Постанова 3ААС щодо скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП у зв'язку з ненаданням інформації про транспортні засоби та працівників

[ANTIRAID]

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
іменем України

26 червня 2024 року м. Дніпро

справа № 175/4794/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2024 р. (суддя Реброва С.О.) в адміністративній справі №175/4794/24 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного ТЦК та соціальної підтримки в особі начальника полковника ОСОБА_2 , про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , яка є головою фермерського господарства Лісних ферма «Елена», звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 15-ССЗ від 27 лютого 2024 р. у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалось про невідповідність обставин порушення, зафіксованих у протоколі, дійсним обставинам; порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення; притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності обставини події.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2024 р. позовні вимоги залишено без задоволення.

У поданій апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги наведені доводи позовної заяви.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Постановляючи оскаржене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:

"10 січня 2024 року № 108/1 до Голови ФГ Лісних ферма «ЕЛЕНА» гр. ОСОБА_1 було направлено розпорядження щодо подання до першого відділу Дніпровського районного відділу інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, копії технічних паспортів на транспортні засоби, а також надати інформацію про громадян, які працюють на підприємстві на таких транспортних засобах і техніці за формою згідно додатку 1. Забезпечити прибуття на 29.01.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та особи відповідальні за ведення військового обліку транспортних засобів і техніки, яка перебуває на обліку вказаного підприємства. При собі мати належним чином завірені копії документів в переліку розпорядження.

29.01.2024 року з'явився представник за довіреністю Голови фермерського господарства Лісних ферма «ЕЛЕНА», а саме близький родич (чоловік) гр. ОСОБА_1 , з переліком документів, перерахованих в розпорядженні від 10.01.2024 року № 108/1 та надав відомість про наявність і технічний стан транспортних засобів і техніки, а також про громадян, які працюють на підприємстві, в установах на таких транспортних засобах і техніці станом на 01.01.2024 року. Згідно наданих документів та дослідивши в повному обсязі старший офіцер відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 старший лейтенант ОСОБА_3 в ході опрацювання виявлений факт здійснення господарської діяльності та організаціях за формою згідно постанови КМУ від 17.06.2015 року № 405, встановлений факт не подачі звіту та ігнорування керівником фермерського господарства Лісних ферма «ЕЛЕНА» виконання військового-транспортного обов'язку, передбаченого постановою КМУ від 28 грудня 2000 року № 1921( в редакції постанови КМУ від 17 червня 2015 року № 405), станом на 16.01.2024 року інформація про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан відсутній.

19.02.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 з'явився представник Голови фермерського господарства Лісних ферма «Елена», близький родич (чоловік), так як голова знаходилась ще на лікарняному, що свідчить запис в книзі відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_1 . Старшим офіцером ВОМР першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись ст. 235, 254, 256 КУпАП та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , склав протокол 15-ССЗ від 19.02.2024 року, де було визначено склад адміністративного правопорушення, згідно пункту 15 Постанови кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року №1921 Про затвердження положення про військово-транспортний обов'язок», керівники підприємств, установ та організацій подають територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, у установах, та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, або їх відсутність. За час своєї діяльності в супереч вимог пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року №1921 «Про затвердження положення про військовотранспортний обов'язок» ( в редакції постанови КМУ від 17 червня 2015 року № 405), Голова ФГ Лісних ферма «ЕЛЕНА» гр. ОСОБА_1 про наявність транспортних засобів і техніки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надавали.

Дії Голови ФГ Лісних ферма «ЕЛЕНА», що виразилися у неподанні ніякої інформації про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємстві в установах і організаціях та таких транспортних засобах і техніці кваліфікуються за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.210- 1 КУпАП.

Представнику належним чином повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається о 09 год. 30 хв. 27 лютого 2024 року в кабінеті №5 розташованій за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки постанову про адміністративне правопорушення за ч. II ст. 210-1 КупАЛ розглядає та виносить рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 , полковник ОСОБА_5 . За результатами розгляду протоколу та доданих до нього матеріалів було прийнято рішення про притягнення до адміністративної відповідальності та винесено постанову в присутності Голови ФГ Лісних ферма «ЕЛЕНА» гр. ОСОБА_1 (що свідчить запис в книзі обліку відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Від підпису та отримання постанови про адміністративне правопорушення Голова ФГ Лісних ферма «ЕЛЕНА» гр. ОСОБА_1 відмовилась (в присутності двох свідків військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_6 та головного спеціаліста командування ОК « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_7 )".

Колегія суддів, у свою чергу, встановила, що постановою № 15-ССЗ від 27.02.2024 ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період) та накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с.19.20).

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною першою статті 246 КУпАП визначено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито (ст. 249 Кодексу).

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В якості доказу вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, відповідачем суду надано протокол № 15-ССЗ від 19.02.2024, складений щодо ОСОБА_1 , суть адміністративного правопорушення в якому описано наступним чином - «За час своєї діяльності в супереч вимог пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921 «Про затвердження положення про військово-транспортний обов'язок» (в редакції постанови КМУ від 17 червня 2015 року №405), директор СФГ «Обрій» інформації про наявність транспортних засобів і техніки до ІНФОРМАЦІЯ_2 . не надавали» (а.с.17).

Колегія суддів зазначає, що докази того, що позивачка є директором СФГ «Обрій» відповідачем суду не надані.

Крім того, частиною 2 статті 254 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Докази вручення примірника протоколу № 15-ССЗ від 19.02.2024 позивачці або її уповноваженому представнику відсутні.

Також, протоколі № 15-ССЗ від 19.02.2024 зазначено про те, що гр. ОСОБА_1 роз'яснено її права, обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 09 год. 30 хв. 27.02.2024 в кабінеті № 5 будівлі розташованій за адресою: смт. Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, 38.

Разом з цим, відповідач не заперечує ту обставину, що протокол складався за відсутності ОСОБА_1 , яка знаходилась на лікарняному. У відзиві на позовну заяву зазначено про те, що 19.02.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з'явився представник позивачки, її близький родич (чоловік), якому і було повідомлено про день, місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення (а.с.24).

Колегія суддів звертає увагу, що у протоколі № 15-ССЗ від 19.02.2024 відсутні будь-які відомості про уповноваженого представника позивачки, за якими його можна ідентифікувати. Документи на підтвердження повноважень (довіреність) відсутні. Причини, з яких примірник протоколу не був вручений уповноваженому представнику, у протоколі не відображено, про відмову у наданні пояснення або підписання протоколу запис посадової особи, що склала протокол відсутній.

Сукупність наведених вище обставин дає колегії суддів підстави для висновку про те, що у протоколі № 15-ССЗ від 19.02.2024 відсутня фіксація події проступку, скоєного позивачкою, як головою фермерського господарства Лісних ферма «Елена», і за яке передбачена адміністративна відповідальність, тому він не є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо спірної постанови № 15-ССЗ від 27.02.2024.

У цій постанові дії позивачки, як голови фермерського господарства Лісних ферма «Елена», що «виразилися у неподанні інформації про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах в установах і організаціях та таких транспортних засобах і техніці», кваліфіковані відповідачем за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (а.с.19). При цьому, ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с.20).

Колегія суддів звертає увагу, що стаття 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.

Докази того, що позивачка є суб'єктом цього адміністративного правопорушення, а також докази на підтвердження порушення нею правил військового обліку відсутні.

Натомість, відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена статтею 210-1 КУпАП.

Частиною 2 статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Докази притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 210-1 КУпАП, як обов'язкової умови для застосування частини другої відсутні.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів доходить наступних висновків:

Позивачку було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП за відсутності жодних належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Кваліфікація дій позивачки за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, яка описана в установчій частині спірної постанови, не відповідає умовам її диспозиції щодо повторності, як кваліфікуючої ознаки.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з порушеннями:

- частини першої статті 277-2 КУпАП, відповідно до якої повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи;

- статті 279 КУпАП, відповідно до якої посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання;

- статті 285 КУпАП, відповідно до якої постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Колегія суддів наголошує на тому, що реалізація адміністративним судом завдань адміністративного судочинства відбувається виключно з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, як це передбачено статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, і не може використовуватись як спосіб легалізації рішення суб'єкта владних повноважень, яке не відповідає критеріям правомірності.

В той же час, реалізація суб'єктом владних повноважень своїх повноважень у суворій відповідності до вимог чинного законодавства унеможливлює уникнення винними особами відповідальності.

Додатково колегія суддів звертає увагу на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при визначенні суб'єктного складу сторін при відкритті провадження у справі.

Так, пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Адміністративна процесуальна правосуб'єктність визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій (стаття 43 Кодексу).

Зважаючи на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не визначені особливості адміністративної процесуальної правосуб'єктності керівника/засновника юридичної особи, необхідним є з'ясування особи, на захист якої подано позов.

Оскільки предметом позову є постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, позивачем є ОСОБА_1 , як фізична особа.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки ґрунтуються на обставинах, повністю відтворених з відзиву відповідача на позовну заяву, без урахування та перевірки доводів позивачки. Зазначене є підставою для скасування оскарженого рішення, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та ухвалення нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно матеріалів справи, позивачкою понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції 3228 грн. та судового збору за подачу апеляційної скарги 4542 грн., всього на суму 7770 грн.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 р. у справі №543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) визначила розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, який складає за подання позовної заяви, як 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

За подання у 2024 році адміністративного позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення підлягав сплаті судовий збір в розмірі 605,60 грн. (3028,00 грн. - прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 р. х 0,2).

За подання через систему "Електронний суд" апеляційної скарги, з урахуванням ставки 150% та коефіцієнту пониження за подання документів в електронній формі, позивачці слід було сплатити судовий збір в розмірі 726,72 грн. (605,60 грн. х 150% х 0,8). Загальний розмір судовий збір, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, складає 1332,32 грн.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2024 р. в адміністративній справі №175/4794/24 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №15-ССЗ від 27.02.2024 за справою про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн. 32 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 26 червня 2024 р. і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий

суддяН.І. Малиш

Джерело: ЄДРСР 120129190

[ANTIRAID]

Чергове рішення суду яким зафіксоване грубе порушення закону представниками ТЦК та СП й перевищення ними свої повноважень. Суд зазначив:

Частиною 2 статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Докази притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 210-1 КУпАП, як обов'язкової умови для застосування частини другої відсутні.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів доходить наступних висновків:

Позивачку було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП за відсутності жодних належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Кваліфікація дій позивачки за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, яка описана в установчій частині спірної постанови, не відповідає умовам її диспозиції щодо повторності, як кваліфікуючої ознаки.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з порушеннями:

- частини першої статті 277-2 КУпАП, відповідно до якої повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи;

- статті 279 КУпАП, відповідно до якої посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання;

- статті 285 КУпАП, відповідно до якої постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.