serega

Вместе с холодами пришел отопительный сезон. Кому и что от этого ожидать???? А ожидать нам, рядовым гражданам, следует только одного – это повышения тарифов на услуги ЖКХ и тепло, именно об этом и заявил Сергей Тигипко. С. Тигибко все равно кому служить. При Советском Союзе он служил комсомолу, когда Советский Союз развалился, он стал служить капиталу. Сначала олигархам «Приватбанка», затем Л.Кучме, занимал руководящие посты в правительствах П.Лазоренка, В.Пустовойтенко, В.Ющенко, Ю.Тимошенко. Затем создал и возглавил партию «Сильная Украина». Теперь, вместе со своей партией, присоединился к «Партии Регионов» и служит им. А на самом деле, его главный господин – МВФ. Повышение тарифов на 20% -30% - это условие, поставленное МВФ перед властью, для получения Украиной очередного транша в размере 600 млн. долларов. Тигипко утверждает, что именно украинский народ нуждается в этом транше. Интересно, откуда он это знает? Ведь нас с вами никто и никогда об этом не спрашивал. Уже стало закономерным, что каждая власть для решения экономических вопросов в стране добивается получения очередного транша от МВФ, ставя себе это в заслугу перед народом. Только почему-то ни один олигарх из власти не расплачивается за эти транши, а только богатеет с этого. Мы же с вами, наоборот, нищаем. Возникает логический вопрос – для кого и для чего берутся эти транши? Казалось бы, с властью сегодня можно согласиться в необходимости получения этого транша, ведь на это есть веская причина – пустая казна и отсюда невозможность государства выполнять свои обязательства перед народом. Но мы с этим согласиться не можем. Денег в стране достаточно. Только вот вопрос: куда они уходят и где они оседают? А оседают они не в наших с вами карманах, а на счетах коммерческих банков в результате махинаций с валютой, депозитами и валютным кредитованием. Что и является причиной финансового и экономического кризиса в стране. По данным НБУ, на сегодняшний день активы коммерческих банков составляют более 1,3 триллиона гривен. Капитал банков за 9 месяцев 2011 года увеличился на 12,7 %. А поскольку представители власти и хозяева финансовых учреждений – это одни и те же лица, то кто же будет разбираться со всеми этими махинациями и кризисом? Всем хорошо известна поговорка «ворон ворону глаз не выклюет», поэтому им проще всего решить сегодняшние проблемы, как и всегда, за счет простого народа посредством отказа государства от ряда социальных программ и введение репрессивных методов управления государством. А получение очередного транша, о котором говорит главный реформатор и «великий комбинатор» сегодняшней власти Сергей Тигипко (действующий всегда исключительно в интересах промышленно-финансовых олигархов), это ни что иное, как обкатанная финансовая схема для вывода части накопленных активов у коммерческих структур через валютно-обменные операции за границу. И мы полагаем, что делается это таким образом: 1) Украина получает очередной транш в виде виртуальных денег; 2) НБУ проводит безналичную конвертацию валюты в гривну через коммерческие банки. При этом только часть средств, вырученных НБУ от конвертации валюты, будет направлено на погашение бюджетного дефицита; 3) поскольку крупнейшие финансовые учреждения имеют свои представительства за рубежом, то из этого следует, что выделенные по траншу средства даже не зайдут в Украину, а осядут на корреспондентских счетах этих банков и структур за границей. Чем и объясняется заинтересованность правящих олигархов в получении очередного валютного транша. И не случайно сегодня муссируется идея о необходимости принятия Закона о декриминализации экономических преступлений, чтобы обезопасить свое будущее, сохранить «награбленное» и не понести за это заслуженное уголовное наказание. С.Тигибко подчеркивает, что идея декриминализации экономических преступлений – это его проект, который был поддержан президентом, также как и все реформы от Н.Азарова и С.Тигипко абсолютно не ущемляют интересов богатых. Страна на сегодняшний день действительно нуждается в реформах, как в политических, так и в экономических, но реформы не должны проводиться только за счет ущемления интересов бедных слоев населения, но в первую очередь за счет богатых. Поэтому властьимущие реформаторы должны начать с себя. Сегодня во всем мире активизируется борьба с ростовщиками (коммерческими банками) поскольку именно все кризисы делаются именно их руками с одной только целью своего обогащения за счет обнищания и разорения населения, чему свидетельствуют нынешние события и в других странах, в том числе и Англии и США. Пример того - акция народного протеста, стартовавшая в Нью-Йорке - „Захвати Уолл Стрит” (Источник: „Комсомольская правда – Экономика”). Не сиди! Не молчи! Не прячься! В одиночку эту проблему не разрешить – это не позор. Ведь не ты придумал и не ты сделал кризис. Так почему же ты и твоя семья должны рассчитываться за махинации финансовых воротил?! Объединяйся с теми, кто не намерен терпеть финансовый беспредел и готов защищаться. Наша сила в единстве и гласности. Чем активнее и организованнее население будет сопротивляться финансовому и судебному беспределу, тем быстрее восторжествует в нашей стране Закон и Порядок. Оргкомитет Кременчугского отделения ВОО «Наш захист» Во главе с председателем Мельников А.И.

На рынке проблемных активов готовится крупнейшая сделка: УкрСиббанк выставил на продажу портфель обеспеченных ипотекой займов объемом около $1 млрд., пишет газета «Коммерсант-Украина». УкрСиббанк провел тендер на продажу крупнейшего на рынке портфеля валютных ипотечных кредитов. «Победителем выбраны Дельта Банк и компания «Вердикт», которые сейчас переоценивают приобретаемые долги, - сказал один из претендентов на покупку долгов банка. - Миноритарный акционер УкрСиббанка - Европейский банк реконструкции и развития (ЕБРР) - уже дал согласие на сделку». Источник в Дельта Банке заверил, что именно их учреждение получит этот портфель, уточнив, что его объем составляет порядка $1 млрд, пишет Ugmk.info. По данным НБУ, на 1 июля УкрСиббанк занимал 5-е место по активам (46,3 млрд. грн.). Кредитный портфель составлял 34,79 млрд. грн., из которых 22,92 млрд. грн. — займы физических лиц (в том числе в иностранной валюте — на 20,4 млрд. грн.). Под проблемный портфель сформированы резервы в размере 9,94 млрд. грн. (28,6% всех кредитов). Владельцами банка являются французская группа BNP Paribas (84,99% акций) и ЕБРР (15%). По словам коллекторов, эта сделка должна была завершиться еще в мае. «В тендере участвовали практически все крупные украинские коллекторские компании, фонды и целый ряд иностранных игроков. Банк регулярно увеличивал объем предлагаемых кредитов и хотел, чтобы их купил один участник», - сказал руководитель одной из коллекторских компаний.

Представители ВОО "Наш Захист" ведут переговоры с руководителем проекта розвития финансового сектора USAID о совместной работе в проекте " Усовершенствование кредитных договоров с целью защиты прав потребителей финансовых услуг". Желающие принять участие в работе, высылайте по электронной почте свои предложения и копии кредитных договоров, включая докризисные договора и договора 2009-2011 годов. Важны только тексты договоров без личных данных. [email protected].

В связи с проведением юристами ВОО «Наш Захист» работы по анализу кредитных договоров и обобщению нарушений законодательства со стороны банков, большая просьба выслать по электронной почте свои предложения и копии кредитных договоров, включая докризисные договора и договора 2009-2011 годов. Важны только тексты договоров без личных данных. [email protected]

В заседании комитета принимают участия депутаты ВР. В ВГО «Наш Захист» депутатов ВР нет так - что, к сожалению, принять участие в обсуждении мы не можем. Можем только присутствовать, если в этом есть необходимость.

ВГО «Наш Захист» не имеет ни какого отношения к чату антирейд и соответственно мы не могли ни кого удалить. Вопрос очевидно надо задать админу этого чата.

Обращение к пользователям форума антирейд от ВГО «Наш Захист». ВГО «Наш Захист» продолжает свою работу по защите прав потребителей финансовых услуг. Одним из наших партнеров является Ростислав Кравец (антирейд). Телятников Олег (stairtov) это просто сумасшедший человек. Предупреждаю всех, не принимайте во внимание весь тот бред, что он пишет. Особенно его рассуждения по юридическим вопросам. С уважением Председатель Правления ВГО «Наш Захист» Сергей Григорян.

В укрсиббанке работает схема.Условия ее таковы: погашается 60% от суммы общего долга (тел+проценты за все месяцы без пени) и банк выдает справку о том, что долг погашен, претензий нет, квартира снимается с ареста и т.д. По Киеву уже есть больше десятка таких решений.

Нельзя начинать строить справедливое общество с обмана. Если ты хочешь что бы к тебе относились по-честному, начни сначала с себя. Скажи честно, что ты никогда и ни при каких условиях не собирался отдавать кредит. А всё остальное лирика.

Олег, моя жизненная позиция дал слово держи, взял в долг верни, и тд. А прикрывать патриотизмом свою неспособность выполнять взятые на себя обязательства, по моему мнению, непорядочно.

Причём здесь болото. Это схема для тех, кто в состоянии выкупить свой кредит с дисконтом.

При общении с менеджером говорите, что хотите продать предмет залога для погашения задолженности перед банком и у вас уже есть покупатель, который готов за эту сумму (60%) купить этот залог. Вызываете в отделение нотариуса и проводите сразу погашение долга, снятие запрета на отчуждение, и договор купли продажи. Только так вы сможете себя кое как застраховать

В законопроекте 7351 говорится не о незаконности валютного кредитовании, а о запрете выдачи валютных кредитов физлицам и только после вступления закона в силу. Мораторий на выдачу валютных кредитов закончился с 1 января 2011 года.

Этот закон не распространяется на договора, заключенные до вступления в силу этого закона. Вы будете продолжать судится по старому законодательству.

Банкиры писали этот закон рассчитывая на то, что он будет распространятся на уже выданные кредиты.

А может это не ошибка, а заранее продуманная акция.

Считаю, что с пунктом о том, что закон распространяется только на те кредитные договора, что будут подписаны после вступления закона в силу он просто теряет свою актуальность. По-моему банкиры где-то просчитались.

08.07.2011 Верховная Рада Украины приняла во втором чтении антинародный законопроект 7351 ( 226 голосов за и 0 против).

ЗАУВАЖЕННЯ до проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг” (реєстраційний № 7351) У Головному юридичному управлінні проаналізовано законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг”, підготовлений до другого читання, та звертається увага на таке. Положення проекту, як вбачається з його змісту, суперечать нормам Конституції України та не узгоджуються із законами України. 1. Змінами до статті 1056-1 Цивільного кодексу України встановлюється змінювана процентна ставка за кредитом та передбачається, що у разі її застосування кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати проценту ставку відповідно до умов і в порядку, установленому в кредитному договорі. На нашу думку, запровадження змінюваної процентної ставки за кредитами у такий спосіб не забезпечить конституційні права людини, які гарантуються статтею 3 Конституції України, та призведе до звуження обсягу її існуючих прав, що не допускається статтею 22 Конституції України. Адже подібне законодавче втручання у договірні відносини створює умови для зловживань банками та фінансовими установами, оскільки унеможливлює безпідставне підвищення такої ставки за договорами кредиту. Частина третя статті 1056-1 Цивільного кодексу України, в якій пропонується, що “встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемна”, не узгоджується із статтею 1054 Цивільного кодексу, оскільки кредитний договір є двостороннім та укладається між банком або іншою фінансовою установою (кредитодавцем) і позичальником. 2. Відповідно до законопроекту вносяться зміни до статті 109 Житлового кодексу України, згідно з якими дозволяється виселяти громадян з житла в адміністративному порядку на підставі “постанови прокурора”. Однак, це суперечить статті 47 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Крім того, це не притаманно прокурорському нагляду та не є повноваженнями прокуратури відповідно до статті 121 Конституції України. Проектом пропонується встановлювати можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (зміни до статі 109 Житлового кодексу України, статей 35, 40 Закону України “Про іпотеку”). Однак, це положення суперечить статтям 47 та 55 Конституції України, оскільки порушується конституційне право громадян на захист у суді. Крім того, “узаконення” делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншим органом чи посадовою особою (зміни до статей 24 та 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” щодо звернення стягнення на підставі “виконавчого напису нотаріуса”) не допускається, оскільки правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (стаття 124 Конституції України). Крім того, запровадження застосування спрощеної процедури звернення стягнення на майно позичальника, на нашу думку, створює ризики для зловживання з боку банків та фінансових установ, які можуть скористатися правовою необізнаністю споживачів, та призведе до обмеження конституційних прав громадян (стаття 64 Конституції України). 3. Змінами до частини другої статті 39 Закону України “Про іпотеку” пропонується, що “одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предмет іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення”. Однак, це положення порушує основні засади судочинства, оскільки не забезпечує рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом (стаття 129 Конституції України). Крім того, встановлення через закон “зобов’язання суду прийняти конкретне рішення” є порушенням норм статей 6 та 126 Конституції України, якими гарантується незалежність судів при прийнятті рішень. 4. Проектом пропонується встановити, що суб’єктом злочину, передбаченого статтею 222 Кримінального кодексу України, може бути будь-яка фізична особа. При цьому не враховується те, що об’єктом такого злочину, як шахрайство з фінансовими ресурсами, є встановлений законодавством порядок фінансування, кредитування і оподаткування господарської діяльності, права і законні інтереси кредиторів, а умисел винного має бути спрямованим на отримання відповідних субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків, а не на привласнення відповідних коштів. За наявності мети подальшого привласнення отриманих коштів такі дії слід розглядати, як замах на злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Проте, із усіх перелічених у диспозиції частини першої статті 222 КК України видів допомоги фізичній особі, яка не є суб’єктом господарської діяльності, може надаватися лише субсидія та грошовий чи товарний кредит. При цьому для їх отримання до вказаних органів необхідно подати цілу низку документів, які підтверджують право такої особи на субсидію чи кредит, які підлягають обов’язковій перевірці. Разом з тим, на нашу думку, саме по собі подання фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, до відповідних органів державної влади чи фінансових установ завідомо неправдивої інформації не є суспільно-небезпечним діянням, а отже, в силу вимог частини другої статті 11 Кримінального кодексу України, не може визнаватися злочином. Кримінальна відповідальність за такі діяння може наставати лише у разі пред’явлення підроблених документів (стаття 358 КК). Крім того, безпосереднє визначення у диспозиції частини першої статті 222 Кримінального кодексу України будь-якої фізичної особи, як суб’єкта злочину не узгоджується з частиною першою статті 18 Кримінального кодексу України, відповідно до якої суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Щодо доповнення складу злочину, передбаченого частиною першою статті 388 Кримінального кодексу України, таким предметом, як заставлене майно, необхідно зауважити. Відповідно до статей 19, 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором, та має право за рахунок заставного майна задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, а у випадках, передбачених законом чи договором, – неустойку. Тобто, у будь-якому разі такі діяння щодо заставленого майна, як розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення тощо будуть визнаватися кримінально-караним діянням, передбаченим статтею 388 КК України, лише після того, як у встановленому чинним законодавством України порядку на таке майно буде накладено арешт, воно буду описане чи визнано таким, що підлягає конфіскації відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Якщо ж таких процесуальних дій щодо вказаного майна здійснено не було, зазначені вище діяння щодо заставленого майна не можуть визнаватися злочином, тим більше, проти правосуддя. Такі дії будуть не чим іншим, як порушенням зобов’язань, що випливають із договору застави, і які тягнутимуть за собою відповідні санкції, передбачені таким договором. Враховуючи зазначене, запропоновані зміни, на нашу думку, не відповідають положенням Конституції України в контексті гарантій, передбачених частиною другою статті 58 Конституції України. 5. Зміни до частини п’ятої статті 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в частині встановлення відповідальності “згідно із законодавством” суперечать статті 92 Конституції України, оскільки виключно законами визначаються засади цивільно-правової відповідальності. 6. Низка положень проекту не стосується відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг, оскільки регулює відносини загального характеру. Так, наприклад, зміни до статей 104 та 109 Цивільного кодексу України, направлені на врегулювання відносин щодо припинення юридичної особи; зміни до статті 1277 Цивільного кодексу України щодо визнання спадщини відумерлою тощо. Зазначимо, що зміни до статті 104 Цивільного кодексу України, відповідно до яких “особливості припинення банку як юридичної особи встановлюється законом”, потребують узгодження із чинною частиною першою цієї статті, за якою не заборонено визначати особливості припинення окремих видів юридичних осіб у спеціальних законах, які регулюють їх діяльність. Тому, на нашу думку, такі зміни недоцільно вносити до зазначеної статті. Крім того, на нашу думку, зміни до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” доцільно розглядати в контексті проекту Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (реєстраційний №8531) (нова редакція Закону). 7. Всупереч вимогам статті 116 Регламенту Верховної Ради України, за якою пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу, запропоновано внести зміни до статей 41 та 49 Закону України “Про іпотеку”, а також статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та статті 61 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, які не були предметом розгляду Верховною Радою України у першому читанні. 8. Пункт 1 розділу ІІІ проекту, за яким “цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем опублікування”, потребує узгодження із статтею 58 Конституції України та статтею 5 Цивільного кодексу України, відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Зважаючи на характер новацій, цей Розділ проекту необхідно доповнити формулюванням такого змісту: “Дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності. До того ж зауважуємо, що положення розділу ІII проекту щодо визначення термінів набрання чинності цим Законом (з дня, наступного за днем його опублікування) та приведення Кабінетом Міністрів України та Національним банком України своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом (у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом) є юридично некоректними, оскільки реалізація норм Закону ставиться в залежність від прийняття у майбутньому підзаконних актів. Проект також потребує суттєвого техніко-юридичного доопрацювання. Висновок: законопроект, у тому числі з огляду на вимоги статті 116 Регламенту Верховної Ради України, потребує системного доопрацювання перед внесенням на розгляд Верховної Ради України. Заступник керівника Головного управління А. НИЖНИК

Банки та їх клієнти – баланс інтересів? На цьому тижні у Верховній Раді України заплановано розгляд у другому читанні законопроекту № 7351 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правовідносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг». Документ розроблений за участі НБУ та є довгоочікуваним для банківської спільноти. Представники банківських установ аргументують наявність «золотої середини» в законопроекті, коли у виграші будуть і банкіри, і їх клієнти. Спробуємо ще раз розібратися чи це так. Основні положення законопроекту яскраво демонструють головну мету банківських установ на початку вже нової хвилі масового споживчого кредитування – встановлення механізму спрощеного позасудового стягнення майна боржників. Цей механізм формується на основі вдосконалення процедури стягнення майна, в тому числі житла, згідно з відповідними положеннями у кредитному договорі, а також застосовуючи виконавчий напис нотаріуса. Це означає, що банк і нотаріус в тандемі будуть здійснювати правосуддя. Звичайно, за таких умов позичальник позбувається будь-якої можливості захисту своїх прав у суді, що є грубим порушенням ст. ст. 47, 55, 124 Конституції України. А щодо застосування банківського позасудового вирішення питань, тут безмежна однобокість гарантована. Наприклад, лише Верховний Суд України зупинив процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири - для задоволення грошових вимог банку у розмірі 140 тисяч гривень, з яких заборгованість за кредитом складала 756 грн., а решта – 133 тисячі грн. – штрафні санкції (!) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9890257). За мізерну заборгованість людину мало не залишили без житла, навісивши ефемерні штрафи, які порахував комп’ютер. Такі випадки непоодинокі - це нинішня практика без дієвого контролю банківських установ та без будь-якого захисту прав людини. То про яку позасудову процедуру звернення стягнення майна йде мова, хто проконтролює діяльність банківських установ і хто захистить права людини? Законопроект лише поглиблює та цементує безправність людей, щодо захисту своїх майнових прав. І не лише заставленого майна! Положення Цивільного Кодексу України та Закону України «Про іпотеку» зазначають, що відповідальність позичальника не обмежується предметом іпотеки. Банки мають право вимагати отримання коштів після реалізації предмету іпотеки з іншого майна боржника, якщо сума, що одержана від реалізації предмету іпотеки, не покриває вимог іпотекодержателя. Тобто, при іпотечному кредитуванні позичальник, фактично, відповідає перед кредитором не лише предметом іпотеки, а всім своїм майном, чого, до речі, немає в жодній країні з розвиненим іпотечним кредитуванням. А які вимоги з’являються в іпотекодержателя демонструє вищезгаданий приклад зі штрафами. Таким чином, надмірне спрощення процедури стягнення майна, що пропонується у законопроекті, несе пряму загрозу усьому майну споживача . Тут слід згадати, що в Україні, через різку девальвацію гривні, на українських позичальників було покладено близько 180 мільярдів гривень додаткових боргів, покриття яких цілком ймовірно вимагатиме стягнення додаткового майна позичальників та їх поручителів за кредитними договорами. Окремо слід відзначити положення законопроекту щодо отримання права банками надавати інформацію про позичальників, що є банківською таємницею, третім особам (читай колекторам та іншим партнерам банків по стягуванню майна). Все правильно, банкам необхідно довершити ланцюжок для швидкого вирішення питання по стягненню людського майна. Тому треба законодавчо закріпити право банку діяти одноосібно з партнерами по стягуванню майна позичальників. Конституційні права людини знову не стануть перешкодою заради спасіння банківської системи України. А що ж дає законопроект клієнтам банківських установ для встановлення так потрібного балансу інтересів? Згідно з документом, банки зобов’язані надати позичальникам повну інформацію щодо сукупної вартості кредиту, включаючи процентну ставку та інші платежі. Одну хвилинку. А хіба ці вимоги вже не існують у нашому законодавстві та які банки мали б дотримуватися вже зараз? Положення Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 11, а також «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», що затверджені постановою НБУ №168 від 10.05.2007 на виконання цього ж Закону, чітко зобов’язують банки надавати споживачам інформацію про сукупну вартість кредиту. Більше того, згадані Правила зобов’зують банки надавати клієнтам також інформацію про графік платежів по кредиту, процентам на весь період кредиту для забезпечення позичальникам можливості приймати виважені рішення. Інша справа, банки не виконували приписів законодавства, а тепер цим «балансують» в обговорюваному законопроекті. Також особливою «привілегією» для позичальників у документі є положення про те, що банк має право на декілька нових шляхів реструктуризації боргів, тобто залишає позичальникам лише великі сподівання на доброту банкірів. За умови вишколеного механізму позасудового стягнення майна, людям сподіватися на цю доброту в реальності не варто. Іншим «відчутним» кроком на зустріч позичальникам у документі є заборона валютного кредитування. Не вдаючись у подробиці законності обслуговування населенням таких кредитів, слід відзначити наступне. Банки і без законодавчих заборон вже не ризикують займатися сумнівним валютним споживчим кредитуванням, очевидно, усвідомивши великий урок попереднього кредитного буму , а також досвід наших сусідів, які не допускали валютних кредитів клієнтам без валютних надходжень. Єдиним хоч невеликим полегшенням для банківських клієнтів у законопроекті передбачається заборона на встановлення банками будь-яких штрафів при достроковому погашенні кредитів. Тут запрацювало відоме правило – можна трішки поступитися заради більшого. Дуже знаковим є підхід щодо відповідальності кредиторів та їх клієнтів у законопроекті. Якщо посилення відповідальності, в тому числі кримінальної, споживачів фінансових послуг є наріжним каменем документу, то відповідальність банків за свої можливі не правові дії не згадується у жодному його пункті чи положенні. І останнє. Стало відомо, що наприкінці минулого тижня три народних депутати Верховної Ради України подали пропозиції до обговорюваного законопроекту, які мають на меті істотно обмежити дію Закону України «Про захист прав споживачів». А саме, депутати, очевидно, активно співпрацюючи з банками, пропонують виключити питання кредитів на нерухомість (житлову нерухомість) з-під регулювання Закону України «Про захист прав споживачів». Цим буде підведена риска для існування повної беззахисності мільйонів громадян перед кредиторами. В такому випадку проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» втрачає будь-який сенс та лише призведе до соціально-правової незахищеності населення і нових людських страждань. Тоді краще у черговий раз змінити назву законопроекту. Скажімо, назвати так – Про забезпечення умов для прибуткового банківського бізнесу за рахунок зменшення конституційних прав громадян. Мирослава Муляр Юрист, правозахисник 05.07.2011

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ГРОМАДСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ НАШ ЗАХИСТ Зареєстровано Міністерством юстиції України (св-во № 3224 ) Україна, м. Київ, вул. Немировича-Данченка 5, кв. 19 Тел. 0632419436 30.06.2011 Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Хомутинніку В.Ю. Шановний Віталію Юрійовичу! Засвідчуючи Вам свою повагу, надсилаємо повторно наші зауваження та пропозиції щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», реєстраційний номер 7351. Документ знаходиться на стадії підготовки до другого читання в Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. Положення законопроекту серйозно порушують права громадян, які гарантовані їм Конституцією України - право на правосуддя, право на житло, право на конфіденційність інформації. Згідно зі ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Положення законопроекту суттєво порушують конституційні права громадян. Документ передбачає встановлення механізму спрощеного позасудового стягнення майна боржників. Цей механізм формується на основі вдосконалення процедури стягнення майна згідно з відповідними положеннями у кредитному договорі, а також застосовуючи виконавчий напис нотаріуса. У такому випадку позичальник позбувається будь-якої можливості свого захисту у суді, що є порушенням ст.. Конституції України. Як свідчить світова практика, з метою справедливого захисту прав споживачів фінансових послуг, у справах зі споживачами єдиним правильним шляхом у випадку взаємовідносин з кредиторами є звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є житлова нерухомість, на підставі рішення суду. Встановлювати можливість звернення стягнення на підставі договору спричинятиме зловживання з боку фінансових установ, які користуватимуться тим, що споживачі не обізнані з тонкощами законодавства та поки що в державі відсутні відповідні контролюючі органи у взаєминах між кредиторами та населенням. Зміст кредитних договорів, до яких може бути примушений споживач, ніким не контролюється. Виконавчий напис нотаріуса є спрощеною процедурою, пережитком радянського законодавства. У такому випадку споживач, фактично, буде позбавлений можливості розгляду своєї справи судом, що є антиконституційним. Нам стало відомо, що народні депутати Верховної Ради України С.М. Аржевітін, Ю.А. Кармазін, Є.І. Царьков подали пропозиції до законопроекту для розгляду у другому читанні, які мають на меті істотно обмежити дію Закону України «Про захист прав споживачів». А саме, згадані народні депутати відверто «проштовхують» банківське антисоціальне замовлення виключити кредити на нерухомість (житлову нерухомість) з-під регулювання Закону України «Про захист прав споживачів». Мета цього замовлення єдина – забезпечити беззахисність мільйонів громадян перед кредиторами, чия часто незаконна, безконтрольна та аморальна діяльність по відношенню до споживачів фінансових послуг досі демонструється на практиці від початку кризи. Взагалі, виключення кредитів на житлову нерухомість з регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» повністю нівелює ідею встановлення балансу інтересів кредиторів та споживачів фінансових послуг. В такому випадку проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» втрачає будь-який сенс та лише призведе до соціально-правової незахищеності населення, нових людських страждань і соціального вибуху. Голова правління С. А. Григорян. _______________________________________________________________ ЗАХИСТИМО СЕБЕ САМІ !

ВГО "Наш Захист"

Если вы знаете решение проблемы за 2500 гривен и 50 человек приходи к нам в организацию и раскройте секрет, мы заплатим больше, а то уже 3 года борьбы и намного большее количество денег потрачено, а результата нет.

Единственно верное решение в данной ситуации тянуть время, собирать деньги, и конечный результат – выкуп своего кредита у банка с дисконтом или покупка аналогичного имущества.

Банкиры хотят запустить второй круг валютного беспредела. Наша задача не допустить этот сценарий. По этому в 10-00 мы проводим митинг «валютные кредиты вне закона». 31 травня 2011 р. об 11:00, в приміщенні зали засідань Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики за адресою: м. Київ, вул. Липська, 3, відбудеться круглий стіл на тему: "Проблеми валютних кредитів" Валютні кредити - загроза економічної та територіальної незалежності України. Учасники круглого столу проаналізують кризову ситуацю у фінансовій сфері України в аспекті захисту прав споживачів фінансових послуг. Також мова піде про проблеми розвитку реального сектору економіки, іпотеку та банкрутство Фізичних осіб. Справки по телефону: 0632419436 [email protected]