пароплав
-
Число публикаций
137 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
2
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы пароплав
-
-
Цитата
Необхідно встановити, за рахунок кого з подружжя здійснювалося погашення їх спільного боргу, чи не вносили сторони свої особисті кошти в рахунок погашення зобов’язань за договорами позики.
На думку формучна: на солідарне стягнення з подружжя (за кредитним договором що укладений в інтересах сімї) буде впливати фактор, що за особисті кошти саме позичальника погашувався кредит?
-
15 минут назад, y.voronizhskiy сказал:
фраза после при цьому относится і к рішенню суду і за згодоб між іпотекодавцем та іпотекодержателем.
можете подати в інститут моваознавства, як з лінгвістичної точки зору "слово при цьому" до чого відноситься. Ми колись подавали такий запит ( по ч. 2 ст. 18 Закону Про виконавче )правда відповідь була не на нашу користь тому ми не подавали його до суду.
П.с. думаю має бути судова практика з цього питання (ст. 43 закону про іпотеку)
-
5 минут назад, y.voronizhskiy сказал:
Могут протроктовать так, но мне нужно ее как раз в другом плане протрактовать.
думаю, що трактовка буде саме така
хоча вважаю, що це не справедливо і порушує законний інтерес боржника продати майно за якомога більшою ціною
-
18 минут назад, y.voronizhskiy сказал:
В любом случае, оценка должна быть не менее 90 % стоимости.
Щодо статті 43 її можуть протрактувати таким чином, що якщо немає згоди сторін або якщо не визначено рішенням суду ціну то вона визначатиметься згідно оцінки і ця ціна не може бути нижчою за 90% від проведеної оцінки
-
Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.
-
18 минут назад, y.voronizhskiy сказал:
Стаття 58. Визначення вартості, оцінка майна боржника
18 минут назад, y.voronizhskiy сказал:{Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2831/5 від 29.09.2016}
так коли відкрито виконавче провадження? коли здійснили продаж?
-
1 час назад, y.voronizhskiy сказал:
Вопрос должен ли исполнитель несмотря на то, что в решении установлена стоимость предмета ипотеки проводить оценку?
на підставі якої норми він повинен робити оцінку?
-
Чи зустрічав хтось рішення (навіть суду першої інстанції) при яких визнавали порушеними права споживача, коли споживачеві переддоговірну роботу було проведено, але не належним чином, зокрема у інформації перед укладанням строк кредитування зазначений в два рази менший чим у кредитному і відповідно абсолютне значення подорожчання кредиту теж менший чим у кредитному.
-
29 минут назад, ais сказал:
Поделитесь ссылкой на ваше решение ВСУ.
так це ж воно і є на першій сторінці )
-
1
-
-
2 часа назад, y.voronizhskiy сказал:
Кстати, скорее всего это постановление сделает невозможным подачу исков без оплаты с.с., так как нет решения суда, установившего, что кредит потребительский.
в нашій області і не приймали позови без сплати судового збору...
не згідний з Вами на рахунок того, що має бути рішення суду про встановлення того що кредит є споживчим, по змісту позовної заяви може випливати те, що кредит є споживчим
п.с. в мене була абсурдна ситуація коли в районі відкрили провадження без сплати судового збору на тій підставі що спір щодо споживчого кредиту але відмовили у задоволені позову через те, що закон про захист прав споживачів не розповсюджується до спорів підставами яких є недотримання вимог банком законодавства під час укладання кредитного договору )
-
2 часа назад, y.voronizhskiy сказал:
У меня кстати открыли производство заявлению в ВСУ, одним из основанием которго было неодинаковое применение норм ч. 10 ст. 11 ЗУ о зпп.
Вітаю ) Матимете аналогічне нашому рішення
-
1 час назад, y.voronizhskiy сказал:
і?
-
В 25.10.2016 в 11:31, centurion сказал:
Приобретена одна продукция (услуга банка - кредит), чтобы приобрести другую (товар). В обоих случаях приобретатель является потребителем, а не только в части целей приобретения.
он не является потребителем если цели для использования продукции (услуга банка, а потом товар приобретенный после этой услуги) НЕ ПОТРЕБИТЕЛЬСКИЕ.
Моє твердження підтверджує не тільки дана постанова ВСУ, а й листі ВСУ про який я говорив вище.
П.с. можливо не зовсім коректне зрівняння буде але все ж таки, зрівняв би ситуацію коли кредитні кошти витрачаються на підприємницьку мету (якщо фіз особа "по документам" бере типу споживчий кредит) із наслідками передбаченими ч.2 ст. 235 ЦК (удаваний правочин)
-
В 19.10.2016 в 21:38, centurion сказал:
Воспринимайте услугу банка как продукцию, а не конечный приобретённый товар, с которым неважно, что будет дальше.
Зрозумів Ваш позицію.
Я вважаю по іншому.
Знову ж таки, п.23 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
дане визначення є спеціальним, щодо загальних споживчих правовідносин. Це поняття говорить про те, що кошти надаються на конкретні цілі. Які? на придбання продукції. Ці кошти будуть вважатися споживчим кредитом тоді коли їх буде використано саме на споживчі , а не будь які інші цілі. Тому, вважаю, вірним позицію ВСУ по даній постанові і по листу який скинув вище.
Зокрема: необхідно з'ясувати, для яких цілей використовується придбана продукція: особистих потреб фізичної особи чи її використання пов'язане із підприємницькою діяльністю фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.
Можете замість слово продукція на послуга. Суть не поміняється, важливо те, на що була надана послуга.
П.с. але знову і знову повторяю, що для нашої судової системи, яка "орієнтована" на банки, таке визначення дає плацдарм для маневрування саме на користь банків.
-
13 минут назад, centurion сказал:
Вы опять отошли в сторону от слова "продукция", приводя п. 23 ч. 1 ЗУ ЗПП, которое включает в себя как и товар, так и услугу банка. Приобретение продукции не значит приобретение только товара, но и услуг.
Про яке придбання послуг ви маєте на увазі?
15 минут назад, centurion сказал:А с какой стороны здесь СПД? Мы же обсуждаем физ. лица.
Йой. Я Вам не просто кинув лист ВСУ по споживачам. Там теж про СПД йде мова, не з проста. СУТЬ ЗАКЛЮЧАЄТЬСЯ в тому НА ЩО БУЛИ ПОТРАЧЕНІ КОШТИ і що то за продукція (товар, послуга)), і що далі було з тим товаром (продукцією).
-
В 16.10.2016 в 09:55, centurion сказал:
Объясните, пожалуйста, как кредит может быть не потребительским в понимании ч. 1 ЗУ ЗПП:
22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;
19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб;
17) послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;
Ви робите акцент на "має намір придбати" ?
Я надіюсь Ви не як Болт (який вправі вибирати із сказаного опонентом те що вважає за необхідне) тому:
Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин, визначено, що споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
Тобто є спеціальне визначення щодо споживчого кредиту. Якщо особа мала намір придбати за кредитні кошти квартиру для проживання, отримала кошти але витратила їх на придбання квартири яку використовує як офіс для ТОВкі то це не буде споживчим кредитом
І погоджуюсь я з тим, що написано в листі ВСУ: Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.)-1 :
Суб'єкти правовідносин у справах за позовами про захист прав споживача
Згідно з п. 22 ст. 1 Закону № 1023-XII споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно, якщо громадянин (покупець, замовник) у правовідносинах виступає як підприємець, або фактично використовував придбаний чи замовлений товар у підприємницькій діяльності, або як найманий працівник, то на його відносини з продавцем Закон № 1023-XII не поширюється.
При цьому Закон № 1023-XII не містить критеріїв розмежування використання товару для особистих потреб із використанням його у підприємницькій діяльності чи виконання обов'язків найманого працівника. Непоодинокими є випадки, коли суб'єкт підприємницької діяльності придбавав товар із метою використання в майбутньому в підприємницькій діяльності, але через певні обставини фактично використовував для власних побутових потреб, або навпаки. Тому при вирішенні питання про можливість застосування до спірних правовідносин положень Закону № 1023-XII суду необхідно з'ясувати, для яких цілей використовується придбана продукція: особистих потреб фізичної особи чи її використання пов'язане із підприємницькою діяльністю фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.
У справі за позовом Особи 3 до приватного підприємця Т. про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів і відшкодування моральної шкоди відповідач заперечував проти застосування Закону № 1023-XII і зазначав, що позивачка здійснювала купівлю мобільного телефона не як фізична особа, а як підприємець з метою подальшого використання його у господарській діяльності.
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області рішенням від 4 червня 2009 р. позовні вимоги Особи 3 задовольнив частково - договір купівлі-продажу мобільного телефона розірвав, стягнув на користь Особи 3 сплачені за товар кошти, а в решті - відмовив.
Суд дійшов правильного висновку, що адвокатська діяльність, якою займається позивачка, не є підприємницькою, а визнається незалежною професійною діяльністю, тому правильно застосував до спірних правовідносин положення Закону № 1023-XII.
Відповідно, якщо громадянин (покупець, замовник) у правовідносинах виступає як підприємець, або фактично використовував чи мав намір використовувати придбаний товар у підприємницькій діяльності, чи як найманий працівник, то на його відносини з продавцем Закон № 1023-XII не поширюється.
-
21 час назад, Bolt сказал:
Я комментирую, то что считаю нужным и острым моментом в данной обсуждаемой постанове, а не в дерективе...
з такою позицією немає про що з вами далі говорити...
-
25 минут назад, ais сказал:
Спасибо за совет и предложение.
Т.е. в дополнительных пояснениях я могу ссылаться на эту новую постанову ВСУ в качестве дополнительного аргумента в отстаивании своей позиции в кассационной жалобе? А нечего, что эта постанова датой позже, чем я подал кассацию и срок внесения изменений в жалобу уже истек?
Це не буде зміна підстав. Це просто додаткові аргументи, практика суду, суду до якого ВССУ має не просто дослуховуватись, а застосовувати, крім випадків, коли вони відходять від позиції ВСУ але тільки з аргументацією
-
http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/03671B90EC933D37C225804F0029CC43
Правовий висновок
у справі
№6-223цс16
За своїм змістом частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» є нормою, що встановлює особливий порядок врегулювання вимог кредитодавця у разі неналежного виконання умов договору споживчого кредиту, що відрізняється від задоволення вимог кредитора за договором банківського кредиту, на який положення законодавства про захист прав споживачів не поширюються.
Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб та чи використано цей кредит на зазначені потреби. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів.
При застосуванні частини четвертої статті 559 ЦК України слід ураховувати, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.
Отже, виходячи з положень частини четвертої статті 559 ЦК України, вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов’язання за договором повинна бути пред’явлена у судовому порядку в межах строку дії договору поруки, або протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов’язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
-
12 часов назад, Bolt сказал:
Да ничего я не выдираю, Вы видно недавно в этой теме и пытаетесь гордиться призрачной победой... и как мать защищаете своё дитя, хотя у Вас за спиной это дитя сделали против заёмщиков...
Просто насмешил или есть аргументы... Физическая особа не может взять оборудование в кредит для своего предприятия... Она берёт его как физособа и не более... Конечно не будет господарский, а будет цивильний, только кредит это будет потребительский, так как физособа имеет право купить любое оборудование для себя, так же само как и автомобиль, холодильник... И холодильник и автомобиль тоже можно будет использовать для предприятия, но только то уже совсем другая история... Это оборудование и автомобили с холодильниками будет собственностью физлица и может быть им передано кому угодно, хоть физлицу, хоть юрлицу... Вы вообще всё перепутали и в одну кучу скинули...
ок) вам видніше хто в тємі)
Але не видирайте і далі із контексту те, що написане мною, тому що в подальшому не бачитиму сенсу дискутувати з людиною, яка не вміє це робити по правилам. Чомусь не прокоментували директиви ЄС, чомусь не прокоментували, що після рішення грудня 2015 року, висновок ВСУ щодо необхідності застосування Закону - це круто.
Тому що я написав, що в нашій правовій системі розділення на споживчі і не споживчі кредити для фіз.осіб це "нє єсть гуд." запамятали? Чи ще мені разів з десять повторити, щоб Ви це собі зрозуміли.
АЛЕ, по суті своїй, я вважаю, що поділ має бути.
Тому, що як Ви пишете, що людина не може взяти обладнання в кредит. Але не пишете чому не може не пишете. А я знаю багато випадків коли так і роблять, тому після таких Ваших фраз , які нічим не підтверджується відпадає бажання далі щось писати.
П.с. щодо всього іншого відповім коли матиму час, потрібно писати пояснення на заперечення банку, а не дискутувати з людиною яка ігнорує більшу частину написаного мною.
не в обіду)
-
Одно із суддів ВГСУ чуть би (спасло, що строки притягнення до дисциплінарки пройшли) не притягнули до відповідальності за не прийняття повторно поданої касаційної скарги (а там було діло в не сплаті належним чином судового збору). Так що думаю у випадках, коли апеляшка направить на 19й день рішення, то касачка відкриє провадження.
-
2 часа назад, babaika сказал:
И тем не менее, кредиты на приобретение недвижимости - жилья, обеспеченные ипотекой потребительские или нет? Ваше мнение.
Житло..., однозначно так, споживчий.
Чи передано це житло в іпотеку, я вважаю, немає значення для визначення "споживчості" кредиту.
-
49 минут назад, Bolt сказал:
ВСУ все остальные инстанции, кроме ВССУ, не волнуют, то что там делается в остальные это не по его части, а по части ВССУ...
"Волнують".
Так, дійсно приймають заяви до ВСУ тоді коли не однакове застосування норм матеріального права касаційної інстанції (у випадку даної постанови це ч. 10 ст.11 Закону і . 4 ст. 559 ЦК). Але прийнявши до розгляду ВСУ звертає увагу і на те, що було в "нижчих" інстанціях. Ось як і в цій постанові ВСУ. Де вказано що суди всіх 3х інстанцій не звернули уваги на те що це за кредит споживчий чи ні))
1 час назад, ais сказал:Не знаю как правильно обозвать состояние, но дело уже в ВССУ, а также поступили уже возражения сторон. Ждемс чуда )))
Подайте додаткові пояснення. Практику ВСУ по цьому питанню. На яку дату призначений розгляд. на сайті думаю ця постанова появиться до кінця наступного тижня
Якщо не буде. то скину Вам сканкопію з підписами і печаткою.
-
1
-
-
1 час назад, Bolt сказал:
Да это действительно плохо, и Вы я вижу это сами понимаете.... Да что же Вы всё, чуть что сразу за эту предпринимательскую деятельность цепляетесь, как за спасительный круг, какие то ещё варианты есть кроме предпринимательской деятельности, это и так понятно и тем более это не является поводом для рассмотрения в цивильном производстве... Мы сейчас говорим о цивильном провадженни, а в цивильном провадженни ВСЕ кредиты являются потребительскими... Понимаете, абсолютно все, к чему это разделение сейчас и для кого...
ні за що я не чіпляюсь) навідміну від Вас. Видираєе з контексту і не берете до уваги в цілому те що пишу. А вище я писав про практику ЄС. Передивіться.
А про цивільне провадження насмішили )
Якщо фіз особа взяла кредит для купівлі , наприклад, обладення для свого підприємства це не буде господарський спір. Спір буде розглядатися в цивільному провадженні
1 час назад, Bolt сказал:Всем плохо, это ещё 2 года назад 53-ая была постанова, ничего нового, и кстати нет не правильно и даже Луспеник считает, что не правильно, а уж он то ещё тот кадр...
А плохо? ну плохо то плохо, аргумент у Вас сильний.
А я вважаю, що правильна тому що до кожного щомісячного платежу має бути свій строк (по поручителям), що й було визначено ВСУ з літа-осені 2016 р.
Щодо нової чи не нової практики, скиньте цю славнозвісну 53-ю постанову) почитаю
1 час назад, Bolt сказал:Да ну понятно...)))))
до чого це було взагалі написано о_О
Постановление ВСУ по пересмотру о разделе имущества с учетом кредитных обязательств
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
просто по рішенню ВСУ висновок зроблений по розподілу майна
іпотека куплена за кредитні кошти, є згода дружини на укладення такого договору, прописка обох в іпотечній квартирі
це би могли бути, наприклад, грошові кошти подаровані батьками (свідчення батьків) чи ще щось в такому роді...