав передбачено ст.3 ЦПК України.

Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України ( конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу 8 «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» і справа про завдання третейського суду) від 10 січня 2008 року;

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбачених в абзаці сьомому статті 2, статті З Закону, є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

Доводи представника відповідача про те, що кредитний договір, та договір поруки були укладені відповідно до норм чинного законодавства і порушень закону немає, є непереконливими і спростовуються наведеними доказами, тому і не приймаються судом як достовірні.

Враховуючи наведене апеляційний суд приходить до висновку, що права позивачів порушені і підлягають захисту, поскільки вчинення, правочину, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки не допускається.

Позовні вимоги ОСОБА_1.., ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Визнати недійсним кредитний договір № 16009-005/06Р від 22.02.2006 року укладений АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 в частині пункта 12 Третейське застереження, підпункт 12.1. з моменту його вчинення.

Визнати недійсним договір поруки № 16009-005/06Р від 22.02,2006 року укладений АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 в частині пункта 3 Третейське застереження, підпункт 3.1 з моменту його вчинення.

Відповідно до вимог ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача па користь позивачів, а саме: ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачене ним державне мито в розмірі 8грив. 50 коп., та 7 гр. 50 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а на користь ОСОБА_2 сплачене ним державне мито в розмірі 8 грив. 50 коп., та 7 грив. 50 коп. у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 15,16, 27, 203, 215, 1054, 1055, 217 ЦК України, ст. 55 Конституції України, ст. 22, Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 1 Закону України «Про третейські суди», ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2007 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до АКБ «Правекс-Банк», 3-тя особа: Постійно діючий Незалежний Третейський суд при ВГО «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» про визнання недійсним підпункту 12.1 пункту 12 кредитного договору укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Правекс - Банк» від 22.02.2006 року № 16009-005/06 Р та підпункту 3. 1 пункту 3 договору поруки укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» від 22.02.2006 року № 16009-005/06 Р-задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір № 16009-005 /06 Р від 22 лютого 2006 року укладений Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 в частині пункта 12 Третейське застереження, підпункт 12.1, що « Шляхом підписання даного договору у відповідності до Закону України «Про третейські суди» сторони домовились та підтверджують свою згоду на те, що всі спори, розбіжності, або вимоги, які виникають з даного договору, або у зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення припинення або визнання недійсним підлягають вирішенню в Постійно діючому Незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» у відповідності з його регламентом, з моменту його вчинення.

Визнати недійсним договір поруки № 16009-005/06Р від 22 лютого 2006 року укладений Акціонерним комерційним банком «Правекс - Банк» та ОСОБА_2 в частині пункта 3 Третейське застереження, підпункт 3.1, що« Шляхом підписання даного договору у відповідності до Закону України «Про третейські суди» сторони домовились та підтверджують свою згоду на те, що всі спори, розбіжності, або вимоги, які виникають з даного договору, або у зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення припинення або визнання недійсним підлягають вирішенню в Постійно діючому Незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» у відповідності з його регламентом, з моменту його вчинення.

Стягнути з АКБ «Правекс - Банк» на користь ОСОБА_1 сплачене ним державне мито в розмірі 8 гривень 50 коп., та 7 гривень 50 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з АКБ «Правекс-Банк» на користь ОСОБА_2 сплачене ним державне мито в розмірі 8 гривень 50 коп. та 7 гривень 50 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення Апеляційного суду.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4807949