nameless
-
Число публикаций
1255 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы nameless
-
-
А какой тогда это кредит?
Ладно, по другому. Что если теперь подать иск на недействительность ввиду обмана - невозможность потратить на личные нужны этот кредит, т.к. решением суда установлено что нельзя?
" стягнуто з відповідача на користь Банку 13666,42 грн. за кредитом, штраф 3956,58 грн., 12477,23 грн. по пені, та судові витрати по сплаті третейського збору в сумі 10 грн." - а чё в гривне?????? это ж валютный кредит?
-
Читал-читал, за что посадили - не понял. Кончился контракт, Россия сказала: 450. Тимошенко сказала "угу".
Ну? Надо было говорить "нет"? И ждать зимы?
"вчинила дії, які явно виходили за межі наданих їй прав та повноважень" - Тогда другой вопрос, если она неуполномочена такое делать, и её действия незаконны, тогда весь газ который Украина получила от России - получен Безосновательно, т.к. договор недействительный?
И опять-же, почему на этом суде не было Путина, как стороны переговоров?
-
Юрий, практика иная складывается.
В договоре кредита сказано: платит проценты до выполнения обязательства - и какой-нибуть год далёкий. То что есть решение о взыскании всей суммы, не значит что договор выполнен или расторгнут. Договор действует до его выполнения - возврата всей суммы в установленный срок или до расторжения. Расторжение нужно отдельно добиваться.
Вы правы по сути, но практика иная.
Насчёт советов ГИС: - на машину не ведитесь, это ж уголовка. А наличие счёта - это да, это источник.
Про Ипотеку - банк попробует получить всё что есть с вас, а когда будет ясно что ничего нет, то инициирует продажу квартиры.
Если её не продадут после аукционов (повторных после несостоявшихся, т.к. никто не хотел покупать), ипотека прекращается. Но тут начинается другая песня.
Банковские сотрудники будут пропихивать на аукционы своих подельников, которые захотят по дешёвке купить хату. Потому на первый аукцион никто не прийдёт, ГИС поможет. А на повторный, когда будет продажа со скидкой - налетят все кому не лень, но обычно - избранные, или от банка, или от ГИС.
Нужно дабы или квартиру продали честно по рыночной цене, или дабы никто не купил. 1 - нада ГИС просить, 2-е нужно вспоминать кто из родичей в УБОП работает, и всех "желающих" купить нашарка - навестить.
Есть ещё одно - срок оценки ГИС - 6мес. Если оценка старше, а торги проводятся по устарелой оценке - их можно оспорить и признать недействительными, тогда опять всё по новому кругу. Если гис будет постоянно "тупить", то продавать могут годами. Но банк обычно, начинает ябядничать на ГИС, и сильно долго "тупить" не получится.
Есть ещё такое: вы можете вступить суд по какому-либо поводу, который изменит обстоятельства, на основании которых вам присудили долг. Тогда по вновь выявленным обстоятелствам, решение будет отменено, и постановлено новое, и опять всё заново.
Тянуть можно, но нужна помошь спеца. Чем скорее найдёте - тем лучше.
-
Совсем с дуба рухнули......
Не, я то согласен что неможет впринципе, но как они такое ляпнуть могли????
Га, теперь ВСУ напишет: кредит может выдаваться в валюте, но иск удовлетворить
Ну, или если жопашники, то напишут: "выдаваться может, но третейский суд всё верно порешал".Ну или если вдруг это провакация - напишут: "не может выдаваться в ин. валюте", и тогда все валютные кредиты перестанут рассматривать как потребительские, соответственно перестанут применять к ним нормы ЗУ "о защите прав потребиелей".
Короче тут или кино-ляп, или спланированная провокация.
-
Так уже ж есть постановы веховной рады о том, что НБУ профукал стабильность, и виноватый в этом.
А толку?
-
Ну, в данном случае, это спокойствие сильных и агрессия слабых.
Вилы не помогут, у них танки и армия. Это называется государство. Нас просто приучили с 2004 к демократии и правовому государству, но теперь отучают.
Попробовать можно написать заявление о разьяснении решения по сути. У них это не выйдет. Или опять напишут какую-то лажу.
Правда пересмотром решения тут не пахнет. Кассацию я бы не подавал. Это всех утопит.
-
заведомо неправосудное решение.
только вот ничего им за это не будет.
Расстройство желудка какое-то. Всем понятно что незаконно, в законе написано, что это незаконно, а суд пишет что законно
Давайте подитожим что ж говорит ЗАКОН:
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" - відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та договором між клієнтом та банком. Тобто, умови договору та дії банку мають здійснюватись у рамках дозволених законом меж.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог актів цивільного законодавства.
ч.3 ст. 6 ЦК України встановила, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.
Згідно ч.3 ст. 5 Господарського кодексу України, банк повинен здійснювати діяльність в межах встановленого правового порядку, з обов’язковим додержанням вимог законодавства. Тобто Банк, як фінансова установа може здійснювати лише ту діяльність, що прямо дозволена законом.
Стаття 193 ЦК України вказує, що види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом.
Відповідно ст. 1 Декрету КМУ № 15-93 валютними цінностями є іноземна валюта. Таким чином, правочин, де використовується іноземна валюта - не можна вчиняти на власний розсуд, а лише за порядком, визначеним законом.
Таким чином, в законі прямо вказано про те, що при укладанні договору, сторони не можуть визначити умови інакше, якщо в законі прямо вказано порядок та правила вчинення правочину та його умов.
Виходячи із редакції ч. 1 ст. 1046, ст. 1054 Цивільного кодексу України грошові кошти передаються кредитодавцем позичальнику у власність, однак останній зобов'язується повернути таку ж кількість коштів та сплатити винагороду за надання фінансової послуги - проценти.
Між тим, ст. 1054 ЦК України передбачає визначення кредитного договору та не врегульовує правовідносини між сторонами договору.
Ст. 524 Цивільного кодексу України імперативно вимагає визначення договірного зобов’язання у гривні.
Ст. 533 Цивільного кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р., валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні.
Відповідно ст. 192 Цивільного кодексу – національна валюта є єдиним законним засобом платежу.
Отже, вираження та виконання зобов’язання за договорами в Україні здійснюється у національній валюті країни – гривні. Зобов’язання може бути виражено іноземною валютою та/чи виконане нею виключно у випадку, коли закон прямо дозволяє такі дії.
Можливість виразити зобов’язання іноземною валютою надає Господарський кодекс, у випадку зовнішньоекономічного контракту або міжнародного договору, Указ Президента від 27.06.99 та Постанова НБУ №270 при наданні кредиту нерезиденту, які не стосується оспорюваного договору.
Зобов’язання для Позичальника виражене у спосіб, що суперечить закону.
Виконувати зобов’язання Позичальник повинен у спосіб, що суперечить закону.
Позичальник не може брати на себе зобов’язання у іноземній валюті, проводити розрахунки у готівковій іноземній валюті, не має за законом права вчиняти дії з валютними цінностями, що передбачені договором.
Згідно ст. 13 Цивільного кодексу України, цивільні права за договором здійснюються особою у межах, наданих актами цивільного законодавства. Тобто не можна вчиняти дії, які обмежені законом, а операції з валютними цінностями є обмеженими.
Отже недодержані вимоги ч.1 ст. 203 ЦК України, що за приписом ч.1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності.
Відповідно Узагальненням, наданим ВСУ від 24.11.2008р, виходячи з буквального тлумачення норм статей 4 та 203 ЦК, зміст правочину має відповідати: ЦК; іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК; актам Президента України у випадках, встановлених Конституцією; постановам Кабінету Міністрів України та законом. Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції. Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами правочину має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. Суди повинні з’ясувати дотримання сторонами вимог, які є необхідними для чинності правочину (частини 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК).
Ну - а дальше ВОПРОС ПРОФПРИГОДНОСТИ СУДЕЙ
-
absolut и nameless сильно грамотные? назовите пункт Инстукции о нотариальных действиях где это указано!
п.с. в Инструкции есть отдельный "РОЗДІЛ 25
ВИДАЧА СВІДОЦТВА ПРО ПРИДБАННЯ АРЕШТОВАНОГО НЕРУХОМОГО МАЙНА, А ТАКОЖ ЗАСТАВЛЕНОГО МАЙНА З ПУБЛІЧНИХ ТОРГІВ (АУКЦІОНІВ). ВИДАЧА СВІДОЦТВА ПРО ПРИДБАННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ ІПОТЕКИ"
245. Свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів видається нотаріусом на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
246. Свідоцтво про придбання заставленого майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта (копії затвердженого суддею акта) про проведений аукціон. Складений організатором аукціону акт про проведений аукціон подається на затвердження нотаріусу, який вчинив виконавчий напис про необхідність звернення стягнення на заставлене майно, або який прийняв рішення.
249. Видача свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, здійснюється нотаріусом за місцем знаходження такого майна на підставі копії складеного державним виконавцем акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником (заступником начальника) органу державної виконавчої служби.
что то я не вижу здесь извлечения!
то чего нет, это самовольное строительство - когда нет регистрации в БТИ, вот тогда и нечего продать.
"сильноумный", и не увидишь.
Но можно оспорить акт как несоответствующий. А вообще - как ты себе это представляешь, без вытяга? - в ипотеку заложили дом. Он развалился нафик, в фхлам, вообще.... в пыль! и чё, продадут такое под видом ДОМ по ул.****, лит.А-1,? Хотел бы посмотреть на такое.
-
ничерта не понял.
И где ж "развал" нормы?
Где сказанно, что можно обязательство в баксах выражать для физика?
-
перепланировка (незаконная) меняет всё.подтверждено практикой и даже хвалённый примат банк ничего не смог сделать.ни один нотарь пальцем не пошевелил без вытяга из реестра прав властности на нерухомо майно.более того согласно законодательства если есть отметка в инвентарном деле о переплане-для бти этого обьекта просто нет и вытяг не выдаётся.просто надо это сделать гораздо ранее чем пройдут торги и поставить в инвентарное дело соответствующую надпись.
аналогичноая информация. Для оформления нотариусом нужен вытяг из реестра, который дёается ПОСЛЕ выхода техника. Если техник увидел на там унизаз или стенку - в вытяге отказывают.
-
мемориальный ордер потому-что есть доказательством. Но у НАС их нет и быть неможет, т .к. по валюте их не дают, т.к. валюту давать из кассы вообще нельзя
-
Я конечшно перепрошую шо перебиваю крик души, но надо что-то делать....
На правах топикстартера попрошу помощи и идей по своей ситуации.
Сегодня получил на руки ухвалу апеляшки.
Там написано: суд установил, что по договору (нет даты, номера) банк 2*** баксов. Заёмщик растакой, не платит.
Суд верно решил, что нада взыскать, т.к. нада платить.
По расчётам даным банком - нада взыскать 3*** баксов.
И.. усё
Даже маразма никакого нет! Эволюционируют однако.В конце дописали, что математическая ошибка в решении суда связанна с тем, что суд забыл внести пеню в размере 4000 баксов, потому и не сходится взыскиваемые проценты и тело с итоговой суммой. Теперь хоть ясно почему не сходислось.
Сижу слушаю диск с записью:
я чётко говорю - договор не подписывали, ни этой датой ни на эту сумму. Судья перебивает - трясёт договором который подписывали другого числа на другую сумму - и говорит - так от подпись! Я поясняю что это другой договор, и отличается суммой и датой от договора, на который ссылается Истец.
Суд српашивает истца - тот отвечает что обратился в суд, т.к. 05.05.07 был заключён договор на 1*** доларов, банк дал денег - и ответчик не платит. Нада взыскать 3*** баксов.
Я ж опять говорю - пол "епона ж мать!". Суд на это спрашивает Истца - сколько вы дали? - ответ "Незнаю". Когда и как - "нет информации". Вы доллары дали? - "да". Сколько - "я незнаю"..... В автосалон доллары дали???? - "нет.... переводом.." - Сколько? - "извините, незнаю".
Тут я опять излагаю всё что думаю.
В итоге - суд на всё забил, написал всё верно взыскали.
Таким образом имеем факт: Есть иск где указан один договор на одну сумму, а взыскано с по другому договору на другую сумму, который в материалах дела. В апелляции Истец подтвердил что хотел взыскать именно по тому договору, что в иске. Я подтвердил что такой договор не заключали.
В итоге - ничего, Ухвала - "отказать".
На нарушение норм 524, 192 и т.д - нуль реакции, на осутсвие доказательств - нуль реакции, на не те исковые требования - тоже.
Пишу кассацию - нада помошь в мыслячь КАК изложить весь этот срач?
-
"Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються. "
ст. 32 Зу Про НБУ.
Толкуем:
оборот на территории Украины иных денежных едениц - Запрещён.
-
А по сути иска, я бы подал так:
Згідно законодавства ціна або сума договору є фінансовим зобов’язанням сторін договору.
Визначення грошової суми є фінансовим зобов’язанням відповідно норм ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України. Ст. 180 Господарського кодексу України вимагає погодити предмет, ціну, строк дії договору.
Ст. 189 Господарського кодексу України встановлює, що ціна зазначається у договорі у гривнях.
Ст. 198 Господарського кодексу України встановлює, що зобов’язання виражається та виконується у гривнях. Зобов’язання може бути виконане у іноземній валюті, якщо сторони договору мають право виражати та виконувати зобов’язання у іноземній валюті відповідно закону, що надає таке право.
Ст. 524 Цивільного кодексу України імперативно вимагає визначення договірного зобов’язання у гривні.
Ст. 533 Цивільного кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про Національний банк України" встановлює, що обіг і використання, як засобу платежу, на території України інших грошових одиниць, окрім національної, забороняються.
Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р., валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України.
Відповідно ст. 192 Цивільного кодексу – Гроші, Грошові кошти – це національна валюта, що є платіжним засобом та є єдиним законним засобом платежу.
Отже, вираження та виконання зобов’язання за договорами в Україні здійснюється у національній валюті країни – гривні. Зобов’язання може бути виражено іноземною валютою та виконане нею виключно у випадку, коли закон прямо дозволяє такі дії.
Можливість виразити зобов’язання іноземною валютою надає Господарський кодекс, у випадку зовнішньоекономічного контракту або міжнародного договору, Указ Президента від 27.06.99 та Постанова НБУ №270 при наданні кредиту нерезиденту, які теж не стосується оспорюваного договору.
Тобто, незаконними є вимоги цього конкретного договору з вираження зобов’язання у доларах США. Ця позиція також підтверджується листом Державної інспекції по контролю за цінами від 06.08.2009 р. N 200/7-10/3269, листом Державного комітету України з питань регуляторної політики 21.12.2007 № 9563/0/2, листом Міністерства Економіки України від 01.06.2009 г. N 3802-25/202, Листом Міністерства Юстиції від 12.03.2007 № 20-5-132.
Суттєвою умовою договору є зобов’язання сторін та порядок розрахунків.
Іноземна валюта класифікується Національним банком України на три групи за класифікатором іноземних валют, затверджених Постановою Правління Національного банку України 04.02.98 N 34. Долар США відноситься до 1 групи Вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями.
На сьогодні усі винятки з цього правила встановлені Національним банком України у статті 6 „Правил використання готівкової іноземної валюти на території України”, затверджених Постановою Правління Національного банку України 30.05.2007 N 200, яка встановлює порядок використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу у виключних випадках, на територіях митниць, морських суден, тощо. Розрахунків у валюті за кредитними договорами, як і за будь-якими фінансовими зобов’язаннями між резидентами України постановою не передбачено, оскільки такі розрахунки недозволені без отримання спеціальних ліцензій на спеціальних умовах, якщо такі операції взагалі передбачені діючим законодавством.
Ст. 2 Декрету КМУ №15-93 встановлює, що резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України встановлюються статус іноземних валют на території України.
Стаття 193 ЦК України вказує, що 1. Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом.
Відповідно ст. 1 Декрету КМУ № 15-93 валютними цінностями є іноземна валюта, інші фінансові та банківські документи, виражені в іноземній валюті.
Відповідно ст. 192 Цивільного кодексу – іноземна валюта може використовуватись виключно у випадках, встановлених виключно законом.
Ст. 533 Цивільного кодексу України встановлює, що використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Таким чином, використання валютних цінностей, іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті за правочином при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, прямо встановлених законом, а обіг іноземної валюти на території України є забороненим.
Отже, якщо діючим в Україні законодавством не дозволені розрахунки на території України за зобов’язаннями між резидентами України у іноземній валюті, то такі розрахунки є незаконними.
Закон України "Про банки і банківську діяльність" не містить таких випадків, порядку та умов використання іноземної валюти на території України за зобов’язаннями, за яких сторони оспорюваного договору могли б допустити до виконання договору.
Розрахунки у іноземній валюті за товари та послуги на території України між резидентами, встановлені оспорюваним договором, також недозволені Законом „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, що є одним з єдиних законів, який регулює розрахунки в іноземній валюті.
И на этом как-бы точка. Остаётся только вопрос в судебной системе Гондурасии.
-
Узагальненням судової практики від 7 жовтня 2010 року.: „При вирішенні питань про розподіл судових витрат у таких справах слід виходити з вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93, Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затв. наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15. Положення ч. 2 ст. 7 зазначеного Декрету про те, що з позовів, що подаються до суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті, до правовідносин між резидентами не застосовуються.”
-
+1
Вернее как, обязаны пересмотреть только если вас не уведомили.
Но при этом есть лазейка - если направили письмо по месту прописки - а вы не забираете его, то - это ваши проблемы.
Что касается перепланировок - во первых, их сделали до изменения в УК, а во вторых - это не порча имущества, а улучшение!
-
не мешаю?
-
так всё-же, имеем отказное решение, где замежду прочим указано, что по договору истец получил денег.
Но по сути решения нигде об этом не говорится, неуказывается как и когда получил, вообще разбирательства нет по этому поводу, ис к был по потребителям.
Т.е. просто написали вместо "подписал договор по которому банк даёт денег" - написали "подписали договор, по которому истец получил денег", т.е. неверно взяли строчку с иска, где указывалось что "подписан договор, по которому банк обязался передать денег".
Отакая засада. Апелляция оставила отказ в силе, ну и текстовка осталась та же. Теперь мне получается доказывай не-доказывай, судись-не судись - всё? Приехали? Весь план и все иски - до одного места?
Антирейд - было ли такое в практике, т.к. вроде бы есть решение с теми же сторонами, где типа установлено что денег получил, но как-то выбороли правду?
Вот текст:
"В обґрунтування позову позивач в судовому засіданні пояснив, що згідно з п. 2 договору кредитування, який укладений між ********* та закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк», правонаступником якого є відповідач, він отримав кредит у розмірі 30000 доларів США з терміном погашення до 10 грудня 2013 року.
Но плин, не говорил я такого, и в иске так не писал, писал что неполучал баксів, получил 174000 грн
-
Согласен. Суды не защищают наши права, потому нужно жарить банки как только можно, забив на всячие потуги совести найти с ними общий язык.
Банки - это мошенники чистой воды.
Насчёт практики по квартирам - всегда интересовал вопрос, заказывает ли ГИС выписку из БТИ перед продажей обекта? Раньше витала мысль с вопросом: А если планировку поменять? БТИ не даст вытяг, т.к. самовольное перепланирование/реконструкция. И получается продать никак....
Насчёт практики по нежилиым магазинам - если есть договор аренды, и тут банк забирает магазин - можно ли арендатору указывая на его право аренды - пользования, которое никто не отменял, сидеть там и посылать всех?
что касается автомобилей - то перед тем как их заберёт ГИС на реальизацию, они могут быть неисправны настолько, что даже заводиться не будут.
Например вы можете не чинить такое авто - у вас может не быть бамперов, крыльев, колёс, аккумулятора, фар, двигателя и КПП. Всё это может быть сломано, и не починено т.к. денег нет, или нет желания чинить то, что заберут. Впринципе если у вас есть друзья - они могут купить такое "чудо"-авто за копейки на торгах, если вы вдруг вспомните, что бампера и прочие детали впринципе-то рабочие, а впросто поторопились их выкинуть, а тут как на удачу - тем где вы их выкинули, они ещё лежат.
.Мошенникам - меньше денег, другу - авто за пол цены.
Был случай - недавно ГИС вместо авто забрало один кузов, и-то без дверей и ляды. Купил сие щастье дедушка заёмщика за 11 000 грн. А через месяц видел он заёмщика, который катается на целой машине по доверенности от деда.
Вот такой дед - молодец, собрал всё заново, а что - имеет право, что нашёл, что купил... прикрутил - и новое авто. Ну а внука куда девать - дал покататься.... -
Не обращай внимание на этих сволочей, они за свои 2000 грн зарплаты мать родную продадут.
У меня есть конкретный вопрос по делу ещё.
Суд при вынесении решения ссылался на то, что в решении суда по иску об отказе в признании нарушений по потребителям, в мотивировочной части написал:
"суд установил, что такого-то числа был заключён договор, по которому истец получил столько-то денег." Я сначала не придал этому значения, но теперь банкиры носятся походу с этой мотивировокй.
Получается что по сути там должно бытьб написано: "по которому банк обязуется передать столько-то денег", но напиали "передал".
В самом решении бальше этот момент никак не расписан, наоборот сказанно вначале, что обратился истец, и пояснил, что "банк дал денег", хотя в иске написанно "банк обязался дать денег".
Короче - прижали крепко.
Решения вступли в силу.
В итоге получилось, что меня обыграли благодоря вот такой вот трактовке. Но это ж брэхня - суд не устанавливал что денег таки дали, и тем-более я как истец не писал что я получил их.
Правосудие?
Может есть какие мысли как можно отбить ссылки банка в иске на взыскание на эту строчку в мотивировке решения по отказу по потребителям?
Или может как-то можно обжаловать эту часть мотивировки, но я незнаю как - сроки вышли, обжалование было в целом, проиграли.
-
как вы думаете, когда судья не умеет считать (задолженность, которая математически не сходится по решению суда, где взыскать 40000, из них тело 30000, проценты 8200, и пеня 120 ну никак не 40 000), это нарушено какое право - процессуальное или материальное?
У нас оказывается считать не умеет не только месный, но и апел суд. Ещё наш апел суд мне заявил, что я не могу ходотайствовать про изучение доказательств, но могу ходотайствовать про то, какой ручкой писать, сидя или стоя
Глупые у них шутки.А в касации ВССУ очень часто пишет про "необгрунтовано" и отказывает в касации, НО!
Есть же ст.328 - ч. 4. Неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обґрунтованості касаційної скарги.
Внимание вопрос - а, блин, мать-его-итить, кто ж определяет неправиьное применение или нарушения?
Гандурасия..
-
Засідання 01 листопада 2011 року заседание Высшей рады юстиции
Рассмотрены куча жалоб Арбузова (НБУ), и Азарова на судей которые принимали решения в пользу людей по кредитам, в том числе нашемевшие дела суда одессы и печерского по ОТП.
Судей не уволили, но ФАКТ давления на лицо.
-
а кассация?
У нас кассация кастрированная, часто.
Читают дело 2 минуты помошники, если что-то непонятно - судья читает ещё 2, потом если вдруг зашёл кто в гости и влом писать что-то: "отказать, нэма пыдстав".
Я говорю не о том, я говорю вот о чём:
берёшь решение, читаешь, и понимаешь - нарушен закон. Сильно. А суд не видит этого. Вообще - "суд" как собирательное понятие - 1, апел, и Вссу.
Но "суслик то есть!", никуда не делся.
-
Кассацию то я напишу.... вы шо думаете
Просто в таких сутациях, когда идёт ПОДМЕНА, - вроде как нет никаких нарушений.
И когда в ухвале апелляции нет ни слова по твоим возражениям, т.е. оснований по которым при просишь отменить рещение 1-е, то ВССУ и рассматривать нечего....
Как-бы заложники получаемся.
Если суд написал - не оспариваем расчёт - всё....
Если суд написал что "апелянт указывал на то, что считает незаконным выдачу валюты банком" - похер, что ты писал про расчёты,
...ну и по списку до безконечности.
У меня таких решений стопка - и графики есть, где их нет физически, и договоры страховки залога, которых нет... ВССУ просто бортует "пыдстав нэма" у них
Насчёт текстовой распечатки - узнаю завтра.
Определение ВССУГУД об отказе Приватбанку в обращении взыскания и выселении
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Та неверю. Походу хата - родича судьи.
Или повезло, суд таки почитал закон и пояснения человека.