мамуля
Пользователи-
Число публикаций
39 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Недавние посетители профиля
762 просмотра профиля
мамуля's Achievements
Newbie (1/14)
0
Репутация
-
Держитесь! Сожалею! Какие есть шансы? Что думаете предпринимать? Как я поняла недостаточно доказательной базы? Украины от 05.04.2001 г. № 2346-III "О платежных системах и переводе денежных средств в Украине" Опубликовано в Бухгалтерии N44 (1031) от 29 ОКТЯБРЯ 2012 год Верховная Рада Украины Закон Украины от 5 апреля 2001 года № 2346-III (С изменениями и дополнениями, внесенными Законом Украины от 18 сентября 2012 года № 5284-VI1) Настоящий Закон определяет общие принципы функционирования платежных систем и систем расчетов (далее — платежные системы) в Украине, понятия и общий порядок проведения перевода денежных средств в пределах Украины, устанавливает ответственность субъектов перевода, а также определяет общий порядок осуществления надзора (оверсайта) по платежным системам. Статья 40. Порядок предоставления информационных услуг 40.1. Если участник платежной системы или его клиент принимает участие в рассмотрении спора судом, расчетный банк этой платежной системы или клиринговое учреждение обязаны предоставлять этому участнику платежной системы или его клиенту, а также судам и органам досудебного следствия услуги для определения достоверности информации, содержащейся в электронных документах, обрабатываемых платежной системой, которую обслуживает этот расчетный банк, это клиринговое учреждение. Суды и органы досудебного следствия не могут отказать в приеме в качестве доказательства электронного документа и требовать представления бумажного документа. 40.2. Порядок оплаты участником платежной системы или его клиентом услуг, определенных пунктом 40.1 этой статьи, осуществляется по тарифам, установленным расчетным банком. 4.7. Банки, агенты банков и участники платежных систем, принимающие наличность (в том числе с помощью платежных устройств) для последующего ее перевода, обязаны: Статья 19. Хранение электронных документов и архивы электронных документов 19.1. Порядок и сроки хранения, а также процедура уничтожения электронных документов, применяемых при проведении перевода, устанавливаются Национальным банком Украины. Сроки хранения этих документов должны быть не меньше сроков, установленных для бумажных документов аналогичного назначения. 19.2. Электронные документы хранятся на носителях информации в форме, позволяющей проверить целостность, достоверность и авторство электронных документов на этих носителях. При невозможности хранения электронных документов в течение времени, установленного для соответствующих бумажных документов, должны быть применены меры по дублированию этих электронных документов на нескольких носителях информации и их периодическое копирование. Копирование электронных документов в целях их дальнейшего хранения должно осуществляться согласно существующему в учреждениях порядку учета и копирования документов. При копировании электронного документа с носителя информации в обязательном порядке должна быть выполнена проверка целостности, достоверности и авторства данных на этом носителе. При невозможности хранения электронных документов с обеспечением целостности данных на носителях информации в течение срока, установленного для бумажных документов, электронные документы должны храниться в виде заверенной учреждением бумажной копии. 19.3. Создание архивов электронных документов, представление электронных документов в архивные учреждения Украины и их хранение в этих учреждениях осуществляются в порядке, установленном законодательством Украины. обеспечить создание архивов электронных документов (сохранность информации о принятой наличности, реестрах и т.п.) и контроль за их целостностью, защиту этих документов (в том числе крипто¬графическую) при их хранении и передаче от платежных устройств в систему автоматизации банка в соответствии с нормативно-правовыми актами Национального банка Украины. Правління НБУ 05.11.2014 № 705 "Про операцій з використанням електронних платіжних засобів" : .МОЖЕТ БЫТЬ ВОСПОЛЬЗОВАТЬСЯ УСЛУГОЙ АДВОКАТА В ОДЕССЕ?МОЕ ДЕЛО ВЕЛА АДВОКАТ.Я НА СУДАХ НЕ ПРИСУТСТВОВАЛА.
-
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ это последняя инстанция или приват еще где то "правду "может отстаивать, имеет ли возможность чинить препятствия в исполнительной службе после ухвалы Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ ,
-
СПАСИБО ! Очень вызывала обеспокоенность довідка № 43448528 Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» від 16 травня 2014 року подтверждающая сумму вклада. подписанная сотрудником Черным который по утверждению привата не работал в привате и не признавал справку. ЧЕКА не было депозит был открыт в приват-24.На форуме было мнение что такая справка не может быть доказательством. Выходит может. В УХВАЛЕ опечатка года решения Київського районного суду он прошел 16 жовтня 2015 г. Это важно? Как ваши дела?
-
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Умнової О.В., Висоцької В.С., Ткачука О.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 лютого 2016 року, в с т а н о в и л а: У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, вимоги якого уточнила в ході розгляду справи та просила стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк», банк) на його користь 30 556,95 доларів США за договором банківського вкладу та 2500 доларів США - відсотки за депозитом. Позов мотивовано тим, що 30 липня 2013 року між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір банківського вкладу, відповідно до умов якого сума вкладу складає 33 000 доларів США, строком до 30 липня 2014 року, з виплатою 4 % річних. 5 грудня 2013 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Кримське регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського вкладу, відповідно до умов якого сума вкладу складає 30 000 доларів США, строком до 5 березня 2014 року, з виплатою 7,5 % річних. Додатковою угодою від 5 грудня 2013 року до договору банком збільшено відсоткову ставку по вкладу на 1% річних. Відповідно до клієнтської виписки по договору, це було переведення між своїми рахунками. 8 березня 2014 року між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» знову укладено договір банківського вкладу, за умовами якого сума вкладу складає 30 000 доларів США, строком до 8 березня 2015 року, з виплатою 5 % річних, які зараховуються на карту/рахунок НОМЕР_1. За згодою сторін, відсотки за договором від 30 липня 2013 року у розмірі 556,95 доларів США були зараховані також на рахунок № НОМЕР_2. Вимоги ОСОБА_4 про повернення суми вкладу та відсотків банком виконані не були. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 лютого 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на її користь суму вкладу за договором депозиту в розмірі 30 556,95 доларів США, відсотки у розмірі 2 500 доларів США. Вирішено питання щодо судового збору. Відповідач, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати з направленням справи до місцевого суду на новий розгляд. Дослідившиматеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного. Згідност. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, невиконання зобов'язання дає право на стягнення боргу в судовому порядку. Суд не прийняв до уваги доводи відповідача щодо розміщення вкладу у відокремленому підрозділі ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованому у АР Крим, та прийняття рішення про припинення діяльності на території півострова філій ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки договір укладено між позивачем та юридичною особою ПАТ КБ «ПриватБанк», місцезнаходження якої є м. Дніпропетровськ. Припинення діяльності відокремленого підрозділу само по собі не дає підстав для невиконання особою взятих зобов'язань відповідно до умов договору. Кримська філія ПАТ КБ «ПриватБанк», яка прийняла грошові кошти, діяла не у власних інтересах (інтересах філії), а в інтересах юридичної особи - ПАТ КБ «ПриватБанк». Відповідачем не надано доказів на підтвердження факту виконання зобов'язання, передбаченого договором банківського вкладу, а посилання на зміну сторони у зобов'язанні є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства. Залишаючи без змін рішення місцевого суду, апеляційний суд погодився з його висновками та, крім іншого, перевіряючи доводи апеляційної скарги банку, виходив з того, що на аркуші справи 6-9 міститься завірена судом копія договору банківського вкладу (вклад «Приват-вклад») від 30 липня 2013 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 та завірена судом копія квитанції про внесення коштів по вказаному договору в сумі 33 000 доларів США. На аркуші справи 13 міститься завірена судом копія квитанції від 5 грудня 2013 року з якої вбачається, що платник - ОСОБА_4 через банк платника - Філія ЮжнеГоловне Регіональне Управління ПАТ КБ «Приватбанк» м. Одеса зарахувала банку отримувачу - Філії Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь 30 000 доларів США. Підтвердженням внесення ОСОБА_4 грошових коштів за договором банківського вкладу від 8 березня 2014 року є довідка № 43448528 Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» від 16 травня 2014 року (а. с.28). Внесення ОСОБА_4 готівки у відповідній платіжній системі на виконання умов банківського вкладу підтверджується матеріалами справи. Вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Встановивши вищевказані обставини та перевіривши наявні у матеріалах справи докази на предмет їх належності і допустимості, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність правових для задоволення позову про стягнення суми розміщеного вкладу та відповідних відсотків. Апеляційний суд належним чином перевірив встановлені місцевим судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для скасування ухваленого ним рішення. При вирішенні даної справи судами попередніх інстанцій правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам. Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень. За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні. Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у х в а л и л а: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 лютого 2016 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О.В. Умнова В.С. Висоцька О.С. Ткачук ЧТО ДАЛЬШЕ?
-
2. Выждав установленные сроки, я получил в суде первой инстанции исполнительные листы и отправил их в исполнительную службу (г. Днепропетровск). Но спустя неделю получил уведомление об обжаловании Приватбанком решения Апелляционного суда и приостановлении исполнительного производства (как видим, так тоже бывает). Пришлось готовить возражения и отправлять их до Вищого спеціалізованого суду України в розгляду цивільних и кримінальних справ (решения пока нет). Как дела ?У меня та же история! Дело отправлено до Вищого спеціалізованого суду України .Начинаю терять надежду. Парадокс меня приват держит в" вип" клиентах к Крыму не привязана предлагают выгодные условия для нового депозита но деньги мои не отдают...................
-
Сегодня мой адвокат должна получить исполнительный лист.Думаю что приват предпримет те же действия что и к "вам".В апелляционном суде суд принял как доказательство Довідка № 43448528 Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» від 16.05.2014 року . я ее заказывала по телефону 3700. распечатала в отделении привата в Одессе в главном офисе на Греческой.но заверить своей печатью управляющий отделением отказался. Номер провадження: 22-ц/785/1003/16 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач Погорєлова С. О. АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.02.2016 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Цюри Т.В., Сидоренко І.П. при секретарі Колмакові В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів,- встановила: ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до відповідача, який було уточнено, про стягнення грошових коштів у сумі 30556,95 доларів США та відсотків в розмірі 2 500 доларів США (а. с. 1-2, 135). В обґрунтування свого позову посилалась на те, що 30.07.2013 року між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського вкладу № SAMDN01000736836754, відповідно до умов якого сума вкладу складає 33 000,00 доларів США, строком до 30.07.2014 року, з виплатою 4 % річних. 05.12.2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Кримське регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070028321800, відповідно до умов якого сума вкладу складає 30 000,00 доларів США, строком до 05.03.2014 року, з виплатою 7,5 % річних. Додатковою угодою від 05.12.2013 року до договору № SAMDNWFD0070028321800 Банком збільшено відсоткову ставку по вкладу на 1% річних. Відповідно до клієнтської виписки по договору № SAMDN01000736836754, це було переведення між своїми рахунками. 08.03.2014 року між позивачкою та ПАТ КБ «Приватбанк» знов було укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070088971200, за умовами якого сума вкладу складає 30 000,00 доларів США, строком до 08.03.2015 року, з виплатою 5 % річних, які зараховуються на карту/рахунок № 26209602280077. За згодою сторін, відсотки за договором від 30.07.2013 року у розмірі 556,95 доларів США були зараховані також на рахунок № 26209602280077. Вимоги ОСОБА_2 про повернення суми вкладу та відсотків Банком виконані не були. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із вказаним позовом. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на її користь суму вкладу за договором депозиту в розмірі 30556,95 доларів США, відсотки у розмірі 2500 доларів США та судовий збір у розмірі 6090 гривень (а. с. 144-148). В апеляційній скарзі апелянт просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а. с. 151-156). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги представника ПАТ КБ «Приватбанк» з наступних підстав. Задовольняючи позов ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за Договором банківського вкладу, суд першої інстанції виходив із того, що зобовязання повинні виконуватися належним чином, невиконання зобовязання дає право на стягнення боргу в судовому порядку. Такий висновок суду відповідає вимогам закону і зібраним доказам. Судом встановлено, що 30 липня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського вкладу № SAMDN01000736836754, відповідно до умов якого Банк отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 33000 доларів США та зарахував їх на депозитний рахунок № 26207602586977, строком до 30.07.2014 року, з виплатою 4 % річних (а. с. 6-7). 05 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Кримське регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070028321800, відповідно до умов якого Банк здійснив переведення грошової суми у розмірі 30000 доларів США між своїми рахунками ОСОБА_2, строк дії депозитного рахунку до 05.03.2014 року, з виплатою 7,5 % річних. Відповідно до додаткової угоди від 05.12.2013 року до договору № SAMDNWFD0070028321800 Банком збільшено відсоткову ставку по вкладу на 1% річних (а. с. 10-11, 12). 08 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського вкладу (дикуша) № SAMDNWFD0070088971200. Відповідно до умов якого Банк здійснив переведення грошової суми у розмірі 30000 доларів США на картковий рахунок ОСОБА_2 № 26209602280077, строк дії якого 08.03.2015 року, з виплатою 5 % річних. Крім того, за згодою сторін, відсотки за договором від 30.07.2013 року у розмірі 556,95 доларів США були зараховані на рахунок № 26209602280077 (а. с. 14-15). Відповідач своїх зобовязань за Договором банківського вкладу належним чином не виконує, у звязку з чим ОСОБА_2 просила суд стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на її користь суму вкладу у розмірі 30556,95 доларів США та відсотки в розмірі 2 500 доларів США. Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Згідно з ч. 1 ст. 1061 ЦК України Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку. Відповідно до вимог ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором. Згідно із п.п. 7.1.1.,7.1.5. Закону України «Про платіжні системи» вкладний (депозитний) рахунок рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача з ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів за договором депозиту у розмірі 30556,95 доларів США та відсотків у розмірі 2500 доларів США гривень. Необґрунтованим є довід апеляційної скарги про те, що виписки, про які зазначає позивач в позовній заяві, не можуть бути належними підтвердженнями укладання договору банківського вкладу, а в матеріалах справи відсутній договір від 30 липня 2013 року та квитанція про внесення коштів по вказаному договору в сумі 33000 доларів США. Як вбачається з матеріалів справи на аркуші справи 6-9 міститься завірена копія договору банківського вкладу № SAMDN№01000736836754 (вклад «Приват-вклад») від 30.07.2013 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 та завірена копія квитанції про внесення коштів по вказаному договору в сумі 33000 доларів США. Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи наявний договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070028321800 від 05 грудня 2013 року, однак квитанція або інший документ, що підтверджує внесення грошових коштів по вказаному договору позивачем не наданий також не кореспондується з матеріалами справи. Так, з матеріалів справи вбачається, що на а. с. 13 міститься завірена копія квитанції від 05.12.2013 року з якої вбачається, що платник - ОСОБА_2 через банк платника - ОСОБА_3 Регіональне Управління ПАТ КБ «Приватбанк» м. Одеса зарахувала банку отримувачу - ОСОБА_3 Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь 30000 доларів США. Підтвердженням внесення ОСОБА_2 грошових коштів за договором банківського вкладу від 08.03.2014 року є довідка № 43448528 Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» від 16.05.2014 року (а. с.28). Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять належним чином завірених копій договорів банківського вкладу, та відсутні квитанції або інший документ, що є підтвердженням внесення ОСОБА_2 готівки у відповідній платіжній системі, які б відповідали вимогам п. 10.1 Інструкції № 492, п. 2.9 глави ІV «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» розділ 2 «Приймання готівки» Інструкції № 174, є неспроможними. Також є неспроможним довід в апеляційної скарги про те, що надана позивачем довідка № 43448528 від 16.05.2014 року не могла бути прийнята судом на підтвердження укладання договору банківського вкладу та знаходження коштів на рахунках банку, оскільки вона не завірена уповноваженою особою банку та видана позивачу після припинення діяльності відокремленого підрозділу Кримське РУ ПАТ КБ «Приватбанк». Так, з протоколу № 18 засідання правління ПАТ КБ «Приватбанк» від 15 травня 2014 року вбачається, що припинено діяльність відокремлених підрозділів ОСОБА_3 «Кримське регіональне управління «ПАТ КБ «Приватбанк» (а. с. 137). Постановою Правління Національного Банку України від 06.05.2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», банки, у тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів. Отже, відомостей про те, що на період 16.05.2014 року Кримське регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк», яке було розташоване за адресою м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 1 було закрито, матеріали справи не містять. Доказів про те, що працівники філії 16.05.2014 року не виконували свої трудові обовязки матеріали справи також не містять. Довідка № 43448528 Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» від 16.05.2014 року містить підпис начальника департаменту по координації роботи з клієнтами Кримського РУ ОСОБА_4, печатка Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк», довідка виготовлена на бланку Банку, отже сумніву у її достовірності немає. Довід апеляційної скарги про те, що відповідач не мав можливості здійснювати банківську діяльність на окупованій території, оскільки окупаційна влада з травня 2014 року фактично здійснила конфіскацію частини майнового комплексу ПАТ КБ «Приватбанк», що використовувався у банківській діяльності відокремленого структурного підрозділу ОСОБА_3 «Кримське РУ» ПАТ КБ «Приватбанк», є неспроможним. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» тимчасово окупована територія України є невідємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Згідно із п. 5 Постанови Правління Національного Банку України від 06.05.2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», банки, у тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів. Статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. Виходячи із вищевикладеного, судом першої інстанції правильно не прийнято до уваги заперечення Банку на позовну заяву щодо розміщення вкладу у відокремленому підрозділі ПАТ КБ «Приватбанк», розташованому у АР Крим, та прийняття рішення про припинення діяльності на території півострова філій ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки договір укладено між позивачем та юридичною особою ПАТ КБ «Приватбанк», місцезнаходження якої є м. Дніпропетровськ. Припинення діяльності відокремленого підрозділу само по собі не дає підстав для невиконання юридичною особою взятих зобов'язань відповідно до умов договору. ОСОБА_3 «Кримське регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк», яка прийняла грошові кошти, діяла не у власних інтересах (інтересах філії), а в інтересах юридичної особи - ПАТ КБ «Приватбанк». Отже, при указаних обставинах суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_2 При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2015 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права підстав для його скасування немає. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, - ухвалила: Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2015 року залишити без зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції. Головуючий Погорєлова С.О. Судді Цюра Т.В. ОСОБА_5
-
11 состоялся апелляционный суд г Одесса.На запрос суда о сведениях по депозиту (ПРИВАТ 24)ПРЕДОСТАВИЛ СПРАВКУ что вся информация была утрачена в Крыму. Хотя ПРИВАТ 24 ЭТО единая система по всей Украине . Суд отказал приватбанку. Исполнительные листы надо отправлять в ДНЕПРОПЕТРОВСК ?Или можно в Одессе.Удалось ли по вашему делу истребовать какие то доказательства(фискальная служба и т.д.) по запросу суда. Когда же приват будет действовать в рамкам закона?????когда его накажут .
-
А дело принято в производство? какой порядок рассмотрения?Надо ли присутствовать на суде?Есть ли практика рассмотрения таких дел в Вищого спеціалізованого суду України в розгляду цивільних и кримінальних справ ? Я ДУМАЮ ЧТО МЕНЯ ТОЖЕ ЭТО КОСНЕТСЯ. Когда это закончится! Выкладываю решение апелляционного суда Днепропетровска может быть кому то пригодиться.... .АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Провадження № 22-ц/774/7315/15 Справа № 201/16340/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко Н. В. Доповідач - Осіян О.М. Категорія 27 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Осіяна О.М., суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., за участю секретаря - Порубай М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів по договору банківського вкладу, - в с т а н о в и в: Позивачка звернулась до суду із позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів по договору банківського вкладу. В обґрунтування позову посилалась на те, що 19.02.2014 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського вкладу «Стандарт» №SAMDNWFD0070079866600. Відповідно до умов договору, відповідач прийняв від позивачки грошові кошти на депозитний рахунок з процентною ставкою, визначеною умовами договору під 9% річних. При підписанні договору позивачкою було внесено на депозитний рахунок 16 685,09 доларів США. Після закінчення строку вкладу позивачка звернулась до відповідача з вимогою про повернення коштів. В тому числі, 11.08.2014 року надіслала на адресу відповідача листа із вимогою про повернення депозиту з відсотками. Але відповідач не повернув суми вкладу та відсотків, тому позивачка просила суд стягнути із відповідача суму вкладу у розмірі 16 685,09 доларів США, суму відсотків у розмірі 1246,58 доларів США та 3% річних за користування чужими грошима в розмірі 163,19 доларів США. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення як постановленого із порушенням норм матеріального і процесуального права та про ухвалення нового рішення. Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції скасувати. Приймаючи рішення суд посилався на вимоги ст. 509,526, ч. 1 ст. 1058, ст.1059 ЦК України, ст. 2,47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 6,7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Відповідно до пункту 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року № 516, пунктів 1.8, 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, пункту 8 глави 2 «Приймання банком готівки» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами» Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003р. № 337, письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Суд встановив, що позивачка з 25.04.2014 року та по сьогоднішній день зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується ксерокопією її паспорту, а до АНО «Фонду захисту вкладників» ОСОБА_2 не зверталася. Представником позивачки на підтвердження укладення між сторонами договору банківського вкладу та внесення суми вкладу, надано було оригінали квитанцій про внесення грошових коштів в розмірі 76 000 грн. 19.08.2013 року та 4000 грн. 11.09.2013 року, які були оглянуті в судовому засіданні. Оригіналу договору банківського вкладу «Стандарт» №SAMDNWFD0070079866600 від 19.02.2014 року (місцем укладення договору було м. Севастополь та копія знаходиться в матеріалах справи а.с. № 6) та заяви на оформлення вкладу від 19.08.2013 року, суду надано не було. Під час судового засіданні представник позивачки зазначив, що оригінал договору ОСОБА_2 не надавався. Посилання представника позивачки на те, що оригінал договору не було надано позивачці, суд оцінив критично, оскільки згідно відмітки на договорі, один його екземпляр отримано особисто позивачкою. 20.05.2015 року позивачкою з метою встановлення розміру грошових коштів на її банківському депозитному рахунку, було подано заяву про витребування доказів, в якій вона просила витребувати від відповідача інформацію про наявні залишки коштів на рахунках в ПАТ КБ «ПриватБанк», відкритих на ім'я ОСОБА_2, а також копії документів, які підтверджують право відповідача, в тому числі філії «Кримське регіональне управління», здійснювати банківську діяльність (а.с. № 60-65). Копію вказаного клопотання отримано представником ПАТ КБ «ПриватБанк» 20.05.2015р. (а.с. № 61). 03.06.2015 року представник позивачки подав клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування додаткової інформації та документів від відповідача. Перелік доказів, які представник позивачки просив забезпечити, аналогічний тому, що зазначений в клопотанні про витребування доказів від 20.05.2015 року (а.с. № 112-113). Копію клопотання отримано представником ПАТ КБ «ПриватБанк» 03.06.2015 року. В поданій до суду 03.06.2015 року заяві представник відповідача повідомив про неможливість надання будь-якої інформації по договорах і рахунках ОСОБА_2 у зв'язку із тим, що вони обслуговувались філією «Кримське регіональне управління». На сьогоднішній день, з підстав окупації АР Крим та конфіскації всього майна ПАТ КБ «ПриватБанк», яке знаходилось на території півострова, доступ до інформації по клієнтам філії «Кримське РУ» у відповідача відсутній. В судовому засіданні 10.06.2015 року. представником відповідача надано додаткові пояснення щодо заявленого клопотання про забезпечення доказів. У задоволенні клопотання просив відмовити, з тих підстав, що документи, які просить витребувати позивач і стосуються предмету спору долучено до матеріалів справи, а обґрунтування причини неможливості надання інформації по рахунках ОСОБА_2 викладені у відповіді на клопотання про витребування доказів. Суд, проаналізувавши докази вважав їх не належними, оскільки позивачкою додано квитанції про внесення грошових коштів на депозитний рахунок, однак з аналізу їх змісту вбачається, що вони стосуються договору №SAMDN25000737184135 від 19.08.2013 року, а також підтверджують зарахування коштів у гривні, в той час як згідно позовних вимог позивачка просить стягнути вклад у валюті - доларах США. Документ, який би підтверджував зарахування коштів на депозитний рахунок, відкритий саме відповідно до договору № SAMDNWFD0070079866600 від 19.02.2014 року, позивачкою не надано. Крім того, сторонами не надано доказів, які підтверджують наявність на час звернення до суду грошових сум на рахунках позивачки, відкритих на підставі спірного договору. З оглянутої копії довідки № 49136912, виданої Кримським регіональним управлінням ПАТ КБ «ПриватБанк» 10.05.2014 року (а.с. № 6 зворотня сторінка), вбачається виконання підпису повноважної особи ОСОБА_3 і печатки банку шляхом копіювання та накладання копії печатки з підписом на інший текст документу. Також у зазначеній довідці не вказано повний номер рахунку, на якому знаходяться вказані кошти, а тому вона не є належним і допустимим доказом, який міг би підтверджувати розмір вкладу та відсотків на теперішній час. Також довідка не може бути належним доказом, оскільки на момент її видачі згідно нормативних актів Центрального банку Російської Федерації з 21.04.2014 року і Національного банку України з 06.05.2014 року діяльність Кримського регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк» була припинена. Інших доказів на підтвердження вказаних обставин стороною позивачки суду не надано. Врахувавши, що позивачкою не було надано суду оригіналів документів на підтвердження доводів викладених у позовній заяві, як і не було надано і належних доказів на підтвердження наявності грошових коштів на відповідному банківському рахунку, відкритому на ім'я позивача в ПАТ КБ «ПриватБанк» на виконання умов вказаного договору, а сторона відповідача не змогла ані підтвердити, ані спростувати наявність невиконаних перед позивачем грошових зобов'язань, суд прийшов до висновку щодо недоведеності позовних вимог ОСОБА_2, у зв'язку з чим, у їх задоволенні відмовив. Але із такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам у справі, а також суд неправильно застосував норми матеріального права. На підтвердження своїх позовних вимог позивачка надала заяву на оформлення вкладу «Стандарт» від 19 серпня 2013 року №SAMDN25000377184135, за умовами якого позивачка передала відповідачеві 76000 гривень на 12 місяців, під 18% річних (а.с.5). Також нею було надано копії квитанцій про здійснення операцій на цьому рахунку, які суддею були звірені з оригіналами. 19 лютого 2014 року цей вклад був закритий із зазначенням залишку 15178,32 грн., а між сторонами було укладено договір №SAMDNWFD0070079866600 від 19 лютого 2014 року, за умовами якого позивачка передала відповідачеві 16 685 доларів США 09 центів для розміщення в депозитному вкладі на 6 місяців (а.с.6). Ці два договори оформлені відділенням банку у м. Севастополі. Також позивачкою було надано і довідку Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» від 10.05.2014 року, у якій підтверджено наявність коштів на рахунку у доларах США, а перші чотири та дві останні цифри номеру рахунку, які співпадають із номером рахунку, зазначеного у договорі від 19.02.2014 року (а.с.6). Зазначені договори, а також клієнтську виписку по договору від 19.08.2013 року, де відображено операції по вкладу були надані і суду апеляційної інстанції в режимі відеоконференції. Крім того, позивачка надала і копії відповідей ПАТ КБ «ПриватБанк» на її звернення про повернення вкладу, у яких зазначена позиція банку щодо неможливості повернення вкладу, у зв'язку із окупацією Криму та закриттям на цих територіях філій банку, та рекомендовано звернутися до інших установ банку для забезпечення банківського обслуговування. Всі відповіді банку не заперечують наявності вкладу, а лише повідомляють про неможливість виконати зобов'язання (а.с.8-15). Також і в суді першої інстанції представник ПАТ КБ «ПриватБанк» заявляв про неможливість виконання зобов'язання у зв'язку із окупацією Криму та закриттям на цих територіях філій банку, про що зазначено у запереченнях на позов, та посилання щодо відповідальності за ці дії іноземної держави (а.с.66-69,95-96,115-116). Отже, зазначені письмові докази свідчать про те, що відповідач не спростовував у суді першої інстанції факту наявності вкладу позивачки, а лише вказував на неможливість виконання банком зобов'язань по депозитному вкладу, що є не спростованою обставиною, відповідно до вимог ст.60, ч.1 ст.61 ЦПК України. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з його недоведеності, а також з того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не може відповідати за договорами банківського вкладу, укладеними на території АР Крим до припинення її окупації. Погодитись із такими висновками не можна з огляду на наступне. В суді першої інстанції, та в апеляційному суді представники відповідача заперечуючи проти викладених позивачкою обставин, вважали, що зобов'язання за договорами, укладеними працівниками філії «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», повинні виконуватись АНО «Фонд захисту вкладників» за рахунок майна банку, яке знаходиться на території АР Крим. На спростування того, що депозитний договір із позивачкою не укладався відповідач не надав належних та достовірних доказів. Позивачем доведено факт укладення договору банківського вкладу (депозиту) і внесення коштів на рахунок, а банк не довів виконання покладених на нього договором обов'язків щодо умов договору банківського вкладу, збереження грошей і їх повернення. Неможливість доведення останнім цих обставин не звільняє його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договорами. Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території»тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Тому посилання суду першої інстанції на законодавство іноземної держави, та наявності створених організацій на окупованих територіях, є необґрунтованим. Статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За правилами ч.1, 2 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Тому посилання відповідача на те, що він не повинен виконувати зобов'язання за договорами, кошти за якими вносились у відділенні банку на території АР Крим, котра на даний період часу окупована, суд вважає необґрунтованими, оскільки договір вкладу був укладений між позивачкою та ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридичною особою, місцезнаходженням якої є м. Дніпропетровськ. Згідно зі ст.95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Філія «Кримське регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» не має статусу юридичної особи, що підтверджено і п.1.4 положення про цю філію, яке надав відповідач (а.с.97-101). Відповідно до п.5 Постанови Правління Національного Банку України від 06 травня 2014 року №260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», банки, в тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів. Отже, обов'язок щодо припинення діяльності філій було покладено саме на банки, як юридичні особи, і будь - яких нормативних актів, які б звільняли ПАТ КБ «Приватбанк» від відповідальності за невиконання зобов'язання, прийнято не було. Доводи відповідача про те, що зобов'язання за укладеним з позивачем договором повинні виконуватись АНО «Фонд захисту вкладників» за рахунок майна банку, яке знаходиться на території АР Крим є безпідставними, оскільки ст.58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. Частиною 1 ст.527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти зобов'язання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Враховуючи те, що суд не взяв до уваги наведені обставини, висновки суду суперечать матеріалам справи, постановлене судове рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову. Відповідно до умов депозитного договору від 19.02.2014 року заборгованість складає: по вкладу - 16 685,09 доларів США; відсотки по вкладу у розмірі 1246,58 доларів США, за період із 19 лютого до 16 грудня 2014 року (9% річних від 16685,09 доларів : 365 днів х 303 дні). Цю суму необхідно стягнути в іноземній валюті, оскільки правовідносини виникли при здійсненні валютних операцій, відповідно до вимог ч. 2 ст. 192 ЦК України, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрету КМУ № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань своєчасно, а тому відповідно до вимог ст.625 ЦК України із нього необхідно стягнути 3% річних від простроченої суми 16 685,09 доларів США, за період із 20 серпня до 16 грудня 2014 року, що становить 163,19 доларів США (3% річних від 16685,09 доларів : 365 днів х 119 днів). Цю суму необхідно стягнути в національній валюті Україні - гривні, на час постановлення рішення суду. Курс гривні до долара встановлений НБУ на 30.12.2015 року у співвідношенні: 1 долар США дорівнює 23,79 гривень. А тому три проценти річних за прострочення зобов'язання становлять 3882,29 гривень (163,19 доларів США х 23,79 грн.). На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути із ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь позивачки частково судові витрати у розмірі 3 000 гривень, із врахуванням часу розгляду справи, обсягу наданої їй правової допомоги (а.с.53-59). Відповідно до вимог підпункту 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» також необхідно стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 4304 гривні 77 копійок, оскільки загальна сума стягнення у гривні становить 430 476,72 гривень. Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, суд - в и р і ш и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2015 року скасувати. Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів по договору банківського вкладу задовольнити частково. Стягнути із Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 за договором №SAMDNWFD0070079866600 від 19 лютого 2014 року 17 931 (сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять один) долар США 67 центів, на повернення депозитного вкладу та процентів по вкладу, а також три проценти річних за прострочення зобов'язання у розмірі 3882 (три тисячі вісімсот вісімдесят дві) гривні 29 копійок. Стягнути із Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3 000 гривень, а також на користь держави судовий збір у розмірі 4 304 гривні 77 копійок. Рішення набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із цього часу. Судді: Нажмите здесь, чтобыОтветить,Ответить всемилиПереслать
-
Какие успехи у вас по исполнению решения суда.У меня 5 февраля апелляция.Суд киевского района полностью удовлетворил иск.приват подал апелляцию.Если в суде первой инстанции представитель приват как бы не отрицал наличие денег и договора то на апелляции в открытую сказал что денег нет. Дать официально подтверждение об отсутствии денег не смог.Судья спросила много ли таких дел и как они решаются.Ответ - по разному.Судья спросила были ли решения Высшего если не ошибаюсь "хозяйственного" суда. ответа не было. А были ли решения высшего суда по крымским депозитам? РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.10.2015 року Київський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді - Огренич І.В. при секретарі - Камінській О.О. за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк «ПриватБанк» про стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_2, збільшивши у судовому засіданні позовні вимоги, просить стягнути з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк «ПриватБанк», суму вкладу за договором депозиту в розмірі 30556 (тридцять тисяч пятсот пятдесят шість) доларів 95 центів США та відсотки за договором депозиту в розмірі 2500 (дві тисячі пятсот) доларів США, посилаючись при цьому на те, що 08 березня 2014 року між сторонами був укладений договір банківського вкладу № SAMDNWFD 0070088971200 «Приват-вклад» (дикуша), згідно якого сума вкладу складає 30000,00 (Тридцять тисяч) доларів США, день повернення вкладу 08 березня 2015 року, виплата процентів, нарахованих на вклад за ставкою 5% річних здійснюється згідно з умовами Договору (п.3). До договору «Приват-вклад» (дикуша) передував вклад «Депозит Плюс», проценти за яким в сумі 556,95 (Пятсот пятдесят шість доларів 95центів) були банком зараховані на рахунок позивачки (30000 +556,95). Згідно п.4 вищезазначеного Договору, дія договору «Приват-вклад» (дикуша) припиняється з виплатою всієї суми вкладу разом з процентами, нарахованими згідно з умовами договору. Оскільки ні сума вкладу, ні відсотки позивачці не повернуті, ОСОБА_2 вважає дію договору продовженою і просить стягнути відсотки за період з 09 березня 2015 року по день проголошення рішення. Представник позивачки у судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував, посилався на те, що договір банківського вкладу з позивачем укладався на території Автономної Республіки Крим, яка є тимчасового окупованою територією, у зв'язку з чим відокремлений підрозділ ПАТ КБ «ПриватБанк» на території Автономної Республіки Крим припинив свою діяльність. Крім того, окупаційна влада фактично здійснила конфіскацію майнового комплексу ПАТ КБ «ПриватБанк», що використовувався у банківській діяльності відокремленого структурного підрозділу - Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк». Були арештовані також права та зобов'язання банку, в тому числі права вимоги і борги за всіма зобов'язаннями. Майно ПАТ КБ «ПриватБанк» на території Автономної Республіки Крим окупаційною владою віднесено до майна, що підлягає націоналізації і обліковується як власність Республіки Крим. Відповідно до закону Російської Федерації № 39-ФЗ від 04 квітня 2014 року зобов'язання здійснювати компенсаційні виплати клієнтам банківських установ на території Республіки Крим взяла на себе автономна некомерційна організація «Фонд захисту вкладників». Згідно офіційних повідомлень вказана організація замінила ПАТ КБ «ПриватБанк» за всіма зобов'язаннями, в тому числі депозитними, орендними, кредитними тощо, а ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 21 квітня 2014 року автономній некомерційній організації «Фонд захисту вкладників» в довірче управління переданий майновий комплекс Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк». Викладені факти в сукупності свідчать про те, що зобов'язання за договорами ПАТ КБ «ПриватБанк», укладеними працівниками Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», виконує автономна некомерційна організація «Фонд захисту вкладників» за рахунок майна банку, яке знаходиться на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя. Також представник ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що не може ні підтвердити, ні спростувати існування невиконаних зобов'язань за договорами банківських вкладів перед позивачем, пославшись на відсутність у ПАТ КБ «ПриватБанк» можливості доступу до свого майна, в тому числі і до договорів з клієнтами на паперових носіях, платіжних документів, виписки по рахунках. Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного. Відповідно дост. 213 ЦПК Кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Як встановлено у судовому засіданні,30 липня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений депозитний договір SAMDNWFD0070028321800, згідно з яким позивачка внесла на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» суму в розмірі 33 000 долларів США, що підтверджується квитанцією №1 та договором. Строк дії даного договору - 30 липня 2014 року під 4% річних. 05 грудня 2013 року в м.Сакі (за місцем фактичного проживання позивачці) в філії «Кримське регіональне управління ПАТ КБ «ПриваБанк» між сторонами укладена додаткова угода до договору SAMDNWFD0070028321800, згідно якої ПАТ КБ «ПриваБанк» збільшив відсоткову ставку по вкладу позивачки. 08 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського вкладу №SAMDNWFD 0070088971200 «Приват-вклад» (даліДоговір), відповідно до умов якого ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняв від вкладника грошову суму (вклад) у розмірі 30000 доларів США строком до 08 березня 2015 року включно, а також відповідач зобов'язався виплатити проценти на банківський вклад у розмірі 5% річних, які зараховуються на карту/рахунок №26209602280077. Крім того, відсотки за договором від 30 липня 2013 року у розмірі 556,95 доларів США, за згодою сторін були зараховані також на рахунок №26209602280077, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 16 травня 2014 року. 18 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк» з заявою про повернення грошових коштів (депозитів) до закінчення строку депозиту (вхід. №85593 від 18.04.2014 р.), у якому зазначила про відсутність наміру продовжувати дію договору та просила повернути їй грошові кошти за депозитом. Однак, на день проголошення рішення грошові кошти разом з нарахованними процентами позивачці не повернуті. Згідно зіст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно дост. 598 ЦК Українизобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно ч. 1ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно дост. 1058 ЦК Україниза договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). Відповідно дост. 2 Закону України від 07.12.2000 року № 2121-III «Про банки та банківську діяльність»вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Відповідно дост. 1074 ЦК Україниобмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Відповідно дост. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 ЦК України). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу. Відповідно до вимогст. 1060 ЦК Українидоговір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором. Також ч.2ст.1066 ЦК Українибанк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Відповідно до п.п.7.1.1.,7.1.5. Закону України «Про платіжні системи» вкладний(депозитний)рахунок-рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків. Судом не приймаються до уваги доводи представника ПАТ КБ «ПриватБанк» викладені в запереченнях, оскільки відповідно дост. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила і діють на підставі затвердженого нею положення. Згідност. 96 ЦК Україниюридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном. Відповідно дост. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території»тимчасово окупована територія України є невідємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України. Відповідно до п. 5 Постанови Правління Національного Банку України від 06.05.2014 року №260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», банки, у тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів. Статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. З огляду на зазначені вимоги законодавства, доводи заперечень на позовну заяву щодо розміщення вкладу у відокремленому підрозділі ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованому у АР Крим, та прийняття рішення про припинення діяльності на території півострова філій ПАТ КБ «ПриватБанк», відхиляються судом як безпідставні, оскільки договір укладено між позивачем та юридичною особою ПАТ КБ «ПриватБанк», місцезнаходження якої є м. Дніпропетровськ. Припинення діяльності відокремленого підрозділу само по собі не дає підстав для невиконання особою взятих зобов'язань відповідно до умов договору. Кримська філія ПАТ КБ «ПриватБанк», яка прийняла грошові кошти, діяла не у власних інтересах (інтересах філії), а в інтересах юридичної особи - ПАТ КБ "ПриватБанк". Твердження представника ПАТ КБ «ПриватБанк» про запровадження окупаційною владою механізму виплат по вкладам відхиляються судом, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження факту виконання зобов'язання, передбаченого договором банківського вкладу, а посилання на зміну сторони у зобов'язанні є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства. Посилання відповідача на судові акти окупаційної влади, зокрема судові рішення про захист інтересів вкладників не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки не надано доказів на підтвердження виконання зобов'язань за вкладом позивача державою - окупантом, а відтак є порушене право, яке підлягає захисту. Крім того, у справі Zolotas проти Греції Європейський суд з прав людини зазначив наступне: «Суд зазначає, що на підставі ст. 830 Цивільного кодексу, якщо особа, яка кладе суму грошей у банк, передає йому право користування нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже, власник рахунку може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунок нараховуються відсотки. Закономірно, він очікуватиме, що йому ювідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності. Подібні довірчі стосунки невід'ємні для банківських операцій і пов'язаним з ними правом. Cуд водночас нагадує, що принцип правової певності притаманнии усій сукупності статей Конвенції є одним з основоположних елементів правової держави». Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При таких обставинах та враховуючи, що ПАТ КБ «ПриватБанк» несвоєчасно та неналежним чином виконало свої зобов'язання щодо повернення суми банківського вкладу за зверненням вкладника ОСОБА_2 відповідно до умов договору, суд вважає вимоги доведеними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню. Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ: Збільшені позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 суму вкладу за договором депозиту в розмірі 30556 (тридцять тисяч пятсот пятдесят шість) доларів 95 центів США та відсотки за договором депозиту в розмірі 2500 (дві тисячі пятсот) доларів США. Стягнути Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) в доход держави судовий збір в розмірі 6090 (шість тисяч девяносто) гривень. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Суддя Огренич І. В. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ( вступна та резолютивна частини ) 16.10.2015 року Київський районний суд м. Одеси у складі: головуючого-судді Огренич І.В. при секретарі - Камінській О.О. за участю адвоката ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» про стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення суду, повязаного з потребою у наведені доводів, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини. Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ: Збільшені позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 суму вкладу за договором депозиту в розмірі 30556 (тридцять тисяч пятсот пятдесят шість) доларів 95 центів США та відсотки за договором депозиту в розмірі 2500 (дві тисячі пятсот) доларів США. Стягнути Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) в доход держави судовий збір в розмірі 6090 (шість тисяч девяносто) гривень. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Суддя Огренич І. В. АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА 01.12.2015 року м. Одеса Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі : головуючого судді - Погорєлової С.О., суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі - Колмакові В.І. розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів,- встановила: В провадженні апеляційного суду Одеської області перебуває справа № 22ц/785/9953/15 за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів. Відповідно до ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобовязаний витребувати такі докази. Керуючись ст.ст. 137,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,- ухвалила: Витребувати з ПАТ КБ «Приватбанк»: -які документи наявні у Банку про внесення ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 33000 доларів США, відповідно до умов договору № SAMDN01000736836754 від 30 липня 2013 року та надати виписки по цьому рахунку; -які документи наявні у Банку про внесення ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 30000 доларів США, відповідно до умов договору № SAMDNWFD0070088971200 від 08 березня 2014 року та надати виписки по цьому рахунку; -вказати, які рахунки в ПАТ КБ «Приватбанк» має ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1, паспорт серії КК, номер 829188, виданий Приморським РВУ МВС України в Одеській області 16.01.2002 року), вказати рух коштів по цим рахункам. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Погорєлова С.О. Судді Цюра Т.В. ОСОБА_3 Навряд ли приват что то предоставит .Надо наверное было подушку безопасности формировать в суде первой инстанции.Хотя приват не дает ни какай информации.И в приват 24 у меня заблокирован архив. Жду 5 фераля!!
-
От души поздравляю! У меня тоже хорошая новость,судья киевского района,г. Одессы, удовлетворила иск к привабанку в полном объеме.Представитель Привата вела себя просто безобразно, Тема "крымского депозита"ушла на второй план,договорилась до того, что такого депозита вообще нет в природе,так как нет квитанции.Судья напомнила,что депозит был открыт изначально в Одессе,подтвержден квитанцией,а по окончанию, пролонгирован в приват-24,и что это была безналичная операция,и что сумма подтверждена справкой банка,То что справке фигурировал Крымский филиал,ни у кого вопросов не вызвало.И выдана она после закрытия банков в Крыму,Судья предложила банку попробовать доказать клиенту,что такого депозита нет, и предупредила об уголовной ответственности,Остудив таким образом,пыл представителя банка, Приват с решением не согласился,так как нет квитанции,пообещав подать апелляцию, Позже выложу решение суда, Для меня было неожиданно ,что судья на этом заседании вынесет решение,не востребовав каких либо дополнительных доказательств.