Рішення ЛОАС про зобов'язання розглянути заяву на відстрочку з не нотаріально посвідченими документами

[ANTIRAID]

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

справа № 380/21146/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді за участю:Морської Галини Михайлівни секретаря судового засідання представника позивачаНаум'як Х.О. Михальчука М.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференцзв'язку у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач 1), Комісії з питань розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), в якому просить :

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 , що полягає у не передачі заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з здійсненням постійного догляду за своїм батьком, який на підставі висновку ЛКК потребує постійного стороннього догляду, що передбачено пунктом 9) частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу;

- зобов'язати комісію з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву про оформлення відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 від 09.08.2024 року на підставі пункту 9) частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення за результатами розгляду заяви - з урахуванням висновків суду по даній справі.

Ухвалою від 18.10.2024 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Протокольною ухвалою від 11.11.2024 судове засідання відкладене до 27.11.2024.

У судовому засіданні 27.11.2024 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 09.08.2024. Позивач з метою оформлення відстрочки звернувся особисто із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій просив оформити йому відстрочку згідно до п. 9) ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Разом із заявою про оформлення відстрочки Позивач долучив усі необхідні документи на підтвердження в останнього права на відстрочку від призову під час мобілізації, а саме належним чином посвідчені копії документів: паспорту ОСОБА_1 , свідоцтва про народження ОСОБА_1 , паспорту батька ОСОБА_2 , довідки МСЕК ОСОБА_2 , висновку ЛКК №845 виданого за формою затвердженою МОЗ пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , тимчасового посвідчення та витяг резерв+ (електронний ВОД) довідки про зареєстрованих у житловому будинку осіб; дозволу на перебування в Королівстві Іспанії сестри позивача та посвідчення про багатодітну сім'ю сестри Позивача; свідоцтва про одруження батьків Позивача паспорту дружини батька ОСОБА_3 пенсійного посвідчення ОСОБА_3 , оригінал Акту 64 про встановлення факту здійснення особою догляду (додаток 8 до Постанови 560).

Батько позивача, ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю II групи, потребує постійного стороннього догляду згідно висновку ЛКК №845 виданого за формою 080-2/о затвердженою МОЗ. Догляд за ним здійснює його син - Позивач по справі, що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду. Однак, Позивач так і не отримав результату розгляду по суті поданої ним заяви від ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Адвокатом Позивача направлений до Відповідача 1 адвокатський запит з метою отримання прийнятого рішення Комісією з перевірки наявності прав громадян на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 за результатом розгляду заяви про оформлення відстрочки від 09.08.2024.

30.09.2024 адвокат отримав відповідь на адвокатський запит за підписом ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відповіді серед іншого зазначається: «Для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, Вам необхідно особисто звернутись в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, та подати заяву за формою, визначеною у додатку 4 постанови КМУ№560 від 16.05.2024 року (зі змінами)».

Стверджує, що позивач надав Відповідачу 2 докази, які підтверджують підставу для відстрочки відповідно до пункту 9) частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно підтвердив наявність в нього батька, який потребує постійного стороннього догляду на підставі висновку ЛКК за формою затвердженою МОЗ, а також Позивачем було доведено обставину, що він здійснює постійний догляд за своїм батьком згідно акту встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) №64, відтак нерозгляд заяви Позивача про оформлення відстрочки від 09.08.2024 року є протиправною бездіяльністю. У даному випадку, Позивач маючи безумовне право на оформлення відстрочки у відповідності до п. 9) ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мав правомірні очікування стосовно того, що Відповідач 1 та Відповідач 2 будуть діяти у відповідності до вимог законодавства та належним чином виконувати покладені на них обов'язки щодо розгляду заяви про оформлення відстрочки, а в подальшому її оформлення.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що для вирішення питання про надання відстрочки від військової служби під час мобілізації громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зобов'язаний особисто з'явитись до місцевого територіального центру комплектування та соціальної підтримки по місцю проживання, уточнити особисті військово - облікові дані та подати оригінали документів чи їх нотаріально завірені копії, які дають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Як вбачається з матеріалів справи військовозобов'язаний ОСОБА_1 , вказані дії не вчинив, лише надав заяву від 09.08.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Також, громадянин ОСОБА_1 , жодного разу не повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_6 про зміну його військово-облікових даних. Також повідомляємо, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , не обновив свої військово-облікові дані станом на 15.11.2024 у застосунку «РЕЗЕРВ +».

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, та зобов'язати військовозобов'язаного ОСОБА_1 , особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 , для уточнення військово- облікових даних та отримання відстрочки.

Позивач надіслав відповідь на відзив, у якій по суті спору зазначив: «…09.08.2024 року Позивач з метою оформлення відстрочки звернувся особисто із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій просив оформити йому відстрочку згідно до п. 9) ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, така заява була зареєстрована Відповідачем 1. В подальшому, Позивач не отримав жодної відповіді на свою заяву і звернувся до адвоката для направлення адвокатського запиту до Відповідача 1 щодо надання інформації та підтвердних документів про оформлення та/або відмову в оформленні відстрочки. Таким чином, адвокат не звертався із заявою в інтересах Позивача про оформлення останньому права на відстрочку. Більше того, у відповіді на адвокатський запит Відповідач 1 пропонує Позивачу з'явитись особисто та подати заяву на відстрочку, а не як зазначається у відзиві з'явитись особисто для отримання відстрочки…».

Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Батько позивача, ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю II групи, потребує постійного стороннього догляду. Догляд за батьком здійснює позивач.

09.08.2024 ОСОБА_1 з метою оформлення відстрочки звернувся особисто із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій просив оформити йому відстрочку згідно до п. 9) ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

До заяви додав наступні документи:

- копію паспорта ОСОБА_1 ;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;

- копію паспорта батька заявника - ОСОБА_2 ;

- копію довідки МСЕК ОСОБА_2 ;

- копію висновку ЛКК №845 виданого за формою затвердженою МОЗ № 080-2/о, що ОСОБА_2 потребує догляду;

- копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ;

- копію тимчасового посвідчення та витяг Резерв+;

- копію довідки про зареєстрованих у житловому будинку осіб;

- копію дозволу на перебування в Королівстві Іспанії сестри позивача та посвідчення про багатодітну сім'ю сестри позивача;

- копію свідоцтва про одруження батьків позивача;

- копію паспорту дружини батька ОСОБА_3 ;

- копію пенсійного посвідчення ОСОБА_3 ;

- оригінал Акту № 64 про встановлення факту здійснення особою догляду від 24.07.2024.

Така заява була прийнята посадовою особою Відповідача 1, про що свідчить проставлення дати, підпису та печатки на заяві позивача від 09.08.2024.

Зазначену обставину також підтвердив відповідач 1 на ст. 1 Відзиву.

Проте позивач не отримав рішення за результатами розгляду його заяви.

Адвокат позивача 04.09.2024 направив відповідачу 1 адвокатський запит з метою отримання прийнятого рішення Комісією з перевірки наявності прав громадян на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 за результатом розгляду заяви про оформлення відстрочки від 09.08.2024.

30.09.2024 адвокат отримав відповідь на адвокатський запит за підписом ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якій зазначено: «…Для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, Вам необхідно особисто звернутись в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, та подати заяву за формою, визначеною у додатку 4 постанови КМУ№560 від 16.05.2024 року (зі змінами)…».

Не погодившись із такою бездіяльністю відповідачів щодо розгляду його заяви, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 17 Конституції Українизахист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції Українивстановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції УкраїниПрезидент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні»введений воєнний стан.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію»оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі Закон №3543-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин 09.08.2024) визначено, що комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Цією жстаттею Закону №3543-XII визначено, що період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України»передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п'ятоїстатті 22 Закону №3543-XIIпід час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Поряд з цим,статтею 23 Закону №3543-ХІІ, передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 9) частини 1статті 23 Закону №3543-ХІІ, (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: 9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154(далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.

У силу пункту 12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.

Предметом спору у цій справі є розгляд і вирішення заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Судом встановлено та підтверджено сторонами, що позивач особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки із доданими документами. Дана обставина підтверджується копією заяви із відміткою про її отримання відповідачем 1 та підтверджена у відзиві.

18 травня 2024 року також було внесено зміни до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема такою нормою: «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 16 травня 2024 року прийняв Постанову № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (надалі Порядок № 560). Суд застосовує редакцію чинну на час виникнення спірних правовідносин.

«…56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначенихстаттею 23Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

57. Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділузаявуза формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені уперелікузгідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації. …

60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надаєтьсядовідкаіз зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови заформою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період…».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви та документів, які підтверджують наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, повинен був розглянути зазначене питання.

Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача відповідне рішення про надання відстрочки чи про відмову у її наданні прийняте не було. Лист від 16.09.2024 № 13560, як відповідь на адвокатський запит, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, який породжує певні юридичні наслідки.

Отже, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Суд вважає помилковим твердження відповідача про неподання даної заяви позивачем особисто, оскільки дане твердження спростоване наведеними вище обставинами.

Також суд вважає помилковим твердження про неможливість розгляду заяви про відстрочку без оновлення позивачем своїх облікових даних, оскільки із витягу Резерв+, сформованого 07.10.2024, що наявний у матеріалах справи, слідує, що позивач вчасно 10.07.2024 уточнив свої облікові дані.

Щодо наявності підстав для надання позивачу відстрочки, суд зазначає наступне.

Позивач як на підставу для надання йому відстрочки посилається на факт здійснення ним постійного догляду за його батьком, особою із інвалідністю ІІ групи.

статтею 23 Закону №3543-ХІІ, передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 9) частини 1статті 23 Закону №3543-ХІІ, (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: 9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.

Пункт 58 Порядку № 560 передбачає, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділузаявуза формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені уперелікузгідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.

Додаток 5 до Порядку містить наступні положення (на момент виникнення правовідносин) щодо переліку документів, що підтверджують право на відстрочку відповідно до пункту 9) частини 1статті 23 Закону №3543-ХІІ:

«… для особи, яка зайнята доглядом, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює догляд, та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім'ї, який зобов'язаний здійснювати догляд (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді, довідка про смерть такого члена сім'ї, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім, або рішення суду про оголошення померлим, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, абоакт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду)(додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім'ї, які могли б здійснювати такий догляд; для особи, яка потребує догляду, -довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісієюза формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді…».

Судом встановлено, що позивач на підтвердження родинних відносин з особою з інвалідністю надав копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 від 12.04.1980 про те, що його батьком є ОСОБА_2 .

На підтвердження потреби в здійсненні постійного догляду за батьком позивач надав копію довідки МСЕК серії 12ААГ № 601155 від 07.11.2023, якою підтверджено, що ОСОБА_2 (безтерміново) встановлена друга група інвалідності та висновок ЛКК (за формою № 080-2/о) про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі № 845 від 21.12.2023 про те, що ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

На підтвердження здійснення такого постійного стороннього догляду саме військовозобов'язаним позивач надав акт від 24.07.2024 встановлення факту здійснення догляду ОСОБА_1 за своїм батьком ОСОБА_2 , складений посадовими особами Новояворіської міської ради.

Крім цього позивач надав копії інших документів: паспорта ОСОБА_1 ; паспорта батька заявника - ОСОБА_2 ; пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; тимчасового посвідчення та витяг Резерв+; довідки про зареєстрованих у житловому будинку осіб; дозволу на перебування в Королівстві Іспанії сестри позивача та посвідчення про багатодітну сім'ю сестри позивача; свідоцтва про одруження батьків позивача; паспорта дружини батька ОСОБА_3 ; пенсійного посвідчення ОСОБА_3 .

З огляду на те, що у даному випадку відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є покладення на відповідача обов'язку розглянути заяву позивача від 09.08.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності свого рішення.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо відшкодування 15000,00 грн витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.134 КАС України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст.134 КАС України).

Суд відмічає, що відповідач у відзиві не навів своєї позиції щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу.

Проте суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Михальчуком М.І. укладений договір від 04.09.2024 про надання правничої допомоги та додаток до договору № 1 , у якому встановлена сума гонорару адвоката за представлення інтересів клієнта у суді першої інстанції 15000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат наданий опис наданих послуг станом на 10.10.2024 та рахунок фактура від 07.10.2024.

Проте, на думку суду, вартість послуг адвоката є завищеною.

Так, слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Суд зазначає, що формування правової позиції у справі, надання усної консультації, правовий аналіз документів, фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову, а тому не є такими, що належать до стягнення як за кожне окремо.

Суд вказує на те, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, що також свідчить про не значну складність справи.

Таким чином, вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у цьому випадку має бути стягнутий у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації .

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.08.2024 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 02 грудня 2024 року.

Суддя Морська Галина Михайлівна

Джерело: ЄДРСР 123473913

[ANTIRAID]

Чергове рішення яке встановлює протиправність дій ТЦК по нерозгляду заяви та встановлення вимог, які законом не передбачені. Суд зазначив:

Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача відповідне рішення про надання відстрочки чи про відмову у її наданні прийняте не було. Лист від 16.09.2024 № 13560, як відповідь на адвокатський запит, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, який породжує певні юридичні наслідки.

Отже, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Суд вважає помилковим твердження відповідача про неподання даної заяви позивачем особисто, оскільки дане твердження спростоване наведеними вище обставинами.

Також суд вважає помилковим твердження про неможливість розгляду заяви про відстрочку без оновлення позивачем своїх облікових даних, оскільки із витягу Резерв+, сформованого 07.10.2024, що наявний у матеріалах справи, слідує, що позивач вчасно 10.07.2024 уточнив свої облікові дані.