evgen21

Пользователи
 Просмотр профиля  Просмотр публикаций

  • Число публикаций

    199

  • Регистрация

  • Последнее посещение

 Тип контента 

Сообщения опубликованы evgen21

  1. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    Я выиграл аппеляцию (без посылки на решения ВСУ), но что дальше, не знаю. Жду реакцию Дельта банка

    Это ваше? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5139

    Справа № 0308/13939/2012 провадження № 22-ц/0390/1801/2012 Головуючий у 1 інстанції:Плахтій І.Б. Категорія: 27 Доповідач: Стрільчук В. А.

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

    08 листопада 2012 року місто Луцьк

    Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

    головуючого - судді Стрільчука В. А.,

    суддів - Здрилюк О.І., Веремчук Л.М.,

    при секретарі - Масляній С.В.,

    з участю представника позивача Горнік Т.А., представника відповідача ОСОБА_2,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства (далі -ПАТ) «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на повторне заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 25 вересня 2012 року,

    в с т а н о в и л а :

    У травні 2012 року ПАТ «Дельта Банк»звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 15 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі -ТОВ «Укрпромбанк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким банк надав відповідачу на споживчі цілі грошові кошти в сумі 11200 доларів США зі сплатою 11,20 % річних за весь час фактичного користування кредитом до 11 серпня 2023 року.

    30 серпня 2010 року між позивачем та ТОВ «Укрпромбанк»було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань, відповідно до якого він набув права вимоги за вказаним кредитним договором.

    Згідно з кредитним договором ОСОБА_3 зобов'язався погашати заборгованість щомісячно частками у розмірі не менш як 62 долари США шляхом внесення на позичковий рахунок позичальника та/або шляхом внесення готівки в касу банку по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

    Додатковим договором між сторонами від 12 жовтня 2009 року розмір щомісячної сплати було збільшено до 66,66 доларів США, починаючи з 01 вересня 2010 року.

    Позичальником умови кредитного договору належним чином не виконувалися, внаслідок чого станом на 02 квітня 2012 року за ним утворилася заборгованість в розмірі 102526,67 грн.

    Тому просив стягнути з відповідача вказані кошти і понесені судові витрати.

    Повторним заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 25 вересня 2012 року позов задоволено.

    Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк»заборгованість за кредитним договором № 1299-017/ФКВ-08 від 15 серпня 2008 року в розмірі 102526 грн. 67 коп. та 1025 грн. 27 коп. судового збору.

    В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення про відмову в позові, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

    Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

    На підставі досліджених доказів судом першої інстанції встановлено, що 15 серпня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1299-017/ФКВ-08, за яким банк надав відповідачу кредит в сумі 11200 доларів США на споживчі цілі до 11 серпня 2023 року зі сплатою 11,20 % річних за весь час фактичного користування кредитом (а. с. 6-12).

    Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, що призвело до виникнення у нього заборгованості перед банком, яка згідно з довідкою позивача станом на 02 квітня 2012 року склала 102526,67 грн., з яких: 83005,22 грн. - сума неповерненого кредиту, 15433,98 грн. -несплачені відсотки та 4087,46 грн. -комісія (а. с. 19).

    Статтями 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

    Враховуючи наведені обставини і положення законодавства, суд задовольнив позов.

    Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

    Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

    З матеріалів справи вбачається, що 30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк»та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк»на користь АТ «Дельта Банк»(а. с. 23-28).

    Пунктом 4.8 цього договору встановлено порядок повідомлення боржників про передачу «Укрпромбанком»«Дельта Банку»прав вимоги. Зокрема, п.п. 4.8.1, 4.8.2 договору передбачено, що «Дельта Банк»та «Укрпромбанк»зобов'язані письмово повідомити боржників про передачу відповідних прав вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення за формою, узгодженою «Дельта Банком»та Укрпромбанком в усіх істотних аспектах впродовж 5 (п'яти) робочих днів з дати укладення цього договору. Повідомлення направляються рекомендованими листами з повідомленням про вручення або цінними листами з описом вкладення (а. с. 26).

    ПАТ «Дельта Банк»не надав суду першої інстанції будь-яких доказів повідомлення відповідача про заміну кредитора, а апеляційному суду на підтвердження виконання вказаних вимог ним наданий список згрупованих поштових відправлень -рекомендованих листів з рекомендованим повідомленням, переданих у поштову установу 09 липня 2010 року, який у переліку містить відправлення ОСОБА_3, та копія спільного листа банків відповідного змісту без номера і дати відправлення, адресованого відповідачу. Однак дані документи не можуть бути прийняті до уваги з огляду на таке.

    Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

    Згідно з п. 91 цих Правил підлягають доставці додому: рекомендовані поштові картки, листи, секограми, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів.

    Виходячи з вищезазначеного, боржник вважається належним чином повідомленим про заміну кредитора у зобов'язанні в тому разі, коли банком не лише направлено на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

    Позивач не надав суду доказів про вручення адресату згаданого листа, а відповідач заперечує факт його отримання.

    Згідно з ч. 2 ст. 516 та ч. 2 ст. 517 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

    За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Статтями 628, 629 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

    Спосіб і порядок погашення кредиту був встановлений пунктами 2.7, 2.10, 2.17 кредитного договору і надавав можливість позичальнику сплачувати відповідні кошти шляхом безготівкового перерахування або шляхом внесення готівки у касу «Укрпромбанку»за визначеними у договорі реквізитами (номер рахунку, код ЄДРПОУ, код банку в системі електронних платежів тощо).

    Заміна кредитора у зобов'язанні потягнула за собою фактичну зміну вказаних пунктів (умов) кредитного договору в частині реквізитів для повернення коштів.

    Згідно з п. 6.1 кредитного договору у випадку зміни порядку кредитування банк має право переглянути умови кредитування, встановлені цим договором, про що повідомляє позичальника в письмовій формі за тридцять календарних днів до введення зазначених змін.

    Пунктами 7.7, 7.11 кредитного договору встановлено, що всі зміни та доповнення до цього договору вносяться в письмовій формі шляхом укладення відповідних додаткових договорів або шляхом надіслання банком позичальнику повідомлення у випадку, передбаченому п. 6.1. Всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі за підписом уповноваженого представника банку/ підписом позичальника, тобто сторони, що відправила повідомлення, засвідченої печаткою (для повідомлень банку) та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за адресами, зазначеними в цьому договорі.

    На порушення вказаних умов кредитного договору позивач не лише не уклав з відповідачем додаткових договорів, а й не повідомив його в установлений договором спосіб про зміну умов (пунктів) договору стосовно реквізитів для сплати коштів.

    Вже після постановлення оскаржуваного рішення в даній справі на письмове звернення ОСОБА_3 банк надіслав йому лист від 21 жовтня 2012 року вих. № 05-1007374, в якому повідомив про заміну кредитора і вказав нові реквізити для погашення заборгованості за кредитним договором. Та й цей лист не відповідає вимогам п. 7.11 Кредитного договору, оскільки він не засвідчений печаткою банку.

    Таким чином, не дотримання ПАТ «Дельта Банк»умов кредитного договору створило перешкоди ОСОБА_3 у виконанні взятих ним зобов'язань за цим договором.

    Правовою підставою позовних вимог про дострокове повернення відповідачем всієї суми заборгованості за кредитом банк зазначив прострочення боржника (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

    Однак з огляду на викладене вище в даному випадку мало місце прострочення кредитора, а не боржника.

    Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

    Отже на час розгляду справи правові підстави для задоволення позову відсутні.

    Крім того, позивач всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу (далі -ЦПК) України не надав суду належних і допустимих доказів щодо розміру заборгованості відповідача за кредитним договором. Апеляційним судом в порядку ч. 4 ст. 10 цього Кодексу було запропоновано ПАТ «Дельта Банк»надати такі докази -детальний розрахунок заборгованості позичальника із вказівками про те, коли (в які дні місяці та роки) він погашав свою заборгованість, яка частина сплачених сум йшла на погашення тіла кредиту, а яка -на погашення відсотків і комісій, якими первинними платіжними документами підтверджується кожна сплата. Дана пропозиція залишилася без задоволення.

    В судовому засіданні представник позивача Горнік Т.А. пояснила, що вона не може подати не лише первинні платіжні документи, а й детальний розрахунок заборгованості в період з часу отримання відповідачем кредиту 15 серпня 2008 року до моменту передачі активів та кредитних зобов'язань від «Укрпромбанку»на баланс «Дельта Банку», тобто до 01 липня 2010 року.

    З наданого банком апеляційному суду розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 01 липня 2010 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитом становила 10391,87 доларів США, за відсотками -189,02 доларів США, за комісією -344,96 грн. (без вказівки про те, яка частина цієї заборгованості є простроченою). Проте вказані суми не відповідають фактичному розміру невиконаного грошового зобов'язання за кредитним договором станом на 01 червня 2010 року, азначеному в додатку № 2 до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань «Укрпромбанку»на користь «Дельта Банку»- 10939,70 доларів США (а. с. 29). В судовому засіданні представник позивача висловила припущення, що зазначені розбіжності можуть пояснюватися тим, що у червні 2010 року відповідач погасив частину заборгованості, однак при цьому не надала жодних доказів на підтвердження такого припущення.

    Виходячи з викладеного, позов не може бути задоволений у зв'язку з безпідставністю позовних вимог та їх недоведеністю.

    Оскільки порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність його висновків обставинам справи призвели до неправильного її вирішення, оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові у відповідності з вимогами ст. 309 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.

    Дане рішення апеляційного суду не перешкоджає ПАТ «Дельта Банк» після усунення порушень законодавства та виконання умов кредитного договору повторно пред'явити вимоги до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

    Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Як вбачається з наданої ОСОБА_3 квитанції, за подання апеляційної скарги ним сплачено судовий збір в сумі 513 грн. (а. с. 104). Тому ці кошти підлягають стягнення з позивача ПАТ «Дельта Банк»на користь апелянта.

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

    в и р і ш и л а :

    Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити.

    Рішення Луцького міськрайонного суду від 25 вересня 2012 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

    В позові публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

    Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»на користь ОСОБА_3 513 (п'ятсот тринадцять) грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

    Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

    Головуючий:

    Судді:

    • Like 1

  4. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    И Вам доброго времени суток. Femina, я понимаю, что фактически межбанковский договор заключен межбу банком и ликвидируемым юр лицом. Но для того чтобы попытаться самому как-то оспорить право Дельты на мой кредит (по договору от 30.06.2010 г.) я хочу понять, что именно нарушил ликвидатор (с учетом статей указанных мной в предыдущем сообщении) Ведь ликвидатор при ликвидации имеет право на продажу активов. Или все дело в названии - "договор про передачу активов и кредитных обязательств Укрпромбанка в пользу Дельта банка", а надо было с учетом ст.95 заключать договор уступки вимог?

    Глубоуважаемые форумчане, если я один не могу понять, простите за тупость - не юрист я. Но в банкротстве, санации, ликвидации - участвовал и знаю что арбитражный управляющий, управляющий санацией, ликвидатор - имеют все права, ограничить которые может суд, начавший прцедуру банкротства или видновлення платоспроможности, или собранием кредиторов.

    Я тоже очень слежу за ответами на ваш (Alec) поставленный вопрос, т.к. они у меня такие же, и когда в суде я встречусь нос к носу с представителями, то я должен четко понимать все пункты вышеуказанного решения ВСУ. Пока больше вопросов.

    Femina помогите навести ясность :)

  5. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    читайте само решение - там все есть и важное выделено :

    "До НБУ в особі Управління НБУ в Одеській області не перейшли права кредитора у зобов’язаннях, що випливають з кредитного договору, а також із положень статті 512 ЦК України. Згідно договору застави майнових прав, статті 23 Закону України ”Про заставу”, статті 73 Закону України ”Про Національний банк України” НБУ в особі Управління НБУ в Одеській області набув права переводу на себе заставлених майнових прав, а не стягнення грошових коштів з боржника за кредитним договором; уступка вимоги за статтями 512, 514 ЦК України та уступка заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає з заставленого права, за статтею 23 Закону України ”Про заставу” мають різну правову природу. Умови договору застави майнових прав не свідчать про те, що відбулась заміна кредитора у відносинах по кредитному договору або мала відбутись згідно умов договору застави під відкладальною умовою."

    "звернення на предмет застави шляхом відступлення грошових вимог за кредитним договором є неправомірним, оскільки таке відступлення грошових вимог з моменту введення ліквідаційної процедури повинно відбуватися шляхом укладення відповідного договору та з дотриманням положень законодавства про реалізацію активів банку-боржника в ході ліквідаційної процедури."

    "Вимоги кредиторів до банку, щодо якого розпочато ліквідаційну процедуру, вирішуються з дотриманням норм законодавства про реалізацію активів банку – боржника в ході ліквідаційної процедури, зокрема положень статті 96 Закону України ”Про банки і банківську діяльність” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою врегульовано черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів. "

    http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4902

    У меня в голове уже полная каша :)

    Вышеоисанная ситуация и ситуация подписания договора 30.06.2010 г между Укропомом, НБУ и дельтой аналогичны с точки зрения неправомерности?

  6. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    Что-то я совсем ничего не понимаю....

    Стаття 92. Повноваження ліквідатора щодо здійснення

    ліквідаційної процедури

    Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі

    повноваження:

    1) приймає до свого відання майно банку, вживає заходів щодо

    забезпечення його збереження;

    2) виконує функції з управління та розпорядження майном

    банку;

    3) здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку згідно з

    законодавством;

    3-1) має право відчужувати активи та/або зобов'язання банку;

    { Частину першу статті 92 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом

    N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 }

  7. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    Так я об этом кричу почти каждый пост, и всем советую не бояться и ходить на заседания. Суды закрываю дела без рассмотрения если вы постоянно приходите. Это их стратегия (в смысле дельты), сначала нас запугать по телефону отделом по работе с должниками или службой безопасности, а потом после суда прислать повестку. ОБЯЗАТЕЛЬНО оспаривайте такие решения что вас не уведомили должным образом, а потом пройдет заседаний 5 без дельты (хотя должно быть не более двух, но судьи или боятся банка или ....)и они закрывают дело без рассмотрения. Проверено :)

  8. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    Супер!!!! Пошла поискать решение в реєстре по контексту Дельта Банк, потом просто банк.... в реестре по этому суду присутствуют только решения одного судьи на 99,9% заочные....... прикольно блин))))) Остальные судьи свои решения в реестр не вносят? или с банками работает один = самый прикормленый?

    Так я об этом кричу почти каждый пост, и всем советую не бояться и ходить на заседания. Суды закрываю дела без рассмотрения если вы постоянно приходите. Это их стратегия, сначала нас запугать по телефону отделом по работе с должниками или службой безопасности, а потом после суда прислать повестку. ОБЯЗАТЕЛЬНО оспаривайте такие решения что вас не уведомили должным образом, а потом пройдет заседаний 5 без дельты (хотя должно быть не более двух, но судьи или боятся банка или ....)и они закрывают дело без рассмотрения.

  9. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    ... всё приходит вовремя, если умеешь ждать ;)

    Укроп "своё счастье" прохлопал, Дельта вообще, исходя из вышеизложенного, прав не имела предЪявлять какие-либо требования. С Дельтой никаких дел не вела и бумаг не подписывала, а так же не получала. Есть только заочное решение суда без номера и даты о том, что я им якобы что-то (если верить исполнителям)... да еще и вынесенное судом не по месту жительства и не по месту нахождения банка. Прикольненько :unsure:

    Что делаем дальше?

    А теперь все дружно заваливаем суды исками ссылаясь на решение верховного суда. И это надо делать очень быстро, пока Дельта не опомнилась!

    Может наши много уважаемые ГУРУ (это не сарказм, а действительно Уважение и Большое им спасибо за помощь) помогут с составлением иска в суд и выложат его тут?

  12. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    А если попробовать пойти по такому пути:

    Те, у кого есть на руках какой-либо документ с мокрой печатью, указывающий на переход долга Дельте, делают запрос в налоговую с целью узнать, выплачивался налог с факторинговой операции согласно договора № 00000000.

    Насколько мне известно, для налоговой факторинговая операция приравнивается к такой, с которой нужно оплатить налог ( года 3 назад встречал на Лиге). Другими словами, если факторинг имел место, то обязательно должен засветиться в налоговой. Другое дело - даст исчерпывающий ответ налоговая или нет. По-моему длжны дать, т.к. т.н. должник тоже является стороной договора.

    Ну вот, как-то так.

    Идея классная, только ни у кого такого документа с мокрой печатью нет :), максимум что - это ксерокс с овальной печатью укпрома на фоне круглых печатей дельты.

  14. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    Уважаемые ГУРУ, дайте, пожалуйста, свое мнение по этой статье.

    Меня пока смущает только один пункт статьи 91 закона о баках - это 6) укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом

  15. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    "Так, к примеру, Дельта банк по договорам уступки требования заключенным с Укрпромбанком с целью урегулирования задолженности переводит валютные кредиты в гривну по докризисному курсу, тем самым давая возможность заемщику погасить кредит. Было бы желание договориться, а способ, как мы видим, существует."

    да, желание договориться есть. Только для заемщиков Укрсиба, чтобы перевести кредит в гривну по докризисному курсу нужно внести Дельте 30%. По-другому договариваться не хотят.

    И в стадии ликвидации Укрсиб не находится.

    Да не правда это! Сколько я с дельтой не общался, о переводе в гривну по докризисному курсу и речи быть не могло. Они настаивали только на курсе в 8.00 и под 15% годовых (при моих 9%) + закрытие всех просрочек в долларе (учитывая проценты, пеню и т.д.).

    Но опять-таки, даже если бы дельта согласилась - то все равно без подписания ДС к текущему договору дело бы не обошлось, а дельта категорически против каких-либо дс по договорам Укрпрома.

    Если есть такое постановление ВСУ, то зачем тогда договариваться с дельтой?

  17. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    Вот вы странный человек

    Какие документы хотите получить?

    тут есть: 1. договор переуступки прав требований

    2. реестр кредитных договоров

    3. Акт прийома-передачи

    4. Оригиналы кредитного договора, договора залога

    5. Кредитное дело.

    Определитесь какие документы Вы хотите увидеть и главное ЗАЧЕМ.

    В суде есть возможность увидеть "Вытяги" 1 и 2.

    Копии 3 и 4

    Если хотите увидеть оригиналы - обращайтесь в Дельту. Если не будет достаточной мотивации, думаю откажут (вышлют заверенные копии 1 и 2, возможно 3, если попросите), и правильно сделают. 4 у Вас и так есть, остальное по сути не нужно.

    Меня интересует именно оригинал договора переуступки, оригинал приложения №2 в котором явно указано что именно мой договор перешел в дельту и оригинал акта приема-передачи.

    У дельты может быть скол-угодно договоров и с НБУ и с Укрпромом, это их личное дело, но если речь идет о моем договоре то дельта обязано это мне доказать. Пока у меня таких доказательств нет. Ну, подождем. Суд обязал предоставить оригиналы договора, приложения и акта. Посмотрим что они скажут.

    В целом они ничего не доказывают. Лишь то что платили, а потом передумали.

    То, что приложено к делу это не акт приема-передачи, это отписка. В акте должны быть подписи и печати двух сторон, а не односторонняя выписка. Это раз. И то, что выписка не соответствует действительности - это подделка документов. Это 2.

    Укрпром перестал принимать платежи, потому что объявлена процедура банкротства и находится сейчас в стадии ликвидации.

    Так что ст. 613 сюда не подходит. По сути - есть кредитор, а "позичальник" (не могу по-русски вспомнить) не платит.

    Новый кредитор ничего не обязан доказывать и главное - подписывать. ст. 512-514 ГКУ.

    Разве что исковое заявление может подписать. Также изменения к договору - ни к чему. Договор есть договор, надо его исполнять и с новым кредитором. входить в график и платить.

    Нет, это говорит от том, что я платил до последнего, а потом банк перестал выполнять свои обязательства. По какой причине банк перестал принимать платежи - мне наплевать. А если банк перестает выполнять договор со своей стороны - то это и есть просрочка кредитора. И до сих пор у меня нет информации куда платить. Дельта ничего мне не предоставляла. Так что я вообще не понимаю причем тут дельта.

    В общем, зачем я это все расписываю.

    Это объективно и это судебная практика и если не поленитесь - то в реестре найдете достаточное количество решений.

    Да, 90% всех решений по договорам дельта выигрывает ЗАОЧНО! Это ваша тактика, т.к. оспорить сложнее (чуть сложнее) чем решить в суде.

  19. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    Вами не так воспринята информация:

    3. Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40—44, ст. 356) доповнити статтею 10571 такого змісту:

    “Стаття 10571. Правові наслідки недійсності кредитного договору

    1. У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов’язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

    2. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов’язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.

    3. Арешт з майна підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов’язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно.

    4. Арешт на майно, накладений відповідно до частини другої цієї статті, підлягає зняттю після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом.

    5. Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов’язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним — після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.”

    Обсуждение здесь

    Что-то совсем сложно :)

    Можно по проще?

  20. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    В инете пробежала информация, что президент подписал закон о том, что если договор признают не действительным, то залоговое имущество конфискуют. Вот теперь непонятно что банку выгодней: судиться или признать договор не действительным и просто забрать залог признав договор не действительным?

  21. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    Смотрите, предложение на первый взгляд не плохое, но на основании чего вы им отдадите $25 000? Вы должны дельте? У Вас есть с ними договор? Вы им деньги, а они ваш кредит продадут Альфа-банку и вы ничего не докажете.

    Письмо было в ящике или от заказное от ГИСа?

  22. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    - я не работаю в Дельте.

    Это сомнительно.

    Это личное дело. Для того у нас и суд, чтобы решать споры.

    Это верно, жду уже пол года, но никаких документов не.

    Это субъективно. Нормальные акты. С печатями и подписями сторон.

    Это объективно, т.к. мои чеки об оплате доказывают обратное

    Я приблизительно понял, что хотели сказать. Но в целом это бред. Есть 512-516 ст. ГКУ от них и пляшут. Ни о каком переформлении и допках речь не идет. Есть задолженность по кредиту - все остальное от лукавого.

    Последний мой платеж был 10.01.2010 г. после этого Укрпром просто перестал принимать платежи, тем самым нарушив свои обязательство по договору, читайте 613 ст. ГКУ. До текущего момента у меня нет достоверной информации о том куда я должен платить, и платить я буду (я от этого не отказываюсь) только после того, как дельта докажет что именно к ней перешли права, и именно по моему договору. И дельта будет обязана подписать (или как сказано в договоре в одностороннем порядке выслать изменения к договору) и принимать платежи по договору в установленном порядке, ставке и графику. Точка!

  23. Шутники из Дельта Банка

    в Депозитні та кредитні договори

    Опубликовано

    для Дельты не сложно предоставить эти документы. Думаю будут нормальные копии - или еще проще - решение, которое набрало законную силу - такие и на этой ветке есть, где уже установлен факт наличия этого договора. А акты есть, с ними проблем не будет.

    О! Вот и дельта подтянулась открыто.

    Прогресс на лицо.

    А я вот не верю что есть копии. Акт приеме-передачи левый, не соответствующий действительности. А даже если и дельта сможет (в теории) предоставить оригиналы договора и приложения № 2 и № 5 (В котором есть список исключенных договоров), то только с момента подтверждения передачи договора мы можем говорить о переоформлении договора!!!. Просрочки по кредиту нет, т.к. с момента подтверждения права перехода договора в другой банк можно сделать ДС на переоформление платежных реквизитов. И только с этого момента можно продолжать платить в дельту. Ни о какой просрочке должника не может быть и речи, т.к. присутствует просрочка кредитора!!! А если нет просрочки должника - то и нет права требования досрочного погашения кредита, и дельта обязана принимать кредитные выплаты на старых условиях.