nameless
-
Число публикаций
1255 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы nameless
-
-
Здравствуте всем.У меня теперь каку заемщика вопрос.Я проиграла суд первой инстанции и апелляцию 11 октября по недейст.валютного кредита по ЗПП.Что теперь делать заново подавать?
Так вот и я о том-же!
Фиг его знает!
В ЦПК указано, что нельзя опять подаватьпо тем основаниям, что уже были рассмотрены!
Можно по вновь выявленным, но как подвести решение КСУ под вновь выявленные? Незнаю....
Пишите кассацию.
-
Ну теперь все суды пишут одну и ту-же лабуду на иски по валюте:
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти – це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. (НО ведь там сказанно - в рамках этого закона термин применяется!!)
За положеннями ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. (Идиоты????)
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. (вот именно - только в порядке установленным законом, а не всегда и везде, если не запрещено)
Тобто відповідно до законодавства України гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час коли обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України. (писец, инвалиды - ст.32 ЗУ про НБУ - ОБОРОТ ЗАПРЕЩЁН, а не обусловлен чем-то там)
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет КМУ).
Відповідно до ст. 5 цього Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ . Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету.
Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операції, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275, у п. 5. 3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями , що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.
Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті. (кто ж спорит?)
Щодо вимог пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. (а кто про пункт В вообще спрашивал????? Инвалиды блин!)
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, пов’язані з іноземною валютою.
Тобто надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України.
За таких обставин не ґрунтується на вимогах матеріального права висновок касаційного суду про те, що за відсутності в ПАТ «ОТП Банк» індивідуальної ліцензії спірний договір споживчого кредиту не відповідає вимогам закону, а тому є недійсним, наслідком чого є недійсним і договір іпотеки
Мда. А ничё что иск был по пунтку "Г" Декрета и по тому что ЗАёмщик как физик не имеет лицензии на такие арсчёты, а не банк не имеет право выдавать кредиты?
Да это же профанация полнейшая!
Но вопрос в другом - как этот бред прекратить? Если ВСУ непрофпригодно даже??? Куда жаловаться?
А если завтра ВСУ напишет что Убийство меллиционером челоека не уголовное преступление, а даминистративное, т.к. его совершил не человек, а милиционер?
-
У вас в договоре написанно должно быть о таких случаях.
Если нет - только по желанию банка.
Но - есть ли смысл?
Если нет залога или поручителя - пусть себе получают неуплаты и взыскивают с него пустое место.
-
-
Оу... народ... может по смыслу поговорим?
Насчёт того что я предлагал страницу раньше - как банки бороть теперь.
Да, высветилась проблемка со способом защиты - признать факт нарушения - типа нет такого способа. Но, с другой стороны в статье ЦПК указанно:
Стаття 256. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
1. Суд розглядає справи про встановлення факту:
2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Теперь встаёт вопрос - как действовать? Идити к потребителям, писать заяву и просить установить факт нарушения и - штрафануть, или в суд с заявой - установить факт нарушения, и привлечь управление потребителей?
-
Привет усем ещё раз
Можно мне чуток остудить ваш пыл, дабы потом плакать не пришлось.
ввиду Решения КСУ горе-адвокати щяс опять начнут брать денюжку с горе-заёмщиков, и опять писать некудышные иски, которе опять практика положит в урну вместе со всеми нашими надеждами.
С ними мы ничё не сделаем, засранцев всегда хватало.
Но вот с теми, кто сам себя защищает, или нанимает моральных людей, прошу прислушаться к мнению.
Я бы не стал брать решение КСУ и с ним бежать с криками "признать недействитеьным". Я бы попробовал сделать то что нам нужно, но с реальиями гондурасии.
Что имею ввиду:
Подать иск где изложить всё что написано в КСУ, добавить самому из закона, из конституции, разъяснений ВСУ по потребителям и подать иск с требованием признать права нарушеными, т.е. просто установить факты нарушений банком обязанностей и норм ЗУ "Потребители" БЕЗ каких либо поползновений на недействительность.
Выиграть такое будет гораздо легче, чем махать красной тряпкой перед носом гандураского правосудия "признать недействительным кредитный договор".
Только без лишних соплей, конкретно - норма, факт = нарушение. Прошу уважаемый суд признать факт нарушения, признать невыполнением оязанностей
и....
Відповідач порушив Статтю 11 „Права споживача в разі придбання ним продукції у кредит”.
У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтею 23 цього Закону.
Статтю 23 ч.1 „Відповідальність за порушення законодавства про
захист прав споживачів” встановлено, що
У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання несуть відповідальність за:
п. 7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Прошу оштрафовать в доход Гандурасии на 5 минимумов. (шоб не гавкали).
И уже потом, как выиграете и докажете, тогда уже брать шашки и с иском о применении правил ЗУ потребители, где указанно что такие нарушения есть нечестной практикой, требовать применить положение
Нездійснення банком-відповідачем таких цивільних обов’язків, які встановлені Законом "Про захист прав споживачів" у статті 11 Закону, а також обов’язків, які встановлені в Правилах кваліфікуються п. 14 ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" як "нечесна підприємницька практика".
Відповідно пункту 14 ст. 1 Закону нечесною підприємницькою практикою банка-відповідача є підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, зокрема правилам, встановленим законодавством, зокрема "Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо послуги;
Окремо, відповідно до статті 19 Закону України „Про захист прав споживачів” нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору, або є агресивною.
Відповідно до статті 19 Закону України „Про захист прав споживачів” правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, в порушення ст. 11, внаслідок невиконання належним чином Правил надання інформації за Постановою НБУ № 168, з урахуванням ст. 18, 19 Закону України „Про захист прав споживачів”, договір має буди визнаний судом як такий, що порушує вимоги законодавства, та з метою втілення гарантій встановлених ст. 21, 42, 55 Конституції, підлягає визнанню недійсним.
Слава Украине.
-
Из Апелляции:
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції послався на те, що на момент укладення кредитного договору у сторін не було індивідуальної ліцензії Національного банку України, яка передбачена пп. «г»п. 4 ст. 5 п. 4 ст. Декрету Кабінуту Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»і яка б дозволяла Банку використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов’язань за кредитним договором.
Проте, з такими висновками суду погодитися не можна.
З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2007 року між ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" в м. Запоріжжі та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 5365675 про надання кредитних коштів в сумі 70 000,00 доларів США зі сплатою відсоткової ставки за користуванням кредитом в розмірі 12,90 % річних з кінцевим погашенням заборгованості 18.04.2017 року. У якості забезпечення умов ПАТ "ПУМБ" за Кредитним договором № 5365675 від 18.04.2007р., між сторонами було укладено договір поруки № 5367969 і іпотечний договір від 18.04.2007 № 5367383.
Пунктом 3.2.1 спірного кредитного договору та додатком №1 до спірного кредитного договору передбачено, що сплата суми кредиту та процентів за договором здійснюється в доларах США на рахунок банку.
Зазначений вище договір підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печаткою.
Відповідач виконав свої зобов’язання по наданню кредиту ОСОБА_5
Надання Банком Позивачу кредиту на суму 70 000 доларів США. підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Статтею 19 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, яка видається НБУ.
Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Частиною 1 ст. 49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
02 жовтня 2006 року НБУ видано ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк»найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк»" банківську ліцензію № 8 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий дозвіл № 8-1 від 02 жовтня 2006 року з додатком до нього на право здійснювати операції з валютними цінностями.
Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Тобто, виходячи з положень ст.5 Декрету, генеральні ліцензії видаються НБУ лише певному колу суб'єктів: банкам, фінансовим установам та оператору поштового зв'язку на здійснення ними валютних операцій на постійній основі. Натомість індивідуальні ліцензії можуть видаватися всім суб'єктам (резиденти і нерезиденти) на здійснення лише разової валютної операції, при цьому у Декреті визначено вичерпний перелік таких операцій.
Крім того, необхідність в індивідуальній ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті передбачено підпунктом "в" пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" у випадку, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Законодавство України не встановлює межі термінів і сум надання (одержання) кредитів в іноземній валюті, а тому на даний час не потребується індивідуальної ліцензії на видачу кредиту в іноземній валюті.
Відповідно до п.5.3 постанови правління НБУ про порядок видачі банкам банківські ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (затв. постанов Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275) письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютної контролю" від 19.02.93 за № 15-93. Відповідно до п. 2.3 зазначеного Положення за умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати операції валютними цінностями по залученню та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.
Також відповідно до п.1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року № 483 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 року №1429/10028 - використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, зокрема, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час видачі кредиту позивачу відповідач діяв на підставі Банківської ліцензії від 02.10.2006 року № 8 та Дозволу на здійснення банківських операцій № 8-1, виданих Національним банком України ВАТ "Державний ощадний банк України" .
Згідно п. 1 додатку до Дозволу, ПАТ «Перший Український міжнародний банк»має право здійснювати операції із залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України .
З вказаного вбачається, що уповноважені особи на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями вправі здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Отже, нормами спеціального законодавства, що регулюють кредитні відносини Позивача та Відповідача передбачена можливість здійснення кредитування у національній або іноземній валюті чи їх еквіваленті. Окрім цього, підтвердженням правомірності здійснення кредитних операцій у іноземній валюті є п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яким платник податку - резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику як у національній, так і в іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. З цієї норми чітко слідує, що законодавець ніяким чином не визначає кредит у іноземній валюті незаконним, таким що суперечить вимогам інших актів законодавства у тому числі ч. 1 ст. 524 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику. У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Отже, з цього слідує, що обов’язок позичальника у даному випадку не є платежем позикодавцю за виконану роботу, надану послугу чи інше, а лише обов’язок повернути те, що позичальник отримав від позикодавця (повернути таку ж кількість грошей або речей, визначених родовими ознаками, такої ж якості, такого ж роду). Таким чином, при поверненні позичальником позикодавцеві предмету боргу (грошей чи інших речей, визначених родовими ознаками) повернуті грошові кошти не виступають, як засіб платежу , а є лише поверненням того, що було отримано. З цього слідує, що отримані Позивачем в кредит кошти в іноземній валюті та їх повернення Позивачем Відповідачу ніяким чином не є засобом платежу (Позивач повертає таку ж суму, такої ж іноземної валюти, що отримав).
Отже, в кредитному договорі іноземна валюта виступає як предмет договору, а не як засіб платежу в розрахунках між резидентами (що не заборонено чинним законодавством).
Окрім цього, як зазначалось, одним із спеціальних нормативно –правових актів, що регулюють відносини між Позивачем та Відповідачем є Закон України "Про банки і банківську діяльність" у відповідності до якого передбачена можливість здійснення кредитування у національній або іноземній валюті чи їх еквіваленті. Також слід зазначити, що у відповідності до прикінцевих положень даного нормативно-правового акту, а саме п. 2 до приведення законодавства у відповідність з цим законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. Вказане свідчить про пріоритет дії норм Закону України "Про банки і банківську діяльність" над іншими нормативно-правовими актами (інструкціями, постановами тощо), що вкотре свідчить про правомірність здійснення операцій кредитування у іноземній валюті.
Таким чином, кредитний договір укладений між ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" в м. Запоріжжі та ОСОБА_5 не суперечить приписам Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
И вот чё делать? Такой у нас вот суд.
Налицо перекручивание закона и статей под нужную тему.
Антирейд, как вы думаете, реально ли как то это побороть? Т.е. какой механизм НЕ дать писать такое суду?
Или не в нашей стране?
-
Очень хорошо, есть хоть что-то.
хотел спросить, всё-же, из практики своей.
Суды, когда не могут отказать в иске по умному, выносят решение с морозом и маразмом, типа как я выше изложил.
Апелляция тупо пишет всё нормально, забив на то что ты им там стоишь трём рассказываешь и показываешь.
ВССУ пишет - "необгрунтовано" и всё.
В итоге у тебя на руках решения 3 инстанций где написано такое, что нельзя натянуть даже на заднее место тех кто это писал.
Т.е. суд издаёт перлы типа "недоказал отсутствие графика" блин, как? Показал, написал. Чё экспертизу нада было назначать "об отсутствии или наличии графика"?
Или речёвка на манер "Истец считает что он не имеет право расчитываться валютой. Но банк имеет дозвил, бла-бла-бла, потому имеет право выдавать кредит в валюте, потому отказать". Шо отказать? Я получил право расчитываться баксами за булочки а магазине?
.Я скоро ещё один суд попробую провести, по потребителям, хочу услышать мнения как избежать попадания такого маразма в решения?
-
Мне ещё по валюте отказали, написали что Нигде не запрещено в баксах расплачиваться, и обосновали это тем, что постанова № 200 не запрещает а ЛИШЬ УСТАНАВЛИВАЕТ СЛУЧАИ КОГДА МОЖНО расплачиваться баксами.
У наших судов есть один минус - фиг шо ты с ними сделаешь
-
Подавайте апелляцию, и пока она рассматривается - решение не вступит в силу. Банк посылайте - они мошенники.
-
наверноге с топором за очередным коллектором или банкиром с его филиала гоняется
-
Такс.... Шость пробзделось в датском королевстве. Хвала Суду.
Теперь вопрос - недавно меня послали в зале суда с мотивировкой - "А луспеник написал шо закон про потребителей не применяется после подписания КД, потому в иске признать нарушениями: нет графика совокупной, нет графика процентов, нет информации ок редитовании, и вследствие признать недействительным КД как неотвечающий закону - ОТКАЗАТЬ! ".
Апелляцию я не подавал, т.к. мне судья показала бамажку из апел. суда, где им же и написали - "усем читать луспеника, в исках отказывать".
Вопрос - можно ли теперь как-то восстановить срок на обжалование в всязи с трактовой закона КСУ?
Подать же новый иск я не могу - уже ж рассмотрели...
-
Чё-то тут какая-то ерунда творится. Недоговариваете чего-то.
Если есть заочка, и вы не были уведомлены - её должны пересмотреть. Если отказали - пишите апелляцию.
Если договор не подписывали - в Прокуратуру, а в суде - экспертизу подписи.
Алекс - Приват иногда теряет решения и дела целиком
. Человеческий фактор присутствует. -
Жалоба в генпрокуратуру о сговоре, если он есть.
Вообще могут представлять, ощадбанк - спец банк.
Но в действительности это давление на суд и человека.
-
Юриста ищи. Пусть в Милиции бумагу возьмёт что кенты - мошенники, можно подвести под сделку с обманом.
Долг не может быть больше чем сумма кредита +%.
Исковая давность уже истекла наверное.
То не проблема, самая простая ситуация из тех что тут.
-
не, т.к. в силу не вступило раз апелляция была.
-
это по постанове337
а какой дозвил дает право кассе принять, выдать? нету.
есть дозвил на ведение счетов, но касса счета не ведет, она деньги через окошко передает. имхо
чето у меня такое смутное сомненье, что они по вкладам принятую гривну должны были переводить в долларовый депозит, а не доллар во вклады принимать.
кстати депозиты в валюте по декрету есть, а ощадкнижек - нету.
Есть постанова где расписаны валютные операции - там есть приём налика как для обмена так и на счёта. Номер не помню, но копать туда - безсмысленно.
Суть одна - касса не может выдать баксы без ТС, как и принять их как средство расчёта в рамках кредитной операции - в "рыбе" иска написанно
-
Правильно, в дозволе ж есть разрешение на ведение текущих счетов! Вот этот пункт и подходит по т/с и депозиты, ИМХО ...
Поправьте, если ошибаюсь
правильно - текущие и депозитные.
-
нестыковочка)))
если у банка нет лицензии на прием и выдачу наличной инвалюты через кассу , то на каком основании касса принимает вклады, или валюту на текущий счет (д-т 1002, к-т 2620), валюта, внесенная в кассу приходуется ее или ее там нет, так как она сразу попадает на 2620 минуя 1002, тогда прием должен быть Д-т -2620, вроде ж так, но валюту то в кассу внесли, она там в ящичке лежит. но продать ее касса не может, т.к. неоприходована.
маразм какой-то, выходит во вклады и на текущие через кассу нельзя, тогда как? по воздуху?
На текущий касса может принимать, и выдавать тоже.
-
Нужно писать касационную жалобу, и очень аккуратно, ссылаясь на подмену фактов.
-
-
-
Банк має право надавати кредити в іноземній валюті. Надання кредиту в іноземній валюті є законним, у випадку наявності у Банку Генеральної ліцензії та письмового дозволу НБУ. Це кореспондується з Узагальненням практики ВСУ від 07.10.2010р.
И точка.
Но несовсем.
Шановний суд, умови договору порушують чинне законодавство, а доводи Банка щодо законності умов та проведених на ними розрахунків через права Банку на розміщення валюти на валютному ринку України є безпідставними.
Операції по наданню кредиту в іноземній валюті врегульовані постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. N 270 "Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам", де вказані умови та сторони таких операцій. Відповідно Постанови, резиденти можуть одержувати кредити в іноземній валюті від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому постановою. Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі. Погашення кредиту здійснюється шляхом купівлі іноземної валюти обслуговуючим банком, за гривню клієнта, яка зараховується на поточний рахунок клієнта, та списується в рахунок погашення заборгованості за кредитом.
Операція з погашення передбаченого постановою кредиту дозволяється без індивідуальної ліцензії НБУ якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, відповідно п. 1.5. Постанови НБУ № 483 від 14.10.2004 р., що регламентує порядок та умови видачі резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.
У даному випадку, посилання через п.1.5. Постанови №483 на правомірність використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії є недоречним, оскільки за договором мають місце готівкові розрахунки між резидентами, за кредитом наданим резидентом Банком резиденту – фізичній особі без прав здійснення валютних операцій. Окрім цього, Постанова НБУ не може використовуватись за аналогією.
За наявності права на залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, Відповідач може проводити валютні операції з розміщення та залучення коштів. Але фізична особа – резидент не є учасником валютного ринку України, оскільки не має та не може мати ліцензії для проведення операцій з іноземною валютою на валютному ринку. Окрім цього, на валютному ринку України між резидентами дозволені операції щодо залучення та розміщення коштів в іноземній валюті лише за депозитними операціями.
У Положенні затвердженого Постановою Правління НБУ № 281 від 10.08.2005, встановлено, які операції проводяться на валютному ринку. Суб'єкти ринку - уповноважені банки та уповноважені фінансові установи. Щодо надання коштів за кредитним договором, у Главі третій Положення встановлено, що це валютні операції, пов'язані з рухом капіталу, а не з залученням та розміщенням залучених коштів. Такими є операції з надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик. Але це стосується тільки суб’єктів ринку, тобто банків та фінансових установ, що отримують кредит від нерезидента або надають кредит нерезиденту згідно єдиної постанови НБУ № 270 від 17.06.2004 р., що з урахуванням указу Президента "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" від 27.06.99р. надає можливість отримувати та надавати кредит в іноземній валюті, відповідно ст. 5 Декрету КМУ № 15-93 . Також ця операція вимагає наявності генеральної та індивідуальної ліцензії НБУ, поряд з наявним письмовим дозволом НБУ на здійснення валютних операцій щодо обслуговування такого кредиту, що надається після отримання банківської ліцензії. Постанова НБУ №281 вказує, що Суб'єкти ринку мають право за згодою клієнта здійснювати за кошти клієнта купівлю іноземної валюти для погашення зобов'язань за кредитними договорами, укладеними клієнтами з суб'єктами ринку для виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в цій валюті. Позивач не має відношення до валютного ринку України, а розміщення коштів на валютному ринку України – це не надання коштів за договором.
Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. N 281, що регулює операції на валютному ринку, також вказує на неможливість проведення таких розрахунків у п.1 Розділу 3:
Резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань (у тому числі власних операцій суб'єктів ринку) за кредитними операціями та платежами за цими операціями в іноземній валюті на підставі таких документів:
а) за кредитними договорами:
- заяви про купівлю іноземної валюти;
- копії кредитного договору, засвідченої уповноваженим банком - агентом Кабінету Міністрів України або іншим обслуговуючим банком, що підтверджує потребу виконання зобов'язань в іноземній валюті за кредитами в іноземній валюті, залученими державою або під державні гарантії (далі - гарантовані кредити), та її другого примірника;
- оригіналу реєстраційного свідоцтва, індивідуальної ліцензії Національного банку на одержання резидентом кредиту, позики в іноземній валюті від іноземного кредитора та його копії.
Для виконання розрахунків, передбачених договором, Позивач має отримати ліцензію на такі дії, але індивідуальна ліцензія надається встановленому колу осіб, у яке не входить Позивач. Він не є особою, що може брати на себе зобов’язання, встановлені договором, та виконувати їх в силу імперативних положень ст. ст. 192, 193, 524, 533 ЦК України, п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету.
За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, зміст договору за умовами порядку надання коштів, ціни послуги вираженої в іноземній валюті, умови розрахунків, суперечать закону. Отже недодержані вимоги ч.1 ст. 203 ЦК України, що за приписом ч.1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності.
Відповідно Узагальненням, наданим ВСУ від 24.11.2008р, виходячи з буквального тлумачення норм статей 4 та 203 ЦК, зміст правочину має відповідати: ЦК; іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК; актам Президента України у випадках, встановлених Конституцією; постановам Кабінету Міністрів України та законом. Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції. Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами правочину має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. Суди повинні з’ясувати дотримання сторонами вимог, які є необхідними для чинності правочину (частини 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК).
Типа так. Правьте. Пожелания, пропозиции?
Я уже незнаю что им можно ещё придумать, дабы наконец увидели незаконность в этих операциях.
-
Сколько можно одно и то-же.
Всё уже выяснили, договор в котором обязательство выражено в баксах, по которому расчёты в баксах, по котрому цель - покупка товара - ничтожный.
Осталось убедить в этом суд, или спалить банк.
Первое - практически не реально, за втрое - садят.
Вывод - надеемся на первое.
Решение Печерского районного суда г. Киева о недействительности договора кредита и ипотеки, на основании отсутствия индивидуальной лицензии
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Вам весело, а у меня Апелляционный суд так запутался, так запутался шо ж написать на решение месного суда об отказе в моём иске.... и написал:
Из реестра:
"Належна оцінка в рішенні суду надана і доводам позивача щодо незаконності використання у договірних відносинах іноземної валюти. Зокрема, суд правильно виходив з того, що «Правила використання готівкової іноземної валюти на території України», затв. Пост. НБУ від 30.5.2007 р. не містять заборони використання іноземної валюти для цих правовідносин. "
Я плакаль....
Вы понимаете, мы тут сидим, ищем новые способы как доказать правоту - так блин - нашли уже, просто нам не верят
Ну не верят эти недомантии в ст.193 и 192, как и в 524 и 533 ЦК, как и в ст.32 Зу про НБУ.
А я сижу, как юрист, читаю их перлы и автомат хочется взять.