Решения 3-х инстанций о недействительности договора ипотеки с Райффайзен Банк Аваль

[ANTIRAID]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого судді Галичанського А.Д.

суддів: Міцнея В.Ф., Яремка В.В.

секретар Тодоряк Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача Чернівецька міська рада, до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4, приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Балацького Олега Олександровича про визнання договору іпотеки недійсним, зобов’язання скасувати реєстраційні записи, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 травня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір іпотеки № 014/05/359/1077 від 26.06.2007 р., укладений між ОСОБА_4 та відкритим акціонерним товариством «Рйфайзен Банк Аваль».

Зобов’язано приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Балацького О.О. скасувати реєстраційний запис від 26.06.2007 року щодо реєстрації в Державному реєстрі іпотек іпотеки житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати реєстраційний запис від 26.06.2007 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо заборони відчуження житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 травня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.06.2007 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі заступника директора з питань операційної підтримки Чернівецької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_7 і начальником управління продаж та підтримки малого та середнього бізнесу Чернівецької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_8 та ОСОБА_1 укладено Генеральний кредитний договір за № 014/05/359.

В рамках Генерального Договору між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладені кредитні договори за № 014/05/359/1 від 26.06.2007 р., № 014/05/359/2 від 23.10.2007 р., № 014/05/359/3 від 24.12.2007 р., по яких видано у готівковій формі 112 000 доларів США.

В забезпечення вимог ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», передбачених Генеральним Договором між Банком та ОСОБА_4, як майновим поручителем - іпотекодавцем 26.06.2007 р. укладено договір іпотеки за № 014/05/359/1077, нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 4777 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О. При цьому, предметом іпотеки зазначено належний ОСОБА_4 на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується Свідоцтвом серії ЯЯЯ № 433266 про право власності на нерухоме майно видане Виконкомом Чернівецької міської ради від 03.05.2006 р. і зареєстроване 11.05.2006 р. у Чернівецькому ОК БТ1 за № 14644036.

Згідно копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 04.10.1985 р., ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 04.10.1985 р. по цей час, тому набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_4 під час шлюбу 11.05.2006 р. нерухоме майно, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя.

Подружжя ОСОБА_4 мають трьох дітей: повнолітнього ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, повнолітнього ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка на момент укладення оскаржуваного Договору іпотеки була неповнолітньою і ці відомості були відомі відповідачам з паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Як встановлено з довідки ЧКОБТІ за № 170 від 03.02.2010 р. на обліку та в електронному реєстрі про право власності на нерухоме майно в м.Чернівці будинки (домовласність) за ОСОБА_1 - не зареєстровано.

Відповідно до довідки ЧКОБТІ за № 193 від 08.02.2010 р., на обліку та в електронному реєстрі про право власності на нерухоме майно в м. Чернівці будинки (домовласність) за ОСОБА_11 - не зареєстровано.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Вищезазначені обставини судом першої інстанції встановлені повно на підставі належних та допустимих доказів, яким дана правильна юридична оцінка і до встановлених таким чином спірних правовідносин вірно застосовані норми матеріального права, що їх регулюють.

Доводи апеляційної скарги про відповідність спірного договору іпотеки вимогам чинного законодавства спростовуються ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», якою встановлено, що держава охороняє та захищає права та інтереси дітей при вчиненні право чинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких право чинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Помиляється апелянт вважаючи, що на дітей позивача даний закон не розповсюджується.

За таких обставин суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12121973

[ANTIRAID]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Коротуна В.М., Штелик С.П., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_6, приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, третя особа Чернівецька міська рада, про визнання договору іпотеки недійсним, зобовязання скасувати реєстраційні записи за касаційною скаргою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 травня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від 28 липня 2010 року,

встановила:

ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати недійсним договір іпотеки від 26 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_6 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», зобовязати скасувати реєстраційний запис від 26 червня 2007 року щодо реєстрації в Державному реєстрі іпотек іпотеки житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати реєстраційний запис від 26 червня 2007 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від 28 липня 2010 року, позов задоволено.

Визнано недійсним договір іпотеки від 26 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_6 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Зобовязано приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 скасувати реєстраційний запис від 26 червня 2007 року щодо реєстрації в Державному реєстрі іпотек іпотеки житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати реєстраційний запис від 26 червня 2007 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо заборони відчуження житлового будинку з належними до нього спорудами за вказаною адресою.

У касаційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 17 листопада 2011 року справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_6, приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, третя особа Чернівецька міська рада, про визнання договору іпотеки недійсним, зобовязання скасувати реєстраційні записи за касаційною скаргою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 травня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від 28 липня 2010 року, передано Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на підставі п. 2 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зміненого Законом України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України», що набрав чинності 13 листопада 2011 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до задекларованого у принципі 4 Декларації прав дитини, а також: гарантованого ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» - діти - члени сімї власника житлового будинку мають право користування займаним приміщенням на рівні з власником.

Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобовязуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобовязання.

Крім того, в ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» передбачено, що для здійснення будь - яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Ч.1 ст. 215 ЦК України встановлено, що однією з підстав недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 6 ст. 203 ЦК України.

Отже вірним є висновки судів про те, що дана вимога закону була проігнорована відповідачами, оскільки оспорюваний договір іпотеки укладений без дозволу органу опіки і піклування, який зобовязаний здійснювати контроль за додержанням батьками майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 травня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від 28 липня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Дьоміна Судді: В.М. Коротун С.П. Штелик

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21432390