пароплав

Пользователи
  • Число публикаций

    137
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    2

Сообщения опубликованы пароплав

  1. по первинним бухдокументам, їх (точніше їх відсутність) беруть до уваги в суді, якщо був вчинений виконавчий напис нотаріуса, а не йде спір про стягнення боргу в суді. 

    Щодо проведення операцій з валютою , то цікаво чи є практика суду по удаваним правочинам щодо видачі кредиту по факту не у валюті, а в гривнях. 

  2. Ну, арест корсчетов и так запрещен законом (ч.3 ст.59 Закона "О банках").

    Но вот запрет принудительного списания с этих счетов — это что-то новенькое. Надо обжаловать, конечно.

     

    http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v3950500-01

     на     сьогодні     постановами    слідчого, санкціонованими прокурором,  постановами державного виконавця  або рішеннями  суду  можливе  накладення  арешту  лише  на кошти,  які знаходяться  на  кореспондентському  рахунку  банку,  в  конкретно визначеній сумі.

    ;)

  3. Так це ж рішення по пені, а в моєму випадку "підвищенні проценти ... "

    І на вашу думку, все ж таки, це фіксовані проценти (коли в договорі зазначено 14% при стандартних умовах, і 55 при прострочці сплати місячного платежу) чи змінні в розрізі ст. 1056-1 ЦКУ ?

  4. y.voronizhskiy та інші форумчани, чи є ще аналогічні рішення "вищих" судів?

    І взагалі на Вашу думку, оці "підвищенні проценти" - це плата за користування кредитмо в розрізі статі 1056-1 ЦКУ ? Чи щось типу неустойки (параграф 2 глави 49 ЦКУ) ?  Чому говорю про неустойку, тому, що з виписки з рахунку, банк назвав суму, яка нараховувалась як підвищена відсоткова ставка,- це "штрафна санкція по кредиту") :)

     

    І чи має банк повідомляти про застосування підвищенної відсоткової ставки?

  5. 10. Постанова ВСУ у справі 6-220цс14 від 15 квітня 2015 року, номер в ЄДРСР 43699030

    Позивач просив стягнути у судовому порядку з ПАТ "Банк "Таврика" кошти за договорами банківських строкових вкладів з урахуванням процентів та інфляційних втрат загальною сумою 761 760 грн 63 коп., визнати протиправними дії та бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію ПАТ "Банк "Таврика".

    Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., апеляційний суд, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанцій, виходив із того, що обраний позивачем спосіб захисту прав у вигляді стягнення з відповідача коштів за депозитними вкладами порушує порядок здійснення ліквідаційної процедури та суперечить положеннями глави 16 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" та розділу 8 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

    Підстави для скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 серпня 2014 року відсутні.

     

    треба зазначити, що фізюособа подала позов після відкликання ліцензії, після початку ліквід.процедури:

     

    У справі, яка є переметом перегляду, судами встановлено, що ОСОБА_1. звернувся до суду з вимогами щодо повернення вкладу після того, як правлінням НБУ було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії ПАТ "Банк "Таврика", а виконавчою дирекцією Фонду розпочато процедуру ліквідації, а також після того, як його вимоги були включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Строки дії договорів банківських вкладів закінчились під час здійснення ліквідаційної процедури.

  6. Вам все правильно вам объяснили, исковую давность считают с момента когда вы узнали о нарушениии своих прав, видимо не совсем логично доказывали. Практики, что ИД считается с момента экспертизы не встречал, видимо необходимо искать иной способ доказывания, третья сторона или заинтересованые лица ( поручители и т.п.) есть ?

    допустимо є поручитель, яким чином строк позовної давності буде відраховуватись не з дня підписання  договору поруки? адже в договорах поруки прописується, що поручителю відомі всі умови крединого договору...

  7. Если долг Вам нарисовали, значит он на Вас висит и для этого доказательства не нужны... Каждый раз провожу ликбез по цывильному праву и по презумпции виновности... Как людям ещё объяснить, что если им нарисовали, то ничего доказывать не надо, тем кто нарисовал, а люди виновны до тех пор пока не докажут обратного... 

    відповідно до ст. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

    ---------------

     При вирішенні спорів про захист прав споживачів слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, в тому числі й за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виготівникові).

    http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0006700-13/print1427794284478271

     

     

    ---------------

    Одностороння відмова від зобов'язання чи одностороння зміна його умов не допускаються, крім випадків, передбачених договором чи законом, зокрема, у випадках порушення зобов'язання; такі випадки повинні підтверджуватися належними доказами, складеними та оформленими відповідно до вимог законодавства.

    Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Статтею 1 цього Законувстановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерство

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32897627

     

    --

    Нє?

  8. Это единственное исключение из правил, которое есть в реестре.

    Какую цель Вы преследуете?

    пробувати по недійсності...

  9. То чи є у когось позитивна практика по даному питанню? буду дуже дуже вдячний за посилання в реєстрі чи будь які роздуми на дану тему.

     

     

    Насчёт умысла - судя по всему банк заявит что это опечатка, не может абсолютное удорожание кредита рассчитываться в гривне, когда кредит в долларах.

    Банк заявит,что это не опечатка, а так и должно быть согласно 168 постановления НБУ и суд этот ответ примет.

    Ви не праві ,в постанові НБУ зазначено, що суми мають бути у валюті платежу!

    тобто, якщо в графіку зазначено гривня то чому я не можу платити по  даному графіку , чітко ті суми що зазначені в ньому (в графіку).

  10. шукав в реєстрі рішення на користь позичальника у разі  ненадання інформації про сукупну вартість (графік платежів) або якщо вона  не відповідає дійсності . Єдине рішення ВССУ ось тут  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41242672 

    Буду вдячний якщо дасте посилання на рішення ВССУ (чи ВСУ) по аналогічних підставах для визнання недійсним кредитного договору

  11. При таком раскладе шансов не будет никогда!

    Не пойму, если в КД записано, что выдано на потребительские цели (например, на питание взял, либо вообще без контроля использования средств), то что надо чеки собирать на базаре?

    А даже если и есть документ о покупке чего-то, то как можно его реально увязать с кредитными деньгами? Заведомо нереальная задача.

     

    Да и про сроки, какая-то ерунда. Ну, и что что платил. Потребитель не обязан обладать проф.знаниями, для этого и экспертиза назначается. У Заемщика спустя годы возникло подозрение, что его нае.. обнанывают, по результатам эксперта его подозрения подтвердились и он подал в суд.

    Что здесь не логичного?

     

    Почему суд говорит, что не признает кредит потребительским (т.е. уже рассматривает вне ЗПП) и в тоже время указывает на 14-дневный срок, согласно этого же закона, на отказ от кредита. Какая-то несогласованность в суждениях и выводах!

     

     

    і я ж про те саме

     

    водночас, щодо строків, то питання як на мене залишається відкритим, і немає чіткої позиції коли ж саме вони мають розпочинатися 

  12. возьмите договор и пойдите к експертам-судова експертиза.Толковый експерт сразу скажет примерную суму долга (согласно графика и договора )

    це Ви даєте відповідь на яке моє питання?

  13. Переплатили з 2007 року кредит "з лихвою".

    З нинішнім курсом неможливо платити далі вчасно.

     

    Ситуація. В графіку платежів зазначено що місячний платіж, абсолютне подорожчання кредиту, платежі за страхування в гривнях. А в графі погашення тіла і проценти за кредитом у валюті! Головний аргумент: пункт 8 статті 18 цього ж Закону ("нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами трактуються на користь споживача »)

     

    Читав статті grand insur

    http://grand-insur.com/uk/sud-z-bankom-otp-bank-ukrgazbank-erste-bank

    і тут http://pravoznavstvo.at.ua/publ/dogovir/banki_tezh_pomiljajutsja/3-1-0-61 (копія, оригінал чомусь автор видалив)

     

    Яка думка форумчан, чи є шанси визнати договір недійсним з підстави вчинення його під впливом помилки (по ст 229 ЦКУ)

     

    Також автор статті пише про можливість розірвання такого договору. Як щодо цього варіанту, чи реальний він?

     

    І чи є у когось хоч якась практика в плані третього варіанту, щодо:

     

     затвердити вказану банком ціну договору і зобов’язати його приймати виконання договору за цією (заниженою) ціною. 

    примушування до прийняття кредиту з узгодженим графіком

     

     

  14. а что апелляция сказала?

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35649196

     

    і ось основа. що можете сказати по ній?

     

    Приймаючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 суд першої інстанції, з посиланням на п.8 висновку судово-економічної експертизи, не розмежував понять процентної ставки за кредитом і реальної процентної ставки, хоча саме у зазначеному висновку експерта було надано визначення цих понять, які не є тотожними, та надалі дійшов помилкового висновку про введення в оману позивача як позичальника, якому банк нібито запропонував процентну ставку за кредитом у розмірі 15% річних, а в той же час нарахував йому 17,72%.

    Згідно ч.1 ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

    Звернувшись до суду з позовом, позивач не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження того, що банк заперечував наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину або замовчував їх існування.

    Зокрема, приймаючи рішення, суд першої інстанції не навів мотивів, на підставі яких зробив висновок про те, що вартість кредиту, закладена в договорі і була відома або мала бути відомою позичальнику, є тією обставиною, що обов'язково мала перешкодити позивачу в укладанні кредитного договору.

    Не відповідають висновки суду також і п.20 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними» щодо того, що позичальник, укладаючи кредитний договір діяв під впливом хибних відомостей про обставини правочину, оскільки позивач на основі власних доказів чи висновком експерта не довів суду про те, що йому було попередньо повідомлено банком чи закладено в договір якісь хибні відомості, під впливом яких він діяв.

    Крім того, зібраними по справі доказами встановлено, що позивач протягом тривалого часу виконував всі умови кредитного договору без жодних заперечень, що також підтверджує помилковість висновків суду першої інстанції.

    Судом першої інстанції також безпідставно не прийнято до уваги заяву ТзОВ «Кредитні Ініціативи» про можливість відмови позивачу в задоволенні позову у разі визнання обгрунтованим його позову за спливом загального строку позовної давності, посилаючись на ч.1 ст.261 ЦПК України, згідно якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому позивач у своєму позові не навів жодних обставин поважності пропуску так само, як і суд в своєму рішенні не навів мотиви, з яких вбачаються поважними причини пропуску строку позовної давності.

    Отже, суд першої інстанції помилково вважав, що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки нібито йому стало відомо про порушення свого права з моменту звернення банку до нього з позовом про стягнення заборгованості, що зумовило необхідність проведення вищевказаної судової експертизи № 8142 від 30.01.2013р. Також суд посилався на строк дії оскаржуваного договору до 28.10.2027р.

    Наведені судом мотиви, з яких зроблено висновок про початок перебігу строку позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсним кредитного договору № 2759 від 26.10.2007р. з червня 2011р., коли ПАТ АК «ПромІнвестБанк» звернулося з позовом про стягнення заборгованості, не відповідають ч.1 ст.261 ЦК України, підставам і предмету позовних вимог у даній справі та наявним у справі доказам.

    Зазначені позивачем підстави недійсності правочину, мали і могли бути йому відомі протягом наданих Законом України «Про захист прав споживачів» 14-й днів з дня підписання кредитного договору і протягом яких позивач мав право відкликати свою згоду на укладання цього договору.

    Однак, позивач своїм правом на відкликання у відведений для цього строк не скористався, за умови власної неосвіченості до компетентних фахівців за роз'ясненнями не звертався, та протягом тривалого часу сплачував всі планові платежі за кредитним договором, про що особисто підтвердив під час розгляду справи в суді першої інстанції.

    Зі змісту кредитного договору №2759 від 26.10.2007р. не вбачається наявність жодного пункту, який стосується передбачених до сплати платежів за кредитом, що відображає нечітку цифрову інформацію.

    З ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 29.05.2013р. по справі про стягнення заборгованості за кредитом вбачається, що висновком експертизи підтверджено відповідність щомісячного погашення кредиту, зазначеного у додатку №1 до кредитного договору в сумарному виразі, сумі кредиту, яку банк зобов'язався видати позичальнику відповідно до п.2.1. кредитного договору.

    Крім того, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції застосовав норму підпункту «д» п.2ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»  в редакції  Закону №3795-VI  від 22.09.2011 року, яка не діяла на час укладання оспорюваного кредитного договору, а саме : перед укладенням договору про надання споживчого кредиту  кредитодавець зобов?язаний повідомити споживача у письмовій формі про орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту.

    Відповідно до підпунку «д» пункту 2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, яка діяла на час укладання кредитного договору перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець був зобов?язаний повідомити споживача у письмовій формі про орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік витрат, пов?язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо).

    Відповідно до п.23 ч.1 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, яка діяла на час укладання кредитного договору - споживчий кредит, це кошти, що надаються  кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання  продукції.

           Оскільки під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції позивачем не було надано доказів на підтвердження придбання продукції за кошти, отримані за кредитною угодою №2759 від 26 жовтня 2007 року, колегія суддів також приходить до висновку, що  отриманий позивачем кредит не є споживчим.

              Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Зазначення у самому тексті договору, що кредит є споживчим не є, на думку колегії, підставою вважати його таким, оскільки обов?язковою вимогою Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, яка діяла на час укладання оспорюваного кредитного договору, була витрата отриманих коштів на придбання продукції.

    Таким чином, зібраними по справі доказами встановлено, що позикодавцем було виконано всі вимоги закону перед наданням кредиту позивачу, а всі наведені останнім у позові підстави визнання кредитного договору  недійсним є надуманими та нічим не підтверджені.

  15. маю таку думку:

    якщо в самому договорі пише що сплата має бути в доларах, а в графіку (що є невідємною частиною  договору) зазначені "суми платежів" в гривнях, то керуючись ч. 8 ст 18 ЗУ Про захист прав споживачів чи не можна трактувати двохзначніть в кредитному договорі на користь споивача, тобто споживач може платити платежі в гривнях ?

  16. В мене графік ще більш цікавий.

    В графі "2" зазначено в гривнях, в графі 3 (погашення осн.суми кредиту)  і 4 (проценти за користування) взагалі не зазначена валюта (але по логіці валюта правильна - франки, маю на увазі та валюта яка зазначена в кредитному договорі , сума збігається) 

     

     Наприклад в графі 2 - (сума платежу, грн) 209500 , в графі 3 - 50000 

    тобто 50 000 помножити на 4,19 (курс) буде = 209500

    І так само по відсоткам.

     

    Що скажете? Чи були рішення судів по аналогічним справам?

  17. Более подробно о последствиях данного решения можно прочитать здесь: http://antiraid.com.ua/articles/15821-mome...-znachenie.html

    посилання не відкривається. То чи можна говорити, що було незаконно передано активи укрпромбанку до дельтабанку, якщо ліцензію забрали 21.01.2010 а активи передано 30.06.2010 ?

  18. Так это же ануитет, проценты начисляются в первый день оформления кредита на все годы вперёд и берутся в первую очередь.

     

     

    знову кидаю: Згідно умов п.2.7. нарахування процентів здійснюється щоденно за методом нарахування відсотків 30/360

    ПРОЦЕНТИ НАРАХ НА ФАКТИЧНИЙ ЗАЛИШОК ЗАБОРГОВАНОСТІ (а саме на суму Кредиту що не повернута Кредитору).

  19.  

    Alisa1

    Нет. Последний в графике, а не следующий.

     

     

     

    нормативне підтвердження цьому є?

     

    На остаток насчитываются проценты при дифференцированном расчете (т.е. классическом). А у Вас аннуитет, т.е. проценты выплачиваете в начале, а тело потом. Поэтому проценты в любом случае выплатите в полном объеме. А переплаченная сумма пойдет в счет последнего платежа, т.е. тела.

     

     

    виплачуються спочатку чого? місячного платежу чи взагалі за весь строк кредитування?

     

     

    При переплате уменьшается  месячный платеж или срок погашения кредита.

     

    не строк погашення, я зазначив пункт догвоору який доказує це.

    щодо місячного платежу, теж доказую це пунктом договору (ось він: суми щомісячних платежів відповідно зменшуються)

    по вашій логіці ануїтет остається однаковим. сам же договір каже що ЗМЕНШУЄТЬСЯ,

  20. Читайте договор. Иногда для досрочного погашения нужно написать заявление, например, за 2 недели. Если не напишите, то переплаченная сумма оседает на Вашем счете, но в погашения кредита не идет, т.е. накапливается пока Вы не распорядитесь ею.

    Другой вариант, переплаченная сумма идет в погашение последнего платежа.

    Допустимо є другий варіант. Під "последний платеж" Ви маєте на увазі наступний за строковим платіж?

    А як можна заплатити за проценти які не нараховані . 

    Згідно умов п.2.7. нарахування процентів здійснюється щоденно за методом нарахування відсотків 30/360

    ПРОЦЕНТИ НАРАХ НА ФАКТИЧНИЙ ЗАЛИШОК ЗАБОРГОВАНОСТІ (а саме на суму Кредиту що не повернута Кредитору).

     

    І знову я не згідний з Вами щодо того що "переплата не приведет к уменьшению аннуитетных платежей" . 

    В розділі дострокове погашення пише що "після здійснення дострокових часткових погашень суми щомісячних платежів відповідно зменшуються а остаточна дата погашення кредиту та дати сплати щомісячних платежів залишаються НЕЗМІННИМИ.

  21. а чому тоді в договорі пише що позичальник має право дострокового часткового погашення кред.заборгованості? при цьому банк повинен перерахувати  всі платежі